Література і масова культура
28–29 жовтня відбувся черговий, уже п’ятий міжнародний міждисциплінарний симпозіум, організований відділом теорії літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Ініціатором симпозіуму, як і попередніх, присвячених тематиці модернізму, європеїзму, літературної критики в Україні, с...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2011
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/143796 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Література і масова культура / Л. Бербенець // Слово і Час. — 2011. — № 1. — С. 120-122. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-143796 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1437962018-11-12T01:23:29Z Література і масова культура Бербенець, Л. Літопис подій 28–29 жовтня відбувся черговий, уже п’ятий міжнародний міждисциплінарний симпозіум, організований відділом теорії літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Ініціатором симпозіуму, як і попередніх, присвячених тематиці модернізму, європеїзму, літературної критики в Україні, стала завідувач відділу теорії літератури, член-кор. НАН України Т. Гундорова. Тема цього симпозіуму – “Зони контакту: Література і масова культура”, а до участі в ньому долучилися відділ кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім. М. Т. Рильського НАНУ, Українське Фулбрайтівське товариство та Український центр культурних досліджень. 2011 Article Література і масова культура / Л. Бербенець // Слово і Час. — 2011. — № 1. — С. 120-122. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/143796 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літопис подій Літопис подій |
| spellingShingle |
Літопис подій Літопис подій Бербенець, Л. Література і масова культура Слово і Час |
| description |
28–29 жовтня відбувся черговий, уже п’ятий міжнародний міждисциплінарний
симпозіум, організований відділом теорії літератури Інституту літератури
ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Ініціатором симпозіуму, як і попередніх, присвячених
тематиці модернізму, європеїзму, літературної критики в Україні, стала завідувач
відділу теорії літератури, член-кор. НАН України Т. Гундорова. Тема цього симпозіуму
– “Зони контакту: Література і масова культура”, а до участі в ньому долучилися
відділ кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології
ім. М. Т. Рильського НАНУ, Українське Фулбрайтівське товариство та Український
центр культурних досліджень. |
| format |
Article |
| author |
Бербенець, Л. |
| author_facet |
Бербенець, Л. |
| author_sort |
Бербенець, Л. |
| title |
Література і масова культура |
| title_short |
Література і масова культура |
| title_full |
Література і масова культура |
| title_fullStr |
Література і масова культура |
| title_full_unstemmed |
Література і масова культура |
| title_sort |
література і масова культура |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Літопис подій |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/143796 |
| citation_txt |
Література і масова культура / Л. Бербенець // Слово і Час. — 2011. — № 1. — С. 120-122. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT berbenecʹl líteraturaímasovakulʹtura |
| first_indexed |
2025-07-10T18:00:19Z |
| last_indexed |
2025-07-10T18:00:19Z |
| _version_ |
1837283855825895424 |
| fulltext |
Слово і Час. 2011 • №1120
далекому прекрасному мейнстримі, або Туди й назад”, Ю. Винничука “Міфологічні
персонажі в українській готичній прозі”. Натомість творчі зустрічі з письменниками
складалися з певної автопрезентації письменника, відповідей на запитання,
які часто-густо були найцікавішим і найінформативнішим складником зустрічі,
та автограф-сесії. На таких творчих зустрічах із своїми читачами спілкувалися
А. Сапковський, М. Успенський, Д. Биков, А. Валентинов та Г. Л. Олді (Д. Громов і
О. Ладиженський), С. Дяченко.
На круглому столі “Через що молодь мало читає книжки?” молоді читачі власним
досвідом заперечували песимістичні спостереження старших колег. А паралельно
йшло живе голосування за улюблених авторів, чиї прізвища стояли в номінаційних
списках на нагородження. Голосування проводилося цілком демократично, у ньому
брали участь усі зареєстровані учасники конференції, а результати було об’явлено
на урочистому закритті конференції. У великій формі фантастичної прози лауреатами
стали Г.Л. Олді та А. Валентинов з романом “Алюмен. Книга 3. Механізм життя”. У
номінації “середня форма (повість)” перше місце здобув Д. Колодан, автор “Часу
Бармаглота”. Перше місце за малу форму знов-таки отримав Г.Л. Олді (оповідання
“Карусель”). У номінації “Перекладна книжка” перше місце посів М. Флінн за роман
“Ейфельхайм” (переклад А. Бодрова). У номінації “Критика, літературознавство”
перемогла М. Галіна.
Окремою номінацією виступав “Кращий твір українською мовою”. Переможця
обирала комісія Всеукраїнського літоб’єднання “Кобзар” (голова – Д. Папета,
заступник голови – Л. Крок). Перше місце було присуджено Станіславові
Росовецькому за містичний роман “Помста першодрукаря” (видавництво “Зелений
пес”). А друге місце поділили К. Матвієнко (за роман “Гроза над Славутичем”) і
Г. Пагутяк, авторка роману “Урізька готика”.
Не були забуті й молоді автори. Дипломи влаштованих для них конкурсів і
майстер-класу І. Стронговського отримали Ю. Сіромолот, Ю. Лебединська, І. Сілівра,
З. Луценко, К. Козирєв, О. Субчак, А. Рибалка, а також таємничий Дракон Уфо, що
переміг у конкурсі “Зоряна фортеця”. У програмі конференції був також спектакль
аніме-групи Fighting Dreamers “Тремтливі Пелюстки Сакури” та перегляд фільмів
“Відримасгор” і “Вікно в Париж”.
Отримано 21 листопада 2010 р. Кіра Корнєєва
м. Київ
ЛІТЕРАТУРА І МАСОВА КУЛЬТУРА
28–29 жовтня відбувся черговий, уже п’ятий міжнародний міждисциплінарний
симпозіум, організований відділом теорії літератури Інституту літератури
ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Ініціатором симпозіуму, як і попередніх, присвячених
тематиці модернізму, європеїзму, літературної критики в Україні, стала завідувач
відділу теорії літератури, член-кор. НАН України Т. Гундорова. Тема цього симпозіуму
– “Зони контакту: Література і масова культура”, а до участі в ньому долучилися
відділ кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології
ім. М. Т. Рильського НАНУ, Українське Фулбрайтівське товариство та Український
центр культурних досліджень.
Організатори запропонували учасникам симпозіуму замислитися над актуальними
для сучасного літературознавства питаннями: естетика, поетика й рецепція масової
культури у дзеркалі літературного тексту; література і кіно; література і спорт;
література і медицина; література і джаз; кіч як метамова масової культури та її
використання в літературі; трансформація літературних жанрів під впливом масової
культури; масова культура як посередник глобалізаційних і політичних літературних
121Слово і Час. 2011 • №1
міфів; інсценізація/екранізація/візуалізація художніх творів як проблема рецепції і
культурного перекладу.
Проблематика конференції зацікавила літературознавців з різних регіонів, і до
участі в симпозіумі зголосилося понад 80 учасників з різних міст України (Бердянськ,
Запоріжжя, Кам’янець-Подільський, Київ, Луганськ, Львів, Любар, Миколаїв, Полтава,
Рівне, Сімферополь Тернопіль, Хмельницький, Черкаси, Чернівці) та з-за її меж
(Молдова, Польща, Росія). Прикметною рисою симпозіуму стала участь у ньому
молодих дослідників. Вочевидь, це можна пояснити тим, що його тематика виходить
за коло традиційних в Україні літературознавчих тем. Так само показово, що активну
участь у роботі симпозіуму взяли дослідники зарубіжних літератур.
На основі надісланих заявок було сформовано три великі сесії, які розділилися на
14 підсекцій і відбувалися паралельно. Оскільки на кожну з підсекцій припадало по
три-чотири доповіді, учасники мали можливість не лише виголосити свої доповіді, а
й узяти участь у дискусіях, обговореннях, порушити питання, які стимулюватимуть
подальші дослідження взаємодії літератури і масової культури.
Новаторськими, цікавими були виступи дослідників американської літератури,
вихованців Центру американських студій: О. Гона, О. Бондаренко, Г. Покидько,
Г. Стембковської, Н. Криницької, О. Дубініної, Н. Шпильової. Студії, присвячені
перетину літератури і масової культури, в американістиці вже мають тривалу й
потужну традицію; цей досвід виявився особливо актуальним для української
гуманітаристики.
Виразний міждисциплінарний характер оприлюднених на конференції досліджень
засвідчив новий підхід до теоретико- й історико-літературних студій, здійснюваних
в Україні. Особливий акцент симпозіуму, засвідчений уже на пленарному засіданні,
полягав у розширенні культурологічного поля літературознавчих досліджень.
Зокрема, С. Тримбач (доповідь “Олександр Довженко: слово для пророка, екран
для плебса”) наголосив на месіанській парадигмі розвитку радянської культури,
О. Пронкевич (доповідь “Образ Дон Кіхота в анімаційних фільмах”) розгорнув
широку й багату асоціаціями, моделями та інтерпретаціями картину ретрансляції
образу Дон Кіхота засобами мультиплікації, Т. Гундорова (доповідь “Літературний
ярмарок: Гоголь-фетиш сучасного літературного поля”) показала мультимедійний
характер літературного поля, асоційованого з літературним ярмарком, та роль Гоголя
як фетиша нової видовищно-ринкової моделі сучасної культури. Загалом робота
секцій, побудованих на стику літератури і кіно, засвідчила потужний інтерпретаційний
потенціал подібних досліджень. Нові культурологічні та літературознавчі аспекти
були також продемонстровані в доповідях В. Левицького “Рецепція міщанської
культури в київському тексті 1910-х – 1930-х років”, А. Фелькер “Китчевые формы
репрезентации образа А. С. Пушкина в рецепции массовой культуры”, У. Левко
“Маркери масової культури у візуальних інтерпретаціях науково-фантастичних
творів: специфіка кінопрочитань science fiction С. Лема”, Р. Тхорук “Драма й історія.
Драматична історія про опіку над глядачем”.
На симпозіумі прозвучали доповіді на такі нові для сучасного літературознавства
теми, як, наприклад, вплив літературного дискурсу на кіножанр “фільму нуар”
(Л. Кульчинська) і медицини на тематику художньої творчості (О. Григоренко).
Ішлося про візуалізацію літератури і жанр коміксу (Д. Айдачич, “Комікс у прозі
постмодернізму”, Я. Стріха, “Комікс: бідний родич великої літератури”), про
медикалізоване візуалізоване тіло (О. Бондаренко), про поетику їжі в сучасній
літературі (Г. Покидько), про генезу сучасних жанрів на основі минулих художніх
форм (О. Михед, “Антиутопія як генологічний фактор реаліті-роману”). Зацікавлення
викликала ґрунтовна доповідь С. Масенко про джазовий дискурс у німецькомовній
літературі. Новим було й те, що на симпозіумі предметом дискусії стали взаємини
фольклору і масової культури, а також шкільні підручники як явище масової культури
(П. Сосенко й Т. Шевчук). Жваве обговорення викликала доповідь Н. Лебединцевої
про сучасну українську поезію.
На секціях головували відомі науковці (Т. Денисова, О. Пронкевич, С. Тримбач,
Л. Новікова, Р. Тхорук, І. Бетко, О. Гон, Т. Рязанцева, С. Філоненко, Д. Айдачич,
Л. Демська-Будзуляк), які професійно задавали тональність та напрямок дискусій.
Слово і Час. 2011 • №1122
Завершився симпозіум круглим столом “Масова література в Україні: стан і
перспективи”, який вела Т. Гундорова. Це, мабуть, перша спроба в українському
літературознавстві започаткувати соціологічне осмислення явища масової
літератури, її можливостей, меж і практик в Україні. До участі у круглому столі,
окрім учасників симпозіуму, були запрошені відомі письменники та критики:
Є. Кононенко, А. Кокотюха, М. Ревакович, К. Родик, Л. Таран, Наталія і Валерій
Лапікури, О. Ірванець. До дискусії долучилися Т. Денисова, С. Філоненко, Р. Тхорук,
Л. Демська-Будзуляк, Д. Айдачич, О. Сінченко, О. Михед.
Попередньо учасникам круглого столу було надіслано низку запитань, винесених
на обговорення. Серед них такі: масова література – це психологічна розрядка
чи даремна трата часу? Масова література для Вас – це синонім тривіальності,
популярності, комерційного проекту? Письменницька індивідуальність в умовах
серійного виробництва: чи погоджуєтеся ви з твердженням, що україномовна
масова література менш конкурентноспроможна в Україні, ніж російськомовна?
Як Ви бачите перспективи розвитку масової літератури в Україні? Відповідаючи на
поставлені запитання, дискутуючи і сперечаючись, учасники круглого столу, зрештою,
дійшли висновку, що масова література – явище поліфункціональне: вона лікує
неврози, українізує, популяризує, знайомить із класикою, розважає. Круглий стіл
став дискусійним клубом, де мали змогу виступити зі своїми пропозиціями, візіями,
сумнівами й письменники, і критики, і представники літагенств. Як наголосила
Т. Гундорова, у процесі цього обговорення важливо було знайти точки дотику між
теоретичними концепціями, виробленими науковцями, і практичними пропозиціями
та рішеннями, запропонованими актуальними письменниками. Доповіді й матеріали
круглого столу планується опублікувати окремим виданням.
Симпозіум став спробою осмислити зони контакту, що пролягають між літературою
та масовою культурою, адже між ними не існує залізної стіни, а розгортається
постійна взаємодія. Інтердисциплінарний підхід дозволив науковцям говорити про
масову літературу як складову культури загалом, розглянути її багатоплановість,
зв’язки і взаємодію з високою літературою, а також кіномистецтвом, театральними
постановками, музичною творчістю, телебаченням. Дискусія, яка відбулася під час
круглого столу, дала змогу поглянути на проблеми написання й дослідження масової
літератури з позиції письменника, літературознавця, критика, видавця.
Отримано 30 листопада 2010 р. Людмила Бербенець
м. Київ
ЮВІЛЕЙ КИЇВСЬКОЇ ПОЛОНІСТИКИ
Вересень нинішнього року став для кафедри полоністики Інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка ювілейним.
Десятиріччя її існування ознаменовано Міжнародною інтердисциплінарною науковою
конференцією “Польсько-український бюлетень”: європейська традиція діалогу
культур” (Київ – Ірпінь, 22-24 вересня 2010 р.). У її роботі взяли участь учені з
багатьох міст України, Польщі (Варшава, Краків, Гданськ, Жешув, Люблін, Лодзь,
Ченстохова), Німеччини, Італії.
З вітальним словом до присутніх звернулися директор Інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка Г. Семенюк,
Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Я. Ключковський,
ректор Національного університету державної податкової служби України
П. Мельник, Генеральний Консул Республіки Польща в Києві Р. Вольський, голова
Української Всесвітньої Координаційної Ради Д. Павличко, директор Польського
інституту в Києві Я. Годун, ректор Бердянського університету менеджменту і
|