Наші презентації
Таїни художнього тексту: Зб. наук. пр.;
Збережено в:
Дата: | 2013 |
---|---|
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2013
|
Назва видання: | Слово і Час |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/146938 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Наші презентації // Слово і Час. — 2013. — № 6. — С. 18,27,80,92,126. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-146938 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1469382019-02-13T01:23:25Z Наші презентації Наші презентації Таїни художнього тексту: Зб. наук. пр.; Тарахан-Береза З. П. “Заворожи мені, волхве…”: Тарас Шевченко і Михайло Щепкін; Кур’єр Кривбасу. – 2013. – Квітень – травень – червень. – №281 – 282 – 283; Віталій Григорович Дончик; Віталій Дончик. Неминуче й неминуще: літературні досліди і хроніки. 2013 Article Наші презентації // Слово і Час. — 2013. — № 6. — С. 18,27,80,92,126. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/146938 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Наші презентації Наші презентації |
spellingShingle |
Наші презентації Наші презентації Наші презентації Слово і Час |
description |
Таїни художнього тексту: Зб. наук. пр.; |
format |
Article |
title |
Наші презентації |
title_short |
Наші презентації |
title_full |
Наші презентації |
title_fullStr |
Наші презентації |
title_full_unstemmed |
Наші презентації |
title_sort |
наші презентації |
publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
publishDate |
2013 |
topic_facet |
Наші презентації |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/146938 |
citation_txt |
Наші презентації // Слово і Час. — 2013. — № 6. — С. 18,27,80,92,126. — укp. |
series |
Слово і Час |
first_indexed |
2025-07-11T00:58:57Z |
last_indexed |
2025-07-11T00:58:57Z |
_version_ |
1837310202014072832 |
fulltext |
Слово і Час. 2013 • №618
Таїни художнього тексту: Зб. наук. пр. – Донецьк:
Вид- во ДНУ, 2012. – Вип. 14. – 152 с.
У статтях, які ввійшли до наукового збірника,
ідеться про нове прочитання творів письменників-
класиків. Автори розглядають актуальні проблеми
поетики художнього тексту їхніх творів на межі
ХХ – ХХІ ст., зокрема концепцію світу й людини в
художньому континуумі письменника, характер її
художнього осмислення, питання індивідуальної
поетики тексту (своєрідності жанру, хронотопу,
літературного діалогу, психологізму, мотивів
тощо).
С.С.
27Слово і Час. 2013 • №6
Тарахан-Береза З. П. “Заворожи мені, волхве…”:
Тарас Шевченко і Михайло Щепкін. – К.:
Мистецтво, 2012. – 352 с., іл.
Науково-популярне видання Зінаїди Тарахан-Берези,
провідного наукового співробітника Шевченківського
національного заповідника, кандидата філології, заслуженого
працівника культури України , лауреата премії імені
В. Вернадського, що вийшло друком за державною програмою
“Українська книга” 2012 року, присвячено 200-літньому ювілею
Тараса Шевченка та 225-літтю Михайла Щепкіна. Книжка
збагачує шевченкознавство цікавим аспектом: авторка на
основі науково-історичних документів здійснила оригінальне
дослідження живописного твору Т. Г. Шевченка “Портрет
Михайла Щепкіна”. Ця картина, а також портрет юного
Шевченка, інші документальні раритети публікуються в Україні
вперше (майже всі вони розшукані авторкою в державних та
приватних архівах, численних музеях України й зарубіжжя).
Працюючи над атрибуцією портрета М. Щепкіна, З. Тарахан-
Береза не лише остаточно встановила його оригінальність, час
створення, авторство Т. Шевченка та особу портретованого, а
й зовсім по-іншому подивилася на постать видатного актора
та на його взаємозв’язки з Україною, розкрила невідомі досі
сторінки його життя і творчості, побачила в ньому не лише
російського (як одностайно стверджували до цього часу всі
вітчизняні та зарубіжні видання), а й українського актора,
котрий разом із І. Котляревським та Г. Квіткою-Основ’яненком
стояв біля витоків національного театру. Це шевченкознавче,
мистецтвознавче й театрознавче дослідження складається
з розділів “Без волі немає долі”, “Талант істинно народний”,
“Батьку, брате мій рідний”, “Таємниця одного портрета”, а
також подяки науковим установам та музеям, приватним
особам . Видання доповнене малярською спадщиною
Шевченка.
Слово і Час. 2013 • №680
КУР’ЄР КРИВБАСУ. – 2013. — КВІТЕНЬ –
ТРАВЕНЬ – ЧЕРВЕНЬ. – №281-282-283
У другому числі 2013 р. журнал у розділі ПРОЗА публікує
глави з роману Теодозії Зарівни “Забавки для хлопців” та
повість-казку Івана Андрусяка “Третій сніг”.
УНІВЕРС містить фрагмент із роману французького
письменника-романіста Луї-Фердінана Селіна “Смерть у
кредит” під умовною назвою “Легенда про короля Крогольда”
(пер. Романа Осадчука) та “Історії самотності” грецької
письменниці Євгенії Факіну зі зб. “Марнославство саду”
(пер. Ганни Гаспарян). У рубриці “One Drink Date: коктейль
з американської культури” публікуються оповідання Джумпи
Лагірі під загальним заголовком “Рідні, але незнайомі” із
передмовою авторки перекладів Наталії Бідасюк.
У ПОЕЗІЇ опубліковано сонети Емми Андієвської з нової
збірки “Бездзигарний час” та добірку віршів Оксани Куценко
під назвою “Дайвінг”. Поезія з розділу УНІВЕРС представлена
творами Єжи Фіцовського “Із золотої колекції польської поезії”
(пер. Ігоря Пізнюка) та Хани Левіної “Гендер? Так, але не
тільки” (пер. з їдиш та передмова Валерії Богуславської).
У ВИТОКАХ – продовження роману Юрія Косача “Сузір’я
лебедя” та розділи із майбутньої книжки Володимира
Панченка “Молоді літа Миколи Зерова”.
SCRIPTIBLE містить “Розповіді літературного слідопита”
Григорія Зленка про події з життя Тараса Шевченка та
подорож Ніни Грибоєдової Україною, роздуми Мар’яни Гірняк
“Повернення додому” про нову книжку Миколи Ільницького
“Вересневі відлуння”. Тадей Карабович у статті “Стежка
минулого як спроба сповіді” пише про нове видання поезій
та прозо-поеми Богдана Бойчука, а Ігор Павлюк (“Координати
майбутнього, або Код розуміння”) розмірковує над “Меридіаном
розуміння” Дмитра Дроздовського. Михайло Слабошпицький
(“Назавжди лишився молодим”) аналізує нещодавно видане
повне зібрання спадщини Леоніда Кисельова, а Роксоляна
Свято – книжку романізованих біографій Віктора Домонтовича
(“І Петров, і Бер, і Домонтович”). Олег Коцарев у рубриці
“Нові автори нового століття” знайомить із добіркою поезій
Юлії Мусаковської “Nемовчання”, а Володимир Вакуленко-К.
(рубрика “Рок-магістраль”) у статті “Музика, яка не кремується”
пише про історію виникнення та творчість гурту “Крематорій”,
про їхнього лідера Армена Григоряна, перекладає тексти його
пісень під заголовком “Реабілітована відьомська інквізиція”.
В. Л.
Слово і Час. 2013 • №692
Віталій Григорович Дончик / Авт. вступ. ст.
П. Іванишин; укл. бібліогр. покаж. Л. П. Сокіл,
Т. В. Посудневська. – К.: Академперіодика, 2012.
– 104 с.
У книжці висвітлено основні сторінки життя відомого
українського критика, літературознавця, доктора філологічних
наук, професора, академіка НАН України, заслуженого
діяча науки і техніки , лауреата Національної премії
ім . Т. Г. Шевченка , Республіканської премії в галузі
літературно-мистецької критики ім. О. Білецького та Премії
ім. І. Франка НАН України Віталія Дончика.
Відкривається вступним словом П. Іванишина “Наскрізна
ідея – національна”, де він аналізує основні напрямки
наукових інтересів ювіляра, зокрема це історія української
літератури, літпроцес ХХ – ХХІ ст., літературна критика та ін.
Книжка містить такі розділи: “Основні дати життя та
діяльності В. Г. Дончика”, “Література про життя та діяльність”,
“Хронологічний покажчик друкованих праць” та “Іменний
покажчик”.
С. С.
Слово і Час. 2013 • №6126
Віталій Дончик. Неминуче й неминуще:
Літературні досліди і хроніки. – К.: Наукова
думка, 2012. – 863 с.
До нової книжки знаного вченого, літературного критика,
академіка НАН України Віталія Дончика ввійшли статті
про історію літератури сьогодні, літературні дискусії ХХ ст.
і національне питання, постмодернізм і його український
варіант, історію літератури, якої ще не було, штрихи і знаки
до літпроцесу ХХ ст., сторінки історії Інституту літератури
ім. Т. Г. Шевченка, 1920 – 1930 рр., повість 1970-х рр.,
поетичний реалізм, діалог про оповідання 80-х, критика
критики 1969 – 1989 рр.
Автор у своїх “Хроніках з уболіванням” розповідає й аналізує
роки на посаді головного редактора журналу “Слово і Час”
(1990 – 2000), про “цікаву й показову, складну й драматичну
“хронологію” життя перших 10-и років незалежності –
суспільного, наукового, літературного…”.
Він уболіває за рідне слово і вважає, що той, хто проти
нашої мови – проти нашого права бути.
У розділі “Портрети й профілі” йдеться про феномен
Шевченка, який у своїй поезії, пророцтвах і присудах,
молитвах і одкровеннях, сумнівах і противенствах, вибухах
почуттів і притишеній мові завжди сповідує “найвищі закони
добра, любові, свободи, краси, закон Бога, якому звірявся,
на якого нарікав і не нарікав, якого благав, звертаючись
упрост, не на колінах, особливо ведучи свою зболілу синівську
розмову про Україну, її долю”; про Петра Панча 20-х, “відчуття
кореня і цвіту” О. Гончаром, Павла Загребельного, який
завжди “проти посередності та безликості”, роман “Вир”,
“любов і біль” Григора Тютюнника та спогад про нього,
який залишив слід у серці автора, під знаком Івана Дзюби,
Івана Чендея, Анатолія Мороза, Миколи Жулинського,
Віктора Костюченка, кілька штрихів про далекого і близького
дослідника з Канади Олега Ільницького, шістдесятників, інших
непересічних людей, з якими автор живе пліч-о-пліч і творить
науку й історію держави.
А ще етюди пам’яті: В. Земляк, Є. Гуцало, Л. Новиченко,
Л. Коваленко, Ю. Івакін, О. Лук’яненко, А. Погрібний.
Дуже цікаво автор пише про двотомник Предстоятеля
Української православної церкви Святійшого Патріарха
Київського і всієї України-Русі Філарета та його “слово проти
сумніву”.
З публіцистичного доробку кін. 1990 – поч. 2000-х рр.:
В. Дончик ставить десять запитань і прагне знайти відповідь
на них.
Завершують книжку автобіографічне та інтерв’ю різних
років про створення Демократичної Партії України, роботу
зав. відділу літератури ХХ ст. Інституту та гол. редактора
журналу “Слово і Час” у роки національного піднесення,
українських шістдесятників – покоління митців і політиків,
альма-матер – КДУ імені Тараса Шевченка, академію, Інститут
літератури, нагороди, лекції у вишах, творчі захоплення,
сучасні літературні тенденції і критику…
Віталій Дончик щиро вболіває за долю України, створення
її нової економіки, формування й утвердження нації, і
переконаний, що державна увага й підтримка національної
духовності вкрай необхідна. Свою книжку він завершує
“оптимістичним опісля” й надією на те, що “…з попелу здадем
народжуватися вогонь. І птах Фенікс – то, вірю, про Україну”.
С. С.
|