Борис Григорович Луцький та Україна

У статті висвітлено внесок видатного конструктора, винахідника, вченого українського походження Бориса Григоровича Луцького в розвиток світового двигуно-, автомобіле- та літакобудування....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автор:	Фірсов, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2018
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Історія науки і техніки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142119
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Борис Григорович Луцький та Україна / О.В. Фірсов // Наука та наукознавство. — 2018. — № 2. — С. 111-120. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-142119
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1421192018-09-27T01:22:53Z Борис Григорович Луцький та Україна Фірсов, О.В. Історія науки і техніки У статті висвітлено внесок видатного конструктора, винахідника, вченого українського походження Бориса Григоровича Луцького в розвиток світового двигуно-, автомобіле- та літакобудування. В статье освещен вклад выдающегося конструктора, изобретателя, ученого украинского происхождения Бориса Григорьевича Луцкого в развитие мирового двигателестроения, автомобилестроения и самолетостроения. The article highlights the contribution of Borys Hryhorovych Loutskyi, an outstanding engineer, inventor and scientist of Ukrainian descent, to the development of world engine-building, automotive and aircraft industries. 2018 Article Борис Григорович Луцький та Україна / О.В. Фірсов // Наука та наукознавство. — 2018. — № 2. — С. 111-120. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142119 621.4:629.1:629.7 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія науки і техніки Історія науки і техніки
spellingShingle	Історія науки і техніки Історія науки і техніки Фірсов, О.В. Борис Григорович Луцький та Україна Наука та наукознавство
description	У статті висвітлено внесок видатного конструктора, винахідника, вченого українського походження Бориса Григоровича Луцького в розвиток світового двигуно-, автомобіле- та літакобудування.
format	Article
author	Фірсов, О.В.
author_facet	Фірсов, О.В.
author_sort	Фірсов, О.В.
title	Борис Григорович Луцький та Україна
title_short	Борис Григорович Луцький та Україна
title_full	Борис Григорович Луцький та Україна
title_fullStr	Борис Григорович Луцький та Україна
title_full_unstemmed	Борис Григорович Луцький та Україна
title_sort	борис григорович луцький та україна
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Історія науки і техніки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142119
citation_txt	Борис Григорович Луцький та Україна / О.В. Фірсов // Наука та наукознавство. — 2018. — № 2. — С. 111-120. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT fírsovov borisgrigorovičlucʹkijtaukraína
first_indexed	2025-07-10T14:10:53Z
last_indexed	2025-07-10T14:10:53Z
_version_	1837269416908161024
fulltext	ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 2 (100) 111 © О.В. ФІРСОВ, 2018 У статті висвітлено внесок видатного конструктора, винахідника, вченого українського походження Бориса Григоровича Луцького в розви- ток світового двигуно-, автомобіле- та літакобудування. На основі детальних даних доведено, що наприкінці XIX – у першій половині XX ст. він був одним із найвідоміших конструкторів і винахідників Європи. По- казано, що хоча основним місцем його винахідницької та конструктор- ської діяльності була Німеччина, він постійно пропонував свої проекти для реалізації насамперед на батьківщині. Встановлено, що за заслуги перед вітчизною Б.Г. Луцький у 1903 році був нагороджений орденом Святого Станіслава, а в 1906 році йому було присвоєно звання спадково- го почесного громадянина Російської імперії. Б.Г. Луцький до кінця жит- тя не прийняв громадянства іншої держави. Після закінчення громадян- ської війни він постійно шукав шляхи для повернення на батьківщину, хотів служити Україні не з-за кордону, а проживаючи на рідній землі. Ключові слова: двигун внутрішнього згоряння, двигунобудування, автомобілебуду- вання, літакобудування, конструктор. УДК 621.4:629.1:629.7 О.В. ФІРСОВ, кандидат історичних наук, доцент, докторант ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України», e-mail: firsov2010@gmail.com БОРИС ГРИГОРОВИЧ ЛУЦЬКИЙ ТА УКРАЇНА Борис Григорович Луцький (у 1911 році змінив прізви- ще на Луцькой) — конструктор, винахідник, вчений ук- раїнського походження, наприкінці XIX — у першій по- ловині XX ст. був одним із найвідоміших конструкторів і винахідників Європи в галузі двигунобудування. Йому належить пріоритет у створенні численних конструкцій двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ). Зокрема, він пер- шим у світі створив вертикальний двигун із колінчастим валом, розташованим під циліндром (1885), який став прототипом усіх наступних вертикальних рядних ДВЗ; безпечний двигун із жиклером для розпилювання бен- зину в камері згоряння (1892); батарейний та опозитний бензинові двигуни (1894); двигун із напівсферичною (1895) та компактною камерами згоряння (1897); чоти- рьох- (1898) та шестициліндрові (1899) рядні двигуни Історія науки і техніки 112 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 2 (100) О.В. Фірсов вертикального типу, які до цього часу є найбільш використовувани- ми; бага тоцилінд ро вий вертикаль- ний дви гун із розподільчим валом, розташованим над головкою ци- ліндрів (1899); нафтовий двигун з ви користанням надду ву (1901); ре- вер сивний двигун (1903); двигун із клапанами, які поєднува ли функції впускних і випускних клапанів (1904); двигун із клапанами, охолоджувани- ми водою (1904); чотирьох- (1908) та шестицилінд ро ві (1912) авіаційні дви- гуни вертикального типу з водяним охолод женням. Двигуни конструкції Б.Г. Луць- кого на багатьох міжнародних ви- ставках були нагороджені золотими і срібними медалями, зокрема в Гам- бурзі (1889), Бремені (1890), Страсбурзі (1891), Палермо (1892), Відні (1894), Нюрнбергзі (1894, 1896), Штутгарті (1894), Празі (1894), Львові (1894), Берлі- ні (1903). Серед численних нагород були такі престижні як Прусська держав- на медаль і золота медаль Баварського короля Людвіга. Про двигуни систе- ми Луцького із захопленням писали численні газети і журнали Європи [1; 2]. Внесок Б.Г. Луцького в розвиток світового двигунобудування був вель- ми суттєвим і зумовив якісні зміни в цій галузі. Практично у всіх сучасних поршневих ДВЗ досі використовуються конструкції та принципи роботи, які першим у світі запропонував Б.Г. Луцький. З ім’ям Б.Г. Луцького також пов’язаний розвиток автомобілебудуван- ня та літакобудування. В галузі автомобілебудування йому належать пріо- ритети в створенні численних конструкцій автомобілів, трициклів, біциклів і окремих їх вузлів, зокрема двоколісного одноколійного автомобіля, сфе- ричних пустотілих коліс, пневматичних ступиць і підвісок, рульових коло- нок, гальмівних пристроїв та інших вузлів. Автомобілі конструкції Луць- кого на багатьох міжнародних виставках і змаганнях було нагороджено золотими і срібними медалями, зокрема на Першій міжнародній автомо- більній виставці у Берліні (1899), на Всесвітній виставці у Парижі (1900), на міжнародних змаганнях у Ліверпулі (1901). Про автомобілі системи Луць- кого із захопленням писали численні газети і журнали Європи [3; 4]. Ідеї та винаходи Луцького в галузі автомобілебудування продовжують використовуватися багатьма компаніями світу. У 50-х роках XX ст. компанія «Goodyear», використовуючи винаходи Луцького, почала випускати колеса «Terra-Tires» з великим об’ємом повітря Борис Григорович Луцький (1907). Фо то- гра фія з особистого архіву проф. Д.М. Ур- нова (онука Б.М. Воробйова) ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 2 (100) 113 Борис Григорович Луцький та Україна і низьким тиском на ґрунт, які використовувалися на тракторах і всюдихо- дах. У ці ж роки компанія FWD за завданням військового відомства ви- робляла для армії США всюдихідну техніку з подібними колесами. З 50-х років компанія «Rolligon» виробляє аналогічні колеса для поза- шляхових транспортних засобів — транспортерів, сідельних тягачів, кар’- єрного транспорту. Ці машини і нині успішно використовують в найважчих кліматичних і рельєфних умовах. Низький тиск у шинах дозволяє їм пере- суватися по болотах, піску і снігу, перетинаючи безлюдну тундру і пустелі. Ідею Луцького про створення сферичних коліс найближчим часом зби- рається реалізувати найбільший виробник автомобільних шин — міжнарод- на компанія «Goodyear». У 2016 р. вона презентувала на Женевському авто- салоні сферичну шину «Eagle-360», яку назвала шиною майбутнього. Ця шина, на думку компанії, може стати чудовим замінником нинішніх коліс. Автомобілям, оснащеним сферичними шинами, здатними повертатися на 360°, знадобиться менше простору для маневрування. В галузі літакобудування Б.Г. Луцькому належать пріоритети у створен- ні літака, в якому передбачено вертикальний зліт і посадку (1909), літака з двома співвісно розташованими гвинтами (1910), які приводилися в обер- тання від двох двигунів. В цьому літаку вперше в світі передбачено можли- вість повітряного гальмування за рахунок реверсу гвинта після посадки. Ідею Луцького про створення літака з вертикальним зльотом і посадкою першими реалізували аме риканські конструктори компанії «Bell» при ство- ренні конвертопланів і гвинто- крилів — машин, що об’єднують в собі переваги літака і гвинто- крила. В середині 50-х років вони створили конвертоплан «Bell XV 3», який міг вертикально злітати і сі- дати подібно гвинтокрилу і при цьому здійснювати горизонталь- ний політ в режимі літака. Наприкінці 80-х років XX ст. компанія «Bell» спільно з компа- нією «Boeing» створили конвер- топлан «BellV-22 Osprey», який прийнято на озброєння корпусу морської піхоти і сил спеціально- го призначення США. З 2007 р. ці конвертоплани беруть активну участь у багатьох військових і спеціальних операціях США. У Радянському Союзі напри- кінці 50-х рр. також були спроби Літак із двома двигунами внутрішнього зго- ряння і двома співвісно розташованими гвин- тами конструкції Б.Г. Луцького (Берлін, 1912) 114 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 2 (100) О.В. Фірсов створен ня гвинтокрилів і конвертопланів. У 1960 р. в ОКБ Камова побудо- вано гвинтокрил К-22, але після низки аварій тему закрили. На початку 90-х рр. в ОКБ Міля займалися створенням конвертопла- на МІ-30. Проект цього багатоцільового конвертоплана було затверджено і включено до державної програми у 1986 р., але через розпад СРСР і еконо- мічні труднощі МІ-30 не було реалізовано. Ідеї Луцького, закладені в літаку з двома співвісно розташованими гвинтами, і нині використовують багато конструкторів і компаній світу. У 1940 р. під керівництвом В.Ф. Болховітінова створено багатоцільо- вий бойовий літак «С», оснащений двома спареними двигунами із спів- існими гвинтами; у 1955 р. — найбільш швидкісний літак з гвинтовими двигунами — стратегічний бомбардувальник ТУ-95; у 1965 р. в ОКБ ім. Ан- тонова — найбільший в світі турбогвинтовий літак АН-22 «Антей». У наш час ідея співвісних повітряних гвинтів втілюється в турбо- гвин товентиляторних двигунах на заводі АТ «Мотор Січ». Двигун Д-27, розроблений Запорізьким машинобудівним конструкторським бюро «Про- грес», не має аналогів у світі. Він призначений для ус тановки на високое- кономічних пасажирських і транспортних літаках з поліпшеними зліт но- посадковими характеристиками — Ан-70, Бе-42, Як-443. Літак Ан-70 встановив шість зареєстрованих світових рекордів і 15 національних для лі- таків свого класу. Авіаційні експерти називають створення Ан-70 проек- том століття, найперспективнішим в історії авіації літаком. Ідея повітряного гальмування за рахунок реверсу гвинта нині широко застосовується в авіації. Використання реверсу дозволяє знизити наванта- ження на основну гальмівну систему літака і скоротити гальмівну дистан- цію. Реверс застосовують для аварійного гальмування при перерваному зльо- ті, а також для руху літака заднім ходом без допомоги буксирувальника. Слід відзначити, що завдяки Б.Г. Луцькому Україні належать вельми важливі пріоритети в галузях двигунобудування, автомобілебудування та літакобудування. Його діяльність привела до якісних, ключових змін у розвитку цих галузей. Б.Г. Луцький був автором понад 200 патентів на вина- ходи, які вико ристовували багато відомих компаній світу. Компанія «Electric Boat Com pany», використовуючи патенти Луцького, виготовляла двигуни для американських підводних човнів. 13 грудня 1902 р. вона уклала з ним закритий договір в Лондоні, згідно з яким отримала право на викорис- тання його винаходів [5]. На жаль, ім’я Б.Г. Луцького донедавна було майже невідомо в Україні. У вітчизняній історіографії про нього існує лише кілька публікацій [6—8]. На нашу думку, ім’я Луцького було забуто на батьківщині з кількох при- чин. По-перше, він майже все життя прожив у Німеччині і не залишив піс ля себе ані нащадків, ані мемуарів, ані архіву. По-друге, після револю- ційних подій 1917 р., з приходом до влади більшовиків, про шляхтича Луцького перестали згадувати в засобах масової інформації, оскільки вва- ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 2 (100) 115 Борис Григорович Луцький та Україна жали його емігрантом і класовим ворогом, хоча це не відповідає дійсності. По-третє, різні варіанти написання його прізвища у багатьох іноземних публікаціях. Через це вітчизняним історикам було складно розібратися, чи стосується знайдена ними інформація саме Бориса Григоровича Луцько- го, а не інших конструкторів. Тільки ті історики, які були більш-менш зна- йомі з біографією і діяльністю Луцького, могли зрозуміти, що це не різні люди, а одна і та сама особа. До речі, у Німеччині, де Луцький прожив більшу частину свого життя, його ім’я також зникло зі сторінок німецьких книг, газет і журналів почи- наючи з нацистських часів. Ім’я Луцького востаннє згадано в 1935 р. в книзі П. Сапфа з історії німецької авіації [9]. Занадто неприємно було нацис там те, що в розробках багатьох двигунів для літаків, підводних і надводних суден Німеччини, а також автомобілів «Daimler», «Argus», «Stoewer» і улю- бленої марки автомобіля Гітлера «Mercedes» важливу, якщо не основну, роль відіграв чужий підданий та ще й єврейської національності. До нацистських часів ім’я Луцького постійно з’являлося в газетах та журналах Німеччини починаючи з 1887 р. Про його досягнення писали ві- домі німецькі вчені, інженери та історики [10; 11]. Після закінчення Другої світової війни більшість німецьких істориків продовжували уперто мовчати про Луцького. Його ім’я вперше було згада- но 1958 р. в книзі П. Сапфа і Г. Брюттінга з німецької історії польотів: до- во єнний, воєнний післявоєнний період до 1932 р. [12]. Створюючи свої двигуни і автомобілі за кордоном, Б.Г. Луцький ніколи не забував про батьківщину і 1900 р. запропонував їй свої послуги як кон- структор [13]. Для докладного вивчення автомобілів Луцького військове відомство Росії в кінці травня 1900 р. відрядило генерал-майора М.П. Фабріциуса до Парижа на Всесвітню виставку, де Борис Григорович демонстрував свої автомобілі. 12 червня 1900 р. М.П. Фабріциус в рапорті, надісланому в Го- ловне інженерне управління, писав: «За наведеними довідками виявляється, що російський винахідник Луць- кий ще з початку 90-х років з успіхом виступив у якості суперника відомому будівельнику бензинових двигунів Даймлеру і заслужив собі почесне місце се- ред промисловців цієї спеціальності машинного будування в Німеччині» [14]. На Паризькій виставці відбулася зустріч Б.Г. Луцького з начальником Головного управління кораблебудування і постачання Морського відомства Російської імперії віце-адміралом В.П. Верховським, яка в подальшому змі- нила все його життя. На виставці Луцький показав Верховському розробле- ні ним автомобілі. Потім Верховський відвідав Берлін і ознайомився з дви- гунами конструкції Луцького. У Берліні Луцький розповів Верховському про переваги ДВЗ порівняно з паровими машинами, якими був оснащений військово-морський флот Російської імперії, і запропонував йому почати впровадження двигунів його конструкції на катерах і кораблях. 116 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 2 (100) О.В. Фірсов Переконавшись у найвищій кваліфікації Луцького, віце-адмірал Вер- ховський доручив йому спостерігати за будівництвом російських військо- вих кораблів у Німеччині, розробити двигуни для підводних човнів і кате- рів російського ВМФ, а також вирішити питання про перевезення вантажів за допомогою автомобілів. У цей час російське керівництво призначило Луцького військово-морським аташе (технічним експертом) при російсько- му посольстві у Берліні. Це призначення, а також завдання, поставлені пе- ред Луцьким російським керівництвом, змусили його зосередити всі сили на їх виконанні. Ймовірно, через це він вирішив наприкінці 1900 р. закрити свою компанію в Нюрнбергзі і переключитися на виконання замовлень Морського відомства Російської імперії. В період з грудня 1900 по липень 1914 р. (до початку Першої світової війни) Б.Г. Луцький створив на замовлення військових відомств Російської імперії значну кількість ДВЗ для суден, автомобілів і літаків, а також кілька конструкцій автомобілів і літаків. Через недостатню технічну оснащеність вітчизняних заводів і відсутність якісних матеріалів більшість двигунів кон- струкції Луцького будувалися на заводах Німеччини. В грудні 1900 р. на замовлення Морського відомства Ро сійської імпе рії Луцький побудував на заводі компанії «Motorfahrzeug und Motorenfabrik Berlin» в Марієнфельде (біля Берліну) декілька ДВЗ для автомобілів і три автомобілі (два вантажних і один легковий). Ці автомобілі 30 квітня 1901 р. він представив російському імператору Миколі II, якого особливо заціка- вила п’ятитонна вантажівка. Саме вантажівки конструк ції Луцького ста- ли першими вантажними автомобілями з ДВЗ у Російській імперії. Бажаючи оснастити вітчизняну армію автомобілями, Луцький запро- понував випробувати його машини на військових маневрах. Військове ві- домство Російської імперії дало згоду і влітку 1902 р. він взяв участь у вели- комасштабних військових маневрах, які проводилися у Курській губернії. З цього моменту почалося військово-польове застосування автомобілів із ДВЗ у російській армії. Слід зазначити, що завдяки Б.Г. Луцькому почалося виробництво автомобілів сучасного типу з вітчизняних матеріалів. Ці авто- мобілі на основі винаходів Луцького і за його безпосередньої участі впро- довж 1904—1909 рр. виготовляв завод «Г.А. Лесснер». Одночасно зі створенням автомобілів Луцький займався на замовлення Морського відомства Російської імперії створенням ДВЗ для катерів, кора- блів і підводних човнів. У 1900 р. він розробив бензиновий ДВЗ потужністю 300 к. с. для першого бойового підводного човна «Дельфін», а у 1903 р. — ДВЗ потужністю 400 к. с. для підводних човнів типу «Касатка». Два таких двигуни було встановлено на підводний човен «Макрель». У цьому ж році він створив для військових катерів 12-сильний ДВЗ, який працював на спирті. Цей двигун у травні 1901 р. було випробувано на верфі в Гамбурзі в присутності віце-адмірала Верховського, командирів ро- сійських броненосців «Новік», «Цесаревич», «Ретвізан», представників ні- ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 2 (100) 117 Борис Григорович Луцький та Україна мецьких будівельних структур, і він показав відмінний результат. Катер із двигуном Луцького замість гарантованих 6 вузлів показав швидкість у 8 вуз- лів без будь-яких вібрацій корпусу. Крім того, було встановлено, що в еко- номічному плані ДВЗ конструкції Луцького набагато перевершує парові двигуни, які тоді використовувались на катерах російського флоту. Після ус- пішних випробувань 12-сильного двигуна Луцький створив для катерів цілу серію ДВЗ потужністю 16—50 к. с., які могли працювати на спирті та бензи- ні. Ці двигуни в 1903 р. на виставці у Берліні було визнано кращими [15]. У 1901 р. Луцький розробив нафтовий ДВЗ потужністю 3000 к. с. для міноносців водотоннажністю в 350 тонн. Цей двигун працював за новим методом, винайденим Б.Г. Луцьким. В ньому вперше використано надду- вання. У нафтовому двигуні Луцького був відсутній запалювач, а займання горючої суміші відбувалося під дією високої температури стисненого пові- тря. У грудні 1901 р. на замовлення Морського відомства Російської імперії німецька компанія «Howaldtswerke» розпочала за кресленнями Луцького будівництво двох нафтових шестициліндрових двигунів потужністю по 3000 к. с., призначених для міноносця «Видний». За винахід нафтового двигуна і спиртових моторів Б.Г. Луцького у 1903 р. нагороджено орденом Святого Станіслава [16]. У 1904 р. для випробування ДВЗ, що розроблялися для військово- морського флоту (ВМФ) Російської імперії, Луцький побудував у Німеч- чині на заводі «Howaldtswerke» два човни «Лукерія» і «Цариця». Човен «Ца- риця» став всесвітньо відомим у 1907 р. після участі у рейнській регаті, де показав абсолютний рекорд швидкості — 50,8 км/год. На човні «Цари- ця» було встановлено 500-сильний ДВЗ конструкції Луцького, який мав реверсивний механізм і клапани з водяним охолодженням. У 1906 р. за за- слуги із впровадження ДВЗ на катерах і кораблях ВМФ Російської імперії Б.Г. Луцький отримав звання спадкового почесного громадянина Росій- ської імперії [17]. З 1908 по 1914 рік Б.Г. Луцький за завданням царського уряду розро- бив і побудував кілька літаків, які вирізнялися оригінальністю конструк- ції, за потужністю і швидкістю вони перевершували літаки того часу. Б.Г. Луцького можна вважати піонером вітчизняного літакобудуван- ня та авіаційного моторобудування, оскільки він раніше О.С. Кудашева, Я.М. Гаккеля і І.І. Сікорського побудував і успішно випробував свій пер- ший літак (1909). Луцький також був наставником багатьох вітчизняних авіа- та моторобудівників, зокрема І.І. Сікорського, Б.М. Воробйова та В.В. Кірєєва, які ще до Першої світової війни приїжджали до нього в Німеч- чину за консультаціями. Розуміючи важливість розвитку двигунобудування на батьківщині, Б.Г. Луцький у 1913 р. приїхав до Санкт-Петербурга і разом із інженером Воробйовим і комерсантом М.К. Воробйовим заснував Товариство з вироб- ництва авіаційних двигунів своєї конструкції. На жаль, розпочати їх вироб- 118 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 2 (100) О.В. Фірсов ництво йому не вдалося. За кілька днів до початку Першої світової війни його було заарештовано за звинуваченням у шпигунстві і відправлено до ні- мецької в’язниці Шпандау. Звідти його було звільнено і поновлено у правах після революційного повстання в Німеччині (1918). Б.Г. Луцький до кінця життя не прийняв громадянство іншої держави. Після Першої світової і громадянської війн він постійно шукав шляхи для повернення на батьківщину, прагнув служити вітчизні не з-за кордону, а проживаючи на рідній землі. На жаль, всі його намагання повернутися ви- явилися безрезультатними. Відмовивши Б.Г. Луцькому у видачі радянського паспорта і поверненні на батьківщину, керівництво СРСР допустило сер- йозну помилку. Його відсутність у СРСР негативно позначи лася на розви- тку радянського моторобудування. Радянські конструктори фактично до початку Другої світової війни не змогли створити жодного ДВЗ, який би міг змагатися із зарубіжними аналогами. У зв’язку з цим більшість ДВЗ, яких потребувала радянська промисловість, закуповувалася за кордоном. Бориса Григоровича Луцького ще за життя називали генієм двигуно- будування і автомобілебудування. Він залишив після себе велику конструк- торську, винахідницьку і наукову спадщину, яку необхідно вивчати і вико- ристовувати для подальшого розвитку науково-технологічного потенціалу України та її виходу на рівень провідних промислово розвинутих країн. Україна може і повинна пишатися своїм геніальним співвітчизником. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Ausstellung technischer Arbeitsbehelfe für das Kleingewerbe. Prager Tagblatt. 1894. Vol. 18. No 300. Р. 8—9. 2. Szkόlnik L. Die Taube mit zwei Motoren. Der Motorwagen. 1912. Vol. 15. No 6. Р. 133—135. 3. Les Automobiles Loutzky. Le Chauffeur. Lockert, Louis. Éditeur scientifique. 25 Octobre 1899. P. 384—390. 4. The Loutzky motor-voiturette. The Motor-car journal. 1900. Vol. 2. No 53. P. 13. 5. Handels-Register. Beilage der Berliner Börsen-Zeitung. 1907. No 566. Р. 19. 6. Кладова Г. Винахідник моторів. Газета «Інженер-машинобудівник», 1998. 25 лютого. 7. Конструктор из Бердянска. Азовський бульвар, 2005. 19 июня. 8. Cарнацький О.П. Їх імена — то слава Запорізького краю. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2009. Вип. XXV. С. 225—229. 9. Supf P. Das Buch der deutschen Fluggeschichte: Vorkriegszeit, Kriegszeit, Nachkriegszeit bis 1932. P. Supf. — Klemm, 1935. Vol. 2. 640 p. 10. Schaar G. Gasmotor von Lutzky. GWF; das Gas- und Wasserfach. 1889. Vol. 32. No 34. Р. 1092. 11. Güldner H. Das Entwerfen und Berechnen der Verbrennungsmotoren: Handbuch für Konstrukteure und Erbauer von Gas- und Ölkraftmaschinen. Berlin, J. Springer, 1903. 546 p. 12. Supf P., Brütting G. Das Buch der deutschen Fluggeschichte: Vorkriegszeit, Kriegszeit, Nachkriegszeit bis 1932. Drei Brunnen Verlag, Stuttgart, 1958. Vol. 2. 736 p. 13. Российский государственный военно-исторический архив (РГВИА), ф. 803, оп. 1, дело 1036. Письмо Б.Г. Луцкого к князю П.Н. Енгалычеву, л. 41а, 41а (св), 41б, 41б (св). 14. РГВИА, ф. 803, оп. 1, дело 1036. Рапорт генерал-майора Фабрициуса в Главное инже- нерное управление, л. 37—40, 42—49. 15. Consul General Frank H. Mason. The potato as a source of wealth in Germany. Consular Reports. 1903. Vol. 72. No 272. P. 32—39. ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 2 (100) 119 Борис Григорович Луцький та Україна 16. Российский государственный архив Военно-Морского Флота (РГАВМФ), ф. 417, оп. 5, дело 23330. О награждении инж. Б.Г. Луцкого за изобретение нефтяного двигателя и спиртовых моторов, 21 л. 17. «The Car» road census. The Car Illustrated: A Journal of Travel by Land, Sea, & Air. London, 1906. Vol. 16. No 208. P. 399. Одержано 06.03.2018 REFERENCES 1. Ausstellung technischer Arbeitsbehelfe für das Kleingewerbe. Prager Tagblatt. 1894. Vol. 18. No 300. Р. 8—9. 2. Szkόlnik L.Die Taube mit zwei Motoren. Der Motorwagen. 1912. Vol. 15. No 6. Р. 133—135. 3. Les Automobiles Loutzky. Le Chauffeur. Lockert, Louis. Éditeur scientifique. 25 Octobre 1899. P. 384—390. 4. The Loutzky motor-voiturette. The Motor-car journal. 1900. Vol. 2. No 53. P. 13. 5. Handels-Register. Beilage der Berliner Börsen-Zeitung. 1907. No 566. Р. 19. 6. Kladova H. Vynakhidnyk motoriv. Hazeta «Inzhener-mashynobudivnyk», 1998. 25 liutoho [in Uk rainian]. 7. Konstruktor yz Berdianska. Azovskyi bulvar, 2005. 19 yiunia [in Russian]. 8. Carnatskyi O.P. Yikh imena — to slava Zaporizkoho kraiu. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. 2009. Vyp. XXV. S. 225—229 [in Uk- rainian]. 9. Supf P. Das Buch der deutschen Fluggeschichte: Vorkriegszeit, Kriegszeit, Nachkriegszeit bis 1932. P. Supf. — Klemm, 1935. Vol. 2. 640 p. 10. Schaar G. Gasmotor von Lutzky. GWF; das Gas- und Wasserfach. 1889. Vol. 32. No 34. Р. 1092. 11. Güldner H. Das Entwerfen und Berechnen der Verbrennungsmotoren: Handbuch für Konstrukteure und Erbauer von Gas- und Ölkraftmaschinen. Berlin, J. Springer, 1903. 546 p. 12. Supf P., Brütting G. Das Buch der deutschen Fluggeschichte: Vorkriegszeit, Kriegszeit, Nachkriegszeit bis 1932. Drei Brunnen Verlag, Stuttgart, 1958. Vol. 2. 736 p. 13. Rossiyskiy gosudarstvennyiy voenno-istoricheskiy arhiv (RGVIA), f. 803, op. 1, delo 1036. Pismo B.G. Lutskogo k knyazyu P.N. Engalyichevu, l. 41a, 41a (sv), 41b, 41b (sv) [in Russian]. 14. RGVIA, f. 803, op. 1, delo. 1036. Raport general-mayora Fabritsiusa v Glavnoe inzhenernoe upravlenie, l. 37—40, 42—49 [in Russian]. 15. Consul General Frank H. Mason. The potato as a source of wealth in Germany. Consular Reports. 1903. Vol. 72. No 272. P. 32—39. 16. Rossiyskiy gosudarstvennyiy arhiv Voenno-Morskogo Flota (RGAVMF), f. 417, op. 5, delo 23330. O nagrazhdenii inzh. B.G. Lutskogo za izobretenie neftyanogo dvigatelya i spirtovyih motorov, 21 l [in Russian]. 17. «The Car» road census. The Car Illustrated: A Journal of Travel by Land, Sea, & Air. London, 1906. Vol. 16. No 208. P. 399. Received 06.03.2018 А.В. Фирсов, кандидат исторических наук, доцент, докторант ГУ «Институт исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва НАН Украины», e-mail: firsov2010@gmail.com БОРИС ГРИГОРЬЕВИЧ ЛУЦКИЙ И УКРАИНА В статье освещен вклад выдающегося конструктора, изобретателя, ученого украинского происхождения Бориса Григорьевича Луцкого в развитие мирового двигателестроения, автомобилестроения и самолетостроения. На основе детальных данных доказано, что в 120 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 2 (100) О.В. Фірсов конце XIX — первой половине XX в. он был одним из самых известных конструкторов и изобретателей Европы. Показано, что хотя основным местом его изобретательской и конструкторской деятельности была Германия, он постоянно предлагал свои проекты для реализации в первую очередь на родине. Установлено, что за заслуги перед отече- ством Б.Г. Луцкий в 1903 году был награжден орденом Святого Станислава, а в 1906 году ему было присвоено звание потомственного почетного гражданина Российской импе- рии. Б.Г. Луцкий до конца жизни не принял гражданства другого государства. После окончания гражданской войны он постоянно искал пути для возвращения на родину, хотел служить Украине не из-за границы, а проживая на родной земле. Ключевые слова: двигатель внутреннего сгорания, двигателестроение, автомобилестро- ение, самолетостроение, конструктор. А.V. Firsov, PhD (History), associated professor, doctoral student of G.M. Dobrow Institute for Scientific and Technological Potential аnd Science History Studies of the NAS of Ukraine, e-mail: firsov2010@gmail.com BORYS HRYHOROVYCH LOUTSKYI AND UKRAINE The article highlights the contribution of Borys Hryhorovych Loutskyi, an outstanding engineer, inventor and scientist of Ukrainian descent, to the development of world engine-building, automotive and aircraft industries. Data on applications of his inventions by companies manufacturing transport vehicles and airplanes in the West, the Soviet Union and Ukraine given. The three reasons why the name of Loutsyi has been obliterated in Ukraine until recently are supposed: (i) because he lived mostly in Germany and did not leave heirs or memoirs or archives; (ii) after the revolutionary events in 1917 and coming of bolsheviks to power, Loutsyi, a nobleman by birth, was no longer mentioned in mass media as an alleged emigrant or class enemy; (iii) the varied forms of his surname spelling in foreign sources. Besides that, in Germany where he lived most part of his life, his name regularly appeared in newspapers and journals since the year of 1887 till the advent of Nazis to power, because Loutskyi, in spite of his significant contribution to the development of engines for cars, airplanes, submarines and ships, had alien citizenship and Jewish origin. A rich story of Loutskyi’s collaboration, as an engineer and inventor, with military and maritime departments of the Russian Empire in early 20th century till the beginning of World War I is given. On the basis of detailed data it could be demonstrated that in late 19 — early 20 century he was one of the most famous designers and inventors in Europe. It is shown that although Germany was the main place of his work as inventor and engineer, he kept offering his projects for implementation at his home country. It is established that for his services to the home country B.G. Loutzkyi was awarded the Order of St. Stanislaus in 1903, and in 1906 he was awarded the title of hereditary honorary citizen of the Russian Empire. B.G. Loutzkyi did not take out the citizenship of another state for the rest of his life. After the end of the civil war Loutzkoy was looking for ways to return to his homeland, as he wanted to serve Ukraine not from abroad, but living on his native land. Keywords: internal combustion engine, engine-building, automotive industry, aircraft industry, engineer.

Борис Григорович Луцький та Україна

Репозитарії

Схожі ресурси