Не окремо взяте життя
20 березня 2013 р. у Київському планетарії відбувся вечір-презентація нової книжки академіка НАН України Івана Дзюби “Не окремо взяте життя”.
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2013
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/146272 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Не окремо взяте життя / С. Селіверстова // Слово і час. — 2013. — № 5. — С. 125. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-146272 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1462722019-02-09T01:23:18Z Не окремо взяте життя Селіверстова, С. Літопис подій 20 березня 2013 р. у Київському планетарії відбувся вечір-презентація нової книжки академіка НАН України Івана Дзюби “Не окремо взяте життя”. 2013 Article Не окремо взяте життя / С. Селіверстова // Слово і час. — 2013. — № 5. — С. 125. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/146272 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літопис подій Літопис подій |
| spellingShingle |
Літопис подій Літопис подій Селіверстова, С. Не окремо взяте життя Слово і Час |
| description |
20 березня 2013 р. у Київському планетарії відбувся вечір-презентація нової книжки академіка
НАН України Івана Дзюби “Не окремо взяте життя”. |
| format |
Article |
| author |
Селіверстова, С. |
| author_facet |
Селіверстова, С. |
| author_sort |
Селіверстова, С. |
| title |
Не окремо взяте життя |
| title_short |
Не окремо взяте життя |
| title_full |
Не окремо взяте життя |
| title_fullStr |
Не окремо взяте життя |
| title_full_unstemmed |
Не окремо взяте життя |
| title_sort |
не окремо взяте життя |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Літопис подій |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/146272 |
| citation_txt |
Не окремо взяте життя / С. Селіверстова // Слово і час. — 2013. — № 5. — С. 125. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT selíverstovas neokremovzâtežittâ |
| first_indexed |
2025-07-10T23:45:06Z |
| last_indexed |
2025-07-10T23:45:06Z |
| _version_ |
1837305551683321856 |
| fulltext |
125Слово і Час. 2013 • №5
НЕ ОКРЕМО ВЗЯТЕ ЖИТТЯ
20 березня 2013 р. у Київському планетарії відбувся вечір-презентація нової книжки академіка
НАН України Івана Дзюби “Не окремо взяте життя”. Відкрив захід директор планетарію член-кор.
НАН України, професор Клим Чурюмов, який привітав шанувальників ученого з подією й зазначив:
“Це не мемуари – це вміння бачити життя, про яке так уміє сказати лише він”.
Модератором на вечорі виступив голова правління НСПУ Василь Баранов, який назвав книжку
цікавою з багатьох поглядів: зокрема, це відповідь на те, як людина, що виросла у зросійщеному
Донбасі, змогла залишитися патріотом з таким високим моральним імперативом.
Борис Олійник привітав І. Дзюбу із презентацією книжки, а також його дружину Марту Іванівну
із днем її народження та із золотим весіллям, яке відзначило їхнє подружжя, і наголосив, що такі
пари, котрі допомагають одне одному і в радості, й у прикрощах, трапляються в житті не часто.
І. Дзюба зізнався, що не дуже полюбляє презентації, про що знають і у видавництві: “Хочеться,
щоб це не перетворилося на соціальну рекламу, а стало невимушеною розмовою про історію
книжки”, – зазначив автор. – “Дехто вважає, що в книжці мало про себе, а більше про інших людей.
Але ж про себе я знаю більше, ніж хтось інший, і написав про те, що хотів, до того ж багато такого,
про що міг розповісти лише я”. Письменник згадав також про редакторів, зокрема про Юрія Медюка:
“Для мене дуже важливе слово, крізь яке я бачу людину, ситуацію тощо. Слово – народне, казенне,
новостворенене і т. д.”, – наголосив автор книжки.
Директор Інституту філософії НАН України Мирослав Попович зазначив, що автор презентованого
видання “дивиться не під ноги, а в обличчя людей, бачить їх. Це не мемуари, не спогади, а розповідь
про людей і різні місця. Це море, яке складається з окремих розрізнених струмочків”.
Валерій Шевчук зауважив, що глибокий зміст книжки починається ще з її обкладинки, а також
зізнався, що добре ставиться до спогадів, особливо таких людей, які не просто засвітилися в
житті, були молоді, дерзновенні, сміливі. “Генерація шістдесятників – явище не даремне. Вони
народилися в 30-ті, коли знищувалася українська інтелігенція, коли нашому народові довелося
багато вистраждати й вистояти, але вони наперекір усьому збулися. Їм послано цей вогонь
відродження”, – сказав Вал. Шевчук. Письменник висловив жаль з приводу того, що у книжці мало
сказано власне про шістдесятництво, хоча вся вона – про той світ, який оточував юнаків і дівчат,
котрі кинули виклик імперії зла.
Володимир Базилевський – поет, перекладач, культуролог – зауважив, що ця книжка – “поза
жанром вільного падіння (І. Бунін), багатовекторна й багатоаспектна: від учня до вченого. Автор
щирий у відкритості й демократичності, хоч і загадкова людина. Ця книга потужної духовності й
душевної людини”.
Доктор фіз.-мат. наук Максим Стріха сказав, що ця праця належить до другого покаяння, дітей
шістдесятників. Вона позажанрова, це історичне джерело, модель, спроектована на окрему країну.
Автор намагається говорити з тими, хто не знає чи вагається. М. Стріха побажав авторові сили й
наснаги.
Почесний президент НауКМА В’ячеслав Брюховецький розповів, що студентом конспектував
статті Дзюби, Сверстюка та ін., і зазначив: “Його книги творять одну зону, яка так потрібна сьогодні.
Він унікальна людина, яку характеризує фундаментальність у вік комп’ютерних технологій, і тому
НауКМА визнала І. Дзюбу своїм почесним професором як найпотужнішу постать у науці”.
Директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко наголосив, що Іван Михайлович
має не лише моральний авторитет, а й моральний імператив. Його книжка справді гідна похвали –
за унікальність мови її слід розписувати й уводити в мовний кадастр. “Настав останній Шевченків
рік, – нагадав П. Гриценко, – а його класична праця про Шевченка – це раритет, зокрема, розділ про
поему “Кавказ”, у якій він подав віднайдені факти з історії кавказької війни. Він дослідник-системник,
і це особливо важливо сьогодні”.
Сунь Ень (Гонконгський університет) – літератор, перекладач китайською Шевченка та
письменників радянської літератури, а також книжки І. Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?”,
лауреат державної літературної премії, художник – подарував авторові свій малюнок і пообіцяв, що
презентована книжка буде перекладена китайською, щоб її прочитали мільйони.
Студент Харківської юридичної академії Олексій Брусник, стипендіат фонду Л. Кучми, подякував
І. Дзюбі за його талант, скромність, та за те, що він завжди відстоював усе українське. З привітаннями
і квітами від Міністерства культури України виступив Євген Вотюк. Теплими словами автора
вітали екс-президент України Леонід Кучма, актор Тарас Денисенко, професор Петро Потічний,
гол. редактор видавництва “Либідь” Світлана Головко. Виступили також дружина Марта Іванівна,
донька Олена та внучка Івана Михайловича Оля.
Голова правління товариства “Знання” Василь Кушерець нагородив академіка пам’ятним знаком
“65 років тов. “Знання”, а також Л. Кучму, Б. Олійника та В. Кременя. Перед присутніми виступив
зразковий дитячий колектив “Ладоньки” Києво-Святошинського району.
Іван Дзюба висловив вдячність за всі вітання та запевнив, що попереду – велика робота –
написання четвертої дії.
Світлана Селіверстова
Отримано 1 квітня 2013 р. м. Київ
|