Раритети Тараса Шевченка: повернення у ХХІ столітті

Раритети Тараса Шевченка: повернення у ХХІ столітті

Рецензія на книгу: Повернені шевченківські раритети / Авт. проекту С. Гальченко; упорядкування, наук. опис колекцій, приміт. С. Гальченка, Н. Лисенко. — Дніпродзержинськ: Видавничий дім “Андрій”, 2010. — 288 с., 514 іл....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Дроздовський, Д.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2012
Schriftenreihe:Слово і Час
Schlagworte:
Рецензії
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/144660
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Раритети Тараса Шевченка: повернення у ХХІ столітті / Д. Дроздовський // Слово і Час. — 2012. — № 2. — С. 112-114. — Бібліогр.: 2 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-144660
record_format dspace
spelling irk-123456789-1446602019-01-01T01:23:07Z Раритети Тараса Шевченка: повернення у ХХІ столітті Дроздовський, Д. Рецензії Рецензія на книгу: Повернені шевченківські раритети / Авт. проекту С. Гальченко; упорядкування, наук. опис колекцій, приміт. С. Гальченка, Н. Лисенко. — Дніпродзержинськ: Видавничий дім “Андрій”, 2010. — 288 с., 514 іл. 2012 Article Раритети Тараса Шевченка: повернення у ХХІ столітті / Д. Дроздовський // Слово і Час. — 2012. — № 2. — С. 112-114. — Бібліогр.: 2 назв. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/144660 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Дроздовський, Д.
Раритети Тараса Шевченка: повернення у ХХІ столітті
Слово і Час
description Рецензія на книгу: Повернені шевченківські раритети / Авт. проекту С. Гальченко; упорядкування, наук. опис колекцій, приміт. С. Гальченка, Н. Лисенко. — Дніпродзержинськ: Видавничий дім “Андрій”, 2010. — 288 с., 514 іл.
format Article
author Дроздовський, Д.
author_facet Дроздовський, Д.
author_sort Дроздовський, Д.
title Раритети Тараса Шевченка: повернення у ХХІ столітті
title_short Раритети Тараса Шевченка: повернення у ХХІ столітті
title_full Раритети Тараса Шевченка: повернення у ХХІ столітті
title_fullStr Раритети Тараса Шевченка: повернення у ХХІ столітті
title_full_unstemmed Раритети Тараса Шевченка: повернення у ХХІ столітті
title_sort раритети тараса шевченка: повернення у ххі столітті
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2012
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/144660
citation_txt Раритети Тараса Шевченка: повернення у ХХІ столітті / Д. Дроздовський // Слово і Час. — 2012. — № 2. — С. 112-114. — Бібліогр.: 2 назв. — укp.
series Слово і Час
work_keys_str_mv AT drozdovsʹkijd raritetitarasaševčenkapovernennâuhhístolíttí
first_indexed 2025-07-10T19:51:04Z
last_indexed 2025-07-10T19:51:04Z
_version_ 1837290829848248320
fulltext Слово і Час. 2012 • №2112 РАРИТЕТИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА: ПОВЕРНЕННЯ У ХХІ СТОЛІТТІ Повернені шевченківські раритети / Авт. проекту С. Гальченко; упорядкування, наук. опис колекцій, приміт. С. Гальченка, Н. Лисенко. — Дніпродзержинськ: Видавничий дім “Андрій”, 2010. — 288 с., 514 іл. Переосмислення творчості Т. Шевченка – одна з передумов існування української нації. Шевченківське слово стало джерелом народження української національної ідентичності. Поштовхом до переосмислення сьогодні мало би бути новітнє прочитання творчості майстра в контексті наявного розвитку методів і підходів, що існують у західному літературознавстві та в західноєвропейській гуманітарній думці. Розуміння Шевченка має поглиблюватися, а новітні методи могли б тільки допомогти в цьому процесі. У статт і “Хтось має починати ! ” Наталя Кузякіна писала про ювілей “Народного Малахія” М. Куліша. Так-от, аби вшанувати цей дивовижний твір, у Херсонському педінституті провели науково-теоретичну конференцію. Та “коли попросили, щоб підняли руки студенти (а їх у залі було близько ста), які читали “97”, жоден не підняв руки! Для чого ж та мильна бульбашка – конференція!” [1, 8], – іронічно й печально запитує Наталя Борисівна. Щось подібне, на жаль, маємо й у 2011 році з Т. Шевченком. Н а щ а с т я , в у к р а ї н с ь к о м у літературознавстві з’являються якісні видання , які допомагають читачеві наблизитися у своєму внутрішньому, індивідуально -психологічному часі до великого часу Т. Шевченка. Таким стало й нове видання “Повернені шевченківські раритети”. Прикметно, що книжка побачила світ за підтримки Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини. Мабуть, представники цього Фонду розуміють, наскільки грандіозний і потрібний такий проект. Шевченко – це людина рівня А. Лінкольна чи Дж. Вашинґтона; це творець національної державності , демократії, простору історичної свободи та державної культури. Чарівний фоліант видрукувано у Дніпродзержинську у Видавничому домі “Андрій”. “Раритетне” видання складається з таких розділів: “Тарас” (портрети Шевченка), “Раритети” (рідкісні офорти, фрагменти з авторських рукописів рідкісних творів Шевченка), “Рідні. Друзі. Послідовники. Дослідники”, “Шевченківський Київ”, “Простір”, “Меморії”, “Козак Грицько Честахівський”, “Канівська святиня”, “Перший музей Шевченка”, “Дослідник і рятівник шевченкіани”, “Скульптурна шевченкіана”, “Любов і нелюбов до поета”. У книжці “Повернені шевченківські раритети ” подано репродукц і ї з оригінальних гравюр, рукописів, світлин, листів, унікальних видань (першого “Кобзаря” 1840 року та кількох саморобних рукописних “Кобзарів”, які поширювалися серед читачів у другій половині ХІХ ст.), а також інші матеріали, що були вивезені з України в 1943 році . Упорядники свідомі того, що опис документів ще потребує докладнішого опрацювання. Передовсім це стосується атрибуції, датування, визначення автентичності. Однак пропоноване видання має на меті репрезентувати унікальні матеріали, які вважалися втраченими під час воєнного лихоліття, але все-таки були збережені й повернені в Україну, аби збагатити наявну шевченкіану. Процес повернення цих документів розпочався ще в 1990-і, а завершився т ільки 2006 року, коли Українська Вільна Академія Наук у США передала найц інн іш і матер іали в І нститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. У передмові зазначено: “З Києва перед 113Слово і Час. 2012 • №2 окупацією в 1941 р. не всі шевченківські архіви та музейні експонати були вивезені. Рукописний фонд Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка AH УPCP було евакуйовано до столиці Башкирії Уфи, а експонати Центрального музею Т. Шевченка – до далекого Сибіру, у Новосибірськ. Дещо (дуже мало) було вивезено з фондів будинку-музею, що діяв як перший в Україні музей Шевченка з листопада 1928 р. За тринадцять довоєнних років там було зібрано велику кількість експонатів – рукописів, книг, світлин, рідкісних прижиттєвих видань і меморіальних речей. Дорогоцінні скарби були залишені напризволяще в Києві. Але біля них залишилися хранителі – директор музею Андрій Терещенко і його дружина Любина та ще кілька працівників, переважно доглядачів . Увесь цей скарб мало не загинув під час вибухів і пожежі на Хрещатику восени 1941 р. Газета “Нове українське слово” 23 грудня 1941 р. подала інформацію “Будинок Т. Г. Шевченка” про вересневі події того року: “Вибухи і пожежа, що охопили весь центр Києва і докотилися майже до самого будинку, неминуче загрожували загибеллю цього музею”. В Україну повернулися шевченківські раритети, але це лише невеличка часточка того, що було зібрано в довоєнні роки, а решту ще треба шукати у США , в Європі. Варто продовжити пошуки у Львові, а потім шукати в Польщі, у Познані…” [2, 4]. Таким чином, історія повернення шевченківських раритетів в Україну видається детективною й майже містичною. Про всі ці шукання і блукання читач зможе довідатися із передмови С. Гальченка, як і про надзвичайно важливу роль А. Терещенка у збереженні цих національних скарбів. Проте, як це часто буває, національні герої в Україні опиняються в атмосфері підступів і нерозуміння , позбавлені підтримки. “У 1931 році А. Терещенка позбавили улюбленої роботи в музеї і залишили без помешкання, і відтоді почалися понев іряння : довелося вдаватися до випадкових підробітків, навіть рибалити на Дніпрі власноруч сплетеними рибальськими сітками , збирати дрова, підробляти коректором- стилістом. На щастя, Київська філія Інституту Тараса Шевченка замовила А. Терещенку виготовити мапу “Місця, де бував Т. Шевченко” та дослідити родовід поета . Результатом кількох місяців сумлінної пошукової роботи стала мапа подорожей та професійно намальоване на білому картоні генеалогічне древо родоводу Шевченка, які стали згодом експонатами Київського будинку-музею Кобзаря. Саме з цим музеєм восени 1941 року А. Терещенко пов’язав свою долю… Щоб якось вижити в голодні 1952– 1955 роки , А . Терещенко продавав букіністам свої книжки, перебивався випадковими заробітками” [2, 7]. Це трагічно-драматична історія, яка показує всю брутальність ставлення тогочасної влади до справжніх подвижників. Мабуть , природно , що с к арби національного рівня мають зберігатися всередині держави . Звичайно , це накладає чималу відповідальність і неабия к і зобов ’язання . Поява ілюстрованого видання “Повернені шевченківські раритети” – це спроба донесення атмосфери Т. Шевченка до сучасного читача. Сприйняття Шевченка не вичерпується лише текстуальним виміром. Тим більше, що усвідомлення Шевченка, здається, має базуватися й на аналізі його мистецьких робіт. Т. Шевченко був людиною ренесансного штибу; це той тип митця, який виростає з фольклорної космогонії. Око такої людини бачить світ у всій повноті і складності, а тому розум здатний поринати в далекі перспективи майбутнього. Т. Шевченко пробуджував суспільство від летаргічного сну, але водночас він завжди вмів подавати альтернативу. Поряд і з етичною к атас трофою в Шевченка є надія на порятунок . Черпаючи матерію творчості з Біблії, Шевченко розумів , що все у світ і має здатність до переродження. Усе підкорено закону парності. А тому й воскресіння обов’язково має настати. Головне – уміти побачити прекрасне й усвідомити стадію хвороби. Дорогу здолає той, хто йде. Розуміння митця пов’язане з розумінням часу, в якому випало жити, з пізнанням близьких і друзів. Зрештою, “Повернені шевченківські раритети” – це також і зафіксована в часі рецепція Шевченка: у виданні подано ілюстрації, які стосуються Канівської святині , першого музею Слово і Час. 2012 • №2114 Шевченка , дослідників і рятівників шевченкіани (зокрема, А. Терещенка, який досліджував сволоки дякової хати в Кирилівці), скульптури Шевченка тощо. Пропонована книжка дає читачеві значно більше, ніж яскраві інсталяції в шевченківському Музеї в Каневі. Вона унаочнює життя Шевченка: життя фізичне і духовне, життя “за життя” і життя по смерті (тобто воскресіння Шевченка в українській культурі). Читач знайде тут унікальні офорти, ілюстрації до “Кобзаря”, фотокопії текстів, написаних рукою Шевченка , посмертну маску Шевченка, що зберігається в Каневі. Кожен зможе відчути, вловити величний (але й не менш трагічний) час, у якому жив Тарас, познайомитися з його друзями, простежити еволюцію становлення шевченківської пам’яті в Україні. Повернення до Т. Шевченка у ХХІ столітті – це спроба витворення самої України третього тисячоліття. Інтелектуальне наповнення шевченківських творів не застаріває: у тому джерелі нуртує думка, яка допомагає не просто вистояти, віднайти себе в тяжкий час, а й побачити майбутнє. Шевченко міг за умов фізичної несвободи створити “Садок вишневий коло хати…”. Цей чарівний вірш написано не в час спокою, а в найтяжчу пору, в яку, проте, Шевченко не звинувачував світ, не скаржився на долю й не жалівся на ворогів. Він писав, створюючи своєю працею красу, яка звеличує людину над буденністю й не дає впасти під тягарем проблем і екзистенційної втоми. До того ж, що важливо, цей маленький “Садок вишневий…” став символічним рятунком України. Хоч би як було тяжко, усе одно треба робити свою справу, іти до мети й не занепадати духом. Тому творчість Т. Шевченка актуальна і в наш час, адже вона змушує по- іншому сприймати цінності життя. Ця актуальність не має терміну придатності. Важливо повертатися до Шевченка через новітню рецепцію його творчості, через психологічне переживання його життєвого шляху. ЛІТЕРАТУРА 1. Кузякіна Н. Хтось має починати! Роздуми про сучасне прочитання п’єс М. Куліша // Культура і життя. – 1988. – 16 жовт. 2. Повернені шевченківські раритети / Авт. проекту С. Гальченко; упорядкування, наук. опис колекцій, приміт. С. Гальченка, Н. Лисенко. – Дніпродзержинськ: Видавничий дім “Андрій”, 2010. – 288 с., 514 іл. Дмитро Дроздовський Отримано 3 квітня 2011 р. м. Київ Донік О.М. Україна: у складі двох імперій (остання чверть ХVIII – перша половина ХІХ ст.). – К.: Кріон, 2011. – 248 с.; іл. Європейська історія кінця ХVIII – поч. ХІХ ст. була наповнена революціями, промисловими й політичними переворотами, що призвело до утвердження капіталізму, конкретно наповнюється змістом поняття “Нація”. Доля ж корінного народу України будувалася зовсім за іншим сценарієм, особливо після остаточного розділення між Романовими (Російська імперія) та Габсбургами (Австрія). Це був період політики знищення російською імперією козацької держави – Гетьманщини та Запорозької Січі, оплоту козацької вольниці. На сторінках цієї книжки в науково-популярному викладі читачі познайомляться з цікавими подіями та фактами багатої, часом складної драматичної чи навіть трагічної історії України, а також із людьми, які її творили в період переходу від шляхетсько-козацької до народницької доби. Цікава вона ще й багатими ілюстраціями, що органічно доповнюють зображення історичних постатей, подій, місць. С.С.

Ähnliche Einträge