Сутність проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами

Статтю присвячено теоретичним аспектам управління людськими ресурсами. Досліджено сутність понятійно-термінологічного апарату проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами, визначено взаємозв'язки та залежність даних термінів і доцільність їх застосування в умовах трансформаційн...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2017
Автор: Лаптєв, В.І
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2017
Назва видання:Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141986
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Сутність проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами / В.І. Лаптєв // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Київ: ІЕП НАНУ, 2017. — С. 66-75. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-141986
record_format dspace
spelling irk-123456789-1419862018-09-20T01:23:03Z Сутність проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами Лаптєв, В.І, Статтю присвячено теоретичним аспектам управління людськими ресурсами. Досліджено сутність понятійно-термінологічного апарату проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами, визначено взаємозв'язки та залежність даних термінів і доцільність їх застосування в умовах трансформаційних процесів в Україні. Обґрунтовано систему термінів проблемно-орієнтованої системи управління персоналом: людські ресурси; проблема; система; управління. Уточнено сутність понять «проблема в управлінні людськими ресурсами», «проблемно-орієнтована система управління людськими ресурсами». Обґрунтовано напрями проблемно-орієнтованого управління людськими ресурсами. Статья посвящена теоретическим аспектам управления человеческими ресурсами. Исследована сущность понятийно-терминологического аппарата проблемно-ориентированной системы управления человеческими ресурсами, определены взаимосвязи и зависимость данных понятий и целесообразность их применения в условиях трансформационных процессов в Украине. Обоснована система терминов проблемно-ориентированной системы управления персоналом: человеческие ресурсы; проблема; система; управления. Уточнена сущность понятий «проблема в управлении человеческим ресурсами», «проблемно-ориентированная система управления человеческим ресурсами». Обоснованы направления проблемно-ориентированного управления человеческими ресурсами. The article is devoted to theoretical researches of human resources management. The goal of the article is to study the essence of the conceptual and terminological apparatus of the problem-oriented system of human resources management, to determine the interrelationships and dependence of these concepts and the appropriateness of their application in the conditions of transformation processes in Ukraine. The system of terms of the problem-oriented personnel management system such as human resources; problem; system; management is grounded. The essence of such concepts as "the problem in the human resources management" and "problem-oriented system of human resources management" is clarified. The directions of problem-oriented human resources management are justified. 2017 Article Сутність проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами / В.І. Лаптєв // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Київ: ІЕП НАНУ, 2017. — С. 66-75. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2220-7961 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141986 uk Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Статтю присвячено теоретичним аспектам управління людськими ресурсами. Досліджено сутність понятійно-термінологічного апарату проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами, визначено взаємозв'язки та залежність даних термінів і доцільність їх застосування в умовах трансформаційних процесів в Україні. Обґрунтовано систему термінів проблемно-орієнтованої системи управління персоналом: людські ресурси; проблема; система; управління. Уточнено сутність понять «проблема в управлінні людськими ресурсами», «проблемно-орієнтована система управління людськими ресурсами». Обґрунтовано напрями проблемно-орієнтованого управління людськими ресурсами.
format Article
author Лаптєв, В.І,
spellingShingle Лаптєв, В.І,
Сутність проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами
Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку
author_facet Лаптєв, В.І,
author_sort Лаптєв, В.І,
title Сутність проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами
title_short Сутність проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами
title_full Сутність проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами
title_fullStr Сутність проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами
title_full_unstemmed Сутність проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами
title_sort сутність проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2017
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141986
citation_txt Сутність проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами / В.І. Лаптєв // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Київ: ІЕП НАНУ, 2017. — С. 66-75. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку
work_keys_str_mv AT laptêvví sutnístʹproblemnooríêntovanoísistemiupravlínnâlûdsʹkimiresursami
first_indexed 2025-07-10T13:54:02Z
last_indexed 2025-07-10T13:54:02Z
_version_ 1837268358717767680
fulltext 66 28. Millward Brown: Рейтинг 100 самых дорогих мировых брендов года// Центр гуманитарных технологий. URL: http: //gtmarket.ru/news/2014/05/21/6779. 29. Brand Finance (капіталізація брендів). The World’s Leading Independent Branded Business Valuation and Strategy Consultancy: Глобальний рейтинг 500 самих коштовних світових брендів 2017 року // Річний звіт про найбільш цінні світові бренди. – Global 500, 02.2017. URL:http://basetop.ru/samyie-dorogie-brendyi-mira-2017-reyt ing-brand-finance/. 30. Показатели экономической добавленной стоимости. URL: http://www.studfiles.ru/preview/1838849/page:17/. Надійшла до редакції 11.12.2017 р. В.І. Лаптєв, к.е.н. СУТНІСТЬ ПРОБЛЕМНО-ОРІЄНТОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ Людські ресурси, безперечно, виступають основою для ефек- тивного функціонування як вітчизняних підприємств, так і всієї на- ціональної економіки. Саме від якості управління ними та їх вико- ристання залежить розвиток інноваційної діяльності в країні, ефек- тивність державного управління, формування конкурентоспромож- ної держави. Усі ці чинники свідчать про важливість формування системи управління людськими ресурсами на основі проблемно- орієнтованого підходу. Економічна нестабільність, довготривалі трансформаційні процеси, що відбуваються у всіх сферах життя суспільства країни, призводять до зміни рівня життя населення, відпливу інтелектуаль- ного потенціалу з країни, талановитої молоді, браку фахівців про- мислових професій та інших проблем у сфері менеджменту люд- ських ресурсів на всіх рівнях управління (від національної еконо- міки в цілому до діяльності підприємства або окремого домогоспо- дарства). Важливим і необхідним у даній ситуації є вплив держави на процеси розвитку людських ресурсів, мотивування вітчизняних підприємств до створення нових робочих місць для зниження рівня © В.І. Лаптєв, 2017 67 безробіття, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників. На національному, регіональному та мікрорівнях вирішення про- блем розвитку людських ресурсів потребує формування проблемно- орієнтованої системи управління людськими ресурсами. Питання сутності терміна «людські ресурси» розглянуто в ро- ботах таких учених, як М. Армстронг, Д. Богиня, О. Грішнова, А. Гривнак, І. Грузіна, Н. Корнеліус, Л. Лазоренко, О. Левицька, Е. Лібанова, Г. Назарова, С. Сардак, Т. Шульц. Сутність категорії «проблема» досліджують П. Гайденко, О. Даниленко М. Кизим, С. Лебедєв, В. Марцин, Н. Міценко, В. Притков, А. Сафонов, О. Ти- щенко. Однак, незважаючи на значний інтерес науковців до пошуку дієвих методів управління людськими ресурсами, потребує подаль- ших наукових досліджень питання формування єдиної системи уп- равління людськими ресурсами на основі проблемно-орієнтованого підходу. Метою статті є дослідження сутності понятійно-терміноло- гічного апарату проблемно-орієнтованої системи управління люд- ськими ресурсами, визначення взаємозв'язків і залежності даних термінів і доцільності їх застосування в умовах трансформаційних процесів в Україні. Управління людськими ресурсами є складним динамічним процесом, пов’язаним із появою проблем на різних рівнях управ- ління, які призводять до зниження соціально-економічного рівня розвитку. Отже, актуалізується необхідність розробки механізмів із дієвими методами й інструментами управління, здатними превен- тивно і вчасно вирішувати існуючі та нівелювати можливі про- блеми в системі управління людськими ресурсами. Перед тим, як визначитися з розумінням проблемно-орієнто- ваної системи управління людськими ресурсами, доцільно розгля- нути сутність категорій «проблема» і «людські ресурси», що роз- глядаються на трьох рівнях управління: макрорівень (робоча сила, трудовий потенціал), мезо- та мікрорівнях − людські ресурси регі- ону, галузі та підприємства відповідно (персонал, кадри). Визначення сутності проблемно-орієнтованої системи управ- ління людськими ресурсами доцільно починати з морфологічного аналізу його складових. Так, проблема походить від грецького «problema», що до- слівно означає перешкоду, складність, завдання [14]. І перші вчення стосовно проблеми, а також підходи до розуміння природи про- блеми в науці розглядалися ще Аристотелем у ІV ст. до н.е. Згідно з ними проблема – це: а) ускладнення у мисленні; б) предмет спору; 68 в) знання про незнання [9]. Після цього дане питання, яке є ключем будь-якого дослідження, аналізувалося багатьма вченими, серед яких як «науковці-класики» (Ф. Бекон, А. Вайтхед, Р. Декарт, К. Поппер та ін.), так і фахівці в різних галузях знань (філософія, релігія, економіка, менеджмент, психологія та ін.). Однак єдиного погляду щодо сутності «проблеми» не існує. У зв’язку з цим акту- альним є аналіз даного поняття в контексті питання проблеми в уп- равлінні людськими ресурсами. Згідно з Філософським енциклопедичним словником про- блема − це об’єктивно виникле у процесі розвитку пізнання питання або цілісний комплекс питань, вирішення яких має істотний прак- тичний або теоретичний інтерес [14]. У словнику основних термінів С. Лебедєва «Філософія на- уки» проблема трактується як суттєве питання, що має суттєве тео- ретичне та практичне значення, для вирішення якого наявного знання або недостатньо, або можливість його використання є да- леко неочевидним [6]. Вікіпедія наводить визначення проблеми з точки зору ситуа- ції, що потребує активних дій і є спонукальним чинником для дія- льності людини (досліджень, проектування та виконання), щоб лік- відувати наслідки чи запобігти їх виникненню [8]. У Сучасному філософському словнику проблема тлума- читься як атрибут людського буття та діяльності, який проявляється як ускладнення в її продовженні, що потребує осмислення, рефлек- сії [13]. Оригінальне визначення проблеми наведено в енциклопедії епістемології та філософії науки: «поняття, яке суттєвим чином ха- рактеризує наукову та особливо філософську рефлексію» [15]. Від- повідно до тлумачного словника живої великоруської мови В. Даля під проблемою розуміється завдання, питання, загадка, те, що за- пропоновано для вирішення, на наукове рішення [5]. С. Ожегов ви- значає проблему як складне питання, завдання, яке потребує вирі- шення, дослідження [7]. У Великому енциклопедичному словнику проблема тракту- ється в широкому розумінні як складне теоретичне або практичне питання, яке потребує вивчення, вирішення [1]. Таке саме визна- чення наводиться у словнику іноземних слів [12]. В. Притков наполягає на тому, що, незважаючи на велику кі- лькість трактувань терміна «проблема», існує певна помилка, дже- релом якої є некритичне запозичення філософами формулювань, за- 69 пропонованих нашими видатними філологами, укладачами тлумач- них словників. У зв’язку з цим «проблема – це не питання, а завдання». Тобто для поняття «проблема» «родовим виступає по- няття «завдання», а завдання зводиться до питання. Адже з дитячих років відомо нам, що будь-яка шкільне завдання має, окрім питання (яке може бути замінено приписанням) ще, як мінімум, дві необ- хідні частини: вихідні дані та умови, без яких питання «повисає в повітрі», не має сенсу. Це логіко-семантичний аргумент» [9, с. 45]. П. Гайденко наводить історико-науковий аргумент, який по- лягає в тому, що древньогрецькі математики «теоремам» (завдан- ням на доказ) протиставили «проблеми» (завдання на побудову за допомогою циркуля та лінійки) [3]. Великий енциклопедичний словник містить таке визначення проблеми: це суперечлива ситуація, яка виступає у вигляді проти- лежних позицій у поясненні будь-яких явищ, об’єктів, процесів та потребує адекватної теорії для її вирішення [1]. Дефініція наукової проблеми розглядається в ряді словників та наукових публікацій, присвячених питанням філософії та осно- вам наукових досліджень. Так, наприклад, А. Сафонов визначає на- укову проблему як «сукупність нових, діалектично складних теоре- тичних або практичних питань, які суперечать існуючим знанням або прикладним методам у науці та потребують вирішення за допо- могою наукових досліджень» [10]. В. Горбунова формулює сутність наукової проблеми як «чітко окреслене коло питань (чому? яким чином? за яких умов?..), яке охоплює основну ідею та загальне спрямування дослідження» [4]. Дане визначення проблеми дозволяє застосовувати її для управ- ління людськими ресурсами. У таблиці подано результати морфологічного аналізу катего- рії «проблема» з виокремленням її ключових складових. Таким чином, з урахуванням вищенаведених визначень мо- жна дійти висновку про те, що «проблема» є завданням, яке виникло за рахунок недостатності наявного знання або досвіду, але через своє теоретичне або практичне значення потребує дослідження та вирішення. Наступною категорією для аналізу є людські ресурси. Так, відповідно до джерела [2] людські ресурси – «це люди, які становлять робочу силу тієї чи іншої організації, бізнес-сектору або економіки. 70 Т аб ли ця М ор ф ол ог іч н и й а н ал із п он ят тя « п р об л ем а» А вт ор , д ж ер ел о С кл ад ов і в из на че нн я Ускладнення у мисленні Предмет спору Знання про незнання Теоретичне та практичне питання Суттєве теоретичне та практичне значення Суперечлива ситуація Побудник активних дій Атрибут людського буття та діяльності Характеризує наукову рефлексію Завдання не вирішене Загадка Потребує вирішення, дослідження Пізнавальна невизначе- ність Теоретичне пояснення фактів Сукупність тем Протиріччя, труднощі Неможливість вирішення засобами наявного знання та досвіду А ри ст от ел ь + + + Ф іл ос оф сь ки й ен ци кл оп ед ич ни й сл о- вн ик + + С . Л еб ед єв + + В ік іп ед ія + + С уч ас ни й ф іл ос оф сь ки й сл ов ни к + + + Е нц ик ло пе ді я еп іс те м ол ог ії та ф іл о- со ф ії на ук и + Б . Г ря зн ов + В . Д ал ь + + + С . О ж ег ов + + + В ел ик ий е нц ик ло пе ди чн ий с ло вн ик + + + + + І. Л ьо хі н та Ф . П ет ро в + + В . П ри тк ов + + Ф іл ос оф ія н ау ки і те хн ік и : т ем ат ич - ни й сл ов ни к- до ві дн ик + + Є . Ш аш ен ко ва + + Т лу м ач ни й сл ов ни к «І нн ов ац ій на д і- ял ьн іс ть » + А . С аф он ов + + + В . М ар ци н, Н . М іц ен ко + + + В . Г ор бу но ва + К іл ьк іс ть з га ду ва нь 3 1 1 9 2 3 1 1 1 4 1 7 1 1 1 1 3 70 71 Змістовне визначення людських ресурсів на макрорівні надає С. Сардак: «сукупність людей, які здійснювали, здійснюють та мо- жуть здійснювати процеси життєдіяльності та є носіями здатності до існування й суспільної цінності» [11]. Вибір саме цього поняття для системи категорій викликано приналежністю до нової наукової парадигми управління люд- ськими ресурсами, а також охопленням усіх рівнів управління. Ще однією важливою категорією, що має безліч трактувань у науковій літературі, є «управління». Контент- і морфологічний ана- ліз дозволив визначити кількість компонент поняття, згадувань, а також навантаження (рис. 1), що дає можливість ураховувати його у тлумаченні категорії «проблемно-орієнтована система управління людськими ресурсами». Рис. 1. Навантаження компонент категорії «управління» Чим більше навантаження компоненти, тим частіше зустріча- ється слово чи словосполучення у масиві визначень. За подібною схемою проаналізовано низку визначень поняття «система», важливими компонентами якого є «сукупність елемен- 0,92 0,2 0,8 1,42 1,52 0,3 0,17 0,45 функція організованих систем систематичний процес організуючий вплив на систему цілеспрямована скоординована діяльність система впливу на процеси формування, розподілу, використання, збереження і відтворення ресурсів праці спрямовувати хід, рух діяльність сртуктур державної влади досягнення цілей (належного стану) 0 0,5 1 1,5 2 Складові компоненти Навантаження компонент 72 тів», «відносини між елементами системи», «цілісність», «вирі- шення проблем» та ін. (рис. 2). Рис. 2. Навантаження компонент категорії «система» Для науково обґрунтованого визначення понять «проблема», «управління», «система» використовується контент- і морфологіч- ний аналіз визначень на основі дослідження літературних джерел і словників, що дає змогу визначити вагомість компонент поняття, кількість згадувань у масиві його визначень. Уточнено сутність категорії «проблема в управлінні люд- ськими ресурсами», яка являє собою теоретичне або практичне завдання (задачу) стосовно ефективного використання людських ресурсів за рахунок отримання нового знання та досвіду у сферах їх найму, адаптації, розвитку, мотивації, створення сприятливих умов, упровадження корпоративної культури та забезпечення лояльності за допомогою наукової рефлексії та активних практичних дій і до- сліджень. На основі аналізу дефініцій «людські ресурси», «проблеми», «управління», «система», а також логічного аналізу уточнено по- няття «проблемно-орієнтована система управління людськими ре- сурсами», яка являє собою відкриту динамічну нелінійну адаптивну сукупність управлінських дій і впливів, спрямованих на вирішення теоретичних або практичних завдань (задач) стосовно ефективного використання людських ресурсів за рахунок отримання нового знання та досвіду у сферах їх найму, адаптації, розвитку, мотивації, створення сприятливих умов, розвитку певної культури та забезпе- чення лояльності за допомогою наукової рефлексії та активних практичних дій і досліджень. 1,97 1,25 0,67 0,42 0,47 0,28 0,35 множина сукупність елементів відносини між групами елементів цілісність, єдність порядок розташування частин цілого виконання завдання вирішення проблем досягнення мети, єдність цілей 0 0,5 1 1,5 2 2,5 Складові компоненти Навантаження компонент 73 Висновки. Визначення категоріального апарату системи уп- равління людськими ресурсами на основі проблемно-орієнтованого підходу дозволить обґрунтувати: складові проблемно-орієнтованої системи управління люд- ськими ресурсами; систему часткових показників для розробки методичного під- ходу до оцінки стану проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами. Це дозволить виявити проблеми в управлінні людськими ре- сурсами на всіх рівнях управління та обґрунтувати раціональний ін- струментарій для їх нівелювання. Особливості управління людськими ресурсами в Україні на основі синергетичної парадигми і парадигми управління людсь- кими ресурсами, а також нормативно-правового забезпечення й ін- ституціонального середовища визначають такі заходи подолання проблем управління людськими ресурсами на макро- і мезорівнях: 1) удосконалення нормативно-правової бази за рахунок упро- вадження нового трудового кодексу та його узгодження з іншими нормативними документами у трудовій сфері (Закони України «Про заробітну плату», «Про професійні спілки, їх права та гарантії дія- льності», «Про колективні договори» та ін.). Це дозволить створити правові передумови легітимної взаємодії суб’єктів соціально-тру- дових відносин з метою досягнення балансу їх інтересів з урахуван- ням можливих прав і обов’язків; 2) податкова підтримка та стимулювання соціально-трудових відносин (у питаннях оплати праці, податкових канікул для малого та середнього бізнесу, спрощення процедури сплати податків та по- дання звітності тощо) з метою зменшення тіньового сегменту ринку праці та працевлаштування; 3) реалізація пенсійної реформи, яка передбачає зменшення частки обов’язкового державного страхування, визначення опти- мального пенсійного віку, що відповідає українським реаліям, і створення гарантій для розвитку корпоративних пенсійних фондів; 4) координація взаємодії центрів зайнятості з роботодавцями у сфері підготовки та перепідготовки фахівців, формування пере- ліку професійних вимог до осіб, які активно шукають роботу. Це дасть змогу зменшити час перебування безробітних на обліку в цен- трах зайнятості та більш ефективно використовувати бюджетні кошти, а роботодавцю − скоротити час та відповідно витрати на по- шук і відбір кандидатів на вакантну посаду; 74 5) надання різноманітних пільг для підприємств, які створю- ють нові робочі місця, що стимулюватиме не тільки зменшення ті- ньового ринку, але і розвиток малого підприємництва. З точки зору мікрорівня в умовах динамічності трудових від- носин між найманим працівником і роботодавцем у зв’язку з необ- хідністю адаптації до зовнішніх змін доцільним є формування про- блемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами, за- снованої на відповідному підході, який, у свою чергу, передбачає гнучкість мислення, уміння своєчасно приймати управлінські рі- шення з використанням наявних ресурсів, щоб відповідати новим умовам і правилам «економічної гри». Адже вміння вирішувати проблеми є однією з ключових складових управлінської компетен- тності. Подальші наукові дослідження спрямовані на розробку мето- дичних засад оцінки стану системи управління людськими ресур- сами з використанням проблемно-орієнтованого підходу. Література 1. Большой энциклопедический словарь; под ред. А. М. Про- хорова. Москва: Большая Российская энциклопедия, 1997. 1408 с. 2. Веснин В. Р. Управление персоналом в схемах. Москва: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. 96 с. 3. Гайденко П. П. История греческой философии в ее связи с наукой. Москва: Пер Се, 2000. 319 с. 4. Горбунова В.В. Експериментальна психологія в схемах і таблицях: навч. посіб. Київ: «ВД «Професіонал», 2007. 208 с. 5. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка. URL: https://ru.wikisource.org/. 6. Лебедев С. А. Философия науки: Словарь основных терми- нов. Москва: Академический Проект, 2004. 320 с. 7. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка: 80 000 слов и фразеологических выражений; Российская ака- демия наук; Институт русского языка им. В. В. Виноградова. − 4-е изд., доп. Москва: Азбуковник, 1999. 944 с. 8. Проблема. Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. URL: https://uk.wikipedia.org/. 9. Прытков В. П. Структура научной проблемы. Теория и практика общественного развития. №1. 2013. С. 44-47. 10. Сафонов А. А. Основы научных исследований. Владиво- сток: Изд. ВГУЭС, 2000. 154 с. 75 11. Сардак С.Е. Еволюція поглядів на зміст і роль людських ресурсів у суспільному поступі. Актуальні проблеми економіки. 2012. № 12. С. 132-139. 12. Словарь иностранных слов; под. ред. И. В. Лехина, Ф. Н. Петрова. Москва: Государственное издательство иностран- ных и национальных словарей, 1954. 855 с. 13. Современный философский словарь; под общ. ред. В.Е. Кемерова и Т.Х. Керимова; 4-е изд., испр. и доп. Москва: Ака- демический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2015. 823 с. 14. Философский энциклопедический словарь. Москва: Со- ветская энциклопедия, 1983. 840 с. 15. Энциклопедия эпистемологии и философии науки; Ин-т философии РАН. Гл. ред. И.Т. Касавин. Москва: Канон+, 2009. 1248 с. Надійшла до редакції 08.12.2017 р. К.Г. Рябикіна, к.е.н. ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВ- НОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ Економічний розвиток України залежить від ефективності функціонування сфери матеріального виробництва, в галузях якої створюється національний дохід. Раціональне використання основ- них засобів та виробничих потужностей підприємства сприяє поліп- шенню всіх техніко-економічних показників, зокрема збільшенню виробництва продукції, зниженню її собівартості, трудомісткості виготовлення. Від стану й ефективності використання основних за- собів залежать кінцеві результати господарської діяльності підпри- ємства. Основні засоби як головний елемент матеріально-технічної бази відіграють значну роль у виробничо-господарській діяльності підприємства та мають використовуватися раціонально й ефекти- вно. Тому робота в напрямі підвищення ефективності використання основних засобів підприємства є актуальною і виступає одним з ос- новних питань у сучасних умовах мінливої економічної ситуації в державі. © К.Г. Рябикіна, 2017