До питання про зведений каталог християнських рукописів Галицько-Волинської держави (історіографічний аспект)

До питання про зведений каталог християнських рукописів Галицько-Волинської держави (історіографічний аспект)

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автор: Любащенко, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України 2008
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/14210
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:До питання про зведений каталог християнських рукописів Галицько-Волинської держави (історіографічний аспект) / В. Любащенко // Княжа доба: історія і культура. — 2008. — Вип. 2. — С. 167-193. — Бібліогр.: 66 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-14210
record_format dspace
spelling irk-123456789-142102011-01-11T11:47:50Z До питання про зведений каталог християнських рукописів Галицько-Волинської держави (історіографічний аспект) Любащенко, В. 2008 Article До питання про зведений каталог християнських рукописів Галицько-Волинської держави (історіографічний аспект) / В. Любащенко // Княжа доба: історія і культура. — 2008. — Вип. 2. — С. 167-193. — Бібліогр.: 66 назв. — укр. XXXX-0028 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/14210 uk Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
format Article
author Любащенко, В.
spellingShingle Любащенко, В.
До питання про зведений каталог християнських рукописів Галицько-Волинської держави (історіографічний аспект)
author_facet Любащенко, В.
author_sort Любащенко, В.
title До питання про зведений каталог християнських рукописів Галицько-Волинської держави (історіографічний аспект)
title_short До питання про зведений каталог християнських рукописів Галицько-Волинської держави (історіографічний аспект)
title_full До питання про зведений каталог християнських рукописів Галицько-Волинської держави (історіографічний аспект)
title_fullStr До питання про зведений каталог християнських рукописів Галицько-Волинської держави (історіографічний аспект)
title_full_unstemmed До питання про зведений каталог християнських рукописів Галицько-Волинської держави (історіографічний аспект)
title_sort до питання про зведений каталог християнських рукописів галицько-волинської держави (історіографічний аспект)
publisher Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України
publishDate 2008
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/14210
citation_txt До питання про зведений каталог християнських рукописів Галицько-Волинської держави (історіографічний аспект) / В. Любащенко // Княжа доба: історія і культура. — 2008. — Вип. 2. — С. 167-193. — Бібліогр.: 66 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT lûbaŝenkov dopitannâprozvedenijkataloghristiânsʹkihrukopisívgalicʹkovolinsʹkoíderžaviístoríografíčnijaspekt
first_indexed 2025-07-02T15:52:18Z
last_indexed 2025-07-02T15:52:18Z
_version_ 1836551020889505792
fulltext 167 Вікторія Любащенко ДО ПИТАННЯ ПРО ЗВЕДЕНИЙ КАТАЛОГ ХРИСТИЯНСЬКИХ РУКОПИСІВ ГАЛИЦЬКО- ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (історіографічний аспект) Помітне місце у загальному корпусі рукописних пам’яток Галицько-Волинської держави посідають християнські тексти1. Йдеться, насамперед, про пам’ятки, створені у православному середовищі західних земель України-Русі у XII–XIV ст. На відміну від Візантії Київська Русь та інші давньоруські землі не мали свого класичного минулого й розвинутої філософської традиції. Відтак релігійно-богословська спадщина давньої і середньовічної України становила основу її духовності та куль- турного самовизначення. Більшість авторів твердить про незначну кількість хрис- тиян ських рукописних пам’яток, що мають відношення до Галицько-Волинської держави. За однією оцінкою, переважна частина релігійних джерел втрачена (красномовний приклад – перелік біблійних і літургійних творів, згаданих у Галицько- Волинському літописі, що залишаються невідомими або неіден- тифікованими). За іншою оцінкою – корпус самих пам’яток від початку був нечисельний, особливо у порівнянні з XV–XVI ст. та у співставленні з такими центрами давнього книгописання, як Київ, Новгород (що не зазнав руйнувань з боку татар і литовців), Псков, а також (згідно з багатьма сучасними дослідженнями) Ростов, Володимир, Суздаль2. 1 У статті поза авторською увагою залишається група релігійних пам’яток, визна них православною церквою неканонічними: апокрифи, народні легенди та оповідання, створені на основі християнського матеріалу. 2 Хоча, на думку О. Соболевського, “рукописів середньо-руського походження до нас дійшло мало. Маємо два ростовські рукописи початку XIII ст., одну рязан- ську другої половини ХIII ст., одну московську першої половини XIV ст., дві з Переяславля Залеського та одну з північного Галича середини ХIV ст., нарешті Лаврентієвський список літопису другої половини XIV в., написаний у межах Суздальського князівства того часу; поза тим, у нас є одне Євангеліє, написа- не, ймовірно, у Москві в 1393 році, одне Євангеліє, написане в Переяславлі 168 Водночас й по сьогодні існують, переважно, фрагментарні описи галицько-волинських християнських рукописів, а повний корпус релігійних текстів, пов’язаних з історією Галицько- Волинської держави, поки що відсутній. Відтак актуальним завданням залишається: а) створення зведеного каталогу її християнських пам’яток; б) їхнє подальше комплексне (мово- знавче, літературознавче, історіософське, богословське) вив- чення, ґрунтоване на досягненнях української та закордонної історіографії XX – початку XXI ст. і включене у загальний суспільно-історичний контекст відповідних регіону та епохи. Однак створення такого каталогу наштовхується на низку тек- стологічних і концептуальних проблем. Які тексти слід відносити до галицько-волинського регіону? Звісно, насамперед, ті, що були написані чи – у своїй абсолютній більшості – перекладені, або ж укладені (на прикладі збірни- ків) саме у цьому регіоні. Найпростіше виокремити серед них тексти за наявності автора і даних про час і місце написання твору. Візьмемо Галицьке Євангеліє другої редакції: у ньому зазначено, хто (пресвітер Георгій) і коли (за часів князя Лева Даниловича та його сина Юрія) зробив цей переклад. Вказані дані дозволили з більшою-меншою вірогідністю визначити час (1266–1301) і місце (Холм чи Перемишль) створення тексту. За відсутності чіткої атрибуції і додаткової палеографічної інформації достатньо переконливим залишається лінгвістичне дослідження пам’ятки. Дореволюційна і сучасна українська та закордонна славісти- ка – мовознавча, літературознавча, джерелознавча – нагромадила величезну спадщину з філологічного й текстологічного вивчення давніх християнських рукописів. Хрестоматійними залишають- ся праці з фонетики і морфології, а також текстологічні описи галицько-волинських християнських текстів О. Соболевського, Зале ському або наприкінці ХIV ст., або на початку XV ст..., Слова Григорія Богослова, написані в Ярославлі у 1392 р., і Толкова Палея, написана в Коломні у 1406 р. Жодної книги, безсумнівно, написаної у Полоцьку, Смоленську або взагалі у Західній Русі в XI–XIV ст., до нас не дійшло” (Соболевский А. И. Сла- вяно-русская палеография. 3-е изд. Москва 2007, с. 67). Принагідно зауважимо, що Соболевський розрізняє тут Західну Русь та Південно-Західну, маючи на увазі під останньою західні українські землі. 169 І. Срезневського, І. Ягича, А. Кримського, П. Копка, Я. Гординсь- кого, О. Колесси, І. Панкевича, І. Свєнціцького, А. Брюкнера, Ю. Полівки, В. Вондрака, Л. Жуковської і багатьох інших. Неаби- як у спробах визначення місця походження пам’ятки допомагають мистецтвознавчі праці з їхніми художніми спостереженнями та уточненнями. Мистецький аспект у вивченні давньоукраїнських християнських пам’яток представлений у працях Я. Запаски, Г. Логвина, В. Александровича, В. Пуцка, О. Попової, В. Свєн- ціцької та ін. У сучасному літературознавчому вивченні давніх писемних джерел фундаментальне значення мають праці Інс- титуту російської літератури (Пушкінського дому) та Інституту слов’янознавства і балканістики Російської академії наук. Здійснені впродовж XIX – початку XXI ст. дослідження дозволили кодифікувати значну частину джерел як таких, що їх за місцем створенням чи укладання можна віднести до західних земель давньої України. Хоча не забуваймо, що таке віднесення часто є доволі умовним: у географічній назві пам’ятки відобра- жено місце її віднайдення або особу, на замовлення якої ство- рювалася пам’ятка (назвемо бодай Мукачівську Тріодь XIII ст., мовностилістичні ознаки якої засвідчують її галицьке поход- ження). Найбільшу складність при цьому становлять найраніші переклади, в яких місцеві мовні особливості відтворені досить слабо, а більшість текстів слідує давньоболгарській редакції своїх оригіналів. Чимало пізніших пам’яток мають уже досить виразні місцеві ознаки, які дозволяють з більшою ймовірністю визначити їхнє походження. Однак і в цьому випадку не завжди таке визначення може бути однозначним. Загальновідомі зведені описи давніх слов’яно-руських манускриптів, що побачили світ у XIX ст.3, а також каталоги, 3 Горский А., Невоструев К. Описание славянских рукописей Московской Си- нодальной библиотеки. Москва 1855–1869, т. 1, 2 (1-3) (передрук у п’яти книгах, Wiesbaden 1964); Калайдович К., Строев П. Обстоятельное описание славено-российских рукописей, хранящихся в Москве в библиотеке гр. Ф. А. Тол- стова. Москва 1825; Востоков А. Описание русских и словенских рукописей Румянцовского музеума. Санкт-Петербург 1842; Головацький Я. Коротка відо- мість о рукописах словянських і руських находящихся в книжниці монастиря св. Василія Вел. (Онуфрія) у Львові. Русалка Дністровая. Будим 1837; Леонид 170 опубліковані в колишньому СРСР4. В них знаходимо чимало посилань (хоча й далеко неповних) на рукописи галицько-во- линського регіону. Складання подібних каталогів триває в сучас- них Росії5 та Україні6. Однак у цих виданнях галицько-волинські пам’ятки, здебільшого, не виокремлюються в окрему групу. Перші спроби гіпотетичного виокремлення за мовними і палео гра фічними ознаками маємо у працях П. Владимирова7, Е. Калужняцького8, І. Срезневського9, О. Соболевського10, (Кавелин). Систематическое описание... славяно-русских рукописей собрания гр. А .С. Уварова. Москва. 1894 та ін. 4 Сводный каталог славяно-русских рукописных книг, хранящихся в СССР. XI–XIII вв.: (Для Сводного каталога рукописей, хранящихся в СССР, до конца XIV в. включительно). Москва 1984; Предварительный список славяно-русских рукописей XI–XIV вв., хранящихся в СССР. Археографический ежегодник за 1965 г. Москва 1966; Словарь древнерусского языка XI–XIV вв. Введение, инструкция, список источников, пробные статьи, Москва 1966; Каталог славяно-русских рукописных книг XI–XIV вв., хранящихся в ЦГАДА СССР. Москва 1988, ч. 1-2; Пергаментные рукописи Библиотеки Академии наук СССР: Описание русских и славянских рукописей XI–XVI вв. Ленинград 1976; Слов’янські рукописи XI–XIV ст. у фондах Відділу рукописів Центральної на- укової бібліотеки Академії наук Української РСР (Огляд, опис, публікації). Київ 1969; Будовниц И. У. Словарь русской, украинской, белорусской письменности и литературы. Москва 1969; Словарь книжников и книжности Древней Руси. Ленинград 1987, вып. I (XI – первая половина XIV в.); 1988, вып. II (вторая половина ХIV – ХVI в.), ч. 1; 1989, ч. 2. 5 Каталог славяно-русских рукописных книг XIV в. в хранилищах России, стран СНГ и Балтии. Москва 2002, вып. 1. 6 Дзьобан О. Найдавніші кириличні пам’ятки писемності у фондах Львівської на- укової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. Проблеми слов’янознавства. 1995, вып. 47; Кириличні рукописні книги у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України: Каталог. Львів 2007, т. 1. 7 Калужняцкий Е. И. Обзор славяно-русских памятников языка и письма, на- ходящихся в библиотеках и архивах львовских. Киев 1877. (Отд. отт. из Тр. III Археол. съезда... Киев 1878, т. 2, с. 34-46, приложение). 8 Владимиров П. В. Обзор южнорусских и западнорусских памятников письмен- ности от XI до XVII столетия. Чтения в Обществе Нестора Летописца, Киев 1890, № 4, (окреме видання – Киев 1890). 9 Срезневский И. Древние памятники русского письма и языка (X–XIV веков). 2-е изд. Санкт-Петербург 1882; Його ж. Славяно-русская палеография (X–XIV вв.). Санкт-Петербург 1885. 10 Соболевский А. И. Очерки по истории русского языка. Киев 1884, ч. 1. 171 О. Кочубинського11, нові – у фундаментальній праці Я. Запаска12 та статті В. Фрис13. Однак Я. Запаско подає насамперед ті твори, що мають художньо-мистецький інтерес, Е. Калужняцький починає свій розгляд з рукописів, датованих XIV ст. У статті В. Фрис йдеться про галицько-волинську книгу XIII ст.: авторка описує 25 рукописів і текстуальних уривків і зазначає втраченість багатьох текстів. (У своїй “Історії кириличної рукописної книги в Україні” авторка додає ще 10 текстів з XIV ст.) У О. Соболевського читаємо про 14 пам’яток галицько-волинського походження14. Але у багатьох своїх працях російський славіст ще неодноразово – то спеціально15, то принагідно16 згадує цілу низку інших галицько-волинських текстів. Перелік деяких з них подає також Ю. Шевельов у своїй “Історичній фонології української мови” (параграф “Основні писемні пам’ятки давньоукраїнської доби”). Але йдеться саме про перелік; й почасти автор не цілком упевнений щодо місця походження деяких згадуваних ним текстів. Зрештою, “тривале існування загального слов’янського корпусу православних текстів у деяких випадках ускладнює вирішення питання про походження перекладів тих чи інших творів”17. Тому в багатьох сучасних дослідженнях регіональний аспект при вивченні пам’ятки залишається другорядним. Не вельми суттєвою виглядає подекуди й конфесійна основа 11 Кочубинский А. А. Отчет о занятиях славянскими наречиями командированного за границу доцента имп. Новороссийского университета... Зап. Новоросс. ун-та. 1876, т. XVIII, ч. 2., с. 191-266. (Опис кириличних пам’яток галицької писем- ності XII–XVI вв., збережених у бібліотеці А. С. Петрушевича та в Інституті ім. Оссолінських у Львові). 12 Запаско Я. Пам’ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна книга. Львів 1995. 13 Фрис В. Галицько-Волинська книга XIII ст. Княжа доба. Львів 2007, вип. 1, с. 211-232. 14 Соболевский А. И. Очерки по истории.., с. 1-156. 15 Соболевский А. И. Два древних памятника галицко-волынского наречия. Рус- ский филологический вестник. 1884, т. 12, № 3, с. 94-106. 16 Соболевский А. И. Материалы и исследования в области славянской филоло- гии и археологии. Санкт-Петербург 1910; Його ж. Заметки о малоизвестных памятниках юго-западного русского письма XVI–XVII вв. Москва 1894. 17 Турилов А. А. Литература Киевской Руси. Православная Энциклопедия, 2000–2005. Том “Русская Православная Церковь”. http://ezh.sedmitza.ru. 172 пам’ятки. В колишньому СРСР вивчення релігійних текстів не заохочувалося, їх аналіз виокремлював зазвичай літературні чи художні особливості твору. Відтак перевага надавалася літописам, світським літературним текстам, епосу, міфології. І християнське минуле давньої України розчинялося у загально- літературному процесі. Сьогодні ж спостерігаємо справжній бум у вивченні давніх християнських пам’яток у багатьох країнах. І це особливо відрадно, адже, на думку О. Плігузова (в його оцінках вивчення історії Руської церкви), “джерелознавчий аспект теми видавався добре розроблений, та в останні роки з’ясувалось, що публікації церковних матеріалів є незадовільні і в науковий обіг увійшли далеко не всі джерела... Невиданими залишаються... пам’ятки канонічного права,... оригінальні редакції Кормчої книги... Погано і неповно виданий корпус житійних текстів. Лише наполовину опубліковані Великі Четії Мінеї... Не видано чимало оригінальних праць церковних письменників... Мало вивчені і практично не опубліковані літургійні пам’ятки, наприклад, Служебник Кипріана або євхологіони Київської митрополії”18. Тим не менш пошук і вивчення релігійних текстів триває. Так, нещодавно М. Зубов віднайшов в Одесі невідомий список коментарю до давньоруського перекладу 13-ти Слів Григорія Богослова19. Останні ж І. Фалєв20 визначає як такі, які мають явно західно-руське походження. А за Ю. Шевельовим, “текст, що містить 13 слів св. Григорія Назіянзина, написаний, імовірно, в Галичині писарем, який погано розумівся на тексті, тому припустився багатьох помилок і перекручень”21. 18 Плигузов А. Об изучении средневековой истории Русской Церкви. Православ- ная община. 1994, № 20, с. 11. 19 Зубов Н. И. Новонайденный список переводных комментариев к Словам Гри- гория Богослова из рукописного фонда Одесской государственной научной библиотеки им. М. Горького. А. И. Соболевский и русское историческое языкоз- нание (к 150-летию со дня рождения ученого). Тезисы докладов Международной научной конференции (Москва, 8-11 июня 2007 г.). Москва 2007, с. 23. 20 Див.: Фалев И. Заметки о “13-ти словах Григория Назианзина”, рукописи XI века. Сборник статей в честь академика А. И. Соболевского. Ленинград 1928, с. 245-249. Цієї ж думки дотримується А. Кримський (Кримский А. Украинская грамматика. Москва 1907, т. 1, вып. 1, с. 47). 21 Шевельов Ю. Історична фонологія української мови. Харків 2002, с. 107. 173 Англієць К. Мак-Роберт22 твердить про наявність двох редакцій Луцького Псалтиря 1384 р. Цілу групу уривків слід, на думку Ю. Шевельова, віднести до Віденського Октоїха: “Кілька уривків Hank. XII або XIII ст., що має... назву “Октоїх Віденський”, – це фактично антологія, що містить переважно церковні гімни з домішкою уривків з Євангелії, Апостола й Канонів (сюди слід додати Бер. Hank., пізніший, XIV ст., текст того самого змісту, але зі Служебником, дописаним на берегах, що походить, можливо, з північно-західної частини українського Полісся)”23. Наявність рукописних збірок також істотно ускладнює “локалазацію” багатьох текстів. Останні, створені в різних регіонах, привозились у найбільші міста Київської митрополії, укладались в рукописні каталоги церков і мо настирських бібліотек за рішенням князів або церковних осіб. Особливо активно процес міграції пам’яткової спадщини України-Русі відбувався після руйнації Києва і занепаду Галицько-Волинської держави, коли центр офіційного церковного життя Київської митрополії поступово переносився на північ. Відтак, безсумнівно важливим залишається пошуковий процес у царині вивчення давньої рукописної спадщини Галицько-Волинської держави. Однак це, водночас, актуалізує проблему переосмислення деяких усталених оцінок і висновків, з огляду на нові досягнення сучасного джерелознавства. Наведемо бодай кілька прикладів. Ще у XIX ст. видатний славіст І. Ягич24 відзначив художньо-стилістичну близькість Чудовського Псалтиря, Юріївського і Туровського Євангелій до пам’яток галицько-волинської школи. Сучасна російська дослідниця Л. Жуковська в деяких своїх працях25 фактично підтримала цю 22 Мак-Роберт К. М. Дополнение к исследованию А. И. Соболевского о галицко- волынском наречии: язык и текстологические особенности Луцкой псалтыри 1384 г. А .И. Соболевский и русское историческое языкознание..., с. 38. 23 Шевельов Ю. Історична фонологія.., с. 294. 24 Ягич И. В. Четыре критическо-палеографические статьи. Сборник статей, чи- танных в отделении русского языка и словесности АН. Санкт-Петербург 1884, т. 33, № 2, с. 79-80; Його ж. Труд Стасова “Славянский и восточный орнамент”. Вестник изящных искусств. Санкт-Петербург 1888, т. 6, вып. 2, с. 176. 25 Жуковская Л. П. Юрьевское евангелие в кругу родственных памятников. Иссле- дования по истории русского языка и письменности. Москва 1966, с. 44-76; Її ж. О возможном родстве Юрьевского евангелия и галицко-волынских полных 174 думку, здійснивши порівняльний аналіз Юріївського Євангелія і деяких інших біблійних перекладів. Доповненням цих спостережень стало мистецтвознавче вивчення пам’яток. Так, В. Пуцко відзначає в декорі Юріївського Євангелія подібність до латинських манускриптів романського стилю, яким добре володіли вихідці з Угрії26. При цьому автор цілком обґрунтовано нагадує про генетичну близькість галицько-волинської писемної школи з київською, відтак – чимало спільного в їхній мовній та художній формах. Опосередкованим підтвердженням гіпотези І. Ягича можуть бути записи, залишені на сторінках Туровського Євангелія Костянтином Івановичем Острозьким у 1508 і 1513 рр. Твір шанувався як духовна святиня в україно-білоруському пограниччі, зокрема у родині князів Острозьких, а на звороті 172 аркушу списку Туровського Євангелія зберігся запис вірменською мовою27 (що засвідчує звернення до тексту представника вірменської спільноти, віддавна поширеної у західноукраїнських землях). Особливо складною є чітка регіональна прив’язка релі- гійних пам’яток, створених у прикордонних землях Галицько- Волинської держави. Адже, як відомо, за князя Лева Даниловича вона обіймала території Київського (в тому числі Чернігів й Переяслав) і Турово-Пінського князівств, Берестейську і Люблінську землі (доходячи на заході річок Вісли і Сяну); її південні володіння простягалися до сучасного Поділля й Буковини, у 1280–1320 рр. в її складі перебувала частина Закарпаття (сягаючи Серету). Тому цілком виправданим може бути співіснування різних, іноді навіть протилежних, думок. О. Соболевський, наприклад, відносив Лавришівське апракосов XII–XIII вв. Проблемы современной филологии. Сб. статей к семи- десятилетию акад. В. В. Виноградова, Москва 1965, с. 36-141. 26 Пуцко В. Г. Художественный декор Юрьевского евангелия. Ars Hungarica, Budapest 1979, № 1, s. 7-21; Його ж. Иллюминированная древнерусская книга XI–XIII в. Byzantinoslavica, Praha 1985, t. 66, s. 48. 27 Лабынцев Ю. А. Туровское евангелие как особо чтимая святыня во времена Кон- стантина Острожского. Благоверный князь Острожский. Вестник Белорусского Экзархата. Минск 1998, т. 1, с. 79-86; Его же. Новое о Туровских евангелиях. Матэрыялы Першых кнігазнаўчых чытанняў. Мінск 2000, с. 39-49. 175 Євангеліє до південно-західної групи джерел, І. Свєнціцький наполягав на білоруському походженні пам’ятки28, хоча й не заперечував її близькості з галицько-волинськими текстами. А для І. Панкевича, чимало пам’яток галицько-волинського регіону “були вислідом спільного життя частини білоруських говорів з українськими ще до виділення їх в особливу групу”29. Невипадково чимало сучасних авторів визначають низку давніх біблійних перекладів як українсько-білоруських. Отже, далеко не всі християнські тексти давньої України вивчені достатньо повно, про деякі маємо глуху згадку у не ве личких публікаціях, а частина пам’яток втрачена порів- няно недавно, не дочекавшись навіть свого формального опису. “Деякі пам’ятки ще й досі не оприлюднено і взагалі не досліджено”30. Абсолютна більшість текстів, що перебувають в європейських бібліотеках і є малодоступними, усе ще за- лишаються поза активною науковою увагою українських дослідників. Чи робить зазначене неможливим створення зведеного каталогу християнських пам’яток Галицько- Волинської держави? Звісно, ні. Адже навіть той матеріал, що нагромаджений у XIX – на початку XXI ст., дає можливість зробити певні узагальнення. Більше того: робота над каталогом може стати істотним поштовхом нових джерельних пошуків і подальших наукових досліджень. І тут постає ще одна проблема. Подальші дослідження мали б стосуватися не лише текстологічного чи художнього опису пам’ятки (а саме цьому присвячена більшість наукових видань), але також її сутнісного і контекстуального прочитання. Чи достатнім є для сучасної славістичної науки загально- інформативне знання про текст поза 1) його внутрішнім змістом і концептуальним навантаженням і 2) його значенням в історико- культурному процесі, причому не лише тогочасному, а й в ширшій історичній проекції? У своїх “Завданнях текстології” 28 Свенціцькій І. Нариси з історії української мови. Львів 1920; Його ж. Лавра- шевское Евангелие начала XIV века, Санкт-Петербург 1913. 29 Панкевич І. Пандекти Антіоха 1307 р. Фільольоґічна студія. Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка (далі – ЗНТШ). Львів 1917, т. 123-124, с. 52 30 Шевельов Ю. Історична фонологія.., с. 291. 176 Д. Ліхачов зазначає: не можна вивчати текст пам’ятки у відриві від її змісту у найширшому розумінні цього слова (її політичних обставин і тенденцій, концептуального замислу і мети), а зміст – у відриві від всієї історичної ситуації. Не дивно, що палеографічний чи філологічний опис текстів обмежується кількома пам’ятками або невеликою тематично-жанровою групою, а філологічні студії відсторонені від історичного, тим більш церковно-історичного контексту, в якому створювалося і функціонувало те чи інше джерело. Не позбавлені однобічності також й історичні та історико-церковні дослідження, в яких писемне джерело доволі часто постає лишень ілюстрацією якихось події чи явища. Вузькоспеціалізовані студії у царині рукописної книги істотно звужують не лише інформативну, але й концептуальну перспективу її вивчення. Інформативну в тому розумінні, що у полі зору, наприклад, філолога, зазвичай перебувають найвідоміші джерела, і автор не ставить за мету повний опис усіх наявних текстів чи фрагментів. Для історика не обов’язковим є змістовний аналіз пам’ятки. Літературознавець оцінює її значимість у загально художньому процесі, церковний автор – її відповідність доктринальному канонові чи роль у становленні певної християнської традиції. Кожний із зазначених підходів надзвичайно цінний, але у своїй конкретиці не досягає тієї повноти, яка розкриває значимість пам’ятки в самій історичній дійсності, в політичному і культурному контексті епохи, в житті її автора і читачів. На думку В. Кирилліна, “ще більш складним і менш розробленим у науковій літературі постає проблемно-онтоло- гічний підхід, метою якого є тлумачення смислової суті відтворених текстом або інтекстом фактів – в історичному, церковно-історичному, культурологічному, богословському аспектах і в контексті епохи. Такий підхід повинен сприяти розумінню сучасним читачем давнього твору адекватно до того, як він сприймався тоді, коли був створений і став відомий пер- шим читачам. Стосовно давньоруської літератури, як і взагалі літератури минулого, складність проблемно-онтологічного підходу полягає в тому, що необхідно істотно розширити коло джерел, за допомогою яких певний текст або інтекст буде 177 зрозумілий адекватно”31. Звісно, історія християнського тексту ще не є історією церкви, тим більше – політичною історією. Однак розуміння церковної (а для середньовіччя – і політичної) історії поза її писемною спадщиною, залишиться істотно обмеженим. Зазначене переконує: створення корпусу християнських пам’яток Галицько-Волинської держави потребує не лише подальшого пошукового та описового процесів, але – і це сьогодні, можливо, найважливіше – ширшого осмислення самих пам’яток в контексті загального історичного аналізу. При цьому надзвичайно важливим є церковно-богословська інтерпретація тексту, адже йдеться не просто про культурну пам’ятку, а джерело християнської думки, в якому розкривається процес самоідентифікації давньої України. Однак тут постає ще одна проблема. Чи є історичні та регіональні рамки Галицько-Волинської держави обов’язковими при відборі і класифікації його християнських пам’яток? Поставимо питання ширше: чи співпадає церковна історія Галицько-Волинської держави з її політичною історією і територіальними кордонами? І чи не буде позитивна відповідь на ці запитання суттєвим обмеженням християнського надбання цієї держави? За однозначної відповіді на запитання поза християнським писемним корпусом Галичини і Волині XII–XIV ст. залишиться ціла низка джерел, без яких ускладнюється вивчення церковної історії. Залишиться не залученою, наприклад, творчість Кирила, єпископа Туровського (жив у XII ст., а Туровська єпархія формально увійшла до складу Галицької митрополії у XIV ст.). Натомість Кирило Туровський залишив по собі чимало ори- гінальних творів, поширених у галицько-волинському регіоні й відтворених в його джерелах. Не увійде, мабуть, і полемічний лист київського митрополита Никифора до волинського князя Ярослава Святополковича (написаний у Києві та ще й до 31 Кириллин В. М. Различные подходы при изучении западной темы в древне- русской литературе (к вопросу о комплексном анализе). Материалы Междуна- родной научной конференции “Комплексный подход в изучении Древней Руси”. Москва 2002, с. 48-54. 178 формального утворення Галицько-Волинського князівства), який, однак, важливий у вивченні католицьких впливів на православне середовище західних земель давньої України. І чи слід залучити до зведеного каталогу “Поучення к попам” київського митрополита Кирила II, послання митрополита Петра (Ратенського), написані ними вже за межами Галичини і Волині, або деякі тексти митрополита Кипріана (Цамблака)? Діяльність останнього за всіма формальними ознаками виходить за рамки Галицько-Волинської держави, але значимість цієї постаті в історії Галицької митрополії очевидна. Як і значимість цілого кодексу епістолярних творів, які вийшли з Апостольської столиці та Царгороду, з політичних і церковних кіл сусідніх держав, істотно вплинувши на розвиток релігійних і суспільно- політичних подій в Галичині і на Волині у XII–XIV ст. Таке, на перший погляд, проблематичне розширення хронологічних рамок каталогу може бути, як бачимо, доцільним у вивченні церковної історії. Попри фатальні політичні події другої половини XIV ст., церковне життя Галичини і Волині у цей час позначене низкою важливих змін: початком літургійної реформи (звернення до Єрусалимського уставу), посиленням канонічного самоосмислення (реформи митрополита Кипріана), в літературно-перекладацькому процесі – запровадження нововведень тирновського патріарха Євфимія. Євфимівський правопис сприяв ускладненню церковнослов’янської мови та уніфікації біблійних перекладів, істотно вплинувши на пізніші українські церковні пам’ятки аж до появи “Граматики” Мелетія Смотрицького32. Ці зміни, якими, фактично, завершувався давньоруський період в історії Київської церкви, можна простежити у деяких пам’ятках, створених у галицько- волинському регіоні на порубіжжі XIV–XV ст. Втрата Галицько-Волинською державою своєї самостійності зруйнувала її надії на створення незалежної православної митрополії. Однак змагання у цьому напрямку продовжувалися до початку XV ст. як у Галичині (згадаймо звернення польського короля Казимира III до царгородського патріарха Філофея), 32 Огієнко І. Історія української літературної мови. Київ 2001, ч. 2, кн. 4. Початок української літературної мови. Княжа доба IX–XIV віків. 179 так й у волинських землях Великого князівства Литовського в ході спроб утворення Литовської митрополії. (Лише з 1401 р. московський архієрей знову іменується митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі). І тут знову ж таки неабияке (хоча і суперечливе) значення для церковної історії Галичини і Волині мала діяльність Кипріана. Спочатку (від 1375 р.) митрополит Київський і Литовський, у 1380 р. – митрополит Малої Русі і Литви, з 1388 р. – митрополит Київський і всієї Русі, Кипріан неодноразово відвідував волинські землі. Ним розпочато упорядкування церковно-богослужбової літератури, редагування головних літургійних книг та Єрусалимського уставу, впровадження нових (привезених з Болгарії) редакцій Служебника і Требника. Йому належать дві редакції Житія св. митрополита Петра, низка пастирських творів. За митрополитом Макарієм, одну зі своїх простительних грамот – “Молитву разрешити царя и князя и всякого христианина” – Кипріан написав у Луцьку і вперше прочитав її при гробі князя Дмитрія33. Отож, пропонуємо перелік пам’яток, які вже сьогодні можна залучити до зведеного каталогу християнських рукописів Галицько-Волинської держави XII–XIV ст. Каталог побудований за тематично-хронологічним прин- ципом. Хронологічний принцип дозволяє зафіксувати пам’ятки ранніх і пізніх редакцій (що мають певні мовно стилістичні та художні відмінності), тексти, пов’язані з періодами зародження, розквіту і занепаду Галицько-Волинської держави. Тематичний принцип відображає місце того чи іншого твору в ієрархії церковно значущих джерел34. За класифікацією, прийнятою у східному християнстві, головними в богословсько-літургійній царині є святі Письмо і Передання (насамперед, твори отців церкви і канонічна література). З біблійно-тлумачними творами 33 Макарий, митр. История Русской Церкви: В 12 т. Москва 1871, т. 4, с. 370-371. Див. також: Голубинский Е. Е. История Русской Церкви: В 2 т. Москва 1900, т. 2, с. 297-356. 34 Зееман К. Д. К вопросу об иерархии жанров в древнерусской литературе. Исследования по древней и новой литературе. Ленинград 1987, с. 95-100; Мещерский Н. А. Источники и состав древней славяно-русской переводной письменности IX–XV вв. Ленинград 1978. 180 безпосередньо пов’язані богослужбові, адже “вчення Церкви укорінено в її Літургії та в її молитві”35. З богослужбовою літературою, у свою чергу, пов’язана учительна, спрямована на засвоєння богословських та етичних істин християнства. Окреме місце посідає у церковній спадщині агіографічна література. Численні житія і мінійні збірки, з одного боку, розкривають багатство християнської духовності через життя святих і подвижників, з іншого – сприяють персоніфікації релігійного ідеалу на рівень буденного сприйняття. Відтак, житія святих постають своєрідним “нарисом народного духа середньовічної словесності” (В. Ключевський). Вказана значимість, до речі, добре проявляється у кількості християнських джерел, які дійшли до нас: перше місце серед них посідають біблійно-тлумачні, літургійні та агіографічні твори. А ось, приміром, канонічних текстів цього періоду небагато, адже активне звернення до цього церковного жанру починається дещо пізніше. Поступаються за кількістю власне церковній групі у цей час також полемічні тексти. Їхнє масове створення припадатиме на період міжконфесійної боротьби в українських землях Великого князівства Литовського і Речі Посполитої. Однак і ці нечисленні твори княжої доби виявляють відмінності полемічної літератури Галичини і Волині порівняно з київськими полемічними творами, засвідчуючи більшу відкритість галицько-волинського регіону стосовно західної християнської традиції. Однак зазначена класифікація у багатьох випадках за- лишається умовною. Приміром, біблійна література середньо- віччя готувалася не тільки для читання і богословського осмислення (у сучасному розумінні екзегетики), а, насамперед, для літургійного вжиття. Чимало священицьких послань, напучень і християнсько-етичних праць становлять фундамент житійної літератури (наприклад, “Лимонарь”, або “Луг духовний”, Йоана Мосха, “Лавсаїк” Паладія Єленопольського, “Бесіди про життя і чудеса італійських отців” папи Григорія 35 еп. Василий (Сергиевский). Предисловие. Иер. Иларион (Алфеев). Таинство веры. Введение в православное догматическое богословие. Москва–Клин 1996, с. 5. 181 Великого, “Історія боголюбців” Феодорита Кирського та ін.). Написані з метою наставляння у християнських вірі та моралі, дидактичні твори знайомили своїх читачів з різноманітним агіографічним матеріалом. Деяку проблемність у плані класифікації складають ру ко- писні збірники, в яких містяться різножанрові тексти, а канонічні твори часто перемішуються з апокрифічними. Класичний приклад – Успенська збірка XII–XIII ст., значний за обсягом і різноманітний за жанрами кодекс, що має явні текстові аналогії у “Повісті времінних літ” і “Києво-Печерському Патерику”36. Містячи групу неканонічних текстів, Успенська збірка, водночас, напрочуд цінна своєю біблійно-тлумачною і житійною частинами (18 четійних текстів, в яких разом з грець кими оповіданнями містяться житія слов’янських і руських святих). На думку М. Щепкіної, деякі тексти, вміщені у збірці, пов’язані з Галицько- Волинським князівством, сама ж збірка призначалася для Марії Шварновни, дружини владимирського князя Всеволода Юрієвича37. Марія походила з Моравії, й у збірці подано тексти, присвячені шанованим у Чехії святим. Натомість Н. Николенкова відносить Успенську збірку до пам’ятки “ростово-суздальської землі, що складена паралельно з літописом того ж часу і викладає історію становлення Ростово-Владимирсько-Суздальської єпархії”38. І. Ягич та О. Соболевський схилялися до думки про південноукраїнське походження пам’ятки. Остаточне вирішення цього питання наразі залишається відкритим. Релігійну літературу Давньої Русі традиційно поділяють на перекладну та оригінальну. У XII–XIV ст. домінувала пере- кладна39, і більшість переписувачів залишилися невідомими. Але й окремі оригінальні джерела містять зазвичай обмаль інформації про своїх авторів. Особливою рисою багатьох давніх 36 Сучасний друк збірки: Успенский сборник XII–XIII вв. Москва 1971. 37 Щепкина М. В. О происхождении Успенского сборника. Древнерусское искус- ство. Рукописная книга. Москва 1972, сб. 1, с. 47-62. 38 Николенкова Н. В. Успенский сборник XII века: к вопросу о характере состава. http://www.portal-slovo.ru. 39 Так, з 1493 давньоруських рукописів, що дійшли до нас від XI–XIV ст., лише 1% пам’яток оригінального походження (Див.: Предварительный список славяно- русских рукописей XI–XIV вв., хранящихся в СССР.., с. 177-272). 182 пам’яток є також їхня компілятивність, поєднаність різних за авторством фрагментів в одному тексті. Такими є, зокрема, догматико-полемічні тексти у складі Толкової Палеї (частково й у Хронологічній Палеї – в її антиюдейських фрагментах) або “Книга нарецаемая Кааф” (збірка вибраних місць з тлумачень Теодорита Кирського на П’ятикнижжя, побудована у формі запитань і відповідей), “створена не пізніше XIII ст. у Південно- Західній Русі”40. Дослідження багатьох текстів доволі часто засвідчує елементи самотворчості переписувачів, які доповнювали і навіть корегували, відповідно до своїх уміння та уявлень, первинне джерело. На думку деяких церковних істориків, самотворчість місцевих книжників істотно шкодила первинному матеріалу. Відсутність у Давній Русі класичної гуманітарної освіти в її систематичних формах робила неможливим ні адекватний переклад, ні розуміння грецьких богослужбових і догматичних текстів41. Натомість, з огляду на самобутні прояви в загально християнській творчості та їхній вплив на становлення національних культур і мов, зазначена різночитанність викликає неабиякий історико-культурологічний інтерес. У представленому списку враховано, передусім, ті па- м’ят ки, віднесеність яких до галицько-волинського регіону цілком можлива завдяки їх докладному вивченню42. Водночас залишається перспективним звернення до пам’яток, належність 40 Турилов А. А. Литература Киевской Руси...http://ezh.sedmitza.ru. Див. також: Истрин В. М. Замечания о составе Толковой Палеи. IV. Кааф. Сборник статей, читанных в отделении русского языка и словесности АН. Санкт-Петербург 1898, т. 65, № 6, с. 35-95. 41 Котт В. “Мы бережем золотник, а теряем пуд”. Православная беседа. 1991, 4, с. 22. 42 Подати весь історіографічний матеріал, в якому описані наведені у зведеному каталозі пам’ятки, дуже важко. Ознайомитися з багатьма науковими виданнями можна: Запаско Я. Пам’ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна книга. Найбільш повний опис слов’янських і давньоруських апостолів див.: Воскресенский Г. А. Древний славянский перевод Апостола и его судьбы до 15 века. Опыт доследования языка и текста славянского перевода Апостола по рукописям XII–XV веков. Москва 1879. Найбільш повний опис давньоруських євангелій див.: Жуковская Л. П. Памятники древнерусской письменности: язык и текстология. Москва 1968; Її ж. Текстология и язык древнейших славянских памятников. Москва 1976. 183 яких до регіону все ще дискусійна. Подальше вивчення цих пам’яток може розширити інформативні рамки зведеного каталогу. Наразі ж робота над укладанням каталогу ще триває. Значна кількість наведених пам’яток (особливо біблійних) дійшла до нас у фрагментах, деякі уже втрачені. Однак у каталозі варто зазначити всі тексти. Це допоможе відтворити якомога повнішу картину тодішнього церковно-літературного процесу. Християнський джерельний корпус давніх Галичини і Волині I. Біблійно-богослужбові пам’ятки А. Новозавітні тексти. 1. А п о с т о л и – Кристинополь- ський, або Городищенський, апостол, сер. XII ст.; Апостол- апракос (уривок), XII–XIII ст. (нині перебуває у Ляйпцігу); Апостол-апракос, ХІІ–XIII ст. (у Санкт-Петербурзі); Бибель- ський апостол-апракос, XIV ст. Ще один уривок з Апостолу, датованого XIII ст., згадує Ю. Шевельов. 1. Є в а н г е л і я – Галицьке, або Крилосне, четвероєван- геліє 1144 р.; Добрилове Євангеліє-апракос 1164 р.43; Євангеліє- апракос (уривок), XIIІ ст. (нині перебуває у Ґраці); Путненське Євангеліє, XII ст. (нині у Бухаресті); Типографське Євангеліє- апракос № 7, XII ст.; Типографське Євангеліє-апракос № 6, др. пол. XII ст.44; Євангеліє-апракос (кілька уривків), XII–XIII ст. (зберігається у Софії); Євангеліє-апракос (уривки), XII–XIII ст. (зберігається у Санкт-Петербурзі, Болгарії та Одесі); Євангеліє- апракос (уривок), XII–XIII ст. (зберігається у Празі); Бучацьке Євангеліє-апракос, XIII ст.; Євсевієве Євангеліє-апракос 1283 р.; Лаврівське Євангеліє, XIII ст. (два уривки Євангелія від Марка)45; Євангеліє-апракос XIII ст. (ймовірне місце написання Північна Волинь); Луцьке Євангеліє-апракос, XIV ст.; Пантелеймоно- 43 Хоча І. Ягич відносить його до київської школи (Ягич И. В. Критические за- метки по истории русского языка. Санкт-Петербург 1889, с. 83-84). Цю думку поділяє В. Німчук (Євсевієве Євангеліє. Київ 2001, с. 5). Натомість А. Кримський переконаний у новгородському походженні пам’ятки (Украинская грамматика.., с. 55). 44 У Ю. Шевельова читаємо про можливе київське походження пам’ятки. 45 Опис див.: Колесса О. Лаврівські пергамінові листки з XII–XIII в. ЗНТШ. Львів 1903, т. 53, с. 1-26. 184 ве Євангеліє-апракос 1317 р.; Волинське Євангеліє-апракос кін. XIII ст.; Галицьке Євангеліє-апракос 1266–1301 рр.; Полі- карпове Євангеліє-апракос, 1307 р.; Покажчик євангельських чи- тань до Крилосного Євангелія XIV ст.; Лавришівське Євангеліє, XIII – поч. XIV ст., уривки (зберігається у Кракові); Холмське Євангеліє, кін. XIII – поч. XIV ст.; Євангеліє-апракос, XIV ст. зі збірки Верковича; Євангеліє, 1321 г. (написане у Коломиї); Євангеліє-апракос (віднайдене у м. Коврові), др. пол. XIV ст.46; Євангеліє-апракос, кін. XIV ст. (з колекції В. Величка). Б. Старозавітні тексти – Псалтир XIII–XIV ст. (уривок), описаний Я. Гординським; Псалтир, 1384 р. (створений у Луць- ку, нині зберігається у Флоренції). Є також дані про Псалтир, переписаний на Волині у XIII ст.47 II. Літургійні пам’ятки – Острожницькі уривки (фрагменти з канонів св. Дмитрія та Пресвятої Діви), XIІ ст., Карпатська Русь (описані в чотирьох статтях І. Панкевича); Ірмологіон Григоровича, кін. XIІ – поч. XIII ст.48; Віденський Октоїх (кодекс Ганкенштайна)49, XII–XIII ст.; Волинський стихарь, ХІІ–ХІІІ ст.; Служебник Варлаама Хутинського, XIII ст.; Лаврівський ірмоло- гіон (уривок з Тріоді, писаної в Галичині), XIII ст.; Мука чівськая Тріодь, XIII ст., Галичина; Збірка молитов (келійний Часослов), др. пол. XIII ст.; Збірка молитов “Чиновник” (зокрема, Молитва на диявола і Молитва о Трійці), др. пол. XIII ст.; Ужгородський півустав, XIV ст.; Мінея служебна за грудень, кін. XIV ст., Пів- нічна Волинь; Мінея святкова, XIV ст.; Часослов, XIV ст. III. Канонічні пам’ятки – Волинська кормча 1286 р.; Пра- вило Кирила (II), митрополита руського, XIII ст. IV. Аскетичні та етико-дидактичні пам’ятки 46 Знайдене відносно недавно, див.: Пуцко В. Г. Ковровское евангелие. Рождествен ские чтения. Ковров 1994, вып. 1, с. 66-74; Його ж. Галицко-во- лынское Евангелие из Коврова (болгарско-украинские параллели в книжном искусстве XIV в.). Годишник на Софийския университет “Св. Климент Ох- ридски”: Центьр за славяно-византийски проучвания “Ив. Дуйчев”. София 1995–1996, т. 88 (7), с. 139-149, табл. с. 275-283. 47 Повідомлення див.: Востоков А. Х. Описание русских и славянских рукописей Румянцевского музея. Санкт-Петербург 1842, с. 304. 48 Jakobson R. Monumentu musicae Bizantinae. Copenhagen 1957, s. 33-35. 49 Строев П. Описание памятников древнерусской литературы, хранящихся в публичных библиотеках Германии и Франции. Москва 1841. 185 1. Ліствиці – Ліствиця Іоанна Ліствичника, др. половина XIII ст.; Володимирська ліствиця 1387 р.; Архівська ліствиця, або Ліствиця до раю, Йоана Синайського, XIII–XIV ст. (Во- линь) 2. Повчання – Слова (13-ть слів) Григорія Богослова, XI – поч. XII ст.; Послання Нифонта, ігумена Волинського, XII ст.; Поучення к попам Кирила II, др. пол. XIII ст.; Бесіди на Єван- гелія папи св. Григорія Великого, др. пол. XIII ст.; Пандекти Антіоха 1307 р.; Слова Єфрема Сиріна, 1284 р. (місце створення Галичина або Київ); Слова Єфрема Сиріна, 1300–1325 рр. (дві копії, створені на Волині і в Перемишлі); Слово постническое Ісака Сиріна, XIII–XIV ст.; Повчання (Паренесис) Єфрема Си- ріна 1492 р., переписане з рукопису XIII ст.; Повчання XIII ст. з Мінеї службової XVI ст.; шість повчань митрополита Петра, перша трет. XIV ст. V. Агіографічні пам’ятки – Володимирський пролог, кін. XIII ст.; Збірка житій з Онуфрієвського монастиря, XII–XIII ст.; Житіє (мученіє) Дмитрія Солунського, XII–XIII ст.; Житіє Тео- дора Студита і Житіє Нифонта Констанцського (складають Ви- голексинську збірку XII–XIII ст.); Люблінський Пролог, уривок, сер. XIV ст.; Скалігерів Патерик, др. пол. XIII ст. (у Лейдені); Пролог XIII ст. (фрагменти); Житіє Сави Освяченого, XIV ст.; Житіє митрополита Петра трьох редакцій (одна – ростовського єпископа Прохора, дві – митрополита Кипріана). VI. Полемічні твори – “Послание Никифора до князя Ярослава Святополчича... о ересях”, XII ст. (три редакції); анти- католицькі тексти з різних списків Сербської кормчої (“Испо- ведание писано папи римского”, “Епістолія на римляни”, “Пре- ние панагиота с азимитом”, “Словеса святих пророк”, “Слово о латинах”), XIII–XV ст.; збірка “Паноплія на ляхи і латини” (“Повість про Петра Гугнивого”, “Слово о латинах, Повість о латинах”), поч. XIV ст. Численність і різножанровість творів, написаних Кирилом Туровським, робить доцільним їхнє виокремлення в окрему групу пам’яток. Майже всі наведені тексти, як відомо, писані церковно- слов’янською мовою давньоболгарської редакції, яка у різних слов’янських землях зазнавала поступових національних змін. 186 У давньоукраїнських пам’ятках XI–XII ст. найбільш повно відо- бражено їхній зв’язок з первинними південнослов’янськими текстами, перекладеними з грецької мови у Болгарії, Македо- нії, менше – у Сербії. Перекладні тексти XIII–XIV ст. своїми мовою і графікою належать до молодших пам’яток давнього українського письменства, позначених більшим відходом від церковнослов’янських оригіналів. За визначенням І. Панкевича, у цих пізніших рукописах відчувається вплив “живих місцевих, з елементами північноукраїнськими та польськими, говірок”50. О. Соболевський у своєму лексичному аналізі давньоукраїн- ських пам’яток доходить висновку, що “галицько-волинське наріччя” впродовж XI–XV ст. набуло певних особливостей51. Зазначене засвідчує роль галицько-волинського писемного корпусу у формуванні української мови. Цікаві історико-славістичні і мовознавчі спостереження О. Колесси виявляють також особливості пам’яток, створених у прикарпатському регіоні52. У них, за автором, відчуваються не лише прикмети тодішніх галицьких діалектів, а й угорсько-русь- кі говори. І “то є скупі останки багатої рукописної спадщини,... свідки старинної руської культури, осідком якої був не лише Лаврівський монастир”, а й чимало інших монастирів, захо- ваних “серед прегарної гірської природи.., де на невеличкому просторі вспіла продертися така сильна закраска живої народної мови”53. Ці та інші наукові зауваги переконують в оригінальності галицько-волинських пам’яток, які місцем свого створення були найближчі до західнослов’янських земель. На думку І. Ягича54, християнська література йшла з Бол- гарії на Русь двома шляхами. Перший – офіційний – прямував з Константинополя, по Причорномор’ю, Дніпром на Київ і на 50 Панкевич І. Про відношенє памятників староукраїнської мови до полудневосла- вянських під лєксикальним оглядом. ЗНТШ. Львів 1918, т. 126-127, с. 157. 51 Соболевский А. И. Очерки.., с. 117. 52 Колесса О. Рукописні й палеотипні книги південного Підкарпаття. Congrès international des bibliothécaires et des amis du livre tenu a Prague du 28 juin au juillet, 1926. Communications et mémoires. Prague 1928; Його ж. Південно-Волин- ське Городище і городиські рукописні памятники XII–XVI в. Прага 1923. 53 Колесса О. Лаврівські пергамінові листки.., с.1. 54 Ягич И.В. Четыре критическо-палеографические статьи.., с.75-77. 187 північ. Другий – неофіційний – йшов через нинішні Угорщину, Румунію, Молдову, Буковину і Галичину. Будучи свобіднішим від візантійського впливу, цей другий шлях давав більшого простору для культурної адаптації. Відтак, на галицько-волин- ському корпусі позначилися не лише східно-болгарські (що найбільше вплинули на київську школу) біблійні тексти, але також і західно-болгарські та сербські тексти, пам’ятки охрид- ської писемності. Інші вчені – і таких чимало – особливо відзначають близь- кість Галичини і Волині до усього Карпатського регіону, в хрис- тиянській культурі якого найдовше збереглися перекладацькі традиції (активне залучення рідної мови) і плоди проповідниць- кої діяльності братів Кирила і Мефодія та їхніх учнів. На думку А. Петрушевича55, вивчення церковної історії Галицько-Волин- ської держави потребує її включення у ширший культурно-цер- ковний ареал (Південну Польщу, Чехію, Угорщину), котрий від IX–X ст. перебував під впливом кирило-мефодіївської традиції. І це має безсумнівне відношення до писемної спадщини Галичини і Волині. Адже, за висновком І. Панкевича, “сі культурні взаємини... витворили на галицькій території окрему школу письма, котра перенеслася далі на північ”56. Цю оцінку схильний прийняти також О. Шахматов, який доводить вплив галицько-волинських євангельських списків на біблійні переклади, створені у Пскові, та зазначає: “Як відомо, до нас дійшло вкрай мало рукописів південно-західної Русі XIII і XIV ст., тому ми можемо говорити лише попередньо про школу письма, що з’явилася в той час... південно-західна писемність різко протистоїть північно-східній... в неї сильним струменем проникає й народна мова, вона не чужається і полонізмів, але основні риси правопису залишаються південно-руськими”57. 55 За ним, християнство у Прикарпатському регіоні бере свій початок вже у середині X ст., і місіонерський вплив послідовників Кирила і Мефодія сягав волинських кордонів (Див.: Петрушевич А. С. Краткое историческое известие о введении христианства в Предкарпатских странах во времена св. Кирилла и Мефодия. Львов 1882, с. 1-76). 56 Панкевич І. Про відношенє памятників староукраїнської мови.., с. 158. 57 Шахматов А. А. Несколько заметок об языке псковских памятников XIV–XV в. Журнал министерства народного просвещения. 1909, кн. 2, июль, с. 170, 171. 188 У галицько-волинському писемному корпусі виокремлю- ється також група пам’яток, що мають виразні сліди захід ного (передусім чесько-моравського) впливу. Цей факт показує зв’язок давніх Галичини і Волині не лише з візантійською духов- ністю, а й спроби їхнього вписування у ширший європейський культурний контекст. Йдеться, передусім, про богослужбові та житійні пам’ятки, докладно описані О. Соболевським та І. Срезневським. Однак проглядається цей вплив й у біблійних перекладах. Я. Ісаєвич, зокрема, засвідчує орієнтацію автора Кристинопольського апостолу на західну писемну традицію58. Західні релігійно-культурні впливи на Галичину і Волинь, зазначені в історіографії як помітні і відчутніші, порівняно з іншими українськими землями, фіксуються вже з X–XI ст. Ще активніший вплив Західної церкви спостерігається у період становлення Галицько-Волинської держави. Окрім відомих (і достатньо повно описаних в історіографії) прикладів цього в архітектурі та мистецтві, вказаний вплив засвідчується низкою релігійних пам’яток. За своєю ідейно-тематичною ознакою вони можуть бути класифіковані як 1) оригінальні полемічні твори, написані церковнослов’янською мовою з елементами місцевих говірок (літературний корпус, в якому католицький вплив відо- бражено через відповідну реакцію православної церкви), 2) перекладні богословсько-літургійні і канонічні твори західно- го походження (за кількістю істотно поступаються подібним православним джерелам). Перший чи не найбільш повний опис давньоукраїнських антикатолицьких творів здійснили А. Попов і О. Павлов. Йдеть- ся про низку рукописних пам’яток, створених у православно- му середовищі X–XV ст.: “Слово святого Феодосия игумена Печерьского монастыря о вере крестьянской и о латыньской”, “Георгія митрополита Киевского стязанье с латиною”, “Посла- ние митрополита Никифора о латинах к неизвестному князю” та ін. Писані на основі візантійських взірців, ці твори мали широкий розголос у православному слов’янському ареалі, що засвідчують їхні численні редакції південно– і північно-руського походження. Відтак особливу увагу привертає Кормча книга, 58 Див.: Ісаєвич Я. Д. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. Львів 2002. Розділ “Світ рукописної книжності”. 189 найдавніші списки якої відносять до XI–XII ст. У її пізніших редакціях – від 1262 р. (найбільш ранній список, перекладений церковнослов’янською св. Савою Сербським і надісланий з Болгарії митрополиту київському Кирилу II; список від 1286 р. відомий як Волинська кормча) – міститься низка антикатолиць- ких творів, укладених для православних. Спочатку про “Послание Никифора до князя Ярослава Свя- тополчича о ересях”. Автором пам’ятки є київський митрополит Никифор (1104–1121), адресатом – волинський князь Ярослав Святополкович (†1123). Твір складається з двох частин: перша містить ретельний перелік “латинських оман” (доволі типовий для тодішньої православної полеміки), друга – спростування католицького чину Євхаристії (основну увагу автора привернули питання епіклези та опрісноків). Цікавим є також переклад статті (з Кормчої по списку 1284 р.) “О фрязех и о прочих латинах”, в якій спростування “латинських єресей” ґрунтовано на відомій середньовічній легенді про Петра Гугнивого, котру використову- вала Східна церква у своїй полеміці з Римом. Волинська кормча містить також анонімне “Исповедание писано папы римского”, виконане у катехитичній формі, де богословським матеріалом для доказів істинності православ’я постають твори отців церк- ви – не лише Східної, а й Західної (автор цитує св. Іполита Рим- ського, папу римського Дамаса, папу св. Григорія Великого). У пізніших списках Кормчої, датованих XIV–XV ст., знаходимо нові полемічні твори – “Епистолию на римляны” (тут автор звертається до послань св. Климента Римського, називаючи його “великим папою”59), “Прение панагиота с азимитом”, “Германа патриарха к жестоковыим латинам поучение”. Цей полемічний корпус доповнює давній (від початку XIV ст.) список “Паноплии на ляхи и латины”, складений, на думку О. Павлова, “у межах південно-західної Русі, де у XIV– XV ст. православ’я було поставлене лицем до лиця і, отже, у неминучу боротьбу з польським латинством”60. У цій полемічній збірці, крім “Повісті про Петра Гугнивого” (у своєму початково- му, ще не переробленому вигляді, що засвідчує більш ранній час 59 Попов А. Историческо-литературный обзор древне-русских полемических сочинений против латинян (XI–XV в.). Москва 1875, с. 138. 60 Павлов А. С. Критические опыты по истории древнейшей греко-русской по- лемики против латинян. Санкт-Петербург 1878, с. 77. 190 створення пам’ятки), знаходимо нові анонімні твори – “Слово о латынах” і “Повесть о латынах”. В останній пам’ятці вміщено чималий історичний матеріал, тому вона увійшла до складу хронографів різних редакцій і до літописних списків (зокрема, до Никонівського). Звісно, давньоукраїнські переклади своєю кількістю іс- тотно поступаються візантійській полемічній літературі і не виходять за межі її концептуального поля. Водночас, порівняно з візантійськими аналогами, вони не відзначаються гостротою у критиці Католицької церкви. З вищезгаданих перекладів явно виокремлюється лише одна пам’ятка – “Прение панагиота с ази- митом”, присвячена подіям Ліонського собору і сповнена різко полемічного духу. Але й останнє пов’язане не стільки з місцевою ситуацією (православні галицько-волинських земель лояльніше ставилися до ідеї унії, ніж у Московії), скільки з потужним на той час ідейним впливом грецького чернецтва. До перекладних богословсько-літургійних творів, в яких відчуваються західні культурні впливи, слід віднести кілька пам’яток. Це, зокрема, збірка молитов “Чиновник”, яка своїм по- ходженням відноситься “до північно-західної Русі”61; складена у другій половині XIII ст. на основі чеських молитовних збірок. В ній особливу цікавість становлять “Молитва на дьявола” і “Мо- литва о Троицы”, в яких православному читачеві пропонується звертатися до мучеників і святих Західної церкви. Серед святих є більш і менш відомі імена Віта, Климента, Сильвестра, Ліна, Магнуса, Албана, Войцеха, Флуріна (св. Флоріан, шанований у Чехії), серед мучеників – Луції, Каликії, Валпурги, Філіцати, Маргарити, а серед “папежей” і “патріархов” – до Дамаса, Це- лестина, Леона (Лева), Вигілія, Агафона. Цікаво, що Богородиця в молитвах також іменується на західний манер – св. Марія. Неабиякий інтерес для історичної славістики зберігають “Беседы на Евангелиа” папи Григорія Великого62 (в православ- ній традиції відомий як Двоєслов, або Співбесідник) – руко- 61 Соболевский А. И. Материалы и исследования.., с. 36. 62 Сучасний ґрунтовний аналіз джерела (з указівкою на його різні списки) здійсне- но В. Земою (див. його: Папа Гигорій Великий у лабетах легенд та історіографії. Український історичний журнал. 2007, № 1, с. 20-39). 191 пис другої половини XII ст. (найдавніший список), створений церковнослов’янською мовою з елементами “т.зв. галицько-волин- ського говору”63. На думку О. Соболевського, переклад пам’ятки зроблено з твору, що має чеське або моравське походження і пов’язаний з перекладацькою діяльністю кирило-мефодіївського гуртка64. Останній, як відомо, спричинився не лише до освітньої, а й літургійної діяльності, спрямованої на впровадження схід- ного обряду у західнослов’янських землях, що перебували під впливом Римсько-католицької церкви. У X–XII ст. провідником східного обряду в Чехії, Моравії і Польщі був чернечий орден бенедиктинців. Григорій Великий, палкий шанувальник св. Бе- недикта Нурсійського, запроваджував його устав у монастирях Італії та Сицилії. У православній церкві св. Григорій шанувався як сповідник чернечої духовності, реформатор церковної літургії (з його ім’ям пов’язана давня літургія напередосвячених дарів, прийнята в Західній і Східній церквах), а також як автор житійної літератури (“Діалоги про життя і чудеса італійських отців”) та екзегетичних творів, які у дохідливій формі розкривали основи християнських вчення і моралі. Особливу популярність мали його Бесіди на Євангелія – своєрідні біблійно-моральні напучення для монахів, пастирів і мирян. Твори Григорія Великого, котрі є покладено в основу ще кількох перекладних пам’яток: Римський Патерик65 (перекла- дений з грецькомовних “Діалогів про життя і чудеса італійсь- ких отців”; найдавніший неповний список, створений в IX ст. у Моравії з латиномовного першоджерела, найповніший – в Болгарії на початку XIV ст.)66, Житіє св. Бенедикта (друга книга “Діалогів”, перекладена з сербського списку XIV ст.). На дум- 63 Копко П. М. Исследование о языке “Бесед на Евангелия” (св. Григория Великого папы римского) памятник южнорусского XII века. Львов 1909, с. 5. 64 Соболевский А. И. Материалы и исследования.., с. 9. 65 Соболевский А. И. Римский Патерик в древнем церковно-славянском переводе. Изборник Киевский. 1904, № 25, с. 1-28. Соболевский А. И. Церковно-славянские тексты моравского происхождения. Варшава 1900; Birkfellner G. Gregorius I der Grosse und die Slavischen “Paterika”. Slovo. 1974, т. 24, s. 125-133. 66 Сучасне видання пам’ятки: Патерик Римский. Диалоги Григория Великого в древнеславянском переводе. Москва 2001. 192 ку О. Соболевського, давньоукраїнський переклад Римського Патерика зроблено у XIV ст., а переклад Житія св. Бенедикта своїм лексичним складом пов’язаний з тим же регіоном, що і галицько-волинський переклад Бесід на Євангелія. Подібну лек- сичну близькість засвідчує переклад апокрифічного (західного походження) Никодимового Євангелія та Київські глаголичні уривки є частиною католицької літургійної збірки (перші статті з якої в церковнослов’янському перекладі з’явились у Київській Русі ще на початку XI ст.) Деякі уривки з Григорієвих творів увійшли до складу списків “Пандектів” Никона Чорногорця, Прологу та Великих Четій Міней. Шанування папи Григорія Великого фіксується в багатьох пам’ятках, створених або просто поширених у галицько-во- линських землях. Окрім зазначених, назвемо ще Синайський Требник, серед лікувальних молитов якого міститься своєрідне напучення священику “Слово болящих ради” (датоване XIII ст.). Головну частину його тексту складають уривки з Бесід на Євангелія. У більш пізніших списках “Слова” цей твір прямо називається “Молитвою св. Григорія”. З іменем папи відомі й інші лікувальні молитви. Навіть в антикатолицьких полемічних творах папа Григорій Великий постає не опонентом, а, радше, однодумцем православ- ного автора. До нього як авторитета у справах віри звертаються автор “Послания к латинам второго руського митрополита Леонтия” (X ст.) та укладач Волинської кормчої; а в повчанні “Германа патриарха к жестоковыим латинам” Григорій Двоєслов навіть протиставляється іншим мужам західного богослов’я – Амброзію, Августину та Ієроніму як такий, що у питанні про сходження Духа Святого (догмат про Filioque) проповідує у відповідності з Православною церквою. У вивченні західних впливів в церковній історії Галицько- Волинської держави безсумнівну цікавість викликає епістолярна група джерел. Йдеться про більш і менш відомі документи, в яких відображено політичні стосунки галицьких князів з Апостольською столицею, церковну політику Польської Ко- рони щодо українських земель, відносини церковної ієрархії Київської церкви і Галицької митрополії з Константинополем. Серед цих документів відомі, зокрема, лист папи Григорія IX до 193 князя Данила Романовича з пропозицією перейти у католицьку віру (1231), лист папи Інокентія IV до князів Данила і Василька про прийняття їх під папське заступництво (1247), послання царгородського патріарха Атанасія стосовно піднесення Гали- цької єпархії у ранг митрополії (1303), лист польського короля Казимира III царгородському патріарху Філофею з проханням поставити на Галицьку митрополію єпископа Антонія (1370) та ін. Попри неодноразову публікацію цих документів, вони також потребують подальшого спеціального дослідження та серйозних наукових коментарів. << /ASCII85EncodePages false /AllowTransparency false /AutoPositionEPSFiles true /AutoRotatePages /None /Binding /Left /CalGrayProfile (Dot Gain 20%) /CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2) /sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CannotEmbedFontPolicy /Error /CompatibilityLevel 1.4 /CompressObjects /Tags /CompressPages true /ConvertImagesToIndexed true /PassThroughJPEGImages true /CreateJDFFile false /CreateJobTicket false /DefaultRenderingIntent /Default /DetectBlends true /DetectCurves 0.0000 /ColorConversionStrategy /CMYK /DoThumbnails false /EmbedAllFonts true /EmbedOpenType false /ParseICCProfilesInComments true /EmbedJobOptions true /DSCReportingLevel 0 /EmitDSCWarnings false /EndPage -1 /ImageMemory 1048576 /LockDistillerParams false /MaxSubsetPct 100 /Optimize true /OPM 1 /ParseDSCComments true /ParseDSCCommentsForDocInfo true /PreserveCopyPage true /PreserveDICMYKValues true /PreserveEPSInfo true /PreserveFlatness true /PreserveHalftoneInfo false /PreserveOPIComments true /PreserveOverprintSettings true /StartPage 1 /SubsetFonts true /TransferFunctionInfo /Apply /UCRandBGInfo /Preserve /UsePrologue false /ColorSettingsFile () /AlwaysEmbed [ true /LitopysNewRomanPSMT ] /NeverEmbed [ true ] /AntiAliasColorImages false /CropColorImages true /ColorImageMinResolution 300 /ColorImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleColorImages true /ColorImageDownsampleType /Bicubic /ColorImageResolution 300 /ColorImageDepth -1 /ColorImageMinDownsampleDepth 1 /ColorImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeColorImages true /ColorImageFilter /DCTEncode /AutoFilterColorImages true /ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG /ColorACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /ColorImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000ColorACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000ColorImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasGrayImages false /CropGrayImages true /GrayImageMinResolution 300 /GrayImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleGrayImages true /GrayImageDownsampleType /Bicubic /GrayImageResolution 300 /GrayImageDepth -1 /GrayImageMinDownsampleDepth 2 /GrayImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeGrayImages true /GrayImageFilter /DCTEncode /AutoFilterGrayImages true /GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG /GrayACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /GrayImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000GrayACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000GrayImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasMonoImages false /CropMonoImages true /MonoImageMinResolution 1200 /MonoImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleMonoImages true /MonoImageDownsampleType /Bicubic /MonoImageResolution 1200 /MonoImageDepth -1 /MonoImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeMonoImages true /MonoImageFilter /CCITTFaxEncode /MonoImageDict << /K -1 >> /AllowPSXObjects false /CheckCompliance [ /None ] /PDFX1aCheck false /PDFX3Check false /PDFXCompliantPDFOnly false /PDFXNoTrimBoxError true /PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXSetBleedBoxToMediaBox true /PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXOutputIntentProfile () /PDFXOutputConditionIdentifier () /PDFXOutputCondition () /PDFXRegistryName () /PDFXTrapped /False /SyntheticBoldness 1.000000 /Description << /CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002000d> /CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002000d> /CZE <FEFF005400610074006f0020006e006100730074006100760065006e00ed00200070006f0075017e0069006a007400650020006b0020007600790074007600e101590065006e00ed00200064006f006b0075006d0065006e0074016f002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b00740065007200e90020007300650020006e0065006a006c00e90070006500200068006f006400ed002000700072006f0020006b00760061006c00690074006e00ed0020007400690073006b00200061002000700072006500700072006500730073002e002000200056007900740076006f01590065006e00e900200064006f006b0075006d0065006e007400790020005000440046002000620075006400650020006d006f017e006e00e90020006f007400650076015900ed007400200076002000700072006f006700720061006d0065006300680020004100630072006f00620061007400200061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610020006e006f0076011b006a016100ed00630068002e> /DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e> /DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e0020005000440046002f0058002d0033003a0032003000300033002d006b006f006d00700061007400690062006c0065006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002e0020005000440046002f0058002d00330020006900730074002000650069006e0065002000490053004f002d004e006f0072006d0020006600fc0072002000640065006e002000410075007300740061007500730063006800200076006f006e0020006700720061006600690073006300680065006e00200049006e00680061006c00740065006e002e0020005700650069007400650072006500200049006e0066006f0072006d006100740069006f006e0065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e0020005000440046002f0058002d0033002d006b006f006d00700061007400690062006c0065006e0020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002000660069006e00640065006e002000530069006500200069006d0020004100630072006f006200610074002d00480061006e00640062007500630068002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002c00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e> /ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e> /GRE <FEFF03a703c103b703c303b903bc03bf03c003bf03b903ae03c303c403b5002003b103c503c403ad03c2002003c403b903c2002003c103c503b803bc03af03c303b503b903c2002003b303b903b1002003bd03b1002003b403b703bc03b903bf03c503c103b303ae03c303b503c403b5002003ad03b303b303c103b103c603b1002000410064006f006200650020005000440046002003c003bf03c5002003b503af03bd03b103b9002003ba03b103c42019002003b503be03bf03c703ae03bd002003ba03b103c403ac03bb03bb03b703bb03b1002003b303b903b1002003c003c103bf002d03b503ba03c403c503c003c903c403b903ba03ad03c2002003b503c103b303b103c303af03b503c2002003c503c803b703bb03ae03c2002003c003bf03b903cc03c403b703c403b103c2002e0020002003a403b10020005000440046002003ad03b303b303c103b103c603b1002003c003bf03c5002003ad03c703b503c403b5002003b403b703bc03b903bf03c503c103b303ae03c303b503b9002003bc03c003bf03c103bf03cd03bd002003bd03b1002003b103bd03bf03b903c703c403bf03cd03bd002003bc03b5002003c403bf0020004100630072006f006200610074002c002003c403bf002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002003ba03b103b9002003bc03b503c403b103b303b503bd03ad03c303c403b503c103b503c2002003b503ba03b403cc03c303b503b903c2002e> /HRV (Za stvaranje Adobe PDF dokumenata najpogodnijih za visokokvalitetni ispis prije tiskanja koristite ove postavke. Stvoreni PDF dokumenti mogu se otvoriti Acrobat i Adobe Reader 5.0 i kasnijim verzijama.) /HUN <FEFF004b0069007600e1006c00f30020006d0069006e0151007300e9006701710020006e0079006f006d00640061006900200065006c0151006b00e90073007a00ed007401510020006e0079006f006d00740061007400e100730068006f007a0020006c006500670069006e006b00e1006200620020006d0065006700660065006c0065006c0151002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e00740075006d006f006b0061007400200065007a0065006b006b0065006c0020006100200062006500e1006c006c00ed007400e10073006f006b006b0061006c0020006b00e90073007a00ed0074006800650074002e0020002000410020006c00e90074007200650068006f007a006f00740074002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e00740075006d006f006b00200061007a0020004100630072006f006200610074002000e9007300200061007a002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002c0020007600610067007900200061007a002000610074007400f3006c0020006b00e9007301510062006200690020007600650072007a006900f3006b006b0061006c0020006e00790069007400680061007400f3006b0020006d00650067002e> /ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e> /JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002000d> /KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e000d> /NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.) /NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e> /POL <FEFF0055007300740061007700690065006e0069006100200064006f002000740077006f0072007a0065006e0069006100200064006f006b0075006d0065006e007400f300770020005000440046002000700072007a0065007a006e00610063007a006f006e00790063006800200064006f002000770079006400720075006b00f30077002000770020007700790073006f006b00690065006a0020006a0061006b006f015b00630069002e002000200044006f006b0075006d0065006e0074007900200050004400460020006d006f017c006e00610020006f007400770069006500720061010700200077002000700072006f006700720061006d006900650020004100630072006f00620061007400200069002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000690020006e006f00770073007a0079006d002e> /PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /RUM <FEFF005500740069006c0069007a00610163006900200061006300650073007400650020007300650074010300720069002000700065006e007400720075002000610020006300720065006100200064006f00630075006d0065006e00740065002000410064006f006200650020005000440046002000610064006500630076006100740065002000700065006e0074007200750020007400690070010300720069007200650061002000700072006500700072006500730073002000640065002000630061006c006900740061007400650020007300750070006500720069006f006100720103002e002000200044006f00630075006d0065006e00740065006c00650020005000440046002000630072006500610074006500200070006f00740020006600690020006400650073006300680069007300650020006300750020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020015f00690020007600650072007300690075006e0069006c006500200075006c0074006500720069006f006100720065002e> /SLV <FEFF005400650020006e006100730074006100760069007400760065002000750070006f0072006100620069007400650020007a00610020007500730074007600610072006a0061006e006a006500200064006f006b0075006d0065006e0074006f0076002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b006900200073006f0020006e0061006a007000720069006d00650072006e0065006a016100690020007a00610020006b0061006b006f0076006f00730074006e006f0020007400690073006b0061006e006a00650020007300200070007200690070007200610076006f0020006e00610020007400690073006b002e00200020005500730074007600610072006a0065006e006500200064006f006b0075006d0065006e0074006500200050004400460020006a00650020006d006f0067006f010d00650020006f0064007000720065007400690020007a0020004100630072006f00620061007400200069006e002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200069006e0020006e006f00760065006a01610069006d002e> /SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e> /SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e> /TUR <FEFF005900fc006b00730065006b0020006b0061006c006900740065006c0069002000f6006e002000790061007a006401310072006d00610020006200610073006b013100730131006e006100200065006e0020006900790069002000750079006100620069006c006500630065006b002000410064006f006200650020005000440046002000620065006c00670065006c0065007200690020006f006c0075015f007400750072006d0061006b0020006900e70069006e00200062007500200061007900610072006c0061007201310020006b0075006c006c0061006e0131006e002e00200020004f006c0075015f0074007500720075006c0061006e0020005000440046002000620065006c00670065006c0065007200690020004100630072006f006200610074002000760065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200076006500200073006f006e0072006100730131006e00640061006b00690020007300fc007200fc006d006c00650072006c00650020006100e70131006c006100620069006c00690072002e> /ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.) /RUS <FEFF04180441043f043e043b044c04370443043904420435002004340430043d043d044b04350020043d0430044104420440043e0439043a043800200434043b044f00200441043e043704340430043d0438044f00200434043e043a0443043c0435043d0442043e0432002000410064006f006200650020005000440046002c0020043c0430043a04410438043c0430043b044c043d043e0020043f043e04340445043e0434044f04490438044500200434043b044f00200432044b0441043e043a043e043a0430044704350441044204320435043d043d043e0433043e00200434043e043f0435044704300442043d043e0433043e00200432044b0432043e04340430002e002000200421043e043704340430043d043d044b04350020005000440046002d0434043e043a0443043c0435043d0442044b0020043c043e0436043d043e0020043e0442043a0440044b043204300442044c002004410020043f043e043c043e0449044c044e0020004100630072006f00620061007400200438002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020043800200431043e043b043504350020043f043e04370434043d043804450020043204350440044104380439002e> >> /Namespace [ (Adobe) (Common) (1.0) ] /OtherNamespaces [ << /AsReaderSpreads false /CropImagesToFrames true /ErrorControl /WarnAndContinue /FlattenerIgnoreSpreadOverrides false /IncludeGuidesGrids false /IncludeNonPrinting false /IncludeSlug false /Namespace [ (Adobe) (InDesign) (4.0) ] /OmitPlacedBitmaps false /OmitPlacedEPS false /OmitPlacedPDF false /SimulateOverprint /Legacy >> << /AddBleedMarks false /AddColorBars false /AddCropMarks false /AddPageInfo false /AddRegMarks false /ConvertColors /ConvertToCMYK /DestinationProfileName () /DestinationProfileSelector /DocumentCMYK /Downsample16BitImages true /FlattenerPreset << /PresetSelector /MediumResolution >> /FormElements false /GenerateStructure false /IncludeBookmarks false /IncludeHyperlinks false /IncludeInteractive false /IncludeLayers false /IncludeProfiles false /MultimediaHandling /UseObjectSettings /Namespace [ (Adobe) (CreativeSuite) (2.0) ] /PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK /PreserveEditing true /UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged /UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile /UseDocumentBleed false >> ] >> setdistillerparams << /HWResolution [2400 2400] /PageSize [612.000 792.000] >> setpagedevice

Схожі ресурси