Прогнозування палеорусел у карбоні південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини (за результатами сейсмофаціального аналізу)
Вивчення генези аномалій типу “вуглеводневий поклад” з використанням фізико-геологічної інтерпретації каротажних діаграм, структурно-числового моделювання та геоінформаційного робота зумовило необхідність формалізації, математизації і автоматизації процесу отримання стратиграфічних даних із застосув...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
2016
|
| Назва видання: | Геоінформатика |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142268 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Прогнозування палеорусел у карбоні південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини (за результатами сейсмофаціального аналізу) / Н.І.Несіна, Г.Г. Маркова// Геоінформатика. — 2016. — № 3. — С. 14-19. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-142268 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1422682018-10-03T01:23:00Z Прогнозування палеорусел у карбоні південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини (за результатами сейсмофаціального аналізу) Несіна, Н.І. Маркова, Г.Г. Теорія та практика оптимізації освоєння природних ресурсів Вивчення генези аномалій типу “вуглеводневий поклад” з використанням фізико-геологічної інтерпретації каротажних діаграм, структурно-числового моделювання та геоінформаційного робота зумовило необхідність формалізації, математизації і автоматизації процесу отримання стратиграфічних даних із застосуванням розрахункового модуля, що виконує функцію геохронографа. Основою геохронографа слугувала космо-фізична модель процесу еволюційного розвитку об’єктів Сонячної системи, яка створена з використанням досягнень теоретичної фізики і результатів астрономічних спостережень. За допомогою реперного геохронографа в межах дослідженої площі висвітлено активність екзогенно-ендогенних процесів, обчислено час формування і тривалість існування водонафтогазоносних осадових товщ, ідентифіковано як нестаціонарний фізико-геологічний процес гідродинамічну пастку рециркуляційного типу. Отримані відомості доцільно використовувати для виявлення та дослідження зв’язків між розподілом і мінливістю у часі фізичних параметрів водо- та нафтогазоносних осадових товщ, часу появи і зникнення скупчень вуглеводнів та природиинестабільності величини їх запасів. Изучение генезиса аномалий типа “углеводородная залежь” с использованием физико-геологической интерпретации каротажных диаграмм, структурно-числового моделирования и геоинформационного робота обусловило необходимость формализации, математизации и автоматизации процесса получения стратиграфических данных с применением расчетного модуля, выполняющего функцию геохронографа. Основой геохронографа послужила космофизическая модель процесса эволюционного развития объектов Солнечной системы, которая создана с использованием достижений теоретической физики и результатов астрономических наблюдений. С помощью реперного геохронографа в пределах исследованной площади освещена активность экзогенно-эндогенных процессов, вычислены время формирования и продолжительность существования водонефтегазоносних осадочных толщ, идентифицирована как нестационарный физико-геологический процесс гидродинамическая ловушка рециркуляционного типа. Полученные сведения целесообразно использовать для выявления и исследования связей между распределением и изменчивостью во времени физических параметров водо- и нефтегазоносных осадочных толщ, времени появления и исчезновения скоплений углеводородов и природы нестабильности величины их запасов. The purpose of the paper is to give a detailed study of a deposit-type anomaly and hydrodynamic trap of the recycling type using a geo-information robot; to formalize, mathematize and automatize the stratigraphic data generation process; to create a calculation module which acts as a geochronograph; to get digital data and a graphic display of geoinformation about time, required to satisfy demand for petroleum exploration practice. Design/methodology/approach. The method used is physical and geological well log interpretation, structural and numerical modeling, and creation of geoinformation digital technology based on it. This technology is based on exponential model of the Earth formation process applying time arrow. We also employed automatized measurement of time applying a datum geochronograph. Findings. Based on the theoretical physics and astronomical observation data, we created a cosmophysical model of the evolutionary growth process of objects in the planetary system. By applying this cosmophysical model, a datum geochronograph was designed. Using this datum geochronograph within the examined area, the increase of the planet radius during the time and speed of its growth were detected, and the kinematic parameters of the process of the sedimentary cover formation were defined. Also the activity and intensity of exogenous-endogenous processes was analyzed. The time of formation and continuance of the existence of water oil and gas sedimentary rocks, the hydrodynamic trap of the recycling type, was identified as a non-stationary physics and geological process. Practical value/implications. Evidence on unobservable and non-measurable time characteristics of the Earth’s interior unknown before was obtained in an automated way. This information can extend the theoretical and practical possibilities of stratigraphy by quantitative measurement of time. The generated system of spatiotemporal data should be used to find the existing relationships between the distribution and variability of the physical properties of water and oil and gas bearing sedimentary rocks, to determine the beginning of the formation of potential and well-known hydrocarbon accumulations, and the evolution of the saturation nature and value of reserves. It is expected that the obtained geoinformation will help to raise the level of general geological understanding and the efficiency of hydrocarbon exploration. 2016 Article Прогнозування палеорусел у карбоні південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини (за результатами сейсмофаціального аналізу) / Н.І.Несіна, Г.Г. Маркова// Геоінформатика. — 2016. — № 3. — С. 14-19. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1684-2189 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142268 550.8.05/551.735.2(477.5) uk Геоінформатика Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Теорія та практика оптимізації освоєння природних ресурсів Теорія та практика оптимізації освоєння природних ресурсів |
| spellingShingle |
Теорія та практика оптимізації освоєння природних ресурсів Теорія та практика оптимізації освоєння природних ресурсів Несіна, Н.І. Маркова, Г.Г. Прогнозування палеорусел у карбоні південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини (за результатами сейсмофаціального аналізу) Геоінформатика |
| description |
Вивчення генези аномалій типу “вуглеводневий поклад” з використанням фізико-геологічної інтерпретації каротажних діаграм, структурно-числового моделювання та геоінформаційного робота зумовило необхідність формалізації, математизації і автоматизації процесу отримання стратиграфічних даних із застосуванням розрахункового модуля, що виконує функцію геохронографа. Основою геохронографа слугувала космо-фізична модель процесу еволюційного розвитку об’єктів Сонячної системи, яка створена з використанням досягнень теоретичної фізики і результатів астрономічних спостережень. За допомогою реперного геохронографа в межах дослідженої площі висвітлено активність екзогенно-ендогенних процесів, обчислено час формування і тривалість існування водонафтогазоносних осадових товщ, ідентифіковано як нестаціонарний фізико-геологічний процес гідродинамічну пастку рециркуляційного типу. Отримані відомості доцільно використовувати для виявлення та дослідження зв’язків між розподілом і мінливістю у часі фізичних параметрів водо- та нафтогазоносних осадових товщ, часу появи і зникнення скупчень вуглеводнів та природиинестабільності величини їх запасів. |
| format |
Article |
| author |
Несіна, Н.І. Маркова, Г.Г. |
| author_facet |
Несіна, Н.І. Маркова, Г.Г. |
| author_sort |
Несіна, Н.І. |
| title |
Прогнозування палеорусел у карбоні південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини (за результатами сейсмофаціального аналізу) |
| title_short |
Прогнозування палеорусел у карбоні південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини (за результатами сейсмофаціального аналізу) |
| title_full |
Прогнозування палеорусел у карбоні південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини (за результатами сейсмофаціального аналізу) |
| title_fullStr |
Прогнозування палеорусел у карбоні південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини (за результатами сейсмофаціального аналізу) |
| title_full_unstemmed |
Прогнозування палеорусел у карбоні південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини (за результатами сейсмофаціального аналізу) |
| title_sort |
прогнозування палеорусел у карбоні південно-східної частини дніпровсько-донецької западини (за результатами сейсмофаціального аналізу) |
| publisher |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Теорія та практика оптимізації освоєння природних ресурсів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142268 |
| citation_txt |
Прогнозування палеорусел у карбоні південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини (за результатами сейсмофаціального аналізу) / Н.І.Несіна, Г.Г. Маркова// Геоінформатика. — 2016. — № 3. — С. 14-19. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Геоінформатика |
| work_keys_str_mv |
AT nesínaní prognozuvannâpaleoruselukarbonípívdennoshídnoíčastinidníprovsʹkodonecʹkoízapadinizarezulʹtatamisejsmofacíalʹnogoanalízu AT markovagg prognozuvannâpaleoruselukarbonípívdennoshídnoíčastinidníprovsʹkodonecʹkoízapadinizarezulʹtatamisejsmofacíalʹnogoanalízu |
| first_indexed |
2025-07-10T14:34:41Z |
| last_indexed |
2025-07-10T14:34:41Z |
| _version_ |
1837270915556048896 |
| fulltext |
14 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2016, № 3 (59)
© Н.І. Несіна, Г.Г. Маркова
Вступ і постановка проблеми. Пошук резервуарів
вуглеводнів (ВВ) залишається головним стратегіч-
ним завданням вітчизняної нафтогазової галузі, а
Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ) – основним
вуглеводневим басейном України. Нарощуванню
вітчизняних ресурсів ВВ доволі успішно сприяє
виявлення покладів, що пов’язані з літологічними
об’єктами. Сейсморозвідка є важливим методом
вивчення осадової товщі, її застосування дає змогу
значно збільшити детальність досліджень, а вико-
ристання комплексних методів і сучасних методик
інтерпретації – підвищити ефективність прогнозу-
вання продуктивності розрізу, виявляти паралель-
но з антиклінальними структурами літологічні тіла
різної морфології, розміру і генезису.
За останні десятиліття вітчизняними і закордон-
ними дослідженнями підтверджено ефективність
використання сейсмічних кубів з високою розділь-
ною здатністю для проведення параметричного
та сейсмофаціального аналізу з метою прогнозу і
картування неантиклінальних пасток вуглеводнів,
пов’язаних з карбонатними масивами, русловими і
баровими пісковиками, дельтовими масивами [4–7,
9, 11–13]. Потреба розвивати цей напрям очевидна,
тим більше що піщані тіла, пов'язані з палеорусла-
ми у відкладах середнього карбону, неодноразово
виділяли за результатами сейсморозвідки. Про-
дуктивність піщаних тіл підтверджена бурінням у
межах Північного борту ДДЗ (Північноголубівська
площа), на решті території ДДЗ сейсмофаціальний
аналіз для їх прогнозування не проводили.
Загальна інформація про об’єкт дослідження. Ді-
лянка досліджень розміщується у приосьовій зоні
УДК 550.8.05/551.735.2(477.5)
ПрогноЗуВання Палеорусел у карбоні ПіВденно-східної
частини дніПроВсько-донецької ЗаПадини
(За реЗультатами сейсмофаціального аналіЗу)
н.і. несіна, г.г. маркова
ТОВ “Вікоіл ЛТД”, вул. Кудрявський узвіз, 7, офіс 920, Київ 04053, Україна,
e-mail: natalia_nesina@bigmir.net, galina.markova@ubseismic.com
За результатами сейсмофаціального аналізу, застосованого для розрізів товщ середнього і верхнього карбону у
південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини, виявлено ділянки поширення прогнозних палео-
русел. Вони знаходяться на схилах антиклінальної складки, сформованої внаслідок росту солянокупольної
структури. За аналізом карт сейсмофацій, вертикальних перерізів і погоризонтних зрізів сейсмічного куба з
амплітудними аномаліями, що відповідають палеоруслам, зроблено висновок, що палеорусла формувались
у мінливих умовах осадонагромадження, пов’язаних як з регіональними чи глобальними коливаннями рів-
ня моря, так і з локальними тектонічними рухами, спричиненими утворенням солянокупольної структури.
Літологічні тіла, тобто палеорусла, є потенційними пастками вуглеводнів, що постійно підтверджується віт-
чизняними і закордонними дослідженнями.
ключові слова: сейсмофаціальний аналіз, палеорусло, погоризонтний зріз, Дніпровсько-Донецька западина,
пенсильваній.
південно-східної частини ДДЗ. За нафтогазогео-
логічним районуванням вона належить до зони
зчленування Машівсько-Шебелинського газонос-
ного і Октябрсько-Лозівського перспективного
районів [1].
Основними структурами осадового чохла площі
є Краснопавлівське підняття, пов'язане з одноймен-
ним соляним штоком, східна центрикліналь Гри-
горівського прогину та східна частина Октябрсько-
Сахновщинської монокліналі [3].
методика досліджень. Сейсмофаціальний ана-
ліз здійснений у програмному продукті Stratimagic
компанії Paradigm Geophysical. Було вибрано інтер-
вали часового мігрованого куба 3D, які відповіда-
ють продуктивним горизонтам верхньої частини
середнього карбону та нижній частині верхнього
карбону.
Методикою сейсмофаціального аналізу перед-
бачено пошук відповідності між формою сейсміч-
ної траси та літологією, вибір оптимальної кількості
класів (сейсмофацій), які відображують літолого-
фаціальні особливості інтервалів досліджень, роз-
рахунок карт і кубів сейсмофацій. Для створення
еталонних відповідностей оптимальною умовою є
наявність свердловин на площі робіт, результатів
їх геофізичних досліджень, випробування, опису
керна. Через відсутність цих даних використано
апріорну геологічну інформацію та результати до-
сліджень суміжних ділянок. Для контролю якості
використано кореляційні криві та набори карт сей-
смофацій. На картах розподілу сейсмофацій від-
повідним кольором позначено сейсмофації, кіль-
кість яких відповідає кількості вибраних класів.
15ISSN 1684-2189 ГЕОІНФОРМАТИКА, 2016, № 3 (59)
© Н.І. Несіна, Г.Г. Маркова
Рис. 1. Карта розподілу сейсмофацій в інтервалі продуктивного горизонту Б-7 (верхня частина башкирського ярусу, середній
карбон) (а) та вертикальний переріз часового мігрованого куба через прогнозне палеорусло (б). Стрілка вказує на контур
прогнозного палеорусла
Fig. 1. Seismic-facies map in the interval of producing horizon B-7 (the upper part of the Bashkirian Layer, Middle Carboniferous) (a)
and vertical section of the time migrated cube across the prognosis paleo-channel (б). Cursor indicates the prognosis paleo-channel
contour
Рис. 2. Погоризонтний зріз (а), карта розподілу сейсмофацій (б) та карта розподілу сейсмофацій на ділянці прогнозного
палеорусла (в). Інтервал продуктивного горизонту М-1, верхня частина московського ярусу. Стрілка вказує на контур
прогнозного палеорусла
Fig. 2. Horizon slice (a), seismic-facies map (б) and seismic-facies map in the area of the prognosis paleo-channel (в). The interval of
producing horizon M-1, the upper part of the Moscovian Layer. Cursor indicates the prognosis paleo-channel contour
Рис. 3. Погоризонтний зріз (а) і карта розподілу сейсмофацій на площі робіт (б) в інтервалі, що відповідає нижній частині
відкладів верхнього карбону. Стрілки вказують на положення прогнозного палеорусла
Fig. 3. Horizon slice (a) and seismic-facies map (б) in the interval of the upper part of Upper Carboniferous. Cursors indicate the
prognosis paleo-channel contour location
16 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2016, № 3 (59)
© Н.І. Несіна, Г.Г. Маркова
Зважаючи на відсутність свердловинних даних на
площі досліджень, для сейсмофаціального аналізу
було застосовано оптимальну в такій ситуації ме-
тодику – класифікацію ділянок сейсмічних трас за
технологією нейронних мереж. Для пошуку ано-
мальних амплітудних ділянок, що ототожнюються
з літологічними тілами, використано погоризонтні
зрізи мігрованого часового куба, на яких ці ділянки
проявлені найконтрастніше [8].
результати сейсмофаціального аналізу. Карти
сейсмофацій, які розраховано для інтервалів се-
реднього і верхнього карбону, надали можливість
Рис. 4. Погоризонтні зрізи часового мігрованого куба в інтервалі продуктивного горизонту М-2 та вертикальні перерізи цього
куба у верхній (а), середній (б) і нижній (в) частинах інтервалу. Стрілки вказують на контур прогнозного палеорусла
Fig. 4. Horizon slices of the time migrated cube in the interval of producing horizon M-2 and vertical sections of this cube in the upper
(a), in the middle (б), in the lower (в) parts of the interval. Cursors indicate the prognosis paleo-channel contours
17ISSN 1684-2189 ГЕОІНФОРМАТИКА, 2016, № 3 (59)
© Н.І. Несіна, Г.Г. Маркова
виділити прогнозні літологічні об’єкти ймовірно
алювіального генезису (палеорусла), наявність яких
узгоджується як із загальними умовами осадонагро-
мадження в середньому і пізньому карбоні ДДЗ,
так і з особливостями формування солянокуполь-
ної структури на ділянці досліджень.
Протягом башкирського віку на території ДДЗ
існував морський басейн, розмір якого скорочу-
вався під час загального піднімання території та
пов'язаної з ним регресії, тому верхня частина баш-
кирського ярусу формувалась в умовах постійного
обміління [2]. У той час на території досліджень
могли існувати невеликі палеопотоки (палеоріч-
ки). На карті розподілу сейсмофацій (рис. 1, а)
прослідковується вузька звивиста лінія, що ото-
тожнюється з прогнозним палеоруслом. Невелика
ширина, звивистість (меандрування) і напрямок,
субпаралельний простяганню ДДЗ, може свідчити
про формування палеорусла на доволі похилій ді-
лянці північного крила антиклінальної складки. На
вертикальному перерізі часового мігрованого куба
(рис. 1, б) через прогнозне палеорусло видно ви-
гини осей синфазності, які можна ототожнювати із
врізом русла у підстильні породи.
Наприкінці московського віку мілководномор-
ські обстановки змінились континентальними та
лагунними [2]. В інтервалах, що відповідають верх-
ньомосковським продуктивним горизонтам М-2 і
М-1, результати сейсмофаціального аналізу показа-
ли можливу наявність прогнозних алювіальних па-
леорусел з напрямком течії як у бік осьової частини,
так і субпаралельно простяганню ДДЗ (рис. 2). Імо-
вірно це були достатньо потужні алювіальні потоки
зі знач ним привнесенням теригенного матеріалу зі
схилу Українського щита, які формувались протя-
гом тривалого часу на похилій ділянці. В межах
прогнозного палеорусла були розраховані сейсмо-
фації і побудовані відповідні карти, де кожна сейс-
мофація позначена певним кольором. Результати
показали кольорову зональність, що може відпо-
відати нагромадженню теригенного матеріалу, ха-
рактерному для звивистих русел (рис. 2, в).
У пізньому карбоні територія ДДЗ існувала то
як акумулятивний басейн, то як відносно підви-
щене ерозійне плато [2]. Сейсмофаціальний аналіз,
проведений для нижньої частини відкладів верх-
нього карбону, показав імовірність існування на
площі невеликих звивистих палеопотоків, можли-
во алювіа льного походження, з напрямком течії як
у бік осьової частини ДДЗ, так і субпаралельно її
простяганню (рис. 3).
Обнадійливим є те, що на розташованих не-
подалік Західнохрестищенській, Західноведмедів-
ській, Миролюбівській площах південно-східної
частини ДДЗ у товщі верхнього карбону (верхня
частина авіловської світи) пісковики алювіального
генезису виявилися газонасиченими [10].
реконструкція розвитку палеорусла (продуктив-
ний горизонт м-2). Приклад прогнозованого палео-
русла, локалізованого у продуктивному горизонті
М-2, демонструє можливість реконструкції його
розвитку протягом тривалого часу. Так, послідов-
ний аналіз погоризонтних зрізів, розрахованих у
часовому інтервалі, що відповідає цьому продук-
тивному горизонту, показав наявність амплітудних
аномалій, якими можна проілюструвати характер
формування палеорусла. На рис. 4 зображено по-
горизонтні зрізи у трьох частинах часового інтерва-
лу, який відповідає горизонту М-2, та вертикальні
перерізи часового куба з позначенням положення
цих інтервалів і вигинами осей синфазності, що
можуть відповідати врізам у підстильні породи.
Можна припустити, що нахил пластів протягом
цих часових інтервалів змінювався у зв’язку з роз-
витком соляноупольної структури. Нестабільними
були характер, морфологія, розміри і потужність
палеопотоків, але майже незмінним залишався на-
прямок їх течії.
Висновки. Наведені приклади та аналіз поперед-
ніх досліджень переконливо доводять ефективність
застосованої методики для прогнозування літоло-
гічних пасток ВВ, особливо за наявності надійних
покришок, літологічних заміщень, тектонічних
екранів. Так, за результатами сейсмофаціального
аналізу виділено прогнозні палеорусла в централь-
ній частині Північного борту ДДЗ на Мягківській
площі у верхній частині московського ярусу серед-
нього карбону [7]. У східній частині центральної
зони ДДЗ на схилах антиклінальних структур, де
процеси розмиву порід карбону були менш знач-
ними, ніж на борту, і де у виявлених алювіаль-
них об’єктах знайдено поклади вуглеводнів [10],
результати сейсмофаціального аналізу (побудова
карт сейсмофацій, аналіз морфології амплітудних
аномалій сейсмічних кубів) значно полегшать по-
шук прогнозних літологічних пасток ВВ.
1. Атлас родовищ нафти і газу України / М.М. Іванюта,
В.О. Федишин, Б.І. Денега [та ін.]. – Львів: УНГА,
1998. – 1421 с.
2. Геологическая история территории Украины. Палео-
зой / О.И. Берченко, Н.И. Боярина, Г.И. Вакарчук
[та ін.]. – К. : Наук. думка, 1993. – 199 с.
3. Геология и нефтегазоносность Днепровско-Донецкой
впадины. Стратиграфия / Д.Е. Айзенверг, О.И. Бер-
ченко, Н.Е. Бражникова [та ін.]. – К. : Наук. думка,
1988. – 148 с.
4. Лукин А.Е. Проблема фациальной диагностики пес ча-
ных тел и пути ее решения / А.Е. Лукин, П.М. Кор-
жнев, А.Д. Науменко, С.В. Окрепкий // Геологічний
журнал. – 2012. – № 2. – С. 7–21.
5. Несіна Н. Візейський карбонатний масив на Ливен-
ській структурі (центральна частина південної при-
бортової зони Дніпровсько-Донецької западини) /
Н. Несіна, М. Здоровенко, Т. Шкроб, К. Дяченко //
Геолог України. – 2012. – № 1. – С. 83–86.
18 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2016, № 3 (59)
© Н.І. Несіна, Г.Г. Маркова
6. Несіна Н.І. Застосування сейсмофаціального ана-
лізу для вивчення верхньосерпуховських відкладів
Суходольської площі (північні окраїни Донбасу) /
Н. І. Не сіна // Збірник наукових праць УкрДГРІ. – 2012. –
№ 4. – С. 184–188.
7. Несина Н.И. Применение результатов сейсмофаци-
ального анализа в комплексе с данными бурения
и ГИС для прогноза неантиклинальных ловушек
углеводородов в центральной части Северного борта
Днепровско-Донецкой впадины / Н. И. Несина //
Azerbaijan Geologist. – 2013. – № 17. – С. 101–108.
8. Нежданов А.А. Геологическая интерпретация
сейсморазведочных данных / А.А. Нежданов. – Тю-
мень: ТюмГНГУ, 2000. – 133 с.
9. Хабанець І.А. Сейсмічний прогноз і класифікація
верхньосерпуховських біогермних споруд північних
окраїн Донбасу / І.А. Хабанець, О.М. Тяпкіна // Гео-
інформатика. – 2015. – № 2. – С. 62–70.
10. Шакин В.А. Зоны нефтегазонакполения Днепров -
ско-Донецкой впадины / В.А. Шакин. – М.: Недра,
1977. – 120 с.
11. Krawczynski L. Sequence stratigraphic interpretation in-
tegrated with 3D seismic attribute analysis in an intrac-
ratonic setting: Toolachee formation, Cooper Basin, Aus-
tralia: Master’s Thesis / L. Krawczynski. – Queensland:
Queensland University of Technology, School of Natural
Resource Sciences, 2004. – 186 p.
12. Shikhaliyev A. Lithology, facies and structural features
study based on seismic and well data: methodology and
applicaton / A. Shikhaliyev, S.D. Sadykhov // Geophys-
ics News in Azerbaijan. – 2007. – N 1. – P. 5–11.
13. 3D seismic attributes applied to carbonates / C. Skirius,
S. Nissen, N. Haskell et al. // The Leading Edge. – 1999. –
N 1. – P. 384–393.
Надійшла до редакції 25.05.2016 р.
ПрогноЗироВание Палеорусел В карбоне юго-Восточной части
днеПроВско-донецкой ВПадины (По реЗультатам сейсмофациального аналиЗа)
Н.И. Несина, Г.Г. Маркова
ООО “Викоил ЛТД”, ул. Кудрявский спуск, 7, офис 920, Киев 04053, Украина,
e-mail: natalia_nesina@bigmir.net, galina.markova@ubseismic.com
В результате проведения сейсмофациального анализа в юго-восточной части Днепровско-Донецкой впади-
ны в интервале, соответствующем толще среднего и верхнего карбона, обнаружены участки распростране-
ния прогнозных палеорусел. Прогноз выполнен для отложений склонов антиклинальной складки, которая
сформировалась в результате роста солянокупольной структуры. Анализ карт сейсмофаций, вертикальных
сечений и погоризонтных срезов сейсмического куба с амплитудными аномалиями, которые соответствуют
палеоруслам, позволяют сделать вывод, что палеорусла формировались в изменчивых условиях осадкона-
копления, вызванных как региональными или глобальными колебаниями уровня моря, так и локальными
тектоническими движениями, связанными с образованием солянокупольной структуры. Литологические
тела, в данном случае палеорусла, являются потенциальными ловушками углеводородов, что постоянно
подтверждается отечественными и зарубежными исследованиями.
ключевые слова: сейсмофациальный анализ, палеорусло, погоризонтный срез, Днепровско-Донецкая впа-
дина, пенсильваний.
Paleo-Channels PrediCtion in Carboniferous sediMents of the south-east Part
of the dniePer-donets basin (based on the results of siesMiC-faCies analysis)
N.I. Nesina, G.G. Markova
LLC “Vikoil LTD”, 7 Kudryavsky uzviz Str., of. 920, Kyiv 04053, Ukraine, e-mail: natalia_nesina@bigmir.net,
galina.markova@ubseismic.com
The purpose of the paper is to show the efficacy of seismic-facies analysis for more specific application of 3D seismic to
predict lithological hydrocarbon traps. The analysis was carried out in the South-East part of the Dnieper-Donets Basin
for the sediments of Carboneferous on the sides of an anticline fold formed during a salt dome structure growing.
design/methodology/approach. Predictions were carried out using Neural Network Technology (NNT) seismic traces
classification to obtain seismic facies distribution.
findings. The prediction areas of paleo-channels location were identified in the intervals of the Middle and Upper
Carboniferous sediments based on the results of seismic-facies analysis. The results of the seismic-facies maps analysis,
vertical sections and horizon slices of the seismic cube with amplitude anomalies corresponding to paleo-channels,
allowed us to suppose that these paleo-channels were formed under different conditions of sedimentation. These
conditions were connected with global sea level variations and with local tectonic movements caused by salt-dome
structure forming.
19ISSN 1684-2189 ГЕОІНФОРМАТИКА, 2016, № 3 (59)
© Н.І. Несіна, Г.Г. Маркова
Practical value/implications. Paleo-channels, as the lithological bodies, are quite promising for potential non-anticline
hydrocarbon traps forming. The latter has been constantly confirmed by Ukrainian and foreign geologists.
Keywords: seismic-facies analysis, paleo-channel, horizon slice, Dnieper-Donets Basin, Pennsylvanian.
references:
1. Atlas rodovyshch nafty i hazu Ukrayiny. M.M. Ivanyuta, V.O.Fedyshyn, B.I. Deneha. L’viv, UNHA, 1998, 1421 p. (in
Ukrainian).
2. Geologicheskaja istorija territorii Ukrainy. Paleozoj. O.I. Berchenko, N.I. Bojarina, G.I. Vakarchuk. Kyiv, Naukova dumka,
1993, 199 p. (in Russian).
3. Geologija i neftegazonosnost’ Dneprovsko-Doneckoj vpadiny. Stratigrafija. D.E. Ajzenverg, O.I. Berchenko, N.E. Brazh-
nikova. Kyiv, Naukova dumka, 1988, 148 p. (in Russian).
4. Lukin A.E., Korzhnev P.M., Naumenko A.D., Okrepkij S.V. Problema facial’noj diagnostiki peschanyh tel i puti ee reshe-
nija. Geologicheskij zhurnal, 2012, no. 2, pp. 7-21 (in Russian).
5. Nesina N., Zdorovenko M., Shkrob T., Dyachenko K. Vizeys’kyy karbonatnyy masyv na Lyvens’kiy strukturi (tsentral’na
chastyna pivdennoyi prybortovoyi zony Dniprovs’ko-Donets’koyi zapadyny). Ukrainian Geologist, 2012, no. 1, pp. 83-86.
(in Ukrainian).
6. Nesina N.I. Zastosuvanya seysmofatsial’noho analizu dlya vyvchennya verkhn’oserpukhovs’kykh vidkladiv Sukhodol’s’koyi
ploshchi (pivnichni okrayiny Donbasu). Zbirnyk naukovykh prats’ UkrNDI HRI, 2012, no. 4, pp. 184-188 (in Ukrai-
nian).
7. Nesina N.I. Primenenie rezul’tatov sejsmofacial’nogo analiza v komplekse s dannymi burenija i GIS dlja prognoza
neantiklinal’nyh lovushek uglevodorodov v central’noj chasti Severnogo borta Dneprovsko-Doneckoj vpadiny. Azerbaijan
Geologist, 2013, no. 17, pp. 101-108 (in Russian).
8. Nezhdanov A.A. Geologicheskaja interpretacija sejsmorazvedochnyh dannyh. Tjumen’, Tjumenskij gosudarstvennyj neft-
egazovyj universitet, 2000, 133 p. (in Russian).
9. Khabanets I.A., Tiapkina O.M. Seismic image prediction and classification of upper serpukhovian carbonate buildups.
Geoinformatika, 2015, no. 2, pp. 62-70 (in Ukrainian).
10. Shakin V.A. Zony neftegazonakpolenija Dneprovsko-Doneckoj vpadiny. Moskow, Nedra, 1977, 120 p.
11. Krawczynski L. Sequence stratigraphic interpretation integrated with 3D seismic attribute analysis in an intracratonic set-
ting: Toolachee formation, Cooper Basin, Australia: Master’s Thesis. Queensland, Queensland University of Technology,
School of Natural Resource Sciences, 2004, 186 p.
12. Shikhaliyev A., Sadykhov S.D. Lithology, facies and structural features study based on seismic and well data: methodology
and applicaton. Geophysics News in Azerbaijan, 2007, no. 1, p. 5-11.
13. Skirius C., Nissen S., Haskell N. 3D seismic attributes applied to carbonates. The Leading Edge, 1999, no. l, pp. 384-393.
Received 25/05/2016
|