Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій

У статті висвітлено передісторію створення Української академії наук (УАН), зокрема діяльність Наукового товариства ім. Т. Шевченка та Українського наукового товариства як попередників УАН, докладну хронологію подій, пов’язаних зі створенням, на думку М.С. Грушевського, УАН у Києві протягом 1918 рок...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автори:	Дороніна, Г.А., Луговський, О.Г., Мушкало, Ю.І., Храмов, Ю.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2018
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Історія науки і техніки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142106
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій / Г.А. Дороніна, О.Г. Луговський, Ю.І. Мушкало, Ю.О. Храмов // Наука та наукознавство. — 2018. — № 1. — С. 92-113. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-142106
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1421062018-09-27T01:22:51Z Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій Дороніна, Г.А. Луговський, О.Г. Мушкало, Ю.І. Храмов, Ю.О. Історія науки і техніки У статті висвітлено передісторію створення Української академії наук (УАН), зокрема діяльність Наукового товариства ім. Т. Шевченка та Українського наукового товариства як попередників УАН, докладну хронологію подій, пов’язаних зі створенням, на думку М.С. Грушевського, УАН у Києві протягом 1918 року, на тлі зміни політичної влади в той період — від Української Народної Республіки до Гетьманату і Директорії, аж до приходу більшовиків. В статье освещена предыстория создания Украинской академии наук (УАН) в конце 80-х — начале 90-х годов XIX века, в частности деятельность Научного общества им. Т. Шев ченко и Украинского научного общества как предшественников, по мнению М.С. Грушевского, УАН. Представлена подробная хронология событий, связанных с созданием УАН в Киеве на протяжении 1918 года, на фоне изменения политической власти в тот период — от Украинской Народной Республики до Гетьманата и Директории, вплоть до прихода большевиков. A ramified system of higher education establishments existed in Ukraine in late 19 — early 20 century, with some portions of research performed in humanitarian, natural and technical fields. This gives grounds to say that the conditions for creating the Academy of Sciences as an entity bringing together outstanding scientists on radically new principles but with government support and organizing an extensive network of research in diversified fields existed at early 20 century. A favorable background for creating the Ukrainian Academy existed in the Western Ukraine. An attempt to establish it was made in the city of Lviv in 1873 by creating T. Shevchenko Scientific Socie ty with the mission of promoting the Ukrainian letters. The Ukrainian Scientific Society was created in 1907 in Kyiv, which members were best representatives of the Ukrainian intel lec tual elite. 2018 Article Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій / Г.А. Дороніна, О.Г. Луговський, Ю.І. Мушкало, Ю.О. Храмов // Наука та наукознавство. — 2018. — № 1. — С. 92-113. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142106 061.22(477) “1918”:930.24 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія науки і техніки Історія науки і техніки
spellingShingle	Історія науки і техніки Історія науки і техніки Дороніна, Г.А. Луговський, О.Г. Мушкало, Ю.І. Храмов, Ю.О. Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій Наука та наукознавство
description	У статті висвітлено передісторію створення Української академії наук (УАН), зокрема діяльність Наукового товариства ім. Т. Шевченка та Українського наукового товариства як попередників УАН, докладну хронологію подій, пов’язаних зі створенням, на думку М.С. Грушевського, УАН у Києві протягом 1918 року, на тлі зміни політичної влади в той період — від Української Народної Республіки до Гетьманату і Директорії, аж до приходу більшовиків.
format	Article
author	Дороніна, Г.А. Луговський, О.Г. Мушкало, Ю.І. Храмов, Ю.О.
author_facet	Дороніна, Г.А. Луговський, О.Г. Мушкало, Ю.І. Храмов, Ю.О.
author_sort	Дороніна, Г.А.
title	Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій
title_short	Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій
title_full	Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій
title_fullStr	Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій
title_full_unstemmed	Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій
title_sort	створення української академії наук у києві в 1918 р.: хронологія подій
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Історія науки і техніки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142106
citation_txt	Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій / Г.А. Дороніна, О.Г. Луговський, Ю.І. Мушкало, Ю.О. Храмов // Наука та наукознавство. — 2018. — № 1. — С. 92-113. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT doronínaga stvorennâukraínsʹkoíakademíínaukukiêvív1918rhronologíâpodíj AT lugovsʹkijog stvorennâukraínsʹkoíakademíínaukukiêvív1918rhronologíâpodíj AT muškaloûí stvorennâukraínsʹkoíakademíínaukukiêvív1918rhronologíâpodíj AT hramovûo stvorennâukraínsʹkoíakademíínaukukiêvív1918rhronologíâpodíj
first_indexed	2025-07-10T14:09:06Z
last_indexed	2025-07-10T14:09:06Z
_version_	1837269306048512000
fulltext	У статті висвітлено передісторію створення Української академії наук (УАН), зокрема діяльність Наукового товариства ім. Т. Шевчен- ка та Українського наукового товариства як попередників УАН, до- кладну хронологію подій, пов’язаних зі створенням, на думку М.С. Гру- шевського, УАН у Києві протягом 1918 року, на тлі зміни політичної влади в той період — від Української Народної Республіки до Гетьма- нату і Директорії, аж до приходу більшовиків. Відображено відміннос- ті у поглядах М.С. Грушевського та В.І. Вернадського на модель наці- ональної академії наук; роботу Комісії для вироблення законопроекту про заснування УАН та проблеми, з якими вона стикалась, її особовий склад; завдання i структуру УАН. Наведено оригінал Закону про за- снування Української академії наук в м. Києві. Також згадано про спроби деяких членів Українського наукового товариства поставити під сумнів легітимність створення Академії. Названо причини фальси- фікації справжньої дати створення Академії наук в Україні, яку від- новлено наприкінці 80-х років. 92 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) © Г.А. ДОРОНІНА, О.Г. ЛУГОВСЬКИЙ, Ю.І. МУШКАЛО, Ю.О. ХРАМОВ, 2018 УДК 061.22(477) “1918”:930.24 Г.А. ДОРОНІНА, кандидат історичних наук, науковий співробітник, ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України», e-mail: budzika86@gmail.com О.Г. ЛУГОВСЬКИЙ, кандидат історичних наук, науковий співробітник, ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України», e-mail: aglugovskij.1951@gmail.com Ю.І. МУШКАЛО, кандидат історичних наук, науковий співробітник, ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України», e-mail: mushkalo@ukr.net Ю.О. ХРАМОВ, доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач відділу, ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України», e-mail: fenixprint@ukr.net СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК У КИЄВІ В 1918 р.: ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ Історія науки і техніки ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 93 Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій Передісторія. В другій половині ХIХ — на початку ХХ ст. в Українi iснувала досить розгалужена система вищих навчальних закладiв для пiдготовки нацiональних кадрiв для господарства, освiти, науки i культури, де про во- дилася також певна наукова робота в галузі гуманiтарних, природничих i технiчних наук. Чимало учених зробили помiтний внесок у розвиток свiтової науки, а пiонерськi досягнення окремих її представникiв висунули їх у пере- довий загiн наукової елiти [1; 2]. Це дає підстави стверджувати, що вже на початку XX ст. в Українi iс ну- вали всi умови для створення найвищої наукової установи — Академiї наук, яка на якiсно нових засадах, проте за допомогою держави об’єднала би провiдних учених, забезпечивши їм успiшну наукову дiяльнiсть, i орга нi зу- вала широку мережу науково-дослiдницьких iнститутiв найрiз нома нiт- нiшого профiлю. Існує ціла низка версій стосовно ідеї про необхідність створення Ук- раїнської академiї наук. Наприклад, Н.Д. Полонська-Василенко вважає, що першi спроби утворення такої установи робилися в кiнцi 80-х — на по чатку 90-х років XIX ст. у Західній Україні, оскiльки в межах Росiйської iмперiї пiсля Емського акту 1876 р., який не тiльки забороняв українське друковане слово, а й узагалi припиняв український культурний рух, це було взагалі не- можливо. У Києвi цю iдею пiдтримували В.Б. Антонович, М.В. Лисенко, К.П. Михальчук, В.Ф. Си миренко та iн., якi 1873 р. сприяли вiдкриттю Пiвденно-Захiдного вiддiлу Росiйського географiчного товариства, яке роз- горнуло всебiчнi дослiдження минулого i сучасного України. На жаль, 1876 р. вiддiл було закрито i розпочато активну дiяльнiсть цього осередку, який, на думку Н. Полонської-Василенко, можна розглядати як «перший крок на шляху до створення Академiї наук», припинилася [3, c. 9]. Сприятливий ґрунт для нової спроби створення Української академiї наук iснував у Західній Україні. I таку спробу було зроблено у Львовi 1873 р., коли з iнiцiативи письменника i громадського дiяча О.Я. Кониського та української помiщицi з Полтавщини Є.І. Милорадович-Скоропадської і ще кiлькох осiб утворилося Товариство iм. Т. Шевченка, завданням якого було сприяння розвитку української словесностi. Засновники Товариства добре розумiли, що воно могло стати потужним науковим осередком, який вiд- повiдав би рiвню свiтових наукових закладiв. В одному з номерiв журналу «Правда» (1889 р.) О.Я. Кониський опублiкував статтю, в якiй обстоював необхiднiсть перетворення Товариства на суто наукове, на зразок Кра кiв- ського, що стало предтечею Польської академiї наук. З iнiцiативи О.Я. Ко- ниського, О.Г. Барвiнського та В.Б. Антоновича цю пропозицiю в квiтнi Ключові слова: Українська академiя наук (УАН), Наукове товариство iм. Т. Шевченка, Ук раїн ське наукове товариство, Українська Центральна Рада, Мі- ністерство освіти та мистецтв, Комісія для вироблення законопро- екту про заснування УАН, Спільне зібрання УАН, статут, Відділ. 94 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) Г.А. Дороніна, О.Г. Луговський, Ю.І. Мушкало, Ю.О. Храмов 1890 р. винесено на обговорення на найближчi загальнi збори товарист- ва. Одержавши пiдтримку членiв товариства, iнiцiативна група пiдготувала про ект нового статуту, який на початку 1892 р. було схвалено загальними зборами. З цього часу товариство стало називатися Науковим товариством iм. Т. Шевченка (НТШ) [4]. Воно мало структуру у виглядi трьох секцiй: iс- торико-фiлософської, фiлологiчної та математично-природописно-лi кар- ської. Почали виходити «Записки НТШ» — основний друкований орган НТШ, редактором якого 1895 р. став М.С. Грушевський, який за рiк до цьо- го переїхав до Львова з Києва на посаду професора Львiвського унiверситету. Тут М.С. Грушевський перейнявся iдеєю створення Української академiї наук, натхненником якої був його вчитель В.Б. Антонович, i почав реалi- зовувати її першу модель на основi НТШ, головою якого він був обраний 1897 р. Вже наступного року вiн писав: «Наша задача — прийти з часом до українсько-руської Академiї наук стоїть мiцно» [5]. Прагнучи перевести НТШ на академiчнi рейки, М.С. Грушевський 1898 р. провiв реформу статуту НТШ. Змiнений статут передбачав подiл на дiйсних членів — осiб високої наукової кваліфікації, i звичайних членiв, якi ще не мали особистих заслуг перед наукою, але бажали нею займатись. Пер- ших 32 дiйсних членів (12 — у першiй секцiї, 10 — у другiй, 10 — у третiй) обрано на загальних зборах 1 червня 1899 р. В подальшому дiйсних членiв обирали секцiї i подавали на затвердження Президiї НТШ. Тiльки дiйснi члени мали право обiймати керiвнi посади в НТШ, що забезпечувало ве- дення справи на належному науковому рiвнi. Членами НТШ обирались та- кож iноземнi вчені, серед яких були А. Ейнштейн, М. Планк, Д. Гiльберт, А.Ф. Йоф фе, О.О. Шахматов та iн. Хоча робота в НТШ проводилася успiшно, австрiйська конституцiя не забезпечувала жодних перспектив для переведення його в ранг офiцiйної академiї. Це добре розумiв М.С. Грушевський. «Сьогоднi Товариство iм. Т. Шевченка органiзоване цiлком за типом захiдноєвропейсь- ких академiй наук, — зазначав вiн, — йому бракує лише титулу академiї, i, мабуть, довго бракуватиме, бо для цього необхiдний законодавчий акт, а при нинiшньому ста- новищi, коли австрiйський уряд у ставленні до русинiв керується поглядами полякiв, якi в кожному культурному досягненнi русинiв бачать порушення свого стану посiдання, розраховувати на таку милiсть уряду не можна» [6, c. 119]. I вiн робить другу спробу втiлення своєї мрiї, намагаючись вiдтворити вже випробувану «модель» Академiї наук на київському ґрунтi. На пiсля- революцiйнiй хвилi 1907 р. йому вдалося створити в Києвi Українське нау- кове товариство (УНТ), членами якого стали кращi представники україн- ської iнтелiгенцiї. Головою УНТ було обрано М.С. Грушевського, який, про довжуючи керувати НТШ, водночас вiдроджував його кращi академiчнi традицiї вже в новому місці. Так, у § 13 статуту УНТ зазначалося, що це є об’єднувальний центр, який стоїть «напередоднi реального перетворення по сутi у вiльну Наукову Академiю, фiлiали якої вкриють щiльною мережею всю ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 95 Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій Вкраїну». Маючи стати, за задумом М.С. Грушевського, «другою українською академiєю наук в мiнiатюрi», воно утворило аналогiчно до НТШ три секцiї: iсторичну, фiлологiчну i природничо-лiкарську, започаткувавши при них низку спецiальних комiсiй i склавши досить широкий план видання науко- вих праць. У 1913 р. М.С. Грушевський подав у вiдставку з посади голови НТШ, вiдмовився (на 116-му томi) вiд редагування «Записок НТШ» i пере- їхав до Києва. Проте столипiнський циркуляр 1910 р., який забороняв усi українськi видання, товариства, клуби тощо, a згодом Перша свiтова вiйна майже повнiстю загальмували дiяльнiсть УНТ [8, с. 36]. Лютнева революцiя 1917 р. дала можливiсть М.С. Грушевському, вже всесвітньо відомому вченому, громадському діячу, людинi високого осо- бистого авторитету [9], повернутися до Києва, де вiн зайнявся полiтичною дiяльнiстю, очоливши Українську Центральну Раду (УЦР) — керівний орган Української Народної Республіки (УНР), створеної ІІІ Універса- лом 20 листопада 1917 р., а ІV Універсалом проголошено її повну держав- ну незалежність і самостійність [10; 11]. Доля втретє надала йому шанс, i цього разу цiлком реальний — організувати в Українi найвищу наукову установу, На цiональну академiю наук, але вiн не скористався ним до кiнця. Настав час, зазначав М. Грушевський, «передягти наукову роботу, розвинену на київському ґрунтi протягом XIX столiття, в нацiональну українську одежу» [9]. 29 березня 1917 р. на Загальних зборах УНТ за пропозицiєю М.С. Гру- шевського порушено питання про необхiднiсть реальних дiй для заснуван- ня Української академiї наук. 8 червня 1917 р. на об’єднаному засiданнi секцiй УНТ обрано комiсiю з 12 осiб з утворення академiї (М.С. Грушевсь- кий, А.М. Лобода, Г.Г. Павлуцький, В.І. Лучицький, О.С. Грушевський, О.В. Корчак-Чепуркiвський та iн.) [5; с. 75]. Комiсiя мала виробити статут майбутньої академiї та з’ясувати питання її фiнансування, проте в складних умовах 1917 — початку 1918 рр. вона навiть не приступила до роботи. Тільки 3 квiтня 1918 р. до Мiнiстерства освiти та мистецтв УНР було подано пропозицiю про необхiднiсть фiнансування УНТ з метою його реорганiза- цiї в Українську академiю наук. Iснуючи вже 10 рокiв за рахунок дуже об- меженого бюджету, зазначалося у поданнi УНТ, пiдписаному О.С. Грушев- ським, воно проводило свою дiяльнiсть у скромних масштабах, якi ще зменшилися за часiв вiйни. «В минулому 1917 роцi Українське наукове товариство почало поволi вiдновлювати свою дiяльнiсть, але поширитися й розвинутись в такiй мiрi, як се належало б найвищiй науковiй iнституцiї в момент вiдродження країни, що ступила на шлях широкого полiтичного й культурного життя, не могло за браком коштiв i вiдповiдного помеш- кання, — йшлося в поданні. — Тепер, при нинiшньому розвитку полiтичного i державно- го життя Вкраїни, Українське наукове товариство вважає необхiдним для успiху культурно-просвiтнього життя народу широко провадити свою дiяльнiсть, система- тично розробляючи рiзнi галузi науки, знайомлячи й ширшу публiку зі своїми роботами на наукових прилюдних засiданнях, провадячи iнтенсивно видавництво наукових кни- 96 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) Г.А. Дороніна, О.Г. Луговський, Ю.І. Мушкало, Ю.О. Храмов жок, а також утворити фундаментальну наукову бiблiотеку, упорядити й поширити свiй музей та iнше» [2, с. 72]. На вирiшення цих завдань УНТ просило видiлити з державних асигну- вань 150 тис. крб, з них 100 тис. крб — на видавничу дiяльнiсть, 15 тис. крб — на роботу термiнологiчної комiсiї, 10 тис. крб — на улаштування музею та 25 тис. крб — на розширення бiблiотеки. Виходячи з того, що в результатi всiх цих заходiв УНТ мала перетворитися на Українську академiю наук, йшлося про видiлення йому вже у поточному роцi ще 50 тис. крб, i загалом сума в 1918 р. мала становити 200 000 крб. Проте до кiнця iснування Центральної Ради залишалися лiченi днi, i пропозицiя УНТ не розглядалaся. Як зазначав часопис «Наше минуле» (1918, № 2), УНТ перше поставило перед молодою державою питання про створення Української академiї, але згаяло час i випустило цю справу з рук. Швидше за все з боку УНТ це було проявом характерної для того часу неспроможностi доводити справу до кiнця та ефективно працювати. Нага- даймо, що на чолi держави тодi стояв саме М.С. Грушевський, який мав би вирiшити цe питання. Можливо, вiн занадто захопився полiтичною дiяль- нiстю або ж не вважав створення Академiї наук державною справою. В уся- кому разi тi можливостi, якi вiн мав на той час, не було використано. Згодом вiн писав, що при Центральнiй Радi: «З реалiзацiєю «Української Академiї» <…> не вважали потрiбним спiшити — тим бiльше, що бурхливi умови життя не дуже сприяли чисто академiчнiй, науково-дослiдчiй роботi», а члени Українського наукового товариства у Києвi «головну увагу вiд да ва- ли <...> перебудовi мiського i сiльського самоврядування» [10, с. 148]. До того ж просто помiняти вивіску УНТ на Академію, як хотiли дея кi, на наш погляд, неможливо. Адже Hацiональна академiя наук — це якiсно нова структура держави в галузi науки. Про це свiдчить i свiтовий досвiд. На- вiть побіжний аналiз статутiв УНТ i НТШ та їх структур, перелiк завдань, що постають перед новою найвищою науковою установою країни на по- чатку XX ст., коли наука вже стала розгалуженою системою знань, свідчив, що проста замiна назви неможлива. Мабуть, це добре розумiв i сам М.С. Гру- шевський. Однак, перебуваючи у полонi старих стереотипiв, якi склалися у нього ще за часiв головування в НТШ, у справi органiзацiї нацiональної академiї в 1917—1918 рр. вiн не змiг подолати їх, як це зробив дослiдник- природознавець В.І. Вернадський. Цілком імовірно, що як державний дiяч М.С. Грушевський добре бачив труднощi, якi виникали пiд час формування владних структур в Українi, оцiнював некомпетентнiсть i слабкiсть держав- них мужiв у конкретних справах, нерішучість у вирiшеннi питань в галузi культури й освiти, загальну нестабiльнiсть полiтичної обстановки, i це зупи- няло його. Але це тільки нашi мiркування. І довести до кiнця справу органі- зації Української академiї наук судилося iншим. Заснування Української академії наук у Києві та її орга ні заційне оформ- лення. 22 січня 1918 р. Українською Центральною Радою (УЦР) видано IV ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 97 Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій Універсал, яким проголошено державну незалежність і самостійність Укра- їнської Народної Республіки, де зокрема, йшлося: «...ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всіх громадян України: Однині Укра- їнська Народна Республіка стає самостійною, ні від нікого незалежною, вільною, суве- ренною державою українського народу. Зо всіма сусідніми державами, як то: Росія, Польща, Австрія, Румунія, Туреччина та інші, ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки. Влада в ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада, представництво робочого народу, селян, робітників і солдатів, та наш виконуючий орган однині матиме назву Ради Народних Міністрів» [11]. До цього I Універсал УЦР від 23 червня 1917 містив заклик до розбу до- ви Української автономної республіки в межах Російської держави, II Уні- версал УЦР від 16 липня 1917 проголошував її місцевим автономним орга- ном самоврядування України і III Універсал від 20 листопада 1917 проголо- сив створення Української Народної Республіки (УНР) у складі 9 губерній як автономної складової частини майбутньої демократичної Російської Федерації. 25 грудня 1917 у Харкові як альтернативу УНР на Першому Всеукра- їнському з’їзді Рад проголошено Українську Радянську Республіку зі сто- лицею в Харкові у складі Російської Радянської Федеративної Республіки. 27 грудня обрано і перший радянський уряд України, від імені якого черво- ні більшовицькі війська почали наступ на Київ [10]. 8 лютого 1918 р. УЦР та її уряд як орган виконавчої влади залишили Київ, наступного дня в Київ вступили червоні війська, що стало початком першого (тритижневого) біль- шовицького панування в місті. Але вже 1 березня більшовики залишили Київ, і в місто ввійшли загони, віддані УЦР. Наступного дня до Києва по- вернулися УЦР та її уряд. 3 березня 1918 р. за домовленістю з УЦР до Києва вступили німецькі війська. Проте нездатність проводу УЦР до державотворення, невміння організувати дієздатну владу призвели врешті-решт до її повалення. 29 квіт- ня відбувся Всеукраїнський з’їзд хліборобів, на якому скасовано владу УЦР і проголошено гетьманом України генерала П.П. Скоропадського, що стало початком періоду Гетьманату. На короткий час Україна стабілізувалася як держава, було забезпечено її економічне зростання та культурний розви- ток [10]. Так, вже 5 травня П.П. Скоропадський затвердив план роботи Міністерства освіти та мистецтв, який подав міністр М.П. Василенко [12]. В планi, зокрема, передбачалися українiзацiя школи, заснування україн- ських унiверситетiв, Української академiї наук у Києві та Нацiональної бiблiотеки. Тоді ж М.П. Василенко запропонував В.І. Вернадському — видатному вченому в галузі природознавства, члену Петербурзької Академії наук з ве- ликим досвідом академічної роботи очолити роботу з організації академії [13]. І вже 18 травня 1918 р. той відправив з Полтави листа В.П. Василен ку, в 98 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) Г.А. Дороніна, О.Г. Луговський, Ю.І. Мушкало, Ю.О. Храмов якому йшлося про конкретні міркування щодо організації Академії наук України, пообіцявши підготувати i привезти в Київ вiдповiдну записку. У листі В.І. Вернадський надає конкретної форми своїм попереднім ідеям у галузі організації науки: «Мені здається, що треба рішуче стати на новий шлях, на якому стоїть Петроград- ська академія наук, розширивши далi цю організацію, — писав він. — Академія наук — не просте товариство, що не має своїх інститутів (як застаріла щодо організації Па- ризька, яка, до речі, теж змінюється). Але Академія наук є об’єднання державних установ: Бiб лiо тека, Архів, Геологічна i, якщо можливо, Географічна карта, національ- ні музеї, інститути для дослідних i гуманітарних наук повинні бути об’єднані достат- німи засобами., перш за все повинно бути створено добре обставлене вiддiлення україн- ської мови, літератури i історії <...> i тi вiддiли інститутів, які пов’язанi з практично важливими для держави інтересами — пов’язанi з вивченням продуктивних сил країни та економiко-статистичним її обстеженням» [13, т. 1, кн. 1, с. 543]. В результаті 8 червня 1918 р. при Міністерстві освіти та мистецтв Ук- раїни засновуються дві комісії: перша — з вироблення законопроекту про заснування Української академії наук (УАН) у Києві і при ній Національної бібліотеки, Національного музею й ряду наукових інститутів; друга — у справах вищої школи і наукових закладів. Головою цих комісій було призна- чено В.І. Вернадського за його згодою. Тоді ж Міністерство освіти та мис- тецтв України надіслало до Ради УНТ листа з пропозицією обрати представ- ника УНТ для участі в роботі Комісії для вироблення законопроекту про заснування УАН (далі — Комісія) [15, с. 23]. 19 червня 1918 р. УНТ сповістило Міністерство освіти та мистецтв Ук- раїни, що надішле в Комісію не одного, а чотирьох своїх представників, по одному від кожної зі своїх секцій. 23 червня відбулися Загальні збори УНТ, на яких озвучено позицію Міністерства освіти та мистецтв України щодо майбутньої Академії, — організація УАН є державною справою і нею пови- нно займатися Міністерство освіти та мистецтв України, а не УНТ, тобто УАН має бути державною установою. Присутні на Загальних зборах не по- годилися з цим і прийняли амбіційну постанову, в якій, зокрема, зазначалося: «УНТ вважало, що як стара українська наукова установа воно повинно взяти най- ближчу участь в організації Академії наук. А між тим справа організації Комісії і за- просини до неї відбуваються без участі і порозуміння з УНТ, від якого перейнято іні ціативу утворення УАН. Висловлюючи свій жаль з приводу порушення законних гро- мадсь ких прав Української наукової інституції, загальні збори УНТ від 23 червня споді- ваються, що міністр освіти, який разом з іншим є членом наукового товариства, в загальній праці над цією справою прийме до уваги значіння і ту роль, яку відіграло УНТ в науковій роботі, що надавало йому право перетворення в Національну академію наук» [8, с. 115]. Обрана від УНТ делегація у складі П.А. Тутковського, Г.Г. Павлуцького і О.В. Корчака-Чепурківського передала до Міністерства освіти та мистецтв України цю постанову. На засіданні Ради УНТ 30 червня 1918 р. П.А. Тут- ковський розповів про бесіду, що відбулася у Міністерстві. М.П. Василенко ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 99 Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій погодився ввести до складу Комісії чотирьох представників УНТ, але рішуче відмовився передати УНТ всю справу організації Академії [8, с. 116]. Необхідно зазначити, що формування Комісії відбувалося з певними труднощами. В.І. Вернадський запросив до роботи в Комісії М.С. Грушевсь- кого, але той категорично відмовився від цієї пропозиції, хоча через сво го брата Олександра запросив В.І. Вернадського до себе, щоб пояснити свою позицію. Дотримуючись усіх правил конспірації, В.І. Вернадський прий- шов на квартиру, де переховувався від «чорної сотні» колишній голова Цен- тральної Ради. І тут відбулася розмова, яка остаточно з’ясувала протилеж- ність їх позицій щодо статусу і структури майбутньої Української академії наук. За моделлю М.С. Грушевського помітна перевага надавалася розвитку історико-філологічних наук з метою якомога повнішого вивчення націо- нальних особливостей України. При цьому він виходив зі структури деяких західноєвропейських академій, а також структури і практики керованих ним наукових товариств — Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові та Українського наукового товариства в Києві. В обох товариствах було до- бре поставлено роботу з українознавства, але зовсім недостатньо розви- валися природознавство і прикладні науки. Крім того, М.С. Грушевський вважав, що Академія наук — це самоврядна громадська організація, в засну- вання і функціонування якої не може втручатися держава. Так, М.С. Гру- шевський фактично самоусунувся від організації УАН. Остаточно до складу Комісії увійшли: професор Харківського універ си- тету Д.І. Багалій, професор Київського політехнічного інституту М.Ф. Ка- щенко, ректор Київського університету Є.В. Спекторський та професори уні верситету Б.О. Кістяківський, Й.Й. Косоногов, О.В. Сперанський і М.І. Ту- ган-Барановський, а також Г.Г. Павлуцький і П.А. Тутковський (пред ставни- ки УНТ), професор Петроградського інституту шляхів С.П. Тимо шен ко, про фесор Лазарєвського інституту східних мов у Москві А.Ю. Кримсь кий, професор Донського університету Є.К. Тимченко (представник УНТ) та завідувач дослідними полями і центральною дослідною станцією Всеро- сійського товариства цукрозаводчиків професор С.Л. Франкфурт. Було за- прошено також академіка Петербурзької АН В.М. Перетца, але він не брав участі в роботі Комісії, не відповіли на запрошення члени НТШ, не змо- гли приїхати В.С. Іконников, В.О. Палладін і М.Ф. Сумцов, по дорозі з Петрограда до Києва помер Ф.К. Вовк. Секретарем Комісії обрали голову Архів но-бібліотечного відділу Головного управління мистецтва та націо- нальної культури В.Л. Модзалевського. Роботу Комісії обслуговували тех- нічні працівники цього відділу, в його приміщенні по Бібіковському буль- вару, 14 (нині бульвар Т. Шевченка, 14) проходили засідання Комісії [9, с. 81—82]. 7 липня 1918 р. М.П. Василенко надіслав В.І. Вернадському листа, де навів перелік першочергових питань, якими мала займатися Комісія для ви- роблення законопроекту про заснування Української академії наук [15, с. 24]: 100 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) Г.А. Дороніна, О.Г. Луговський, Ю.І. Мушкало, Ю.О. Храмов 1. Про придбання та обладнання друкарнi Академiї наук; 2. Про вибiр примiщення, де могла б почати роботу Академiя, а також мiсця майбутнього спорудження її примiщень; 3. Питання про Нацiональну бiблiотеку та Нацiональний музей, тiсно пов’язані з Академiєю наук; 4. Обговорення питання про придбання книг та експонатiв, якi мають на- укову цiннiсть. Серед iнших питань, кiлькiсть яких доходила до 30, були такi [2, с. 78]: 1. Мова видань Академiї. 2. Офiцiйна мова Академiї. 3. Академiя як установа, що складається з академіків. 4. Самоврядування Академiї. 5. Академiя як дослiдницький орган. 6. Склад вiддiлень Академiї. ... 16. Питання про початковий склад академіків. ... 20. Український нацiональний архів. ... 22. Навчальний характер Академiї. ... 24. Про семiнарiї. 25. Керування УАН тощо. 9 липня 1918 р. в кабiнетi М.П. Василенка в Мiнiстерствi освiти та мис- тецтв України (Бiбiковський бульвар, 14) відбулося перше засідання Комі- сії, на якому були присутнi М.П. Василенко, В.І. Вернадський, Д.І. Багалiй, М.Ф. Кащенко, Й.Й. Косоногов, Г.Г. Павлуцький, О.В. Сперанський, С.П. Тимошенко, Є.К. Тимченко, П.А. Тутковський, В.Л. Модзалевський. Вiдкриваючи засiдання, М.П. Василенко зазначив, що до цього часу розви- ток української науки та українське вiдродження стримувалися багатьма пе- решкодами. Нині ж виникли сприятливi обставини, i утворення в Києві Української академiї наук бере на себе Українська Держава. Таке завдання не здатне вирiшити самоврядне товариство, i тiльки участь держави може найшвидше i найповнiше розв’язати його. Зокрема, вiн сказав: «Утворення Української Академії наук має i велике нацiональне значення, бо ще й досi є багато людей, якi скептично i з насмiшкою ставляться до українського руху та вiдродження, не мають вiри в життєвi сили українського народу, не вважають мож- ливим розвиток української мови i науки. А для тих, хто вiрить в життєздатнiсть українського народу <...> утворення Академiї наук має величезну вагу, є нацiональною потребою i черговим питанням» [14, c. 3]. Пiсля М.П. Василенка з програмною промовою виступив В.І. Вернад- ський, який виклав свiй погляд на завдання i структуру УАН. На його думку, в нiй мають бути чотири вiддiли: історично-фiлологiчний (з українською кла- ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 101 Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій сою); фiзично-математичний; економiчно-юридичний; вiддiл прикладного при родознавства. До складу цих Вiддiлiв мають входити такi науковi установи: 1. Нацiональна бiблiотека 2. Фiзичний iнститут 3. Інститут дослiдчий бiологiчний (з прикладним вiддiлом) 4. Хiмiчна лабораторiя (з прикладним вiддiлом) 5. Інститут мiнералогiчний (з прикладним вiддiлом) 6. Нацiональний музей з вiддiлами археологiчним, мiнералогiчним, перед iс- торичної археологiї, етнографiї, ботанiки, зоологiї, антропологiї, палеон тол огiї 7. Історичний український музей 8. Астрономiчна обсерваторiя 9. Комiсiя для видання словника української мови. Також йшлося про те, що при УАН мають бути створенi постiйнi комiсiї, що дозволить залучити до творчої роботи всi науковi сили України, в першу чергу Комiсiя для дослiдження продуктивних сил України, Комiсiя для дослiдження економiчно-статистичного життя та ресурсiв України, Комiсiя для видання пам’яток українського письменства i мови. Статут УАН має бути складений так, щоб у разі потреби в нiй могли створюватися новi до- слiдницькі установи. Хоча В.І. Вернадський i уявляв УАН як державну уста- нову, вiн вважав, що пiсля заснування вона повинна користуватися повною автономiєю i «бути поставленою поза всякi впливи на її внутрiшнє життя од органiв державного урядування, якi можуть мiнятися <...> Її статут повинен дати їй широкi спромоги на вiльну наукову працю та бути <...> гнучким, щоб вона могла йти слiдом за вимогами життя» [14, c. 8]. 24 липня Комiсiя порушила питання про асигнування коштiв на по- чатковi роботи зі створення УАН та на утримання самої Комiсiї [2, c. 79], а також про необхiднiсть видiлення примiщень для новостворюваних акаде- мічних установ, і 26 липня 1918 р. Гетьман П.П. Скоропадський затвердив «Закон Української держави про асигнування 200 тис. крб на початкові ви- датки на організацію УАН» [15, c. 144]. 3 серпня 1918 р. на восьмому засідан- ні Комісії більшість її членів підтримали пропозицію В.І. Вернадського та погодилися з назвою «Українська академія наук у Києві» [15, с. 44]. 7 серпня Д.І. Багалiй доповів на засіданні Комісії проект Статуту УАН. Комiсiя в цiлому схвалила його, внісши до нього деякi змiни, зокрема УАН надавало- ся право створювати новi установи, прибутки вiд видань повиннi йти на її користь, до наукових установ слiд включити так званi семiнарiї для пiд- готовки майбутнiх професорів [15, с. 47]. На засіданні Комісії також при- йнято рішення про видання «Збірника праць Комісії для вироблення за- к онопроекту про заснування Української Академії наук у Києві» обсягом близько 8 друк. аркушів у кількості 600 примірників [15, с. 47]. 12 серпня 1918 р. на засiданнi пiдкомiсiї професор Київського унi вер- ситету Й.Й. Косоногов зачитав записку «Про заснування Фiзичного iнс- титуту Української академiї наук у Києвi». Серед усiх iнституцiй, що мають 102 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) Г.А. Дороніна, О.Г. Луговський, Ю.І. Мушкало, Ю.О. Храмов бути вiдкритi при УАН, вважав вiн, в першу чергу (крiм Нацiональної бiб- лiотеки) повинен бути Фiзичний iнститут. «Необхiднiсть відкриття в першу чергу Фiзичного iнституту, — писав він, — дикту- ється <...> тим, що фізика <...> є пiдставою всього сучасного природознавства <...> I ще яснiше виступає ця необхiднiсть, коли згадаємо, що з трьох старих унiверситетiв, котрi є на територiї України, лишень один Одеський має хоч i невеличкий, але все-таки умiщений в спецiяльно для нього збудованому будинку Фiзичний інститут <...> Честь Української Держави вимагає, щоб для фундаменту природознавства — фiзики було збудовано палац i обзаведено його всiм необхiдним для наукової працi. Сучаснi фiзичнi iнститути вимагають спецiяльного уладження, як наприклад помiщення для оптичної працi, помiщення постiйної температури, холодної лабораторiї, спецiяльного забезпе- чення помiщень газом, водою, електричним током тощо. Все це можна уладити лише в будинку, спецiяльно проєктованiм для цiєї мети <…> Будучий академiк на катед- рi фiзики i будучий будiвничий-архiтектор повиннi бути пiсланi за границю, щоб док- лад но ознайомитися з уладженням великих фiзичних iнститутiв i спецiяльних лабо- ра торiй» [14, c. 14]. 14 серпня 1918 р. було створено пiдкомiсiю у складi В.І. Вернадського, Д.І. Багалiя, Г.Г. Павлуцького, С.П. Тимошенка i М.І. Тугана-Барановсь- кого для вирiшення питання про тимчасове примiщення i постiйне мiсце для УАН та її установ. За пропозицiєю Д.І. Багалiя пiдкомiсiя мала визна- чити необхiдний мiнiмум першочергових примiщень, для чого оглянути Звi ри нець, будiвлi Кадетського корпусу i Комерцiйного iнституту [15, с. 50]. Наступного дня до мiнiстра закордонних справ надіслано листа за пiдпи- с ом В.І. Вернадського з низкою питань, спрямованих на полегшення пе- ревезення з-за кордону українських книг [15, c. 90]. 31 серпня Комiсiя ви- рiшила питання про вибiр мiсця пiд Ботанiчний сад, передбачивши не об- хiднiсть виходу з нього до Днiпра [15, с. 55]. 4 вересня 1918 р. пiсля доопрацювання та обговорення Статуту майбут- ньої УАН всiма членами Комiсiї прийнято рішення обрати пiдкомiсiю у складi В.І. Вернадського, А.Ю. Кримського i М.І. Тугана-Барановського для остаточного редагування першого, загального, роздiлу Статуту [15, с. 58], а 17 вересня їй було доручено доопрацювати штати, кошторис i поясню- валь нi записки до них [15, c. 71]. Того ж дня відбулося останнє засідання Комісії та її підкомісій. Загалом Комісією проведено 23 засiдання, причому два вересневi тижнi стали найбiльш насиченими, оскiльки засiдання про- водилися подекуди щодня. 24 рази засiдали пiдкомiсiї: з органiзацiї Іст о- рично-фiлологiчного вiддiлу — 7 разiв; Фiзично-математичного відділу — 9; Відділу соцiальних наук — 3; антропологiчна пiдкомiсiя — 2; пiдкомiсiя з придбання друкарнi — 3. У роботi пiдкомiсiй разом із членами Комiсiї брали участь запрошенi особи: О.Г. Алешо, I.Т. Волянський, Є.П. Вотчал, Г.М. Ви- соцький, О.С. Грушевський, К.Є. Добровольський, В.А. Косинський, А.М. Лобода, В.І. Лучицький, І.І. Огiєнко, О.В. Фомiн, М.П. Чубинський, В.Г. Шапошников, А.А. Ярошевич, М.О. Медзвецький, М.М. Могилянсь кий, ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 103 Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій А.З. Носов. Комiсiя розробила законопроект про заснування УАН у Києвi, проект Статуту i штатiв УАН, розрахунок її витрат на жовтень-грудень 1918 р. Остаточне редагування цих документiв було доручено В.І. Вернад- ському, А.Ю. Кримському i М.І. Тугану-Барановському. Вони звернулися до мiнiстра освiти та мистецтв із проханням продовжити їх повноваження, оскiльки термiн роботи Комiсiї закiнчився. Дозвiл було отримано. Пояс ню- вальнi записки до проектiв органiзацiї трьох вiддiлiв, а також ряду iнститутiв, лабораторiй, комiсiй, музеїв тощо, якi обговорювалися на засiданнях, було видано окремою збiркою. У «Пояснювальній записцi до законопроекту про заснування Української академiї наук у Києвi», пiдписанiй мiнiстром на- родної освiти i мистецтв М.П. Василенком, до Ради Мiнiстрiв України ще раз наголошувалося на значеннi створення Академiї наук для України i роз- кривалися причини, які зумовлювали це [16]. «Коли в Києвi закладається Українська академiя наук, то це викликається не самi- сiнькими науковими iнтересами, — зазначалося в записцi. — З цим зв’язуються мiркування величезної нацiональної та державно-економiчної ваги <...> Викликає Академiю до життя, з одного боку, зрiст та поглибшення нацiональної свiдомостi українського громадянства, а з другого, необхiднiсть швидко пiдняти виробливiсть та трудову мiць українського народу та й використати в як найвищiй мiрi виробливi сили <...> Українська нацiональна са мосвiдомiсть давно вже пiдiйшла до питання про необхiднiсть закласти Українську академiю наук» [16, c. 3]. Він також зазначав: «Академiя наук повинна <...> бути великою установою, мiцнiшою для наукової працi, нiж осередки наукової працi, якi вже iснують на Вкраїнi. Тiльки велика Академiя наук, надiлена усiма знаряддями для наукової роботи XX столiття, могтиме поробити ту працю, що їй ставлять часи, якi ми переживаємо» [16, c. 10]. Але водночас в Україні почали розгортатися суспільно-політичні про- цеси, що не могло не відбитися на перебігу подій зі створення УАН та її становлення. 13 листопада 1918 р. на таємній нараді радикальні сили України (соціал-демократи, соціалісти-революціонери та соціалісти-само стій ники) висловилися за збройну боротьбу проти гетьмана П.П. Скоропадського і обрали для керівництва повстанням Директорію в складі В.К. Винничен- ка (голова) та членів — С.В. Петлюри, Ф.П. Швеця, А.Г. Макаренка та П.М. Андрієвського. Це відбулося через два дні після капітуляції Німеччи- ни, і коли керівники Росії анулювали Брестський мирний договір та розпо- чали збройний наступ на Україну [10]. Того ж дня прийнято постанову Ради Мiнiстрiв України, згiдно з якою у розпорядження Мiнiстерства народної освiти та мистецтв України для УАН та її установ на перiод з 1 листопада 1918 р. по 1 сiчня 1919 р. видiлялося 869 216 крб 69 коп. [15, c. 164], а наступного дня П.П. Скоропадський за- твердив закон про заснування УАН, який було надруковано у «Державному вiснику» [15, с. 164—165]: 104 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) Г.А. Дороніна, О.Г. Луговський, Ю.І. Мушкало, Ю.О. Храмов ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПРО ЗАСНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМIЇ НАУК В м. КИЄВI 1. Ухвалити докладенi до цього Статут та штати Української акаде- мiї наук в м. Києвi та її установ i закон цей перевести в життя з 1 листопада 1918 року. 2. З помiж перелiчених у Статутi наукових установ Академiї, окрiм по- стiйних комiсiй, витворюються в бiжучому роцi: Фiзичний інститут, Геодезич- ний інститут, Лабораторiя для спроб над матерiялами при Iнститутi при- кладної механiки, Ботанiчний сад, Аклiматизацiйний сад, Демографiчний інс- титут, Iнститут для виучування економічної кон’юнктури та народнього господарства України. 3. Академiї наук дається доручення розробити й подати на затверджен- ня законодатним порядком штати та обрахунок словянської кляси при iс- торично-фiлологiчному Вiддiлi Академiї, згiдно з примiткою третьoю § 6 Ста- туту Академiї. 4. Всi іншi установи, якi перелiченi в Статутi Академiї, закладаються в виробленiй нею послiдовностi. При тому їх дiяльнiсть зазначається Стату- том, що його вона сама затверджує, а штати подаються од Академiї на за- твердження встановленим порядком. 5. Первiсний склад Академiї становлять дванадцятеро академiкiв, що на подання од Мiнiстра народньої освiти та мистецтв, призначає Пан Гетьман, по чотири на кожен Вiддiл, з посеред таких осiб, яких мiсце їх побуту дає спро- могу негайно приступити до дiяльности в Київi. Цi дванадцятеро академикiв творять Спiльне Зiбрання та Вiддiли Академiї наук. 6. Складенi таким способом Спiльне зiбрання та три Зiбрання вiддiлiв Ака- демiї наук негайно приступають до обрання з помiж себе Голови-Президента Академiї, її Неодмiнного секретаря та всiх инших виборних осiб, показаних Статутом, у порядковi, який зазначено Статутом. Перше Спiльне Зiбрання Академiї та перше Зiбрання Вiддiлiв скликають найстаршi лiтами академіки, i вони ж на тих Зiбраннях головують i подають на затвердження вибраних на них службових осiб Академiї, згiдно з порядком, показаним у Статутi. Цi першi Зiбрання скликаються тiльки для обрання службових осiб. 7. Коли Пан Гетьман затвердить Голову-Президента Академiї, її Неод мiн- ного секретаря та інших виборних службових осiб, котрi показано у Статутi, тодi Спiльне Зiбрання та Зiбрання Вiддiлiв уважаються зорганiзованими та й можуть, скликаючись тим порядком, що показано в Статутi, приступити до обрання дальших академикiв та до вирiшення других справ, якi пiдлягають iхньому вiданню. 8. Уповноваження обраного таким способом першого Голови-Президента Академiї та її Неодмiнного секретаря мають силу аж доти, доки число ака- демікiв у Спiльному Зiбраннi не досягне 24 академикiв; тодi призначаються новi вибори Голови-Президента та Неодмiнного секретаря, згiдно з Статутом Ака демiї, на трьохрiччя. Так само, першi Голови Вiддiлiв задержують свої ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 105 Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій уповноваження доти, доки число академикiв на Вiддiлах не досягне: на Вiддiлi iсто рично-фiлологiчних наук семеро академікiв; на Вiддiлi Фiзично-ма те ма - тич них наук десятьох академікiв i на Вiддiлi соцiяльних наук семеро ака демікiв. 9. Надати право Академiї наук визначати обрахунковим порядком тi суми, що потрiбнi кожного року на господарськi та органiзацiйнi трати, та вносити їх на затвердження встановленим у Статутi порядком, аж доки Академiя наук остаточно зорганiзується i буде спромога ввести господарськi трати в обрахунок. В. о. Голови Ради Мiнiстрiв А. РЖЕПЕЦЬКИЙ Мiнiстр народної освiти та мистецтва П. СТЕБНИЦЬКИЙ 14 листопада 1918 р. також було видано наказ гетьмана щодо Мiнiстерст- ва народної освiти та мистецтв України про призначення перших дiйсних членiв (академiкiв) УАН. Ними стали Д.І. Багалiй, А.Ю. Кримський, М.І. Пет- ров, С.Й. Смаль-Стоцький (у Вiддiлі iсторично-фiлологiчних наук); В.І. Вер- надський, С.П. Тимошенко, М.Ф. Кащенко, П.А. Тутковський (у Вiд дiлі фi- зично-математичних наук); М.І. Туган-Барановський, Ф.В. Тарановський, В.А. Косинський, О.І. Левицький (у Вiддiлі соцiальних наук) [13, с. 166—167]. Кандидатури академiкiв першого складу було рекомендовано Комiсiєю. Як згадував А.Ю. Кримський, однiєю з бажаних кандидатур був М.С. Гру- шевський. Бiльше того, i члени Комiсiї, i гетьман П.П. Скоропадський хо тiли би бачити М.С. Грушевського на посту президента УАН. У спогадах П.П. Скоропадський писав: «Перед тим, як вiдкрити Українську академiю наук, ми довго обмiрковували, хто мав бути її головою. Я був такої думки — та й усi зо мною погоджувалися — що це високе i почесне мiсце належить в Українi тiльки Грушевському. Грушевського я завжди високо цiнив як найбiльшого нашого iсторика, поважав за його хоробрiсть, про яку менi дово- дилося не раз чути <...> Думалося менi, що коли б вiн зайняв мiсце голови Академiї, то змiг би принести величезну користь українськiй науці <...> Тому я прохав позондувати ґрунт, як би вiн до такої пропозицiї поставився. Вiдповiдь була категорично негатив- на» [17, c. 15—16]. Цього ж дня в Білій Церкві, де стояли галицькі січові стрільці, Директо- рія розпочала повстання проти влади гетьмана П.П. Скоропадського — в Україні розпочалася громадянська війна. 26 листопада 1918 р. опубліковано «Статут Української Академії наук у Києві», зокрема в § 1 зазначалося, що «Українська академія наук у Києві є найвища наукова державна установа на Вкраїні, що перебуває в безпосередньо- му віданні верховної власті». Він складався з 7 розділів. У першому розділі вказувався статус УАН, напрямки її діяльності, склад, штати; в другому — права УАН; в третьому йшлося про самоврядування УАН в четвертому — про права та обов’язки членів УАН (дійсних, почесних, членів-корес пон- дентів); в п’ятому — про Спільне зібрання (загальні збори) і зібрання від- ділів; у шостому — про наукові установи УАН і ті, що мають з нею зв’язки; в сьомому — про фінансування УАН [17; 18]. 106 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) Г.А. Дороніна, О.Г. Луговський, Ю.І. Мушкало, Ю.О. Храмов 27 листопада 1918 р. у примiщеннi УНТ по вул. Велика Пiдвальна, 36 (нині Ярославiв Вал, 36) вiдбулося перше Спiльне зiбрання УАН. Головував на ньому найстарiший за віком О.І. Левицький, секретарем був наймо- лодший — С.П. Тимошенко. Крiм них були присутнi В.І. Вернадський, М.Ф. Кащенко, В.А. Косинський, А.Ю. Кримський, П.А. Тутковський i М.І. Ту ган-Барановський, тобто всього 8 з 12 академiкiв, призначених на- казом гет ь мана. М.І Петров надiслав листа з проханням передати його го- лос О.І. Левицькому, оскiльки через хворобу не може бути присутнiм на зiбраннi. Зібрання ухвалило цю передачу права голосу як законну, зазначив- ши, що можуть бути подiбнi прецеденти в подальшому, однак нiхто не може мати бiльше двох голосiв — свiй та довiрений. Через збiг обставин (не одер- жали вчасно повiдомлення) не змогли прибути на засiдання Д.І. Багалiй, С.Й. Смаль-Стоцький i Ф.В. Тарановський. В.І. Вернадський пропонував вiдкласти вибори з огляду на вiдсутнiсть 1/3 академiкiв, але решта присутнiх була за їх проведення. Закритим голосуванням Зібрання одноголосно об- рало Головою-Президентом Академiї наук В.І. Вернадського, який запропо- нував колегам на посаду неодмiнного секретаря Академії А.Ю. Кримсь ко- го. Ця пропозицiя також пройшла одноголосно при закритому голосуваннi. Цього ж дня вiдбулися засiдання II та III Вiддiлiв УАН. Головою II Вiддiлу обрали М.Ф. Кащенка, III — М.І. Тугана-Барановського [15, с. 184—185]. 28 листопада 1918 р. наказом гетьмана затверджено обраних голів II та III Відділів і неодмінного секретаря УАН, 30 листопада — Голову-Президента УАН В.І. Вернадського [9, с. 108]. Таким чином, у листопаді 1918 р. органі- зовано Українську академiю наук у Києвi, що стало винятковою i важливою подiєю в iсторiї культури i науки України. За статутом в УАН намiчалося створити 45 структур: 15 iнститутiв, 14 по- стiйних комiсiй, 6 музеїв, 2 кабiнети, 2 лабораторiї, ботaнiчний та аклi ма- тизацiйний сади, астрономiчну обсерваторiю, бiологiчну станцiю, друкар- ню та бiблiотеку. Ми невипадково не називаємо у структурi УАН кафедри М.П. Василенко В.І. Вернадський П.П. Скоропадський ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 107 Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій («катедри»), про якi тривалий час писали майже всi дослiдники її iсторiї. Цей термiн можна зустрiти в багатьох документах з iсторiї УАН, але вiн не означає реальнi академiчнi структурнi утворення. Термiном «катедри» тодi визначали галузь науки, спецiальнiсть, за якою обиралися академiки. Першим рiшенням, ухваленим 30 листопада 1918 р. на другому Спi ль- ному зiбраннi УАН, було винесення подяки колишнiм мiнiстрам народної освiти і мистецтва України М.П. Василенку та П.Я. Стебницькому, завдяки яким справу створення УАН вдалося довести до бажаного кiнця. М.П. Ва- силенко одержав листа такого змiсту [15, с. 186]: Високоповажаний Миколо Прокоповичу! Спiльне Зiбрання Української академiї наук у Києвi 30 падолиста 1918 року, вперше зiйшовшись на дiлову працю пiсля виборiв свого президiума, одноголосно постановило заслати Вам, Високоповажаний Миколо Прокоповичу, своє щире привiтання та гарячу подяку, що, бувши Мiнiстром народної освiти, Ви всiєю душею поклопоталися про за- снування Української академiї наук та й записали нестертими буквами своє iм’я в iсторiю Академiї. Голова-Президент Академiї В.І. ВЕРНАДСЬКИЙ Неодмiнний секретар А.Ю. КРИМСЬКИЙ. Того ж дня Спільне зібрання УАН затвердило рішення Фізично-ма- тематичного відділу УАН від 29 листопада 1918 р. про створення на базі ка- федри опору матеріалів Київського політехнічного інституту Інституту тех- нічної механіки (директор — С.П. Тимошенко, з 1921 р. — К.К. Симінський). 7 грудня 1918 р. на третьому Спiльному зiбраннi УАН неодмiнний се- кретар УАН А.Ю. Кримський запропонував проект малої печатки УАН, який було затверджено з двома доповненнями: на знаковi держави Св. Во- лодимира повинен бути хрестик, а пiд тим знаком слiд зазначити дату за- снування УАН — 14.XI.1918 [15, с. 427]. Того ж дня голова Соціально- економічного відділу УАН М.І. Туган-Барановський повідомив Спільне зібрання УАН про підготовчу роботу Відділу зі створення Демографічного інституту, який невдовзі було створено [15, с. 427] (25 січня 1919 р. Спільне зібрання УАН його директором обрало М.В. Птуху). Голова Соціально- економічного відділу УАН поінформував Спільне зібрання УАН про від- криття при Відділі Інституту економічної кон’юнктури [15, с. 427] (дирек- тор М.І. Туган-Барановський). 8 грудня 1918 р. відбулося перше засiдання I Вiддiлу, на якому його го- ловою обрано Д.І. Багалiя [15, с. 186], 10 грудня його затверджено наказом гетьмана. 13 грудня 1919 р. відбулося перше засідання Правління УАН, головою якого обрано П.А. Тутковського [15, с. 187]. 16 грудня він повiдомив Спiльне зiбрання УАН про склад Правлiння УАН: голова — П.А. Тутковський, член Правлiння вiд I Вiддiлу — А.Ю. Кримський, його заступник — С.П. Тимо- шенко, від III Вiддiлу — Ф.В. Тарановський [15, с. 428]. Вiднинi всi фiнансовi документи мав пiдписувати вже не Голова-Президент Академiї, а голова 108 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) Г.А. Дороніна, О.Г. Луговський, Ю.І. Мушкало, Ю.О. Храмов Правлiння УАН. На першому ж засiданнi Правлiння УАН, пiсля доповiдi П.А. Тутковського про фiнансове становище УАН, було прийнято рішення просити В.І. Вернадського звернутися до мiнiстра народної освiти та мис- тецтв В.П. Науменка з проханням залишок суми з кредиту 200 000 крб, асиг- нованого за законом вiд 26 липня 1918 р. на першочерговi видатки Акаде- мiї, а також кредит на суму 869 216 крб 69 коп. (за законом від 12 листопада 1918 р.), вiдпущений в обрахунковому порядку на 1918 р., перевести в роз- порядження президента УАН. Такий лист було відправлено [15, c. 187]. На цьому ж засiданнi заслухали доповiдь П.А. Тутковського про витрати на ре- монт — 40 000 крб за кошторисом на 1918 р., а також про кошторис Прaвлiн- ня УАН в сумi 240 000 крб на 1919 р. [15, с. 187—188]. 14 грудня 1918 р. гетьман П.П. Скоропадський через ускладнення со- ціально-політичного та військового становища в Україні відмовився від вла- ди, до Києва вступили війська Директорії і почалося її шеститижневе прав- ління в місті (до 2 лютого 1919 р., коли в зв’язку з наступом більшовицьких військ вона переїхала до Вінниці). 26 грудня 1918 р. М.С. Грушевський ставить питання на засiданнях ради УНТ про лiквiдацiю УАН як установи, заснованої гетьманським урядом. Вважаючи статут УАН, вироблений комiсiєю Мiнiстерства освiти та мис- тецтв України за участю М.П. Василенка, шкiдливим з точки зору нацiо- наль них iнтересiв України, УНТ створило комiсiю для його перегляду i змiни. У засiданнях ради взяли участь О.С. Грушевський, О.І. Левицький, П.А. Тутковський, А.Ю. Кримський, Г.Г. Павлуцький, Д.І. Дорошенко, Д.В. Антонович. Проти пропозицiй М.С. Грушевського виступили Б.О. Кiс- тякiвський, А.Ю. Кримський, В.Л. Модзалевський [8, с. 123]. 29 грудня створено Iнститут економiчної кон’юнктури та народного господарства України (директор М.І. Туган-Барановський). Післямова. 2 січня 1919 р. відбулося засідання УНТ, на якому його голо- ва М.С. Грушевський поставив питання про ліквідацію УАН як установи, створеної гетьманським урядом. Перероблений комiсiєю УНТ статут УАН подано до Директорiї. З цього приводу Н.Д. Полонська-Василенко в своїй книзі «Українська академія наук. Нарис історії» писала: «Він доводив, що за Директорії треба розпочати все наново. Погляд М.С. Грушевського зустрів опозицію: з протестом виступили Б.О. Кістяковський, А.Ю. Кримський, В.Л. Модзалевський та інші. Внаслідок цієї дискусії вирішено було обмежитися деяки- ми змінами Статуту Академії та добором нових академіків. Ця прикра подія, на жаль, не була цілком ліквідована, і відгуки її позначилися на дальшому житті Академії <...> У Грушевського темперамент політика взяв гору над об’єктивізмом великого історика. Ця постава до Академії залишилася у М.С. Грушевського на все життя. Його воро- жість до інших академіків та самої установи вміло використовували ті, кому розквіт української національної культури був сіллю в очах» [3, с. 17—18]. 3 сiчня 1919 р. Директорiєю видано закон щодо статуту Української академiї наук у Києвi з внесеною до нього низкою змiн, зокрема доповнено ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 109 Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій § 21 стосовно друкування праць Академiї українською та iноземними мова- ми (французькою, нiмецькою, англiйською, iталiйською, латинською) за бажанням автора. При цьому обсяг видань iноземними мовами не повинен перевищувати 1/4 кiлькостi тиражу, друкованого українською мовою. Пара- графи 47 i 57 доповнювалися тим, що всi службовi особи повиннi вiльно володiти українською мовою, а параграф 62 — що всi дiйснi члени Академiї наук при своєму затвердженнi повиннi присягати на вiрнiсть Українськiй Народнiй Республiцi. Так, 18 сiчня 1919 р. не вiдбулось обрання В.І. Лип- ського, оскiльки Академія наук не мала його згоди із зазначеними вище па- раграфами, обрано його на посаду академiка тільки пiсля одержання вiд нього письмової заяви такого змiсту: «§ 21, 47, 57 i 62 статуту Академiї наук менi вiдомi i я обов’язуюся їх виконувати». Такi ж письмові заяви подавали майбутнi академiки та директори академiчних установ, зокрема Б.О. Кiс- тякiвський, М.Ф. Сумцов, М.В. Птуха (25 сiчня 1919 р.), В.О. Кiстякiвський (1 березня 1919 р.) i т. д. [15, с. 431, 432, 434]. 4 сiчня 1919 р. на черговому засiданнi УАН її неодмiнний секретар А.Ю. Кримський повiдомив, що з Державної канцелярiї через Департамент законодавчих справ надійшла копія закону Директорiї про змiну статуту УАН за пiдписом В.К. Винниченка, С.В. Петлюри та iнших. Спiльне зiб- рання УАН прийняло закон до виконання, i до 1921 р. УАН керувалася у своїй дiяльностi статутом, скоригованим за часiв Директорiї. Видання ста- туту 1919 р. мiстить всi зазначенi вище доповнення [19]. 5 лютого 1919 р. до Києва вступили війська Червоної армії під коман- дуванням М.О. Щорса та В.Н. Боженка (14 лютого сюди з Харкова переїхав і уряд УСРР на чолі з Х.Г. Раковським). Почалося друге, майже шестимі- сячне, більшовицьке панування в місті. 11 лютого опублiковано наказ В.П. Затонського про видiлення УАН у власнiсть примiщення-садиби, де роз ташовувався пансiон графинi Левашової (нині Велика Володи мирсь- ка, 54) [15, с. 433]. 12 лютого 1919 р. вiдбулося Загальне зібрання УАН, на якому заслухано цей наказ наркома освіти В.П. Затонського. Збори доручили комiсiї з членiв Правлiння та представникiв трьох вiддiлiв оглянути будинок пансiону i роз- робити порядок передачi його примiщень УАН. Цей день, 12 лютого 1919 р., радянська iсторiографiя почала вважати датою заснування Академiї наук України всупереч датi 14 листопада 1918 р., коли її справдi було започатко- вано. Як стверджувалося протягом багатьоx десятилiть, тiльки перемога радянської влади вiдкрила широкi й небаченi можливостi для бурхливого розвитку науки i культури в країнi, розбудови її iнститутiв та установ. Спроби переглянути справжню дату заснування Академiї наук виникли вже на прикiнцi 20-х рокiв, коли святкування 10-рiччя Академiї у 1928 р., яке спочатку мало бути офiцiйно вiдзначено, було «спущено на гальмах», а ювi лей ний збiрник не побачив свiт. Виявленi документи свiдчать, що 31 сiчня 1929 р. вiдбулося засiдання Комiсiї Полiтбюро ЦК КП(б)У пiд го- 110 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) Г.А. Дороніна, О.Г. Луговський, Ю.І. Мушкало, Ю.О. Храмов ловуванням П.П. Любченка, на якому розглядалося питання про святку- вання 10-рiччя УАН. Було вирiшено провести його на початку липня 1929 р. Це стало першим кроком на шляху фальсифiкацiї справжньої дати її засну- вання. В подальшому в офiцiйних виданнях заснування Академiї наук Ук- раїни почали датувати 1919 роком. А вперше в академiчному виданнi дата 12 лютого 1919 р. як дата заснування Академiї наук України з’явилась у пра- цi О.В. Палладiна «Академiя наук Української Радянської Соцiалiстичної Республiки. 1919—1944», виданiй на вiдзначення її 25-рiччя [20]. Справжню дату заснування Академії відновлено в різних виданнях на- прикінці 80-х років, коли Україна стала самостійною державою. Офіційне відзначення заснування Академії відбулось 16 грудня 1993 р. вже в Незалеж- ній Україні святкуванням 75-річчя її створення [21, с. 392]. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Павленко Ю.В., Руда С.П., Храмов Ю.О. Природознавство в Україні до початку ХХ ст. К.: Академперіодика, 2001. 527 с. 2. Кульчицький С.В., Павленко Ю.В., Руда С.П., Храмов Ю.О. Історія Національної ака демії наук України в суспільно-політичному контексті. 1918—1998. К.: Фенікс, 2000. 3. Полонська-Василенко Н.Д. Українська Академія наук (нарис історії) (1918—1930). Київ: Наукова думка, 1993. 415 с. 4. Кубійович В. Нарис історії наукового товариства ім. Т. Шевченка. Львів, 1991. 5. Михайло Грушевський. Наукова діяльність Товариства імені Шевченка в 1896 і 1897 рр. // Грушевський М.С. Твори: у 50 т. / Редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. Львів: Вид-во «Світ», 2004. Т. 6. С. 542—549. 6. Грушевський М.С. Три Академії // Грушевський М.С. Твори: у 50 т. / Редкол.: П. Со- хань (голов. ред.), І. Гирич та ін. Львів: Вид-во «Світ», 2015. Т. 10. Кн. 1. C. 399—412. 7. Онопрієнко В., Реєнт О., Щербань Т. Українське наукове товариство: 1907—1921 ро- ки. К., 1998. 242 c. 8. Храмов Ю.О., Руда С.П., Павленко Ю.В., Кучмаренко В.А. Рання історія Академії наук України. 1918—1921. К.: Манускрипт, 1993. 248 с. 11. Чотири універсали. К.: Добровільне т-во книголюбів України, 1990. 12. Вороненко В.В., Кістерська Л.Д., Матвєєва Л.В., Усенко І.Б. Микола Прокопович Василенко К.: Наук. думка, 1991. 272 с. 10. Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність. 1917—1919. К.: Манускрипт, 1995. 13. Вернадський В.І. Спогади. Перший рік Української академії наук в Києві / Вибрані наукові праці академіка В.І. Вернадського. Том 1: Володимир Іванович Вернадський і Україна. Книга 1: Науково-організаційна діяльність (1918—1921). К.: НБУВ, 699 с. 14. Збiрник праць Комiсiї для вироблення законопроекту про заснування Української Академiї наук у Києвi. Київ, 1919. 15. Історія Академії наук України. 1918—1923. Документи і матеріали. К.: Наук. думка, 1993. 569 с. 16. Пояснювальна записка до законопроекту про заснування Української академiї наук у Києвi. К., 1918. 17. Скоропадський П. Спомини. К.: Україна, 1992. 18. Статут Української академії наук у Києві. К., 1919. 19. Статут i штати УАН у Києвi. К., 1919. ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 111 Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій 20. Палладін О.В. Академія наук Української Радянської Соціалістичної Республіки, 1919—1944. Київ: Вид-во Академії наук УРСР, 1944. 109 c. 21. Національна академія наук України. 1918—2013. Хронологія. К., Фенікс, 2013. 528 с. Одержано 16.01.2018 REFERENCES 1. Pavlenko Yu.V., Ruda S.P., Khramov Yu.O. Pryrodoznavstvo v Ukraini do pochatku KhKh st. K.: Akademperiodyka, 2001. 527 s. 2. Kulchytskyi S.V., Pavlenko Yu.V., Ruda S.P., Khramov Yu.O. Istoriia Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy v suspilno-politychnomu konteksti. 1918—1998. K.: Feniks, 2000. 3. Polonska-Vasylenko N.D. Ukrainska Akademiia nauk (narys istorii) (1918—1930). Kyiv: Naukova dumka, 1993. 415 s. 4. Kubiiovych V. Narys istorii naukovoho tovarystva im. T. Shevchenka. Lviv, 1991. 5. Mykhailo Hrushevskyi. Naukova diialnist Tovarystva imeni Shevchenka v 1896 i 1897 rr. // Hrushevskyi M.S. Tvory: u 50 t. / Redkol.: P. Sokhan (holov. red.), I. Hyrych ta in. Lviv: Vyd- vo «Svit», 2004. T. 6. S. 542—549. 6. Hrushevskyi M.S. Try Akademii // Hrushevskyi M.S. Tvory: u 50 t. / Redkol.: P. Sokhan (holov. red.), I. Hyrych ta in. Lviv: Vyd-vo «Svit», 2015. T. 10. Kn. 1. S. 399—412. 7. Onopriienko V., Reient O., Shcherban T. Ukrainske naukove tovarystvo: 1907—1921 roky. K., 1998. 242 s. 8. Khramov Yu.O., Ruda S.P., Pavlenko Yu.V., Kuchmarenko V.A. Rannia istoriia Akademii nauk Ukrainy. 1918—1921. K.: Manuskrypt, 1993. 248 s. 11. Chotyry universaly. K.: Dobrovilne t-vo knyholiubiv Ukrainy, 1990. 12. Voronenko V.V., Kisterska L.D., Matvieieva L.V., Usenko I.B. Mykola Prokopovych Vasylen- ko K.: Nauk. dumka, 1991. 272 s. 10. Pavlenko Yu., Khramov Yu. Ukrainska derzhavnist. 1917—1919. K.: Manuskrypt, 1995. 13. Vernadskyi V.I. Spohady. Pershyi rik Ukrainskoi akademii nauk v Kyievi / Vybrani naukovi pratsi akademika V.I. Vernadskoho. Tom 1: Volodymyr Ivanovych Vernadskyi i Ukraina. Knyha 1: Naukovo-orhanizatsiina diialnist (1918—1921). K.: NBUV, 699 s. 14. Zbirnyk prats omisii dlia vyroblennia zakonoproektu pro zasnuvannia Ukrainskoi Akademii nauk u Kyievi. Kyiv, 1919. 15. Istoriia Akademii nauk Ukrainy. 1918—1923. Dokumenty i materialy. K.: Nauk. dumka, 1993. 569 s. 16. Poiasniuvalna zapyska do zakonoproektu pro zasnuvannia Ukrainskoi akademii nauk u Kyievi. K., 1918. 17. Skoropadskyi P. Spomyny. K.: Ukraina, 1992. 18. Statut Ukrainskoi akademii nauk u Kyievi. K., 1919. 19. Statut i shtaty UAN u Kyievi. K., 1919. 20. Palladin O.V. Akademiia nauk Ukrainskoi Radianskoi Sotsialistychnoi Respubliky, 1919— 1944. Kyiv: Vyd-vo Akademii nauk URSR, 1944. 109 s. 21. Natsionalna akademiia nauk Ukrainy. 1918—2013. Khronolohiia. K., Feniks, 2013. 528 s. Received 16.01.2018 112 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) Г.А. Дороніна, О.Г. Луговський, Ю.І. Мушкало, Ю.О. Храмов Г.А. Доронина, кандидат исторических наук, научный сотрудник, ГУ «Институт исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва НАН Украины», e-mail: budzika86@gmail.com А.Г. Луговский, кандидат исторических наук, научный сотрудник, ГУ «Институт исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва НАН Украины», e-mail: aglugovskij.1951@gmail.com Ю.И. Мушкало, кандидат исторических наук, научный сотрудник, ГУ «Институт исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва НАН Украины», e-mail: mushkalo@ukr.net Ю.А. Храмов, доктор физико-математических наук, профессор, заведующий отделом, ГУ «Институт исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва НАН Украины», e-mail: fenixprint@ukr.net СОЗДАНИЕ УКРАИНСКОЙ АКАДЕМИИ НАУК В КИЕВЕ В 1918 г.: ХРОНОЛОГИЯ СОБЫТИЙ В статье освещена предыстория создания Украинской академии наук (УАН) в конце 80-х — начале 90-х годов XIX века, в частности деятельность Научного общества им. Т. Шев ченко и Украинского научного общества как предшественников, по мнению М.С. Грушевского, УАН. Представлена подробная хронология событий, связанных с созданием УАН в Киеве на протяжении 1918 года, на фоне изменения политической власти в тот период — от Украинской Народной Республики до Гетьманата и Дирек- тории, вплоть до прихода большевиков. Отражены различия во взглядах М.С. Грушев- ского и В.И. Вернадского на модель национальной академии; работа Комиссии для выработки законопроекта о создании УАН и проблемы, с которыми она сталкивалась, ее личный состав; задачи и структура УАН. Приведен оригинал Закона об учреждении Украинской академии наук в г. Киеве. Также упомянуто о попытках некоторых членов Украинского научного общества поставить под сомнение легитимность создания Ака- демии. Названы причины фальсификации настоящей даты создания Академии наук, которая восстановлена в конце 80-х годов. Ключевые слова: Украинская академия наук (УАН), Научное общество им. Т. Шевченко, Украинское научное общество, Украинская Центральная Рада, Министерство образования и искусств, Комиссия для выработки законопроекта об учреждении УАН, Общее собрание УАН, устав, Отдел. ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 113 Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій H.А. Doronina, PhD (History), researcher, G.M. Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine, e-mail: budzika86@gmail.com О.H. Luhovskiy, PhD (History), researcher, G.M. Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine, e-mail: aglugovskij.1951@gmail.com Yu.І. Mushkalo, PhD (History), researcher, G.M. Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine, e-mail: mushkalo@ukr.net Yu.О. Khramov, Dsc (Phys.-Math.), professor, department head, G.M. Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine, e-mail: fenixprint@ukr.net CREATING THE UKRAINIAN ACACEMY OF SCIENCES IN KYIV IN 1918: CHRONOLOGY OF EVENTS A ramified system of higher education establishments existed in Ukraine in late 19 — early 20 century, with some portions of research performed in humanitarian, natural and technical fields. This gives grounds to say that the conditions for creating the Academy of Sciences as an entity bringing together outstanding scientists on radically new principles but with government support and organizing an extensive network of research in diversified fields existed at early 20 century. A favorable background for creating the Ukrainian Academy existed in the Western Ukraine. An attempt to establish it was made in the city of Lviv in 1873 by creating T. Shevchenko Scientific Socie ty with the mission of promoting the Ukrainian letters. The Ukrainian Scientific Society was created in 1907 in Kyiv, which members were best representatives of the Ukrainian intel lec tual elite. The issue of the need for real effort to create the Ukrainian Academy of Sciences (UAS) was raised in times of the Ukrainian People’s Republic, on March 29, 1917. However, the title of “Ukrainian Scientific Society” could not be easily replaced with “Academy”, because the na- tional academy of sciences is a radically new entity of the state in the science field. These and other events accompanying the UAS establishment in late 19 — early 20 century are discussed. The detailed chronology of events in the year of 1918 is given against the backdrop of political powers in that period, from the Ukrainian People’s Republic to the Hetmanat and the Directory, till the coming of bolsheviks. Efforts of M.S. Hrushevskiy, a prominent Ukrainian politician and scientist, and V.I. Vernadskiy, an outstanding scientist-naturalist, around the UAS creation are highlighted, with outlining the differences in their visions of the UAS model. An account of the work of the Commission for Elaboration of Draft Law on the Establishment of the Ukrainian Academy of Sciences, objectives and structure of the UAS is given. The original Law on the Ukrainian State on the Establishment of the Ukrainian Academy of Sciences in the City of Kyiv is reproduced. Attempts of some members of the Ukrainian Scientific Society to chal- len ge the legitimacy of the newly established UAS are mentioned. The reason behind falsification of the true date of the UAS creation is shown. The General Session of UAS took place on February 12, 1919, with the resolution of the National Commissio- ner on Education of the Bolshevik government delivered. The Session assigned the commission consisting of the UAS Board members and representatives of the UAS departments to inspect the premises of a mansion (former boarding school) and elaborate the procedure for transfer of the premises to UAS. This day, February 12, 1919, was considered by the soviet historiography as the date when UAS was established, contrary to the true date of November 14, 1918. Keywords: Ukrainian Academy of Sciences (UAS), T. Shevchenko Scientific Society, Ukrainian Scien- tific So ciety, Ukrainian Central Rada, Ministry of Education and Arts, Commission for Elabo ration of Draft Law on the Establishment of the Ukrainian Academy of Sciences, General Session of UAS, statute, Department.

Створення Української академії наук у Києві в 1918 р.: хронологія подій

Репозитарії

Схожі ресурси