Використання закордонного досвіду відшкодування збитків населенню в результаті конфліктів та надзвичайних ситуацій

У статті проаналізовано досвід держав у вирішенні житлових проблем і наданні компенсацій постраждалим у військових конфліктах. Виявлено загальні тенденції відшкодування наслідків інших сучасних конфліктів, які Україна може взяти до уваги на шляху формування політики. Наведено необхідність заздалегід...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автор: Гордієнко, В.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2018
Назва видання:Економічний вісник Донбасу
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/143500
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Використання закордонного досвіду відшкодування збитків населенню в результаті конфліктів та надзвичайних ситуацій / В.В. Гордієнко // Економічний вісник Донбасу. — 2018. — № 3 (53). — С. 25-30. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-143500
record_format dspace
spelling irk-123456789-1435002018-11-04T01:23:05Z Використання закордонного досвіду відшкодування збитків населенню в результаті конфліктів та надзвичайних ситуацій Гордієнко, В.В. Соціально-економічні проблеми Донбасу У статті проаналізовано досвід держав у вирішенні житлових проблем і наданні компенсацій постраждалим у військових конфліктах. Виявлено загальні тенденції відшкодування наслідків інших сучасних конфліктів, які Україна може взяти до уваги на шляху формування політики. Наведено необхідність заздалегідь розробити підходи та стратегії постконфліктного врегулювання, пошуку власних механізмів вирішення проблеми. Акцентується увага на необхідності скористатися низкою превентивних механізмів, апробованих під час постконфліктного миробудівництва в інших країнах. В статье проанализирован опыт государств в решении жилищных проблем и предоставлении компенсаций пострадавшим в военных конфликтах. Выявлены общие тенденции возмещения последствий других современных конфликтов, которые Украина может принять во внимание на пути формирования политики. Приведена необходимость загодя разработать подходы и стратегии постконфликтного урегулирования, поиска собственных механизмов решения проблемы. Акцентируется внимание на необходимости воспользоваться рядом превентивных механизмов, апробированных во время постконфликтного миропостроения в других странах. In the article experience of the states is analysed in the decision of housing problems and grant of indemnifications to the victims in soldiery conflicts. The general tendencies of compensation of consequences of other modern conflicts that Ukraine can take into account on the ways of forming of politics are educed. A necessity over in good time to work out approaches and strategies of after a conflict settlement, search of own mechanisms of decision of problem is brought. Attention is accented on a necessity to take advantage of row of the preventive mechanisms approved during after a conflict in other countries. 2018 Article Використання закордонного досвіду відшкодування збитків населенню в результаті конфліктів та надзвичайних ситуацій / В.В. Гордієнко // Економічний вісник Донбасу. — 2018. — № 3 (53). — С. 25-30. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/143500 332.82+351.862 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Соціально-економічні проблеми Донбасу
Соціально-економічні проблеми Донбасу
spellingShingle Соціально-економічні проблеми Донбасу
Соціально-економічні проблеми Донбасу
Гордієнко, В.В.
Використання закордонного досвіду відшкодування збитків населенню в результаті конфліктів та надзвичайних ситуацій
Економічний вісник Донбасу
description У статті проаналізовано досвід держав у вирішенні житлових проблем і наданні компенсацій постраждалим у військових конфліктах. Виявлено загальні тенденції відшкодування наслідків інших сучасних конфліктів, які Україна може взяти до уваги на шляху формування політики. Наведено необхідність заздалегідь розробити підходи та стратегії постконфліктного врегулювання, пошуку власних механізмів вирішення проблеми. Акцентується увага на необхідності скористатися низкою превентивних механізмів, апробованих під час постконфліктного миробудівництва в інших країнах.
format Article
author Гордієнко, В.В.
author_facet Гордієнко, В.В.
author_sort Гордієнко, В.В.
title Використання закордонного досвіду відшкодування збитків населенню в результаті конфліктів та надзвичайних ситуацій
title_short Використання закордонного досвіду відшкодування збитків населенню в результаті конфліктів та надзвичайних ситуацій
title_full Використання закордонного досвіду відшкодування збитків населенню в результаті конфліктів та надзвичайних ситуацій
title_fullStr Використання закордонного досвіду відшкодування збитків населенню в результаті конфліктів та надзвичайних ситуацій
title_full_unstemmed Використання закордонного досвіду відшкодування збитків населенню в результаті конфліктів та надзвичайних ситуацій
title_sort використання закордонного досвіду відшкодування збитків населенню в результаті конфліктів та надзвичайних ситуацій
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2018
topic_facet Соціально-економічні проблеми Донбасу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/143500
citation_txt Використання закордонного досвіду відшкодування збитків населенню в результаті конфліктів та надзвичайних ситуацій / В.В. Гордієнко // Економічний вісник Донбасу. — 2018. — № 3 (53). — С. 25-30. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv AT gordíênkovv vikoristannâzakordonnogodosvíduvídškoduvannâzbitkívnaselennûvrezulʹtatíkonflíktívtanadzvičajnihsituacíj
first_indexed 2025-07-10T17:18:50Z
last_indexed 2025-07-10T17:18:50Z
_version_ 1837281245612998656
fulltext В. В. Гордієнко 25 Економічний вісник Донбасу № 3(53), 2018 УДК 332.82+351.862 В. В. Гордієнко, Донбаська національна академія будівництва і архітектури, м. Краматорськ ВИКОРИСТАННЯ ЗАКОРДОННОГО ДОСВІДУ ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ НАСЕЛЕННЮ В РЕЗУЛЬТАТІ КОНФЛІКТІВ ТА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ Постановка проблеми. Постконфліктне врегу- лювання для України потребує фахової розробки відповідної стратегії та забезпечення її реалізації. Ані в міжнародних відносинах, ані в міжнародному праві не існує конкретних підходів чи універсальних принципів вирішення питання, пов’язаного з від- шкодуванням наслідків будь-якого збройного кон- флікту, надзвичайної ситуації. Саме тому необхідно заздалегідь розробити підходи до врегулювання миру. Суспільству потрібно усвідомити необхід- ність такого врегулювання і бути причетним до по- шуку власних механізмів вирішення проблеми. При цьому враховувати специфіку конфлікту, ресурси, політичний та історичний досвід, власний та дер- жав, які стикалися з проблемою сепаратизму. Українське законодавство визначає: «надзви- чайна ситуація – обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастро- фою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епіде- мією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засо- бів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості за- гиблих і постраждалих, завдання значних матеріаль- них збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, прова- дження на ній господарської діяльності» [1]. Аналіз останніх досліджень. Дослідниками даного питання є учасники науково-дослідного і ме- дійного «Центру постконфліктного врегулювання»: Інститут міжнародних відносин КНУТШ, ВУГО «Українська асоціація міжнародного права», ГО «Національний експертний інститут», Юридична фірма «Проксен», Благодійний фонд «Герої Май- дану», ГО «Фонд підтримки фундаментальних до- сліджень» та ін. Питанням відшкодування збитків населенню в результаті конфліктів та надзвичайних ситуацій займались такі науковці, як: О. Йоффе, О. Красавчи- ков, В. Смірнов, Т. Ілларіонова, А. Загорулько, В. Андрейцев, М. Бринчук, Б. Єрофеєв, М. Єреме- єва, О. Колбасов, М. Вівчарика, К. Вітман, Л. На- горна, Г. Перепелиця, Л. Шкляр, В. Дівак та інші. Метою статті є виявлення загальних тенденцій вирішення житлових проблем і компенсації інших країн, які Україна може взяти до уваги, зробити від- повідні рекомендації на шляху формування полі- тики. Проаналізувати досвід Іспанії, Франції, Ні- меччини, Ліхтенштейну, Туреччини, Таджикистану, Азербайджану, Боснії і Герцеговини, Вірменії, Гру- зії, Кіпру, Колумбії і Молдови у зазначеній сфері. Виклад основного матеріалу дослідження. Іспанія. Законодавчим актом, що регулює пи- тання, пов’язані з відшкодуванням збитків особам, потерпілим внаслідок терористичних актів є Закон № 29/2011 «Про всеохоплююче визнання та захист жертв тероризму» зі змінами, внесеними згідно із за- коном № 2/2012 29 липня 2012 року [10]. Згідно статті 4 Закону визначено коло осіб, які мають право на відшкодування збитків унаслідок те- рористичних актів. Це загиблі особи та особи, яким було завдано фізичної чи психологічної травми зі статусом жертв тероризму, та особи, які не отриму- ють статус жертв тероризму, але зазнали матеріаль- ної шкоди. Відшкодуванню підлягає шкода, завдана теро- ристичними діями на територіях, що знаходяться під юрисдикцією Іспанії, та шкода, заподіяна грома- дянам Іспанії закордоном. Відповідно до статті 23 Закону матеріальна шкода, яка є наслідком терористичних злочинів, завдана особам, непричетним до здійснення цих зло- чинів, підлягає відшкодуванню генеральною адміні- страцією держави. Відшкодуванню підлягає шкода, завдана будинкам фізичних осіб, приміщенням та устаткуванню підприємств, приміщенням політич- них партій, профспілок або соціальних організацій та транспортним засобам. Франція. Відшкодування збитків, завданих вна- слідок терористичних дій, здійснюється через Га- рантійний фонд для жертв актів тероризму та інших злочинів (Fonds de garantie des victimes d’actes de terrorisme et d’autres infractions – F.G.T.I.), створений у 1986 році. Фінансування фонду здійснюється за рахунок збору, що стягується за договорами страхування не- рухомості, та стягнень з осіб, якими заподіяно шкоду; закон № 2001-1062 від 15 листопада 2001 ро- ку передбачає замороження активів та конфіскацію майна терористів [2]. Незалежно від їхнього громадянства, жертви терористичних атак, здійснених у Франції, мають право на компенсацію. Громадяни Франції, які по- стійно проживають на території Франції або закор- доном, мають право на відшкодування завданих їм збитків внаслідок терористичних актів, здійснених В. В. Гордієнко 26 Економічний вісник Донбасу № 3(53), 2018 закордоном. Компенсація охоплює відшкодування нематеріальної та матеріальної шкоди. Будь-яка особа, яка вважає себе потерпілою внаслідок теро- ристичних дій, має право безпосередньо звернутися до Фонду за компенсацією. Розмір компенсації ви- значається Фондом відповідно до угоди з потерпі- лими. Німеччина. Особи, які потерпіли внаслідок те- рористичних актів, здійснених на території Федера- тивної республіки Німеччина, мають право на від- шкодування збитків відповідно до Закону про за- хист жертв від 1976 року (Opferentschädigungs- gesetz) [3]. Заяви про відшкодування збитків можуть бути подані громадянами Німеччини та особами, які ле- гально перебувають на території Німеччини. Крім того, відповідно до поправки до Закону про захист жертв (Drittes Gesetz zur Änderung des Opferent- schädigungsgesetzes), яка набула чинності 1 липня 2009 року, право на відшкодування збитків мають громадяни Німеччини, громадяни інших держав- членів ЄС (які користуються рівним з громадянами Німеччини правовим статусом) та іноземні грома- дяни, які легально проживають на території Німеч- чини, що стали жертвами насильницьких злочинів закордоном. Німеччина ратифікувала Конвенцію Ради Єв- ропи про компенсації жертвам насильницьких зло- чинів від 24 листопада 1983 року та розширила коло осіб, які підлягають захисту відповідно до Закону про захист жертв, включивши до переліку туристів та відвідувачів з держав-сторін Конвенції, які знахо- дяться в Німеччині на короткостроковому перебу- ванні [4]. Ліхтенштейн. Особи, потерпілі внаслідок зло- чинів, у тому числі терористичних дій, здійснених на території Ліхтенштейну, можуть звертатися за допомогою та відшкодуванням збитків відповідно до закону про допомогу жертвам, який набув чинно- сті у квітні 2008 року. Допомога потерпілим включає психологічну допомогу, фінансову підтримку та юридичну кон- сультацію. Відшкодування матеріальних збитків здійснюється за рахунок державних коштів із на- ступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановле- ному законом [7]. Туреччина. У 2004 році в Туреччині було прий- нято Закон № 7955 «Про відшкодування шкоди, завданої внаслідок терористичних дій та дій, пов’я- заних з боротьбою з тероризмом» (Закон про ком- пенсацію) [8]. Метою даного закону є врегулювання питання відшкодування збитків, заподіяних фізич- ним та юридичним особам у результаті терористич- них актів та проведення антитерористичних опера- цій. У кожній з 81 провінції було створено комітет, відповідальний за проведення процедури відшкоду- вання збитків. Комітет очолює заступник губерна- тора; одним з п’яти додаткових членів комітету є об- раний член місцевої асоціації юристів. Право на звернення до комітету за компенсацією мають по- терпілі юридичні та фізичні особи (незалежно від їх- нього громадянства) або, в разі їхньої смерті, їхні ро- дичі, які є правонаступниками жертв. Після відпо- відного звернення комітет, відповідно до закону, по- винен зібратись у десятиденний строк. На основі ін- формації, поданої заявником, комітет визначає кон- кретну суму відшкодування. Компенсації підлягає будь-який вид матеріальної шкоди: втрата доходу; втрати, пов’язані з використанням нерухомості та сільськогосподарських угідь; тілесні ушкодження, тимчасова та постійна втрата працездатності; ви- трати на лікування, похорон. З юридичної точки зору пропозиція комітету носить характер пропозиції з урегулювання. Якщо заявник не погоджується із сумою компенсації, ви- значеної комітетом, він має право оскаржити її в су- довому порядку. Витрати, пов’язані з відшкодуванням завданої заявникам шкоди, несе міністерство внутрішніх справ, яке виділяє з цією метою цільові бюджетні кошти [9]. Таджикистан. Стаття 22 Закону Республіки Таджикистан «Про боротьбу з тероризмом» визна- чає процедуру відшкодування шкоди, завданої внаслідок терористичних дій. Шкода, завдана фі- зичним та юридичним особам внаслідок терорис- тичних дій, підлягає повній компенсації за рахунок коштів державного бюджету; компенсація коштів державного бюджету здійснюється за рахунок стяг- нення коштів зі сторін, винних у терористичних діях [5]. Азербайджан. Насправді конфлікт залишається активним, але часто описується як заморожений. Для забезпечення житлом внутрішньо перемі- щених осіб (далі ВПО) та компенсації за пошко- джене/зруйноване житло запроваджені такі заходи: – у 2005 році урядом оголошена «Програма за- безпечення повернення» (Great Return Program), яка визначала принцип добровільного повернення в контексті можливого урегулювання збройного кон- флікту в регіоні Нагірного Карабаху; – проекти Всесвітнього банку щодо забезпе- чення до 2020 року стандартів життєвого рівня та за- собів існування ВПО. Питання втраченого майна та компенсації бу- дуть розглядатися після підписання угоди про мир. Залишені в силі скарги заявників з приводу втрати своїх будинків, землі та майна, причому суд встановив триваючі порушення їх прав відповідно до Статті 1 Протоколу № 1 (спокійне володіння май- ном), Статті 8 (право на повагу до приватного та сі- мейного життя і домашнього господарства) та Статті 13 (право на ефективний засіб правового за- хисту). Боснія і Герцеговина. Важливо відзначити, що у Боснії і Герцеговині процес надання альтернатив- В. В. Гордієнко 27 Економічний вісник Донбасу № 3(53), 2018 ного житла на початковому етапі здійснювався від- повідно до процесу реституції власності. Під час конфлікту ВПО та біженцям у Боснії надавалась власність, яка була звільнена (переважно приму- сово) іншими етнічними групами, і їм надавали тим- часові права проживання у цих будинках. Коли були підписані мирні угоди і процес реституції власності почав приносити результати, з’явилась необхідність у альтернативному житлі на тимчасових умовах для звільнення об’єктів власності, щодо яких було по- дано заяви, та зниження позначення наслідків на пе- реміщеному населенні, яке проживало у цих будин- ках. Процес реституції власності був впроваджений на муніципальному рівні різними житловими ор- ганами, які були відповідальними за об’єкти власно- сті, розташовані на їхній території. Складнощі, пов’язані із цим підходом, були у тому, що житлові органи, що мали повноваження щодо конкретної власності, були вимушені виселяти поточних меш- канців, які зазвичай належали до однієї етнічної групи, на користь власників майна, які переважно належали до іншої етнічної групи. Більш важливо те, що особи, яким надавались права на отримання альтернативного житла під час процесу реституції власності, були не власниками, а радше тимчасо- вими мешканцями цих об’єктів власності, що були під загрозою виселення. Насправді у Боснії і Герцеговині схем компен- сацій не існувало – в той час як Дейтонські мирні угоди передбачали можливість компенсації майна, донори радше неохоче погоджувались робити внес- ки до фонду добровільних внесків, передбаченого для компенсації, який у кінцевому підсумку ніколи й не працював. Оскільки програма альтернативного житла була проведена задля реституції власності, альтер- нативне житло надавалося з метою задоволення су- ворих гуманітарних потреб, а положення щодо аль- тернативного житла були націлені на зведення до мінімуму кількості тих, хто має на це право. З цією метою, було введено серію жорстких критеріїв для визначення права на альтернативне житло. Серед цих критеріїв: – перевірки фінансових доходів; – перевірки наявності альтернативного житла; – перевірки домашнього господарства до та після настання конфлікту (зокрема з метою запобі- гання розпаду сімей); – перевірки наявності їхнього першого житла. Вірменія. 96% житлового фонду у Вірменії при- ватизовано і перебуває в неналежному стані після швидкої приватизації: квартири у багатоповерхівках в основному в руках сімей, обслуговування місць за- гального користування. 0,06% житлового фонду на- лежить державі, 0,01% належить приватним підпри- ємствам і 3,3% належать місцевим органам влади – контекст дуже схожий до ситуації в Україні. Вимушене переміщення у Вірменії було спри- чинене двома основними кризами: землетрус у 1988 році і військовий конфлікт з Азербайджаном (Нагірний Карабах) на початку 1990-х років. Існує рішення про компенсацію, але оскільки це довгостроковий заморожений конфлікт, меха- нізми компенсації ще не реалізовані. Вимушене пе- реміщення мало поступовий характер. В зоні земле- трусу були випущені будинку ваучери. 10 років після кризи розпочалося виділення грантів у міській та сільській місцевостях для поліп- шення житлових умов: в містах для тих, хто залиши- вся в будівлях і офіційно не перебуває в будь-яких чергах на житло, а в сільській місцевості кошти йшли на допомогу у відновленні занедбаних споруд. Було прийнято Закон про співвласників багато- квартирних будинків та Закон про управління бага- токвартирними будинками. Вірменський Цивільний кодекс від 1 січня 1999 року зіграв найважливішу роль у створенні сприятливих умов для розвитку житлової політики. План дій уряду на 2008-2012 роки згадує низку житлових проектів: управління та обслуговування багатоповерхових будинків, модернізацію комуна- льної інфраструктури, зміцнення концепції соціаль- ного житла. Слід підкреслити, що оренда житла не була на- лежним чином вирішена в Житловому кодексі. Приватна власність охороняється законом, але система судового провадження дуже повільна і не надає адекватного захисту громадянам. Крім того, судова система сприймається громадянами Вірменії як друга за розгалуженням корупційна інституція. Грузія. Засновано керівний комітет на чолі з Міністерством з питань біженців та розселення, завданням якого є нагляд за імплементацією Дер- жавної Стратегії з питань ВПО. У рамках комітету згодом було сформовано окремі тимчасові експертні групи – з питань приватизації, скарг та відшкоду- вання, керівних принципів щодо довгострокових рі- шень у сфері забезпечення ВПО житлом. Процедура надання житла: 1. Приватизація ВПО житла, у якому вони про- живають протягом тривалого часу. 2. Переселення ВПО до відновлених та но- возбудованих будинків або надання одноразової компенсації у розмірі 10,000 дол. 3. Програма придбання житла у сільській міс- цевості. 4. Викуп житла з приватної власності та пере- дача його у власність ВПО. 5. Якщо сім’я ВПО, що потребує довгостроко- вого житлового рішення, відмовляється переселя- тися до новозбудованого, відновленого чи придба- ного житла, запропонованого Міністерством з пи- тань біженців та розселення, інший альтернативний варіант може бути запропонований лише після того, як інші сім’ї ВПО отримають довгострокове жит- лове рішення. В. В. Гордієнко 28 Економічний вісник Донбасу № 3(53), 2018 Стаття 15 Закону Грузії «Про боротьбу з теро- ризмом» передбачає відшкодування за рахунок коштів державного бюджету шкоди, завданої фізич- ним і юридичним особам у результаті терористич- них актів та дій з метою їх попередження [6]. Механізм реституції: 1. Закон Грузії про внутрішньо переміщених осіб з окупованих територій Грузії (1996). 2. Закон Грузії про реституцію та компенсацію власності на території Грузії жертвам конфлікту у колишньому регіоні Південна Осетія (2006). 3. В Абхазії житло, землі та майно (ЖЗМ), що належали ВПО, були знищені або незаконно окупо- вані, куплені або продані. З метою захисту ЖЗМ прав ВПО Президент Саакашвілі видав Указ про за- ходи щодо реєстрації прав на нерухоме майно, роз- ташоване в Абхазькому автономному регіоні та Цхінвальському регіоні №124 від лютого 2006 року. 4. Указ № 326 Президента Грузії про затвер- дження процедури попередньої реєстрації нерухо- мого майна на окупованих територіях Грузії (2011) скасовує вище зазначений указ № 124. Не допуска- ється відчуження майна, розташованого на окупова- них територіях Грузії, а також здійснення будь- якого первинного права щодо такого майна, або ук- ладення будь-якого правочину щодо такого майна без його попередньої реєстрації у загальнодоступ- ному реєстрі. Зміни, ухвалені на законодавчому рівні: 1. Державна стратегія щодо ВПО 2007 року та наступні Плани дій 2009-2012, 2012-2014, 2015-2016 років. 2. Відповідно до Плану дій, реалізація довго- строкових житлових рішень для ВПО буде відбува- тися у три етапи та охоплювати такі категорії ВПО: 1) ВПО, що мешкають у колективних центрах, по- требують житла на довгостроковій основі та яким уряд пропонує приватизувати їх теперішнє житло; 2) ВПО, що мешкають у колективних центрах, але яким уряд не може запропонувати приватизувати їх теперішню житлову площу в цих будівлях (непри- датність для проживання в силу технічних причин, висока вартість відновлювальних робіт, перебу- вання будівель у приватній власності, стратегічна суспільна значущість будівель), а також ВПО, що проживають у будинках, які є приватною власністю інших осіб, але все ще потребують житла на довго- строковій основі; 3) ВПО, що з якоїсь причини від- мовилися від запропонованих урядом варіантів. Для задоволення потреби цієї групи ВПО у довгостроко- вому житлі будуть вивчені інші варіанти, наприклад одноразова грошова допомога. 3. Закон Грузії про ВПО з окупованих терито- рій Грузії (ст. 12-15 щодо житла та майнових прав). 4. Стандартна процедура звільнення житла та переселення ВПО для забезпечення їх потреби у довгостроковому житлі (2010). 5. Закон Грузії про окуповані території (ст. 3-6 про правовий режим окупованих територій). 6. Податковий кодекс Грузії. 7. Постанова парламенту № 2387 про забезпе- чення ВПО житлом (6 червня 2003). 8. Стандарти відновлення колективних центрів, реконструкції та будівництва з метою забезпечення ВПО довгостроковим житлом. 9. Будівельні стандарти перепланування і від- новлення колективних центрів та зведення нових будівель (2009). Кіпр. Компенсаційна комісія нерухомої власно- сті була створена шляхом введення Закону 67/2005, «Закон для компенсації, обміну та реституції неру- хомого майна» у відповідь на індивідуальні справи грецьких кіпріотів, які були доведені до Європей- ського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) проти Ту- реччини. У цих справах грецькі кіпрські заявники стверджували, що Туреччина порушила їхнє право на повагу до приватного і сімейного життя відпо- відно до статті 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, тому що вони були змушені покинути свої будинки і майно на Півночі у результаті військової інтервенції в 1974 році і втратили право на використання і воло- діння цим майном через те, що вони не змогли отри- мати доступ до належної їм власності в результаті поділу острова. У 2015 році ЄСПЛ присудив Туреччині випла- тити €90 млн збитків у результаті його вторгнення і подальшого поділу острова; дві третини цієї суми мало відійти як реституція майнових претензій до населення грецької меншини в Турецькій Республіці Північного Кіпру (далі ТРПК). Турецькі офіційні особи заявили, що Туреччина не буде виплачувати цю суму. До 2005 року реституція не застосовувалась, оскільки не було можливості для греків-кіпріотів повернутися в свої домівки. Саме через цю обста- вину ЄСПЛ дозволив грекам-кіпріотам звертатися безпосередньо в ЄСПЛ, не вичерпуючи внутрішні засоби правового захисту. Механізм Уряду був створений у 2005 році, після рішення ЄСПЛ Ксенідес-Арестіс проти Ту- реччини. З того часу реституція застосовується в та- ких випадках: 1. Право власності або право використання власності не було передано будь-якій особі, крім держави, за умови, що реституція не представляє за- грози для національної безпеки та громадського по- рядку, а предмет реституції не перебуває у військо- вих дій. 2. Якщо володіння або використання майна було передано іншій особі відповідно до законодав- ства ТРПК, реституція можлива тільки, якщо: а) ніяких поліпшень не було зроблено у власності або б) будь-яке вдосконалення, яке було зроблено у власності менше вартості майна, коли вона була за- лишена, або с) жоден проект такого поліпшення не був виданий відповідними органами, або д) майно не було придбано в обмін майна, що залишилося на В. В. Гордієнко 29 Економічний вісник Донбасу № 3(53), 2018 півдні Кіпру. У тому випадку, якщо реституція на- дана, особа, яка має право власності / використання відповідно до законодавства ТРПК, отримує компе- нсацію від ТРПК. Реституція в цій ситуації вступить в силу тільки після врегулювання кіпрської про- блеми. У той же час, людина, яка має право власно- сті / використання відповідно до законодавства ТРПК, не зможе продати або поліпшити властивості нерухомості. Якщо реституція неможлива, компенсація роз- раховується шляхом додавання чинників: 1) ринкової вартості станом на 20 липня 1974 року. 2) втрати доходу і збільшення вартості нерухо- мості з 1974 року. 3) враховується, якщо в розпорядженні заяв- ника є будь-яка турецько-кіпрська власність, або власність на півдні і якщо заявник отримує будь- який дохід від такого майна. 4) нематеріальні збитки, що стосуються вико- ристання майна і моральні збитки. Компенсаційна комісія нерухомої власності була створена шляхом введення Закону 67/2005, «Закон для компенсації, обміну та реституції неру- хомого майна». Кожен грек-кіпріот має право на подання за- явки в індивідуальному порядку. Колумбія. Колумбія знаходилась у стані війни більше 50 років. Конфлікт зачепив переважно сіль- ські місцевості, тому найбільше питань виникає щодо земель, а не житла як такого. 7 років тому Уряд прийняв так званий «Закон про жертв», в якому детально була прописана про- цедура відшкодування. Одним з основних механіз- мів є реституція землі. Відповідно до закону, земля повертається влас- никам. Передбачено три сценарії: – Реституція: люди отримують назад свою зе- мельну ділянку. – Компенсація: люди отримують аналогічну зе- мельну ділянку в іншому місці. – Фінансова компенсація: якщо реституція не- можлива, люди отримують фінансову компенсацію (через Фонд реституції, який управляється Урядом). Етапи: 1. Адміністративний етап: розслідування Відді- лом земельної реституції: 100 000 заявок на повер- нення землі у Земельному реєстрі (відрізняється від кадастрового реєстру). 2. Судовий етап – 13 000 кейсів передано до суду протягом 6 років. Молдова. Реєстрація ВПО, які потребують жит- ла, здійснюється муніципалітетами. Більшість з та- ких ВПО живе в Кишиневі. На цей час 120 сімей внутрішньо переміщених осіб зареєстровані у черзі на отримання житла в місті Кишинів. Житло розподіляється за списками внутрішньо переміщених осіб зі східних районів Республіки Молдова, які в даний час проживають в муніципалі- теті Кишинів, відповідно до таких категорій: – сім'ї загиблих під час бойових дій; – особи, які стали інвалідами через травми, по- в'язані з участю у військових діях; – багатодітні сім'ї; – інші категорії біженців зі східних районів республіки. Деякі ВПО стверджують, що існує корупція при розподілі житла – в першу чергу отримують квартири представники правоохоронних органів. Зміни, ухвалені на законодавчому рівні: 1. Постанова Уряду РМ № 720 «Про заходи з надання допомоги громадянам і сім'ям, що залиша- ють зону збройного конфлікту», 05.11.1992 – перед- бачено, що частині переміщених осіб має надава- тися тимчасове житло в різних регіонах країни. 2. Постанова Уряду РМ № 658 «Про забезпе- чення житлом громадян, які змушені були покинути свої будинки в східній частині Республіки Мол- дова», 21.10.1993 – передбачено, що частині ВПО мають надаватися тимчасові однокімнатні квартири в муніципалітеті Кишинів. 3. Постанова Уряду РМ №779 «Про затвер- дження Положення про надання безвідсоткових довгострокових кредитів для сімей загиблих учас- ників бойових дій», 30.11.1992. 4. Постанова Уряду РМ № 949 «Про надання житлових приміщень особам, які постраждали в ре- зультаті збройного конфлікту 1992 року», 24.09.1998. 5. Постанова Уряду РМ № 1410 «Про план за- ходів щодо забезпечення внутрішньо переміщених осіб зі східних районів Республіки Молдова жит- лом» – план дій для забезпечення ВПО постійним житлом, 20.12.2004, на практиці не реалізується. Зміни до законодавства вносилися, в основ- ному, урядовими рішеннями без внесення змін до кодексів. Більшість з цих норм вже втратили чин- ність, у той час як житлова проблема ВПО все ще існує. Висновки та перспективи подальших дослі- джень. Процес відшкодування збитків населенню ускладнюється через активну фазу конфлікту та від- сутність мирної угоди. Процесу компенсації передує процес реституції. Такий підхід дозволяє включити всіх осіб, які постраждали від конфлікту, незалежно від їх належності до категорій. Україні потрібна підтримка в розробці системи кадастру країни, яка не була розвинена до кризи. В період відновлення житлові фонд, які ще в період до кризи гостро потребували ремонту, повинні брати участь в житлових програмах, що разом з іншими факторами є стимулюючими факторами розвитку, в будівельному секторі зокрема. Довгострокове вирі- шення житлових питань потребує комплексного підходу, частинами якого є: зміни в житловому за- конодавстві; створення претензійних комісій, роль В. В. Гордієнко 30 Економічний вісник Донбасу № 3(53), 2018 яких у допомозі постраждалим при вирішенні жит- лових проблем; на місцевому рівні чітко визначити критерії відбору бенефіціарів при процедурі на- дання житла; потрібно залучити донорські організа- ції для підтримки житлових програм. Як показує за- рубіжний досвід, як правило, 10% жертв отримують державне фінансування для рішення їх житлових проблем. Проте, якщо тягар доведення переходить на державу, це значно скорочує час на реституцію/ компенсацію. Література 1. Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (Редакція від 12.05.2017). 2. France. Profiles on Counter-Terrorist Capacity. Committee of Experts on Terrorism (CODEXTER). 2012. URL: http://www.coe.int/t/dlapil/codexter/Coun- try%20Profiles/CODEXTER%20Profiles%20_2012_ %20France%20EN.pdf. 3. Gesetz über die Entschä- digung für Opfer von Gewalttaten (Opferentschä- digungsgesetz – OEG). Ein Service des Bundesministe- riums der Justiz und für Verbraucherschutz in Zusam- menarbeit mit der juris GmbH URL: http://www. gesetze-im-internet.de/bundesrecht/oeg/gesamt.pdf. 4. Germany. Profiles on Counter-Terrorist Capacity. Committee of Experts on Terrorism (CODEXTER). 2011. URL: http://www.coe.int/t/dlapil/codexter/Coun- try%20Profiles/CODEXTER%20Profile%20_2011_% 20Germany_EN.pdf. 5. Law of the Republic of Tajiki- stan on Combating Terrorism. 2007. URL: http://www. icla. up.ac.za/images/un/use-of-force/asiapacific/ Tajik- istan/Law%20on%20Combating%20Terrorism%20Ta- jikistan.pdf 6. Law of Georgia on Combating Terrorism. 2007. URL: https://matsne.gov.ge/en/document/down- load/21796/8/en/pdf. 7. Liechtenstein. Profiles on Counter-Terrorist Capacity. Committee of Experts on Terrorism (CODEXTER). 2009. URL: http://www.coe. int/t/dlapil/codexter/4_theme_files/country_profiles/C ODEXTER%20Profile%20_2009_%20Liechtenstein% 20E.pdf. 8. Terör Ve Terörle Mücad Eleden Doğan Zararl A Rin Kar�ilanmasi Hakkinda Yönetmelik. 2004. URL: http://www.mevzuat.gov.tr/MevzuatMetin/3.5.2 0047955.pdf. 9. Turkey. Profiles on Counter-Terrorist Capacity. Committee of Experts on Terrorism (CO- DEXTER). 2013. URL: http://www.coe.int/t/dlapil/co- dexter/Country%20Profiles/Profiles-2013-Turkey_EN. pdf__. 10 Spain. Profiles on Counter-Terrorist Capac- ity. Committee of Experts on Terrorism (CODEXTER). 2013. URL: https://www.coe.int/t/dlapil/codexter/Coun try%20Profiles/Profiles-2013-Spain_EN.pdf. Гордієнко В. В. Використання закордонного досвіду відшкодування збитків населенню в ре- зультаті конфліктів та надзвичайних ситуацій У статті проаналізовано досвід держав у вирі- шенні житлових проблем і наданні компенсацій по- страждалим у військових конфліктах. Виявлено за- гальні тенденції відшкодування наслідків інших су- часних конфліктів, які Україна може взяти до уваги на шляху формування політики. Наведено необхід- ність заздалегідь розробити підходи та стратегії постконфліктного врегулювання, пошуку власних механізмів вирішення проблеми. Акцентується увага на необхідності скористатися низкою превен- тивних механізмів, апробованих під час посткон- фліктного миробудівництва в інших країнах. Ключові слова: військовий конфлікт, відшкоду- вання збитків, закордонний досвід. Гордиенко В. В. Использование зарубежного опыта возмещения убытков населению в резуль- тате конфликтов и чрезвычайных ситуаций В статье проанализирован опыт государств в решении жилищных проблем и предоставлении компенсаций пострадавшим в военных конфликтах. Выявлены общие тенденции возмещения послед- ствий других современных конфликтов, которые Украина может принять во внимание на пути фор- мирования политики. Приведена необходимость за- годя разработать подходы и стратегии посткон- фликтного урегулирования, поиска собственных ме- ханизмов решения проблемы. Акцентируется вни- мание на необходимости воспользоваться рядом превентивных механизмов, апробированных во время постконфликтного миропостроения в других странах. Ключевые слова: военный конфликт, возмеще- ние убытков, заграничный опыт. Hordiienko V. Use of foreign experience of re- imbursement of losses to the population as a result of conflicts and emergencies In the article experience of the states is analysed in the decision of housing problems and grant of indemni- fications to the victims in soldiery conflicts. The general tendencies of compensation of consequences of other modern conflicts that Ukraine can take into account on the ways of forming of politics are educed. A necessity over in good time to work out approaches and strategies of after a conflict settlement, search of own mechanisms of decision of problem is brought. Attention is accented on a necessity to take advantage of row of the preventive mechanisms approved during after a conflict in other countries. Keywords: military conflict, reimbursement of losses, foreign experience. Стаття надійшла до редакції 18.06.2018 Прийнято до друку 11.09.2018