Новий підхід до звичного поняття

Рецензія на книгу: Т. В. Гребенюк. Подія в художній системі сучасної української прози: морфологія, семіотика, рецепція: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2010. – 424 с....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Бунчук, Б.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2010
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142962
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Новий підхід до звичного поняття / Б. Бунчук // Слово і Час. — 2010. — № 12. — С. 98-99. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-142962
record_format dspace
spelling irk-123456789-1429622018-10-21T01:23:01Z Новий підхід до звичного поняття Бунчук, Б. Рецензії Рецензія на книгу: Т. В. Гребенюк. Подія в художній системі сучасної української прози: морфологія, семіотика, рецепція: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2010. – 424 с. 2010 Article Новий підхід до звичного поняття / Б. Бунчук // Слово і Час. — 2010. — № 12. — С. 98-99. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142962 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Бунчук, Б.
Новий підхід до звичного поняття
Слово і Час
description Рецензія на книгу: Т. В. Гребенюк. Подія в художній системі сучасної української прози: морфологія, семіотика, рецепція: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2010. – 424 с.
format Article
author Бунчук, Б.
author_facet Бунчук, Б.
author_sort Бунчук, Б.
title Новий підхід до звичного поняття
title_short Новий підхід до звичного поняття
title_full Новий підхід до звичного поняття
title_fullStr Новий підхід до звичного поняття
title_full_unstemmed Новий підхід до звичного поняття
title_sort новий підхід до звичного поняття
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2010
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142962
citation_txt Новий підхід до звичного поняття / Б. Бунчук // Слово і Час. — 2010. — № 12. — С. 98-99. — укp.
series Слово і Час
work_keys_str_mv AT bunčukb novijpídhíddozvičnogoponâttâ
first_indexed 2025-07-10T16:09:02Z
last_indexed 2025-07-10T16:09:02Z
_version_ 1837276853075705856
fulltext Слово і Час. 2010 • №1298 НОВИЙ ПІДХІД ДО ЗВИЧНОГО ПОНЯТТЯ Т. В. Гребенюк. Подія в художній системі сучасної української прози: морфологія, семіотика, рецепція: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2010. – 424 с. Л і т е р а т у р о з н а в с т в о , як і будь-яка інша наука, розвивається не ізольовано, а суголосно рухові всієї п а р а д и г м и х уд ож н ь о - н а у к о в и х н а д б а н ь людства . Кожен новий к у л ьт у р н о - і с т о р и ч н и й період розвитку вимагає оновлення дослідницького інструментарію науковця. Саме меті такого оновлення м а є п р и с л у ж и т и с я м о н о г р а ф і ч н а п р а ц я Т. Гребенюк “Подія в художній системі сучасної української прози: морфологія, семіотика, рецепція”. Дослідниця розглядає категорію події в кількох системах координат, серед яких найбільш очікувана щодо розгляду події – сюжетологічна – посідає не головне місце. Підхід авторки монографії до проблем події та подієвості детермінований комун ікатив істським сприйняттям художнього тексту як зустрічі двох свідомостей, велика дослідницька увага зосереджена саме на реакціях свідомості реципієнта. Актуальність дослідження зумовлена також комплексним підходом Т. Гребенюк до аналізу сучасної української прози. Існує чимало статей , присвячених аналізові творів сьогодення, написано кілька цілісних монографій, наприклад, праці Т. Гундорової, Н. Зборовської, Р. Харчук. Однак наукових досліджень великого обсягу, в яких вивчення сучасного літературного матеріалу здійснювалося б у ракурсі певної вузько сформульованої власне літературознавчої проблеми, поки що немає. Р е ц е н з о в а н а п р а ц я покликана заповнити цю лакуну в літературознавчому дискурсі. Монографія поділяється на три розділи, структуровані в ідпов ідно до аспек т ів вивчення поді ї , з -поміж ви значальних автор к а вирізняє метажанровий , рецептивний та мотивний. У першому розділі праці авторка пропонує детальну класифікацію сучасної української прози за метажанровим принципом, вкладаючи в поняття метажанру значення “структурно вираженого, нейтрального щодо літературного роду, усталеного варіанту багатьох історично конкретних засоб ів художнього моделювання світу, об’єднаних спільним предметом художнього зображення” (с. 39-40). На означення творів, художньою домінантою яких є гранична психолог ізац ія й суб’єктивізація художнього змісту, авторка книжки вводить термін “суб’єктна проза”. Важливим критерієм при класифікації корпусу аналізованих у монографії текстів є фактор імовірності / вірогідності описуваних подій стосовно позатекстової дійсності . Відповідно – метажанри суб ’єктної та пригодницької прози дослідниця оцінює як протилежні полюси запропонованої шкали. Кожну із класифікаційних груп сучасної прози супроводжують висновков і пол оження щодо о с обли во с те й вл пр Р по ла ди на в і ви ви ви ре ав Слово і Час. 2010 • №12 99 структури, семіотики події та експлікації подієвості. Наприклад, у пригодницькій прозі, на думку Т.Гребенюк, основними репрезентантами події виступають пригода й авантюра, а в суб ’єктній прозі – подія внутрішньопсихологічна. На прикладах конкретних твор ів розлядаються структурно-семіотичні характеристики цих репрезентантів події і простежуються особливості їх хронологічної тяглості в тексті. Т. Гребенюк оперує не лише власне літературознавчими працями , а й надбаннями інших наук . Приміром , цікавими спробами інтердисциплінарного дослідження вважаємо трансформацію авторки подієвої концепції психологічного часу українських психологів Є. Головахи та О . Крон іка , концепц і ї тяглост і події в тексті лінгвіста В . Шабеса , теорі ї темпоральності художнього сприйняття музикознавця Б. Асаф’єва та ін. Новаторською рисою монографії Т. Гребенюк є спроба введення в науковий ужиток власних термінів на зразок подієтворчого потенціалу художнього засобу. Особливу увагу авторка рецензованої монографії приділяє проблемам рецепції художньої події, почасти – проблемі темпоральності події, що фіксує в собі труднощі визначення її конструктивного і смислового ядра, відділення події від неподієвих елементів тексту. Т. Гребенюк широко розглядає поняття подієвості тексту як градаційної характеристики виявленості в ньому подієвого начала і пропонує власні критерії визначення подієвості як числової величини. Не оминає увагою дослідниця й малоподієві твори : адже такі художні тексти не піддаються схематизації та однозначному трактуванню, механізми дослідження тут перегукуються з підходами до вивчення художньої організації лірики. У третьому розд іл і посл ідовно реалізується структурно-семіотичний метод дослідження художнього твору, зокрема ун іверсально -культурний підхід до аналізу текстових феноменів. Імпонує позиція авторки в тому, що інваріантні мотиви літературних творів розглядаються як носії універсального, глибинного значення, яке актуалізується в певні культурно- історичні епохи, і художньо втілюють основні проблеми часу. У річищі такого підходу в рецензованому дослідженні проаналізовано інваріантні мотиви кінця світу (всесвітнього потопу), гріхопадіння й порятунку людства. З а п р о п о н о в а н і в м о н о г р аф і ї теоретичні положення описано на прикладах конкретного текстового матеріалу, що сприяє релевантному сприйняттю та розумінню наукових поглядів авторки: розгляд редукованої подієвості здійснюється на прикладі прози Т. Прохаська, аналіз подієтворчого п о т е н ц і а л у х уд ож н і х п р и й ом і в реалізується на матеріалі роману О. Ульяненка, констатація рис подієвості всіх метажанрів сучасної української прози обов ’язково підкріплюється аналізом їх текстової експлікації. На нашу думку, можна було б стисло окреслити специфіку подієвості прози 60-х – 80-х років минулого століття для увиразнення природи подієвості в сучасній прозі, а також уточнити критерії визначення понять “малоподієва проза”, “безподієва проза”. Матеріал рецензованого дослідження може прислужитися при формуванні н о в і т н ь о г о л і т е р а т у р о з н а вч о г о інструментарію, зокрема, при аналізі темпоральності художнього наративу, метажанрової природи літератури в певну епоху та питань мотивної структури прозового твору. Крім того, результати рецензованого дослідження, безперечно, стануть у пригоді викладачам вищої (та старших класів середньої) школи, а також студентам-гуманітаріям. Борис Бунчук Отримано 14.10.2010 р. м. Чернівці