Стратегія розвитку наукового видання

Про обов’язкові елементи, які мають бути у наукового видання, про те, що треба робити чи не робити, щоб журнал став кращим, про успішні і не дуже кроки дискутували на конференціях "Наукова періодика: традиції та інновації", починаючи з самої першої, яка відбулась 9 червня 2010 року. За м...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2018
1. Verfasser:	Тихонкова, І.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2018
Schriftenreihe:	Наука України у світовому інформаційному просторі
Schlagworte:	Загальні питання діяльності наукового журналу
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145890
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Стратегія розвитку наукового видання / І.О. Тихонкова // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 15. — К.: Академперіодика, 2018. — С. 16-27. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-145890
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1458902019-02-03T01:23:11Z Стратегія розвитку наукового видання Тихонкова, І.О. Загальні питання діяльності наукового журналу Про обов’язкові елементи, які мають бути у наукового видання, про те, що треба робити чи не робити, щоб журнал став кращим, про успішні і не дуже кроки дискутували на конференціях "Наукова періодика: традиції та інновації", починаючи з самої першої, яка відбулась 9 червня 2010 року. За матеріалами доповідей опубліковано статті у книжковій серії "Наука України у світовому інформаційному просторі" (№ 3, 5, 6, 8, 10, 11, 13, 14). Але і досі лунають питання: що нам зробити; з чого почати; що ми робимо не так; в які бази нам податися; чому нас не беруть в наукометричні бази; чи точно потрібно рецензування; який формат списку літератури обрати; де взяти doi; скільки треба людей в редакцію? Переписувати статті колег — справа невдячна, а самоплагіат (або ж переписування власних публікацій) не вітається у науковому товаристві, тому ця публікація побудована у форматі відповідей на питання, що часто лунають на семінарах, вебінарах та у спілкуванні з колегами. The annual conference series "Scientific periodicals: traditions and innovations" initiated on June 9, 2010 in Kyiv is dedicated to the discussions of the essentials of scientific publishing: what should be done / not done to make our journals better, what steps were successful or not. All conference material is published in a book series Science of Ukraine in the Global Information Space (issues 3, 5, 6, 8, 10, 11, 13, 14). The questions addressed include: how to start publishing; what do we do wrong; where the journal should be indexed; how to include a journal into the Web of Science or Scopus; where to find a reviewer; what is the best format for references; how to get DOIs; how many people should be in an editorial team. We also discuss how to escape plagiarism and autoplagiarism (both are is not welcome in a scientific community); the format or current publications. We provide answers to questions frequently asked during seminars and webinars. 2018 Article Стратегія розвитку наукового видання / І.О. Тихонкова // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 15. — К.: Академперіодика, 2018. — С. 16-27. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. XXXX-0077 DOI: doi.org/10.15407/akademperiodyka.372.016 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145890 uk Наука України у світовому інформаційному просторі Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Загальні питання діяльності наукового журналу Загальні питання діяльності наукового журналу
spellingShingle	Загальні питання діяльності наукового журналу Загальні питання діяльності наукового журналу Тихонкова, І.О. Стратегія розвитку наукового видання Наука України у світовому інформаційному просторі
description	Про обов’язкові елементи, які мають бути у наукового видання, про те, що треба робити чи не робити, щоб журнал став кращим, про успішні і не дуже кроки дискутували на конференціях "Наукова періодика: традиції та інновації", починаючи з самої першої, яка відбулась 9 червня 2010 року. За матеріалами доповідей опубліковано статті у книжковій серії "Наука України у світовому інформаційному просторі" (№ 3, 5, 6, 8, 10, 11, 13, 14). Але і досі лунають питання: що нам зробити; з чого почати; що ми робимо не так; в які бази нам податися; чому нас не беруть в наукометричні бази; чи точно потрібно рецензування; який формат списку літератури обрати; де взяти doi; скільки треба людей в редакцію? Переписувати статті колег — справа невдячна, а самоплагіат (або ж переписування власних публікацій) не вітається у науковому товаристві, тому ця публікація побудована у форматі відповідей на питання, що часто лунають на семінарах, вебінарах та у спілкуванні з колегами.
format	Article
author	Тихонкова, І.О.
author_facet	Тихонкова, І.О.
author_sort	Тихонкова, І.О.
title	Стратегія розвитку наукового видання
title_short	Стратегія розвитку наукового видання
title_full	Стратегія розвитку наукового видання
title_fullStr	Стратегія розвитку наукового видання
title_full_unstemmed	Стратегія розвитку наукового видання
title_sort	стратегія розвитку наукового видання
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Загальні питання діяльності наукового журналу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145890
citation_txt	Стратегія розвитку наукового видання / І.О. Тихонкова // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 15. — К.: Академперіодика, 2018. — С. 16-27. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
series	Наука України у світовому інформаційному просторі
work_keys_str_mv	AT tihonkovaío strategíârozvitkunaukovogovidannâ
first_indexed	2025-07-10T22:49:16Z
last_indexed	2025-07-10T22:49:16Z
_version_	1837302039364763648
fulltext	16 І.О. Тихонкова канд. біол. наук, старш. наук. співроб. Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, керівник редакції журналу Biopolymers and Cell, фахівець з наукометричних ресурсів та навчання Clarivate Analytics, e-mail: biopolym.cell@gmail.com http://orcid.org/0000-0003-1115-3742 СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ НАУКОВОГО ВИДАННЯ https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.372.016 Про обов’язкові елементи, які мають бути у наукового видання, про те, що треба робити чи не робити, щоб журнал став кращим, про успішні і не дуже кроки дискутували на конференціях "Наукова періодика: традиції та іннова- ції", починаючи з самої першої, яка відбулась 9 червня 2010 року. За матеріа- лами доповідей опубліковано статті у книжковій серії "Наука України у світо- вому інформаційному просторі" (№ 3, 5, 6, 8, 10, 11, 13, 14). Але і досі лунають питання: що нам зробити; з чого почати; що ми робимо не так; в які бази нам податися; чому нас не беруть в наукометричні бази; чи точно потрібно рецензування; який формат списку літератури обрати; де взяти doi; скільки треба людей в редакцію? Переписувати статті колег — справа невдячна, а са- моплагіат (або ж переписування власних публікацій) не вітається у науковому товаристві, тому ця публікація побудована у форматі відповідей на питання, що часто лунають на семінарах, вебінарах та у спілкуванні з колегами. Ключові слова: науковий журнал, наукометрична база, сайт видання, база даних, показники цитування. В останні роки наявність визнаного видання є плюсом для науко- вих установ і закладів вищої освіти під час оцінювання. Тому масо- во почали виникати журнали на додачу до тих понад 2000, що вже існували в Україні [1, 2]. На жаль, не часто процессу заснування журналу передує усвідомлення, що таке наукова публікація і на- віщо вона потрібна автору, установі [3]. Чуємо: "Ми (керівництво установи) хочемо створити науковий журнал. Що нам робити?". Почніть з чесної відповіді собі на кілька питань: 1. Які міжнародні видання своєї галузі ви знаєте? 2. Чим ваше видання буде відрізнятися від них? 3. Чи є потреба наукової спільноти у даному видані? 4. Чи затребувана дана тематика науковцями, грантодавця- ми, світом або державою? 17 Стратегія розвитку наукового видання 5. Чи є аудиторія авторів та читачів, зацікавлених в новому виданні? Або лише аспіранти, яким треба десь надрукуватися до захисту? Або вам потріб- не видання, щоб утримати статус національної установи? 6. Чи є 10—30 знаних фахівців у даній галузі, з профільних установ різ- них країн, які погодяться стати членами редколегії та на постійній основі й волонтерських засадах виконувати відповідні обов’язки? 7. Яким чином ви плануєте організувати редагування, верстку, створен- ня і наповнення сайта, оплату отримання doi, друку (якщо перебачається і друкована версія)? 8. Як залучати авторів та рецензентів? 9. Чи передбачені засновником видатки на видання (підтримка хостин- гу, тиражування тощо). Яким чином буде фінансуватися видання? 10. Яку систему використати для створення сайта та внутрішнього ме- неджменту видання? 11. У яких базах даних плануєте індексувати видання? 12. Як розповсюджувати? Якщо відповіді на перші шість запитань аргументовані, переходьте до детального планування роботи. Малоймовірно, що ви зможете створити якісне видання з відповідями типу: нам треба кілька видань, щоб підтримати статус національного універ- ситету; ми вже знайшли шість докторів наук, які входять не більше ніж в дві інші редколегії; нам треба друкувати аспірантів; ми виділяємо працівника бібліотеки або наукового відділу, і вони з усім розберуться; у нас унікальна наука, і вона нікому в світі не потрібна. Передовсім проаналізуйте коло видань за схожою темою. Їх оцінка, на- приклад, за базою Web of Science в оновленій версії Journals Citation Report дає змогу переглянути журнали, що мають імпакт фактор, як індивідуально, так у межах певної категорії [4]. Визначити їхню періодичність, співвідношення типів документів, із яких установ і країн автори друкують більшу кількість до- кументів, які публікації (теми) отримують найбільше цитувань тощо. Якщо розраховувати на подальшу індексацію в спеціалізованих та наукометричних базах, то мультидисциплінарні видання мають менше шансів, ніж видання з визначеною спеціалізацією. Відповідно щорічні вісники університетів не викликають зацікавленість у професійного кола, оскільки містять дуже різ- нотемову інформацію, часто нерецензовану і некоректно оформлену. Джентльменський набір журналу. На кожній конференції говоримо про обов’язкові елементи, наголошуючи на тих, які повинні бути у претендентів на індексацію базами даних, намагаємося оцінити сучасний стан україн- ської періодики [5—9]. Про деякі з них нагадаю ще раз. Назва видання. Зважаючи на аналогічні видання та наявні ресурси, оберіть назву, яка відбиватиме суть журналу. Перевірте, чи не існує анало- гічних у світі. Якщо видання з давньою історією має назву українською або російською, але планує рухатися до міжнародної читацької аудиторії, треба перевірити, 18 І.О. ТИХОНКОВА як занесені дані про нього в ISSN, з яким скороченням (http://www.issn. org/). Розмістіть інформацію про скорочену назву на сайті видання. Якщо запланували перейменування видання, обов’язково повідомте читачів, і ті бази, в яких індексуєтеся, про зміни. Зверніться до ISSN для отримання нового номера окремо для друкованої та електронної версії. Зважайте, що нині реєстрація цих номерів платна і коштує 25 євро. В Україні досі немає представництва ISSN, тому виданню доведеться подавати онлайн заявку са- мостійно. Однак багато видань вже отримали ці ідентифікатори за новою процедурою, а детальні інструкції можна знайти, наприклад, у Науково- технічній бібліотеці ім. Г.І. Денисенка Національного технічного універси- тету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (http://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/22510/1/ISSN_Guidelines_UKR.pdf). Не забудьте про оформлення відповідних змін у Мінюсті України. Дизайн видання. Визначте і зафіксуйте: періодичність видання, рубрики, мову публікації, формат, типи документів, які плануєте приймати до публі- кації та обсяги для них, продумайте формат і макет публікації, порахуйте кількість знаків, уточніть технічні вимоги щодо ілюстративного матеріалу в типографії, визначтесь із форматом переліку літератури. Наслідуйте ви- дання, що є знаними у вашій галузі. Бізнес-модель журналу і розповсюдження. Оберіть: відкритий доступ чи традиційна модель. Обов’язково розмістіть цю інформацію на сайті. "При- ховані" платежі неминуче призведуть до втрати репутації та виключення журналу з баз даних. Якщо видання має друковану версію, визначте, з якою передплатною агенцією (чи кількома) будете співпрацювати. Приємно ре- комендувати співпрацю з ПА "Укрінформнаука" (http://u-i-n.com.ua/ua/). Правила для авторів. Складіть їх, базуючись на міжнародних редактор- ських нормах, зважаючи на особливості вашої галузі та вимоги, що є у ви- даннях вашого профілю. Наприклад, для біомедичної літератури придасться ресурс Міжнародного комітету редакторів медичних журналів (ICMJE, http:// icmje.org/). Вкажіть типи документів, оформлення основних елементів, у т. ч. структуру резюме, формат переліку літератури, формати ілюстративного ма- теріалу та його кількість, за наявності друкованої версії — вимоги до кольоро- вого ілюстративного матеріалу, процедуру рецензування та її строки, доопра- цювання статей, процедуру подачі та відхилення, бізнес-модель журналу та визначте, що автор може робити з друкованою версією власної статті. Зважайте, що перші номери журналу складатимуться з робіт запроше- них авторів. Подбайте, щоб вони були подані вчасно. Редколегія має складатися з фахівців. Отримайте інформацію про мож- ливих учасників, їхню тематику досліджень і публікацій, контактні дані, інформацію, яка буде розміщена на сайті. Розміщення авторських іденти- фікаторів ResearcherID [10] та ORCID [11] дають відвідувачам сайта можли- вість переконатися, що редколегія складається з фахівців. Визначте відпо- відальних за кожну рубрику. Домовтеся про формат комунікації (оскільки передбачена участь іноземців): яким буде спосіб зв’язку — періодичним чи 19 Стратегія розвитку наукового видання за надходженням запитів. Не запрошуйте в редколегію науковців, які не ма- ють на це часу або не володіють англійською на достатньому рівні. Рецензенти мають бути експертами у тематиці публікації, мати власний доробок та не мати конфлікту інтересів. Значно полегшує роботу рецензента анкета, яка може бути надана йому разом із публікацією для рецензування. В анкеті частина запитань є обов’язковими: актуальність, новизна, корект ність постановки завдання й інтерпретації даних. Можна рекомендувати без кош- товні але дуже корисні ресурси, що допоможуть науковцям краще зрозу мі- ти роль рецензента. Наприклад, десятимодульний курс на Publons (https:// publons.com/academy). За даними опитування рецензентів, зареєстрованих у Publons, опубліковано цікавий статистичний матеріал, який можна заван- тажити за реєстрацією на https://publons.com/community/gspr. Думка рецензента має рекомендаційний характер, рішення щодо публіка- ції бере на себе редколегія чи головний редактор, саме вони відповідальні за зміст видання і повинні сприяти публікації якісних даних, що всебічно освіт- люють ту чи іншу проблему. Для пошуку рецензентів можна використовува ти наукометричні бази даних, зокрема, пошук за ключовими словами у Web of Science дає можливість визначити найбільш цитованих авторів останніх років, уточнити пошук за країною (за потребою), знайти контактні дані автора. Штат редакції. Видання журналу — окремий технологічний процес, що має певні правила і особливості. Подбайте про навчання реакторів, корек- торів, верстальників або доручіть цю роботу професіоналам. НЕ ВИКОРИСТОВУЙТЕ Google translate для перекладу резюме або текс- ту. Пам’ятайте, що перекладач і перекладач наукового тексту — це різні про- фесії. За потреби шукайте тих, хто знає стилістику і термінологію саме ва- шої предметної галузі. Що такого складного у верстці? Кеглі, розтягнуті та ущільнені рядки, спеціальні символи, вивід на друк, передача кольорів, якими кольорами записаний чорний колір, виліти, обрізка, безліч інших деталей — це дійс- но окрема наука. Погано пошитий костюм навіть із хорошої тканини завж- ди буде погано сидіти — а погано зверстаний журнал не тішить око і від- волікає від суті [12]. Сайт видання. Подбайте, щоб сайт був окремою сторінкою, не на сайті установи (хоча може бути в домені видавця). Не забувайте, що доменне ім’я та хостинг — платні. Сайти на безкоштовних майданчиках можуть містити багато неконтекстної реклами, а створені студентом-аматором не містити- муть потрібного функціоналу. Продумайте структуру сайта, яким чином буде відбуватись його наповнення, чи можливий експорт записів в xml-форматі за потрібною схемою, яка із часом буде змінюватись. Тому має бути мож- ливість оновлення, і якщо у вас homemade сайт і база, з якої формується контент, а програміст, який їх створював, вже поїхав десь на заробітки, то можливо іншому, якого ви запросите на роботу, буде простіше переписати всю структуру, що неминуче призведе до значних втрат часу. Тож викорис- тання готових програмних продуктів тієї самої OJS виглядає продуманішою 20 І.О. ТИХОНКОВА стратегією. Зважайте на статистику використання ресурсу, використовуйте її під час планування тематики видання та розповсюдження. Отримання doi. Міжнародна фундація doi International DOI Foundation (IDF) (http://www.doi.org/) функціонує через мережу реєстраційних агенцій (http://www.doi.org/registration_agencies.html). Оскільки ми говоримо про нау- ковий контент, то індекс doi нам потрібний від CrossRef (https://www.crossref. org/). Ця реєстраційна агенція надає додаткові платні і безкоштовні послу- ги для видавців, з яких найціннішою є Cited By Linking. На кінець вересня 2018 року CrossRef було зареєстровано 100 млн doi. З доповіді представника CrossRef Рейчел Леамлі на семінарі "Цифрові інновації для наукових дослід- жень" 26 вересня 2018 р. у Науково-технічній бібліотеці ім. Г.І. Денисенка Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" було показано значне зростання співпраці з українськими видавцями (рис. 1). Українські видання можуть працювати з CrossRef прямо або через по- середників, і інколи це єдина можливість. Адже прямий договір з CrossRef передбачає оплату у валюті за кордон, а питання отримання підписаних з "мокрою" печаткою договорів і актів виконаних робіт у кількаденний термін для реєстрація їх у казначействі навряд чи реально вирішити [13—17]. ПА "Укрінформнаука" та Видавнича платформа Уран уже кілька років допомагають журналам отримувати цей ідентифікатор. Зважайте, що уклав- ши договір про надання doi, ви берете на себе зобов’язання отримати doi на пуб лікації поточного року та двох попередніх років, а також розмістити пере- Рис. 1. Кількість членів у CrossRef з України (з презентації Рейчел Леамлі: Crossref ser- vices for scholarly publishers and academic institutions. Rachael Lammey http://ela.kpi.ua/ handle/123456789/24601) 21 Стратегія розвитку наукового видання ліки літератури з вихідними посиланнями на сайті журналу і подати ці пере- ліки літератури (якщо для посилань в них є doi, то з ними) до CrossRef. Техніч- но, звісно, можна робити doi та експорт списків літератури для кожної статті окремо вручну простим копіюванням. Але якщо є можливість передбачити автоматичне створення файлів xml зі списками літератури, то ця робота не відбиратиме багато робочого часу. При цьому переліки літератури мають бути або латиницею, або у вигляді doi. Допоміжні сервіси CrossRef не розпізнають і виключають кириличні фрагменти з пошуку doi для посилань. У тому числі й коли деякі латинські літери замінені на вигляд такими самими кириличними. Не можна використовувати омогліфи — літери, що мають однакове написан- ня в латиниці і кирилиці (ОАНРЕХСУМТВ), бо вони призводитимуть до не- коректного розпізнавання мови у разі автоматичної індексації базами даних. До якої бази подати видання? Залежить від спеціалізації. Можна перегля- нути сайти знаних видань вашої тематики і визначити ті спеціалізовані ресур- си, які підходять для вашого журналу. Дуже важливо, щоб видання не індексу- валося в базах і індексах, які, за визначенням Джефрі Білла, можуть вводити в оману. Архів таких метрик наявний за посиланням https://beallslist.weebly.com/ misleading-metrics.html. Проте з моменту закриття сайта Джефрі Білла у січні 2017 з’явилося багато нових хижаків, що активно розсилають запрошення. На жаль, не реалізовано ідеї, сформульовані під час створення Index Copernicus: база не стала для видань додатковим майданчиком з широкими можливос- тями, щоб показати себе світу, а перетворилася на платну перевірку видання за достатньо простою анкетою (що притомне видання може зробити собі са- мостійно) і на галочку для міністерства "журнал індексується в Копернікусе". НІЧОГО для розвитку видання ця база не дає і зараз необхідно відмітити її у переліку Джефрі Білла — переліку метрик, що вводять в оману. Деякі бази пропонують індексацію та можливість розрахувати космічний, глобальний, міжнародний і інші "імпакт-фактори". Нагадуємо, що імпакт-фак- тор розраховується лише для видань, що входять у два журнальні індекси Web of Science Core Collection — з природничих і технічних наук Science Citation Index Expanded та суспільних наук Social Science Citation Index. Імпакт-фактор є спів- відношенням кількості цитувань у певному році статей певного видання, опу- блікованих у двох попередніх роках, до кількості статей, що були опубліковані в цьому ж виданні протягом двох попередніх років до дати розрахунку. Таким чином, бази, які не мають інформації про публікації і не індексують посилан- ня, не мають технічної можливості розрахувати ці показники. Індексація сум- нівними базами даних унеможливлює входження до наукометричних баз. Щодо ресурсів, які мають дані по статтям і цитуванню, під час визна- чення наукометричних показників необхідно зважати на контент, що про- індексовано, глибину, ширину архіву, чи повна індексація документів, чи відсутня можливість зарахувань кілька разів одне і те саме посилання. Коли нас візьмуть у Web of Science? Як тільки видання буде належного наукового рівня, матиме родзинку, що виділятиме його серед сукупності ви- дань за його темою, та коли подасть заявку. Процедура і подробиці у [4]. 22 І.О. ТИХОНКОВА Періодичність та додаткові (ювілейні) номери. Не дотримання або зміна виданням періодичності є свідченням або недостатньої кількості робіт, по- даних до редакції (причиною цього є надмірна кількість в Україні видань з полегшеною процедурою або взагалі без рецензування), або друкування виданням усього, що подали, часто без рецензування. Ювілейні номери, присвячені певній події, можуть бути, але щороку святкувати день народження установи і друкувати автоогляди відділів — не краща практика. Матеріали конференцій, оформлені у вигляді тез, краще ро- бити додатковим номером, а в традиційні номери включати лише рецензо- вані роботи, оформлені у вигляді статей з усіма відповідними елементами. Які строки публікації? Статтю подають у редакцію, після чого на засідан- ні редколегії, якщо рукопис відповідає тематиці, призначаються рецензен- ти, вони надають рецензію протягом 2—3 тижнів (бажано). Далі автори до- працьовують матеріали (треба визначити термін, який журнал дозволяє для доопрацювання), потім — повторна рецензія. Можливі і ще кілька раундів. Затвердження до друку і формування номера згідно з датою надходження публікації та періодичністю видання. Рекордсменом є робота [18], яку було надіслано до редакції у 1995, а вийшла друком вона у 2009 році (рис. 2). Якими програмами користуватися для перевірки на антиплагіат? Плагіюва- ти можуть як із джерел українською чи російською мовами, так і англійською, тому у разі добору програм необхідно зважати на бази, за якими проходить по- шук, на можливість виявлення запозичень із перекладних версій. Деякі без- коштовні версії програм можуть визначати відсоток плагіату без демонстрації джерел. Необхідно зважати на частину тексту, в якій виявлено запозичення. Зрозуміло, що переліки літератури та блоки матеріалів і методів, математичні Рис. 2. Стаття-рекордсмен за часом підготовки до друку 23 Стратегія розвитку наукового видання формули треба виключати з даних, що перевіряються. Але і за наявності ан- типлагіатних програм інколи відбуваються дивні історії. Нещодавно з’явилося повідомлення від Konrad Domanski, що його роботу [19], опубліковану в січні 2018 у Nature Energy, було передруковано у жовтні в іншому виданні [20] під іншими прізвищами практично рядок до рядка. Незвичною була реакція ре- дакції Solar Energy Materials and Solar Cells на лист Domanski: журнал повідомив, що такі випадки розглядаються 6—12 місяців. Лише після хвилі невдоволення науковців, що здійнялася після посту Domanski у FaceBook, редакція відкли- кала публікацію, про що розміщено повідомлення на сайті. Це болючий урок: антиплагіатні програми не є панацеєю — є "сліпі зони" для нових публікацій, що і стало, вірогідно, причиною даного випадку. Але необхідно мати мужність визнавати помилки і виправляти їх. За досвідом, краще за будь-яку систему антиплагіату працює рецензент, який є фахівцем у тематиці статті і ґрунтовно знає літературу, навіть без додаткових засобів знаходячи фрагменти, які вже пу- блікувалися як іншими авторами, так і авторами роботи. Міжнародні правила щодо плагіату викладені у https://www.cenetrionline.org/plagiarism-policy.php. Чи можна передруковувати чужі матеріали? Автори, які подають статтю, мають гарантувати, що отримали всі дозвільні документи на використання матеріалів, наведених у статті. Це може бути прописано або в правилах для авторів, або бути в тексті супровідного листа, або в договорі про передачу авторських прав, якщо бізнес-моделлю видання таке передбачено. У різних виданнях є різні політики щодо повторного використання окремих частин публікації. Усе має бути описано на сайтах видань. Дехто дозволяє викорис- тання окремих ілюстрацій із некомерційною метою, дехто — лише за плату. Але навіть за наявності дозволу на безкоштовне використання обов’язково коректно вказувати першоджерело. Автори. Вони і є головною цінністю видання. Залучати авторів до публіка- ції — окрема робота, але і формувати авторів, співпрацюючи з молодими нау- ковцями, дуже важливо. За досвідом журналу Biopolymers and Cell, все ще бага- то молодих науковців не дуже розуміють мету публікації, формат, стиль подачі даних, не знають, як їх оформлювати та як використати можливості референт- менеджерів. Роль рецензентів тощо. Тому окремі блоки в освітніх програмах ВНЗ є дуже корисними, так само як і ресурси від знаних видавців. Наприклад: https://www.springer.com/gp/authors-editors/authorandreviewertutorials Скільки авторів може бути у публікації? Згідно з ICMJE (http://www. icmje.org/recommendations/browse/roles-and-responsibilities/defining-the- role-of-authors-and-contributors.html), автор повинен задовольняти таким чо тирьом критеріям: • зробити значний внесок у концепцію, оформлення роботи, отриман- ня, аналіз чи інтерпретацію результатів; • брати участь у підготовці та корегуванні статті; • затверджувати версію до друку; • відповідати за всі аспекти точності наведених даних або вирішення подальших питань. 24 І.О. ТИХОНКОВА Тобто кількісних обмежень не існує: статтю з 5575 авторами було опуб- ліковано о 2006 році [21]. Але варто застерігати авторів від практики гостьо- вого авторства або невключення реальних виконавців роботи. Скільки статей одного автора можна друкувати в одному номері або скільки у науковця може бути статей на рік? Прописаних обмежень не існує, але "салямі публікація" (штучне виокремлення частин роботи в короткі публікації з метою збільшення їхньої кількості або створення умов для підвищення цитування) належить до недоброчесних практик і осуджується науковою спільнотою. За даними [22], аналіз публікацій 2000—2016 рр. за базою Scopus виявив більше 9000 авторів, що мали понад 72 статті на рік (тобто більше однієї статті за п’ять днів). І аналіз відповідей на запитання дослідників показав, що в багатьох випадках такі автори не відповідають критеріям, запропоно- ваним ICMJE. Який формат оформлення тексту або літератури обрати? І знову говоримо про міжнародні тенденції, правила, моду і наші ГОСТи (останні, на щастя, мають рекомендаційний характер щодо оформлення переліку літератури). Редакція має право визначити формат видання, об’єми тощо але бажа- но, щоб цей формат був схожий на ті видання, що вже існують у цьому тема- тичному напрямі, щоб обраний стиль оформлення переліку літератури був у референс-менеджерах, щоб авторам було легко оформити за ним статтю і не робити технічних помилок [23]. Що варто уніфікувати в журналі? Назви установ, стиль оформлення ілю- страцій, формат резюме, перелік літератури. Підбиваючи підсумки. Журнал — це окреме, серйозне і не завжди просте завдання. Необхідно мати цільову аудиторію авторів і читачів, редколегію, мати можливість запрошувати рецензентів (тобто достатній рівень англій- ської у працівників редакції), технічно досконалий сайт, фінансування на doi, верстку і тиражування, чітко прописані правила публікації, вимоги до авторів тощо, політику розповсюдження, коректорів, редакторів, версталь- ників і головне — однодумців, впевнених, що цей журнал дійсно потрібний науковій спільноті. Просте механічне виконання вимог до фаховості не за- безпечить створення хорошого журналу. А чи потрібно мати додаткову ва- лізку без ручки, кожен має визначати для себе сам. Із вдячністю організаторам конференції "Наукова періодика: традиції та інновації" за конференції, за обговорення болючих проблем, за підтримку, від- стоювання журналів і консультації щодо нових ініціатив певних органів, що інколи входять у суперечки зі світовими практиками. І співробітникам Видав- ничого дому "Академперіодика" НАН України за підтримку наших видань. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Яцків Я.С. Українська академічна періодика: стан і перспективи. Наука України у сві- товому інформаційному просторі. Вип. 14. 2017. С. 11—17. 2. Радченко А.І. Лезо Оккама: як врятувати вітчизняну наукову періодику. Наука Украї- ни у світовому інформаційному просторі. Вип. 13. 2016. С. 22—30. 25 Стратегія розвитку наукового видання 3. Вакаренко О.Г. Формування видавничої стратегії як необхідна умова просування нау- кового журналу в сучасному інформаційному просторі. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 14. 2017. С. 18—23. 4. Тихонкова І.О. Критерії та процедура відбору журналів до Web Of Science Core Col lec- tion. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 14. 2017. С. 93—105. 5. Тихонкова І. О. Джентльменський набір журналу. Що? Де? Скільки це нам коштува- тиме і чи варто воно того? Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 7. 2012. С. 61—67. 6. Радченко А.І. Про Перший міжнародний семінар "Підготовка наукових журналів до індексування в аналітичних інформаційних системах SCIVERSE SCOPUS та РІНЦ SCIENCE INDEX: проблеми та рішення". Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 5. 2011. С. 40—45. 7. Тихонкова І.О., Ярошенко Т.О. Проект "Українські наукові журнали": мета, завдан- ня, результати. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 13. 2016. С. 40—48. 8. Тихонкова І.О. Наукова періодика України у дзеркалі Web of Science. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 13. 2016. С. 31—39. 9. Харченко В.О. Проблеми інтеграції української наукової періодики в міжнародну спільноту. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 6. 2012. С. 68—70. 10. Enserink M. Scientific publishing: are you ready to become a number? Science. 2009. 323 (5922). P. 1662—1664. doi: 10.1126/science.323.5922.1662. 11. Haak L.L., Fenner M., Paglione L., Pentz E., Ratner H. ORCID: a system to uniquely identify researchers. Learned Publishing. 2012. 25, № 4. P. 259—264. 12. Кубарєв С.В. Практические аспекты допечатной подготовки изданий. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 6. 2012. С. 24—28. 13. Ярошенко Т.О. Про CrossRef, DOI, OpenURL та інші інновації в епоху електронних журналів: що, чому, як, навіщо? Бібліотечний форум України. 2009. 1. С. 26—29. 14. Тихонкова И.А. DOI (digital object identifier) — обязательный элемент современного научного издания. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 8. 2013. С. 68—75. 15. Тихонкова И. А. DOI (digital object identifier) для научных журналов. практические советы небольшим издательствам. Наука України у світовому інформаційному просто- рі. Вип. 10. 2014. С. 29—40. 16. Радченко А.І., Яцків Т.М. Система цифрових ідентифікаторів DOI для журналів НАН України. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 11. 2015. С. 18—24. 17. Яцків Т.М. Критерії оцінки наукового журналу. Цифровий ідентифікатор doi як кри- терій оцінки наукового журналу. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 14. 2017. С. 106—113. 18. Aslaksen H., Sletsjoe A.B. Generators of matrix algebras in dimension 2 and 3. Linear Algebra and Its Applications. 2009. Jan; 430, (1). P. 1—6. 19. Domanski K., Alharbi E.A., Hagfeldt A., Grätzel M., Tress W. Systematic investigation of the impact of operation conditions on the degradation behaviour of perovskite solar cells. Nature Energy. 2018. 2018/01/01. 3 (1). P. 61—67. 20. Aslam Z., Shahid H., Mehmood Z. RETRACTED: Ageing effects of perovskite solar cells under different environmental factors and electrical load conditions. Solar Energy Materials and Solar Cells. 2018. 2018/10/01. 185. P. 471—476. 21. Bhatt D.L., Steg P.G., Ohman E.M. et al. International prevalence, recognition, and treat- ment of cardiovascular risk factors in outpatients with atherothrombosis. Jama-journal of the American medical association. 2006. 295 (2). P. 180—189. 26 І.О. ТИХОНКОВА 22. Ioannidis J.P.A., Klavans R., Boyack K.W. Thousands of scientists publish a paper every five days. Nature. 2018. 561. P. 167—169. 23. Тихонкова І.О. Список літератури наукової статті — важливий індикатор якості стат- ті (як не мати зайвого клопоту з його оформленням). Наука України у світовому ін- формаційному просторі. Вип. 11. 2015. С. 100—106. REFERENCES 1. Yatskiv, Ya.S. Ukrainian academic periodicals: state and prospects. Science of Ukraine in the Glo bal Information Space. 2017 (14): 11—17. doi: https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.337.011 [in Ukrainian]. 2. Radchenko, A.I. Occam’s blade: how to save the national scientific periodicals. Science of Ukraine in the Global Information Space. 2016 (13): 22—30. doi: https://doi.org/10.15407/ akademperiodyka.321.022 [in Ukrainian]. 3. Vakarenko, O.G. Formation of publishing strategy as a necessary condition for promotion of a scientific journal in the modern information space. Science of Ukraine in the Global Infor- mation Space. 2017 (14): 18—23. doi: https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.337.018 [in Ukrainian]. 4. Tykhonkova, I.O. Criteria and journals selection process to the Web of Science Core Collec- tion. Science of Ukraine in the Global Information Space. 2017 (14): 93—105. doi: https://doi. org/10.15407/akademperiodyka.337.093 [in Ukrainian]. 5. Tykhonkova, I.O. Science of Ukraine in the Global Information Space. 2012 (7): 61—67 [in Ukrainian]. 6. Radchenko, A.I. Science of Ukraine in the Global Information Space. 2011 (5): 40—45 [in Ukrainian]. 7. Tykhonkova, I.O., Yaroshenko, T.O. Project Ukrainian scientific journals: aim, tasks, re- sults. Science of Ukraine in the Global Information Space. 2016 (13): 40—48. doi: https://doi. org/10.15407/akademperiodyka.321.040 [in Ukrainian]. 8. Tykhonkova, I.O. Ukrainian journals in the Web of Science. Science of Ukraine in the Global Information Space. 2016 (13): 31—39. doi: https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.321.031 [in Ukrainian]. 9. Kharchenko, V.O. Science of Ukraine in the Global Information Space. 2012 (6): 68—70 [in Ukrainian]. 10. Enserink M. Scientific publishing: are you ready to become a number? Science. 2009. 323 (5922): 1662—1664. doi: 10.1126/science.323.5922.1662. 11. Haak L.L., Fenner M., Paglione L., Pentz E., Ratner H. ORCID: a system to uniquely iden- tify researchers. Learned Publishing. 2012. 25 (4): 259—264. 12. Kubarev, S.V. Science of Ukraine in the Global Information Space. 2012 (6): 24—28 [in Rus- sian]. 13. Yaroshenko, T.O. Librarian forum of Ukraine [Bibliotechnyi forum Ukrainy]. 2009. (1): 26—29 [in Ukrainian]. 14. Tykhonkova, I.O. Science of Ukraine in the Global Information Space. 2013 (8): 68—75 [in Russian]. 15. Tykhonkova, I.O. Science of Ukraine in the Global Information Space. 2014 (10): 29—40 [in Russian]. 16. Radchenko, A.I., Yatskiv, T.M. Science of Ukraine in the Global Information Space. 2015 (11): 18—24 [in Ukrainian]. 17. Yatskiv, T.M. Evaluating standards for scientific journals. DOI as an evaluation criterion of a scientific journal. Science of Ukraine in the Global Information Space. 2017 (14): 106—113. doi: https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.337.106 [in Ukrainian]. Стратегія розвитку наукового видання 18. Aslaksen H., Sletsjoe A.B. Generators of matrix algebras in dimension 2 and 3. Linear Alge- bra and Its Applications. 2009 Jan. 430 (1): 1—6. 19. Aslam Z., Shahid H., Mehmood Z. RETRACTED: Ageing effects of perovskite solar cells under different environmental factors and electrical load conditions. Solar Energy Materials and Solar Cells. 2018 2018/10/01. 185: 471—476. 20. Domanski K., Alharbi E.A., Hagfeldt A., Grätzel M., Tress W. Systematic investigation of the impact of operation conditions on the degradation behaviour of perovskite solar cells. Nature Energy. 2018 2018/01/01. 3 (1): 61—67. 21. Bhatt D.L., Steg P.G., Ohman E.M. et al. International prevalence, recognition, and treat- ment of cardiovascular risk factors in outpatients with atherothrombosis. Jama-journal of the American medical association. 2006. 295 (2): 180—189. 22. Ioannidis J.P.A., Klavans R., Boyack K.W. Thousands of scientists publish a paper every five days. Nature. 2018. 561: 167—169. 23. Tykhonkova, I.O. Science of Ukraine in the Global Information Space. 2015 (11): 100—106 [in Ukrainian]. I.O. Tykhonkova, PhD, Senior Research Associate at the Institute of Molecular Biology and Genetics of the NAS of Ukraine Head of the editorial office of the journal Biopolymers and Cell, Specialist in science-based resources and training Clarivate Analytics STRATEGY OF DEVELOPMENT OF A SCIENTIFIC PUBLICATION The annual conference series "Scientific periodicals: traditions and innovations" initiated on June 9, 2010 in Kyiv is dedicated to the discussions of the essentials of scientific publishing: what should be done / not done to make our journals better, what steps were successful or not. All conference material is published in a book series Science of Ukraine in the Global Information Space (issues 3, 5, 6, 8, 10, 11, 13, 14). The questions addressed include: how to start publishing; what do we do wrong; where the journal should be indexed; how to include a journal into the Web of Science or Scopus; where to find a reviewer; what is the best format for references; how to get DOIs; how many people should be in an editorial team. We also discuss how to escape plagiarism and autoplagiarism (both are is not welcome in a scientific community); the format or current publications. We provide answers to questions frequently asked during seminars and webinars. Keywords: scientific journal, science-center, publication site, database, citation indicators.

Стратегія розвитку наукового видання

Institution

Ähnliche Einträge