Документ 1926 р. про охорону місця знаходження Черкаського замку
Збережено в:
Дата: | 2009 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2009
|
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/14248 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Документ 1926 р. про охорону місця знаходження Черкаського замку / В.В. Ластовський // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 15. — С. 139-144. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-14248 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-142482013-02-13T02:26:49Z Документ 1926 р. про охорону місця знаходження Черкаського замку Ластовський, В.В. Пам’яткознавство в документах 2009 Article Документ 1926 р. про охорону місця знаходження Черкаського замку / В.В. Ластовський // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 15. — С. 139-144. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 966-531-142-5 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/14248 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Пам’яткознавство в документах Пам’яткознавство в документах |
spellingShingle |
Пам’яткознавство в документах Пам’яткознавство в документах Ластовський, В.В. Документ 1926 р. про охорону місця знаходження Черкаського замку |
format |
Article |
author |
Ластовський, В.В. |
author_facet |
Ластовський, В.В. |
author_sort |
Ластовський, В.В. |
title |
Документ 1926 р. про охорону місця знаходження Черкаського замку |
title_short |
Документ 1926 р. про охорону місця знаходження Черкаського замку |
title_full |
Документ 1926 р. про охорону місця знаходження Черкаського замку |
title_fullStr |
Документ 1926 р. про охорону місця знаходження Черкаського замку |
title_full_unstemmed |
Документ 1926 р. про охорону місця знаходження Черкаського замку |
title_sort |
документ 1926 р. про охорону місця знаходження черкаського замку |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Пам’яткознавство в документах |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/14248 |
citation_txt |
Документ 1926 р. про охорону місця знаходження Черкаського замку / В.В. Ластовський // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 15. — С. 139-144. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
work_keys_str_mv |
AT lastovsʹkijvv dokument1926rproohoronumíscâznahodžennâčerkasʹkogozamku |
first_indexed |
2025-07-02T15:59:07Z |
last_indexed |
2025-07-02T15:59:07Z |
_version_ |
1836551448944443392 |
fulltext |
Розділ V ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВО
В ДОКУМЕНТАХ
В.В. ЛастоВський
Документ 1926 р. про охорону місця
знаходження Черкаського замку
Документ, що нижче наводиться, – чи не
єдиний випадок у вітчизняній пам’яткоохоронній
справі, коли було поставлене питання про охо-
рону місця знаходження Черкаського замку
з метою його збереження та подальшого вивчен-
ня. На жаль, за радянської влади офіційно це
питання більше не розглядалося. Як результат,
у 1960–х роках місце ймовірного знаходження
Черкаського замку було фактично знищене:
остаточно зруйнована троїцька церква і цвин-
тар, розпочалося спорудження Пагорбу слави.
Внаслідок різних земляних робіт (перекопуван-
ня, підсипки), а також встановлення надгроб-
них плит і монументу на штучному кургані був
знищений потужний культурний шар.
Місце знаходження Черкаського замку
– досі нерозв’язана проблема. Місцева кра-
єзнавча традиція радянського періоду (яка
успішно перекочувала і в сучасну місцеву
краєзнавчу думку) ще в 1970–х роках ототож-
нювала місце Черкаського замку з територією
колишньої троїцької церкви та нині існуючого
Пагорбу слави. Інформація “Люстрації” 1552 р.,
що в Черкасах існувало одразу 2 замки не
враховувалася (хоча слід було спочатку іден-
тифікувати можливі місця знаходження обох
замків). До того ж, у зв’язку з цим сама собою
напрошується думка про можливість існуван-
ня замку взагалі в різних місцях. Достеменно
відомо, що замок знищувався у 1482, 1637,
1686 (за Вічним миром) і 1768 роках. Питання
тільки в тому, де він відновлювався? На сьо-
140
годні відомо, що праворуч і ліворуч від «Замковища» знаходилися
2 городища, що датуються ХНІ–ХVIII ст. (див. рис. 2).
сучасні археологічні дослідження Д. куштана чітко показали
наявність двох культурних горизонтів на сусідній «Замковій горі»,
один із яких датується ХIV–ХV ст., другий – ХІІІ–ХVII ст. [1].
Цей хронологічний розрив має цілком логічне пояснення: у
1482 р. відбувся похід кримського хана Менглі-Гірея, в резуль-
таті якого був зруйнований київ. традиційно вважається
(на думку М. Довнар-Запольського, висловлену ним у 1892 р.),
що тоді Черкаський замок єдиним відбився й уцілів. Насправді, він
також був спалений, про що свідчив сам Менглі-Гірей у листі 1495 р.
до Великого князя московського Івана ІІІ Васильовича.
Звичайно, остаточно питання щодо місця знаходження
Черкаського замку вирішити нині практично не можливо, оскіль-
ки археологи позбавлені можливості реально дослідити сучасну
територію Пагорбу слави. але нові археологічні матеріали дають
вагомі підстави для ідентифікації як місця замку не «Замчища»,
де була троїцька церква і тепер знаходиться Пагорб слави, а сусід-
нього городища.
На користь цієї версії свідчить ще один факт. У «Люстрації»
1552 р. наводиться наступна інформація: «Просторъность замку
удолжъ сажонъ 30, а въ поперекъ отъ стены, которая отъ Днепра
(підкреслення наше – авт.), до рову, которий теперъ в замку,
троїцька церква. Фото початку ХХ ст.
141
а перво былъ за стеною
старого замку, сажонъ 17»
[2]. Із цього випливає, що
замок, збудований в середині
ХVI ст., ширшою своєю час-
тиною розміщувався в сто-
рону Дніпра, довжина якої
становила приблизно 60 м.
Відтак, цей замок не міг зна-
ходитися на місці Пагорбу
слави. Можливо тут зна-
ходився замок, збудований
пізніше, – наприклад після
1637 р., або після 1711 р.
Документ 1926 р. важ-
ливий тим, що він показує
зацікавленість українських
істориків у дослідженні
пам’яток старовини з метою
з’ясування дійсної історії.
На жаль, інтереси держав-
ного політичного механізму
переважували наукові інтереси, що й проявилося у повній мірі
з ситуацією навколо «Замчища».
Документ має свою специфічну орфографію, що зумовлене не
лише своєрідністю української ділової мови 1920–х років, але й від-
сутністю можливості точної фіксації її, оскільки цей документ був
надрукований на друкарській машинці, де були відсутні українські
літери «ї» та «є».
Документ подається без змін.
До Окрполітосвіти при черкаської Окрінспектури Наросвіти
ЗаВІД. охороною памьятників старовини
містецтв і природи на Черкащині,
уповноваженого ВУак, о. олександріва [3]
В Черкасах е цікаве історичне місце, з яким звьязано дуже
багато спогадів про минуле Черкащини – це цвинтарь троіцькоі церк-
ви [4], котрий цілком зі своіми крутими схилами й ще примітним
старим взвозом уявляе з себе зміцнене місце старих Черкас, де ще
з самого початку ХVI-го віку знайходився відомий в історіі Украіни
сучасний план місця знаходження
Черкаського замку. З досліджень Д.
куштана.
142
і особливо козачини Черкаській замок [5]. В 1532 році цей замок,
як і саме місце, на довгій час було обложено татарами з великою гар-
матною стрільбою [6], але без усякого успіху, і потім навкруги цього
замка богато було пролито крови на протязі украінськоі історіі аж до
часів коліівщини [7]. Ще в половині перейшлого віку, як це видно
з архівних матерьялів, це місце було відомо серед населення Черкас
під назвою «Замковище» [8]. – Зараз це місце уявляе з себе звичай-
ний цвінтарь, улюбленій місцевим населенням завдяки тому чудово-
му краевіду, якій відкриваеться з цього цвінтаря на Дніпро і околиці,
і тому завжді відвідуваемий [9].
Не вважаючи на історичне і прилюдне значіння цього місця,
в останні пьятнадцять років тут зьявилось де кілько могил з монумен-
тами головне духовенства і их жинок. Звичайно при копанні могил
й уставленні монументів не зверталось ніякой уваги на археологічне
значіння рушеного грунту.
З приводу того, що цвінтарь троіцькой церкви, як Черкаске
замковище з наукового боку ще не досліджено і на ньому ні яких
археологічних дослідчих раскопов ще не провадилось [10], гадаю,
що копання могил, в звязку з рушеням грунту, може бути шкод-
ливим в интересах наукового дослідження замковища, - й тому,
в порядку що до приняття засобів охорони памьятників старовини,
прохаю окрполитосвіту поклопотатись перед окрвиконкомом, аби
оВк заборонив через місцеву епарх. канцелярію епископа робити
в межах троіцького цвінтаря, на старому Черкаському замковищі
погріб небіжчиків, яких то ні було, хоч би і самого духовенства, яке
повінно памьятати синодальне распорядження 1819 року, суворо
Діорама-реконструкція Черкаського замку у Черкаському обласному
краєзнавчому музеї. Худ. а.В. казанський (1985).
143
забороняюче погрібати небіжчиків в межах цвінтаря, коли цвінтарь
знайходиться серед місця, або села.
м. Черкаси.
1926 року, лютого 14 дня.
Уповноважений Всеукраінського археологічного комітета при
ВУаН
Державний архів Черкаської області,
ф. Р–131, оп. 1, спр. 30, арк. 11–11 зв.
1. Куштан Д.П. Нові археологічні матеріали доби середньовіччя з Черкас //
археологічні відкриття в Україні 2002–2003 рр. – Вип. 6. – к., 2004. – с. 33–35;
Він же. Нові дослідження посаду Черкаського замку // Нові дослідження пам’яток
козацької доби в Україні. – Вип. 13. – к., 2004. – с. 19–22.
2. архив Юго-Западной России. – Ч. VII. т. І. – к., 1886. – с. 77.
3. олександров олександр Миколайович (1874–?) – історик, архео-
лог, архівіст; народився у курському повіті в сім’ї диякона; навчався
в курській духовній семінарії, після цього – на історико-філологічному факультеті
Харківського університету (1906–1910); член Московського археологічного това-
риства (1910), учитель історії та географії у гімназіях м. Черкаси (1910–
1918), лектор Черкаського педтехнікуму (1920–1925), голова товариства охорони
пам’яток старовини, мистецтв та природи на Черкащині (1920–1928), вчений-
архівіст Черкаського окружного архівного управління (з 1925 р.), уповноважений
Всеукраїнського археологічного комітету при ВУаН (з 1925 р.). У 1927 р. після
проведення ревізії Черкаського музею, на нього був написаний «донос». Після
1928 р. інформація про життя і діяльність о.М. олександрова відсутня
(див.: Державний архів Черкаської області, ф. Р–131, оп. 1, спр. 30, арк. 82;
Кривенко С. Розриті могили. Чигиринська старовина і скарбошукання за описом
1923 року // Пам’ятки України. – 2002. – №2. – с. 59, 63; Мариновський Ю.
Черкаська минувшина. – кн. ІІ. – Черкаси, 2002. – с. 365–367; Клименко Т.А.
охорона пам’яток історії та культури Чигиринщини в 20–х роках ХХ ст. (за доку-
ментами державного архіву Черкаської області) // свідок козацької слави: погляд
крізь століття. – Черкаси, 2004. – с. 158–176).
4. троїцька церква в Черкасах відома з 1671 р., коли вона була збудована
за благословенням київського митрополита йосифа Нелюбовича-тукальського.
спочатку ця церква знаходилася на Подолі. В 1745 р. на її місці було збудо-
вано новий храм. В середині ХVIII ст. троїцька церква деякий час перебува-
ла у підпорядкуванні греко-католицької конфесії, але з 1766 р. перейшла у
підпорядкування православній Переяславсько-Бориспільській єпархії. З 1793 р.
її парафія – у складі київської митрополії. В 1859–1863 роках у Черкасах замість
дерев’яного храму був збудований кам’яний. Із 1861 р. при ній діяла двохклас-
на церковнопарафіяльна школа. З 1922 р. парафія троїцької церкви належала
обновленській громаді. В 1933 р. храм був пограбований і розтрощений, невдовзі –
офіційно закритий. Знову почав функціонувати у 1941 р. і діяв до 1960 р. Деякий
час тут знаходилися мощі святого Макарія токаревського, перенесені в 1942 р.
з м. Переяслава. Після чергового закриття церкви її приміщення використову-
валося як складські приміщення Морського клубу, а невдовзі (у 1965 р.) було
висаджене в повітря (див.: описание староства черкасского, протопопии мошен-
ской, благочестивых церквей к епархии переяславской издревле принадлежащих
// киевские епархиальные ведомости. – 1862 – с. 377; Похилевич Л. сказания
о населенных местностях киевской губернии. – к., 1864. – с. 613; Памятная книж-
144
ка киевской епархии. – к., 1882. – с. 197; Мариновський Ю. Черкаська минувшина.
– кн. ІІ. – Черкаси, 2002. – с.452–456). Нова троїцька церква (сучасний соборний
храм Черкаської єпархії УПЦ кП) в Черкасах почала споруджуватися наприкінці
1980–х років і зараз знаходиться неподалік від місця колишнього храму.
5. Черкаський замок з’явився, очевидно, наприкінці ХV ст. В описі 1552 р.
було зафіксовано існування в Черкасах одразу двох замків – «старого» і «нового».
Проіснував замок аж до кінця ХVIII ст. На сьогодні зберігся ряд описів замку
(1552, 1570, 1765).
6. У 1532 р. відбувся похід кримського хана саадет-Гірея на Черкаси. Цей
напад був складовою частиною широкомасштабної міжнародної військової операції
за участі кримського ханства, Московської держави та Молдавського князівства.
Під час походу хан використав усі підвладні йому військові сили – загони всіх
орд ханства, загін турецьких яничар і загін із 50 гарматами. облога Черкаського
замку продовжувалася 2 тижні. обороною керував черкаський і канівський
староста остафій Дашкович. Закінчився похід вимушеним миром для кримсь-
кого хана, котрий не зміг зруйнувати замок. Ці події змусили о. Дашковича
в 1533 р. на Піотрковському сеймі представити проект створення військової залоги
на Дніпровських островах. У літературі цей проект вважається предтечею створен-
ня Запорозької січі (детальніше див.: Ластовський В.В. облога Черкаського замку
у 1532 р. (із історії міжнародних відносин у східній Європі в 30–х роках XVI–го
ст.) // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. – к, 1999.
– т.3. – с. 76–96.).
7. У 1593 р. біля стін замку відбулася битва між загонами к. косинського
і польськими військами. сам к. косинський загинув у стінках замку, запрошений
туди на переговори до князя о. Вишневецького. У 1637 р. місто і замок знову
були спалені після битви під кумейками. В 1768 р. Черкаський замок був захопле-
ний повсталими гайдамаками (Похилевич Л. сказания о населенных местностях
киевской губернии. – к., 1864. – с. 612).
8. На цій території з 1780 р. знаходилася римо-католицька каплиця, збудована
князем Ієронімом сангушком. також «Замковище» згадується у 1838 р. у зв’язку
із проханням про купівлю на ньому земельної ділянки. У середині ХІХ ст. спо-
гади про Черкаський замок були зафіксовані П. кулішем, під час його подорожі
Черкащиною (див.: Кулиш П. Записки о Южной Руси. – к., 1994. – с. 239.)
9. сучасний Пагорб слави, де поховані солдати і офіцери, загиблі під час
звільнення міста Черкаси від нацистів у 1943 р. Поруч знаходиться Черкаський
обласний краєзнавчий музей, офіційно відкритий у 1985 р.
10. На жаль, це місце так і залишилося недослідженим. Побічну інформацію
дають лише сучасні археологічні матеріали з навколишніх територій (напри-
клад, див.: Куштан Д.П. Нові археологічні матеріали до вивчення історії
пізньосередновічних Черкас // Нові дослідження пам’яток козацької доби
в Україні. – Вип. 9. – к., 2000. – с. 17–21; Він же. сюжетні кахлі козацької доби
з Черкас // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – Вип. 15. –
к., 2006. – с. 68–71).
|