Кульчицькі на Волині: кілька генеалогічних сюжетів
У статті на основі опрацьованих матеріалів Державного архіву Житомирської області подано кілька генеалогічних розписів представників знаного галицького шляхетського роду Кульчицьких. Деякі з них з часом опинились на Волині та були змушені проходити процес легітимації (підтвердження дворянського стат...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/14334 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Кульчицькі на Волині: кілька генеалогічних сюжетів / О. Целуйко // Генеалогічні записки: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 7. — С. 65-79. — Бібліогр.: 231 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-14334 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-143342010-12-21T12:02:23Z Кульчицькі на Волині: кілька генеалогічних сюжетів Целуйко, О. Родоводи У статті на основі опрацьованих матеріалів Державного архіву Житомирської області подано кілька генеалогічних розписів представників знаного галицького шляхетського роду Кульчицьких. Деякі з них з часом опинились на Волині та були змушені проходити процес легітимації (підтвердження дворянського статусу) у Російській імперії. Аналіз представленого у справах генеалогічного матеріалу підтвердив думку дослідників про необхідність обережного ставлення до нього у зв’язку із його частковою недостовірністю, засвідчив функціонування у середовищі волинських Кульчицьких ряду уже відомих придомків. В статье на основании исследованніх материалов Государственного архива Житомирской области приведено несколько генеалогических росписей представителей известного галицкого дворянского рода Кульчицких. Некоторіе из них со временем оказались на Воліни и вінуждені біли проходить процесс легитимизации (подтвердения дворянского статуса) в Российской империи. Анализ генеалогического материала подтвердил мнение исследователей о необходимости осторожного отношения к нему из-за его частичной недостоверности, удостоверил функционирование в среде волінских Кульчицких ряда уже известніх придомков. The article presents several genealogical descriptions of representatives of the well-known Halychyna noble kin – the Kulchytskis. The descriptions were made on the basis of analyzed materials of State archives in Zhytomyr region. Some of the kin members later moved to Volhynia and were forced to go through the process of legitimization (confirmation of the noble status) in the Russian Empire. The analysis of the presented genealogical material proved the researchers’ idea about necessity to treat this material with caution because of its partial inauthenticity, proved the fact of functioning of a number of already existing nicknames among the Kulchytskis in Volhynia. 2009 Article Кульчицькі на Волині: кілька генеалогічних сюжетів / О. Целуйко // Генеалогічні записки: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 7. — С. 65-79. — Бібліогр.: 231 назв. — укр. 2074-8345 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/14334 929.52.7.031Кульчицький(477.82) uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Родоводи Родоводи |
| spellingShingle |
Родоводи Родоводи Целуйко, О. Кульчицькі на Волині: кілька генеалогічних сюжетів |
| description |
У статті на основі опрацьованих матеріалів Державного архіву Житомирської області подано кілька генеалогічних розписів представників знаного галицького шляхетського роду Кульчицьких. Деякі з них з часом опинились на Волині та були змушені проходити процес легітимації (підтвердження дворянського статусу) у Російській імперії. Аналіз представленого у справах генеалогічного матеріалу підтвердив думку дослідників про необхідність обережного ставлення до нього у зв’язку із його частковою недостовірністю, засвідчив функціонування у середовищі волинських Кульчицьких ряду уже відомих придомків. |
| format |
Article |
| author |
Целуйко, О. |
| author_facet |
Целуйко, О. |
| author_sort |
Целуйко, О. |
| title |
Кульчицькі на Волині: кілька генеалогічних сюжетів |
| title_short |
Кульчицькі на Волині: кілька генеалогічних сюжетів |
| title_full |
Кульчицькі на Волині: кілька генеалогічних сюжетів |
| title_fullStr |
Кульчицькі на Волині: кілька генеалогічних сюжетів |
| title_full_unstemmed |
Кульчицькі на Волині: кілька генеалогічних сюжетів |
| title_sort |
кульчицькі на волині: кілька генеалогічних сюжетів |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Родоводи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/14334 |
| citation_txt |
Кульчицькі на Волині: кілька генеалогічних сюжетів / О. Целуйко // Генеалогічні записки: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 7. — С. 65-79. — Бібліогр.: 231 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT celujkoo kulʹčicʹkínavoliníkílʹkagenealogíčnihsûžetív |
| first_indexed |
2025-07-02T16:02:38Z |
| last_indexed |
2025-07-02T16:02:38Z |
| _version_ |
1836551671013965824 |
| fulltext |
65
Генеалогічні записки. – Львів, 2009. – Вип. 7 (нової серії 1)
Родоводи
УДК 929.52.7.031Кульчицький(477.82)
Олександр ЦЕЛУЙКО
(Львів)
КУЛЬЧИЦЬКІ НА ВОЛИНІ: КІЛЬКА ГЕНЕАЛОГІЧНИХ СЮЖЕТІВ
У часі роботи у Державному архіві Житомирської області нами було опрацьовано кілька справ
146 фонду (“Волинське дворянське депутатське зібрання”), у котрих містяться матеріали щодо
доведення місцевою дрібною шляхтою свого дворянського походження перед загрозою делегітимації1.
Серед них – і ті, які стосуються знаного шляхетського роду Кульчицьких. На основі відомостей,
почерпнутих з цих справ, нижче подано кілька відповідних генеалогічних схем та розписів.
Перед тим, як приступити до їх розгляду, зазначимо наступне. Рід Кульчицьких є давнім
шляхетським родом, представники якого виводять себе з с. Кульчиці у Галичині (тепер – Самбірський
район Львівської області). Початки їх генеалогії губляться у XV ст., а вже у наступному столітті
вони представлені кількома родовими гілками2. Уже в XVII- XVIII ст. їх число різко зростає. В часі
нобілітації галицької шляхти у складі Австрійської імперії через відповідні комісії пройшло близько
310 Кульчицьких3. Не мало їх опинилось і на територіях, що увійшли після поділів Польщі до Російської
імперії. Лише через Центральну ревізійну комісію для розгляду дій дворянських депутатських зібрань
Київської. Волинської і Подільської губернії пройшло 53 справи4. Очевидно, що проникнення
представників цього роду на вказані території десь із XVII ст. Принаймі, про це ми можемо судити із
згадок про Кульчицьких на Волині, Поділлі і на Київщині на сторінках відповідної гербової літератури5
та інших наукових видань6. У перспективі вивчення їх генеалогій може допомогти не лише у суто
утилітарному плані відтворення відповідних родоводів, але й вказати на шляхи проникнення галицької
дрібної шляхти на Правобережну Україну і далі за Дніпро, краще з’ясувати асиміляційні процеси у її
середовищі тощо.
Відзначимо ще кілька цікавих деталей, помічених нами у цих справах. По-перше, нами було
зафіксовано у них два придомки. З придомком “Колчак” (“Колодчак”7) фігурують мешканці колишнього
Овруцького повіту Київського воєводства, нащадки Івана Кульчицького8. В одному з документів, у
рішенні Волинського депутатського зібрання від 2 грудня 1802 р. № 858, даний придомок виступає
навіть як назва герба Кульчицьких (“…герба Колчак Кульчицких”9), хоча ще кілька років до того, у
свідченні дванадцяти свідків від 2 грудня 1798 р. вказується, що клейнодом Кульчицьких є герб
Сас10. Цікавим є і той факт, що подібний придомок не фігурує в більш ранніх матеріалах (до середини
XVII ст.)11, однак зустрічається серед тих Кульчицьких, котрі підтвердили своє шляхетство у
Австрійській імперії12. У іншій справі фігурують мешканці Новоградволинського повіту дворяни
“Штокайло” Кульчицькі13.
Відмітимо і ряд доказів, які подані у цих справах при доведенні шляхетського походження.
Зокрема у них згадана грошова оборудка, здійснена нібито у 1601 р. у Кульчицях та представлена в
1691 р. в Перемишльському гродському суді про поділ маєтку Кульчиці між Іллею Кульчицьким та
іншими Кульчицькими того ж села дідичними власниками14. Не менш цікавою є і виписка свідчення,
даного 10 жовтня 1790 р. вотчинними власниками с. Кульчиці Олександром, Михайлом, Миколаєм,
Василем, Яцком і Діонісієм Кульчицькими в тому, що Антон і Ігнатій Андрієви та інші Кульчицькі
мають свою вотчину у згаданому селі. Це свідоцтво було видано Житомирським гродським судом
10 вересня 1795 р.15 У випадку його реального існування це може слугувати підтвердженням про
підтримання сталого родинного зв’язку між окремими гілками генеалогічного роду.
Традиційною для такого роду справ і була відсилка у кількох випадках на згадані у тексті
зібрання законів Речі Посполитої (Volumina legum) прізвища однофамільців, до яких намагались
дотягнути власну генеалогію Кульчицькі у ХІХ ст. Так було, зокрема, із ніби-то родоначальником
роду Івана Кульчицького16 та його братів. Своїм родоначальником вони вважали Криштофа
Кульчицького, котрий дійсно фігурує серед шляхти електорів як Яна ІІІ, так як і його попередника
Яна ІІ Казимира від чернігівського воєводства як місцевий скарбник (з 1647 р.). Відомо, що названий
Кульчицький брав участь у битвах під Цецорою і Хотином, володів земельною власністю у згаданому
воєводстві, котру продав у 1642 р. Броневському, виїхав на Волинь, де приклав печатку до реєстру
Луцького Хрестовоздвиженського православного братства, однак помер в кінці 1675 р.17 Відомо й
ім’я його племінника – ще одного Криштофа Кульчицького, котрий був поручником козацької хоргуви
(1653), чашником летичівським (1673), електором Яна ІІІ від волинського воєводства та жив ще у
66
Генеалогічні записки. – Львів, 2009. – Вип. 7 (нової серії 1)
Родоводи
1685 р.18 Виходячи з цього, якщо батьком гродненського хорунжого Себастьяна Кульчицького
(народився у 1692 р.) і був якийсь Криштоф Кульчицький, то не чернігівський скарбник, на чому
наполягали у ХІХ ст. представники Кульчицьких, а саме цей летичівський чашник, хоча і це сумнівно.
Можна припустити, що своє пов’язання з Криштофом було зроблено Кульчицькими на основі співпадіння
імені родоначальника із згаданим під час елекції чернігівським скарбником.
Ще один Кульчицький, а саме мешканець Овруцького повіту Василь Кульчицький, у
документах, що супроводжували відповідне звернення до Волинського дворянського депутатського
зібрання (далі у тексті – ВДДЗ) у січні 1824 р. представив випис із Конституції сейму 1676 р., у якому
йшлося про нобілітацію Валеріана і Себастьяна Кульчицьких19, хоча належних доказів свого кровного
поєднання із ними так і не навів. Усе змушує підтвердити думку дослідників, котрі працюють із
відповідними нобілітаційними справами, що наявний у них генеалогічний матеріал потребує обережного
ставлення20.
Курйозним, врешті-решт, виглядає і випадок з мешканцем с. Шваби Овруцького повіту
Волинської губернії Івана Кульчицького, котрий не зміг розписатись у відповідному посімейному списку:
“А за его неграмотностью по просьбе расписался дворянин Анатолий Прокофьевич Дидковский”21.
Рід Іллі Кульчицького22
І покоління
1. Ілля. Як пробант роду фігурує у наданому на розгляд Волинському дворянському зібранню
генеалогічному розписі, нібито зробленому Іваном Кульчицьким у 1715 р. та представленому його
нащадками у 1790 р. у Житомирському гродському суді. На підтвердження шляхетності Іллі К. було
пред’явлено випис грошової оборудки, здійсненої нібито у 1601 р. у Кульчицях та внесеної в 1691 р.
до Перемишльського гродського суду щодо поділу маєтку Кульчиць між Іллею Кульчицьким та іншими
Кульчицькими того ж села дідичними власниками23. Однак у переліку членів роду, поданих у відповідній
статті А. Бонєцького, Ілля не фігурує24. Ім’я його дітей та онуків (ІІ та ІІІ покоління) відомі лише з
вищезгаданого розпису.
ІІ покоління
1/2 Григорій.
1/3 Василій.
ІІІ покоління
1/2/1 Іван.
1/2/2 Андрій
1/2/3 Іван.
1/2/4 Григорій.
1/3/1 Андрій.
IV покоління
1/2/1/1 Григорій. Охрещений 4 квітня 1723 р. (незасвідчена виписка з метрики)25.
1/2/1/2 Матвій. Матвій, як і інші діти Івана К., перераховані у вищезгаданому розписі. Можливо він,
або ж його брат, фігурують у представленій комісії виписці про продаж Самуїлом Каленьським Матвію
Кульчицькому частини с. Каленська, здійснений в Овруцькому гродському суді 24 квітня 1736 р.
1/2/1/3 Матвій.
1/2/1/4 Василь.
1/2/1/5 Роман.
1/2/2/1 Іван.
1/2/2/2 Андрій.
1/2/3/1 Роман.
1/2/3/2 Григорій.
1/2/3/3 Станіслав.
1/2/4/1 Олександр.
1/3/1/1 Кіндрат. Охрещений 19 березня 1784 р. 12 липня 1832 р. ВДДЗ вирішило внести Кіндрата К.,
його сина Федора та племінників Івана, Григорія, Марка, Василя до 6 частини губернської родовідної
книги. Числився серед дворян Овруцького повіту 20 серпня 1834 р.
1/3/1/2 Самуїл. Охрещений 27 грудня 1785 р.
Генеалогічні записки. – Львів, 2009. – Вип. 7 (нової серії 1)
Родоводи
67
1/3/1/3 Ігнацій. Представив разом з своїм братом Антоном виписку свідчення, даного 10 жовтня
1790 р. вотчинними власниками с. Кульчиці Олександром, Михайлом, Миколаєм, Василієм, Яцком і
Діонісієм Кульчицькими в тому, що сини Андрія Антон і Ігнатій та інші Кульчицькі мають свою вотчину
у с. Кульчиці. Свідоцтво про це свідчення видано Житомирським гродським судом 10 вересня 1795 р.
Згідно рішення ВДДЗ від 15 лютого 1825 р. Ігнацій з братом Антоном, синами і племінниками долучений
до визначення 1802 р. (згадане нижче) та внесені до 6 частини родовідної книги.
1/3/1/4 Антон. Згідно свідчення Махновського земського суду від 28 лютого 1816 р., Антон разом з
синами Михайлом, Антоном і Петром за ревізією 1811 р. були записані серед місцевої шляхти. Жив
ще у 1834 р., коли було складено відповідний посімейний список. Мав на той час 70 р. Проживав з
родиною в с. Пузирках Бердичівського повіту. Дружина – Рузанна из Бжозовських (55 р.), шлюб з
котрою взяв 9 липня 1796 р.
1/3/1/5 Матвій. Числився серед шляхти Таращанського повіту.
V покоління
1/2/1/1/1 Антон. Охрещений 17 січня 1760 р. (незасвідчена виписка з метрики). У свідченні 12 свідків
від 2 грудня 1798 р. згаданий з братом Григорієм у числі шляхти, мешканців Овруцького повіту
Київського воєводства, що володіють земельною власністю та зараз на ній проживають, ведуть
шляхетський спосіб життя26. Рішенням ВДДЗ № 858 від 2 грудня 1802 р. разом з братом Григорієм
внесений у шосту частину дворянської родовідної книги.
1/2/1/1/2 Григорій. Охрещений 8 січня 1764 р. (незасвідчена виписка з метрики).
1/2/1/2/1 Михайло.
1/2/1/3/1 Іван. У свідченні 12 свідків від 2 грудня 1798 р. Іван К. та його двоюрідний брат Андрій К.
згадані як шляхтичі, мешканці Овруцького повіту Київського воєводства, які володіють ґрунтами і
зараз на них проживають, ведуть шляхетський спосіб життя27. Рішенням ВДДЗ № 858 від 2 грудня
1802 р. вони обоє та ще один їх двоюрідний брат – Василь були внесені у шосту частину губернської
дворянської родовідної книги.
1/2/1/4/1 Андрій.
1/2/3/1/1 Іван. 10 лютого 1792 р. був введений у володіння згідно заставного права частиною с. Ходаки.
На прохання Івана К. ВДДЗ 7 травня 1803 р. прийняло резолюцію, підписану губернським
предводителем дворянства та 9 повітовими депутатами, згідно якої Івана К. мали перечислити з 1
до 6 частини родовідної книги. Дружина – Анна, згадана разом з чоловіком у документі про введення
17 жовтня 1799 р. у володіння частиною с. Ходаки.
1/2/3/2/1 Андрій.
1/2/3/2/2 Станіслав.
1/2/4/1/1 Григорій. Охрещений 20 листопада 1773 р. За ревізіями 1795, 1811, 1816 рр. був записаний
серед шляхти Таращанського повіту. ДЗ 25 листопада 1832 р. дочислило Григорія К. та його синів
Стефана, Івана, Лукаша до 6 частини губернської родовідної книги.
1/2/4/1/2 Іван. За ревізією 1795 р. був записаний серед шляхти Таращанського повіту.
1/2/4/1/3 Антон.
1/3/1/1/1 Федір. Охрещений 3 травня 1802 р. Числився серед дворян Овруцького повіту 20 серпня 1834 р.
1/3/1/2/1 Іван. Охрещений 20 грудня 1803 р. Числився серед дворян Овруцького повіту 20 серпня 1834 р.
1/3/1/2/2 Григорій. Охрещений 25 січня 1806 р. Числився серед дворян Овруцького повіту 20 серпня 1834 р.
1/3/1/2/3 Марк. Охрещений 25 квітня 1811 р.
1/3/1/2/4 Василій. Охрещений 12 липня 1832 р. Числився серед дворян Овруцького повіту 20 серпня 1834 р.
1/3/1/3/1 Іван. Охрещений 24 лютого 1807 р. у с. Закутинці Мар’янівського повіту28. Згідно рішення
ВДДЗ від 15 лютого 1825 р. разом з батьком, братом, дядьком і двоюрідними братами дописаний до
визначення 1802 р. та внесений до 6 частини родовідної книги. Згаданий у 1834 р. посімейному списку
свого дядька Антона К.; з даного списку знаємо і ім’я його 23-річної дружини – Богумили. Як і його
брат Андрій, жив у с. Бровки Мохнатівського повіту Київської губернії29.
1/3/1/3/2 Андрій. Народився 10 грудня, був охрещений 11 грудня 1812 р. у селі Закутинці
Мар’янівського повіту30. Згідно рішення ВДДЗ від 15 лютого 1825 р. разом з батьком, братом, дядьком
і двоюрідними братами дописаний до визначення 1802 р., та внесений до 6 частини родовідної книги.
На 1834 р. був неодружений31.
1/3/1/4/1 Михаїл-Захарій-Віктор. Охрещений 7 вересня 1802 р. (засвідчена Могилівською римо-
католицькою духовною консисторією метрика). Згаданий у 1834 р. у посімейному списку свого
68
Генеалогічні записки. – Львів, 2009. – Вип. 7 (нової серії 1)
Родоводи
батька, у якому названо і дружину М.-З.-В. К. – Аполонію (Аполінарію?) Болуховську, котрій тоді
було 19 р.32
1/3/1/4/2 Гонората. У 1834 р. мала 20 років. Неодружена33.
1/3/1/4/3 Антон. Охрещений 30 липня 1805 р. (засвідчена Могилівською римо-католицькою духовною
консисторією метрика). Згаданий у 1834 р. у посімейному списку свого батька, дружина Антона К. –
Антонія (Антоніна) із Кулавських (мала у 1834 р. 23 р.)34.
1/3/1/4/4 Петро-Павло. Охрещений 2 липня 1808 р. (засвідчена Могилівською римо-католицькою
духовною консисторією метрика). Згаданий у 1834 р. у посімейному списку свого батька як
неодружений.
1/3/1/4/5. Мартин. Згаданий у 1834 р. у посімейному списку свого батька. М.К. тоді було 16 р. 6
липня 1832 р. ВДДЗ, після представлення Михайлом-Захарієм-Віктором К. метрики про хрещення
Мартина К., був дочислений до 6 частини губернської родовідної книги.
1/3/1/4/6. Францішка. У 1834 р. мала 12 років
1/3/1/5/1 Михайло. 10 листопада 1832 р. ВДДЗ вирішило зачислити Михайла К., його сина Івана,
онуків Карла, Адама, Петра, Станіслава до 6 частини губернської родовідної книги. Згідно фамільного
списку з 1832 р., жив у повітовому місті Богуслав та мав 65 років, вдівець35.
VI покоління
1/2/1/2/1/1 Іван.
1/2/3/1/1/1 Яків. Закінчив Овруцьке повітове училища (1812 р.). 17 квітня 1812 р. виконав присягу на
заняття посади возного при підкоморському суду Радомишльського повіту. У подальшому, склав
присягу для обійняття посади актового регента (1814 р.), був засідателем Овруцького земського
суду (десь до 12 серпня 1826 р., коли здав справи). У 1820 р. як «усердному чиновнику» Якову К.
була висловлена подяка від асесора Волинського губернського правління Віслоцького36. Згідно
відповідного контракту від 2 лютого 1819 р. отримав від Миколая Мрочко у трирічну заставу частину
с. Мала Хайча з селянами; можливо з 1824 р. мав у трирічному заставному володінні частину с. Вереси
з селянами. Одружений, шлюб відбувся 17 лютого 1824 р. Рішенням ВДДЗ 7 лютого 1828 р. був
зарахований разом з синами Осипом-Ромуальдом і Віктором Феліксом до 6 частини родовідної книги.
1/2/3/1/1/2. Григорій37.
1/2/3/2/1/1 Дмитро.
1/2/4/1/1/1 Стефан. За ревізіями 1811 і 1816 рр. числився серед шляхти Таращанського повіту.
1/2/4/1/1/2 Іван. Разом з братом Лукашом за ревізією 1816 р. був записаний серед шляхти
Таращанського повіту.
1/2/4/1/1/3 Лукаш.
1/2/4/1/1/4 Станіслав.
1/2/4/1/3/1 Семен. Похований 15 квітня 1825 р.
1/2/4/1/3/2 Філіп. Охрещений 11 жовтня 1800 р. (метрика, засвідчена київською духовною
консисторією). ДДЗ 25 листопада 1832 р. дочислило Філіпа К. до 6 частини губернської родовідної
книги. Мешканець Васильківського повіту.
1/3/1/4/1/1 Юліан. Народився 15 лютого 1834 р.38
1/3/1/4/1/2 Каетан. Народився 13 серпня 1835 р.39
1/3/1/4/1/3 Викентий. Народився 5 квітня 1840 р.40
1/3/1/4/1/4 Йордан. Народився 13 лютого 1844 (1846?) р.41
1/3/1/4/1/5 Себастьян. Народився 19 січня 1847 р.42
1/3/1/4/1/6 Себастьян. Народився 23 січня, був охрещений 24 січня 1848 р.43
1/3/1/4/3/1 Катерина. Згідно посімейного списку Антона К., у 1834 р. мала 3 р.44
1/3/1/4/3/2 Валерія. Згідно посімейного списку Антона К., у 1834 р. мала 2 р.45
1/3/1/4/3/3 Михайло Народився 28 вересня 1836 р.
1/3/1/4/3/4 Тимофій Народився 13 грудня, охрещений 16 грудня 1844 р.46
1/3/1/5/1/1 Іван. 10 листопада 1832 р. ВДДЗ зачислило його до 6 частини губернської родовідної
книги. Згідно із фамільним списком батька, у 1832 р. мав 35 років, його дружиною була дворянка
Агнешка Рогальська, 30 років47.
VІI покоління
1/2/3/1/1/1/1 Франц48.
1/2/3/1/1/1/2 Кароль Едвард.
Генеалогічні записки. – Львів, 2009. – Вип. 7 (нової серії 1)
Родоводи
69
1/2/3/1/1/1/3 Юзеф (Осип)-Ромуальд. Охрещений 10 лютого 1825 р.
1/2/3/1/1/1/4 Віктор Фелікс. Охрещений 20 квітня 1826 р.
1/2/3/1/1/1/1 Йосиф.
1/2/3/1/1/2/1. Константин49.
1/2/4/1/3/1/1 Павло. Охрещений 1 липня 1818 р. Рішенням КДДЗ від 13 квітня 1834 р. разом з братами
Дементієм та Іваном внесені до 6 частини губернської родовідної книги.
1/2/4/1/3/1/2 Дементій (Дем’ян). Охрещений 3 серпня 1820 р.
1/2/4/1/3/1/3 Іван. Охрещений 23 вересня 1822 р.
1/2/4/1/3/2/1 Андрій.
1/3/1/5/1/1/1 Карл. Охрещений 23 листопада 1823 р. (засвідчена могилівською консисторією метрика
про хрещення).
1/3/1/5/1/1/2 Адам. Охрещений 31 грудня 1824 р. (засвідчена могилівською консисторією метрика
про хрещення).
1/3/1/5/1/1/3 Петро. Охрещений 18 жовтня 1828 р. (засвідчена могилівською консисторією метрика
про хрещення).
1/3/1/5/1/1/4 Станіслав. Охрещений 11 травня 1831 р. (засвідчена могилівською консисторією метрика
про хрещення).
VIII покоління.
1/2/3/1/1/1/1/1. Антон. Разом з братами Юзефом Миколаєм та Олександром легітимовані у 1900 р.
5 0
1/2/3/1/1/1/1/2. Юзеф Миколай.
1/2/3/1/1/1/1/3. Олександр.
1/2/3/1/1/1/2/1. Михайло. Був легітимований у 1889 р.51
1/2/3/1/1/1/2/2. Антон52.
1/2/3/1/1/2/1/1. Сигізмунд Йордан. Отримав разом з братами та сестрами легітимізацію у 1888 та
1896 рр53.
1/2/3/1/1/2/1/2. Юзеф.
1/2/3/1/1/2/1/3. Людвіка.
1/2/3/1/1/2/1/4. Пауліна.
1/2/3/1/1/2/1/5. Константин Стефан.
ІХ покоління.
1/2/3/1/1/1/2/2/1. Григорій. Був легітимований у 1904 р.54
Рід Криштофа Кульчицького55
І покоління
1. Криштоф (Кристофор). До справи була додана виписка, видана 18 грудня 1837 р. з
Житомирського повітового суду, котра засвідчувала згадку про чернігівського скарбника Криштофа
К. у числі шляхти, котра брала участь у обранні у 1674 р. короля Яна ІІІ Собєського56. У наведеному
у справі родоводі Кульчицьких біля нього стоїть рік – 1627 р. Можливо, мається на увазі рік його
народження. Однак, швидше за все, це може бути летичівський чашник Криштоф К.
2. Франц57. Володів с. Кропивниця з підданими. Оскільки у Ф.К. не було нащадків, у 1728 р.
маєтність перейшла до його племінника Себастьяна58.
ІІ покоління
1/2. Себастьян (Севастіян). Згідно виписки з метричних книг Берестецького приходського
костелу, виданої Луцькою духовною консисторією 15 липня 1837 р., був охрещений 20 грудня 1692 р.59
31 травня 1728 р. був введений у володіння с. Кропивниця з селянами, котре дісталось йому по смерті
дядька Франца К. Про це свідчить відповідна виписка з Київських гродських актів, видана та засвідчена
на вірність 24 січня 1842 р. Житомирським повітовим судом60. 20 лютого 1730 р. отримав привілей
пожалування на гродненське хорунжество у Великому князівстві Литовському, видане Августом ІІ у
Варшаві. Привілей був пред’явлений 18 жовтня 1732 р. у Луцькому гродському суді, що засвідчено
Луцьким повітовим судом 10 жовтня 1836 р.61
70
Генеалогічні записки. – Львів, 2009. – Вип. 7 (нової серії 1)
Родоводи
1/3. Мацей. Охрещений 19 січня 1728 р., про що свідчить відповідна засвідчена 15 липня 1837 р.
Луцькою духовною консисторією виписка з метричних книг Берестецького приходського костелу62.
Продав 30 січня 1790 р. Антону Вроблевському спадкове своє майно - частину с. Кропивниця з
селянами, про що свідчить запис у Київських гродських актах63.
ІІІ покоління
1/3/1. Іван. Охрещений 24 січня 1754 р.64 (за іншими даними - 24 червня 1754 р.65). 20 липня 1802 р.
отримав разом з братами Василем та Мартином свідоцтво від 12 приватних осіб про благородне
походження66. Жив у Новоград-Волинському повіті. Згідно рішень ВДДЗ від 15 грудня 1802 р. за
№ 1523 та 4 листопада 1832 р. № 3295 був визнаний разом з синами Михайлом, Яковом, Діонісієм та
Мартином у дворянстві та внесений до першої частини губернської родовідної книги67. Дружина –
Єва Бартломьєва (Бартоломієва), котрій за ревізькою сказкою 1816 р. було 50 років68.
1/3/2. Василь. Охрещений 1 лютого 1758 р.69 Згаданий у ревізькій сказці брата Івана за 1816 р., як і
його дружина – Олена Ніколаєва, котрій тоді було 50 р.70
1/3/3. Мартин. Охрещений 21 квітня 1760 р.71 (за іншими даними – 23.11.1760 р.72). Згідно виписки із
ревізької сказки за 1795 р. проживав у с. Харчівці73. У 1816 р. подав ревізьку сказку про свою сім’ю
до Заславської ревізької комісії74.
ІV покоління
1/3/1/1. Михайло. Охрещений 29.09.1782 р.75
1/3/1/2. Яків. Охрещений 01.05.1788 р.76 Згідно посімейного списку за 1834 р., Яків К. з братами Діонісієм,
Мартином та їхніми сім’ями жив у Новоград-Волинському повіті у с. Сусли77, що належало до м. Новоград-
Волинського. Дружина – Маріанна Іванова, котрій за згаданим посімейним списком було 41 р.78
1/3/1/3. Діонісій. Народився десь біля 1793 р., оскільки за ревізькими сказками у 1795 р. мав 5 р.79,
1816 р. - 20 р., за посімейним списком 1834 р. – 41 р.80 Дружина – Текля (Фекля) Іванова, котрій за
посімейним списком 1834 р. було 26 р.81
1/3/1/4. Вікторія. За ревізькою сказкою з 1816 р. мала 20 років82.
1/3/1/5. Анелія. За ревізькою сказкою з 1816 р. мала 17 років83. Жила у 1834 р., коли їй за посімейним
списком було 35 р. 84
1/3/1/6. Петрунелія. За ревізькою сказкою з 1816 р. мала 15 р.85
1/3/1/7. Мартин. За ревізькою сказкою з 1816 р. мав 14 років. Згідно посімейного списку 1834 р.,
йому було 33 р.86 Дружина – Катерина N.87.
1/3/2/1. Петро. Народився десь біля 1789 р., оскільки за ревізькими сказками мав у 1795 р. – 5 років88,
1816 р. – 28 років, за посімейним списком 1834 р. – 47 років. Проживав у с. Михайлівка
Старокостянтинівського повіту89. Дружина – Агнешка Піотровська, котрій за ревізькою сказкою 1816
р. було 18 років, а за посімейним списком 1834 р. – 32 роки90.
1/3/2/2. Кароліна. За ревізькою сказкою з 1816 р. мала 24 роки91.
1/3/2/3. Павло. Народився десь біля 1794 р., оскільки за ревізькою сказкою з 1816 р. мав 20 років92,
а за посімейним списком 1834 р. – 42 р. Проживав у Новоград-Волинського повіту (с. Тележинське?)93.
1/3/2/4. Анелія. За ревізькою сказкою з 1816 р. мала 17 років94.
1/3/2/5. Гонората. За ревізькою сказкою з 1816 р. мала 15 років95.
1/3/2/6. Анастасія. За ревізькою сказкою з 1816 р. мала 12 років96. Згадана у посімейному списку
брата Петра К. за 1834 р.97
1/3/2/7. Леон (Леонтій). Охрещений 11.04.1806 р.98 У ревізькій сказкі з 1816 р. незгаданий, однак
фігурує у посімейному списку брата Петра К. за 1834 р.99 Проживав у с. Михайлівка
Старокостянтинівського повіту100.
1/3/2/8. Войцех. За ревізькою сказкою з 1816 р. мав 9 років101.
1/3/3/1. Яків. Згаданий у ревізькій сказці за 1795 р., згідно з якою йому було 5 років102. Згідно із
посімейним списком за 1834 р. мав 49 р. та жив у с. Пашуки. Його дружина - Марія Самушева,
котрій за згаданим списком було 46 р.103
1/3/3/2. Станіслав. Згаданий у виписці із ревізької сказки за 1795 р., згідно з якою мав 1 рік 104.
1/3/3/3. Іван. Згідно фамільного списку за 1834 р. мав 36 р. та проживав у с. Хоровці. Дружина –
Марія Михайлова, котрій тоді ж було 34 р.105
1/3/3/4. Петро. Охрещений 31.07.1799 р.106. Згідно із фамільним списком за 1834 р. мав 32 р. та
прожив з сім’єю у Новоград-Волинському повіті107. Дружина – Юзефа Теодорова, котрій згідно
фамільного списку було 30 р.108
Генеалогічні записки. – Львів, 2009. – Вип. 7 (нової серії 1)
Родоводи
71
V покоління
1/3/1/3/1. Маріанна. За фамільним списком 1834 р. мала 3 р. 109
1/3/2/1/1. Іван. Охрещений 13.07.1815 р.110 Згідно посімейного списку за 1834 р. мав 17 р.111
Визначенням ВДДЗ від 4 листопада 1838 р. був визнаний разом з рідними братами Стефаном та
Яковом та двоюрідними братами Іваном, Мартином та Петром у давньому дворянстві та внесений
до 6 частини губернської родовідної книги112. Щоправда, Центральна Ревізійна Комісія для розгляду
дій дворянських депутатських зібрань Київської, Подільської і Волинських губерній визнали
представлені Іваном К. докази не достатніми113.
1/3/2/1/2. Стефан. Охрещений 03.09.1818 р.114 Згідно посімейного списку за 1834 р. мав 14 р. 115 У
подальшому був змушений боротись за визнання за ним дворянства. Заплатив у 1865 р. 101
карбованець 15 копійок для ведення відповідної справи. Однак, як випливає із документів, не вдало -
у визнанні було відмовлено116. Дружина – Констанція Крижановська117.
1/3/2/1/3. Яків. Охрещений 20.05.1824 р.118 Згідно посімейного списку за 1834 р. мав 9 р.119 Дружина
- Маріанна Корнатовська120.
1/3/2/1/4. Павліна. Згідно посімейного списку за 1834 р. мала 7 р.121
1/3/2/1/5. Антоніна. Згідно посімейного списку за 1834 р. мала 4 р.122
1/3/2/1/6. Йосифата. Згідно посімейного списку за 1834 р. мала 1 р.123
1/3/2/1/7. Станіслав Костка. Дружина – Катерина Крживицька(?)124.
1/3/2/3/1. Іван. Охрещений 09.07.1833 р.125
1/3/2/3/2. Юліан.
1/3/3/1/1. Юстина. Згідно фамільного списку за 1834 р. мала 17 років126.
1/3/3/1/2. Мартин. Згідно фамільного списку за 1834 р. мав 14 років127.
1/3/3/1/3. Іван. Охрещений 15.03.1821 р.128 Згідно фамільного списку за 1834 р. мав 12 років129.
1/3/3/1/4. Ортуля. Згідно фамільного списку за 1834 р. мала 6 р.130
1/3/3/1/5. Петро. Згідно фамільного списку за 1834 р. мав три місяці (як зазначено у документі – ¼ р.) 131.
1/3/3/3/1. Антон. Охрещений 05.06.1821 р.132 Згідно фамільного списку за 1834 р. мав 12 років133.
1/3/3/3/2. Катерина. Згідно фамільного списку за 1834 р. мала 11 р.134
1/3/3/3/3. Василь. Охрещений 14.06.1825 р.135 Згідно фамільного списку за 1834 р. мав 9 років136.
1/3/3/3/4. Агнешка. Згідно фамільного списку за 1834 р. мала 6 р.137
1/3/3/3/5. Юлія. Згідно фамільного списку за 1834 р. мала 3 р.138
1/3/3/3/6. Гонората. Згідно фамільного списку за 1834 р. мала півроку139.
1/3/3/4/1. Анна. Згідно фамільного списку за 1834 р. мала 4 роки140.
1/3/3/4/2. Венедикт. Охрещений 22.03.1833 р.141 Згаданий у фамільному списку за 1834 р.
Визначенням ВДДЗ від 4 листопада 1838 р. визнаний з братом Михайлом у давньому дворянстві та
внесений до 6 частини губернської родовідної книги142.
1/3/3/4/3. Михайло. Охрещений 01.10.1836 р.143
VІ покоління
1/3/2/1/2/1. Рафаїл.
1/3/2/1/2/2. Войцех.
1/3/2/1/2/2. Августин (Август). Народжений і охрещений 4 вересня 1863 р.144
1/3/2/1/3/1. N. Охрещений 1856 р.
1/3/2/1/3/2. Діонісій. Народжений і охрещений 28 жовтня 1857 р.145
1/3/2/1/7/1. Анастасій. Народився 22 січня, охрещений 26 січня 1864 р.146
Родовід Якова Васильєва Кульчицького147
І покоління
1. Василь.
II покоління
1/1. Василь148.
1/2. Яків. За посімейним списком 1834 р. мав 67 р. Був визнаний разом із синами Іваном, Яковом та
Василем, онуками Олександром та Юліаном у дворянстві ВДДЗ 15 грудня 1802 р. за № 1523 (вдруге
- 4 листопада 1832 р. № 3295) та внесені до 1 частини губернської родовідної книги149. Дружина –
Анастасія Ніколаєва (у неї це другий шлюб), котрій за посімейним списком 1834 р. було 52 р.
72
Генеалогічні записки. – Львів, 2009. – Вип. 7 (нової серії 1)
Родоводи
ІІІ покоління
1/1/1. Василь. За ревізькими сказками 1795, 1811, 1816 рр. був записаний серед шляхти
Васильківського повіту150. Очевидно не жив у 1834 р. Дружина - Ксенія Александрова, котрій за
посімейним списком 1834 р. було 52 роки.
1/2/1. Іван. За ревізькими сказками був записаний з братами Яковом та Василем серед шляхти
Васильківського повіту151. Старший за Якова на 8 років.
1/2/2. Яків. У 1834 р. мав 26 р.
1/2/2. Василь. У 1834 р. мав 24 р.
1/2/3. Анастасія. У 1834 р. мала 17 р.
1/2/4. Єфросинія. У 1834 р. мала 14 р.
IV покоління
1/1/1/1. Анна. У 1834 р. мала 26 р.
1/1/1/2. Олександр. У 1834 р. мав 24 р. За ревізькими сказками 1811 та 1816 рр. був записаний з
братом Юліаном серед шляхти Васильківського повіту152.
1/1/1/3. Юліан. У 1834 р. мав 16 р. За ревізькою сказкою за 1816 рр. мав 2 роки153.
1/1/1/4. Марія. У 1834 р. мала 14 р.
Рід Василя Кулицького154
І покоління
1. Василь.
ІІ покоління
1/1. Іван. Згідно ревізії 1795 р. мав 40 років та був записаний серед шляхти Махновського повіту по
с. Велика Чернявка. Його дружині Олександрі тоді ж було 30 років. Вибув з сім’єю з 1800 р.
ІІІ покоління
1/2/1. Григорій. Згідно ревізії 1795 р. мав 9 років.
Рід Феліціана Максима Костки Кульчицького155
І покоління
1.N. Дружина – Катерина Бжозовська156.
ІІ покоління
1/1. Феліціан Максим Костка К. 23 грудня 1771 р. у Луцькому гродському замку був визнано
введення Феліціана К. за силою заставного контракту між ним і князем Максиміліаном Воронецьким
у с. Невольне (?)157. Помер біля 1796 р. Дружина – Маріанна з Слівіньських, з якою було укладено
угоду про досмертне володіння майном (доживоття) 31 січня 1794 р.158
1/2. Текля. Згадана разом із Магдалиною у мировій угоді з матір’ю від 11 березня 1771 р. Дружина
Себастьяна Вербицького159.
1/3. Магдалина. Згадана разом із Теклею у мировій угоді з матір’ю від 11 березня 1771 р.160
ІІІ покоління
1/1/1. Амвросій. Був визнаний в дворянських правах і записаний до 1 частини 3 грудня 1803 р. Мешкав
у Луцькому повіті161.
Рід Івана Кульчицького162
І покоління
1. Іван. Згаданий: 1) у представленому виписі протесту, поданому у Житомирський гродський суд 28
травня 1714 р., у якому товариш гусарської хоругви Іван К. скаржився на рядових трьох хоругв князів
Любомирських за забрання хліба і грошей у селян орендного його володіння; 2) у виписі протесту,
поданому у Житомирський гродський суд 22 листопада 1715 р. Владиславом Бартковським, який
Генеалогічні записки. – Львів, 2009. – Вип. 7 (нової серії 1)
Родоводи
73
скаржився на Івана К. за недопущення його у володіння вотчинним маєтком князя Александра
Любомирського – с. Серби163.
ІІ покоління
1/1. Андрій. Чернігівським гродським регент. Згаданий з братом Данилом у виписі протесту, поданого
ними в Київський гродський суд 27 липня 1762 р. в тому, що вони не понесли ніяких збитків в їхній
маєтності с. Черепки з приводу не представлення на цю їхню вотчину належних документів164.
1/2. Данило.
ІІІ покоління
1/2/1. Василь. Народився десь біля 1862 р., оскільки у ревізькій сказці 1811 р. зазначено його вік – 49
років165, а у ревізькій сказці за 1816 р. – 53 роки166. Випису з церковної метрики представлено не було,
оскільки як зазначав у своєму свідченні 3 лютого 1812 р. приходський священик Дідковський, метрика
у часи минулої пожежі згоріла167. Проживав у селі Дідковичі. 15 січня 1812 р. його дворянське
походження було підтверджено приватними особами у Овруцькому суді168 Отримав 4 серпня 1822 р.
свідоцтво, видане виконуючим обов’язки Овруцького повітового предводителя дворянства про те,
що Василь К. записаний серед шляхти повіту169. 2 січня 1824 р. разом з синами Іваном і Трохимом
звертався до імператора Олександра І з проханням про визнання їх шляхетства170. 23 червня 1824 р.
у виданому ВДДЗ протоколі вказувалось рішення внести Василя К. та його синів до 6 частини
дворянських книг і видати їм про це грамоти171. Дружина – Анна N., котра у 1816 р. мала 34 р.172
ІV покоління
1/2/1/1. Горпина. Старша за Івана на 4 роки
1/2/1/2. Іван. У 1834 р. мав 37 років. Проживав разом з сім’єю у селі Шваби Овруцького повіту
Волинської губернії. За переписом 1834 р. залишений разом з братами Трохимом і Петром, синами
Василем, Андрієм і Антоном та племінником Йосипом у числі дворян другого розряду, тобто згадані
особи не володіли земельною власністю з кріпосними селянами173.
1/2/1/3. Трохим. У 1834 р. мав 28 років174.
1/2/1/4. Петро. У 1834 р. мав 20 років175.
V покоління
1/2/1/2/1. Василь. У 1834 р. мав 6 років176.
1/2/1/2/2. Андрій. У 1834 р. мав 3 роки177.
1/2/1/2/3. Антон. У 1834 р. мав 1 рік178.
1/2/1/3/1. Йосиф. У 1834 р. мав 3 роки179.
Рід Климетнія Штокайла Кульчицького180.
І покоління
1. Климентій Штокайло. Згідно із виданим у Варшава привілеєм польського короля Августа ІІ від
12 травня 1702 р., котрий був внесений 29 січня 1727 р. до київських гродських актів, служив поручиком
у загоні кременецького старости, отримав за заслуги чин ротмістра хоругви згаданого старости181.
ІІ покоління
1/1. Іван. Згаданий у документі, датованому 2 груднем 1725 р., як син ротмістра Климентія Ш.К.;
мав у своєму володінні с. Богданівка182.
ІІІ покоління
1/1/1. Олександр. 23 листопада 1753 р. відказав половину с. Богданівки своєму сину Василю183.
IV покоління
1/1/1/1. Василій.
V покоління
1/1/1/1/1. Андрій. 27 грудня 1780 р. продав свою власність - половину села с. Богданівки(?) Францу
(?) Крашевському184. Дружина – Текля (Фекла) , згадана у завіреній метриці хрещення їх сина Василя185
74
Генеалогічні записки. – Львів, 2009. – Вип. 7 (нової серії 1)
Родоводи
VI покоління
1/1/1/1/1/1. Павло. Згідно його посімейного списку з 1834 р., проживав у с. Гальчин Житомирського
повіту, мав 51 рік. Дружина – Марія Жишерова, 49 років186.
1/1/1/1/1/2. Василь. Охрещений 30 липня 1788 р.187 За посімейним списком 1834 р. мав 38 р. Очевидно,
не володів земельною власністю на 1831 р., оскільки був віднесений до дворян другого розряду188.
Звертався до російського імператора Миколи І з проханням про зарахування його та братів, їх синів
та онуків до 6 частини родовідної книги губернії189. Досягти цього вдалося. Помер 12 березня 1857 р.
у с. Поляничинці Васильківського повіту190. Ймовірно, його першою дружиною була Олександра N.,
котра і була матір’ю його дітей. Про це свідчить згадка її як матері у відповідних виписках Іллі та
Олександра. Друга дружина В. К. – Петрунелія із Мончинських, згадана у посімейному списку
чоловіка за 1834 р., їй тоді було 25 років191.
1/1/1/1/1/3. Василь. Охрещений 18 жовтня 1792 р.192 Дружина – Маріанна з Соколовських193. У 1847
та 1861 рр.194 Василь К., його брати та їх нащадки домоглися підтвердження свого давнього
дворянства та були внесені до 6 частини родовідної книги.
1/1/1/1/1/4. Іван. Охрещений 7 липня 1797 р.195 За посімейним списком 1834 р. мав 30 років, його
дружина Анна Свірська – 25 років196.
VII покоління
1/1/1/1/1/1/1. Михайло. Дружина – Броніслава Калюдзінська197.
1/1/1/1/1/2/1. Ілля. Народився 20 червня, охрещений 21 червня 1824 р.198
1/1/1/1/1/2/2. Олександр. Народився 25 листопада, охрещений 26 листопада 1829 р. у с. Поляничинці
Васильківського повіту199.
1/1/1/1/1/2/3. Анастасія. Народилась десь біля 1824 р., оскільки у 1834 р., згідно із посімейним списком
батька, мала 10 р.200
1/1/1/1/1/2/4. Іван. Охрещений у 1825 р.201 Згідно із посімейним списком батька 1834 р. мав 8 р.202
Дружина - Сабіна Іванова203.
1/1/1/1/1/2/3. Ксаверій (Северин). Охрещений у 1828 р. 204 За посімейним списком батька з 1834 р.
мав 6 р. 205 Помер чи то у 1856 р.206 чи то у 1857 р. 207
1/1/1/1/1/3/1. Антон. Охрещений 19 листопада 1826 р. у Мирополі208.
1/1/1/1/1/3/2. Антон. Охрещений 16 грудня 1827 р.209 Дружина – Павліна Небиловська210.
1/1/1/1/1/3/3. Іван-Василь.
1/1/1/1/1/3/4. Марія (Маріанна-Бригіда). Народжена і охрещена 9 жовтня 1829 р. у Мирополі211
1/1/1/1/1/3/5. Люцина. Охрещена 26 жовтня 1836 р. у Мирополі212.
1/1/1/1/1/4/1. Альбін. Охрещений 1832 р.213 Згаданий у посімейному списку дядька у 1834 р., коли
мав 2 р. 214
1/1/1/1/1/4/2. Олексій. Охрещений 1837 р.215 Згаданий у проханні дядька на ім’я імператора216.
1/1/1/1/1/4/3. Лев. Охрещений 1839 р.217 Згаданий у проханні дядька на ім’я імператора218.
VІІІ покоління
1/1/1/1/1/1/1/1. Роман. Охрещений 29 вересня 1859 р. у Богуславі219. З братом Михайлом згідно
рішення Департаменту герольдії від 18 грудня 1862 р. за № 10059 були визнані у давньому
дворянському достоїнстві та віднесені до 6 частини родовідної книги.
1/1/1/1/1/1/1/2. Михайло. Охрещений 27 вересня 1861 р. у Богуславі220.
1/1/1/1/1/2/4/1. Василь. Народився 12 квітня, охрещений 13 квітня 1853 р. у с. Зозулинці (Зозуля?)221.
Згаданий у проханні діда на ім’я імператора222.
1/1/1/1/1/2/4/2. Гавриїл. Народився 27, був охрещений 30 червня 1855 р. у с. Зозулинці (Зозуля?)223.
Згаданий у проханні діда на ім’я імператора224.
1/1/1/1/1/2/4/3. Климентій. Народився 23 січня, був охрещений 24 січня 1859 р. у с. Пікув (?)225.
1/1/1/1/1/2/4/4. Іван. Народився 25 лютого, був охрещений 26 лютого 1869 р. у с. Плехова226.
1/1/1/1/1/2/5/1. Флор. Охрещений у 1855 р.227
1/1/1/1/1/3/2/1. Ісидор Францішек. Народився 9 березня, охрещений 14 квітня 1859 р.228
1/1/1/1/1/3/2/2. Геліодар Франц.
1/1/1/1/1/4/1/1. Кирило. Охрещений у квітні 1852 р.229 Згаданий у проханні дядька на ім’я імператора
Олександра ІІ230.
1/1/1/1/1/4/3/1. Пантелеймон. Охрещений 1860 р.231.
Генеалогічні записки. – Львів, 2009. – Вип. 7 (нової серії 1)
Родоводи
75
Примітки:
1 Докладніше про ці процеси див., наприклад: Лисенко С., Чернецький Є. Правобережна шляхта (кінець XVIII –
перша половина ХІХ ст.). – Біла Церква: Вид. О.В.Пшонківський, 2007.
2 Смуток. І. Вступ до генеалогії шляхти самбірського повіту XVI – початку XVII ст. (шляхетські прізвиська). –
Львів: ТзОВ “Камула”, 2008. – С. 154.
3 Herbarz Polski. Część I. Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich / Ułożył i wydał A. Boniecki
(далі – Herbarz Polski Adama Bonieckiego). – Warszawa, 1909. – T. ХІІI. – S. 138.
4 Лисенко С., Чернецький Є. Правобережна шляхта (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.). – С. 239–241.
5 Herbarz Polski Adama Bonieckiego. – S. 136.
6 Див., наприклад: Мицько І., Паславський Т. Юрій Франц Кульчицький – герой оборони Відня 1683 року. Львів:
В-во “Астролябія”, 2006. – 96 с.
7 Державний архів Житомирської області (далі – ДАЖО). Ф. 146 (Волинське дворянське депутатське зібрання). –
Оп 1. – Спр. 3245. – Арк. 11зв.
8 Там само. – Арк. 10.
9 Там само.
10 Там само. – Арк. 1–2.
11 Смуток. І. Вступ до генеалогії шляхти самбірського повіту XVI – початку XVII ст. – С. 154–182.
12 Poczet slachty galicyjskiej i bukowińskej. – Lwów, 1857. – S 133–134, 325.
13 ДАЖО. – Ф. 146. – Оп 1. – Спр. 3249. – Арк. 7–8. Подібний придомок бачимо і у підавстрійських Кульчицьких.
Poczet slachty galicyjskiej i bukowińskej. – S. 134.
14 ДАЖО. – Ф. 146. – Оп 1. – Спр. 3245. – Арк. 10.
15 Там само. – Арк. 11.
16 ДАЖО. – Ф. 146. – Оп 1. – Спр. 3246.
17 Herbarz Polski Adama Bonieckiego. – T. ХІІI. – S. 136; Мицько І., Паславський Т. Юрій Франц Кульчицький –
герой оборони Відня 1683 року. – С. 9–10.
18 Herbarz Polski Adama Bonieckiego. – T. ХІІI. – S. 136.
19 ДАЖО. – Ф. 146. – Оп 1. – Спр. 3248. – Арк. 15–15зв; Herbarz Polski Adama Bonieckiego. – T. ХІІI. – S. 136.
20 Смуток І. Достовірність даних історико-генеалогічних матеріалів легітимізації галицької шляхти кінця XVIII–
ХІХ ст. // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. – Вип. VI. – Львів, 2007. –С. 90.
21 ДАЖО. – Ф. 146. – Оп. 1. – Спр. 3248. – Арк. 14.
22 ДАЖО. – Ф. 146. – Оп. 1. – Спр. 3245.
23 Там само. – Арк. 10–10зв.
24 Herbarz Polski Adama Bonieckiego. – T. ХІІI. – S. 135–141.
25 Тут і далі без окремих зазначень відомості взяті із копії постанови Центральної Ревізійної Комісії у місті Києві
для ревізії дій дворянских депутатских зібрань Київської, Подільської і Волинської губерний від 21 серпня 1844 р.
щодо двох справ від Волинського і Київського дворянських депутатських зібрань про походження Кульчицьких.
Див: ДАЖО. – Ф. 146. – Оп. 1. – Спр. 3245. – Арк. 10–16.
26 Там само. – Арк. 1–2.
27 Там само.
28 Там само. – Арк. 22–23.
29 Там само. – Арк. 35–36.
30 Там само. – Арк. 22–23.
31 Там само. – Арк. 35–36.
32 Там само. –. Арк. 74.
33 Там само. – Арк. 35–36.
34 Там само. – Арк. 75.
35 Там само. – Арк. 37–38.
36 Там само. – Арк. 3–4.
37 Herbarz Polski Adama Bonieckiego. – T. ХІІI. – S. 141.
38 ДАЖО. – Ф. 146. – Оп. 1. – Спр. 3245. – Арк. 49–50.
39 Там само.
40 Там само. – Арк. 69.
41 Там само. – Арк. 49–50.
42 Там само.
43 Там само. – Арк. 74.
44 Там само. – Арк. 35–36.
76
Генеалогічні записки. – Львів, 2009. – Вип. 7 (нової серії 1)
Родоводи
45 Там само.
46 Там само. – Арк. 75.
47 Там само. – Арк. 37–38.
48 У А. Бонєцького – Францішек Юліан. Див.: Herbarz Polski Adama Bonieckiego. – T. ХІІI. – S. 141.
49 Там само.
50 Там само.
51 Там само.
52 Там само.
53 Там само.
54 Там само.
55 ДАЖО. – Ф. 146. – Оп. 1. – Спр. 3246.
56 Там само. – Арк. 78зв.
57 Там само. – Арк. 78зв–79.
58 Там само.
59 Там само. Згаданий як “Севастіан Кристофів”.
60 Там само.
61 Там само. – Арк. 79.
62 Там само. – Арк. 78зв.
63 Там само. – Арк. 80–80зв.
64 Там само. – Арк. 72зв.
65 Там само. – Арк. 79зв.
66 Там само. – Арк. 73.
67 Там само. – Арк. 72/72зв.
68 Там само. – Арк.47–48.
69 Там само. – Арк. 72зв.
70 Там само. – Арк.47–48.
71 Там само. – Арк. 72зв.
72 Там само. – Арк. 79зв.
73 Там само. – Арк. 72зв.
74 Там само. – Арк. 81.
75 Там само. – Арк. 79зв.
76 Там само.
77 Там само. – Арк. 19–20, арк. 73.
78 Там само. – Арк. 19–20.
79 Там само. – Арк. 72зв.
80 Там само. – Арк. 19–20.
81 Там само.
82 Там само. – Арк.47–48.
83 Там само.
84 Там само. – Арк. 19–20.
85 Там само. – Арк.47–48.
86 Там само. – Арк. 73.
87 Там само. – Арк. 80.
88 Там само. – Арк. 72зв.
89 Там само. – Арк. 81 зв.
90 Там само. – Арк. 28–29, 47–48.
91 Там само. – Арк.47–48.
92 Там само.
93 Там само. – Арк. 73.
94 Там само. – Арк.47–48.
95 Там само.
96 Там само.
97 Там само. – Арк. 28–29.
98 Там само. – Арк. 79 зв.
99 Там само. – Арк. 28–29.
100 Там само. – Арк. 81 зв.
Генеалогічні записки. – Львів, 2009. – Вип. 7 (нової серії 1)
Родоводи
77
101 Там само. – Арк.47–48.
102 Там само. – Арк. 72зв.
103 Там само. – Арк. 26–27.
104 Там само. – Арк. 72зв.
105 Там само. – Арк. 22–23.
106 Там само. – Арк. 79зв.
107 Там само. – Арк. 81зв.
108 Там само. – Арк. 24–25.
109 Там само. – Арк. 19–20.
110 Там само. – Арк. 80зв.
111 Там само. – Арк. 28–29.
112 Там само. – Арк. 78–78зв.
113 Там само. – Арк. 78–84.
114 Там само. – Арк. 80зв.
115 Там само. – Арк. 28–29.
116 Там само. – Арк. 217–217зв.
117 Там само. – Арк. 205–208.
118 Там само. – Арк. 80зв.
119 Там само. – Арк. 28–29.
120 Там само. – Арк. 205–208.
121 Там само. – Арк. 28–29.
122 Там само.
123 Там само.
124 Там само. – Арк. 50.
125 Там само. – Арк. 79зв–80.
126 Там само. – Арк. 26–27.
127 Там само.
128 Там само. – Арк. 80зв.
129 Там само. – Арк. 26–27.
130 Там само.
131 Там само.
132 Там само. – Арк. 80зв.
133 Там само. – Арк. 22–23.
134 Там само.
135 Там само. – Арк. 80зв.
136 Там само. – Арк. 22–23.
137 Там само.
138 Там само.
139 Там само.
140 Там само. – Арк. 24–25.
141 Там само. – Арк. 80.
142 Там само. – Арк. 78–78зв.
143 Там само. – Арк. 80.
144 Там само. – Арк. 205–208.
145 Там само.
146 Там само. – Арк. 50.
147 Там само. – Арк. 174–175.
148 Там само. – Арк. 73.
149 Там само. – Арк. 72/72зв.
150 Там само. – Арк. 73.
151 Там само.
152 Там само.
153 Там само.
154 Тут і далі інформація із листа Київської казенної палати Міністерства фінансів до ВДДС. Там само. – Арк. 188.
155 ДАЖО. – Ф. 146. – Оп. 1. – Спр. 3247.
156 Там само. – Арк. 5, 8зв.
78
Генеалогічні записки. – Львів, 2009. – Вип. 7 (нової серії 1)
Родоводи
157 Там само. – Арк. 8.
158 Там само. – Арк. 5.
159 Там само. – Арк. 8зв.
160 Там само.
161 Там само. – Арк. 8.
162 ДАЖО. – Ф. 146. – Оп. 1. – Спр. 3248.
163 Там само. – Арк. 15зв.
164 Там само. – Арк. 15зв.–16.
165 Там само. – Арк. 8–8зв.
166 Там само. – Арк. 11–12.
167 Там само. – Арк. 16.
168 Там само.
169 Там само. – Арк. 16зв.
170 Там само.
171 Там само.
172 Там само. – Арк. 11–12.
173 Там само. – Арк. 14.
174 Там само.
175 Там само.
176 Там само.
177 Там само.
178 Там само.
179 Там само.
180 ДАЖО. – Ф. 146. – Оп. 1. – Спр. 3249.
181 Там само. – Арк.11–14.
182 Там само.
183 Там само.
184 Там само.
185 Там само.
186 Там само. – Арк. 27–27зв.
187 Там само. – Арк.11–14.
188 Там само. – Арк. 7–8.
189 Там само. – Арк. 60–61.
190 Там само. – Арк. 141
191 Там само. – Арк. 29–30.
192 Там само. – Арк.11–14.
193 Там само. – Арк. 17.
194 Herbarz Polski Adama Bonieckiego. – T. ХІІI. – S. 141.
195 ДАЖО. – Ф. 146. – Оп. 1. – Спр. 3249. – Арк.11–14.
196 Там само. – Арк. 29–30.
197 Там само. – Арк. 23–24.
198 Там само. – Арк. 13
199 Там само. – Арк. 14.
200 Там само. – Арк. 29–30.
201 Там само. – Арк. 245.
202 Там само. – Арк. 29–30.
203 Там само. – Арк. 250–252.
204 Там само. – Арк. 245.
205 Там само. – Арк. 29–30.
206 Там само. – Арк. 254.
207 Там само. – Арк. 245.
208 Там само. – Арк. 17.
209 Там само. – Арк.11–14.
210 Там само. – Арк. 36.
211 Там само. – Арк. 18.
Генеалогічні записки. – Львів, 2009. – Вип. 7 (нової серії 1)
Родоводи
79
212 Там само. – Арк. 19.
213 Там само. – Арк. 245.
214 Там само. – Арк. 29–30.
215 Там само. – Арк. 245.
216 Там само. – Арк. 60–61.
217 Там само. – Арк. 245.
218 Там само. – Арк. 60–61.
219 Там само. – Арк. 23.
220 Там само. – Арк. 24.
221 Там само. – Арк. 250.
222 Там само. – Арк. 60–61.
223 Там само. – Арк. 251.
224 Там само. – Арк. 60–61.
225 Там само. – Арк. 252.
226 Там само. – Арк. 253.
227 Там само. – Арк. 245.
228 Там само. – Арк. 36.
229 Там само. – Арк. 60–61.
230 Там само.
231 Там само. – Арк. 245.
* * *
Олександр Целуйко (Львів): Кульчицькі на Волині: кілька генеалогічних сюжетів
У статті на основі опрацьованих матеріалів Державного архіву Житомирської області подано
кілька генеалогічних розписів представників знаного галицького шляхетського роду Кульчицьких. Деякі
з них з часом опинились на Волині та були змушені проходити процес легітимації (підтвердження
дворянського статусу) у Російській імперії. Аналіз представленого у справах генеалогічного матеріалу
підтвердив думку дослідників про необхідність обережного ставлення до нього у зв’язку із його
частковою недостовірністю, засвідчив функціонування у середовищі волинських Кульчицьких ряду
уже відомих придомків.
Ключові слова: Кульчицькі, шляхта, генеалогія.
* * *
Александр Целуйко (Львов): Кульчицкие на Воліни: несколько генеалогических сюжетов
В статье на основании исследованніх материалов Государственного архива Житомирской
области приведено несколько генеалогических росписей представителей известного галицкого
дворянского рода Кульчицких. Некоторіе из них со временем оказались на Воліни и вінуждені біли
проходить процесс легитимизации (подтвердения дворянского статуса) в Российской империи. Анализ
генеалогического материала подтвердил мнение исследователей о необходимости осторожного
отношения к нему из-за его частичной недостоверности, удостоверил функционирование в среде
волінских Кульчицких ряда уже известніх придомков.
Ключевіе слова: Кульчицкие, шляхта, генеалогия.
* * *
Oleksandr Tseluyko (Lviv): The Kulchytskis in Volhynia: several genealogical plots
The article presents several genealogical descriptions of representatives of the well-known Halychyna
noble kin – the Kulchytskis. The descriptions were made on the basis of analyzed materials of State archives
in Zhytomyr region. Some of the kin members later moved to Volhynia and were forced to go through the
process of legitimization (confirmation of the noble status) in the Russian Empire. The analysis of the pre-
sented genealogical material proved the researchers’ idea about necessity to treat this material with caution
because of its partial inauthenticity, proved the fact of functioning of a number of already existing nicknames
among the Kulchytskis in Volhynia.
Key words: Kulchytski, noble, genealogy.
|