100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу
25 лютого 1918 р. Мала Рада Центральної Ради прийняла закон про введення з 16 лютого григоріанського календаря (літочислення, або нового стилю) і середньоєвропейського часу. Нововведення почало діяти з 16 лютого 1918 р. за старим стилем. З календаря випали два останні дні лютого, а 16 лютого стало 1...
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Наука та наукознавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142122 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | 100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу // Наука та наукознавство. — 2018. — № 2. — С. 139-140. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-142122 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1421222018-09-27T01:23:00Z 100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу З архівів України 25 лютого 1918 р. Мала Рада Центральної Ради прийняла закон про введення з 16 лютого григоріанського календаря (літочислення, або нового стилю) і середньоєвропейського часу. Нововведення почало діяти з 16 лютого 1918 р. за старим стилем. З календаря випали два останні дні лютого, а 16 лютого стало 1 березня. 2018 Article 100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу // Наука та наукознавство. — 2018. — № 2. — С. 139-140. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142122 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
З архівів України З архівів України |
| spellingShingle |
З архівів України З архівів України 100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу Наука та наукознавство |
| description |
25 лютого 1918 р. Мала Рада Центральної Ради прийняла закон про введення з 16 лютого григоріанського календаря (літочислення, або нового стилю) і середньоєвропейського часу. Нововведення почало діяти з 16 лютого 1918 р. за старим стилем. З календаря випали два останні дні лютого, а 16 лютого стало 1 березня. |
| format |
Article |
| title |
100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу |
| title_short |
100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу |
| title_full |
100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу |
| title_fullStr |
100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу |
| title_full_unstemmed |
100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу |
| title_sort |
100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
З архівів України |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142122 |
| citation_txt |
100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу // Наука та наукознавство. — 2018. — № 2. — С. 139-140. — укр. |
| series |
Наука та наукознавство |
| first_indexed |
2025-07-10T14:11:17Z |
| last_indexed |
2025-07-10T14:11:17Z |
| _version_ |
1837269441797160960 |
| fulltext |
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 2 (100) 139
25 лютого 1918 р. Мала Рада Центральної Ради прийняла закон про
введення з 16 лютого григоріанського календаря (літочислення, або но-
вого стилю) і середньоєвропейського часу. Нововведення почало діяти з
16 лютого 1918 р. за старим стилем. З календаря випали два останні
дні лютого, а 16 лютого стало 1 березня.
Більшість істориків вважають, що на такий крок український
уряд пішов задля переходу країни на європейські принципи, адже саме
в той час Центральна Рада гостро потребувала союзників у боротьбі
з більшовиками.
Проте це не зовсім так. Реформа літочислення і часу в Російській
імперії, частиною якої була Україна, давно назріла, і подальше зволі-
кання в її прийнятті загрожувало хаосом. Тільки Тимчасовий уряд Ро-
сії своєю постановою від 27 червня 1917 р. запровадив літній час (в
Європі у цей час уже було 10 липня). Годинники було переведено на го-
дину вперед. Літній час мав діяти до 13 вересня (31 серпня) 1917 р. і
знову запроваджуватись у 1918 р. Згодом Тимчасовий уряд продовжив
дію літнього часу — спочатку до 14 (1) жовтня, а пізніше — «до особ-
ливого розпорядження Уряду». Декрет «Про введення в Російській рес-
публіці західноєвропейського календаря» прийнято на засіданні уряду
24 січня (6 лютого) 1918 р. та підписано В.І. Леніним — «з метою вста-
новлення в Росії однакового майже з усіма культурними народами об-
числення часу». Декретом пропонувалося наступний день після 31 січня
1918 р. рахувати не 1, а 14 лютого і т. д. А на перехідний період до 1 лип-
ня 1918 р. дозволялося після дати за новим стилем в дужках простав-
ляти і стару дату. В результаті на нове літочислення перейшли
також окуповані більшовиками території, серед яких був і Київ. Непід-
контрольні більшовикам російська територія та Російська православ-
на церква залишались вірними дореволюційній практиці літочислення.
Не менш проблемною та заплутаною була і різниця в часі. У Ро-
сійській імперії користувалися місцевим сонячним часом. У ХІХ ст. це
ще не вносило якогось великого дискомфорту в життя, адже мобіль-
ність населення була невисокою, а зв’язок тільки зароджувався.
У всій державі годинники показували різний час. Уніфікованими
були тільки годинники на залізничних станціях і телеграфі — за Цар-
ськосельським вокзалом у Петрограді. Водночас більшість годинників
було налаштовано за місцевим сонячним часом, і в кожній місцевості
вони показували інший час. Так, київський сонячний час відрізнявся від
Петроградського на 48 секунд.
Робітники орієнтувались за заводськими гудками, а селянам була
важлива не конкретна година, а схід сонця, коли необхідно годувати
домашню худобу. Мешканці міст могли узгоджувати свій час за міським
годинником. У Києві, наприклад, він знаходився на будинку міської думи.
100 років ВІД ДНЯ ВВЕДЕННЯ
ГРИГОРІАНСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ
І СЕРЕДНЬОЄВРОПЕЙСЬКОГО ЧАСУ
140 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 2 (100)
З архівів України
У межах Української Народної Республіки (УНР) на початку 1918 р. офіційно послуго-
вувались старим, юліанським календарем, тоді як у Європі вже давно використовували гри-
горіанський.
23 (10) лютого 1918 р., через місяць після проголошення незалежності України, на за-
сіданні уряду В.О. Голубовича міністр шляхів УНР Є.О. Сокович порушив питання «про стиль
і годину» та запропонував «установити на Україні київський час». Ідею підтримав і новий
міністр пошт і телеграфів Г.М. Сидоренко.
Рада народних міністрів доручила міністерствам шляхів та внутрішніх справ розроби-
ти відповідний законопроект і подати його на розгляд Центральної Ради.
Вже 25 (12) лютого 1918 р. Мала Рада, яка на той час перебувала у Коростені, затвер-
дила «Закон про заведення на Україні числення часу за новим стилем і переведення годинників
на середньоєвропейський час». Фактично, Центральна Рада уніфікувала всі годинники в дер-
жаві. За зразок наказала брати годинники, налаштовані за Петроградом, які було потрібно
перевести на 1 годину і 8 хвилин назад. Решта годинників, налаштованих за місцевим часом,
мали бути виправлені за новим часом. Текст закону опубліковано у «Вістнику Ради Народ-
них Міністрів УНР». Житомир. 1918. № 14, С. 4.
Проте вже в 1919 р. білогвардійці на чолі з А.І. Денікіним, які окупували Україну, знову
відродили в країні юліанський календар — 31 серпня перетворили на 19 серпня. Але у грудні
Червона армія повернула собі втрачені землі і поновила григоріанський календар.
Нижче публікується витяг із протоколу засідання Малої Ради від 12 лютого 1918 р.
про введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу. Збережено тогочасні
мовні особливості.
№ 1
ВИМІТКА
З протоколу засідання Малої Ради 12 лютого 1918 р. в м. Коростеню
Мала Рада ухвалила наступний текст закону.
1) Завести в Українській Народній Республиці нове /григоріанське/ числення
часу з 16-го лютого 1918 року. 16 число лютого рахувати першим числом місяця бе-
резоля /марта/.
2) Одночасно з цим в Українській Народній Республиці вводиться середньо ев-
ропейський час: 12 годину для Петроградського меридіану з 1-го березоля нового
стилю рахувати за 10 годин 52 хвилини ранку і згідно з цим в усій Українській На-
родній Республиці перевести стрілкі годинників.
3) Всякого роду зобов’язання, котрі застає цей закон, продовжується з 1-го бе-
резоля на тринадцять день.
4) Всі питання, зв’язані з переведенням в життя сього закону, вирішуватися
кожним міністерством по принадлежности…
З первотвором протоколу згідно:
Тов. Голови Української Центральної Ради Підпис нерозбірливий
Секретарь Центральної Ради Я. ЛЕВЧЕНКО
ЦДАВО України, ф. 1063, оп. 1, спр. 6, арк. 25.
Вступ і документ до друку підготував науковий співробітник відділу історії і со-
ціології науки і техніки ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та
історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України», к. іст. н. О.Г. ЛУГОВСЬКИЙ.
|