Детермінанти впливу на інвестиційну активність підприємств (за іноземними публікаціями)
Наведено вибірковий огляд детермінант, що мають значний вплив на інвестиційну активність, за дослідженнями зарубіжних учених. Аналіз факторів, що впливають на інвестиції, забезпечує краще розуміння всього процесу економічного розвитку та вказує ті параметри, на які можуть впливати політичні заходи,...
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2017
|
| Schriftenreihe: | Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141991 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Детермінанти впливу на інвестиційну активність підприємств (за іноземними публікаціями) / Д.А. Самодурова // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Київ: ІЕП НАНУ, 2017. — С. 124-133. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-141991 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1419912018-09-20T01:22:52Z Детермінанти впливу на інвестиційну активність підприємств (за іноземними публікаціями) Самодурова, Д.А. Наведено вибірковий огляд детермінант, що мають значний вплив на інвестиційну активність, за дослідженнями зарубіжних учених. Аналіз факторів, що впливають на інвестиції, забезпечує краще розуміння всього процесу економічного розвитку та вказує ті параметри, на які можуть впливати політичні заходи, спрямовані на стимулювання довгострокового зростання, з одного боку, та стримування рівня безробіття – з іншого. Проаналізовано модель оцінки інвестиційної активності на прикладі Греції. Розглянуто формули детермінант як пояснювальних змінних. Приведен выборочный обзор детерминант, имеющих значительное влияние на инвестиционную активность, по исследованиям иностранных ученых. Анализ факторов, влияющих на инвестиции, обеспечивает лучшее понимание всего процесса экономического развития и указывает те параметры, на которые могут влиять политические меры, направленные на стимулирование долгосрочного роста, с одной стороны, и сдерживания уровня безработицы – с другой. Проанализирована модель оценки инвестиционной активности на примере Греции. Рассмотрены формулы детерминант как объяснительных переменных. The article provides a sample review of determinants that have a significant impact on investment activity on the research of foreign scientists. Investigation of the factors influencing investment provides a better understanding of the whole process of economic development and indicates those parameters that could be influenced by policy measures aimed at stimulating long-term growth on the one hand and deterring the unemployment rate on the other. The study of this topic led to the conclusion that the direction of the influence of the above factors on the investment climate may be different. Variables can influence foreign direct investment both positively and negatively. In empirical studies, a different combination of these determinants is used as explanatory variables. The model of an estimation of investment activity on an example of Greece is analyzed. The formulas of determinants as explanatory variables are investigated. 2017 Article Детермінанти впливу на інвестиційну активність підприємств (за іноземними публікаціями) / Д.А. Самодурова // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Київ: ІЕП НАНУ, 2017. — С. 124-133. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2220-7961 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141991 uk Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Наведено вибірковий огляд детермінант, що мають значний вплив на інвестиційну активність, за дослідженнями зарубіжних учених. Аналіз факторів, що впливають на інвестиції, забезпечує краще розуміння всього процесу економічного розвитку та вказує ті параметри, на які можуть впливати політичні заходи, спрямовані на стимулювання довгострокового зростання, з одного боку, та стримування рівня безробіття – з іншого.
Проаналізовано модель оцінки інвестиційної активності на прикладі Греції. Розглянуто формули детермінант як пояснювальних змінних. |
| format |
Article |
| author |
Самодурова, Д.А. |
| spellingShingle |
Самодурова, Д.А. Детермінанти впливу на інвестиційну активність підприємств (за іноземними публікаціями) Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| author_facet |
Самодурова, Д.А. |
| author_sort |
Самодурова, Д.А. |
| title |
Детермінанти впливу на інвестиційну активність підприємств (за іноземними публікаціями) |
| title_short |
Детермінанти впливу на інвестиційну активність підприємств (за іноземними публікаціями) |
| title_full |
Детермінанти впливу на інвестиційну активність підприємств (за іноземними публікаціями) |
| title_fullStr |
Детермінанти впливу на інвестиційну активність підприємств (за іноземними публікаціями) |
| title_full_unstemmed |
Детермінанти впливу на інвестиційну активність підприємств (за іноземними публікаціями) |
| title_sort |
детермінанти впливу на інвестиційну активність підприємств (за іноземними публікаціями) |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2017 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141991 |
| citation_txt |
Детермінанти впливу на інвестиційну активність підприємств (за іноземними публікаціями) / Д.А. Самодурова // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Київ: ІЕП НАНУ, 2017. — С. 124-133. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| work_keys_str_mv |
AT samodurovada determínantivplivunaínvesticíjnuaktivnístʹpídpriêmstvzaínozemnimipublíkacíâmi |
| first_indexed |
2025-07-10T13:54:43Z |
| last_indexed |
2025-07-10T13:54:43Z |
| _version_ |
1837268400966991872 |
| fulltext |
124
Д.А. Самодурова
ДЕТЕРМІНАНТИ ВПЛИВУ НА ІНВЕСТИЦІЙНУ
АКТИВНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ (ЗА ІНОЗЕМНИМИ
ПУБЛІКАЦІЯМИ) 1
Тема інвестиційної активності є актуальною для всіх країн
світу як на макрорівні, так і на рівні підприємств. Глобальна фінан-
сова криза негативно вплинула на інвестиційний клімат. Зниження
інвестиційної активності стримує зростання економіки багатьох
країн із ринком, що формується, і країн, що розвиваються, в серед-
ньостроковій перспективі. В економічній літературі існує ряд під-
ходів, які моделюють інвестиційну поведінку.
Аналізу факторів впливу на інвестиційну активність присвя-
чено роботи таких учених, як: Л. Артідж, К. Бішофф, С. Едвардс,
Д. Йоргенсон, Д. Лорі, К. Кулем, П. Міхаєлідес, М. Еванс, Ж. Лігарт
[1-9] та ін. Вони досліджують різні індикатори, дають їм оцінку, ви-
сувають нові взаємозалежності між показниками. При цьому зали-
шаються певні спірні детермінанти, що впливають на інвестиційну
поведінку.
Метою статі є виявлення детермінант впливу на інвестиційну
активність та поведінку суб’єктів господарювання.
Дослідження факторів, що впливають на інвестиції, може за-
безпечити краще розуміння всього процесу економічного розвитку
і вказати ті параметри, які спрямовані на стимулювання довгостро-
кового зросту, з одного боку, та стримування рівня безробіття – з
іншого. Це необхідно для збільшення виробничого потенціалу кра-
їни, зміни зайнятості населення та контролю за волатильністю, яка
викликає серйозні коливання економічної активності.
Зарубіжні вчені відзначають, що одним із найважливіших мотивів
інвестування є підвищення рівня виробництва. Чим вище прибуток
(та рівень виробництва), тим більш позитивними є майбутні очіку-
вання фірми, що приводить до збільшення кількості інвестиційних
рішень. Емпіричні дані, в основному для американської економіки,
1 Дослідження виконано в рамках НДР ІЕП НАН України «Механізми за-
безпечення інвестиційної активності підприємств для виробництва продукції з ви-
сокою доданою вартістю» (2015-2018 рр., номер держреєстрації 0115U001639).
© Д.А. Самодурова, 2017
125
досліджують Д. Йоргенсон, К. Бішофф, М. Еванс. Вони продемон-
стрували, що виробництво дійсно є одним з основних факторів, які
визначають інвестиції. Ж. Лігарт довів, що взаємозв'язок між інвес-
тиціями та виробництвом у Португалії був статистично значущим
у період розгляду [9].Отже, зростання рівня виробництва позитивно
впливає на рівень інвестиційної активності країн.
Наступною важливою детермінантою інвестиційної діяльно-
сті, на думку дослідників, є рентабельність. Якщо підприємства
отримують високий рівень прибутку, то і рішення про здійснення
інвестицій будуть позитивними. Та навпаки, при зниженні рента-
бельності вплив на майбутні інвестиції буде негативним [10]. Ін-
шими словами, фірми з більш високим прибутком вкладають бі-
льше, тому очікується позитивна залежність між розміром інвести-
цій і прибутком.
Ще одним фактором інвестиційної активності є процентна
ставка. У своїх працях Д. Йоргенсон зазначає, що метою підприєм-
ства є максимізація чистої приведеної вартості, потім, після відпо-
відної розробки, вони інвестують у кожен період залежно від від-
носних цін і випуску [4]. У цій моделі інвестиційна функція вклю-
чає роль прибутковості. Відповідно процентна ставка на внутріш-
ньому ринку як міра вартості капіталу має впливати на інвестиційні
рішення. Залежність цієї детермінанти розглядається з двох сторін:
негативної – чим нижче процентна ставка, тим вище справжня вар-
тість грошових потоків; позитивної – процентна ставка як частина
вартості капіталу погіршує прибуток фірм. Отже, з огляду на той
факт, що вони частково беруть фінансування своїх інвестицій, під-
тверджується те, що чим нижче процентна ставка, тим більш спри-
ятливим є це інвестування [11].
П. Міхаєлідес пропонує модель множинної лінійної регресії,
що включає різні елементи, які впливають на інвестиційну актив-
ність на прикладі Греції. Крім вищезазначених факторів, він описує
ряд інших, важливих для пояснення інвестиційного клімату країни;
розкриває можливість впливу деяких важливих інституційних і со-
ціально-економічних детермінант [7]. Одним із таких є військове
правління, яке перебувало при владі в період 1967-1974 рр. Суть
економічної політики військового режиму полягала в тому, що в
Греції відбулося поєднання двох основних принципів економічного
розвитку: жорстке державне регулювання стратегічних галузей
промисловості, які розвивалися за рахунок державних інвестицій,
та лібералізація частки галузей економіки, у яких акумулювалися
126
кошти приватного капіталу (туризм, легка та харчопереробна про-
мисловість). Специфіка розвитку Греції полягала в тому, що лише
комплексне використання двох, на перший погляд несумісних, спо-
собів розвитку дозволило здійснити успішні реформи, результатом
яких стала кардинальна перебудова національної економіки та ви-
ведення її на рівень розвитку більшості західноєвропейських країн.
Економічна стабілізація зупинила «втечу» капіталів із країни, оскі-
льки з'явилася впевненість у стабільності драхми і можливість для
вигідного інвестування всередині країни.
Тим часом дві нафтові кризи, які негативно вплинули на різні
сектори економіки, могли вплинути і на інвестиційну та промис-
лову діяльність [11]. Нарешті, входження країни до ЄС у 1992 р. –
ще одна дуже важлива подія, яка теж могла б вплинути на інвести-
ційну активність в Греції. Вплив таких подій було прийнято за фік-
тивні змінні.
Базовою моделлю оцінки інвестиційної активності в Греції є
[7]
It = f (Yt, rt, πt, M67, O1, O2, D92) + ut,
де It – валові капіталовкладення у Грецію в році t;
Yt – валовий внутрішній продукт у Греції в році t;
rt – реальна процентна ставка за кредитами в Греції в році t;
πt – чистий відсоток прибутку в Греції в році t;
M67 – фіктивна змінна для військового правління в Греції;
О1 – фіктивна змінна для першої нафтової кризи;
О2 – фіктивна змінна для другої нафтової кризи;
D92 – фіктивна змінна для Греції у фінансовій сфері у ЄС;
ut – остаточний показник, призначений для відстеження впливу
всіх інших факторів, які не входять до моделі;
f – лінійна функція.
Значення чинників, які впливають на інвестиційну активність
у Греції, перевіряється з використанням даних, зібраних із різних
джерел.
Залежна змінна «інвестиція в Грецію» вимірюється за допо-
могою валового інвестування в основний капітал. Дані отримують
з Європейської економіки, опублікованої Європейською комісією.
Вимірюється у мільярдах грецьких драхм за постійними цінами.
Незалежні змінні:
валовий внутрішній продукт Греції за незмінними цінами
отримано з Європейської економіки, опублікованої Європейською
комісією;
127
відсоткова ставка реального кредитування (%) для торгового
капіталу отримана із Статистичного бюлетеня Банку Греції та Єв-
ропейської економіки, опублікованої Європейською комісією.
відсоток чистого прибутку (%) отримано в результаті дослі-
джень;
фіктивна змінна, яка набуває значення 1 під час військового
правління і 0 – в іншому разі, використовується для обліку військо-
вого права в Греції;
фіктивна змінна, яка набуває значення 1 під час кризи і 0 – в
іншому разі, використовується для обліку першої нафтової кризи;
фіктивна змінна, яка набуває значення 1 під час кризи і 0 – в
іншому разі, використовується для обліку другої нафтової кризи;
фіктивна змінна, яка набуває значення 0 до 1981 р. і 1 – після
цього, використовується для обліку включення країни в ЄС.
На основі отриманих даних за допомогою цієї моделі, П. Мі-
хаєлідес зробив висновок, що ознаки детермінант інвестицій уз-
годжуються з економічною теорією. Це означає, що очікуваний по-
зитивний взаємозв'язок між інвестиціями та виробництвом, а також
між інвестиціями та прибутковістю підтверджується емпірично.
Аналогічним чином очікуваний негативний взаємозв'язок між інве-
стиціями і процентною ставкою також підтверджується емпірично
[7].
Л. Артідж та Р. Ніколіні як фактор інвестиційної активності
розглядають розмір ринку, що вимірюється у ВВП або ВВП на душу
населення в економетричних дослідженнях [1]. Це основна детермі-
нанта горизонтальних прямих іноземних інвестицій (ПІІ), що не має
відношення до вертикальних ПІІ. Вони зазначають, що ПІІ перей-
дуть у країни з більшими і розширюваними ринками, більшою ку-
півельною спроможністю, де підприємства можуть потенційно
отримувати вищу віддачу від свого капіталу, а отже, більший при-
буток від своїх інвестицій.
Досліджуючи зарубіжні наукові джерела, можна дійти висно-
вку, що економетричні результати за розміром ринку далеко не од-
нозначні. С.Едвардс використовує зворотний дохід на душу насе-
лення як непрямий показник для повернення капіталу і доводить,
що реальний ВВП на душу населення має зворотний зв’язок з
ПІІ/ВВП, але Ф. Шнайдер і Б. Фрей знайшли позитивний зв'язок між
цими двома змінними [3; 12]. Вони стверджують, що вищий рівень
ВВП на душу населення передбачає кращі перспективи для ПІІ у
приймаючій країні. Змінний ВВП є додатним і статистично значу-
щим на рівні менше 1%. Констатується, що збільшення розміру
128
ринку, як правило, стимулює залучення ПІІ в економіку. Вважа-
ється, що темпи зростання ВВП справляють невеликий позитивний
вплив на внутрішні ПІІ.
А. Чаркрабарті описує фактор «відкритість економіки», який
в основному вимірюється відношенням експорту й імпорту до ВВП,
а також для визначення ПІІ [13]. Гіпотеза така: з урахуванням того,
що більшість інвестиційних проектів спрямовані на торговий сек-
тор, ступінь участі країни в міжнародній торгівлі має бути важли-
вим чинником у рішеннях. Д. Джордан стверджує, що вплив від-
критості на ПІІ залежить від типу інвестицій. Коли інвестиції є
ринковими, торговельні обмеження можуть справити позитивний
вплив на інвестиції [14].
На думку Д. Джордана, така детермінанта, як інфраструктура,
охоплює багато аспектів, починаючи з доріг, портів, залізниць і те-
лекомунікаційних систем і закінчуючи інституціональним розвит-
ком (наприклад, бухгалтерський облік, юридичні послуги). Висока
якість і розвинена інфраструктура підвищують інвестиційну актив-
ність країни, а отже, стимулюють приплив ПІІ в країну [14].
А. Чаркрабарті, Ф. Шнайдер, Б. Фрей, К. Кулем одностайні
стосовно ролі зростання економіки як фактора інвестиційної актив-
ності [6; 12; 13]. Згідно з гіпотезою швидко зростаюча економіка
надає відносно кращі можливості задля отримання прибутку, ніж
та, що розвивається повільно або не розвивається зовсім. Простежу-
ється позитивний кореляційний зв’язок. На більшому ринку більше
можливостей для інвестицій. Іноземні інвестори бажають більш
стабільної економіки для прибутковості та легкого потоку при-
бутку.
Рейтинг політичного ризику серед іноземних досліджень де-
термінант інвестиційної активності залишається досить нечітким.
Учені багато років намагаються пролити світло на вплив податків,
стимулів і вимог до виробничої діяльності для інвесторів за кордо-
ном. Досліджуючи цю тему, автори дійшли згоди, що змінні факто-
рів, які не належать до політики, схильні до маніпуляцій, але їх
темпи зміни зазвичай набагато повільніше, ніж змінних чистої по-
літики (наприклад, рівень доступних податкових пільг порівняно з
ВВП на душу населення у країні) [5; 7; 12; 15]. Будь-яке емпіричне
дослідження, що моделює вплив політичних наслідків на інвести-
ційну активність, потребує включення не тільки політичних змін-
них як контролю за альтернативними поясненнями [5].
У зв'язку з тим, що тарифні бар'єри і заборони на зниження
обсягів інвестицій знижуються, відмінності в політиці оподатку-
129
вання, стимулювання і виробничої діяльності приймаючих країн ві-
діграють велику роль у впливі на розподіл приватних інвестицій у
всьому світі. Ці показники були включені до порядку денного од-
ного з Уругвайського раундів ГАТТ через їх можливість викрив-
ляти моделі торгівлі за допомогою їх впливу на розміщення і здійс-
нення ПІІ [15].
У 1977 та 1982 рр. у США були здійснені контрольні дослі-
дження, які дозволили підтвердити або відкинути уявлення політи-
ків про їх вплив на рішення щодо розміщення інвестицій. Респон-
дентам, які брали участь у контрольному опитуванні, було задано
п'ять запитань щодо вимог до виробничої діяльності, які застосову-
ються до кожної із зарубіжних філій фірми, та чотири запитання
щодо інвестиційних стимулів, запропоновані кожній із зарубіжних
філій фірми. Алгебраїчно формули для побудови змінних чистого
стимулу і чистої виробничої діяльності для кожної країни мають та-
кий вигляд:
Чиста інвестиційна міра стимулюванняj =
∑ ( / )
,
де Iij – кількість філій США, на які вплинула категорія інвестицій-
них стимулів i у країні j;
Aj– загальна кількість філій США у країні j;
N – кількість категорій стимулів у контрольних опитуваннях
(=4).
Чиста виробнича діяльністьj=
∑ ( / )
,
де PRij – кількість філій США на які впливають вимоги до виробни-
чої діяльності i у країні j;
Aj– загальна кількість філій США у країні j;
N – кількість категорій вимог до виробничої діяльності (=5).
Учені роблять акцент на тому, що однією з проблем цього
опитування є його формат, зокрема, воно фіксує лише кількість фі-
лій у кожній країні, які пропонують стимули або схильні до впливу
на вимоги щодо виробничої діяльності. Нелегко зрозуміти чистий
вплив стимулів і вимог до виробничої діяльності іноземних інвес-
торів лише з цифр. Незважаючи на це, унікальна здатність цих да-
них вимірювати інформацію про інвесторів в урядовій політиці ви-
кликає емпіричне тестування їх впливу на потоки ПІІ у США. Слід
зазначити, що країни можуть використовувати ці показники і для
стимулювання інвестицій. Наприклад, Чорногорією було заявлено,
що США може створити дочірню компанію, яка перебуватиме в
повній власності, тільки якщо вони будуть згодні експортувати
130
певний відсоток від своєї продукції. Це означає, що очікувані на-
прями взаємовідносин між політичними змінними і ПІІ можуть
бути менш явними, ніж якщо стимули і вимоги до виробничої дія-
льності були б винятковими. З точки зору специфікації моделі це
підкреслює необхідність включення заходів обох типів політичних
конструкцій у спробу виявити їх вплив на інвестиційну активність.
Д. Лорі наголошує, що політична стабільність країни знижує
невизначеність потенційних інвесторів, а отже, підвищує рівень
ПІІ, які надходять у цю країну. Інвестори чітко враховують стабіль-
ність внутрішнього середовища. Для оцінки політичного, фінансо-
вого й економічного ризиків, пов'язаних із кожною з приймаючих
країн, використовувався комбінований бал у країні, розроблений
Міжнародним керівництвом з країнових ризиків. Формула для скла-
деного індексу виважена більшою мірою по відношенню до полі-
тичного ризику. Складовий бал варіюється від 100 (дуже низький
ризик) до 0 (дуже високий ризик) [5].
Як зазначає Томас Л. Брюєр у своїй всеосяжній теорії взаємо-
зв'язку між політичними ризиками та інвестиціями, політика може
або збільшити, або зменшити недосконалості ринку, а отже, підви-
щити або знизити рівень ПІІ [16]. Більш того, типи реалізованої по-
літики істотно розрізняються в розвинених країнах і країнах, що
розвиваються. Наприклад, розвинені країни лібералізували свою
політику щодо внутрішніх інвестицій задовго до країн, що розвива-
ються. Використовуючи класифікаційну схему організації еконо-
мічного співробітництва і розвитку, змінна статусу розвитку була
закодована як «одинична» для розвинених країн і «нульова» – для
країн, що розвиваються.
Вимірюючи вплив політичних ризиків на інвестиційну актив-
ність, С. Едвардс використовує два показники: політичну нестабі-
льність і політичне насильство. Він встановив, що політична неста-
більність (яка вимірює вірогідність зміни уряду) є суттєвим показ-
ником, у той час як політичне насильство (частота політичних
вбивств, бурхливі заворушення і політично мотивовані страйки) –
несуттєвим [3].
Таким чином, усі розглянуті фактори розподіляються на дві
групи: мікро- та макродетермінанти. У таблиці наведено залежність
між детермінантами та інвестиційною активністю.
Висновки. Процес активізації інвестиційної діяльності під-
приємств неможливий без систематизації та аналізу факторів, які на
неї впливають. Вони утворюють взаємопов'язану систему і відріз-
няються силою свого впливу як у часі, так і в просторі.
131
На сьогоднішній день залишається безліч відкритих питань та
спорів щодо детермінант впливу на інвестиційну активність під-
приємств.
Дослідження даної проблематики за іноземними публікаці-
ями дозволило встановити, що напрям впливу вищезазначених
факторів на інвестиційній клімат може бути різним. Змінні можуть
впливати на ПІІ як позитивно, так і негативно. В емпіричних дослі-
дженнях використовується різна комбінація цих детермінант як по-
яснювальних змінних.
Таблиця
Залежність між детермінантами
та інвестиційною активністю
Детермінанта Вплив на інвестиційну активність Залежність
М
ік
ро
де
те
рм
ін
ан
ти
Рівень виробни-
цтва [9]
Чим вище рівень виробництва, тим
більш позитивними є майбутні очіку-
вання підприємств, що приводить до
підвищення інвестиційної активності
Пряма
Рентабельність
[10]
Підприємства з вищою рентабельністю
вкладають більше. Тобто очікується по-
зитивна залежність між прибутком та
інвестиційною активністю
Пряма
Процентна ставка
[4]
Чим нижче процентна ставка, тим
більш сприятливими є умови інвести-
ційної активності
Зворотна
М
ак
ро
де
те
рм
ін
ан
ти
Розмір ринку (ви-
мірюється у ВВП
та ВВП на душу
населення) [1]
Чим більше ринок та купівельна спро-
можність, тим більш сприятливими є
умови для зростання інвестиційної ак-
тивності
Пряма
Відкритість еконо-
міки [13]
З урахуванням того, що більшість ін-
вестиційних проектів спрямовано на
торговий сектор, ступінь участі країни
в міжнародній торгівлі має бути важли-
вим чинником у рішеннях
Пряма
Інфраструктура
[14]
Висока якість і розвинена інфраструк-
тура підвищують інвестиційну актив-
ність країни, а отже, стимулюють прип-
лив ПІІ у країну
Пряма
Зростання еконо-
міки [6]
Швидко зростаюча економіка надає
відносно кращі можливості задля отри-
мання прибутку, ніж та, що розвива-
ється повільно або не розвивається зо-
всім
Пряма
Політичні ризики
[5]
Політичний ризик негативно впливає
на інвестиційну активність
Зворотна
132
Через відсутність консенсусу щодо теоретичної основи для
керівництва емпіричною роботою з ПІІ не існує загальноприйня-
того набору пояснювальних змінних, які можна розглядати як
«справжні» детермінанти інвестиційної активності. Подальші до-
слідження слід спрямовувати на більш досконале вивчення факто-
рів і залежності інвестиційного клімату від них.
Література
1. Artige, L., Nicolini, R. (2005), "Evidence on the Determinants
of Foreign Direct Investment: The Case of Three European Regions."
2. Bischoff, C. W. (1969), “Hypothesis Testing and the Demand
for Capital Goods”, Review of Economics and Statistics, Cambridge,
Mass., Harvard University Press, pp. 354-368.
3. Edwards, S. (1990), "Capital Flows, Foreign Direct Invest-
ment, and Dept - Equity Swaps in Developing Countries" (Working Pa-
per No. 3497 ed.): NBER.
4. Jorgenson, D.W. (1963), “Capital Theory and Investment Be-
haviour”, American Economic Review, 53.
5. Loree, D., Guisinger, S. E. (1995), "Policy and Non-Policy De-
terminants of U.S. Equity Foreign Direct Investment". Journal of Inter-
national Business Studies, 26, pp. 281-300.
6. Culem, C. G. (1988), "The Locational Determinants of Direct
Investment among Industrialized Countries". European Economic Re-
view, 32, pp. 885-904.
7. Michaelides P.G., Belegri-Roboli A., Economakis G., Milios
J.G. (2005). The Determinants of Investment Activity in Greece (1960-
'99). (Published in: Journal of Transport and Shipping, f. Aegean Work-
ing Papers, Issue 3, 2005, pp. 23-45).
8. Evans, M.K. (1967). “A Study of Industry Investment Deci-
sions”. Review of Economics and Statistics, 49, pp. 151-164.
9. Ligthart, J.E. (2002), “Public Capital and Output Growth in
Portugal: An Empirical Analysis”. European Review of Economics and
Finance, vol. 1, No.2, pp. 3-30.
10. Sarantidis, S. (1995), Modern Macroeconomic Analysis, Ath-
ens: Mpenos Publications.
11. Milios, J. and Ioakimoglou, I. (1991a). “The Greek ship-own-
ing capital”, Part A, Thesseis 35, pp. 97-115
12. Schneider, F., Frey, B. (1985). "Economic and Political De-
terminants of Foreign Direct Investment". World Development, 13(2),
pp. 161-175.
133
13. Charkrabarti, A. (2001). "The Determinants of Foreign Direct
Investment: Sensitivity Analyses of Cross-Country Regressions".
Kyklos, 54(1), pp. 89-114.
14. Jordaan, J. C. (2004). "Foreign Direct Investment and Neigh-
bouring Influences". Unpublished doctoral thesis, University of Pretoria.
15. Guisinger, Stephen E. 1989. Total protection: A new measure
of the impact of government intervention on investment profitability.
Journal of International Business Studies, 20(2): 280-95.
16. Brewer, Thomas L. 1993. Government policies, market im-
perfections, and foreign direct investment. Journal of International
Business Studies, 24(1): 101-20.
Надійшла до редакції 31.10.2017 р.
Ю.І. Піменова
ЕКОНОМІЧНА ДОДАНА ВАРТІСТЬ ЯК ПОКАЗНИК
ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА1
У даний час у роботах зарубіжних дослідників висвітлюються
питання аналізу рентабельності виробництва з точки зору власника
підприємства з використанням показника економічної доданої вар-
тості. Вітчизняними вченими такий підхід вивчений мало. Але з
урахуванням того, що ця проблематика має велике значення для ви-
значення ефективності діяльності підприємства, необхідно розгля-
нути її більш детально.
Концепція економічної доданої вартості з успіхом використо-
вується за кордоном. Однак українські компанії мало застосовують
її у своїй діяльності. Це пов'язано в основному зі складністю адап-
тації її до умов України. Тому питання можливості застосування й
розробки механізму використання показника економічної доданої
вартості для визначення ефективності господарської діяльності віт-
чизняних підприємств є актуальними.
1 Дослідження виконано в рамках НДР ІЕП НАН України «Механізми за-
безпечення інвестиційної активності підприємств для виробництва продукції з ви-
сокою доданою вартістю» (2015-2018 рр., номер держреєстрації 0115U001639).
© Ю.І. Піменова, 2017
|