Внесок Й. Плейнерової у розвиток археологічного музейництва

У статті аналізується діяльність чеського археолога та музеолога, доктора Йвани Плейнерової зі створення археологічних музеїв просто неба різних типів: in situ та “експериментальних поселень” (“Бржезно”, ”Альтамира”, ”Прага-Троя на Фарках”). Розглядаються також підготовлені дослідницею музейно-педаг...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Кепін, Д.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2009
Schlagworte:	Музеєзнавство
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/14274
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Внесок Й. Плейнерової у розвиток археологічного музейництва / Д.В. Кепін // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 111-118. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-14274
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-142742013-02-13T02:38:05Z Внесок Й. Плейнерової у розвиток археологічного музейництва Кепін, Д.В. Музеєзнавство У статті аналізується діяльність чеського археолога та музеолога, доктора Йвани Плейнерової зі створення археологічних музеїв просто неба різних типів: in situ та “експериментальних поселень” (“Бржезно”, ”Альтамира”, ”Прага-Троя на Фарках”). Розглядаються також підготовлені дослідницею музейно-педагогічні програми. Наприкінці статті вміщено бібліографію її праць з музеології. В статье анализируется деятельность чешского археолога и музеолога, доктора Иваны Плейнеровой по созданию археологических музеев под открытым небом разных типов: in situ и “экспериментальных поселений” (“Бржезно”, ”Альтамира”, ”Прага-Троя на Фарках”). Рассматриваются также подготовленные исследовательницей музейно-педагогические программы. В конце статьи подана библиография ее трудов по музеологии. In this article the activity of the Czech archeologist and museologist Dr. Ivana Pleinerova in the field of creation of the archeological museums in the open air of the different types: in situ is analyzed as well as “experimental settlements” (“Březno”, “Altamira”, “Prague-Troya on Farky”) are analyzed too. Museological-and-Pedagogical programs, having been developed by the investigator are considered. The bibliography of the scientist’s works in the field of the museology has been prepared. 2009 Article Внесок Й. Плейнерової у розвиток археологічного музейництва / Д.В. Кепін // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 111-118. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 966-531-142-5 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/14274 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Музеєзнавство Музеєзнавство
spellingShingle	Музеєзнавство Музеєзнавство Кепін, Д.В. Внесок Й. Плейнерової у розвиток археологічного музейництва
description	У статті аналізується діяльність чеського археолога та музеолога, доктора Йвани Плейнерової зі створення археологічних музеїв просто неба різних типів: in situ та “експериментальних поселень” (“Бржезно”, ”Альтамира”, ”Прага-Троя на Фарках”). Розглядаються також підготовлені дослідницею музейно-педагогічні програми. Наприкінці статті вміщено бібліографію її праць з музеології.
format	Article
author	Кепін, Д.В.
author_facet	Кепін, Д.В.
author_sort	Кепін, Д.В.
title	Внесок Й. Плейнерової у розвиток археологічного музейництва
title_short	Внесок Й. Плейнерової у розвиток археологічного музейництва
title_full	Внесок Й. Плейнерової у розвиток археологічного музейництва
title_fullStr	Внесок Й. Плейнерової у розвиток археологічного музейництва
title_full_unstemmed	Внесок Й. Плейнерової у розвиток археологічного музейництва
title_sort	внесок й. плейнерової у розвиток археологічного музейництва
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2009
topic_facet	Музеєзнавство
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/14274
citation_txt	Внесок Й. Плейнерової у розвиток археологічного музейництва / Д.В. Кепін // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 111-118. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT kepíndv vnesokjplejnerovoíurozvitokarheologíčnogomuzejnictva
first_indexed	2025-07-02T16:00:18Z
last_indexed	2025-07-02T16:00:18Z
_version_	1836551523899801600
fulltext	111 Stelmach I.F. Public museums are in a historical retrospective view The museum term – “a social museum” was introduced for scientific use in 1978 for the definition of a category of museums being symbolic for the Soviet period and previously called “local”, “non-state”, “self-regulatory”, “national”. The term with deep gnosiological roots, keeping its major meaning, is actively used for the definition of a corresponding category of museums within the broadest chrono- logical frameworks. It would be right to further use the term “social museum” in respect to all museums, created on public initiative of the on the basis of collections, being non-state property, regardless of time of the creation of museums. Д.В. КЕПІН Внесок Й. Плейнерової у розвиток археологічного музейництва У статті аналізується діяльність чеського археолога та музеолога, доктора Йвани Плейнерової зі створення археологічних музеїв просто неба різних типів: in situ та “експериментальних поселень” (“Бржезно”, ”Альтамира”, ”Прага-Троя на Фарках”). Розглядаються також підготов- лені дослідницею музейно-педагогічні програми. Наприкінці статті вміщено бібліографію її праць з музеології. Серед дослідників, популяризаторів археології для широкої громад- ськості засобами музейних експозицій, почесне місце належить одному з провідних чеських археологів і музеологів із експериментальної археології, фахівцю у галузі неоліту, бронзи, раннього залізного віку, досліднику куль- тури давніх слов’ян і германців, доктору філософії (спеціалізація археоло- гія та музеологія), науковому співробітнику Інституту археології (Прага), Голові громадської організації (RAO) з реконструкції археологічних об’єктів у Чеській Республіці Йвані (Івані) Плейнеровій (Гніздовій). Дослідниця народилася 30 червня 1929 р. у Празі. В 1952 р. з відзнакою закінчила Карловий (Празький) університет. Ще під час навчання в універ- ситеті почала слухати семінари професора, згодом академіка Чехословацької академії наук (далі – ЧСАН) та директора Інституту археології ЧСАН (Прага) Яна Філіпа, який невдовзі стане керівником її дисертаційної роботи. У 1963 р. Й. Плейнерова успішно захистила дисертацію присвячену пам’яткам унетицької археологічної культури доби бронзи (“Únětická kultura v oblasti Krušných hor a jejím sousedství”, Praha, Archeologický ústav, 1963). Ще з 1954 р. Й Плейнерова очолює експедицію з дослідження багато- шарової пам’ятки у селищі Бржезно за 5 км на захід від м. Лоуні (Північно- Чеська область). У цей час з метою популяризації досягнень археології серед широкої аудиторії, насамперед – дітей і молоді, під її керівництвом роз- робляється наукова концепція музеєфікації відкритих комплексів і об’єктів із натурними реконструкціями, а також розлаються відповідні музейно- 112 освітні навчальні програми. З 1960–х років у Лоунському регі- ональному музеї (заснований у 1889 р.) Й. Плейнерова почала викладати музеологію й археоло- гічне музейництво для майбут- ніх співробітників створюваного “археопарку”. Дослідниця також проводила в музеї науково- методичні та практичні семінари з археологічної скансенології [1]. Археологічний “скансен” “Бржезно” був створений у 1981 р. (з 1994 р. – філія Регіо-нального музею в Лоуні). Перші архе- ологічні пам’ятки (поселення неоліту та ранніх слов’ян) були відкриті дослідницею у середині 1950–х років, і до сьогодні вивчаються в умо- вах скансену. Тоді ж Й. Плейнерова запропонувала частину об’єктів музеєфікувати і створити “археодром” із реконструкціями житла. Поселення Бржезно є багатошаровим: культура лінеарної кераміки з рештками будівель (середній неоліт II A), лендельський шар кінця неоліту, рештки палісаду та культових будівель енеоліту, яма культури дзвоноподіб- них кубків раннього енеоліту, рештки будівель та 2 поховання унетицької культури раннього бронзового віку (1800–1500 роки до н.е.), рештки будівель кновізької культури пізньої бронзи, поховання середнього періоду рживнач- ської культури та ранньої ступені культур шнурової кераміки, культурний шар латенського часу, слов’янського часу (V ст. н.е.), періоду переселення народів (друга половина VІ ст. н.е.) празького типу. У “скансені” зроблено реконструкції житла доби неоліту (4 тис. років до н.е.), житла германців VІ ст. н.е., двох ранньослов’янських жител VІ та І� ст. н.е. Також експону-І ст. н.е., двох ранньослов’янських жител VІ та І� ст. н.е. Також експону-VІ та І� ст. н.е. Також експону-І та І� ст. н.е. Також експону- ються реконструкції господарських будівель і печі для обпалення кераміки І� ст. н.е. та бронзоливарна майстерня з горном для виплавки заліза. У “скансе- ні” проводяться експерименти з житлобудівництва, виготовлення кераміки та Рис. 1. Загальний вигляд археологічного “скансе- ну” “Бржезно”. Фото Й. Плейнерової, 1999 р. Рис. 2. На передньому плані реконструкція неолітичного житла в “Бржезно”. Фото Й. Плейнерової, 1999 р. 113 приготування їжі, а також із виробництва бронзи та заліза. Дослідження прово- дяться за участі археологів професорів Р. Плейнера та Е. Неуступного (Інститут археології Чеської акаде- мії наук, Прага), інженера- архітектора Й. Шкабрада (Державний інститут реконструкції стародав- ніх міст і структур), док- тора Й. Варжека (Інститут етнографії та фольклористики, Прага), доктора В. Штайнохра (Відділ етнографії Національного музею, Прага) та місцевих жителів. Із 2006 р. ведуться роботи з реконструкції жител доби фракійсько- го гальштату. У планах Й. Плейнерової є показати на прикладі досліджень у Бржезно історію стародавньої архітектури та побуту давнього населення Чехії від неоліту до пізнього середньовіччя [2] (рис. 1–2). Інший музей просто неба за участі Й. Плейнерової “Скансен-табір із історії первісності Альтаміра” відкрито у 1986 р. Музей розташова- но біля міст Космоносі та Младе-Болеслав (Північно-Чеська область). Експозиція створена дослідницею у співпраці з Р. Плейнером й інженером Я. Цврчеком. У “скансені” проводяться дитячі археологічні фестивалі з екс- периментальної археології. Діти мають змогу брати участь у експериментах із реконструкції житла доби неоліту, раннього залізного віку, виготовлення стародавньої кераміки та знарядь праці, вивчати давні ремесла та кулінарію тощо. В окремому приміщенні експонуються копії палеолітичних рисунків із Ласко, Ніо, печери Трьох Братів [3] (рис. 3–4). За ініціативи і безпосередньої участі Й. Плейнерової з 1996 р. роз- почав функціонувати “археопарк” “Прага-Троя на Фарках”, де в 1974 р. було виявлене пізньогальштатське поселення доби раннього залізного віку. “Археопарк” розташований на правому березі р. Влтави. Загальна площа музею – 2 га. Територія, де розташо- ваний “археопарк” досліджу- валася в 1966–1973 роках на площі 35 га. Тут виявлені пам’ятки різних епох: ран- нього неоліту (6000–4000 роки до н.е.), пізнього нео- літу (4000–2000 роки до н.е.), раннього та пізнього бронзо- вого віку (1800–800 роки до н.е.), раннього залізного віку Рис. 3. Загальний вигляд археологічного “скансену” ”Альтаміра” (1986). За Й. Плейнеровою. Рис. 4. Реконструкція житла кельтів у археологічному “скансені” “Альтаміра” (1986). За Й. Плейнеровою. 114 (VІ–V ст. до н.е.). Дослідження пізньогальштатського поселення біланської культури проводили- ся в 1966–1974 роках за учас- ті археологів М. Фрідріхової та М. Слабіни. І досі тут продовжу- ється створення “експерименталь- ної” зони за участі Р. Плейнера та М. Шмолікової, М. Попелкої (археологічний відділ Музею історії міста Праги). Перша зона є ядром “археопарку”, що демон- струє реконструкцію поселення. Вона складається з палісаду, який являє собою частину укріплень, що відносяться до V ст. до н.е. Реконструйовані дубові стовбури висотою 3–3,7 м, культову будів- лю та 3 житла. Друга частина – це т.зв. експериментальна зона “археопарку”. Музей “Прага-Троя на Фарках” включено у Празькі Ботанічні сади. В “археопарку” відбуваються дні ремесел [4] (рис. 5–6). У цей же час під керівництвом Й. Плейнерової та Я. Турека (громад- ська організація “Старожитність”) відкрито “археопарк” у Празі 6 – Лібоці. В цьому експериментальному центрі діти і студенти вивчають життя й побут мешканців Праги за доби середньовіччя, зокрема, технологію виго- товлення одягу, знарядь праці, кераміки, музичних інструментів, “серед- ньовічну” кулінарію. В “археопарку” відбуваються концерти стародавньої музики. В навчальних кабінетах можна ознайомитися з виставками робіт дітей, колекціями археологічних знахідок. Під керівництвом Й. Плейнерової та за участі Р. Плейнера, про- фесора Я. Маліна, Л. Пешка, Й. Гавела, Я. Коваржика, Ї. Брженя, Я. Фрідріха, В. Чтверака, М. Куна, Ї. Червинки та Г. Червінкової, Л. Тінтера в 1979 р. створе- ний і наступного року від- критий дитячий відділ із експериментальної архео- логії “Мамуті” при будинку дітей і юнацтва у Празі 7. З 1989 р. в Музеї історії міста Праги діє постійна виставка експериментальної архео- Рис. 5. Генеральний план археологічно- го парку “Прага-Троя на Фарках” (1998). За Й. Плейнеровою. 1 – “експериментальні” поля; 2 – головна брама; 3 – реконструйований палісад; 4 – культова ділянка (реконструкція святилища); 5 – реконструкції житла пізньогальштатського пері- оду; 6 – “експериментальна зона”. (Пунктиром указаний екскурсійний маршрут). Рис. 6. Загальний вигляд головної брами гальштатського поселення в “археопарку” (1998). За Й. Плейнеровою. 115 логії, на якій експонуються вироби, виготовлені дітьми під керівництвом музейних педагогів, а також виставка “День у мамута”. Відділ під- готував у зазначеному музеї виставку “З мамутом у пер- вісність”, яка проходила в 1999–2000 роках. При відді- лі діє також “археопарк” біля м. Непомука. У цьому центрі дітей навчають стародавнім технологіям із виготовлення кам’яних знарядь праці, нео- літичної кераміки, житлобу- дівництва, бронзових і залізних виробів, текстильних виробів, вивчення рецеп- тури давніх страв тощо. Ще один “археопарк” відкрито при цьому ж відділі у Віллі Нові Угржинові. З другої половини 1990–х років відділ також співпрацює з археологом, академіком Чеської академії наук В. Матушеком і Б. Драгуном. Й. Пленеровою підготовлена низка експозицій і виставок у різних музеях Чехії з історії первісного суспільства та середньовіччя [5], а також низка сайтів з експериментальної археології. Діяльність цієї чеської дослідниці у галузі експериментальної археоло- гії дала поштовх до створення доктором Р. Тихім у 1994 р. першого вузів- ського центру з експериментальної археології при кафедрі історії педаго- гічного факультету Вищої педагогічної школи м. Градець-Кралове (Східна Чеська область). У 1998 р. на цьому факультеті була відкрита також перша в Європі магістерська програма за спеціальністю “Інструктор експерименту в археології”. Вузівський центр із експериментальної археології має і влас- ний “уявний музей” просто неба у місцевості “Борек” неподалік Лібрантіца (поблизу м. Градець-Кралове). “Археопарк” являє собою реконструйоване неолітичне поселення. Такі ж “уявні музеї” існують у Могелниці поблизу Забржева (Північна Моравська область) та Розтоках (неподалік від Праги). В таких “археопарках” проходять практику чеські студенти, що спеціалізу- ються на археології. Метою таких музеїв є: вивчення процесу будівництва житла за доби неоліту (розрахунок використання матеріалу та часу на їх спорудження) та виготовлення кераміки; вивчення складу керамічних виро- бів та їх функціональне призначення, знарядь праці та їх функцій; способів обробки ґрунту; вивчення проблем, пов’язаних із переходом від мезоліту до неоліту в історії давнього населення Центральної Європи. В 1996 р. Р. Тихий заснував аналогічний “археопарк” – Центр експериментальної археології Див. підготовлені Й. Плейнеровою матеріали з експериментальної археології на сайтах за цією адресою: www.pruvodce.com; www.muzeumlouny.cz; www.arup.cas.cz; www.kosmonosy.cz; www.vitejte.cz; www.botanicka.cz; www.mamuti.cz; www.exrea.net Рис. 7. Й. Плейнерова на семінарі з реконструкції архе- ологічних об’єктів у м. Младе-Болеслав. Фото Вацлава Горака, 1997 р. 116 поблизу м. Вшестарі, – який знайомить відвідувачів із давньою історією Східної Чехії (неоліт, ранній та пізній бронзовий вік, гальштат). При філо- софському факультеті Університету м. Градець-Кралове відкрито кафедру практичної та експериментальної археології [6]. Загалом, наукова та педагогічна діяльність Й. Плейнерової в галу- зі археологічного музейництва знайшла визнання не тільки у Чеській Республіці, але і в інших країнах: Франції, Німеччині, Бельгії, Австрії, Словаччині, Болгарії, Польщі, Росії, Україні. 1. Filip J. Enzyklopädisches Handbuck zur Ur-und Frühgeschichte Euroas: Bd. 1 [A–K]. – Bd. 2 [L–Z]. – Praha: Academia, 1966. – Bd. 2. – S. 1046; Pavlů I., Drašnarová M. Jubileum PhDr. Ivany Pleinerové, CSc. // Archeologické rozhledy. – 1999. – Ročník LI, sešit 2. – S. 416–422. 2. Pleinerová I. Březno vesnice prvních Slovanů v Severozápadních Čechách. – Praha: Academia nakladatelstvi Česko-Slovenske akademie ved, 1975. – 142 s.; Pleinerová I., Pavlů I. Březno. Osada z Mladší doby kamenné v Severozápadních Čechach. – Louni: Okresní Muzeum v Lounech Severočeské nauk nakladatelstvi v Ústí nad Labem, 1979. – 144 s.; Pleinerová I. Kultovní objekty z pozdní doby kamenné v Březně u loun // Památky archeologické. – 1980. – Ročník LXXI. – Čislo 1. – S. 10–60; Вона ж. Häuser des Spätlengyelhorizontes in Březno bei Louny // Památky archeologické. – 1984. – Ročník LXXV. – Čislo 1. – S. 7–49; Pleinerová I., Hrala J. Březno, osada lidu knovízské kul- tury v Severozápadních Čechach – Die Siedlung des Volkes mit der Knovízer Kultur in Nordwestbohmen. – Ustí nad Labem; Severočeské nakladatelství, 1988. – 280 s.; Pleinerová I. Dva Eneolitické dlouhé domy z Března // Památky archeologické. – 1990. – Ročník LXXXI, čislo 2. – S. 255–274; Osvaldová H. Prezentace vybraných archeologických pamá- tek (Referat přednesený na mezinárodní konferenci “Ochrana archeologických památek” dne 10.10.1989 v Praze) // Památky a příroda. – 1990. – Čislo 10. – Praha. – S. 577–583; Skanzen Březno. – Louni, 2002. – 7 s. 3. Cvrček J. Altamira. Detsky Praveky Skanzen. – Kosmonosy, 1996. – 16 s.; Waldhauser J. Zpráva o archeologickém Skanzenu v Kosmonosich na Mladoboleslavsku // Archeologické rozhledy. – 1994. – Ročník XLVI, čislo 3. – S. 466–467; 4. Popelka M., Šmolikova M. Dny pravekých technologii v archeoparku v Praze – Troji aneb jak Dal? // Archeologické rozhledy. – 2003. – Ročníк LV, sešit 4. – S. 803–806. 5. Turek J. Den středověké texilní výroby v archeologickém parku v Liboci // Archeologické rozhledy. – 1999. – Ročník LI, čislo 1. – S. 190–191; Červinka J. 20 let Oddílu experimentální archeologie Mamuti. O spolupráci archeologů a dětského oddílu Mamuti při Domu dětí a mládeže v Praze 7 // Archeologické rozhledy. – 1999. – Ročník LI, čislo 3. – S. 568–571; Bureš M. Tábor experimentální archeologie // Archeologické rozhle- dy. – 1999. – Ročník LI, čislo 4. – S. 885; Matoušek V. Den experimentální archeologie v Roztokách u Prahy // Archeologické rozhledy. – 1999. – Ročník LI, čislo 4. – S. 885–886; Він же. Hostivice v Pravěku. Nové objevy starých sídlišt v Litovicích. // Archeologické rozhledy. – 1999. – Ročník LI, čislo 4. – S. 886–887. 6. Tichý R. První vysokoškolské centrum experimentální archeologie při ústavu historic- kých věd PdF VŠP Hradec Králové // Archeologické rozhledy. – 1999. – Ročníк LI, čislo 1. – S. 181–183. Список наукових праць доктора Й. Плейнерової з музеології 1. Pleinerová I. Archeologický výzkum v Březně u Loun. Výstava. – Louny: Okresní muzeum, 1966. – 24 s. 117 2. Pleinerová I. “Pravěké a časně historické osídlení v Březně” – výstava v Lounech // Archeologické rozhledy. – 1967. – Ročník XIX, čislo 2. – S. 260, 265, 269. 3. Pleinerová I., Štauber B. Archeologická výstava v Lounech // Archeologické rozhledy. – 1980. – Ročník XXXII, čislo 5. – S. 570–571. 4. Pleinerová I. Experimenty se stavbou a obýváním staroslovanských domů // Vesmír. – 1982. – Čislo 62. – S. 359–364. 5. Pleinerová I. Život ve staroslovanské vesnici z pohledu archeologických experimentů v Březne u loun. Monografia // Almanach Okresní knihovny Louny, 1985. – Čislo 9. 6. Pleinerová I. Březno: Experiments with building Old Slavic houses and living in them // Památky archeologické. – 1986. – Ročníк LXXVII, čislo 1. – S. 104–176. 7. Pleinerová I., Neustupný E. K otázce stravy ve staroslovanském období (Experiment v Březně) // Archeologické rozhledy. – 1987. – Ročník XXXIX, čislo 1. – S. 90–101. 8. Pleinerová I. Archaeological experiments at Březno. Building Slavic huts and Living in them // Archaeology in Bogemia 1981-1985. – Prague, 1986. – P. 289–300. 9. Pleinerová I. An experimental station at Březno near louny (NW Bohemia) // Archaeology in Bogemia 1986-1990. – Praha, 1991. – P. 256–259. 10. Pleinerová I. L’experience de Brezno: reconstruction des maisons slaves primitives // Archeologie expermentale. T. 2. La terre. L’os et la Pierre, la maison et les champs. – Paris, 1991. – S. 170–175. 11. Pleinerová I. Březno // XIIth congress IUPPS Bratislava. A guide to the excursions. – Bratislava, 1991. – S. 41–42. 12. Pleinerová I. Der experimentelle Aufbau des trapezförmigen Hauses von Březno (Spätlengyelhorizont) // Archäologische Arbeitsgemeinschaft Ostbayern/West-und Südböhmen. – Deggendorg, 1992. – S. 31–34. 13. Pleinerová I. The Experimental Facility of the Institute of Archaeology at Březno near Louny // Památky archeologické. – 1994. – Ročník 85. – Supplement 1. 25 Years of Archaeological Research in Bohemia. – P. 293–294. 14. Pleinerová I. Reconstrukce archeologických objektů (RAO) – Občanské sdružení pro popularizaci archeologie // Archeologické rozhledy. – 1998. – Ročníк L, čislo 2. – S. 494–496, 511–518. 15. Pleinerová I., Štauber B. Den starobylých řemesel v archeologickén skanzenu v Březně u Loun. // Archeologické rozhledy. – 1999. – Ročníк LI, čislo 4. – S. 887–889. 16. Pleinerová I. Die Altslawischen Dorfer von Březno bei Louny. – Praha: Archeologický ústav Academie věd ČR Praha; Okresní muzeum Louny, 2000. – 300 s. 17. Pleinerová I. Význam experimentu v archeologii (příspěvek k archeologickým meto- dam) // Нові технології в археології. – К.–Львів: Ін–т археології НАН України; Ін–т археології ЛНУ ім. І. Франка, 2002. – С. 4–9. Кепин Д.В. Вклад И. Плейнеровой в развитие археологического музейного дела В статье анализируется деятельность чешского археолога и музеоло- га, доктора Иваны Плейнеровой по созданию археологических музеев под открытым небом разных типов: in situ и “экспериментальных поселений” (“Бржезно”, ”Альтамира”, ”Прага-Троя на Фарках”). Рассматриваются также подготовленные исследовательницей музейно-педагогические про- граммы. В конце статьи подана библиография ее трудов по музеологии. 118 Kepin D.V. I. Pleynerova’s contribution to the development of the archaeo- logical museum work In this article the activity of the Czech archeologist and museologist Dr. Ivana Pleinerova in the field of creation of the archeological museums in the open air of the different types: in situ is analyzed as well as “experimental set- tlements” (“Březno”, “Altamira”, “Prague-Troya on Farky”) are analyzed too. Museological-and-Pedagogical programs, having been developed by the investi- gator are considered. The bibliography of the scientist’s works in the field of the museology has been prepared. Є.І. КОВАЛЬЧУК Фонд сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї: етапи формування (1929–2009 роки) У статті характеризується формування фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї, розкриті основні етапи цього процесу впродовж 1929–2009 років (роки існування музею), визначено місце та роль сакральної спадщини Волині в художній культурі України. До наукового обігу введена низка унікальних творів волинського іконопису. Стаття написана на документальних джерелах, широко використані документи наукового архіву та фондів Волинського краєзнавчого музею. Волинь займає важливе місце в давній мистецькій культурі України. Впродовж останньої чверті �� ст. були створені значні збірки релігій- них пам’яток із Волині в низці музеїв України, зокрема, у Волинському і Рівненському краєзнавчих музеях, Острозькому історико-культурному запо- віднику, Національному музеї у Львові, Музеї народної архітектури і побуту України в Києві, – що викликає нині незмінний науковий інтерес. Значна частина пам’яток сакрального мистецтва зберігається у церквах Волині. В українській історичній науці і музеєзнавстві тема формування музей- них збірок практично не опрацьована, тому цілком закономірною є потреба дослідити формування фондів Волинського краєзнавчого музею, проаналі- зувати стан і шляхи створення однієї з найбільших і найцінніших музейних збірок регіону – колекції релігійного мистецтва Волинського краєзнавчого музею, дати наукову оцінку і, насамкінець, окреслити місце й роль сакраль- ної спадщини Волині в мистецькій культурі України. Автором перших публікацій 1960–1970-х років, у яких згадувалися волинські пам’ятки сакрального мистецтва, є Павло Жолтовський, доктор мистецтвознавства, автор низки статей і монографій з історії українського мистецтва. У своїх дослідженнях він торкався різних явищ мистецької куль- тури і пам’яток, походженням із Волині [14, с. 73; 15]. Займаючись упродовж багатьох років експедиційною роботою в різних регіонах України, в т.ч. й

Внесок Й. Плейнерової у розвиток археологічного музейництва

Institution

Ähnliche Einträge