Прогноз шляхів проходження і місць накопичення вуглеводнів Чернігівського сегмента Дніпровсько-Донецького авлакогену за геомагнітними даними
Виконано аналіз магнітної неоднорідності всього розрізу земної кори в комплексі з наявними геолого-геофізичними даними про прогнозуванні шляхів міграції глибинних вуглеводнів і місць їх накопичення у верхній частині кристалічного фундаменту і осадовому чохлі. Викладено результати лабораторних дослід...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2018
|
| Назва видання: | Геофизический журнал |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145421 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Прогноз шляхів проходження і місць накопичення вуглеводнів Чернігівського сегмента Дніпровсько-Донецького авлакогену за геомагнітними даними / М.І. Орлюк, В.В. Друкаренко // Геофизический журнал. — 2018. — Т. 40, № 2. — С. 123-140. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-145421 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1454212019-01-22T01:24:18Z Прогноз шляхів проходження і місць накопичення вуглеводнів Чернігівського сегмента Дніпровсько-Донецького авлакогену за геомагнітними даними Орлюк, М.І. Друкаренко, В.В. Виконано аналіз магнітної неоднорідності всього розрізу земної кори в комплексі з наявними геолого-геофізичними даними про прогнозуванні шляхів міграції глибинних вуглеводнів і місць їх накопичення у верхній частині кристалічного фундаменту і осадовому чохлі. Викладено результати лабораторних досліджень об'ємної магнітної сприйнятливості і щільності порід осадового чохла і кристалічного фундаменту з 8 свердловин, пробурених в північно-західній частині Дніпровсько-Донецького авлакогена, в межах якого знаходиться Чернігівський сегмент, з метою встановлення зв'язку з його структурно-речовими комплексами, а також з можливими шляхами проходження і скупчення вуглеводнів. Виявлено інтервали розущільнених порід з підвищеними значеннями магнітної сприйнятливості в 5 свердловинах. Ці інтервали можуть бути маркерами проходження вуглеводнів, що, певною мірою, підтверджується приливами флюїдів на сусідніх із свердловинами площах в Строевское, Борзнянської та Зорьковской свердловинах. Підтверджено, що окремі в межах осадового чохла пов'язані з магнітними джерелами в кристалічному фундаменті, а також з глибинними крайовими розломами авлакогена і тектонічним швом Херсон-Смоленськ з супутніми розломами. Це дає можливість розглядати такі зони в якості перспективних на нафту і газ, а самі розломи - як підводять канали глибинних вуглеводнів. Встановлені закономірності зміни магнітної сприйнятливості і щільності, а також результати експериментальних досліджень генетичного зв'язку областей підвищених значень намагніченості з шляхами міграції і накопичення вуглеводнів запропоновано використовувати, в комплексі з іншими геолого-геофізичними даними, як локальні прогнозні ознаки нафтогазоносності, що доповнюють регіональні прогнозні критерії. Выполнен анализ магнитной неоднородности всего разреза земной коры в комплексе с имеющимися геолого-геофизическими данными о прогнозировании путей миграции глубинных углеводородов и мест их накопления в верхней части кристаллического фундамента и осадочном чехле. Изложены результаты лабораторных исследований объемной магнитной восприимчивости и плотности пород осадочного чехла и кристаллического фундамента из 8 скважин, пробуренных в северо-западной части Днепровско-Донецкого авлакогена, в пределах которого находится Черниговский сегмент, с целью установления связи с его структурно-вещественными комплексами, а также с возможными путями прохождения и скопления углеводородов. Выявлены интервалы разуплотненных пород с повышенными значениями магнитной восприимчивости в 5 скважинах. Эти интервалы могут быть маркерами прохождения углеводородов, что, в определенной степени, подтверждается приливами флюидов на соседних со скважинами площадях в Строевской, Борзнянской и Зорьковской скважинах. Подтверждено, что выделенные зоны в пределах осадочного чехла связаны с магнитными источниками в кристаллическом фундаменте, а также с глубинными краевыми разломами авлакогена и тектоническим швом Херсон-Смоленск с сопутствующими разломами. Это дает возможность рассматривать такие зоны в качестве перспективных на нефть и газ, а сами разломы - как подводящие каналы глубинных углеводородов. Установленные закономерности изменения магнитной восприимчивости и плотности, а также результаты экспериментальных исследований генетической связи областей повышенных значений намагниченности с путями миграции и накопления углеводородов предложено использовать, в комплексе с другими геолого-геофизическими данными, как локальные прогнозные признаки нефтегазоносности, дополняющие региональные прогнозные критерии. A complex analysis of the magnetic inhomogeneity of the entire crustal section is performed in conjunction with the available geological and geophysical data on the prediction of migration paths of deep hydrocarbons and their accumulation in the upper part of the crystalline basement and sedimentary cover. The results of laboratory studies of the magnetic susceptibility and density of the sedimentary cover and the crystalline basement rocks from 8 wells drilled in the northwestern part of the DDA, within the boundaries of which the Chernihiv segment is located, are presented to establish the connection with the structure-formation complexes of the sedimentary cover, as well as with the hydrocarbons probable routes of passage and places of accumulation. Intervals with decompressed rocks having increased values of magnetic susceptibility in five wells were identified. These intervals can be hydrocarbons passing markers, as partly evidenced by the appearance of fluids on the squares adjacent to Borznyanskaya, Stroyevskaya and Zorkovskaya wells. It is confirmed that the isolated zones within the boundaries of the sedimentary cover are associated with magnetic sources in the crystalline basement, as well as with deep margin faults of the DDA and tectonic suture Kherson-Smolensk, which makes it possible to consider them as promising on hydrocarbons, and the faults themselves as supply channels. The established regularities of changes in the magnetic susceptibility and density, as well as the results of experimental studies of genetic connection of increased values of magnetization with migration paths and accumulation of hydrocarbons in combination with other geological and geophysical data, are proposed for use as local forecasting features for oil and gas content which complement regional forecasting criteria. 2018 Article Прогноз шляхів проходження і місць накопичення вуглеводнів Чернігівського сегмента Дніпровсько-Донецького авлакогену за геомагнітними даними / М.І. Орлюк, В.В. Друкаренко // Геофизический журнал. — 2018. — Т. 40, № 2. — С. 123-140. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. 0203-3100 DOI: https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i2.2018.128935 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145421 550.382.3:553.98(477) uk Геофизический журнал Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Виконано аналіз магнітної неоднорідності всього розрізу земної кори в комплексі з наявними геолого-геофізичними даними про прогнозуванні шляхів міграції глибинних вуглеводнів і місць їх накопичення у верхній частині кристалічного фундаменту і осадовому чохлі. Викладено результати лабораторних досліджень об'ємної магнітної сприйнятливості і щільності порід осадового чохла і кристалічного фундаменту з 8 свердловин, пробурених в північно-західній частині Дніпровсько-Донецького авлакогена, в межах якого знаходиться Чернігівський сегмент, з метою встановлення зв'язку з його структурно-речовими комплексами, а також з можливими шляхами проходження і скупчення вуглеводнів. Виявлено інтервали розущільнених порід з підвищеними значеннями магнітної сприйнятливості в 5 свердловинах. Ці інтервали можуть бути маркерами проходження вуглеводнів, що, певною мірою, підтверджується приливами флюїдів на сусідніх із свердловинами площах в Строевское, Борзнянської та Зорьковской свердловинах. Підтверджено, що окремі в межах осадового чохла пов'язані з магнітними джерелами в кристалічному фундаменті, а також з глибинними крайовими розломами авлакогена і тектонічним швом Херсон-Смоленськ з супутніми розломами. Це дає можливість розглядати такі зони в якості перспективних на нафту і газ, а самі розломи - як підводять канали глибинних вуглеводнів. Встановлені закономірності зміни магнітної сприйнятливості і щільності, а також результати експериментальних досліджень генетичного зв'язку областей підвищених значень намагніченості з шляхами міграції і накопичення вуглеводнів запропоновано використовувати, в комплексі з іншими геолого-геофізичними даними, як локальні прогнозні ознаки нафтогазоносності, що доповнюють регіональні прогнозні критерії. |
| format |
Article |
| author |
Орлюк, М.І. Друкаренко, В.В. |
| spellingShingle |
Орлюк, М.І. Друкаренко, В.В. Прогноз шляхів проходження і місць накопичення вуглеводнів Чернігівського сегмента Дніпровсько-Донецького авлакогену за геомагнітними даними Геофизический журнал |
| author_facet |
Орлюк, М.І. Друкаренко, В.В. |
| author_sort |
Орлюк, М.І. |
| title |
Прогноз шляхів проходження і місць накопичення вуглеводнів Чернігівського сегмента Дніпровсько-Донецького авлакогену за геомагнітними даними |
| title_short |
Прогноз шляхів проходження і місць накопичення вуглеводнів Чернігівського сегмента Дніпровсько-Донецького авлакогену за геомагнітними даними |
| title_full |
Прогноз шляхів проходження і місць накопичення вуглеводнів Чернігівського сегмента Дніпровсько-Донецького авлакогену за геомагнітними даними |
| title_fullStr |
Прогноз шляхів проходження і місць накопичення вуглеводнів Чернігівського сегмента Дніпровсько-Донецького авлакогену за геомагнітними даними |
| title_full_unstemmed |
Прогноз шляхів проходження і місць накопичення вуглеводнів Чернігівського сегмента Дніпровсько-Донецького авлакогену за геомагнітними даними |
| title_sort |
прогноз шляхів проходження і місць накопичення вуглеводнів чернігівського сегмента дніпровсько-донецького авлакогену за геомагнітними даними |
| publisher |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| publishDate |
2018 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145421 |
| citation_txt |
Прогноз шляхів проходження і місць накопичення вуглеводнів Чернігівського сегмента Дніпровсько-Донецького авлакогену за геомагнітними даними / М.І. Орлюк, В.В. Друкаренко // Геофизический журнал. — 2018. — Т. 40, № 2. — С. 123-140. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
| series |
Геофизический журнал |
| work_keys_str_mv |
AT orlûkmí prognozšlâhívprohodžennâímíscʹnakopičennâvuglevodnívčernígívsʹkogosegmentadníprovsʹkodonecʹkogoavlakogenuzageomagnítnimidanimi AT drukarenkovv prognozšlâhívprohodžennâímíscʹnakopičennâvuglevodnívčernígívsʹkogosegmentadníprovsʹkodonecʹkogoavlakogenuzageomagnítnimidanimi |
| first_indexed |
2025-07-10T21:40:19Z |
| last_indexed |
2025-07-10T21:40:19Z |
| _version_ |
1837297712872030208 |
| fulltext |
ПРОГНОЗ ШЛЯХІВ ПРОХОДЖЕННЯ І МІСЦЬ НАКОПИЧЕННЯ ВУГЛЕВОДНІВ ...
Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018 123
Вступ. Проблема прогнозування ро-
довищ вуглеводнів на території України,
без сумніву, залишається актуальною. З
появою теорії абіогенного походження
вуглеводнів з’явилася велика кількість її
прихильників і послідовників, які вважа-
ють, що більшість родовищ вуглеводнів
конт ролюються глибинними розломами
[Пор фирьев, 1987; Орлюк, Пашкевич,
1996; 2011; Кравченко и др., 2003; Лукин,
2009; Тимурзиев, 2012; Завьялов, 2014 та
УДК 550.382.3:553.98(477) DOI: 10.24028/gzh.0203-3100.v40i2.2018.128935
Прогноз шляхів проходження і місць накопичення
вуглеводнів Чернігівського сегмента Дніпровсько-
Донецького авлакогену за геомагнітними даними
© М. І. Орлюк, В. В. Друкаренко, 2018
Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, Київ, Україна
Надійшла 5 лютого 2018 г.
Выполнен анализ магнитной неоднородности всего разреза земной коры в ком-
плексе с имеющимися геолого-геофизическими данными о прогнозировании путей
миграции глубинных углеводородов и мест их накопления в верхней части кристал-
лического фундамента и осадочном чехле. Изложены результаты лабораторных ис-
следований объемной магнитной восприимчивости и плотности пород осадочного
чехла и кристаллического фундамента из 8 скважин, пробуренных в северо-западной
части Днепровско-Донецкого авлакогена, в пределах которого находится Чернигов-
ский сегмент, с целью установления связи с его структурно-вещественными ком-
плексами, а также с возможными путями прохождения и скопления углеводородов.
Выявлены интервалы разуплотненных пород с повышенными значениями магнитной
восприимчивости в 5 скважинах. Эти интервалы могут быть маркерами прохождения
углеводородов, что, в определенной степени, подтверждается приливами флюидов
на соседних со скважинами площадях в Строевской, Борзнянской и Зорьковской
скважинах. Подтверждено, что выделенные зоны в пределах осадочного чехла свя-
заны с магнитными источниками в кристаллическом фундаменте, а также с глубин-
ными краевыми разломами авлакогена и тектоническим швом Херсон—Смоленск
с сопутствующими разломами. Это дает возможность рассматривать такие зоны в
качестве перспективных на нефть и газ, а сами разломы — как подводящие каналы
глубинных углеводородов. Установленные закономерности изменения магнитной
восприимчивости и плотности, а также результаты экспериментальных исследова-
ний генетической связи областей повышенных значений намагниченности с путями
миграции и накопления углеводородов предложено использовать, в комплексе с
другими геолого-геофизическими данными, как локальные прогнозные признаки
нефтегазоносности, дополняющие региональные прогнозные критерии.
Ключевые слова: Черниговский сегмент, Днепровско-Донецкий авлакоген, маг-
нитная восприимчивость, нефтегазоносность, природа углеводородов.
багато інших]. Отже, пошук їх глибинних
джерел і проявів у приповерхневих умовах
у вигляді місць накопичення вуглеводнів є
дуже важливим завданням.
Під впливом проходження вуглеводнів
змінюються магнітна сприйнятливість,
густина та інші параметри середовища.
На даний час розглянуто теоретичні аспек-
ти і виконано експериментальне фізико-
геологічне обґрунтування взаємозв’язку
намагніченості земної кори з її нафтога-
М. І. ОРЛЮК, В. В. ДРУКАРЕНКО
124 Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018
зоносністю [Орлюк, 1999; Дмитриевский и
др., 2004; Hydrocarbon…, 2010; Старостен-
ко и др., 2011; Smith, 2012; Орлюк, Друка-
ренко, 2014 і багато інших].
Одним із важливих магнітних параме-
трів, чутливих до складу і будови геоло-
гічного розрізу, а також до процесів, що
відбуваються в земній корі в цілому і в оса-
довому чохлі зокрема, є магнітна сприй-
нятливість порід. Нині відомі численні
приклади застосування цього параметра як
для вивчення умов нагромадження осадів і
стратиграфічного розчленування осадово-
го чохла, так і для прогнозування скупчень
вуглеводнів у нафтогазоносних областях
і провінціях [Орлюк та ін., 2000; Le Schak,
Van Alstine, 2002; Максимчук та ін., 2006;
Крива, 2011; Гадиров и др., 2016 та ін.].
Одним із методів прогнозування шля-
хів міграції та місць скупчень вуглеводнів
є аналіз магнітної неоднорідності та роз-
лом но-блокової тектоніки земної ко ри.
Особ ливе значення ці дослідження набу-
ва ють у зв’язку з великим світовим до сві-
дом виявлення та експлуатації по кла дів
глибинних вуглеводнів у колекторах фун-
даменту різного складу та віку [Неф те га-
зо перспективные..., 2002; Sirkar, 2004; Hyd-
ro carbon…, 2010].
У наших раніших публікаціях було ви-
кладено результати магнітного моделю-
вання консолідованої земної кори і екс-
периментальних досліджень магнітної
сприйнятливості та густини порід осадо-
вого чохла, а також їх застосування для ви-
значення магнітної неоднорідності крис-
талічної кори і магнітно-стратиграфічного
розчленування фанерозойських відкладів
[Орлюк, Друкаренко, 2010, 2013; Орлюк и
др., 2014; Пашкевич и др., 2014; Друкарен-
ко, Розиган, 2016; Друкаренко, Орлюк,
2017]. У запропонованій статті виконано
комплексний аналіз магнітної неоднорід-
ності всього розрізу земної кори у сукуп-
ності з наявними геолого-геофізичними
даними стосовно прогнозування шляхів
міграції та накопичення вуглеводнів.
Чернігівський сегмент Дніпровсько-
Донецького авлакогену (ДДА) є сприятли-
вим об’єктом для зазначених досліджень,
оскільки тут пробурено багато свердловин,
які розкрили глибокі горизонти не тільки
карбону і девону, а й кристалічного фунда-
менту. В межах ДДА виявлено вуглеводні
глибинного походження з промисловою на-
фтогазоносністю архей-протерозойського
фундаменту північного борту ДДА, зокре-
ма Юліївське [Нефтегазоперспективные...,
2002; Чебаненко и др., 2002; Гейко и др.,
2013]. Досліджувані параметричні і пошу-
кові свердловини (Строївська, Борківська,
Борзнянська, Гужівська, Ніжинська, Пе-
трівська, Савинківська та Зорківська) дали
змогу отримати важливу інформацію про
склад і структуру осадового чохла, а також
його взаємозв’язок зі структурами фунда-
менту.
Регіональні та локальні магнітні ано-
малії у зв’язку з нафтогазоносністю. Ано-
мальне магнітне поле (ΔТ)а ДДА може бу-
ти розділено на регіональну та локальну
компоненти, джерела яких розміщуються
зазвичай у нижній, середній та верхній
частинах земної кори відповідно [Орлюк,
2007; Орлюк и др., 2014, 2015] (рис. 1).
У регіональному полі (рис. 1, а) виділено
Чернігівську (з інтенсивністю до 400 нТл)
та Лохвицьку (250—300 нТл) регіональні
аномалії північно-західного простягання,
узгодженого з простяганням Центрально-
го грабену ДДА.
Локальні аномалії (рис. 1, б) в рамках
Чернігівського і західної частини Лохвиць-
кого сегмента тяжіють до поздовжніх роз-
ломів, у тому числі крайових, переважно
північно-західного простягання, мають
витягнуту форму, ускладнену в деяких ви-
падках ізометричними аномаліями, та ін-
тенсивність від перших десятків нанотесла
до 600 нТл. Максимальну інтенсивність ма-
ють саме ізометричні аномалії. Іноді ано-
малії формують овалоподібні «структури».
У межах нафтогазоносних областей і
провінцій України нафтогазові родовища
і перспективні структури контролюються
регіональними і локальними джерелами
магнітного поля (ΔТ)а, які отримані за да-
ними 3D магнітного моделювання [Орлюк,
Пашкевич, 1996; 2011; Тектоника..., 2015 та
ін.]. Зазвичай джерела магнітних аномалій
ПРОГНОЗ ШЛЯХІВ ПРОХОДЖЕННЯ І МІСЦЬ НАКОПИЧЕННЯ ВУГЛЕВОДНІВ ...
Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018 125
Рис. 1. Карта магнітного поля досліджуваної території: а — регіональна, б — локальна складові; 1 — шов
Херсон—Смоленськ; 2 — розломи, пов’язані зі швом Херсон—Смоленськ; 3 — головні розломи; 4 — межа
ДДА; 5 — лінія розрізу А—В, за [Атлас..., 1984]; 6 — перспективні площі, за [Тектоника..., 2015]; 7 — межа між
Чернігівським (Чн) та Лохвицьким (Лх) сегментами земної кори; 8 — свердловини; родовища: 1 — нафтові,
2 — нафтогазоконденсатні, 3 — газові, 4 — газоконденсатні; об’єкти: 5 — підготовлені, 6 — виявлені, за
[Карта..., 2009].
формуються на стадії розтягу земної кори.
З одного боку, вони пов’язані з глибинни-
ми розломами і проявом їх активізації у
вигляді магматичних утворень у різних по-
верхах кори, а з іншого — разом з локаль-
ними приповерхневими неоднорідностями
можуть бути безпосередніми індикатора-
ми шляхів проходження флюїдів і скупчен-
ня вуглеводнів унаслідок впливу останніх
на магнітну сприйнятливість порід розрізу
кори. Ці дані в комплексі з даними щодо
розущільнення порід у розрізі кори дають
М. І. ОРЛЮК, В. В. ДРУКАРЕНКО
126 Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018
змогу оцінити шляхи міграції вуглеводнів
[Орлюк, Пашкевич, 2011; Пашкевич и др.,
2014; Тектоника…, 2015].
Зіставлення магнітної моделі консолі-
дованої кори з площею перспективності
2—4-ї категорії [Карта..., 2009] показало,
що максимальна перспективність цієї ка-
тегорії тяжіє до Лохвицького сегмента, а
наявні родовища вуглеводнів однозначно
корелюють із зоною намагнічених утво-
рень нижньої кори центральної частини
ДДА [Пашкевич и др., 2014]. Згідно з [Кар-
та..., 2009], Чернігівський сегмент не роз-
глядають як перспективний, хоча він має
високу намагніченість усього розрізу кори
[Тектоника…, 2015]. Водночас можна від-
значити закономірне в регіональному пла-
ні розташування родовищ і перспективних
структур стосовно поздовжніх глибинних
розломів (рис. 1, а), установлених за комп-
лексом геолого-геофізичних даних [Текто-
ника…, 2015].
Зв'язок нафтогазоносності з магніт-
ними утвореннями кори регіонального
і локального класів для центральної та
східної частин ДДА продемонстровано
в публікаціях [Орлюк, Пашкевич, 1996,
2011; Орлюк, 1999; Тектоника…, 2015]. У
відповідності до статті [Орлюк, Пашкевич,
2011], родовища північного борту ДДА
(Безлюдівське, Коробочкинське, Борисів-
ське і ін.) розташовані смугою, паралель-
ною крайовому розлому над прибортови-
ми глибинними магнітними блоками і в
межах слабкоінтенсивних локальних ано-
малій. Родовища в западині (Котляревське,
Єфремівське, Мелихівське, Беспаловське
і ін.) контролюються позитивною локаль-
ною магнітною аномалією субширотно-
північно-східного простягання інтенсив-
ністю близько 50 нТл. Практично всі ро-
довища Шебелинської групи знаходяться
у межах літосферного лінеамента Д і у
вузлах перетину серії широтних розломів
з поздовжніми. Морфологія газоносних
структур узгоджується з широтними роз-
ломами, чітко виявленими в магнітному
полі, що підтверджує їх можливу роль як
газопідвідних каналів [Тектоника…, 2015].
Вагомим доказом зв'язку нафтогазо-
носності з магнітною неоднорідністю
ко ри може бути зіставлення положення
Ше бе линського родовища і Олексіївської
структури з магнітною моделлю консолідо-
ва ної кори і осадової товщі, а також будо-
вою літосфери за даними методу аналізу
спонтанної електромагнітної емісії Землі
за профілем «Еталонний Шебелинський»
[Ста ростенко и др., 2009], де розломи ман-
тійного закладення на контактах глибин-
них магнітних тіл розглянуто як імовірні
підвідні канали глибинних вуглеводнів.
Іншим прикладом зв'язку родовищ вуг-
леводнів з намагніченістю консолідованої
кори можуть слугувати дані ГСЗ у поєд-
нанні з результатами магнітного і граві-
таційного моделювання вздовж профілю
ГСЗ Пирятин—Талалаївка, розташовано-
му в Лохвицькому сегменті ДДА [Орлюк,
1999; Пашкевич и др., 2014]. Можна за-
значити приуроченість цих родовищ до
розломів у крайових частинах западини,
меж розущільнених блоків верхньої кон-
солідованої кори і магматичних утворень.
Розломи при цьому можна трактувати як
глибинні флюїдопідвідні канали, що цілком
узгоджується з наявними у верхній частині
кори чотирма родовищами і однією пер-
спективною структурою.
Виявлені зв'язки родовищ вуглеводнів
з магнітними утвореннями і глибинними
розломами консолідованої кори певною
мірою можуть слугувати критерієм абіо-
генної природи вуглеводнів. Наведені
геомагнітні дані засвідчують істотну не-
органічну складову генезису вуглеводнів
і можливості їх прогнозу на підставі роз-
роблених моделей та інтерпретації різних
компонент геомагнітного поля.
Встановлена магнітна неоднорідність
нижньої і верхньої консолідованої кори
має специфічні структурні особливості
кожного із сегментів ДДА: глибинні намаг-
нічені утворення зафіксовано у цілому у
Лохвицькому та Чернігівському сегментах.
Межі глибинних магнітних блоків пере-
важно відповідають глибинним розломам.
Магнітні тіла верхньої частини кори час-
то корелюють із зонами розвитку девон-
ського магматизму. Джерела локальних
ПРОГНОЗ ШЛЯХІВ ПРОХОДЖЕННЯ І МІСЦЬ НАКОПИЧЕННЯ ВУГЛЕВОДНІВ ...
Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018 127
магнітних аномалій належать як до верх-
ньої консолідованої кори, так і до осадової
товщі, при цьому, зважаючи на їх незначну
інтенсивність, вони можуть бути зумовле-
ними також новоутвореними магнітними
мінералами під дією вуглеводнів.
У регіональному плані потенційно на-
фтогазоносні площі у межах ДДА можна
виділити лише за допомогою комплексного
аналізу геологічних і геофізичних даних. У
монографії [Тектоника…, 2015] для виді-
лення перспективних ділянок розроблено
6 прогнозних ознак, і на основі, як мінімум,
4 із них автори запропонували 6 перспек-
тивних ділянок у фундаменті ДДА (рис. 1).
Досліджувані свердловини потрапляють у
межі перспективних площ 5 (Ніжинська,
Петрівська та Гужівська, яка знаходить-
ся неподалік від площі) та 6 (Борківська і
Борзнянська свердловини). Ці площі нале-
жать до прибортової і центральної частин
Чернігівського сегмента, де сконцентрова-
ні всі перелічені ознаки, за винятком ха-
рактерних аномалій теплового поля [Тек-
тоніка…, 2015].
Отримані нами дані щодо магнітної
сприйнятливості і густини порід осадового
чохла дають змогу запропонувати локальні
прогнозні ознаки в межах згадуваних пер-
спективних площ.
Розглянемо виявлені магнітні й гус-
тинні неоднорідності в розрізах окремих
свердловин у комплексі з локальною ком-
понентою аномального магнітного поля
(рис. 1, б). У північній прибортовій зоні
площі 6 знаходяться 2 свердловини.
Борківська свердловина розташована
практично в центрі локальної ізометричної
магнітної аномалії інтенсивністю 90 нТл,
біля шва Херсон−Смоленськ та поблизу
вузла перетину регіональних широтних,
поздовжніх і меридіональних порушень.
Слід зазначити, що цей вузол перетину
розломів було підтверджено детальнішим
простежуванням лінійних елементів ло-
кального магнітного поля, які ідентифіку-
вали з розломами, за допомогою програми
Oasis Montaj [Друкаренко , Розиган, 2016;
Друкаренко, Орлюк, 2017]. Зазначимо,
що в цій свердловині (рис. 2, б), в інтер-
валі глибин 2550—3050 м пісковики ма-
ють аномально високу сприйнятливість
(від 1000 до 10000·10–5 од. СІ), яка може
зумовлювати інтенсивність локальної
аномалії. Однак поряд з чіткою тенденці-
єю збільшення густини порід з глибиною в
інтервалі глибин 3700—4600 м зафіксовано
«самостійну хмару» розподілу знижених
значень густини переважно вапняків, на-
віть доломітизованих. Разом з тим магнітна
сприйнятливість цих порід зменшується з
глибиною до практично немагнітних. Таке
поєднання змін фізичних параметрів може
засвідчувати можливість наявності вугле-
воднів або сприятливих умов для їх про-
ходження.
Борзнянська параметрична свердлови-
на пробурена на однойменній прогноз-
ній ступені по VI5 відбивному горизонту
у підсольових відкладах девону. Однією з
причин буріння цієї свердловини було ви-
явлення припливів нафти з міжсольових
теригенних відкладів девону на Кінашів-
ській і Ядутівській площах. Вона розташо-
вана на північно-східній межі перспектив-
ної площі 6 у крайовій частині локальної
магнітної аномалії, що складається з ізо-
метричної аномалії інтенсивністю 40 нТл
і слабкоінтенсивної лінійної її частини
північно-західного простягання у безпо-
середній близькості до вузла перетину
поздовжнього і субширотного розломів.
У свердловині виявлено підвищені
значення магнітної сприйнятливості (до
400·10–5 од. СІ) аргілітів, алевролітів і туфо-
пісковиків в інтервалі глибин 3400—3900 м
у верхах міжсольового девону, майже на
межі з надсольовим девоном (рис. 2, в), що
може зумовлювати, згідно з розрахунками,
локальну магнітну аномалію інтенсивністю
до 10 нТл, яку зафіксовано уздовж поздо-
вжнього розлому. В інтервалі 4150—4550 м
спостерігається розущільнення туфопіско-
виків (верхній міжсольовий девон) на фоні
підвищення магнітної сприйнятливості.
Свердловина знаходиться поруч з Яду-
тівською площею і виявленими Кінашів-
ською і Забіловіщанською перспективни-
ми ділянками [Карта..., 2009]. Таким чином,
лінійну магнітну аномалію, що узгоджена з
М. І. ОРЛЮК, В. В. ДРУКАРЕНКО
128 Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018
Рис. 2. Розподіл значень магнітної сприйнятливості та густини порід з глибиною.
поздовжнім розломом, можна розглядати
як індикатор нафтогазоносності.
До перспективної площі 5 входять Ні-
жинська, Петрівська і Гужівська сверд-
ловини. Остання розташована північно-
східніше цієї площі.
Ніжинська свердловина знаходиться в
межах слабкоінтенсивної локальної ано-
ПРОГНОЗ ШЛЯХІВ ПРОХОДЖЕННЯ І МІСЦЬ НАКОПИЧЕННЯ ВУГЛЕВОДНІВ ...
Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018 129
малії північно-західного простягання,
уз годженої з Центральним поздовжнім
розломом, поруч зі швом Херсон—Смо-
ленськ (див. рис. 1, б). У свердловині вияв-
лено інтервал високомагнітних (150—800)×
×10–5 од. СІ)) аргілітів на глибині 3400—
4100 м (рис. 2, г), що пояснює інтенсивність
аномалії. В інтервалі 5000—5300 м спосте-
рігається деяке розущільнення аргілітів на
фоні збільшення магнітної сприйнятливос-
ті. Показовим є закономірне зниження
густини пісковиків у розрізі свердловини
починаючи з глибини 3000 м, що може
бути пов’язано з проявом Центрального
М. І. ОРЛЮК, В. В. ДРУКАРЕНКО
130 Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018
розлому і є однією з провідних ознак на-
фтогазоносності. Недалеко від свердлови-
ни знаходяться Барбурзька та Південно-
обмійська виявлені перспективні площі.
Гужівська свердловина розташована в
межах слабкоінтенсивної локальної ано-
малії поруч з Івангородським соляним
штоком. В її розрізі помічено дві групи в
розподілі густини з глибиною (рис. 2, Д).
Головна закономірність охоплює практич-
но всі різновиди порід, за винятком піско-
виків, які складають другу групу з меншою
загальною густиною приблизно на 0,2 г/см3
в інтервалі глибин від 3200 до 5500 м по-
рівняно з першою групою. Зауважимо
при цьому, що, згідно з експерименталь-
ПРОГНОЗ ШЛЯХІВ ПРОХОДЖЕННЯ І МІСЦЬ НАКОПИЧЕННЯ ВУГЛЕВОДНІВ ...
Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018 131
Закінчення: рис. 2. 1 — аргіліти; 2 — алевроліти; 3 — пісковики; 4 — вапняки; 5 — мергелі; 6 — гранітогнейси;
7 — доломіти; 8 — ангідрити; 9 — гнейси; 10 — конкреції; 11 — кам’яна сіль; 12 — ефузивна порода; 13 —
туфоаргіліти; 14 — туфопісковики; 15 — туфобрекчії; 16 — базальти, 17 — вапняки доломітизовані.
ними дослідженнями, зменшення густини
однотипних порід часто зумовлено збіль-
шенням їх пористості. Водночас магніт-
на сприйнятливість аргілітів зростає до
М. І. ОРЛЮК, В. В. ДРУКАРЕНКО
132 Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018
270·10–5 од. СІ на глибинах 4000—4600 м, а
пісковики з глибини від 3200 до 3900 м ста-
ють практично немагнітними. Такі зміни
параметрів з урахуванням наявності не-
подалік Северорожнівської підготовленої
площі можуть додатково характеризувати
перспективність площі 5.
Петрівська свердловина розташована
у мінімумі локальної магнітної аномалії,
що відповідає практично немагнітному
розрізу, проте розущільнення в інтерва-
лі 2800—4200 м (рис. 2, е) пісковиків під-
тверджує одну з прогнозних регіональних
ознак перспективної площі 5.
Отже, характер зміни густини і маг-
нітної сприйнятливості у досліджених
свердловинах на великих глибинах в пер-
спективній площі 5 свідчить про обґрунто-
ваність її оцінювання у монографії [Текто-
ника…, 2015].
Зорківська і Савинківська свердлови-
ни знаходяться у Лохвицькому сегменті.
Обидві свердловини розташовані в ме-
жах локальної аномалії північно-західного
простягання інтенсивністю до 10 нТл (див.
рис. 1, б), яка фіксує положення зони по-
здовжнього розлому. Останній виділено
також за згаданими вище спостережен-
нями лінійних елементів магнітного поля.
Зорківська свердловина, крім того, зна-
ходиться у вузлі перетину поздовжнього і
північно-східного розломів [Розиган, Ор-
люк, 2016]. Досягнувши проектної глиби-
ни 6200 м, вона розкрила верхню частину
девону і відкрила поклад вуглеводнів у го-
ризонті В-22, а потім і Червонозаводсько-
Рудівську зону нафтогазонакопичення.
Цікавим є факт, що характер зміни па-
раметрів у розрізі цієї свердловини є ана-
логом Ніжинської свердловини (рис. 2, г,
є). В ній також пісковики формують само-
стійне поле знижених значень густини,
а алевроліти і аргіліти мають підвищену
магнітну сприйнятливість в інтервалі гли-
бин 5600—6100 м. Не виключено, що маг-
нітна сприйнятливість порід може бути
пов’язана з її зміною під впливом вугле-
воднів.
У Савинківській свердловині, на відміну
від усіх інших, установлено зменшення
густини з глибиною поряд з мінімальни-
ми значеннями густини для пісковиків на
локальних інтервалах глибин (рис. 2, ж).
При цьому магнітна сприйнятливість не
виявляє будь-яких закономірних змін з
глибиною, змінюючись у досить широких
межах від 5 до 240·10–5 од. СІ. Така строка-
тість досліджених параметрів може бути
спричинена порушенням порід під впли-
вом процесів у зоні розлому. Слід виділити
інтервали 4900—5300 і 5400—5700 м, в яких
магнітна сприйнятливість аргілітів збіль-
шується, а густина зменшується. Поряд зі
свердловинами розміщуються нафтогазо-
конденсатні та газоконденсатні родовища,
що, з огляду на наявність поздовжнього і
північно-східного розломів, указує на пер-
спективність подальшого пошуку вугле-
воднів у зоні розташування цих свердло-
вин (див. рис. 1).
Строївську свердловину пробурено у
крайній північно-західній частині Черні-
гівського сегмента з метою оцінювання
перспектив нафтогазоносності підсольо-
вих відкладів девону, в яких на суміжних
площах (Гриборуднянській та Ловинській)
отримано прямі прояви нафти [Іванишин,
2005]. У розрізі свердловини спостері-
гається збільшення густини порід з гли-
биною в інтервалі від 2,25 до 2,8 г/см3 за
зміни магнітної сприйнятливості від пер-
ших одиниць до 100·10–5 од. СІ. На фоні
цієї загальної залежності виділено інтер-
вали з іншою закономірністю. Зокрема
в інтервалі глибин 1700—2000 м густина
аргілітів і вапняків дещо зменшується з
глибиною, а їх магнітна сприйнятливість
збільшується (рис. 2, а). Така залежність за
сталого складу порід і суттєве підвищення
магнітної сприйнятливості різних порід до
10 000·10–5 од. СІ на глибинах 1300—2800 м
частково можна пояснювати геохімічними
причинами, зокрема наявністю флюїду.
Частковим підтвердженням можуть слу-
гувати і припливи нафти на Гриборуднян-
ській і Ловинській ділянках.
Перелічені особливості зміни густини
і магнітної сприйнятливості, що встанов-
лені в свердловинах, і можливості вико-
ристання їх як локальних ознак нафтога-
ПРОГНОЗ ШЛЯХІВ ПРОХОДЖЕННЯ І МІСЦЬ НАКОПИЧЕННЯ ВУГЛЕВОДНІВ ...
Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018 133
зоносності потребують аналізу їх зв’язку
з регіональними критеріями. Розглянемо
таку можливість на прикладі розрізу зем-
ної кори і даних для Борківської свердло-
вини, що, як уже зазначено, розташована
в межах перспективної площі 6 (рис. 3).
Розріз консолідованої кори по лінії А—В
(положення див. на рис. 1) побудовано з
використанням даних сейсмогравітацій-
ного 3D моделювання [Куприенко и др.,
2010; Тектоника…, 2015] та структурних
особливостей будови осадового чохла [Ат-
лас…, 1984]. Положення глибинних розло-
мів наведено, згідно зі схемою розломної
тектоніки кристалічного фундаменту за
[Пашкевич и др.., 2014; Тектоника…, 2015].
Як бачимо на рис. 3, розріз неоднорідний
в магнітному аспекті і включає глибинні
магнітні утворення, обмежені крайовим
розломом на північному сході, який також
відповідає різкій зміні глибини до поді -
лу М. Прогнозна площа 6 знаходиться у
безпосередній близькості до трансрегіо-
нального багаторазово активізованого тек-
тонічного шва Херсон—Смоленськ, який
фіксується 5-кілометровим уступом поділу
Рис. 3. Магнітна неоднорідність консолідованої кори в районі Борківської свердловини. Розріз земної кори
по лінії А—В, за [Атлас..., 1984; Куприенко и др., 2010; Тектоника…, 2015].
М. І. ОРЛЮК, В. В. ДРУКАРЕНКО
134 Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018
М. У верхній частині розрізу в «гранітно-
му» шарі зафіксовано джерело локальної
магнітної аномалії — ймовірно, інтрузивне
тіло основного складу, над яким в осадо-
вому шарі пробурена Борківська сверд-
ловина. У районі м. Чернігів установлено
девонські магматичні утворення основно-
го складу, а саме з основними породами
пов’язують природу глибинних магніт-
них джерел. Отже, в районі досліджень
післядевонська активізація пов’язана з
глибинними розломами, приконтактними
розломами магнітних джерел, вулканічни-
ми каналами тощо, які можуть слугувати
шляхами надходження глибинних флюї-
дів у верхню частину земної кори [Wilson,
Lyashkevich, 1996; Багдасарова, 2013].
На підставі різкої роздробленості по-
крівлі «базальтового» шару і підошви кори
можна припустити, що глибинні розломи
мають зв’язок з глибинною частиною шва.
З точки зору прогнозування нафтога-
зоносності особливий інтерес становлять
ділянки зниженої густини у верхній час-
тині консолідованої кори і над поділом М.
У розрізі свердловини поряд із загальною
тенденцією збільшення густини з гли-
биною (див. рис. 2, б) в інтервалі глибин
3700—4600 м існує зона зниження гус-
тини різних порід, переважно вапняків.
Приблизно на тих самих глибинах зміню-
ється тип зв’язку величини χ з глибиною,
для вапняків вона зменшується від 100 до
10·10–5 од. СІ. Вище по розрізу в інтервалі
глибин 2550—3050 м переважно серед піс-
ковиків виявлено відхилення від загальної
закономірності зміни величини χ з глиби-
ною у бік її підвищення до 10 000·10–5 од.
СІ (рис. 2, б; 3).
У сукупності всі отримані дані свідчать
про можливі шляхи надходження глибин-
них флюїдів по розломах, а також унаслі-
док зменшення густини практично в усьо-
му розрізі кори, результатом чого може
бути зміна загальної тенденції зв’язку
магнітної сприйнятливості з глибиною і
локального її підвищення для окремих різ-
новидів порід. Слід зазначити при цьому,
що локальна магнітна аномалія фактично
є сумарним ефектом від джерела у «гра-
нітному» шарі і аномального зростання
величини χ у межах осадового чохла під
можливим впливом вуглеводнів. Експери-
ментально підвищення магнітної сприй-
нятливості порід під впливом вуглеводнів
за підвищеної температури було показано
для зразків аргілітів, пісковиків, алевролі-
тів Борківської, Ніжинської та Зорківської
свердловин [Орлюк, Друкаренко, 2010,
2013; Друкаренко, Орлюк, 2017].
Висновки. Виконані дослідження маг-
нітної сприйнятливості та густини порід
осадового чохла Чернігівського сегмента
ДДА в комплексі з іншими геолого-гео-
фізичними даними дають змогу проана-
лі зувати його магнітну і густинну не одно-
рідність як з погляду генезису і типу оса-
дових порід, так і стосовно процесів транс-
формації магнітних мінералів за рахунок
глибинних вуглеводнів, що може істотно
підвищити оцінку перспективності цього
регіону, особливо глибинних частин оса-
дового чохла і кристалічного фундаменту.
1. У п’яти свердловинах на різних гли-
бинах виділено розущільнені різно-
типні породи з підвищеною магніт-
ною сприйнятливістю, в тому числі
аргіліти поблизу кристалічного фун-
даменту. Такі інтервали виділено у
Борзнянській (4150—4550 м) для ту-
фопісковиків, а також аргілітів Ні-
жинської (5000—5300 м), Зорківської
(5500—6000 м), Савинківської (4900—
5300 м) і Строївської (1700—2000 м)
свердловин. Ці інтервали можуть
бути маркерами проходження, а та-
кож можливого скупчення глибин-
них вуглеводнів, що певною мірою
підтверджується припливами вугле-
воднів на суміжних ділянках, побли-
зу із Строївською, Борзнянськ ою та
Зорківською свердловинами.
2. Перспективність виявлених зон ро-
зущільнення і підвищеної магнітної
сприйнятливості порід у межах осадо-
во го чохла обґрунтовано їх розташу-
ванням над магнітними джерелами в
кристалічному фундаменті, а також
зв’язком з глибинними крайовими
розломами ДДА, трансрегіональним
ПРОГНОЗ ШЛЯХІВ ПРОХОДЖЕННЯ І МІСЦЬ НАКОПИЧЕННЯ ВУГЛЕВОДНІВ ...
Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018 135
тектонічним швом Херсон−Смоленськ
і супутніми їм розломами, які розгля-
даємо як шляхи надходження глибин-
них вуглеводнів.
3. Досліджені закономірності зміни фі-
зич них параметрів осадових порід, ви-
явлених за розрізами глибоких сверд-
ловин, які можуть бути зумовлені екс-
периментально встановленим збіль-
шенням магнітної сприйнятливості
під впливом вуглеводнів, у комплексі з
даними щодо глибинної будови земної
кори дають можливість розглядати їх
як локальні ознаки нафтогазоносності,
що доповнюють регіональні прогнозні
критерії.
Вдячності. Автори вдячні І. К. Пашке-
вич за поради та слушні зауваження щодо
окремих положень статті, М. І. Бакаржи-
євій та А. В. Марченку за розділення ано-
мального магнітного поля на регіональну
та локальну складові і розрахунок анома-
лій від джерел в осадовому чохлі. Щиру
вдячність висловлюємо О. М. Русакову за
постійну увагу до праць авторів, фахові
правки рукопису і висновків статті.
Атлас геологического строения и нефтегазо-
носности Днепровско-Донецкой впадины.
Киев: Изд. Мин-ва геологии УССР, Укр.
науч.-исслед. геологоразв. ин-та, 1984. 190 с.
Багдасарова М. В. Современная геодинамика
и новые критерии поисков нефтегазовых
месторождений. Недропользование XXI век.
2013. № 4. С. 56—61.
Гадиров В., Меньшов А., Кудэравец Р., Гади-
ров К. Грави-магниторазведка при поисках
нефтегазовых месторождений в условиях
Азербайджана и Украины. Вісник Київського
національного університету імені Тараса
Шевченка. Геологія. 2016. № 3(74). С. 23—33.
http://doi.org/10.17721/1728-2713.74.05
Гейко Т. С., Лукин А. Е., Омельченко В. В.,
Цеха О. Г. Тектоно-геодинамические крите-
рии нефтегазоносности кристаллического
фундамента северного борта Днепровско-
Донецкого авлакогена. Геол. журн. 2013.
№ 4. С. 7—23.
Дмитриевский А. Н., Баланюк И. Е., Кара-
кин А. В. Геодинамическая модель вторич-
ного спрединга и формирование залежей
углеводородов в тылу островных дуг. Га-
зовая промышленность. 2004. http://www.
dmitrievskiy.ru/page004rus.htm.
Друкаренко В., Орлюк М. О структурно-гене ти-
чес кой связи путей миграции и накопления
углеводородов с магнитной неоднородно-
стью земной коры северо-западной части
Днепровско-Донецкого авлакогена. Вісник
Київського національного університету
Список літератури
імені Тараса Шевченка. Геологія. 2017. № 1.
С. 33—41.
Друкаренко В. В., Розиган Т. В. Аналіз фізич-
них параметрів порід осадового чохла та
магнітолінеаментів північно-західної час-
тини Дніпровсько-Донецького авлакогену
стосовно прогнозування глибинних вугле-
воднів: Матеріали VI Всеукраїнської моло-
діжної наукової конференції-школи «Cучасні
проблеми геологічних наук», Київ, 14—16
квітня, 2016. С. 108—111.
Завьялов В. М. Установленные условия форми-
ро вания и размещения нефти и газа в Днеп-
ровско-Донецкой впадине в свете вер ти-
каль но-миграционного закона Кудряв це ва.
Элект ронный журнал «Глубинная нефть».
2014. Т. II. № 11. С. 1829—1834. http://jour-
nal.deepoil.ru/images/stories/docs/DO-2-11-
2014/8_Zavialov_2-11-2014.pdf.
Іванишин В. А. Структурно-стратиграфічні і
літолого-геохімічні критерії нафто газо нос-
ності глибокозанурених відкладів Дніп-
ровсь ко-Донецької западини: Дис. …д-ра.
ге ол. наук. Київ, 2005. 464 с.
Карта структур східного нафтогазоносного
регіону України станом на 1.01.2009. Львів:
УкрДГРІ, 2009.
Кравченко С. Н, Орлюк М. И., Русаков О. М. Но-
вый подход к интерпретации региональной
Западно-Черноморской магнитной анома-
лии. Геофиз. журн. 2003. Т. 25. № 2. С. 135—
145.
М. І. ОРЛЮК, В. В. ДРУКАРЕНКО
136 Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018
Крива І. Г. Літомагнітні комплекси нафтогазо-
носних відкладів палеозою північно-західної
частини Дніпровсько-Донецької западини:
Дис. … канд. геол. наук. Львів, 2011. 144 с.
Куприенко П. Я., Макаренко И. Б., Старостен-
ко В. И., Легостаева О. В., Савченко А. С. Трех-
мерная плотностная модель земной коры и
верхней мантии Днепровско-Донецкой впа-
дины и Донбасса. Геофиз. журн. 2010. Т. 32.
№ 6. С. 175—214. doi: https://doi.org/10.24028/
gzh.0203-3100.v32i6.2010.117461.
Лукин А. Е. Самородно-металлические микро-
и нановключения в формациях нефтегазо-
носных бассейнов — трассеры суперглу-
бинных флюидов. Геофиз. журн. 2009. Т. 32.
№ 2. С. 61—92.
Максимчук В. Ю., Городиський Ю. М., Куде ра-
вець Р. С., Попов С. А. Результати до слід-
ження аномального магнітного по ля на
Вовківецькій площі північного бор ту ДДЗ
у зв’язку з прогнозуванням наф то га зо-
носностi. Праці наук. товариства. ім. Шев-
ченка. 2006. Т. ХVII. Геофізика. С. 22—35.
Нефтегазоперспективные объекты Украины.
Нефтегазоносность фундамента осадочных
бассейнов. Гл. ред. В. А. Краюшкин. Киев:
Наук. думка, 2002. 295 с.
Орлюк М. І. Генетичні та структурно-генетичні
зв’язки аномального магнітного поля Землі
з її нафтогазоносністю: Тезисы докладов VII
международной конференции Украины Гео-
динамика, тектоника и флюидодинамика
нефтегазоносных регионов Украины «Крым-
2007», Симферополь: Изд-во Ассоциации
геологов г. Симферополь, 2007. С. 105—107.
Орлюк М. И. Магнитная модель земной коры
юго-запада Восточно-Европейской плат-
формы: Дис. … д-ра геол. наук. Киев, 1999.
404 с.
Орлюк М. И., Друкаренко В. В. Магнитная
восприимчивость пород северо-западной
части Днепровско-Донецкой впадины.
Гео физ. журн. 2010. Т. 32. № 1. С. 78—91.
doi: https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.
v32i1.2010.117571.
Орлюк М. И., Друкаренко В. В. Физические па-
раметры пород осадочного чехла северо-
западной части Днепровско-Донецкой
впа дины. Геофиз. журн. 2013. Т. 35. № 2.
С. 127—136. doi: https://doi.org/10.24028/gzh.
0203-3100.v35i2.2013.111356.
Орлюк М. И., Друкаренко В. В. Теоретические
и экспериментальные обоснования глу-
бинной нефтегазоносности земной коры
по геомагнитным данным. Электронный
жур нал «Глубинная нефть». 2014. Т. 2.
№ 8. С. 1245—1258. http://journal.deepoil.ru/
images/stories/docs/DO-2-8-2014/4_Orlyuk-
Drukarenko_2-8-2014.pdf.
Орлюк М. І., Кравченко С. М., Єнтін В. А.
Маг нітна характеристика порід осадового
чохла Центральної депресії Дніпровсько-
Донецького авлакогена: Збірник наукових
праць VI міжнародної науково-практичної
конференції «Нафта і газ України». Івано-
Франківськ, 2000. Т. 1. С. 303.
Орлюк М. И., Пашкевич И. К. Магнитная харак-
теристика и разломная тектоника земной
коры Шебелинской группы газовых место-
рождений как составная часть комплекс-
ных поисковых критериев углеводородов.
Геофиз. журн. 2011. Т. 33. № 6. С. 136—151.
doi: https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.
v33i6.2011.116799.
Орлюк М. И., Пашкевич И. К. Некоторые аспек-
ты взаимосвязи нефтегазоносности с на-
магниченностью земной коры Украины.
Геофиз. журн. 1996. Т. 18. № 1. С. 46—52.
Орлюк М. И., Роменец А. А., Марченко А. В.,
Бакаржиева М. И., Лебедь Т. В. Исследова-
ние динамики геомагнитного поля в райо-
не Черниговской региональной аномалии.
Вестник Пермского университета. Серия
«Геология». 2014. № 3(24). С. 48—59.
Орлюк М. И., Роменец А. А., Марченко А. В., Ор-
люк И. М., Иващенко И. Н. Магнитное скло-
нение на территории Украины: ре зуль таты
наблюдений и вычислений. Геофиз. журн.
2015. Т. 37. № 2. С. 73—85. doi: https:// doi.
org/10.24028/gzh.0203-3100.v37i2.2015.111307.
Пашкевич И. К., Орлюк М. И., Лебедь Т. В. Маг-
нитная неоднородность, разломная текто-
ника консолидированной земной коры и
нефтегазоносность Днепровско-Донецкого
авлакогена. Геофиз. журн. 2014. Т. 36. № 1.
С. 64—80. doi: https://doi.org/10.24028/
gzh.0203-3100.v36i1.2014.116150.
Порфирьев В. Б. Природа нефти, газа и иско-
паемых углей: избранные труды в 2 т. Киев:
Наук. думка, 1987. 216 с.
Розиган Т., Орлюк М. Магнітолінеаменти Схід-
ПРОГНОЗ ШЛЯХІВ ПРОХОДЖЕННЯ І МІСЦЬ НАКОПИЧЕННЯ ВУГЛЕВОДНІВ ...
Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018 137
ного та Південного нафтогазоносних ре гіо-
нів України. Геофізичні технології прогнозу-
вання та моніторингу геологічного середо-
вища: Матеріали VІ Міжнародної наукової
конференції, Львів, 20—23 вересня 2016 р.
Львів: Сполом, 2016. С. 235—237.
Старостенко В. И., Лукин А. Е., Коболев В. П.,
Русаков О. М., Орлюк М. И., Шуман В. Н.,
Омельченко В. Д., Пашкевич И. К., Толку-
нов А. П., Богданов Ю. А., Буркинский И. Б.,
Лойко Н. П., Федотова И. Н., Захаров И. Г.,
Черняков А. М., Куприенко П. Я., Макарен-
ко И. Б., Лебедь Т. В., Савченко А. С. Модель
глубинного строения Донецкого складчато-
го сооружения и прилегающих структур по
данным региональных геофизических на-
блюдений. Геофиз. журн. 2009. Т. 31. № 4.
С. 44—68.
Старостенко В. І., Крупський Б. Л., Пашке-
вич І. К., Русаков О. М., Макаренко І. Б., Ку-
тас Р. І, Гладун В. В., Легостаєва О. В., Ле-
бідь Т. В. Розломна тектоніка і перспективи
нафтогазоносності українського сектора
північно-східної частини Чорного моря.
Нафтова і газова промисловість. 2011. № 1.
С. 7—10.
Тектоника и углеводородный потенциал кри-
сталлического фундамента Днепровско-До-
нецкой впадины: монография. Ред. В. И. Ста -
ростенко. Киев: Галактика, 2015. 252 с.
Тимурзиев А. И. Современное состояние тео-
рии происхождения и практики поисков
нефти: тезисы к созданию теории прогно-
зирования и поисков глубинной нефти.
1-е Кудрявцевские чтения, Всероссийская
конференция по глубинному генезису неф-
ти, Москва, 22—25 октября 2012 г. Москва:
ОАО «ЦГЭ», 2012. С. 495.
Чебаненко И. И., Краюшкин В. А., Клочко В. П.,
Гожик П. Ф., Евдощук Н. И. Нефтегазопер-
спективные объекты Украины. Нефтегазо-
носность фундамента осадочных бассейнов.
Киев: Наук. думка, 2002. 293 с.
Hydrocarbon production from fractured base-
ment. GeoScience Ltd, Version 9, August 2010.
www.geoscience.co.uk/downloads/fractured-
basementver9.pdf.
LeSchak L. A., Van Alstine D. R., 2002. High-res-
olution ground-magnetic (HRGM) and radio-
metric surveys for hydrocarbon exploration:
Six case histories in Western Canada, in Sur-
face exploration case histories: Applications of
geochemistry, magnetic, and remote sensing.
AAPG Studies in Geology. № 48. SEG Geophys.
Ref. Series № 11. Р. 67—156.
Sirkar A., 2004. Hydrocarbon production from frac-
tured formation. Current Sci. 87(2), 147—151.
Smith J. C., 2012. Panhandle field. Handbook of
Texas Online. Accessed July 08, Published by
the Texas State Historical Association. http://
www.tshaonline.org/handbook/online/articles/
dop01.
Wilson M., Lyashkevich Z., 1996. Magmatism
and the geodynamics of rifting of the Pripyat-
Dnieper-Donets rift, East European Platform.
Tectonophysics 268(1-4), 65—81.
Prediction of pathways and places of accumulation for
hydrocarbons of the Chernigiv segment of the Dnieper-
Donets aulacogene in relation to magnetic heterogeneity
© M. I. Orlyuk, V. V. Drukarenko, 2018
A complex analysis of the magnetic inhomogeneity of the entire crustal section is per-
formed in conjunction with the available geological and geophysical data on the prediction
of migration paths of deep hydrocarbons and their accumulation in the upper part of the
crystalline basement and sedimentary cover.
The results of laboratory studies of the magnetic susceptibility and density of the sedi-
mentary cover and the crystalline basement rocks from 8 wells drilled in the northwestern
part of the DDA, within the boundaries of which the Chernihiv segment is located, are
presented to establish the connection with the structure-formation complexes of the sedi-
М. І. ОРЛЮК, В. В. ДРУКАРЕНКО
138 Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018
mentary cover, as well as with the hydrocarbons probable routes of passage and places
of accumulation.
Intervals with decompressed rocks having increased values of magnetic susceptibil-
ity in five wells were identified. These intervals can be hydrocarbons passing markers, as
partly evidenced by the appearance of fluids on the squares adjacent to Borznyanskaya,
Stroyevskaya and Zorkovskaya wells. It is confirmed that the isolated zones within the
boundaries of the sedimentary cover are associated with magnetic sources in the crystalline
basement, as well as with deep margin faults of the DDA and tectonic suture Kherson-
Smolensk, which makes it possible to consider them as promising on hydrocarbons, and
the faults themselves as supply channels. The established regularities of changes in the
magnetic susceptibility and density, as well as the results of experimental studies of genetic
connection of increased values of magnetization with migration paths and accumulation
of hydrocarbons in combination with other geological and geophysical data, are proposed
for use as local forecasting features for oil and gas content which complement regional
forecasting criteria.
Key words: Chernihiv segment, Dnieper-Donets Aulacogene, magnetic susceptibility,
oil and gas content, nature of hydrocarbons.
Atlas of geological structure and oil and gas con-
tent of the Dnieper-Donets depression, 1984.
Кiev: Publ. Ministry of Geology of the Ukrai-
nian SSR, Ukrainian Research. geological pros-
pecting institute, 190 p. (in Russian).
Bagdasarova М. V., 2013. Modern geodynamics
and the new criteria of searching of oil and gas
deposits. Nedropolzovaniye XXI vek (4), 56—61
(in Russian).
Gadirov V., Menshov А., Kuderavets R., Gadirov К.,
2016. Gravity-magnetometry in the search for
oil and gas deposits in Azerbaijan and Ukraine.
Visnyk Kyyivskoho natsionalnoho universytetu.
Heolohiya (3), 23—33 (in Russian). http://doi.
org/10.17721/1728-2713.74.05.
Geyko Т. S., Lukin А. Е., Omelchenko V. V.,
Tseha О. G., 2013. Tectonic-geodynamic cri-
teria of oil and gas content of the crystalline
basement of the northern boundary of the
Dnieper-Donets aulacogene. Geologicheskiy
zhurnal 4, 7—23 (in Russian).
Dmitriyevskiy А. N., Balanyuk I. Е., Karakin А. V.,
2004. Geodynamic model of secondary spread-
ing and formation of hydrocarbon deposits in
the rear of island arcs. Gazovaya promysh-
lennost. http://www.dmitrievskiy.ru/page-
004rus.htm. (in Russian).
Drukarenko V., Orlyuk M., 2017. About structur-
al-genetic connection of migration routes and
accomodation of hydrocarbons with magnetic
References
heterogeneity of the earth crust of north-west-
ern part of Dnieper-Donets aulacogene. Vis-
nyk Kyyivskoho natsionalnoho universytetu.
Heolohiya (1), 33—41 (in Russian). http://doi.
org/10.17721/1728-2713.76.05.
Drukarenko V. V., Rozyhan T. V., 2016. Analysis of
physical parameters of sedimentary cover rocks
and magnetic lineaments of north-western part
of Dnieper-Donets aulacogene with regards for
forecasting of deep hydrocarbons. Modern
problems of geological sciences: Materials of
VI All-Ukrainian youth conference-school, April
14—16, Kyiv. P. 108—111 (in Ukrainian).
Zavyalov V. М., 2014. The established conditions
for the formation and location of oil and gas in
the Dnieper-Donets Depression in the light of
the vertical migration law of Kudryavtsev. Glu-
binnaya neft II(11), 1829—1834 (in Russian).
http://journal.deepoil.ru/images/stories/docs/
DO-2-11-2014/8_Zavialov_2-11-2014.pdf
Ivanyshyn V. А., 2005. Structure-stratigraphical
and lithology-geochemical criteria of the oil
and gas presence in the deep deposits of the
Dnieper-Donetsk basin: Dis. Dr. geol. sci. Kyiv,
464 p. (in Ukrainian).
Map of structures of the eastern oil and gas region
of Ukraine by 1.01.2009, 2009. Lviv: UkrDGRI
(in Ukrainian).
Кravchenko S. N., Оrlyuk М. I., Rusakov О. М.,
ПРОГНОЗ ШЛЯХІВ ПРОХОДЖЕННЯ І МІСЦЬ НАКОПИЧЕННЯ ВУГЛЕВОДНІВ ...
Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018 139
2003. A new approach to the interpretation
of the regional Western Black Sea magnetic
anomaly. Geofizicheskiy zhurnal 25(2), 135—
145 (in Russian).
Кryva І. G., 2011. Lithomagnetic complexes of oil
and gas deposits of the Paleozoic of the north-
western part of the Dnieper-Donets depression:
Dis. cand. geol.sci. Lviv, 144 p. (in Ukrainian).
Kupriyenko P. Y., Makarenko I. B., Starosten-
ko V. I., Legostayeva О. V., Savchenko А. S.,
2010. Three-dimensional density model of
the earth’s crust and upper mantle of the
Dnieper-Donets Basin and Donbass. Geo-
fizicheskiy zhurnal 32(6), 175—214 (in Russian).
doi: https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.
v32i6.2010.117461.
Lukin А. Е., 2009. Native-metallic micro- and
nano-inclusions in formations of oil and gas-
bearing basins as tracers of super-deep fluids.
Geofizicheskiy zhurnal 32(2), 61—92 (in Rus-
sian).
Маksymchuk V. Yu., Gorodyskiy Yu. М., Кu de-
ravets R. S., Popov S. А., 2006. Results of the
study of anomalous magnetic field on the
Vovkivtsi square of the northern boundary of
the DDD in connection with the prediction of
oil and gas. Praci naukovoho tovarystva іm.
Shevchenka ХVII. Heofizyka, 22—35 (in Ukrai-
nian).
Oil and gas prospects of Ukraine. Oil and gas bear-
ing of the foundation of sedimentary basins,
2002. Ed. V. А. Кrayushkin. Кiev: Naukova
Dumka, 295 p. (in Russian).
Оrlyuk М. I., 2007. Genetic and structural-genetic
relations of the anomalous magnetic field of
the Earth with its oil and gas content: Abstracts
of the VII International Conference of Ukraine
Geodynamics, tectonics and fluid dynam-
ics of oil and gas bearing regions of Ukraine
«Crimea-2007». Simferopol: Publication of
the Association of Geologists of Simferopol,
P. 105—107 (in Ukrainian).
Оrlyuk М. I., 1999. Magnetic model of the earth’s
crust of the south-west of the East European
platform: Dis. Dr. geol. sci. Kyiv, 404 p. (in Rus-
sian).
Orlyuk M. I., Drukarenko V. V., 2010. Magnetic
susceptibility of the rocks of the northwest-
ern part of the Dnieper-Donets basin. Geo-
fizicheskiy zhurnal 32(1), 78—91 (in Russian).
doi: https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.
v32i1.2010.117571.
Orlyuk M. I., Drukarenko V. V., 2013. The physical
parameters of the rocks of the sedimentary cover
of the northwestern part of the DnieperDonetsk
trough. Geofizicheskiy zhurnal 35(2), 127—136
(in Russian). doi: https://doi.org/10.24028/
gzh.0203-3100.v35i2.2013.111356.
Orlyuk M. I., Drukarenko V. V., 2014. Theoreti-
cal and experimental justifications of deep
oil-and-gas content of the earth crust on the
grounds of geomagnetic data. «Glubinnaya
neft» 2(8), 1242—1258 (in Russian). http://
journal.deepoil.ru/images/stories/docs/DO-2-
8-2014/4_Orlyuk-Drukarenko_2-8-2014.pdf.
Оrlyuk М. I., Кravchenko S. M., Yentin V. А., 2000.
Magnetic characteristics of the sedimentary
rocks of the central depression of the Dnieper-
Donets avelacogene: Zbirnyk naukovykh prats
VI mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi
konferentsiyi «Nafta i haz Ukrayiny». Іvano-
Frankivsk. Vol. 1. P. 303 (in Ukrainian).
Оrlyuk М. I., Pashkevich I. К., 2011. Magnetic
characteristics and fault tectonics of the earth’s
crust of the Shebelina group of gas fields as a
component of the complex search criteria of hy-
drocarbons. Geofizicheskiy zhurnal 33(6), 136—
151 (in Russian). doi: https://doi.org/10.24028/
gzh.0203-3100.v33i6.2011.116799.
Оrlyuk М. I., Pashkevich I. К., 1996. Some aspects
of oil and gas connection with the magnetiza-
tion of the earth’s crust of Ukraine. Geofiziches-
kiy zhurnal 18(1), 46—52 (in Russian).
Оrlyuk М. I., Romenets А. А., Маrchenko А. V., Ba-
karjyyeva M. I., Lebed T. V., 2014. Investigation
of the dynamics of the geomagnetic field in
the region of the Chernigov regional anomaly.
Vestnik Permskogo universiteta. Seriya «Ge-
ologiya» (3), 48—59 (in Russian).
Оrlyuk М. I., Romenets А. А., Маrchenko А. V.,
Оrlyuk I. М., Ivashchenko I. N., 2015. Magnet-
ic declination of the territory of Ukraine: the
results of observations and calculations. Geo-
fizicheskiy zhurnal 37 (2), 73-85 (in Russian).
doi: https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.
v37i2.2015.111307
Pashkevich I. К., Orlyuk M. I., Lebed Т. V., 2014.
М. І. ОРЛЮК, В. В. ДРУКАРЕНКО
140 Геофизический журнал № 2, Т. 40, 2018
Magnetic data, fault tectonics of consoli-
dated earth crust and oil-and-gas content of
the Dnieper-Donets avlakogen. Geofiziches-
kiy zhurnal 36(1), 64—80 (in Russian). doi:
https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.
v36i1.2014.116150.
Porfiryev V. B., 1987. The nature of oil, gas and
fossil coals: selected works in 2 toms. Кiev:
Naukova Dumka, 216 p. (in Russian).
Rozyhan Т., Оrlyuk М., 2016. Magnitolineaments
of the Eastern and Southern oil and gas regions
of Ukraine. Geophysical Technologies for Prog-
nostication and Monitoring of the Geological
Environment: Materials of the VІ International
Scientific Conference, Lviv, September 20—23.
Lviv: Spolom, 235—237 (in Ukrainian).
Starostenko V. I., Lukin А. Е., Кobolev V. P., Ru-
sakov О. М., Orlyuk M. I., Shuman V. N.,
Оmelchenko V. D., Pashkevich I. К., Тоl ku-
nov А. P., Bogdanov Y. А., Burkinskiy I. B.,
Loyko N. P., Fedotova I. N., Zakharov I. G.,
Chernyakov А. M., Кupriyenko P. Y., Ма кa ren-
ko I. B., Lebed Т. V., Savchenko А. S., 2009. Mod-
el of the deep structure of the Donetsk folded
structure and adjacent structures according to
the data of regional geophysical observations.
Geofizicheskiy zhurnal 31(4), 44—68 (in Rus-
sian).
Starostenko V. I., Кrupskiy B. L., Pashkevich I. К.,
Rusakov О. М., Макarenko I. B., Кutas R. І, Gla-
dun V. V., Legostaeva О. V., Lebid Т. V., 2011.
Faults tectonics and oil and gas prospects of
the Ukrainian sector of the north-eastern part
of the Black Sea. Naftova і gazova promyslovist
(1), 7—10 (in Ukrainian).
Tectonics and hydrocarbon potential of crystalline
basement of the Dnieper-Donets depression:
monography, 2015. Ed. V. I. Starostenko. Кiev:
Galaktika, 252 p. (in Russian).
Тimurziyev А. I., 2012. The modern state of the the-
ory of origin and the practice of oil exploration:
the theses for creating a theory of forecasting
and prospecting for deep oil: 1st Kudryavtsev
Readings, All-Russian Conference on Deep-
Sea Genesis of Oil, Moscow, October 22—25,
2012. Moscow: JSC «CGE», 495 (in Russian).
Chebanenko I. I., Кrayushkin V. А., Кlochko V. P.,
Gozhyk P. F., Yevdoshchuk N. I., 2002. Oil and
gas prospects of Ukraine. Oil and gas bearing
of the basement and sedimentary basins. Кyiv:
Naukova Dumka, 293 p. (in Russian).
Hydrocarbon production from fractured base-
ment. GeoScience Ltd, Version 9, August 2010.
www.geoscience.co.uk/downloads/fractured-
basementver9.pdf.
LeSchak L. A., Van Alstine D. R., 2002. High-res-
olution ground-magnetic (HRGM) and radio-
metric surveys for hydrocarbon exploration:
Six case histories in Western Canada, in Sur-
face exploration case histories: Applications of
geochemistry, magnetic, and remote sensing.
AAPG Studies in Geology. № 48. SEG Geophys.
Ref. Series № 11. Р. 67—156.
Sirkar A., 2004. Hydrocarbon production from frac-
tured formation. Current Sci. 87(2), 147—151.
Smith J. C., 2012. Panhandle field. Handbook of
Texas Online. Accessed July 08, Published by
the Texas State Historical Association. http://
www.tshaonline.org/handbook/online/articles/
dop01.
Wilson M., Lyashkevich Z., 1996. Magmatism
and the geodynamics of rifting of the Pripyat-
Dnieper-Donets rift, East European Platform.
Tectonophysics 268(1—4), 65—81.
|