Антологія літературного мегасвіту доби Середньовіччя та епохи Відродження
Рецензія на книгу: Козлик І. В. Світова література доби Середньовіччя та епохи Відродження (“Картина світу”. Естетика. Поетика): Навчальний посібник [для студ. вищ. навч. закл.]. – Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2011. – 344 с. – [Бібліогр.: с. 235–291]....
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Слово і Час |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/144658 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Антологія літературного мегасвіту доби Середньовіччя та епохи Відродження / О. Волковинський // Слово і Час. — 2012. — № 2. — С. 107-109. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-144658 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1446582019-01-01T01:23:14Z Антологія літературного мегасвіту доби Середньовіччя та епохи Відродження Волковинський, О. Рецензії Рецензія на книгу: Козлик І. В. Світова література доби Середньовіччя та епохи Відродження (“Картина світу”. Естетика. Поетика): Навчальний посібник [для студ. вищ. навч. закл.]. – Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2011. – 344 с. – [Бібліогр.: с. 235–291]. 2012 Article Антологія літературного мегасвіту доби Середньовіччя та епохи Відродження / О. Волковинський // Слово і Час. — 2012. — № 2. — С. 107-109. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/144658 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Рецензії Рецензії |
spellingShingle |
Рецензії Рецензії Волковинський, О. Антологія літературного мегасвіту доби Середньовіччя та епохи Відродження Слово і Час |
description |
Рецензія на книгу: Козлик І. В. Світова література доби
Середньовіччя та епохи Відродження
(“Картина світу”. Естетика. Поетика):
Навчальний посібник [для студ. вищ. навч.
закл.]. – Івано-Франківськ: Симфонія форте,
2011. – 344 с. – [Бібліогр.: с. 235–291]. |
format |
Article |
author |
Волковинський, О. |
author_facet |
Волковинський, О. |
author_sort |
Волковинський, О. |
title |
Антологія літературного мегасвіту доби Середньовіччя та епохи Відродження |
title_short |
Антологія літературного мегасвіту доби Середньовіччя та епохи Відродження |
title_full |
Антологія літературного мегасвіту доби Середньовіччя та епохи Відродження |
title_fullStr |
Антологія літературного мегасвіту доби Середньовіччя та епохи Відродження |
title_full_unstemmed |
Антологія літературного мегасвіту доби Середньовіччя та епохи Відродження |
title_sort |
антологія літературного мегасвіту доби середньовіччя та епохи відродження |
publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Рецензії |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/144658 |
citation_txt |
Антологія літературного мегасвіту доби Середньовіччя та епохи Відродження / О. Волковинський // Слово і Час. — 2012. — № 2. — С. 107-109. — укp. |
series |
Слово і Час |
work_keys_str_mv |
AT volkovinsʹkijo antologíâlíteraturnogomegasvítudobiserednʹovíččâtaepohivídrodžennâ |
first_indexed |
2025-07-10T19:50:42Z |
last_indexed |
2025-07-10T19:50:42Z |
_version_ |
1837290801603805184 |
fulltext |
107Слово і Час. 2012 • №2
АНТОЛОГІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО МЕГАСВІТУ
ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ЕПОХИ
ВІДРОДЖЕННЯ
Козлик І. В. Світова література доби
Середньовіччя та епохи Відродження
(“Картина світу”. Естетика. Поетика):
Навчальний посібник [для студ. вищ. навч.
закл.]. – Івано-Франківськ: Симфонія форте,
2011. – 344 с. – [Бібліогр.: с. 235–291]
Літературознавчі курси покликані сприяти активному
формуванню картини світу, продукуванню гуманітарних
цінностей, гартуванню світоглядних принципів та ін. Вони
працюють на втілення відомої формули К. Леві-Строса:
“XXI століття буде сторіччям гуманітарних наук, або
його взагалі не буде”. Літературознавчі курси – вагома
складова знань про людину та світ, про індивідуум і
соціум, про буття та небуття.
Ці та багато інших онтологічних проблем
перебували в активному полі суспільної
свідомості доби Середньовіччя та епохи
Відродження. Варіанти відповідей, які
пропонувались літературою тих часів,
не лише не втратили актуальності для
нашого часу, а й ще здобули питому
переконливість завдяки перевірці часом
та історичному розвитку людства. До
того ж література доби Середньовіччя
та епохи Відродження стала своєрідним
полігоном для апробації результатів
різноманітних пошуків та експериментів,
які багато в чому визначили розвиток
вл а с н е ми с т е ц т в а с л о в а . Ос ь
фактично й окреслені основні позиції,
з яких І. Козлик пропонує сучасним
студентам філологічних і гуманітарних
спеціальностей вищих навчальних
закладів освіти, аспірантам, науковцям,
учителям ще раз уважно переглянути
сторінки літературного розвитку доби
Середньовіччя та епохи Відродження
в єдності світоглядного, естетичного та
поетологічного рівнів.
У навчальному посібнику І. Козлика
визначено історико-культурні часові
межі доби Середньовіччя та епохи
Відродження – рубіж ІІІ / ІV – початок
ХVІІ ст. Така хронологія дещо відрізняється
від уже усталених дат (V – ХVІ ст.), та все
ж може бути прийнятною з огляду на
специфіку періодизації “історії цивілізації
(суспільної історії) та періодизацію
історії культури й мистецтва, включаючи
історію художньої словесності” (9).
Автор посібника бере до уваги не лише
каузальні, а й іманентні закономірності
еволюції світової літератури . У цій
же площині визначається характер
взаємозв’язків філософсько-естетичних
і внутрішньо-літературних (жанрових,
стильових) чинників.
При цьому обстоюється думка
С. Аверинцева про те, що літератури
Дав н ь о го Сход у т а л і т е р ат у р а
Античності – “два різних шляхи, що
з однієї точки розійшлися в різних
напрямах” (12). Чудово унаочнює цю тезу
зведена таблиця основних параметрів
Античност і (елл інська к ультурна
традиція) та Сходу (близькосхідна
культурна традиція Палестини, Єгипту,
Вавилона) у світоглядному, естетичному
та поетологічному вимірах (див.: 12-
23). Така зведена таблиця наглядно
демонструє онтологічну картину розвитку
літератури, визначає суть теоретичної
моделі красного письменства, вияви
закону культурної спадкоємност і ,
синтезує та систематизує загальні
уявлення про типологічні подібності та
диференційні ознаки в різноманітних
регіонально-літературних виявах.
Загальна структура та композиція
навчально го пос і бник а “Св і това
література доби Середньовіччя та
епохи Відродження (“Картина світу”.
Естетика. Поетика)” утілюють системно-
аналітичний розгляд літературної
еволюції означених періодів. Основу
посібника склали два головних розділи:
Слово і Час. 2012 • №2108
“Л і тература доби європейсько го
Середньовіччя” та “Література доби
європейського Відродження”. Упадає
в очі акцентування уваги саме на
європейських вимірах літературного
розвитку згаданих періодів. Це певний
алогізм , оскільки зміст конкретних
підрозділів так чи так підпорядкований
мет і розгляду загально ї св і тово ї
літературної еволюції. До наведеного
прикладу таблиці основних параметрів
Античності та Сходу можемо додати
ще підрозділи “Культурний обмін і
взаємозв’язки між Заходом і Сходом за
доби європейського Середньовіччя”,
“Західноєвропейське Відродження і
культура Сходу”, “Сфера взаємодії
західної та східної поетичних традицій”
та ін.
С т р а ж д а ю т ь н а з о в н і ш н і й
європоцентризм також інші структурні
складов і пос ібника . Так , перел і к
спеціальних досліджень, присвячених
л і т е р а т у р і д о б и В і д р одж е н н я ,
винятково “європеїзований”. У ньому не
знайшлося місця навіть для загального
бібліографічного розділу, який би охопив
слов’янські літератури. А це теж значуща
частина світової літератури. Зрозуміло,
що зі своєю специфікою та деякими
незбігами розгортання в історичному
часі та в якісному наповненні відповідних
періодів. Задля справедливості уточнимо,
що всередині бібліографічних розділів
виокремлюються тематично ланки
студій, в яких так чи так висвітлюються
питання національних особливостей
літературного розвитку означених
період ів . Наприклад , зустр ічаємо
б ібл іографічн і рубрики “Культура
Середніх віків і Україна”, “Народно-епічна
література Західної Європи й Україна”,
“Клерикальна література й Україна”,
“Доба західноєвропейського Відродження
й Україна”, “Італійське Відродження й
Україна”, “Данте й Україна” та ін. Було б
краще, якби ця рубрикація виносилась
до змісту та одразу привертала до
себе увагу. Уявлення про наповнення
бібліографічного опису за такої умови
більш об ’єктивувались . Водночас ,
можливо, автор посібника навмисно не
полегшує роботу реципієнта, запрошуючи
його до сумлінного та ретельного
знайомства з результатами копіткої
праці.
Відзначимо наскрізне стремління
автора навчального посібника чітко
та вмотивовано викласти положення
окремого та загального характеру.
Свідчать про це не лише систематизація
матеріалу в таблицях, а й ієрархічно
структуровано подані ті чи ті типологічних
рис. Прикладами можуть бути мотивації
щодо виокремлення Відродження
як самостійної культурно- історичної
доби (111-114), перелік основних рис
гуманістичної культури в медієвістиці
(121-124) тощо.
Серед структурних і композиційних
ч а с т и н к н иж к и з а вд я к и вд а л і й
збалансованост і привертає увагу
п і д р о зд і л “Худ ож н і й п р о с т і р у
середньовічній літературі”. У ньому
і с тори к о -л і терат урний матер і ал
суттєво доповнюється теоретичними
викладками та цікавими текстологічними
і люстрац іями . За таким зразком
можна було б вибудовувати зміст й
інших підрозділів : через цитування
окремих текстів або ж їх перекладів
студенти б отримували змогу одразу ж
наблизитись літературної сутності доби
Середньовіччя та епохи Відродження.
На окремих сторінках трапляються
прикрі та примхливі помилки, які (швидше
за все) постали внаслідок стомленої уваги
автора або ж дії “технічних капризів”.
Хіба ж це не поштовх для подальшої
праці та підготовки наступної розширеної
та оновленої редакції посібника?
Однак указані та інші недоліки не
притлумлюють головних позитивних
рис навчального посібника “Світова
література доби Середньовіччя та епохи
Відродження (“Картина світу”. Естетика.
Поетика)”. До них сміливо зараховуємо
авторську ерудованість, культурологічну
спрямованість подання матеріалу та
його розташування в антропологічних
вимірах. Сутнісного новаторства набуває
поєднання історико-літературного та
теоретично-літературного підходів у
висвітленні матеріалу.
Важко також недооцінити значущість
бібліографічних викладок, які дають
змогу зор ієнтуватись у наявност і
доступу до текстів в українських і
російських перекладах, до спеціальних
д о с л і д ж е н ь з а т е м а т и ч н ою т а
нац іональною класифік ац ією , до
підручників, загальних посібників та
109Слово і Час. 2012 • №2
хрестоматій. Добре, що після кожного
розділу пропонуються питання для
самоперевірки. Це не лише підтримує та
концентрує увагу, а й забезпечує більшу
амплітуду використання посібника – як
в аудиторній, так і в позааудиторній
роботі.
У посібнику ще вміщено “Додатки”, до
яких входять “Тематична структура курсу
“Світова література. Доба Середньовіччя
та епоха Відродження”, “Словник”,
“Покажчик імен і назв творів”. Тематична
с тру к т ура дозволяє “вар і ативно
організовувати індивідуальну роботу
зі студентами , а також формувати
тематику курсових, бакалаврських та
магістерських робіт” (7). Словник подає
дефініції та коментарі до деяких понять
та постатей, інформацію про українських
і зарубіжних учених-медієвістів ХХ –
поч. ХХІ ст. Покажчик імен і назв творів
систематизує матеріал за алфавітним
принципом, відсилаючи до конкретних
сторінок можливої зустрічі з інформацією
про ті чи ті твори різних авторів.
Серед істориків, зауважимо, існує
негласний показник розвитку їхньої
наукової галузі: інтенсивність і значущість
медієвістичних студій. Гадаємо, що
літературознавча медієвістика також
здатна виконувати роль якісного показника
в загальному філологічному розвитку.
Відрадно, що наприкінці ХХ – на початку
ХХІ ст. українське літературознавство
дедалі активн іше звертається до
спадщини доби Середньовіччя та епохи
Відродження. Поряд з інтенсивними
науковими дослідженнями зовсім не
зайвими виглядають і видання, мета
яких – популяризація літературної
спадщини цих періодів та наближення її
до сучасних гуманітаріїв.
Олександр Волковинський
Отримано 8 листопада 2011 р. м. Кам’янець-Подільський
“…ВАШ ЛИСТ… ВОСКРЕСИВ МОЮ ДУШУ…”
Легка О. Життя – це любов (Еротичний роман у віршах Наталі
Лівицької-Холодної): Монографія. – Львів, 2007. – 240 с. –
(Сер. “Літературознавчі студії” Львівського відділення
Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. – Вип. 10)
“Ваш лист був мені великою радістю, він воскресив мою душу, яка вже
майже вмирала”, – читаємо рядки листа Наталі Лівицької-Холодної до Орисі
Легкої від 23 січня 1998 року [6, XII]. У них – прийняття поетесою того шляху
людської й наукової рецепції дослідниці, що його сьогодні увінчує монографія
“Життя – це любов”, присвячена поетичному феномену Н. Лівицької-
Холодної. На матеріалі поетичних книжок “Вогонь і попіл”, “Сім літер”, “На
грані”, “Перекотиполе”, “Остання дія” послідовно осмислюється ліричний
простір Н. Лівицької-Холодної крізь призму еротичного мотиву. Сам мотив
генералізується, осмислюється з погляду екзистенційного його значення для
духовного буття ліричної героїні, він є твірним для всього спектра буттєвих
й естетичних пошуків поетеси.
Виходу ц іє ї книжки передувала
тривала , сумлінна й копітка праця
ї ї авторки Орисі Легкої , кандидата
філологічних наук, доцента кафедри
укра їнсько ї л і тератури ім . акад .
М. Возняка Львівського національного
університету імені Івана Франка. 1995-м
роком датується перша публікація
О . Легкої про поезію Н . Лівицької-
Холодної власне з погляду концепції
еротичного роману у віршах [див.: 2,
148-152]. Після неї – багато статей у
періодиці та окремі видання [див.: 3,
4, 5]. Упродовж роботи над книжкою
|