Економіко-соціологічний підхід до визначення ролі людського капіталу підприємства у створенні доданої вартості
Теоретично обґрунтовано можливості застосування економіко-соціологічного підходу П. Бурдьє до визначення ролі людського капіталу підприємства у створенні доданої вартості. Запропонований підхід дозволяє на підставі ідентифікації показників, які характеризують об’єкти¬вований, інкорпорований та інст...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2017
|
| Назва видання: | Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141990 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Економіко-соціологічний підхід до визначення ролі людського капіталу підприємства у створенні доданої вартості / Л.В. Іваненко // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Київ: ІЕП НАНУ, 2017. — С. 111-123. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-141990 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1419902018-09-20T01:22:49Z Економіко-соціологічний підхід до визначення ролі людського капіталу підприємства у створенні доданої вартості Іваненко, Л.В. Теоретично обґрунтовано можливості застосування економіко-соціологічного підходу П. Бурдьє до визначення ролі людського капіталу підприємства у створенні доданої вартості. Запропонований підхід дозволяє на підставі ідентифікації показників, які характеризують об’єкти¬вований, інкорпорований та інституціоналізований стани людського капіталу підприємства, більш об’єктивно оцінити його рівень, знизити вплив формальних показників, визначити характер трансформації його форм. Теоретически обоснованы возможности применения экономико-социологического подхода П. Бурдье к определению роли человеческого капитала предприятия в создании добавленной стоимости. Предложенный подход позволяет на основании идентификации показателей, характеризующих объективированное, инкорпорированное и институционализованное состояния человеческого капитала предприятия, более объективно оценивать его уровень, снизить влияние формальных показателей, определить характер трансформации его форм. In modern conditions, the development of information and communication technologies is changing the nature of economic relations in society. It develops opportunities to generate and introduce new technologies in enterprises, increases the role of human capital in creating the value added. There is a need to increase the objectivity of assessments of the human capital of the company based on identification of its forms and corresponding to these forms properties. The need for practical implementation of theoretical results in determining the impact of the human capital on creating the value added becomes urgent. The purpose of the article is the theoretical substantiation of the possibilities of applying the economic-sociological approach to determining the role of the human capital of the company in creating value added. The author suggests using the P. Bourdieu’s economic-sociological approach to determining the role of human capital in creating value added. Indicators of the objectified, incorporated and institutionalized condition of the human capital of the company are defined in this work. This allows us to more objectively assess its level, reduce the influence of formal indicators and determine the nature of the transformation of these forms from one to another. The human capital of the company in the incorporated condition is the aggregate of accumulated professional knowledge and skills that were obtained in the process of education and professional development and can generate revenue when creating value added. The human capital of the company in the objectified condition is a set of training tools for broadcasting specific knowledge and demonstrating the acquisition of skills. The human capital of the condition in the institutionalized condition is a system of formal certificates that indicate the receipt of certain knowledge and skills. Prospects for further research in this direction are the justification of methods for a comprehensive assessment of the impact of the enterprise's human capital on the creation of value added, taking into account the economic and sociological approach to determining its forms. Keywords: human capital of the company, value added, economic-sociological approach, forms of capital, P. Bourdieu, objectified, incorporated, institutionalized, condition. 2017 Article Економіко-соціологічний підхід до визначення ролі людського капіталу підприємства у створенні доданої вартості / Л.В. Іваненко // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Київ: ІЕП НАНУ, 2017. — С. 111-123. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2220-7961 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141990 uk Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Теоретично обґрунтовано можливості застосування економіко-соціологічного підходу П. Бурдьє до визначення ролі людського капіталу підприємства у створенні доданої вартості. Запропонований підхід дозволяє на підставі ідентифікації показників, які характеризують об’єкти¬вований, інкорпорований та інституціоналізований стани людського капіталу підприємства, більш об’єктивно оцінити його рівень, знизити вплив формальних показників, визначити характер трансформації його форм. |
| format |
Article |
| author |
Іваненко, Л.В. |
| spellingShingle |
Іваненко, Л.В. Економіко-соціологічний підхід до визначення ролі людського капіталу підприємства у створенні доданої вартості Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| author_facet |
Іваненко, Л.В. |
| author_sort |
Іваненко, Л.В. |
| title |
Економіко-соціологічний підхід до визначення ролі людського капіталу підприємства у створенні доданої вартості |
| title_short |
Економіко-соціологічний підхід до визначення ролі людського капіталу підприємства у створенні доданої вартості |
| title_full |
Економіко-соціологічний підхід до визначення ролі людського капіталу підприємства у створенні доданої вартості |
| title_fullStr |
Економіко-соціологічний підхід до визначення ролі людського капіталу підприємства у створенні доданої вартості |
| title_full_unstemmed |
Економіко-соціологічний підхід до визначення ролі людського капіталу підприємства у створенні доданої вартості |
| title_sort |
економіко-соціологічний підхід до визначення ролі людського капіталу підприємства у створенні доданої вартості |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2017 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141990 |
| citation_txt |
Економіко-соціологічний підхід до визначення ролі людського капіталу підприємства у створенні доданої вартості / Л.В. Іваненко // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Київ: ІЕП НАНУ, 2017. — С. 111-123. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| series |
Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| work_keys_str_mv |
AT ívanenkolv ekonomíkosocíologíčnijpídhíddoviznačennârolílûdsʹkogokapítalupídpriêmstvaustvorennídodanoívartostí |
| first_indexed |
2025-07-10T13:54:35Z |
| last_indexed |
2025-07-10T13:54:35Z |
| _version_ |
1837268392963211264 |
| fulltext |
111
24. Савчук Р. Неузнанное величие святого Иоанна Предтечи
URL: http://www.pravoslavie.ru/109990.html.
25. Сотникова И. Как повысить эффективность системы
оплаты труда в кризис? URL: https://www.zis.by/publications/stoit-li-
v-krizis-uvolnyat-sotrudnikov.
26. Про професійний розвиток працівників (Із змінами, внесе-
ними згідно із Законом): Закон України від 05.07.2012 р. № 5067-
VI. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4312-17.
27. ДТЕК: Інтегрований звіт 2016: фінансові і нефінансові ре-
зультати. URL: https://dtek.com/ua/investors_and_partners/reports/.
28. Метінвест: Соціальний звіт 2013/2014 URL: https:
//www.metinvestholding.com/ua/csr/annual_reports.
29. «Запорожсталь»: Обучение персонала. URL: www.zaporizh
stal.com/ru-ru/personal/obuchenie/.
30. «Запорожсталь»: Развитие персонала. URL: http:
//www.zaporizhstal.com/ru/personal/razvitie-personala/.
31. «Запорожсталь» открыл инновационный центр обучения
сотрудников «Кампус». URL: http://www.zaporizhstal.com/news/de-
tails/zaporozhstal-otkryl-innovacionnyj-centr-obucheniya/ru/.
32. Звіт зі сталого розвитку «Концерну Галнафтогаз» за 2015
рік. URL: https://www.okko.ua/.../sustainability_report_2015.pdf.
Поступила в редакцию 20.12.2017 г.
Л.В. Іваненко
ЕКОНОМІКО-СОЦІОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД
ДО ВИЗНАЧЕННЯ РОЛІ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ
ПІДПРИЄМСТВА У СТВОРЕННІ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ1
У сучасних умовах, коли розвиток інформаційно-комуніка-
ційних технологій змінює характер економічних відносин, збільшу-
ється вплив людського капіталу на рівень соціально-економічного
1 Дослідження виконано в рамках НДР ІЕП НАН України «Механізми за-
безпечення інвестиційної активності підприємств для виробництва продукції з ви-
сокою доданою вартістю» (2015-2018 рр., номер держреєстрації 0115U001639).
© Л.В. Іваненко, 2017
112
розвитку суспільства. Становлення економіки нового типу, засно-
ваної на знаннях, інформації, використанні глобальних інформацій-
них систем і великих даних, формує основу для швидкого розвитку
людського капіталу підприємств. Сформований в економіці люд-
ський капітал, у свою чергу, зумовлює можливості генерувати й
упроваджувати нові технології. Це визначає рівень, характер інно-
ваційного розвитку, формування доданої вартості та сприяє забез-
печенню економічного зростання.
В Україні наразі спостерігається дисбаланс у процесах наро-
щування і використання людського капіталу. З одного боку, діюча
система освіти, задовольняючи потреби суспільства в освітніх по-
слугах, сприяє розвитку людського капіталу, щорічно випускаючи
на ринок праці осіб, кваліфікація і рівень освіти яких підтверджені
відповідними документами; з іншого – експерти постійно наголо-
шують на зростаючих незадоволених потребах ринку праці з боку
роботодавців у фахівцях певних спеціальностей. Має місце невід-
повідність об’єктивних і формальних оцінок рівня розвитку люд-
ського капіталу. Це актуалізує питання, пов’язані з розвитком тео-
ретичного підґрунтя для більшої об’єктивності оцінок людського
капіталу підприємств на основі ідентифікації його форм та відпо-
відних цим формам властивостей.
Визначення економічної суті людського капіталу підприєм-
ства, його місця в загальній структурі капіталу, форм, властивостей
та ознак стало об’єктом наукових досліджень багатьох вітчизняних
і зарубіжних авторів, серед яких: М. Aрмстронг, A. Компалла,
К. Абдурохманов, В. Антонюк, О. Бородіна, Н. Брюховецька, І. Бу-
лєєв, Б. Генкін, В. Гойло, О. Грішнова [1-7] та ін. Соціо-економічна
концепція визначення форм та проявів капіталу підприємства, яка
надає підстави для дослідження дисбалансу між об’єктивними
і формальними оцінками рівня розвитку людського капіталу під-
приємств, представлена в роботах зарубіжних авторів: В. Рада-
єва, Н. Шматко, С. Кравченко, І. Карпенко, П.Тесленко, Т. Фона-
рьової [8-13]. Необхідність подальших досліджень, спрямованих на
доведення до практичної реалізації теоретичних напрацювань у ви-
значенні рівня розвитку людського капіталу, його впливу на ство-
рення підприємствами доданої вартості обумовила тему даної
статті.
Мета статті – теоретичне обґрунтування можливостей засто-
сування економіко-соціологічного підходу до визначення ролі люд-
ського капіталу підприємства у створенні доданої вартості.
113
Людські ресурси – це найбільша цінність, а людський капі-
тал – одна з перспективних складових для розвитку України. За рей-
тинговою оцінкою розвитку людського капіталу, оприлюдненою
Всесвітнім економічним форумом, Україна у 2015 р. посіла 31 місце
серед 124 країн, а в 2016 р.– 26 серед 130 країн світу (рис. 1) [14].
Оцінювання здійснюється за Індексом людського капіталу, при ви-
значенні якого враховуються складові, які характеризують рівень
освіти в країні, професійної підготовки, працевлаштування і зайня-
тості, тривалості життя.
Високі позиції нашої країни експерти пов’язують із рівнем
розвитку освіти – початкової, середньої та вищої. Водночас реаліза-
ція людського капіталу значно ослаблює здобутки освітнього на-
пряму в його формуванні. Відсутність економічних стимулів до під-
вищення ефективності використання праці призводить до втрати
країною сформованого людського капіталу в результаті міграції на-
селення, втрати кваліфікації через тривале безробіття тощо і, як на-
слідок, не сприяє підвищенню створення підприємствами доданої
вартості.
В управлінській діяльності сучасних підприємств важлива
роль відводиться оцінюванню, оскільки обґрунтоване прийняття рі-
шень можливе лише за наявності адекватної, достовірної оцінки
об’єкта управління. Професійні та загальнолюдські властивості лю-
дей, які працюють на підприємствах, їх продуктивні здібності, що
забезпечують створення доданої вартості, є предметом дослідження
в підходах до управління працею на підприємствах, підґрунтям
яких є теорія людського капіталу. Розходження в оцінках, такі як
одночасне підвищення рівня освіти і досвіду персоналу за формаль-
ними ознаками, зниження обсягів створеної доданої вартості в роз-
рахунку на одиницю витраченого часу, ускладнюють управління
працею.
Первинний аналіз процесів накопичення людських здібнос-
тей, як засвідчують фахівці, проводився ще у філософії античності
та схоластиці середньовіччя. Так, за приписуваним Аристотелю
твердженням, «творчі здібності людини є результатом певних умов
її життя, виховання і навчання» [15, с. 6]. У зв’язку з поширенням
концепції «економіки знань» представники бізнесу, державні діячі,
політики, журналісти, соціологи, науковці широко використовують
словосполучення «людський капітал» (англ. human capital), під-
креслюючи зростання ролі освіти і науки в підвищенні ефективно-
сті розвитку економіки.
114
Складено за даними офіційного сайту World Economic Forum [14].
Рис. 1. Рейтингові позиції України та деяких країн світу
за розвитком людського капіталу у 2015-2016 рр.
Відомо, що термін «людський капітал» (англ. human capital)
уперше був введений в обіг Т. Шульцем (1902-1998 рр.), лауреатом
Нобелівської премії з економіки 1979 р. у номінації «За новаторські
124
113
100
78
68
64
71
65
63
44
41
43
30
28
37
26
23
31
17
18
19
14
16
22
4
5
3
2
1
129
118
105
83
73
71
63
58
54
47
45
37
32
30
29
28
27
26
24
21
19
17
15
11
9
4
3
2
1
0 20 40 60 80 100 120 140
Ємен
Пакістан
Індія
Бразилія
Туреччина
Китай
Молдова
Таджикистан
Азербайжан
Киргизстан
Іспанія
Вірменія
Корея
Польща
Казахстан
Росія
Латвія
Україна
США
Литва
Великобританія
Франція
Естонія
Німеччина
Канада
Японія
Швейцарія
Норвегія
Фінляндія
2016 2015
115
дослідження економічного розвитку з особливою увагою до про-
блем країн, що розвиваються»1 [16]. Т. Шульц вважав людським ка-
піталом «все те, що є джерелом майбутніх задоволень та/або заро-
бітків, … будь-який актив – матеріальний або людський, із власти-
вою йому здатністю генерувати потоки майбутніх доходів» [17]2.
Концепція людського капіталу стала результатом викорис-
тання економічного підходу при дослідженні соціальних проблем
розвитку суспільства, людської поведінки тощо. Широкі можливо-
сті економічного підходу були використані Г. Беккером (1930-
2014 рр.), для аналізу таких суспільних відносин, як дискримінація
і злочинність, створення і планування сім’ї, здобуття освіти тощо.
[17-20]. Г. Беккер писав: «Я впевнений, що економічна теорія як на-
укова дисципліна більше за все відрізняється від інших галузей
суспільствознавства не предметом, а своїм підходом. … Я ствер-
джую, що економічний підхід є унікальним за своєю міццю, оскі-
льки він здатний інтегрувати безліч різноманітних форм людської
поведінки. … Пов’язані воєдино припущення щодо максимізуючої
поведінки … утворюють осереддя економічного підходу в моєму
розумінні» [21, c. 31-32]. За розширення області макроекономічного
аналізу до широкого діапазону людської поведінки та взаємодії,
включаючи неринкову поведінку3 Г. Беккер у 1992 р. був удосто-
єний Нобелівської премії з економіки [22].
Значення теорії людського капіталу для розвитку підходів з
управління людьми в комерційних організаціях детально висвіт-
лено в роботі М. Армстронга. Він зазначає: «Теорія людського ка-
піталу робить акцент на доданій вартості, яку люди можуть створю-
вати для організації. Вона розглядає людей як цінний актив і під-
креслює, що інвестиції організації в людей генерують доходи, варті
витрачених коштів. Тому ця теорія підводить фундамент під філо-
софію управління людськими ресурсами і управління людським ка-
піталом» [1, с. 62].
Теорія людського капіталу засвідчує важливу роль людського
капіталу у підвищенні продуктивності економічної діяльності. В
1 Переклад автора. Оригінальнийтекст: for their pioneering research into eco-
nomic development research with particular consideration of the problems of developing
countries.
2 Цитується за джерелом [7, c. 65].
3 Переклад автора. Оригінальний текст: for having extended the domain of
microeconomic analysis to a wide range of human behaviour and interaction, including
nonmarket behaviour.
116
економіко-соціологічній інтерпретації людський капітал розгляда-
ється в контексті визначення його як одної із форм капіталу та про-
блем його конвертації в інші форми. Відомо, що міркування на тему
взаємоконвертації форм капіталу беруть початок від часу публікації
роботи французького соціолога та філософа П. Бурдьє (1930-
2002 рр.) [8].
У сукупності форм капіталу, згідно з концепцією П. Бурдьє,
людський капітал у різних своїх проявах представлений у культур-
ному і соціальному капіталах, які конвертуються в економічний ка-
пітал та інституціоналізуються у формах освітніх кваліфікацій та
визнання в суспільстві (наприклад, рівнів, ступенів, звань тощо).
У табл. 1 наведено класифікацію капіталу, запропоновану
П. Бурдьє. Науковець зазначає, що капітал, залежно від сфери, в
якій він функціонує, і ціною більш або менш серйозних трансфор-
мацій, які є передумовою його ефективної дії в цій сфері, може ви-
ступати в трьох основних формах: економічній, культурній та соці-
альній.
Таблиця 1
Класифікація капіталу за П. Бурдьє1
Капітал – накопичуваний господарський ресурс, включений у процеси
відтворення та зростання вартості шляхом взаємної конвертації своїх форм
Стан капіталу
Інкорпорований стан (embodied state).
Об’єктивований стан (objectified state).
Інституціоналізований стан (institutionalized state)
Форма капіталу Економічний Культурний Соціальний
Конвертація
капіталу
Гроші як най-
більш ліквід-
ний актив
Економічний капітал
Форма інституці-
оналізації
капіталу
Права
власності
Освітні
кваліфіка-
ції (дип-
ломи, сер-
тифікати,
свідоцтва
тощо)
Форми визнання в суспі-
льстві(аристократичні
титули, звання тощо) та
ознаки приналежності
до певної групи(сім’ї,
школи, політичної пар-
тії, неформального гру-
пування тощо)
1 Складено за джерелами [8; 24].
Капітал в економічній формі безпосередньо конвертується в
гроші. Культурний та соціальний капітал набувають свого грошо-
вого втілення через конвертацію в економічний капітал [9, с. 61].
Конвертація людського капіталу підприємства в гроші або інші ви-
117
соколіквідні активи відбувається опосередковано через його залу-
чення до створення доданої вартості (рис. 2). Необхідною для цього
умовою є поєднання з економічним капіталом підприємства.
Рис. 2. Схема конвертації людського капіталу підприємства
згідно з концепцією класифікації його форм за П. Бурдьє
(складено автором)
Відповідно до концепції П. Бурдьє існує три стани капіталу:
інкорпорований, об’єктивований, інституціоналізований. Інкорпо-
рованим станом вважається сукупність відносно стійко відтворюва-
них диспозицій і властивостей, якими наділено власника тієї чи ін-
шої форми капіталу; об’єктивований стан означає набуття капіта-
лом уречевлених форм, які є доступними для безпосереднього спо-
стереження і передачі їх у фізичній, предметній формі; інституціо-
налізований стан передбачає об’єктивовані форми визнання повної
форми капіталу як ресурсу [9, с. 22]. Властивості економічного, ку-
льтурного і соціального капіталів, проявлених в інкорпорованому,
об’єктивованому, інституціоналізованому станах, які зумовлюють
особливості людського капіталу підприємств, наведено в табл. 2.
Застосування економіко-соціологічного підходу до визна-
чення форм прояву людського капіталу підприємств дозволяє ви-
Процес створення доданої вартості продукції підприємством
Культурний
капітал
підприємства
Соціальний
капітал
підприємства
Людський
капітал
підприємства
Економічний
капітал
підприємства
Ліквідні
активи
(гроші)
118
Таблиця 2
Властивості людського капіталу, проявленого в інкорпорова-
ному, об’єктивованому, інституціоналізованому станах1
Стан людського капіталу підприємства
Інкорпорований Об’єктивований Інституціоналізований
Оскільки для накопичення
знань і досвіду необхідні зу-
силля з освоєння та асиміля-
ції1, даний процес потребує
часу;
- відсутність можливостей у
делегуванні повноважень з
набуття знань та досвіду;
- необхідність формування
відповідної мотивації (у
П. Бурдьє –«жага знань»);
- неможливість відчуження
від носія культурного капі-
талу, що викликає проблеми
власників економічного ка-
піталу в процесі концентра-
ції та використання;
- можливість неусвідомлю-
ваного придбання за певних
умов (наприклад, подолання
мовного бар’єру в процесі
спілкування);
- обмеження в обсягах нако-
пичення залежно від здатно-
сті індивіда до його прид-
бання;
- згасання та зникнення ра-
зом з індивідом (синхронно
до згасання біологічних ха-
рактеристик, пам’яті, розу-
мової активності тощо);
- відносини розподілу, створе
ного культурним капіталом у
його об’єктивованій формі,
опосередковані відносинами
конкуренції між індивідом та
іншими носіями капіталу
Культурний капітал в
об’єктивованій формі
може передаватися від
одних суб’єктів до ін-
ших аналогічно інсти-
туціоналізованому еко-
номічному капіталу,
але така передача не
означає повної його
відсутності у поперед-
нього власника (дифу-
зія знань)
Об’єктивація культурного
капіталу у формі академіч-
них кваліфікацій є одним
із шляхів нейтралізації
його властивостей, таких
як обмеження біологіч-
ними рамками окремого
індивіда;
- інституціональне ви-
знання культурного капі-
талу (наприклад, визнання
рівня освіти індивіда) на-
дає можливість порів-
няння кваліфікації його
власників, а також їх за-
міни;
- дозволяє встановлювати
пропорції обміну між ку-
льтурним та економічним
капіталом шляхом гаран-
тування грошової вартості
інституціоналізованого
культурного капіталу (на-
явність прямої залежності
між рівнями освіти, визна-
ного професійного досвіду
та рівнями грошової вина-
городи);
- знецінення кваліфікацій
під впливом зростання
конкуренції серед носіїв
та зниження рейтингів ус-
танов
1 Складено за джерелами [8; 9].
1 Асиміляція (лат. assimilatio) у психології – процес інтеграції зовнішніх
об'єктів (людей, предметів, ідей, цінностей) і несвідомого змісту у свідомості.
119
значити характер трансформації цих форм з однієї в іншу. Людсь-
кий капітал підприємства в інкорпорованому стані – це сукупність
накопичених професійних знань та навичок, здобутих у процесі
освіти та підвищення кваліфікації, які згодом можуть приносити до-
хід у вигляді заробітної плати, процента або прибутку шляхом уча-
сті цієї сукупності в процесах створення доданої вартості; в об’єкти-
вованому стані – це сукупність навчальних засобів (наприклад, тек-
стів і практик), покликаних транслювати специфічні знання й де-
монструвати процедури набуття навичок; в інституціоналізованому
стані – це система формальних сертифікатів, які включають дип-
ломи, розряди, ліцензії, патенти, що свідчать про здобуття певних
знань і навичок.
Вимірювання людського капіталу, проявленого в його інко-
ропорованому стані, можливе за показниками ефективності його за-
лучення до процесів створення вартості, іншими словами – продук-
тивності праці, виміряної за обсягами доданої вартості продукції в
розрахунку на одиницю витраченого часу. Відомо, що ефективність
використання праці в економіці в цілому, в окремих її галузях, на
підприємствах відображає ефективність трудових витрат у процесі
виробництва. Зростання ефективності використання праці, або під-
вищення її продуктивності, є свідченням реалізації можливостей до
вдосконалення як працівників у результаті навчання, набуття до-
свіду, підвищення кваліфікації та професійної майстерності, так
і виробничих процесів.
Аналіз використання праці на підприємствах, який у цілому
дозволяє оцінити інкорпорований стан людського капіталу підпри-
ємств, засвідчує загальне його зниження (рис. 3, табл. 3). На це вка-
зує як постійне згортання обсягів виробництва в 2006-2016 рр., так
і кількості зайнятих у промисловості.
Висновки. Підхід до оцінювання людської поведінки та взає-
модії, відомий під назвою «концепція людського капіталу», під
впливом об’єктивних процесів сучасного розвитку суспільства й
економіки, розвитку когнітивної економіки, «економіки знань» на-
був широкого розповсюдження поза межами методології неокласи-
чної економічної теорії, у рамках якої його було сформовано. Сьо-
годні термін «людський капітал» використовується для дослі-
дження не лише проблем забезпечення ефективності прийняття рі-
шень на рівні окремих індивідів та суспільства в цілому стосовно
освіти, охорони здоров’я тощо, але і для розв’язання проблем соці-
ально-економічного розвитку, сталого економічного розвитку, уп-
равління підприємствами з позицій інституціональної економічної
120
теорії, еволюційної економічної теорії, теорії менеджменту, теорій
управління тощо.
Складено за даними Державної служби статистики України.
Рис. 3. Зміна показників використання праці на підприємствах
промисловості України у 2006-2016 рр. (2006 р.=100%)
Таблиця 3
Показники використання праці на промислових підприємствах
України у 2006-2016 рр.1
Показник 2006 2012 2013 2014* 2015* 2016*
1 2 3 4 5 6 7
Кількість зайнятих у промисловості:
млн чол. 5,21 5,43 5,25 5,38 5,08 4,99
% 100,0 104,2 100,7 103,1 97,4 95,7
Зайнятість у промисловості, % від за-
гальної чисельності зайнятих в еко-
номіці 24,0 25,9 24,8 26,1 24,7 24,4
Промисловість, додана вартість у по-
стійних цінах 2010 р.:
млрд грн 303,98 282,94 261,43 231,04 196,23 202,77
% 100,0 93,1 86,0 76,0 64,6 66,7
Промисловість, додана вартість у ро-
зрахунку на 1 зайнятого у промисло-
вості (у постійних цінах 2010 р.):
тис. грн/рік 75,30 87,41 82,47 79,72 76,24 81,28
% 100,0 116,1 109,5 105,9 101,3 107,9
0
50
100
150
200
2012 2013 2014 2015 2016
Кількість зайнятих у промисловості, % до 2006 р.
Промисловість, додана вартість, у постійних цінах 2010 р., % до 2006 р.
Промисловість, додана вартість у розрахунку на 1 зайнятого у промисловості,
у постійних цінах 2010 р., % до 2006 р.
Індекс реальної заробітної плати, % до 2006 року
121
Закінчення табл. 3
1 2 3 4 5 6 7
Середня заробітна плата у промисло-
вості в цінах поточного року:
тис. грн/місяць 1212 3500 3763 3988 4791 5902
тис. грн/рік 14,54 42,00 45,16 47,86 57,49 70,82
Індекс реальної заробітної плати, %
до попереднього року 118,3 114,4 108,2 93,5 79,8 109,0
Індекс реальної заробітної плати, %
до 2006 р. 100,0 148,8 161,0 150,5 120,1 130,9
1 Складено за даними Державної служби статистики України.
* Інформацію за 2014-2016 рр. наведено без урахування тимчасово окупо-
ваної території АР Крим, м. Севастополя та частини зони проведення АТО.
Використання економіко-соціологічного підходу до визна-
чення ролі людського капіталу у створенні доданої вартості надає
можливість на підставі ідентифікації показників, які характеризу-
ють об’єктивований, інкорпорований та інституціоналізований
стани людського капіталу підприємства більш об’єктивно оцінити
його рівень, знизити вплив формальних показників.
В Україні наразі спостерігається зниження показників, які ха-
рактеризують об’єктивований стан людського капіталу через по-
стійне скорочення чисельності працюючих на підприємствах та об-
сягів створеної доданої вартості, а також показників його інкорпо-
рованого стану – зниження кількості впроваджених у виробництво
вітчизняних наукових розробок, кількості задіяних у виробництві
наукових працівників, кількості зареєстрованих патентів. Натомість
інституціоналізований стан людського капіталу, визначений кількі-
стю осіб, які щорічно випускаються закладами вищої освіти, по-
стійно зростає. Така невідповідність в оцінках станів людського ка-
піталу потребує усунення.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямі поля-
гають в обґрунтуванні методів оцінювання впливу людського капі-
талу підприємства на створення доданої вартості з урахуванням
економіко-соціологічного підходу до визначення його форм.
Література
1. Армстронг М. Практика управления человеческими ресур-
сами; пер. с англ. под ред. С.К. Мордовина. СПб.: Питер, 2009.
848 с.
2. Analysis of correlation between intellectual capital and tradi-
tional key performance indicators within the automotive industry: Liter-
ature review / Andreas Kompalla, Jan Kopia, Ulrike Foerster-Metz,
122
Wiebke Geldmacher. ECOFORUM. 2017. Vol.3, Issue 3(13). URL:
https://www.researchgate.net/publication/319618122_Analysis_of_cor-
relations_between_corporate_strategy_and_operational_strategy_con-
sidereing_management_system_standards.
3. Антонюк В. П. Проблеми відтворення людського капіталу
східних регіонів України в умовах збройного конфлікту. Вісник
Кам’янець-Подільського національного ун-ту ім. І.Огієнка. Еконо-
мічні науки. Кам’янець-Подільський: ФОП Сисин Я.І., 2015.
Вип. 10. С. 267-272.
4. Грішнова О. А., Заїчко О. С. Новітні технології в економіці
персоналу: нові можливості й нові виклики. Вісник економічної на-
уки України. 2016. № 2. С. 52-57. URL: http://nbuv.gov.ua/
UJRN/Venu_2016_2_14.
5. Брюховецька Н.Ю., Чорна О.А. Інституціональні чинники
розвитку людського капіталу підприємств. Стратегія і механізми
регулювання промислового розвитку: зб. наук. праць; НАН України,
Ін-т економіки пром-сті. Донецьк, 2009. С. 26-44.
6. Брюховецкая Н. Е., Булеев И. П. Конкуренция и соревно-
вание в условиях инновационного развития предприятий. Вісник
економічної науки України. 2017. № 1(32). С. 7-17.
7. Смирнов В.Т., Сошников И.В., Романчин В.И., Скобля-
кова И.В. Человеческий капитал: содержание и виды, оценка и сти-
мулирование: монография; под ред. В.Т. Смирнова. Москва: Маши-
ностроение-1, Орел: ОрелГТУ, 2005. 513 с.
8. Бурдье П. Формы капитала; пер. с фр. М.С. Добряковой,
науч. ред. В.В. Радаев. Экономическая социология. 2002. Т. 3. № 5.
С. 60–74.
9. Радаев В.В. Понятие капитала, формы капиталов и их кон-
вертация. Экономическая социология. 2002. Т. 3. № 4. С. 20–32.
10. Шматко Н.А. "Габитус" в структуре социологической тео-
рии. Журнал социологии и социальной антропологии. 1998. Т. 1, №2.
С. 60-70.
11. Кравченко С.А. Переоткрытие человеческого капитала в
сложном обществе. Вестник МГИМО-университета. Официальное
Интернет-издание. 2013. № 3(30). URL: http://www.vestnik. mgimo.
ru/razdely/filosofiya/pereotkrytie-chelovecheskogo-kapitala-v-slozhno
m-obshchestve.
12. Карпенко І.В., Тесленко П.О. Концепція символічного
поля, практики та габітусу П. Бурдьє: експлікація проблеми компле-
ксності практики. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2013. № 53. С. 2002-
214.
123
13. Фонарьова Т.А. Розвиток теорії людського капіталу у пра-
цях нобелівських лауреатів з економіки. Економічний простір: зб.
наук. пр. Дніпропетровськ: ПДАБА, 2011. № 49. С. 104–111.
14. World Economic Forum: Human Capital Report 2016. URL:
http://reports.weforum.org/human-capital-report-2016/economies/#eco
no my=UKR.
15. Гойло В.С. Современные буржуазные теории воспроиз-
водства рабочей силы. Москва: Наука, 1975. 228 с.
16. Theodore W. Schultz – Facts // Nobelprize.org. Nobel Media
AB 2014. URL: https://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sci-
ences/laureates/1979/schultz-facts.html.
17. Schultz T. The Emerging Economic Science and Its Relation
to High School Education.The High School in a New Era. 1958.
18. Becker G. S. The economics of discrimination. 2nd Edition.
Published – 1957. The University of Chicago, 1971. 167 p. URL:
https://www.amazon.com/Economics-Discrimination-Economic-Resear
ch-Studies/dp/0226041166.
19. Becker G.S. Human Capital: A Theoretical and Empirical
Analysis, with Special Reference to Education. 3rd ed. The National Bu-
reau of Economic Research. 1993. 390 p. URL: https://books.google.
com.ua/books?id=9t69iICmrZ0C&printsec=frontcover&hl=ru#v=onep-
age&q&f=false.
20. Becker G. S. A Treatise on the Family. Harvard university
press, 2009. 424 р. URL: https://brunofvieira.files.wordpress.com/
2012/12/gary-becker-a-treatise-on-the-family.pdf.
21. Беккер Г. С. Человеческое поведение. Экономический под-
ход : избранные труды по экономической теории; пер. с англ.
Москва: Изд-во ГУ ВШЭ, 2003. С. 31-32.
22. Gary Becker – FactsNobelprize.org. Nobel Media AB 2014.
URL: https://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/lau-
reates/1992/becker-facts.html.
Надійшла до редакції 31.07.2017 р.
|