До розрахунку електричної міцності малогабаритного вводу мобільної повірочної лабораторії

Розроблена методика визначення просторової траєкторії розвитку електричного стримера в малогабаритному високовольтному вводі мобільної повірочної лабораторії, яка враховує тривимірну конструкцію внесення....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автори:	Бржезицький, В.О., Троценко, Є.О., Маслюченко, І.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут технічних проблем магнетизму НАН України 2009
Назва видання:	Електротехніка і електромеханіка
Теми:	Техніка сильних електричних та магнітних полів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/143255
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	До розрахунку електричної міцності малогабаритного вводу мобільної повірочної лабораторії / В.О. Бржезицький, Є.О. Троценко, І.М. Маслюченко // Електротехніка і електромеханіка. — 2009. — № 6. — С. 42-45. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-143255
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1432552018-10-28T01:23:22Z До розрахунку електричної міцності малогабаритного вводу мобільної повірочної лабораторії Бржезицький, В.О. Троценко, Є.О. Маслюченко, І.М. Техніка сильних електричних та магнітних полів Розроблена методика визначення просторової траєкторії розвитку електричного стримера в малогабаритному високовольтному вводі мобільної повірочної лабораторії, яка враховує тривимірну конструкцію внесення. Разработана методика определения пространственной траектории развития электрического стримера в малогабаритном высоковольтном вводе мобильной поверочной лаборатории, которая учитывает трехмерную конструкцию ввода. A calculation procedure for a spatial trajectory of an electric streamer propagation in a small-size high-voltage bushing of a mobile verification laboratory is developed with allowance for 3D design of the bushing. 2009 Article До розрахунку електричної міцності малогабаритного вводу мобільної повірочної лабораторії / В.О. Бржезицький, Є.О. Троценко, І.М. Маслюченко // Електротехніка і електромеханіка. — 2009. — № 6. — С. 42-45. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2074-272X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/143255 621.315.626 uk Електротехніка і електромеханіка Інститут технічних проблем магнетизму НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Техніка сильних електричних та магнітних полів Техніка сильних електричних та магнітних полів
spellingShingle	Техніка сильних електричних та магнітних полів Техніка сильних електричних та магнітних полів Бржезицький, В.О. Троценко, Є.О. Маслюченко, І.М. До розрахунку електричної міцності малогабаритного вводу мобільної повірочної лабораторії Електротехніка і електромеханіка
description	Розроблена методика визначення просторової траєкторії розвитку електричного стримера в малогабаритному високовольтному вводі мобільної повірочної лабораторії, яка враховує тривимірну конструкцію внесення.
format	Article
author	Бржезицький, В.О. Троценко, Є.О. Маслюченко, І.М.
author_facet	Бржезицький, В.О. Троценко, Є.О. Маслюченко, І.М.
author_sort	Бржезицький, В.О.
title	До розрахунку електричної міцності малогабаритного вводу мобільної повірочної лабораторії
title_short	До розрахунку електричної міцності малогабаритного вводу мобільної повірочної лабораторії
title_full	До розрахунку електричної міцності малогабаритного вводу мобільної повірочної лабораторії
title_fullStr	До розрахунку електричної міцності малогабаритного вводу мобільної повірочної лабораторії
title_full_unstemmed	До розрахунку електричної міцності малогабаритного вводу мобільної повірочної лабораторії
title_sort	до розрахунку електричної міцності малогабаритного вводу мобільної повірочної лабораторії
publisher	Інститут технічних проблем магнетизму НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Техніка сильних електричних та магнітних полів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/143255
citation_txt	До розрахунку електричної міцності малогабаритного вводу мобільної повірочної лабораторії / В.О. Бржезицький, Є.О. Троценко, І.М. Маслюченко // Електротехніка і електромеханіка. — 2009. — № 6. — С. 42-45. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Електротехніка і електромеханіка
work_keys_str_mv	AT bržezicʹkijvo dorozrahunkuelektričnoímícnostímalogabaritnogovvodumobílʹnoípovíročnoílaboratoríí AT trocenkoêo dorozrahunkuelektričnoímícnostímalogabaritnogovvodumobílʹnoípovíročnoílaboratoríí AT maslûčenkoím dorozrahunkuelektričnoímícnostímalogabaritnogovvodumobílʹnoípovíročnoílaboratoríí
first_indexed	2025-07-10T16:46:50Z
last_indexed	2025-07-10T16:46:50Z
_version_	1837279229882925056
fulltext	42 ISSN 2074-272X. Електротехніка і Електромеханіка. 2009. №6 УДК 621.315.626 В.О. Бржезицький, Є.О.Троценко, І.М. Маслюченко ДО РОЗРАХУНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МІЦНОСТІ МАЛОГАБАРИТНОГО ВВОДУ МОБІЛЬНОЇ ПОВІРОЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ Розроблена методика визначення просторової траєкторії розвитку електричного стримера в малогабаритному висо- ковольтному вводі мобільної повірочної лабораторії, яка враховує тривимірну конструкцію ввода. Разработана методика определения пространственной траектории развития электрического стримера в малогабарит- ном высоковольтном вводе мобильной поверочной лаборатории, которая учитывает трехмерную конструкцию ввода. ВСТУП Одним з недоліків існуючих на даний час мобі- льних повірочних лабораторій (МПЛ), призначених для повірки трансформаторів напруги (ТН) до 110 кВ включно, є їх конструкція, яка забезпечує працездат- ність МПЛ у так званому "розгорнутому" варіанті, при якому для роботи на місці повірки необхідно ви- носити з автомобіля еталонне устаткування [1]. Тому роботи по забезпеченню експлуатації МПЛ без виносу еталонного устаткування є актуальним науковим за- вданням. Для забезпечення працездатності МПЛ у цьому варіанті вона повинна бути оснащена високо- вольтним малогабаритним вводом, що забезпечує введення високої напруги крізь кузов автомобіля, на шасі якого змонтовано МПЛ, до її високовольтного відсіку [1]. В даний час в країнах СНД комплект уста- ткування МПЛ для повірки ТН до 110 кВ монтується переважним чином на шасі автомобіля ГАЗ-2705, або подібних автомобілів вантажопідйомністю порядку 1300 кг та довжиною порядку 5,5 м. Використання типових високовольтних вводів (таких, як масло- бар’єрні, паперово-масляні прохідні ізолятори з кон- денсаторними обкладками або маслонаповнені вводи вагою 380-470 кг та довжиною 2,6-3,1 м [2]) на робочу напругу 110 кВ для даного випадку є неприйнятним, оскільки їх розміри та вага стають порівнянними з автомобілем. В результаті виникає необхідність в роз- робці нового типу високовольтного електроустатку- вання - малогабаритного високовольтного вводу, який не має порцелянової покришки, і в якому в якості внутрішньої ізоляції використовується атмосферне повітря. Розрахунок електричної міцності такого вво- ду можливий з використанням стримерної теорії роз- ряду та її розвитку. Незважаючи на інтенсивні дослідження, проведені протягом століття, закінчена теорія електричного про- бою газів до теперішнього часу відсутня. Існує значна кількість моделей, які інтерпретують різні стадії пробою найчастіше з діаметрально протилежних позицій. Теоретичні уявлення про механізм стримерного пробою формувалися головним чином на основі кла- сичних досліджень розрядних процесів [3-5]: лавин- но-стримерній теорії Таунсенда (1900-1901 р.), теорій Леба, Міка, Ретера (1938-1940 р.), створених для опи- су розряду в коротких проміжках з однорідним полем. Результати дослідження моделей плоскої хвилі іонізації показують, що її поширення можливе тільки в зовнішньому полі з напруженістю, що перевищує критичне значення Екр, при якому швидкість іонізації молекул газу електронним ударом перевершує швид- кість втрат електронів внаслідок прилипання і реком- бінації і яке для повітря при нормальних умовах ста- новить близько 30 кВ/см [6]. У той же час експериме- нтальні дані свідчать про те, що стример може досить стійко поширюватися в довгих проміжках при істотно менших середніх значеннях напруженості зовнішньо- го поля (близько 4-5 кВ/см) [6, 7]. Це має принципове значення для оцінок електричної міцності, тому що, зароджуючись у сильному електричному полі, розряд може поширюватися у відносно слабкому зовнішньо- му полі "і навіть без нього" [6]. Знання умов виник- нення електричного пробою повітря в сильно неодно- рідному полі важливо для оцінки надійності ізоляції електротехнічного устаткування. 1. МОДЕЛІ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРИМЕРА ТА ЇХ НЕДОЛІКИ Процес розвитку електричного пробою може бути описаний шляхом математичного моделювання його електрофізичних процесів на стримерній стадії. Через велику трудомісткість розрахунків можли- вості двовимірного моделювання в даний час обме- жені короткими проміжками (не більше 1-2 см). Тому більшість результатів, представлених в літературі, отримані у квазідвовимірній моделі стримерного роз- ряду [6, 8, 9]. Незважаючи на спрощення квазідвови- мірної моделі, до яких відноситься одномірне поши- рення розрядної плазми і фіксований радіус каналу стримера, результати дослідження у вигляді одержу- ваних просторово-часових залежностей фізичних ха- рактеристик розряду таких, як концентрації зарядже- них часток, напруженість електричного поля, елект- ричний струм, питома Джоулева потужність, з пев- ною вірогідністю описують властивості реального фізичного об'єкта і дозволяють установити ступінь значимості того або іншого фактора, що впливає на динаміку стримера і швидкість поширення плазми електричного пробою. У даний час динамічні властивості стримера до- сліджуються на основі різних варіацій квазідвовимір- ної моделі, запропонованої в [10]. Основні положення цієї моделі полягають у наступному: а) канал розряду розглядається як циліндр фіксо- ваного радіуса rс, що подовжується в процесі поши- рення; б) рух заряджених часток відбувається тільки уздовж осі каналу; в) радіальний розподіл щільності заряду уздовж перетину вважається заданим, не змінним в процесі розвитку; г) напруженість електричного поля, що діє на заряди, обчислюється на осі каналу. Таким чином, дана модель описує динаміку "за- ряджених дисків" уздовж осі розряду. Електричне поле, створюване зарядами, у такій постановці можна визначати як суперпозицію полів нескінченно тонких заряджених дисків (метод дисків) [6]. Сумарна напруженість електричного поля на осі системи складається зі складових напруженостей зов- нішнього електричного поля, що мали б місце при відсутності зарядів, поля заряджених дисків і поля, створюваного відбиттями зарядів ρ на електродах. Для квазідвовимірної моделі всі фізичні величи- ни залежать від однієї просторової координати х, що ISSN 2074-272X. Електротехніка і Електромеханіка. 2009. №6 43 істотно спрощує рішення. Фіксований радіус каналу стримера rс є параметром моделі. Перевагою такої моделі є можливість розрахувати на її основі динамічні характеристики стримера при задовільній точності опису електричного поля в облас- тях фронту і "гострого" електрода, що при двовимірних розрахунках електричного поля вимагає десятків годин машинного часу навіть на суперкомп'ютерах з продук- тивнісю в декілька десятків терафлопс [11]. Основним недоліком таких моделей є те, що всі вони не дають відповіді на питання: чи відбудеться перекриття складного міжелектродного проміжку при заданому значенні напруги, прикладеної до високово- льтного електрода? Це питання є основним при прое- ктуванні нового малогабаритного високовольтного устаткування. Тому, пропонується розробити просту, але в той же час тривимірну модель для визначення просторової траєкторії поширення стримера з наступ- ним визначенням можливості перекриття проміжку уздовж цієї траєкторії. Дане завдання може бути вирішене на сучасних персональних комп'ютерах за допомогою прикладно- го програмного забезпечення для розрахунку триви- мірних електромагнітних полів, наприклад, пакета Femlab [12]. Метою даної статті є розробка інженерної мето- дики визначення просторової траєкторії розповсю- дження електричного стримера у малогабаритному високовольтному вводі МПЛ, яка враховує його три- вимірну конструкцію. 2. ТРИВИМІРНА МОДЕЛЬ ПОШИРЕННЯ СТРИМЕРА В усіх існуючих моделях стримера канал розряду розглядається як найпростіша геометрична фігура, наприклад, як циліндр фіксованого радіуса, що по- довжується в процесі поширення у квазідвовимірній моделі стримера. Однак у середовищі Femlab важко представити скривлений у просторі стример навіть окремими циліндрами фіксованого радіуса. В цьому випадку немає необхідності моделювати весь процес "проростання" стримера в конструкції, а можна обме- житись розрахунком найбільш ймовірного шляху пе- рекриття міжелектродного проміжку малогабаритного вводу МПЛ. В якості цього шляху може бути прийня- та просторова траєкторія, яку залишає за собою скру- глений циліндр фіксованої довжини l0 і радіусу r0, що починає свій "рух", наприклад, з найбільш напруже- ної точки на заземленому електроді в напрямку висо- ковольтного електроду. В даній моделі скруглений циліндр, що "рухається" з найбільш напруженої точ- ки, власне, і представляє собою модель голівки стри- мера. Зазначимо, що моделі Даусона і Віна [13] голів- ка катодонаправленого стримера також представляла- ся сферою фіксованого радіуса. В Femlab, як і в інших пакетах, заснованих на методі кінцевих елементів і, отже, призначених для замкнутих розрахункових областей, при розрахунку електричного поля у відкритих областях необхідно штучно обмежувати розрахункову область таким чи- ном, щоб вона не впливала на значення електричного поля в розрахункових точках. З урахуванням цієї об- ласті, зовнішні розміри моделі по осях Х, Y, Z можуть становити 1-2 м. У той же час стример моделюється циліндром довжиною l0 та діаметром 2r0 з двома пів- сферами на кінцях радіусом r0 (порядку 2,5 мм, що мінімально можливе для обраної моделі), із чого зро- зуміло, що розмір сітки кінцевих елементів у моделі повинен бути менше радіуса сфери r0. Очевидно, що в моделі зазначених розмірів сітка буде містити значну кількість вузлів, що зажадає дуже продуктивного комп'ютера. З іншої сторони було встановлено, що можливості Femlab не дозволяють зменшувати розра- хункову сітку в складній тривимірній моделі, розміри різних елементів якої відрізняються на 3-4 порядки. Рис. 1. До пояснення методу циліндра, "що рухається" Розглянемо фрагмент моделі рис. 1, на якій пред- ставлений високовольтний електрод з малим радіусом кривизни, що знаходиться під високим потенціалом ϕ1 і електрод з великим радіусом кривизни, що знахо- диться під нульовим потенціалом. Стример розвивається із точки 1 з найбільшою на- пруженістю на високовольтному електроді. В середо- вищі Femlab визначення просторової траєкторії стриме- ра за допомогою циліндра, що рухається, виконується у відповідності з наступним алгоритмом (рис. 1): 1) Проводимо виділену силову лінію, що вихо- дить із точки 1. Ця лінія є початковою лінією уздовж якої буде розвиватися розряд. На кожній наступній ітерації уточнюється положення цієї лінії. 2) Знаходимо координати початку 1-го циліндра. Для цього із точки 1 проводиться дуга радіусом r0 до перетинання із виділеною силовою лінією, координа- ти отриманої точки перетинання (x11, y11, z11) і є коор- динати початку 1-го циліндра. [При поясненні будемо притримуватися такої індексації координат точок: перша цифра індексу – це номер циліндра; друга циф- ра індексу – це позначення початку (1) або кінця (2) циліндра]. 3) Знаходимо координати кінця 1-го циліндра. Для цього із точки (x11, y11, z11) проводиться дуга радіу- сом l0 до перетинання із виділеною силовою лінією, координати отриманої точки перетинання (x12, y12, z12) і є координати кінця 1-го циліндра. Знайдені точки з координатами (x11, y11, z11) і (x12, y12, z12) – це 44 ISSN 2074-272X. Електротехніка і Електромеханіка. 2009. №6 координати осі циліндра, і в них також розміщуються сфери радіуса r0 для скруглення торців циліндра. Ци- ліндру надається потенціал електрода, з якого почина- ється розряд. 4) Розраховується картина поля отриманої гео- метричної моделі (малогабаритний ввод з циліндром в просторі). 5) На поверхні скругленого сферичного торця циліндра визначається точка з максимальною напру- женістю. 6) Після локалізації точки з максимальною на- пруженістю з неї проводитися наступна виділена си- лова лінія. 7) Визначаємо координати 2-го циліндра. Коор- динати початку 1-го циліндра – це в той же час і ко- ординати кінця 1-го циліндра, тобто (x21, y21, z21) = (x12, y12, z12). Знаходимо координати кінця 2-го циліндра. Для цього із точки (x21, y21, z21) проводиться дуга раді- усом l0 до перетинання із виділеною силовою лінією, координати отриманої точки перетинання (x22, y22, z22) і є координати кінця 2-го циліндра. Знайдені точки з координатами (x21, y21, z21) і (x22, y22, z22) – це коорди- нати осі циліндра, і в них також розміщуються сфери радіуса r0 для скруглення торців циліндра. Циліндру так само надається потенціал електрода, з якого почи- нається розряд. 8) В моделі знищується 1-й циліндр і залишається 2-й, таким чином моделюється рух голівки стримера. Розраховується картина поля отриманої геометричної моделі (малогабаритний ввод з циліндром в просторі). 9) Наведений алгоритм повторюється доти, поки черговий циліндр не досягне протилежного електро- да. Ламана лінія, що проходить через точки (xi1, yi1, zi1) і (xi2, yi2, zi2) являє собою просторову траєкторію пере- криття проміжку. В такій моделі кінцева точка останньої силової лінії (траєкторія розвитку стримера) зсувається відно- сно кінцевої точки початкової силової лінії на певну величину Δz (рис. 1). 3. РЕЗУЛЬТАТИ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Згідно з вищенаведеною методикою був виконаний розрахунок електричного поля малогабаритного вводу МПЛ, загальний вид якого зображено на рис. 2. Ввод МПЛ складається з заземленого фланця, струмоведучого стрижня з діелектричною втулкою і несучих ізолюючих конструкцій (рис. 2). З метою зменшення розрахункової області і з врахуванням симетрії конструкції було змо- дельовано 1/3 реальної конструкції (рис. 3). Розрахунок електричного поля дозволив локалі- зувати точку з максимальною напруженістю на флан- ці, з якої, відповідно починається розряд і провести з неї початкову силову лінію (рис. 4), вздовж якої і від- бувається моделювання перекриття за наведеною ви- ще методикою. Для наочності результуючі криві, отримані при моделюванні методом циліндра, "що рухається", зобразимо в радіальній площині Z0X (рис. 5). Крива 2 на рис. 4 зображена на рис. 5 під номером 4, а точка 1 на рис. 4 позначена на рис. 5 номером 3. В літературі розглядаються дві моделі стример- ного процесу, засновані на крайніх припущеннях: про "абсолютну" ізоляцію стримерної голівки і про ідеа- льну провідність стримерного каналу [14]. У реально- сті реалізується якийсь проміжний варіант і стример має проміжну провідність. У даній роботі були визна- чені ці обидві просторові траєкторії розвитку стриме- ра за допомогою програми Femlab [12] для умов МПЛ-110. Перша траєкторія - це просторова траєкто- рія стримера з малою провідністю, що співпадає із силовою лінією початкової картини поля довжиною 14,1 см (рис. 5, крива 4). Для розрахунку другої траєк- торії рух голівки стримера моделювався методом ци- ліндра, "що рухається". Це дозволило отримати криву 5 на рис. 5 довжиною 16,1 см. Рис. 2. Малогабаритний ввод МПЛ-110: 1 – струмоведучий стрижень; 2 – заземлений фланець; 3 – несучі ізолюючі конструкції; 4 – діе- лектрична втулка Рис. 3. Фрагмент розрахункової моделі вводу МПЛ-110 Рис. 4. Локалізація точки максимальної напруженості 1 – точка максимальної напруженості на фланці; 2 – початкова силова лінія проведена з точки максимальної напруженості Рис. 5. Розрахунок траєкторій можливого перекриття вводу МПЛ-110: 1 – струмоведучий стрижень; 2 – діелектрична втулка; 3 – точка максимальної напруженості; 4 – початкова силова лінія; 5 – траєкторія перекриття з фланця на стрижень, визначена за механізмом розділу 2; 6 – середня лінія відно- сно кривих 4 і 5; 7 – шлях перекриття по поверхні втулки; 8 – траєкторія перекриття зі стрижня на фланець, визначена за механізмом розділу 2 ISSN 2074-272X. Електротехніка і Електромеханіка. 2009. №6 45 Оскільки стример все-таки має деяку проміжну провідність, його реальна траєкторія перебуває між цими двома лініями. Його моделюємо еквідистантною кривою 6 довжиною 15,0 см. Загальний шлях розряду з фланця може бути виражений сумою ліній 6 і 7 на рис. 5., що становить 19,8 см. 2-й можливий варіант перекриття – розряд з по- верхні струмоведучого стрижня на заземлений фла- нець. Застосовуючи метод циліндра, "що рухається" було отриману криву 8 на рис. 5 довжиною 19,5 см. Серед розрахованих кривих необхідно вибрати най- коротшу, яку можна вважати за найбільш ймовірний шлях перекриття. Найкоротшою є крива 8, середня напруженість вздовж якої дорівнює 5,6 5,19 290 =⋅=E кВ/см, що суттєво перевищує критерій перекриття 4-5 кВ/см [6] і свідчить про можливість перекриття дано- го проміжку по даній траекторії. Проведене експери- ментальне випробування показало, даний проміжок не витримує випробувальну напругу 128290 =⋅=U кВ (ампл.) і перекривається при 112 кВ (ампл.), при- чому, по траекторії кривої 8. Тому у вводі МПЛ-110 [15, 16] з урахуванням проведеного дослідження було збільшено шлях ймовірного перекриття і використано додаткове профілювання втулки вводу, що унемож- ливило його перекриття при випробувальній напрузі. ВИСНОВКИ Для вирішення задачі з визначення витримуваної напруги розроблена методика визначення просторової траєкторії розповсюдження електричного стримера у малогабаритному високовольтному вводі МПЛ, яка враховує його тривимірну конструкцію. В основу ме- тодики покладено визначення просторової траєкторії, яку залишає за собою скруглений циліндр, "що руха- ється" між найбільш напруженими точками досліджу- ваної конструкції. Методика дає відповідь на питання про можливість електричного перекриття електрично- го устаткування, що підтверджено експериментом. Метою подальших досліджень слід вважати роз- робку другої стадії методики – визначення можливос- ті перекриття малогабаритного високовольтного вво- ду по розрахованій траєкторії стримера. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Бржезицький В.О. Троценко Є.О., Куць А.А. Аспекти створення мобільних повірочних лабораторій для повірки трансформаторів напруги і струму // Доповіді за матеріала- ми Міжнародної науково-технічної конференції молодих учених, аспірантів і студентів "Сучасні проблеми електро- енерготехніки та автоматики". – Київ: "Політехніка", 2008. – 482 с. – С. 445-446. 2. Справочник электрика промышленных предприятий / Под общей редакцией А.А. Федорова и П.В. Кузнецова – М: Го- сударственное энергетическое издательство, 1954. – 1040 с. 3. Лёб Л. Основные процессы электрических разрядов в газах. М.-Л.: Гостехтеоретиздат, 1950. – 672 с. 4. Мик Дж., Крэгс Дж. Электрический пробой в газах. М.: Изд-во иностр. лит., 1960. 5. Ретер Г. Электронные лавины и пробой в газах. М.: Мир, 1968. – 390 с. 6. Физические основы электрического пробоя газов / А.Ф. Дьяков, Ю.К. Бобров, А.В. Сорокин, Ю.В. Юргеленас; Под ред. А. Ф. Дьякова. – М: Издательство МЭИ, 1999. – 400 с. 7. Allen N.L., Ghaffar A. The conditions required for the propagation of a cathode-directed positive streamer in air // J. Phys. D: Appl. Phys. 1995. Vol. 28. №2. P. 331-337. 8. Пашинин И.В., Белогловский А.А., Матвеев Д.А., Гусев А.А., Белоусов С.В. Математическое моделирование элек- трического разряда в газах при анализе процессов в наносе- кундной импульсной стримерной короне // Электронный журнал "Новое в российской электроэнергетике". – 2006. – № 3. – С. 14-29. 9. Яковленко С.И. Механизм распространения стримера к аноду и к катоду, обусловленный размножением электронов фона // Электронный журнал "Исследовано в России". – 2004, – № 9. – С. 86-100. 10. Davies A.J., Evans C.J., Llewellyn-Jones F. Electrical breakdown in gases: the spatio-temporal growth of ionization in fields distorted by space charge // Proc. Roy. Soc. 1964. Vol. 281. P. 164-183. 11. Morrow R., Lowke J.J. Streamer propagation in air // J. Phys. D: Appl. Phys. 1997. Vol. 30. P. 614-627. 12. FEMLAB User's Guide and Introduction // FEMLAB 2.3. COMSOL. Inc. -1994-2002. - 436 p. 13. Dawson G. F., Winn W. P. A model for streamer propaga- tion // Z. Phys. 1965. Bd.183. S.159-171. 14. Райзер Ю. П. Физика газового разряда: Учеб. руково- дство. – М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1987. – 592 с. 15. Бржезицький В.О., Бржезицький В.В., Ісаєв В.В., Кікало В.М., Лапченко А.М., Маслюченко І.М., Троценко Є.О. Мо- більна повірочна лабораторія класів напруги 0,22...110 кВ // Метрологічне забезпечення обліку електричної енергії: Ма- тер. 6-ої наук.-практ. конф. / Уклад.: В.М. Кікало, С.В. Біло- ус. – К.: АВЕГА, 2007. – С. 202-204. 16. Бржезицький В.О., Бржезицький В.В., Волощенко В.В., Кікало В.М., Маслюченко І.М., Троценко Є.О. Еталонні високовольтні трансформатори напруги тороїдального типу // Метрологічне забезпечення обліку електричної енергії: Матер. 6-ої наук.-практ. конф. / Уклад.: В.М. Кікало, С.В. Білоус. – К.: АВЕГА, 2007. – С. 96. Поступила 30.08.2009 Бржезицький Володимир Олександрович, д. т. н., професор тел.: (044) 241-76-35 Троценко Євгеній Олександрович, Маслюченко Ігор Миколайович Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", кафедра техніки та електрофізики високих напруг, тел.: (044) 454-92-37 Україна, 03056, Київ-56, проспект Перемоги, 37, V.A. Brzhezitsky, E.A. Trotsenko, I.N. Masluchenko Calculation of electric strength of a small-size bushing of a mobile verification laboratory A calculation procedure for a spatial trajectory of an electric streamer propagation in a small-size high-voltage bushing of a mobile verification laboratory is developed with allowance for 3D design of the bushing. Key words – mobile verification laboratory, small-size bushing, calculation procedure

До розрахунку електричної міцності малогабаритного вводу мобільної повірочної лабораторії

Репозитарії

Схожі ресурси