Використання онкомаркерів на етапах діагностики і лікування хворих на плоскоклітинний рак орофарингеальної ділянки

В огляді проаналізовано можливість і ефективність визначення онкомар - керів у ротовій рідині та сироватці крові при раку порожнини рота і рото - глотки. Акцентовано увагу на найбільш специфічних і чутливих онкомарке - рах, які потребують подальшого дослідження з метою діагностики, моні...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автори:	Гірна, Г.А., Костишин, І.Д.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2017
Назва видання:	Онкологія
Теми:	Обзор
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145289
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Використання онкомаркерів на етапах діагностики і лікування хворих на плоскоклітинний рак орофарингеальної ділянки / Гірна Г.А., Костишин І.Д // Онкологія. — 2017. — Т. 19, № 1. — С. 11-16. — Бібліогр.: 98 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-145289
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1452892019-01-21T01:23:45Z Використання онкомаркерів на етапах діагностики і лікування хворих на плоскоклітинний рак орофарингеальної ділянки Гірна, Г.А. Костишин, І.Д. Обзор В огляді проаналізовано можливість і ефективність визначення онкомар - керів у ротовій рідині та сироватці крові при раку порожнини рота і рото - глотки. Акцентовано увагу на найбільш специфічних і чутливих онкомарке - рах, які потребують подальшого дослідження з метою діагностики, моніто - рингу захворювання, обґрунтування вибору того чи іншого методу лікування. It was analyzed the possibility and efficiency of determining tumor markers in oral fluid and serum for can - cer of the oral cavity and oropharynx. The attention is fo - cused on the most specific and sensitive tumor markers that require further investigation with the goal of choosing a treat - ment method. 2017 Article Використання онкомаркерів на етапах діагностики і лікування хворих на плоскоклітинний рак орофарингеальної ділянки / Гірна Г.А., Костишин І.Д // Онкологія. — 2017. — Т. 19, № 1. — С. 11-16. — Бібліогр.: 98 назв. — укр. 1562-1774 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145289 uk Онкологія Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Обзор Обзор
spellingShingle	Обзор Обзор Гірна, Г.А. Костишин, І.Д. Використання онкомаркерів на етапах діагностики і лікування хворих на плоскоклітинний рак орофарингеальної ділянки Онкологія
description	В огляді проаналізовано можливість і ефективність визначення онкомар - керів у ротовій рідині та сироватці крові при раку порожнини рота і рото - глотки. Акцентовано увагу на найбільш специфічних і чутливих онкомарке - рах, які потребують подальшого дослідження з метою діагностики, моніто - рингу захворювання, обґрунтування вибору того чи іншого методу лікування.
format	Article
author	Гірна, Г.А. Костишин, І.Д.
author_facet	Гірна, Г.А. Костишин, І.Д.
author_sort	Гірна, Г.А.
title	Використання онкомаркерів на етапах діагностики і лікування хворих на плоскоклітинний рак орофарингеальної ділянки
title_short	Використання онкомаркерів на етапах діагностики і лікування хворих на плоскоклітинний рак орофарингеальної ділянки
title_full	Використання онкомаркерів на етапах діагностики і лікування хворих на плоскоклітинний рак орофарингеальної ділянки
title_fullStr	Використання онкомаркерів на етапах діагностики і лікування хворих на плоскоклітинний рак орофарингеальної ділянки
title_full_unstemmed	Використання онкомаркерів на етапах діагностики і лікування хворих на плоскоклітинний рак орофарингеальної ділянки
title_sort	використання онкомаркерів на етапах діагностики і лікування хворих на плоскоклітинний рак орофарингеальної ділянки
publisher	Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Обзор
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145289
citation_txt	Використання онкомаркерів на етапах діагностики і лікування хворих на плоскоклітинний рак орофарингеальної ділянки / Гірна Г.А., Костишин І.Д // Онкологія. — 2017. — Т. 19, № 1. — С. 11-16. — Бібліогр.: 98 назв. — укр.
series	Онкологія
work_keys_str_mv	AT gírnaga vikoristannâonkomarkerívnaetapahdíagnostikiílíkuvannâhvorihnaploskoklítinnijrakorofaringealʹnoídílânki AT kostišiníd vikoristannâonkomarkerívnaetapahdíagnostikiílíkuvannâhvorihnaploskoklítinnijrakorofaringealʹnoídílânki
first_indexed	2025-07-10T21:20:01Z
last_indexed	2025-07-10T21:20:01Z
_version_	1837296426411884544
fulltext	ОБЗОР 11ОНКОЛОГИЯ • Т. 19 • № 1 • 2017 11 Плоскоклітинний рак ротової порожнини і рото- глотки (РРПР) становить 2–10% серед усіх зло якісних пухлин [1]. Він належить до пухлин візуальної локаліза- ції, але часто діагностується на пізніх стадіях — у 69,7% випадків [2, 3]. П’ятирічна виживаність таких хворих становить 45,0% [4]. Пацієнти, які успішно пройшли лікування з приводу РРПР, протягом 1-го року мають високу частоту місцево-регіонарних рецидивів — 50– 65% [5]. Сучасна онкологія продовжує пошук нових показ- ників для діагностики, прогнозування і контролю за лі- куванням хворих на РРПР, зокрема специфічних мо- лекулярних маркерів [6]. Уже відомо близько 200 типів пухлинних маркерів (ПМ), але на практиці застосову- ються не більше 20 [7]. До того ж (зокрема, при кар- циномах ротової порожнини), не завжди підвищен- ня рівня онкомаркера є ознакою злоякісного захво- рювання [8]. ПМ є корисними, якщо максимально відповідають певним вимогам: мають високу чутливість і специфічність до певного виду пухлини; їх рівень коре- лює з розміром пухлини, ста дією захворювання і ефек- том від лікування; мають високе позитивне і негатив- не прогностичне значення; мають короткий біологіч- ний період напіврозпаду, щоб визначатися з високою частотою; виявляються на ранніх стадіях і використо- вуються в режимі скринінг-тестування [8]. Здебільшого виявлені ПМ використовують як до- поміжний метод діагностики для остаточного встанов- лення діагнозу злоякісного новоутворення. Дещо не так широко впроваджене їх визначення з метою вибору ра- ціонального методу лікування, моніторингу перебігу за- хворювання, раннього виявлення рецидиву чи метаста- зування [9]. Вивчається питання пошуку ПМ для ви- значення індивідуальної чутливості до цитостатичних препаратів [10]. Це дозволить більш цілеспрямовано використовувати останні, з максимально позитивною реакцією на лікування та низькою токсичністю [11]. ПМ класифікуються за хімічною структурою: глі- копротеїни, вуглеводневі детермінанти глікопротеї- нів, гліколіпіди, білки, поліаміни, поліпептиди, імуно- глобуліни [12]; за біологічною функ цією: онкофеталь- ні антигени, ферменти, гормони, рецептори гормонів [13]; за походженням: епітеліальні, сполучнотканинні, маркери слинних залоз [14]. При діагностиці злоякіс- ної пухлини розрізняють: головні ПМ, які мають висо- ку чутливість і специфічність до певного виду пухлин; другорядні — мають нижчу чутливість і специфічність, ніж головні, визначаються паралельно з ними для біль- шої достовірності; додаткові — мають низьку чутли- вість і специфічність, але для деяких характерна органо- специфічність [12, 15]. У сироватці крові (СК) для прогнозування появи рецидиву чи лімфогенних метастазів пацієнтів із РРПР визначають такі найбільш показові ПМ: матриксні ме- талопротеїнази-2, -9, тканинні інгібітори матриксних металопротеїназ-1, -2 [16]. Підвищена експресія мар- кера S100A8 (кальцій-зв’язуючий протеїн) відмічаєть- ся при дисплазіях і раку порожнини рота [17]. Експре- сія S100А2 [18] і S100A4 [19], навпаки, знижується, що пов’язано із несприятливим прогнозом, рецидивом пухлини. Аналіз білків СК хворих на рак ротоглотки дозволив ідентифікувати фрагмент α-ланцюга фібри- ногену як ПМ з чутливістю 100% і специфічністю 97% для визначення глибини інвазії і метастазів. З агресив- нішим перебігом і ймовірністю рецидиву РРПР коре- лює низька експресія кініногену [20, 21]. Послідовна підвищена експресія інтерлейкіну (IL)-8 і IL-6 у СК свідчить про вищу ймовірність міс- цевих і регіонарних рецидивів і метастазування, тому їх трактують як потенційні прогностичні ПМ. У цьо- му самому дослідженні вивчали рівні епідермального фактора росту (epidermal growth factor — EGF), дані щодо якого виявилися не показовими [22]. Визна- чено також, що певну роль в ангіогенезі при РРПР виконує фактор росту ендотелію судин С (vascular endothelial growth factor С — VEGF-С), що збігається з даними аналогічних досліджень при раку молочної залози, стравоходу, шлунка, ободової і прямої киш- ки, передміхурової залози. VEGF-С збільшує мета- статичний потенціал при раку порожнини рота, його рівні тісно корелюють із метастазуванням у регіонар- ні лімфатичні вузли, а отже, він може використовува- тися як прогностичний маркер регіонарного метаста- зування РРПР [23]. ВИКОРИСТАННЯ ОНКОМАРКЕРІВ НА ЕТАПАХ ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ПЛОСКОКЛІТИННИЙ РАК ОРОФАРИНГЕАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ В огляді проаналізовано можливість і ефективність визначення онкомар- керів у ротовій рідині та сироватці крові при раку порожнини рота і рото- глотки. Акцентовано увагу на найбільш специфічних і чутливих онкомарке- рах, які потребують подальшого дослідження з метою діагностики, моніто- рингу захворювання, обґрунтування вибору того чи іншого методу лікування. Г.А. Гірна І.Д. Костишин Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, Україна Ключові слова: плоскоклітинний рак порожнини рота і ротоглотки, онкомаркери, ротова рідина, сироватка крові, діагностика, лікування. ОНКОЛОГИЯ • Т. 19 • № 1 • 2017 ОБЗОР 12 У хворих із передпухлинними станами слизової оболонки порожнини рота гістотопографічно в плас- тах епітелію (базальний, парабазальний та супраба- зальний) вивчено експресію білків р53, Кі-67, маркер- них білків епітеліальних стовбурових і прогеніторних клітин: р63, СК5/14 (цитокератин, подопланін, АВСG2 (аденозинтрифосфат-зв’язуючий білок підгрупи G2)). Імуногістохімічне визначення їх експресії в біопсійному матеріалі дозволяє більш індивідуально оцінити перед- пухлинні захворювання, їх проліферативний потенці- ал, можливість малігнізації [24]. Найбільш діагностич- но значущими виявилися подопланін і АВСG2 [25]. Однак використання тільки одного маркера не робить результат достовірним [26]. За допомогою визначення рівня р63, СК5/14 у супрабазальному пласті епітелію сли- зової оболонки можна диференціювати передраковий стан (дисплазію) і внутрішньоепітеліальний рак [27]. Біомаркери р53, Кі-67 можна використовувати для моніторингу «полів трансформації» [28], де локалізо- вані генетично змінені та проліферуючі клітини, які є потенційними вогнищами розвитку пухлин та їх реци- дивів [29]. р53 є прогностичним при раку слизової обо- лонки порожнини рота, оскільки є показником того, наскільки пухлина чутлива до хіміопроменевого ліку- вання [30, 31]; високий рівень р53 зазвичай є ознакою поганого прогнозу [32]. Значний рівень експресії зга- даних біомаркерів при плоскоклітинному РРПР є по- казником високої злоякісності пухлини [33, 34], але не може свідчити про її біологічну поведінку. Дослідження експресії глікопротеїну SPARC (остео- нектин) — ключового регулятора клітинних функцій — у прилеглій до строми пухлині визначило різні рівні його позитивності. Так, у глибоких пластах експресія SPARC набагато вища, ніж у поверхневих, що корелює з інва- зивним ростом пухлини, наявністю метастазів і низь- кою виживаністю пацієнтів [35]. Також у пухлинній тканині РРПР визначається підвищена експресія он- кобілка bcl-2, що корелює зі ступенем гістологічної диференціації пухлини і виникненням рецидивів [36]. Сьогодні серед дослідників різко зростає інте рес до діагностики різних захворювань за допомогою ана- лізу ротової рідини (слини) [37], у тому числі визначен- ня в ній ПМ [38, 39]. Слина — суміш рідин порожни- ни рота, яка містить такі компоненти: виділення вели- ких і малих слинних залоз, ясенної рідини, бронхіальні та назальні виділення, близько 30% білків СК, а також виділення з рани, бактерії і продукти їхньої життєді- яльності, віруси, гриби, десквамований епітелій та інші клітинні компоненти [40]. Аналіз модифікованих скла- дових компонентів ротової рідини дозволяє оцінити як місцеві, так і системні зміни [41]. Діагностична цін- ність ротової рідини ґрунтується на її постійному і тіс- ному контакті зі слизовою оболонкою, де розвивається рак [42]. В ініціюванні росту і поширенні пухлини бе- руть участь продукти її мікросередовища, які є в рото- вій рідині [43, 44], тому вивчення скомпрометованого середовища порожнини рота дозволяє не тільки краще розуміти патогенез захворювання [41], а й діяти відпо- відно до сучасного напрямку діагностики та лікування онкопатології [45–47]. У ротовій рідині досліджували такі групи потен- ційних біомаркерів: неорганічні сполуки, білки, ДНК, мРНК, метаболічні біомаркери. Більшість із них — це білки, які є продуктом внутрішньоклітинних реакцій або беруть участь у передаванні клітинних сигналів, ан- гіогенезі, клітинній диференціації, проліферації, апоп- тозі, імунній відповіді та інших клітинних чи позаклі- тинних реакціях. У слині є білки майже всіх тканин ор- ганізму, і зміни їх складу є свідченням патологічного процесу. Виявляти маркери сполуки стало легше з роз- витком сучасних методологій: високоефективної рідин- ної хроматографії (HPLC), імуноферментного (ELISA) та радіо імунологічного аналізу, методу двовимірного гель-електрофорезу (2DE), мас-спектрометрії (MS), матрично-активованої лазерної десорбції/іоні зації (MALDI-TOF MS) [48]. Як свідчать результати досліджень, для раннього виявлення РРПР визначення в слині будь-якого ПМ є ефективнішим, ніж у СК, оскільки чутливість таких маркерів вища у слині [49–53]. Також ротова рідина легкодоступна, забір її неінвазивний, простий і може бути використаний для масового скринінгу [54]. На від- міну від вивчення ПМ в СК, їх рівень у слині відобра- жає і особливості розвитку пухлинного процесу [50]. Розробка й удосконалення методів їх визначення до- зволяє знівелювати той факт, що в слині кількість ін- формаційних аналітів менша [55]. Досягнення в нано- технології, геноміці, протеоміці дозволяють виявити біо маркери найменшої молекулярної маси і найнижчої концентрації, тому діагностична цінність слини рівно- цінна такій СК [54]. Переваги вивчення слини над СК для діагностики захворювання і моніторингу його перебігу сприяють по- шуку потенційних маркерів не тільки стосовно РРПР, а й онкопатології інших органів [56–63]. Першим ПМ, виявленим у слині, є c-erbB-2 у хворих на рак молочної залози. Його визначення є перспективним для раннього скринінгу раку молочної залози [56]; також у таких хво- рих визначається раковий антиген 15–3 (CA15–3) [57, 58], гаптоглобін, профілін-1, трансферин [59]. У слині виявляють і маркер епітеліальної пухлини яєчника — СА125. У порівняльному дослідженні СА125 в слині та СК відмічено позитивну кореляцію між слинними і сироватковими рівнями. У слині визначалася дещо нижча чутливість, ніж в СК (81,3% проти 93,8% від- повідно), але специфічність і позитивне прогностич- не значення були вищі в слині, ніж у СК (88,0% проти 59,8% та 54,2% проти 28,8% відповідно) [60]. Вивчено також роль широковідомих ПМ у слині хворих на плоскоклітинний РРПР, таких як: СА72– 4, СА19–9, СА125, СА 5–3, α-фетопротеїн (АФП), раковий ембріональний антиген, CYFRA 21–1, ней- ронспецифічна енолаза, хоріонічний гонадотропін і простатспецифічний антиген. Їхні рівні визначали за- лежно від стадії захворювання, виду комбінованого чи комплексного лікування, у періоди стабілізації, частко- вої та повної ремісії. Встановлено, що високу діагнос- ОБЗОР 13ОНКОЛОГИЯ • Т. 19 • № 1 • 2017 13 тичну чутливість на всіх етапах обстеження має рако- вий ембріональний антиген в слині. Високу чутливість на етапах хірургічного лікування та в стані рецидиву має АФП, у період повної ремісії — СА72–4 і АФП, під час стабілізації процесу — СА 72–4 і СА125. Визначено, що простатспецифічний антиген і СА15–3 не можуть бути використані як ПМ при РРПР, тому що вони не змі- нюють свою концентрацію в слині. Паралельно ви- вчено ці самі онкомаркери в СК і доведено, що їхня ді- агностична цінність не збігається з показником у слині. Отже, для того щоб проводити динамічне спостережен- ня за розвитком захворювання під час лікування і піс- ля нього, потрібно користуватися схемою і різними на- борами онкомаркерів, які визначаються окремо в сли- ні та в СК на етапах захворювання, враховуючи індекс Карновського і шкалу ECOG-ВОЗ [64]. Імуноаналіз слини виявив підвищені рівні таких біл- ків: M2BP, профілін, CD59, S100А9 (MRP14), каталаза, гістон H1, S100P, S100A12, Rab-7, моезин, інволюкрин, HLCSP. Але, враховуючи основну вимогу до ПМ (ви- сока чутливість і специфічність), тільки M2BP, профі- лін, CD59, S100А9 і каталаза є достовірними для діагнос- тики раку. Раніше повідомлялося про підвищення екс- пресії S100А9 у пухлинній тканині при раку язика [65], про підвищення сироваткових рівнів M2BP при раку носоглотки [66]. CD59, профілін і каталаза виділяються в мікросередовище, беручи участь як в канцерогенезі, так і в пухлинній прогресії. При дослідженні одночасно цих 5 білків у слині встановлено, що при виявленні раку вони мають чутливість 90%, специфічність 83% [67]. Значення як ПМ білків M2BP, CD59, S100A9, ката- лази, профіліну [67], а також трансферину [78] в сли- ні підтвержено методами хромато-мас-спектрометрії LS MS/MS і 2D-гель-електорофорезу з наступним іму- ноблотингом. Цікаво зазначити, що рівень трансфе- рину в слині корелював із розміром і стадією пухлини при раку порожнини рота; паралельно було визначе- но, що його рівні в СК були низькими і не асоціюва- лися із розвитком злоякісного процесу [78]. Поглиблений аналіз низькомолекулярних білків S100 як ПМ при РРПР показав, що різні ізоформи білка мають різні впливи. Вони можуть бути як пухлинними промоторами, так і супресорами, брати участь в стиму- люванні або пригніченні клітинної проліферації і мета- стазування шляхом взаємодії з іншими білками мікро- оточення і пухлинних клітин, здатні підвищувати мо- торику останніх. При позаклітинній локалізації деякі з білків S100 можуть виконувати роль лейкоцитарних хемоатрактантів, активаторів макрофагів. Така полі- функціональність потребує подальших досліджень для більш чіткого визначення ролі S100 у розвитку і прогре- суванні раку [97]. У слині визначається експресія S100А7 при Т1, Т2 пухлинах, але при Т3 і Т4 рівні цього біл- ка нижчі; не помічено переконливої різниці залежно від регіонарного метастазування. Рівні S100А8 помір- но підвищені при T1, при пухлинах Т2, Т3 і Т4 спосте- рігають гіперекспресію (чутливість і специфічність — 95%). Тому високий рівень S100А8 рекомендовано як ПМ при РРПР [98]. Також у слині визначається DUSP1. Як самостій- ний ПМ виникнення РРПР він має чутливість 59%, специфічність 75%; у комплексі з іншими речовинами (Н3F3А, IL-8, IL1-β, OAZ1, SAT, S100P), специфічність і чутливість — 91% [68]. Як потенційні ПМ для діагностики РРПР можуть бути використані холін, бетаїн, піпеколінова кисло- та, L-карнітин. Кожен із них виконує свою функцію у взаємопов’язаних метаболічних процесах, при РРПР експресія всіх підвищена. У поєднанні ці 4 біомаркери мають 100,0% чутливості та 96,7% специфічності. Це ви- значено за допомогою такого методу дослідження, як ультрарідинна хроматографія (НІLIC-UPLC-MS) [69]. Також порівнювали при РРПР вміст в СК і слині та- ких ПМ, як p53 [70], сюрвівін [71], CK8 [72], Hsp60 [73], RPLP0 [74] (за допомогою платформ multiplexed immunobead-based). Встановлено, що визначення в обох біологічних рідинах р53, сюрвівіну, Hsp60, RPLP0 можна використовувати для раннього виявлення раку, а одночасне визначення кількох маркерів є ефективні- шим, ніж одного [49]. У СК визначається антиген плоскоклітинної карци- номи — SСС, специфічність якого становить 60% [75]. Підвищення вмісту цього ПМ виявляється при плос- коклітинному раку різної локалізації. Підвищений рі- вень SCC у СК хворих на плоскоклітинний РРПР свід- чить про проліферацію пухлинних клітин, відповідно, несприятливий прогноз виникнення рецидиву [76, 77]. Також SCC визначали і в слині, проте його концентра- ції були підвищені без статистичної значущості [42]. Підвищеною експресія SCC є і при доброякісних утво- реннях шкіри із багатошарового плоского епітелію, пе- чінки, нирок, активній формі туберкульозу, бронхіаль- ній астмі. Також для об’єктивної оцінки концентрації SCC в слині треба врахувати, що слинні залози проду- кують цей антиген. Таким чином, питання доцільнос- ті визначення цього ПМ в слині пацієнтів із РРПР за- лишається відкритим. В іншому дослідженні визначено, що як потенцій- ний ПМ для раннього виявлення РРПР може вико- ристовуватися білок THBS2, його підвищена експре- сія пов’язана з інвазивним поширенням пухлини, наяв- ністю регіонарних метастазів і поганим прогнозом [51]. У цьому дослідженні проводили порівняння рівнів білка THBS2 в слині та в СК і виявили, що в СК THBS2 прак- тично не визначається. Із розвитком слинної протеоміки стали відомими нові потенційні ПМ РРПР. Це прозапальні, проангіо- генні цитокіни, серед яких: IL-1α, IL-1β, IL-6, IL-8, TNF-α, VEGF-α. Відомо, що IL-1β має ефект промотора канцеро- генезу шляхом підсилення дії хімічних канцерогенів, що призводить до проліферації мутованих клітин і по- дальшого генетичного пошкодження [67]. IL-6 — бага- тофункціональний цитокін; він має подвійний ефект, пригнічуючи проліферацію одних клітин, стимулює інші; активує онкогени, що може призвести до гальму- вання апоптозу і неконтрольованого росту клітин [80]. У кількох дослідженнях проводили порівняння концен- ОНКОЛОГИЯ • Т. 19 • № 1 • 2017 ОБЗОР 14 трацій IL-1β, IL-6, TNF-α в слині та СК у хворих з пе- редраковими процесами і РРПР. Результати показують, що найвищі концентрації цих цитокінів були в слині хворих на РРПР [52, 53, 78–83]. Куріння, захворюван- ня пародонта, місцеві запальні процеси не впливають на рівні цитокінів [84, 87]. На підставі описаних даних вважається, що IL відображають розвиток пухлинного процесу, тому їх рекомендують використовувати як ПМ трансформації передракового стану в рак [88]. Інший цитокін, IL-8, відіграє роль у розвитку пух- лини в умовах гіпоксії [89], може індукувати клітинну проліферацію, ангіогенез і міграцію ракових клітин, за- лучаючи низку факторів, які зумовлюють пухлинний ріст, отже, бере участь у прогресуванні захворюван- ня [90]. Уже відомо, що підвищення вмісту IL-8 в СК чи пухлинних клітинах відповідає підвищеному мета- статичному потенціалу при РРПР, меланомі, раку мо- лочної залози, шлунка, яєчника, підшлункової зало- зи, урогенітальному раку, колоректальному раку. До- сліджено його діагностичну цінність у ротовій рідині та показано, що рівні IL-8, його чутливість і специфіч- ність (як ПМ) в слині вищі, ніж у СК: чутливість у рото- вій рідині — 85%, специфічність — 93%; у СК — 72 і 8% відповідно [81, 84–87, 91–94]. IL-8 не має достовірно- го прогностичного значення для передракових станів, проте може використовуватися як маркер диференцій- ної діагностики передракового стану і раку, оскільки ви- явлено значну різницю між його рівнями у хворих з пе- редраковими процесами і у хворих із РРПР І стадії [95]. Згідно з даними досліджень [84, 92, 93], експресія IL-8 не має достовірної залежності від ступеня диференці- ації злоякісних пухлин ротової порожнини та їх стадії. Проведено порівняння різних методів досліджен- ня IL-8 i IL-1β як біомаркерів для виявлення РРПР — Single-plex, Multiplex Luminex і ELISA-аналізів. Ви- користовуючи перший метод, для IL-8 визначили чутливість — 75% і специфічність — 80%, для IL-1 β — чутливість і специфічність аналогічна. Multiplex-аналіз демонстрував такі самі чутливість і специфічність для IL-8, як і Single-plex; для IL-1β — 80 і 65% відповідно. ELISA-аналіз для IL-8 засвідчив чутливість — 87,5%, специфічність — 64,3%; для IL-1β — 63,9 і 100,0% відпо- відно. На думку авторів, більш ефективним і точним для визначення білків у слині є дослідження Luminex [81]. Дослідження рівня ендотеліну-1 (ЕТ-1) у слині вста- новило, що цей біомаркер можна використовувати для діагностики ймовірності малігнізації передракового ста- ну в рак, але він не інформативний для моніторингу перебігу злоякісного захворювання чи виявлення його раннього рецидивування [98]. Як видно з проаналізованих даних, визначення ПМ (як в СК, так і в ротовій ріднині) є цінним допоміжним методом діагностики і прогнозування перебігу РРПР. Визначення ПМ з метою обрання раціонального ме- тоду лікування ще не отримало достатнього обґрунту- вання і широкого впровадження в практичну охоро- ну здоров’я. Пошук способів і ПМ для визначення ін- дивідуальної чутливості до цито статичних препаратів є актуальним. ВИСНОВКИ 1. Визначення в слині будь-якого ПМ є не менш ефективним, ніж у СК, і може бути використане для масового скринінгу. 2. Є доцільним більш глибоке вивчення ПМ в сли- ні з найвищою специфічністю і чутливістю стосовно РРПР, а також злоякісних пухлин інших органів. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Parkin DM, Bray F, Ferlay J, Pisani P. Global cancer statistics, 2002. CA Cancer J Clin 2005; 55: 74–108. 2. Костишин ІД, Бойко ВВ, Романчук ВР, Гірна ГА. Показники діагностики та результати різних методів лікування хворих на рак ротової порожнини в Івано-Франківській області (2003–2012 рр.). ХІІ З’їзд оториноларингологів України 2015: 271. 3. Костишин ІД, Бойко ВВ, Романчук ВР, Гірна ГА. Рак сли- зової порожнини рота. Діагностика і лікування в Івано-Фран- ківській області. Галицький лікарський вісник. Частина 2, 2015; 4 (22): 119–22. 4. Wang Q, Gao P, Wang X, Duan Y. The early diagnosis and mon- itoring of squamous cell carcinoma via saliva metabolomics. Sci Rep 2014; (4): 6802. 5. Галай ОО. Ультразвукова діагностика рецидивного ура- ження регіонарних лімфатичних вузлів у хворих на рак слизової порожнини рота, глотки і гортані. Хірургія України 2009; 3: 76–9. 6. Waxman J. Tumor markers. Quart J Med 1995; 88: 233–41. 7. Sturgeon C, Hammond E, Chang SL, et al. Laboratory medi cine practice guidelines. Use of Tumor Markers in Clinical Practice: Quality requirements. Natl Acad Clin Biochem 2009; 1–20. 8. Muralee Mohan Choontharu, Arpit Binda, Smitha Bhat, Sam‑ pathila Mahalinga Sharma. Role of tumor markers in oral squamous cell carcinoma: Review of literature and future consideration. SRM J Res Dent Sci 2012; 3 (4): 251–4. 9. Duffy MJ. Role of tumor markers in patients with solid cancer: A critical review. Eur J Intern Med 2007; 18: 175–84. 10. Патент на винахід № 101492 Україна. Спосіб визначен- ня чутливості до протиракового засобу / Танігавара Юсуке, Су- зукі Сайо, Сугімото Сіндзі; Власник Кейо Юніверсіті. Заявка № а 2010 10512; заявл. 30.01.2009; опубл. 25.11.2013, Бюл. № 7. 11. Яценко ЛД. Роль биомаркеров в патогенезе злокачествен- ных образований. Світ мед біол 2014; 1 (43): 192–5. 12. Щербіна ОВ. Пухлинні маркери: роль у клінічній практиці. Онкология 2008; 10 (2): 269–73. 13. Mu T, Li XP, Wang JL, et al. Value of CA(125) in the predic- tion of optimal interval debulking surgery and its prognosis in patients with epithelial ovarian cancer. Zhonghua Fu Chan Ke Za Zhi 2012; 47 (8): 566–70. 14. Cuperlovic‑Culf M, Belacel N, Ouellette RJ. Determination of tumor markers gene from gene expression data. Drug Discov To- day 2005; 10: 429–37. 15. Костишин ІД, Лукач ЕВ, Туманова ОА. Прогностична роль клінічних даних і молекулярно-біологічних тканинних маркерів при великофракційному передопераційному опроміненні раку гортані. Буковин мед вісник 2015; 19 (2): 116–9. 16. Патент на изобретение № 2426991 Россія. Способ прогно- зирования исходов плоскоклеточных опухолей головы ишеи / Клишо ЕВ, Кондакова ИВ, Чойнзонов ЕЛ, Шишкин ДА, Му- хамедов МР. Патентообладатель: Учреждение Российской ака- демии медицинских наук Научно-исследовательский институт онкологи Сибирского отделения Российской академии медицин- ских наук (НИИ онкологи СО РАМН). Заявка № 2009119769/15; заявл. 25.05.2009; опубл. 20.08.2011 Бюл. № 23. 17. Driemel O, Escher N, Ernst G, et al. S100A8 cellular distribu- tion in normal epithelium, hyperplasia, dysplasia and squamous cell carcinoma and its concentration in serum. Anal Quant Cytol Histol 2010; 32: 219–24. ОБЗОР 15ОНКОЛОГИЯ • Т. 19 • № 1 • 2017 15 18. Suzuki F, Oridate N, Homma А. S100A2 expression as a pre- dictive marker for late cervical metastasis in stage I and II invasive squa- mous cell carcinoma of the oral cavity. Oncol Rep 2005; 14: 1493–8. 19. Sapkota D, Bruland О, Bоe ОЕ, et al. Expression profile of the S100 gene family members in oral squamous cell carcinomas. J Oral Pathol Med 2008; 37: 607–15. 20. Cheng А, Chen L, Chien К, et al. Oral cancer plasma tumor marker identified with bead-based affinity-fractionated proteomic tech- nology. Clin Chem 2005; 51 (12): 2236–44. 21. Borgono С, Michael І, Shaw J, et al. Expression and function- al characterization of the cancer-related serine protease, human tissue kallikrein 14. J Biol Chem 2007; 282: 2405–22. 22. Gokhale AS, Haddad RІ, Cavacini LA, et al. Serum concentra- tions of interleukin-8, vascular endothelial growth factor, and epider- mal growth factor receptor in patients with squamous cell cancer of the head and neck. Oral Oncol 2005; 41: 70–6. 23. Sugiura T, Inoue Y, Matsuki R, et al. VEGF-C and VEGF-D expression is correlated with lymphatic vessel density and lymph node metastasis in oral squamous cell carcinoma: Implications for use as a prognostic marker. Іnt J Oncol 2009; 34: 673–80. 24. Кірєєва СС, Юрченко НП, Іщенко ВВ та ін. Р53 та Кі-67 як біомаркери об’єктивізації гістологічної діагностики передпух- линних станів та раку слизової порожнини рота на біопсійному матеріали. Проблеми екол мед 2010; 14 (3–4): 17–20. 25. Ebrahimi M, Boldrup L, Wahlin YB, et al. Decreased expression of the p63 related proteins beta-catenin, E-cadherin and EGFR in oral lichen planus. Oral Oncol 2008; 44 (7): 634–8. 26. Acay RR, Felizzola CR, de Araújo N, de Sousa SO. Evalu ation of proliferative potential in oral lichen planus and oral lichenoid lesions using immunohistochemical expression of p53 and Ki67. Oral Oncol 2006; 42 (5): 475–80. 27. Кірєєва СС, Юрченко НП, Сидоренко МА. Експресія мар- керних білків епітеліальних стовбурових та прогеніторних клі- тин: регуляторного ядерного білку p63 і цитокератинів СК 5/14 у епітелії слизової оболонки порожнини рота при передракових станах та у осіб з групи ризику. Журн вушних, носових і горло- вих хвороб 2014; 1: 8–14. 28. Slaughter DP, Southwick HW, Smejkal W. «Field cancerization» in oral stratified squamous epithelium; clinical implications of multi- centric origin. Cancer (Phila) 1953; 6: 963–8. 29. Кірєєва СС, Юрченко НП, Іщенко ВВ та ін. Зміни у слизо- вій на відстані від сформованої пухлини та профіль білків р53 та Кі-67 у клітинних шарах епітелію слизової у хвори на плоско- клітинний рак порожнини рота. Проблеми екол мед 2010; 14 (1–2): 15. 30. Murti PR. Р53 expression in oral precancer as a marker for ma- lignant potential. J Oral Pathol Med 1998; 27 (5): 191–6. 31. De Sousa FA, Paradella TC, Carvalho YR, Rosa LE. Compara- tive analysis of the expression of proliferating cell nuclear antigen, p53, bax, and bcl-2 in oral lichen planus and oral squamous cell carcinoma. Ann Diagnostic Pathol 2009; 13 (5): 308–12. 32. Ebrahimi M, Boldrup L, Coates PJ, et al. Expression of nov- el p53 isoforms in oral lichen planus. Oral Oncol 2008; 44 (2): 156–61. 33. Tumuluri V, Thomas GA, Fraser IS. Analysis of the Ki-67 an- tigen at the invasive tumor front of human oral squamous cell carcino- ma. J Oral Pathol Med 2000; 31 (10): 598–604. 34. Van Houten VMM, Tabor MP, Van den Brekel MWM, et al. Mutated P53 as molecular marker for the diagnosis of head and neck cancer. J Pathol 2002; 1 (198): 476–86. 35. Aquino G, Sabatino R, Cantile M, et al. Expression analysis of SPARC/Osteonectin in oral squamous cell carcinoma patients: from saliva to surgical specimen. BioMed Res Int 2013; 2013, ID 736438, 9 p. (http://dx.doi.org/10.1155/2013/736438). 36. Галай ОО, Гулей РВ, Петрончак ОА. Аналіз експресії он- кобілка bcl-2 в плоскоклітинних раках слизової порожнини рота і ротоглотки. Шпитальна хірургія 2011; (4): 37–9. 37. Mandel ID. A contemporary view of salivary research. Crit Rev Oral Biol Med 1993; 4 (3/4): 599–604. 38. Slavkin HC. Toward molecularly based diagnostics for the oral cavity. J Am Dent Assoc 1998; 129: 1138–43. 39. Malamued D. Saliva as a diagnostic fluid. Br Med J 1992; 305: 207–8. 40. Humphrey SP, Williamson RT. A review of saliva: Normal com- position, flow, and function. J prosthetic Dent 2001; 85 (2): 162–4. 41. Shpitzer T, Bahar G, Feinmesser R. A comprehensive sali- vary analysis for oral cancer diagnosis. J Cancer Res Clin Oncol 2007; 133: 613–7. 42. Nagler RM, Bahar G, Shpitzer Т. Concomitant analysis of sal- ivary tumor markers — a new diagnostic tool for oral cancer. Clin Can- cer Res 2006; 12 (13): 3979–84. 43. O’Byrne KJ, Dalgleish AG. Chronic immune activation and in- flammation as the cause of malignancy. J Cancer 2001; 85 (4): 473–83. 44. Liotta LA, Kohn EC. The microenvironment of the humour- host interface. Nature 2001; 411: 375–9. 45. Johnson PJ, Lo YM. Plasma nucleic acids in the diagnosis and management of malignant disease. Clin Chem 2002; 48: 1186–93. 46. Neves AF, Araújo TG, Biase WK, et al. Combined analysis of multiple mRNA markers by RT-PCR assay for prostate cancer diag- nosis. Clin Biochem 2008; 41: 1191–8. 47. Li Y, St John MA, Zhou X, et al. Salivary transcriptome diag- nostics for oral cancer detection. Clin Cancer Res 2004; 10: 8442–50. 48. Jou YJ, Lin CD, Lai CH, et al. Salivary zinc finger protein 510 peptide as a novel biomarker for detection of oral squamous cell carcinoma in early stages. Clin Chim Acta 2011; 412 (15–16): 1357–65. 49. Wu C‑C, Chang Y‑T, Chang K‑P, et al. Salivary auto-antibodies as noninvasive diagnostic markers of oral cavi ty squamous cell carcino- ma. Cancer Epidem Biomarkers Prev 2014; 23 (8): 1569–77. 50. Кочурова ЕВ, Серяков АП, Козлов СВ и др. Роль онко- маркеров слюнной жидкости в диагностике и мониторинге па- циентов с плоскоклеточным раком полости рта. Воен-мед журн 2007; 3: 62. 51. Hsu C‑W, Yu J‑S, Peng P‑H, et al. Secretome profiling of pri- mary cells reveals that THBS2 is a salivary biomarker of oral ca vity squa- mous cell carcinoma. J Proteome Res 2014; 13: 4796–807. 52. Brailo V, Vucicevic‑Boras V, Lukac J, et al. Salivary and serum interleukin 1 beta, interleukin 6 and tumor necrosis factor alpha in pa- tients with leukoplakia and oral cancer. Med Oral Patologia Oral Сir Вucal 2012; 17 (1): е10–е15. 53. Wong HL, Pfeiffer RM, Fears TR, et al. Reproducibility and correlations of multiplex cytokine levels in asymptomatic persons. Can- cer Epidemiol Biomarkers Prev 2008; 17: 3450–6. 54. Krishna Prasad RB, Sharma A, Babu HM. An insight into sali- vary markers in oral cancer. Dental Res J 2013; 10 (3): 287–92. 55. Miller SM. Saliva testing — a nontraditional diagnostic tool. Clin Lab 1994; 7: 39–44. 56. Streckfus CL, Tucci M, Tucci M, Thigpen JT. A preliminary study of CA15-3, c-erbB-2, epidermal growth factor receptor, cathep- sin-D, and p53 in saliva among women with breast carcinoma. Can- cer Invest 2000; 18: 101–9. 57. Bonassi S, Neri M, Puntoni R. Validation of bio-markers as ear- ly predictors of disease. Mutat Res 2001; 58: 480–1. 58. Streckfus CF, Bigler LR. Saliva as diagnostic fluid. Oral Des 2002; 8: 69–76. 59. Bigler LR, Streckfus CF, Dubinsky WP. Salivary biomarkers for the detection of malignant tumors that are remote from the oral cavity. Clin Lab Med 2009; 29 (1): 71–85. 60. Chien DX, Schwartz PE, Li FQ. Saliva and serum CA 125 as- says for detecting malignant ovarian tumors. Obstet Gynecol 1990; 75: 701–4. 61. Zhang L, Farrell J, Zhou H, et al. Salivary transcriptomic bio- markers for detection of resectable pancreatic cancer. Gastroenterolo- gy 2010; 138 (3): 949–57: e1–е7. 62. Kawai H, Minamiya Y, Takahashi N. Prognostic impact of S100A9 overexpression in non-small cell lung cancer. Tumor Biol 2011; 32 (4): 641–6. 63. Watson N, Durrant L, Madjd Z, et al. Expression of the mem- brane complement regulatory protein CD59 (protectin) is associated with reduced survival in colorectal cancer patients. Cancer Immunol Immunother 2006; 55 (8): 973–80. ОНКОЛОГИЯ • Т. 19 • № 1 • 2017 ОБЗОР 16 64. Кочурова ЕВ. Значение онкомаркеров слюнной жидко- сти при плоскоклеточном раке органов полости рта [Автореф. дис… канд. мед наук]. Москва: Государственный институт усо- вершенствования врачей Министерства обороны Российской Федерации, 2009. 120 с. 65. He QY, Chen J, Kung HF, et al. Identification of tumor asso- ciated protein sinoral tongues quamous cell carcinoma by proteomics. Proteomics 2004; 4: 271–8. 66. Wu CC, Chien KY, Tsang NM, et al. Cancer cell-secreted pro- teomes as a basis for searching potential tumor markers: nasopharyn- geal carcinoma as a model. Proteomics 2005; 5: 3173–82. 67. Hu S, Arellano M, Boontheung P, et al. Salivary proteomics for oral cancer biomarker discovery. Clin Cancer Res 2008; 14 (19): 6246–51. 68. Li Y, John MAR St, Zhou X, et al. Salivary transcriptome diag- nostics for oral cancer detection. Clin Cancer Res 2004; 10: 8442–50. 69. Wang Q, Gao P, Wang X, Duan Y. Investigation and identifi- cation of potential biomarkers in human saliva for the early diagnosis of oral squamous cell carcinoma. Clin Chim Acta 2014; 427: 79–85. 70. Yamazaki Y, Chiba I, Ishikawa М, et al. Serum p53 antibodies as a prognostic indicator in oral squamous cell carcinoma. Odontolo- gy 2008; 96: 32–7. 71. Eto M, Kodama S, Uemura N, Suzuki M. Antibody respons- es to surviving and their clinical significance in patients with head and neck cancer. Head Neck 2007; 29: 1128–35. 72. Gires O, Munz M, Schaffrik M, et al. Profile identification of disease-associated humoral antigens using AMIDA, a novel proteomics- based technology. Cell Mol Life 2004; 61: 1198–207. 73. Castelli M, Cianfriglia F, Manieri A, et al. Anti-p53 and anti- heat shock proteins antibodies in patients with malignant or pre-malig- nant lesions of the oral cavity. Anticancer Res 2001; 21: 753–8. 74. Bei R, Masuelli L, Trono P, et al. The ribosomal P0 protein in- duces a spontaneous immune response in patients with head and neck advanced stage carcinoma that is not dependent on its overexpression in carcinomas. Int J Oncol 2007; 31: 1301–8. 75. Гриневич ЮА, Югринова ЛГ. Маркеры опухолевого роста. Київ: Здоров’я, 2013. 200 с. 76. Котукова СІ, Маніхас ГМ, Яременко ОІ, Божор СС. Роль опухолевых маркеров и других клинико-лабораторных показа- телей в прогнозировании рецидива плоскоклнточного рака го- ловы и шеи. Материалы XIV Российского онкологического кон- гресса 2010: 261. 77. Онкомаркеры. Официальный сайт Биохиммак [елек- трон. ресурс] (http://www.rusmedserv.com/files/labdiag/25_onko- markery.pdf). 78. Jou Y, Lin C, Lai C, et al. Proteomic identification of salivary transferrin as a biomarker for early detection of oral cancer. Anal Chim Acta 2010; 681 (1–2): 41–8. 79. Dinarello CA. Biologic basis for interleukin-1 in disease. Blood 1996; 87: 2095–147. 80. Hodge DR, Peng B, Cherry JC, et al. Interleukin 6 supports the maintenance of p53 tumor suppressor gene promoter methylation. Cancer Res 2005; 65: 4673–82. 81. Arellano‑Garcia ME, Hu S, Wang J, et al. Multiplexed immu- nobead-based assay for detection of oral cancer protein biomarkers in saliva. Oral Dis 2008; 14: 705–12. 82. Katakura A, Kamiyama I, Takano N, et al. Comparison of sal- ivary cytokine levels in oral cancer patients and healthy subjects. Bull Tokyo Dent Coll 2007; 48: 199–203. 83. Rhodus NL, Cheng B, Myers S, et al. A comparison of the pro- inflammatory, NF-kappaB-dependent cytokines: TNF-alpha, IL-1-al- pha, IL-6, and IL-8 in different oral fluids from oral lichen planus pa- tients. Clin Immunol 2005; 114: 278–83. 84. Rhodus NL, Cheng B, Myers S, et al. The feasibility of moni- toring NF-kappaB associated cytokines: TNF-alpha, IL-1alpha, IL- 6, and IL-8 in whole saliva for the malignant transformation of oral li- chen planus. Mol Carcinog 2005; 44: 77–82. 85. Saheb Jamee M, Eslami M, Atarbashi Moghadam F, Saraf‑ nejad A. Salivary concentration of TNF-alpha, IL1 alpha, IL6, and IL8 in oral squamous cell carcinoma. Med Oral Pathol Oral Cir Bu- cal 2008; 13: е292–5. 86. Vucicević Boras V, Cikes N, Lukać J, et al. Salivary and serum interleukin 6 and basic fibroblast growth factor levels in patients with oral squamous cell carcinoma. Minerva Stomatol 2005; 54: 569–73. 87. Brailo V, Vucicević‑Boras V, Cekić‑Arambasin A, et al. The sig- nificance of salivary interleukin 6 and tumor necrosis factor alpha in pa- tients with oral leukoplakia. J Oral Oncol 2006; 42: 370–3. 88. Korostoff A, Reder L, Masood R, Sinha UK. The role of sali- vary cytokine biomarkers in tongue cancer invasion and mortality. Oral Oncol 2011; 47: 282–7. 89. Shi Q, Abbruzzese JL, Huang S, et al. Constitutive and induc- ible interleukin 8 expression by hypoxia and acidosis renders human pancreatic cancer cells more tumorigenic and metastatic. Clin Cancer Res 1999; 5 (11): 3711–21. 90. Christofakis EP, Miyazaki H, DS Rubink, Yeudall WA. Roles of CXCL8 in squamous cell carcinoma proliferation and migration. Oral Oncol 2008; 44: 920–6. 91. St John MA, Li Y, Zhou X, et al. Interleukin 6 and interleuking 8 as potential biomarkers for oral cavity and oropharyngeal squamous cell carcinoma. Arch Otolaryngol Head Neck Surg 2004; 130: 929–35. 92. Rajkumar К, Nandhini G, Ramya R, Nirmala Anandan S. Vali- dation of diagnostic utility of salivary interleukin-8 in differentiation of potentially malignant oral lesion and malignant oral squamous cell car- cinoma in high endemic setting region. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol 2014. doi: 10.1016/j.oooo.2014.04.008. 93. Brinkmann О, Kastratovic DA, Dimitrijevic MV, et al. Oral squa- mous cell carcinoma detection by salivary biomarkers in a Serbian pop- ulation. Oral Oncol 2011; 47 (1): 51–5. 94. Rhodus NL, Ho V, Miller CS, et al. NF-kappaB dependent cytokine levels in saliva of patients with oral preneoplastic lesions and oral squamous cell carcinoma. Cancer Detect Prevent 2005; 29: 42–5. 95. Punyani SR, Sathawane RS. Salivary level of interleukin-8 in oral precancer and oral squamous cell carcinoma. Clin Oral Invest 2013; 17: 517–24. 96. Cheng Y‑SL, Rees T, Jordan L, et al. Salivary endothelin-1 po- tential for detecting oral cancer in patients with oral lichen planus or oral cancer in remission. Oral Oncol 2011; 47: 1122–6. 97. Salama I, Malone PS, Mihaimeed F, Jones JL. A review of the S100 proteins in cancer. EJSO 2008; 34: 357–64. 98. Y‑J Jou, C‑H Hua, C‑D Lin, et al. S100A8 as potential salivary biomarker of oral squamous cell carcinoma using nanoLC–MS/MS. Clin Chim Acta 2014; 436: 121–9. THE USE OF TUMOR MARKERS IN THE DIAGNOSIS AND TREATMENT OF PATIENTS WITH SQUAMOUS CELL CARCINOMA OF THE OROPHARYNGEAL AREA H.A. Hirna, I.D. Kostyshyn Summary. It was analyzed the possibility and efficiency of determining tumor markers in oral fluid and serum for can- cer of the oral cavity and oropharynx. The attention is fo- cused on the most specific and sensitive tumor markers that require further investigation with the goal of choosing a treat- ment method. Key Words: squamous cell carcinoma of the oral cavity and oropharynx, tumor markers, oral fluid diagnostics, treatment. Адреса для листування: Гірна Г.А. 77500, Івано-Франківська обл., м. Долина, вул. Івана Франка, 43 E-mail: halynagyrna@mail.ua Одержано: 22.11.2016

Використання онкомаркерів на етапах діагностики і лікування хворих на плоскоклітинний рак орофарингеальної ділянки

Репозитарії

Схожі ресурси