Компресійно-токсична нейропатія периферичної гілки трійчастого нерва у людини

Помилки при стоматологічних ендодонтичних маніпуляціях можуть призводити до небажаних контактів ендогерметику з нижнім альвеолярним нервом, що зумовлює розвиток компресійно-токсичної нейропатії. У групі із 43 пацієнтів досліджувалися характеристики ЕМГ-реакцій, що викликались електричним подразнення...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Політун, А.М., Значкова, О.А., Костюк, Т.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2013
Schriftenreihe:	Нейрофизиология
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/148092
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Компресійно-токсична нейропатія периферичної гілки трійчастого нерва у людини / А.М. Політун, О.А. Значкова, Т.М. Костюк // Нейрофизиология. — 2013. — Т. 45, № 3. — С. 243-247. — Бібліогр.: 18назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-148092
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1480922019-02-17T01:26:27Z Компресійно-токсична нейропатія периферичної гілки трійчастого нерва у людини Політун, А.М. Значкова, О.А. Костюк, Т.М. Помилки при стоматологічних ендодонтичних маніпуляціях можуть призводити до небажаних контактів ендогерметику з нижнім альвеолярним нервом, що зумовлює розвиток компресійно-токсичної нейропатії. У групі із 43 пацієнтів досліджувалися характеристики ЕМГ-реакцій, що викликались електричним подразненням згаданого нерва в області ментального отвору та відводилися від підборідного м’яза і кругового м’яза рота. Такі відповіді розглядаються як рефлекторні реакції, викликані активацією аферентних волокон гілки трійчастого нерва, переключенням активності на ядро лицьового нерва та надходженням еферентної активності до м’язів по гілці останнього. У пацієнтів з нейропатичними змінами латентні періоди аналізованої ЕМГ-відповіді істотно перевищували такі в групі контролю, тоді як амплітуда цих відповідей була зниженою. Комплексне патогенетичне лікування призводило до певної нормалізації згаданих показників, причому позитивні зміни були виразнішими у пацієнтів, котрі зверталися до клініки в ранні терміни розвитку нейропатії. 2013 Article Компресійно-токсична нейропатія периферичної гілки трійчастого нерва у людини / А.М. Політун, О.А. Значкова, Т.М. Костюк // Нейрофизиология. — 2013. — Т. 45, № 3. — С. 243-247. — Бібліогр.: 18назв. — укр. 0028-2561 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/148092 616.833.156-02:616.314-74:615.46 uk Нейрофизиология Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Помилки при стоматологічних ендодонтичних маніпуляціях можуть призводити до небажаних контактів ендогерметику з нижнім альвеолярним нервом, що зумовлює розвиток компресійно-токсичної нейропатії. У групі із 43 пацієнтів досліджувалися характеристики ЕМГ-реакцій, що викликались електричним подразненням згаданого нерва в області ментального отвору та відводилися від підборідного м’яза і кругового м’яза рота. Такі відповіді розглядаються як рефлекторні реакції, викликані активацією аферентних волокон гілки трійчастого нерва, переключенням активності на ядро лицьового нерва та надходженням еферентної активності до м’язів по гілці останнього. У пацієнтів з нейропатичними змінами латентні періоди аналізованої ЕМГ-відповіді істотно перевищували такі в групі контролю, тоді як амплітуда цих відповідей була зниженою. Комплексне патогенетичне лікування призводило до певної нормалізації згаданих показників, причому позитивні зміни були виразнішими у пацієнтів, котрі зверталися до клініки в ранні терміни розвитку нейропатії.
format	Article
author	Політун, А.М. Значкова, О.А. Костюк, Т.М.
spellingShingle	Політун, А.М. Значкова, О.А. Костюк, Т.М. Компресійно-токсична нейропатія периферичної гілки трійчастого нерва у людини Нейрофизиология
author_facet	Політун, А.М. Значкова, О.А. Костюк, Т.М.
author_sort	Політун, А.М.
title	Компресійно-токсична нейропатія периферичної гілки трійчастого нерва у людини
title_short	Компресійно-токсична нейропатія периферичної гілки трійчастого нерва у людини
title_full	Компресійно-токсична нейропатія периферичної гілки трійчастого нерва у людини
title_fullStr	Компресійно-токсична нейропатія периферичної гілки трійчастого нерва у людини
title_full_unstemmed	Компресійно-токсична нейропатія периферичної гілки трійчастого нерва у людини
title_sort	компресійно-токсична нейропатія периферичної гілки трійчастого нерва у людини
publisher	Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
publishDate	2013
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/148092
citation_txt	Компресійно-токсична нейропатія периферичної гілки трійчастого нерва у людини / А.М. Політун, О.А. Значкова, Т.М. Костюк // Нейрофизиология. — 2013. — Т. 45, № 3. — С. 243-247. — Бібліогр.: 18назв. — укр.
series	Нейрофизиология
work_keys_str_mv	AT polítunam kompresíjnotoksičnanejropatíâperiferičnoígílkitríjčastogonervaulûdini AT značkovaoa kompresíjnotoksičnanejropatíâperiferičnoígílkitríjčastogonervaulûdini AT kostûktm kompresíjnotoksičnanejropatíâperiferičnoígílkitríjčastogonervaulûdini
first_indexed	2025-07-12T18:13:51Z
last_indexed	2025-07-12T18:13:51Z
_version_	1837465900101402624
fulltext	NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2013.—T. 45, № 3 243 УДК 616.833.156-02:616.314-74:615.46 А. М. ПОЛІТУН1, О. А. ЗНАЧКОВА2, Т. М. КОСТЮК2 КОМПРЕСІЙНО-ТОКСИЧНА НЕЙРОПАТІЯ ПЕРИФЕРИЧНОЇ ГІЛКИ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА У ЛЮДИНИ Надійшла 15.03.13 Помилки при стоматологічних ендодонтичних маніпуляціях можуть призводити до не- бажаних контактів ендогерметику з нижнім альвеолярним нервом, що зумовлює роз- виток компресійно-токсичної нейропатії. У групі із 43 пацієнтів досліджувалися ха- рактеристики ЕМГ-реакцій, що викликались електричним подразненням згаданого не- рва в області ментального отвору та відводилися від підборідного м’яза і кругового м’яза рота. Такі відповіді розглядаються як рефлекторні реакції, викликані активацією аферентних волокон гілки трійчастого нерва, переключенням активності на ядро ли- цьового нерва та надходженням еферентної активності до м’язів по гілці останнього. У пацієнтів з нейропатичними змінами латентні періоди аналізованої ЕМГ-відповіді істотно перевищували такі в групі контролю, тоді як амплітуда цих відповідей була зниженою. Комплексне патогенетичне лікування призводило до певної нормалізації зга- даних показників, причому позитивні зміни були виразнішими у пацієнтів, котрі зверта- лися до клініки в ранні терміни розвитку нейропатії. КЛЮЧОВІ СЛОВА: трійчастий нерв, нижній альвеолярний нерв, ендодонтичні втру- чання, компресійно-токсична невропатія, стимуляційна електронейроміографія. 1 ПВНЗ «Київський медичний університет УАНМ» (Україна). 2 Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, Київ (Україна). Ел. пошта: elena_chaika2008@mail.ru (О. А. Значкова). Це викликає низку фізіологічних і морфологічних змін у тканинах обличчя та органах порожнини рота [7, 8]. Для адекватної оцінки ступеню структурно- функціональних порушень в умовах нейропа- тичних змін у нижньому альвеолярному нерві та прогнозування результатів лікування доцільною є комбінація клініко-рентгенологічного та електронейроміографічного (ЕНМГ-) обстеження пацієнтів [9]. Наскільки нам відомо, останній підхід при невропатичних ураженнях гілок трійчастого нерва, незважаючи на широку розповсюдженість таких уражень, використовувався в Україні досить обмежено. МЕТОДИКА За період 2009–2012 рр. у Стоматологічному медичному центрі НМУ ім. О. О. Богомоль- ця нами було обстежено 43 особи (клінічна гру- па) з діагнозом компресійно-токсична нейропатія нижнього альвеолярного нерва, що виникла внаслідок ускладнень при пломбуванні корене- вих каналів зубів нижньої щелепи. Контрольну ВСТУП Ураження периферичних гілок трійчастого нерва посідають провідне місце серед неврологічних розладів щелепно-лицевої ділянки у людини [1, 2]. Такі ураження є, на жаль, непоодиноким ре- зультатом певних помилок при стоматологічних лікувальних втручаннях. Особливості анатомічного співвідношення коренів зубів нижньої щелепи з нижньощелепним каналом та помилки на етапах ендодонтичних маніпуляцій можуть спричинюва- ти небажане виведення пломбувального матеріалу в губчату речовину кісткової тканини нижньої ще- лепи (просвіт каналу нижньої щелепи) та до зони ментального отвору (рис. 1) [3, 4]. Контакти ендо- герметику з нижнім альвеолярним нервом зумов- люють тривале компресійне та хімічне подразнен- ня нервових волокон, що призводить до розвитку компресійно-токсичної нейропатії з різним сту- пенем розладів функцій нервового апарату [5, 6]. NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2013.—T. 45, № 3244 А. М. ПОЛІТУН, О. А. ЗНАЧКОВА, Т. М. КОСТЮК групу було сформовано із 10 осіб без клінічних ознак такої патології. У складі основної групи було виділено дві підгрупи. До складу першої з них віднесли 26 осіб (60.5 %), які зверталися по медичну допомогу в гострий період захворювання (менше одного місяця). До складу другої підгрупи ввійшло 17 пацієнтів (39.5 %) із пізніми термінами звернення щодо проявів клінічних ознак нейропатії (декілька місяців від моменту пломбування корене- вих каналів зубів). Усі хворі були обстежені в умо- вах центру; їм було надано комплексне патогене- тичне лікування, яке включало в себе хірургічні, терапевтичні та фізіотерапевтичні заходи. ЕНМГ-реєстрації проводили з використан- ням комп’ютеризованого комплексу “Reporter” (“Esaotebiomedika”, Італія). Чашоподібні сріб- ні монополярні електроди (діаметр контактів 2.5 мм) для стимуляції нижнього альвеолярно- го нерва та відведення ЕМГ-відповідей підборід- ного м’яза та кругового м’яза рота заповнювали струмопровідною пастою та фіксували клейкою стрічкою на відповідних точках нижньої щеле- пи (стимулюючий – в області ментального отво- ру, а відвідний – під нижньою губою зі зміщен- ням на 10–15 мм щодо середньої лінії) (рис. 2, А). Другим електродом для стимуляції нерва слу- гувала срібна пластинка досить великих розмірів (30×40 мм) з марлевою прокладкою, змоченою фі- зіологічним розчином; цю пластину м’яко фіксу- вали на шкірі іпсилатерального плеча. Референт- ним електродом при відведенні ЕМГ-відповіді була кліпса, фіксована на мочці іпсилатерального вуха; попередньо її контактну поверхню також по- кривали струмопровідною пастою. Симетричний комплекс стимулюючих та відвідних електродів міг бути розміщений на відповідних ділянках здо- рового боку. Тривалість прямокутних стимулів складала 0.5 мс; їх амплітуду поступово підвищу- вали до виникнення у зоні подразнення мінімаль- них больових відчуттів, які швидко зникали після припинення стимуляції. Вим ірювали л атентний пер іод (ЛП) зареєстрованих ЕМГ-відповідей підборідного та кругового м’язів (як інтервал між артефактом стимуляції та початком першої фази потенціалу, що реєструвався) та повну амплітуду (від піка до піка) вказаних відповідей (рис 1, В). ЕНМГ-дослідження пацієнтів повторювали з інтервалом три, шість місяців та один рік у процесі спостереження. Числові дані було піддано загальноприйнятій обробці з використанням t-критерію Ст’юдента для визначення вірогідності міжгрупових відмінностей. Р и с 1. Фрагмент ортопантомограми однієї з пацієнток. Виведення ендогерметику в губчату речовину кісткової тканини в перебігу ендодонтичного лікування зуба нижньої щелепи. А Б Р и с 2. Розташування локусів стимуляції і відведення (А, 1 та 2 відповідно) та приклад ЕМГ-реакції, викликаної подразненням нижнього альвеолярного нерва в одного з пацієнтів (Б). 200 мкВ 3 мс 1 2 NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2013.—T. 45, № 3 245 РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Стимуляція нижнього альвеолярного нерва в облас- ті ментального отвору нижньої щелепи виклика- ла в точці відведення двофазну (негативність–по- зитивність) ЕМГ-відповідь загальною тривалістю 3–4 мс. Початкова фаза такої реакції в більшості випадків мала виразні ознаки двокомпонентності (рис. 2, Б). У деяких випадках ЕМГ-реакція почина- лася з невеликого позитивного відхилення. В групі контролю середній ЛП вказаної відповіді складав 7.40 ± 0.21 мс (рис. 3, А). Така досить добре син- хронізована ЕМГ-реакція могла супроводжуватися пізніми (ЛП 25–30 мс) тривалими асинхронними коливаннями невеликої амплітуди. Описані вище характеристики зареєстрованої по- чаткової ЕМГ-відповіді дають підстави розглядати її як олігосинаптичну рефлекторну реакцію, викли- кану збудженням аферентних волокон нижнього альвеолярного (нижньощелепного) нерва, тобто ІІІ гілки трійчастого (V черепномозкового) нерва [10]. Ця аферентна активність зазнає в стовбурі мозку переключення на ядро лицьового (VII черепномоз- кового) нерва, з якого еферентна активність про- водиться до підборідного м’яза та кругового м’яза рота [11–13]. Не виключено, що деяку роль у фор- муванні таких відповідей може відігравати синап- тична передача активності безпосередньо на мотор- ні складові ядра трійчастого нерва, хоча відомо, що еферентні шляхи даного ядра проектуються на інші м’язи обличчя [12, 13]. Тривалість проведен- ня еферентної активності по відповідній гілці ли- цьового нерва плюс затримку, пов’язану з процесом нервово-м’язової передачі, можна оцінити як близь- ку до 3–3.5 мс [11]. Розглянута нами рефлекторна ЕМГ-реакція, очевидно, певною мірою близька до такої, що викликається стимуляцією іншої сенсор- ної гілки трійчастого нерва та є електрографічним еквівалентом рефлексу миготіння ока. Обидві зга- дані реакції складаються із раннього дискретного та пізнього асинхронного компонентів [12, 14]. Результати відведення ЕМГ-відповідей від під- борідного та кругового м’язів у пацієнтів першої підгрупи свідчили про те, що в гострий період роз- витку ускладнень пломбування кореневих каналів зубів нижньої щелепи параметри цих реакцій за- знавали істотних змін. Середня амплітуда даного ЕМГ-потенціалу була вірогідно меншою, а ЛП – більшим, ніж відповідні значення в групі контр- олю. Перевищення ЛП при первинному зверненні КОМПРЕСІЙНО-ТОКСИЧНА НЕЙРОПАТІЯ ПЕРИФЕРИЧНОЇ ГІЛКИ 0 0.1 0.2 0.3 0.4 0.5 0.6 0.7 0.8 0.9 мВ 0 1.0 2.0 3.0 4.0 5.0 6.0 7.0 8.0 9.0 10.0 А мс 1 1 2 2 Перв. Перв.3 36 612 міс. 12 міс.Контр. Контр. Б Р и с. 3. Діаграми середніх значень латентного періоду (А, мс) та амплітуди (Б, мВ) ЕМГ-відповідей, викликаних подразненням нижнього альвеолярного нерва. Перв. – дані первинного обстеження пацієнтів; 3, 6 та 12 міс – терміни обстежень після вказаного вище; Контр. – дані щодо контрольної групи; 1 та 2 – дані для першої та другої груп пацієнтів (докладні пояснення в тексті). Наведені значення середніх та похибок середнього; зірочками позначені випадки вірогідних (P < 0.05) різниць щодо контрольних значень. * * * * * * * * NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2013.—T. 45, № 3246 А. М. ПОЛІТУН, О. А. ЗНАЧКОВА, Т. М. КОСТЮК пацієнтів складало в середньому 11.1 % середньо- го значення в нормі (Р < 0.05; рис. 3, А); середня ж амплітуда ЕМГ-відповіді була більш ніж на чверть нижчою (71.8 %; Б). Такі порушення були очевид- ними ознаками розвитку нейропатичних змін у під- борідному нерві. Можна було вважати, що вони пов’язані з переважним ураженням товстих швид- копровідних сенсорних волокон даної гілки трій- частого нерва. Ураження еферентних шляхів (воло- кон лицьового нерва) є маловірогідним, оскільки відповідна гілка згаданого нерва проходить вище і не повинна зазнавати негативних впливів. Комплексне патогенетичне лікування зумовлю- вало досить чітку позитивну динаміку вказаних вище параметрів ЕМГ-відповіді підборідного та кругового м’язів. Через 12 місяців після початку такого лікування середня амплітуда розглянутого потенціалу у пацієнтів першої підгрупи залиша- лася дещо нижчою, ніж у нормі, але різниця була вже невірогідною (Р > 0.05; рис. 3, А). Середнє ж значення ЛП у згаданий термін перевищувало відповідну величину в групі контролю менше ніж на 3 % (Р > 0.05; Б). У другій підгрупі пацієнтів (тих, хто зверталися за допомогою із запізненням на декілька місяців) ситуація була помітно відмінною. Середній ЛП ЕМГ-потенціального, відведених від підборідного м’яза, у цих осіб на момент звернення був май- же на 17 % тривалішим, ніж відповідне значен- ня в групі контролю, і демонстрував дуже слаб- ку (невірогідну) тенденцію до зменшення в період лікування. Через 12 місяців після звер- нення середній ЛП ЕМГ-відповідей в осіб другої підгрупи все ще помітно перевищував значення в нормі (рис. 3, А). У той же час треба відмітити, що середня амплітуда згаданої відповіді у пацієнтів другої підгрупи на момент звернення майже не відрізнялася від середнього значення в групі кон- тролю і цей параметр демонстрував досить слаб- ку тенденцію до змін протягом 12 місяців (Б). У тих, хто звернулися за допомогою в ранні терміни розвитку нейропатії, показники ЕНМГ демонстру- вали більші зміни, ніж у пацієнтів, які звернулися за допомогою пізніше. Це є свідченням інтенсивної реакції організму на гостру травму нервових воло- кон у результаті компресійної та токсичної дії ендо- герметику, що надійшов із кореневого каналу. Згідно з даними численних досліджень, усі матеріали, які використовують для обтурації коре- невих каналів, здатні подразнювати періапікальні тканини, якщо герметик виходить за межі апікального отвору [2, 5, 6]. Більшість силерів, які застосовують у сучасній ендодонтії, є токсичними щодо тканин, оточуючих корінь зуба, і, зрозуміло, щодо тканин альвеолярних нервів. Найбільшу токсичність мають формалінвмісні ендогерметики [3, 15, 16]. Повторне обстеження через три місяці після по- чатку комплексного лікування виявило позитив- ну динаміку у 22 пацієнтів (84.6 %) першої та у 10 пацієнтів (58.8 %) другої підгруп. Своєчасне проведення комплексу лікувальних заходів зумов- лювало зниження інтенсивності больового синдро- му, покращення функції нижньої губи, зменшення ступеня парестетичних відчуттів. Рання діагностика порушень провідності по не- рвових волокнах дозволяє своєчасно розпочати лікування. Це, в свою чергу, зменшує інтенсивність неврологічних проявів та попереджує залишкові явища нейропатії. Аналіз даних динамічного клінічного обстеження хворих, статистично вірогідних змін суб’єктивної оцінки відчуттів парестезії та вираженості больового синдрому по- казав наявність певної невідповідності між даними клінічного та ЕНМГ-обстеження. Функціональні показники демонстрували повільнішу тенденцію до покращення, ніж клінічна картина в аналогічний період спостереження. Зниження інтенсивності клінічних проявів нейропатії, скоріш за все, відбувається не тільки завдяки відновленню провідності по уражених нервових волокнах, але й за рахунок перехресної іннервації підборідного м’яза нервовими волокнами протилежного боку, відновлення функцій нервових закінчень, навколо- судинних сплетінь та компенсаторних змін у веге- тативних центрах. Периферичні нейропатії гілок трійчастого нерва при їх довготривалому перебігу призводять до пси- хологічної, а потім і до фізіологічної дезадаптації пацієнта, розвитку депресії, втрати працездатності, зниження якості життя [17]. Вираженість функціональних порушень перифе- ричних гілок трійчастого нерва залежить від рівня і ступеня структурних змін у цих нервових струк- турах. Для оцінки структурно-функціональних змін у даних нервах метод стимуляційної ЕНМГ є без- умовно доцільним [18]. Неінвазивність та безпеч- ність цього методу для пацієнтів дає можливість проведення відповідного обстеження в осіб різних вікових груп, у тому числі дітей та вагітних. Використання ЕНМГ дозволяє отримува- ти об’єктивні первинні оцінки стану нерва, NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2013.—T. 45, № 3 247 КОМПРЕСІЙНО-ТОКСИЧНА НЕЙРОПАТІЯ ПЕРИФЕРИЧНОЇ ГІЛКИ здійснювати динамічне спостереження за ре- зультатами лікування із застосуванням сучасних лікарських засобів на різних етапах реабілітації та обґрунтовано прогнозувати ефективність тако- го лікування. Від усіх пацієнтів, проінформованих щодо завдань і ме- тодів дослідження, була отримана письмова згода на участь у ньому. Автори даної роботи – А. М. Політун, О. А. Значкова та Т. М. Костюк – підтверджують, що у них є відсутнім кон- флікт інтересів. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. В. Е. Гречко, М. Н. Пузин, А. В. Степанченко, Одонтогенные поражения системы тройничного нерва, Изд-во Ун-та дружбы народов, Москва (1988). 2. В. А. Карлов, “Лицевые боли, диагноз и терапия”, Клин. медицина, 69, № 5, 109-113 (1991). 3. О. Д. Головчанська, Тяжкі ускладнення пломбування кореневих каналів зубів, причини виникнення, особливості клініки, лікування та попередження, Автореф. дис. … канд. мед. наук, Київ (2006). 4. Л. А. Григорьянц, В. А. Бадалян, М. В. Томазов, “Клиника, диагностика и лечение больных с выведенным пломбировочным материалом за пределы корня зуба”, Клин. стоматология, 17, № 1, 38-41 (2001). 5. А. М. Політун, Т. К. Бешарова, О. Д. Головчанська, Г. В. Левченко, “Виведення пломбувальних матеріалів за межі кореневих каналів зубів як тяжке ускладнення ендодонтичного лікування”, Вісн. Укр. ендодонт. асоц., 3, № 2, 4-5 (2007). 6. В. А. Маланчук, В. И. Цимбалюк, Н. А. Сапон, “Особенности развития прозопалгии при компрессии ветвей тройничного нерва травматического генеза”, Укр. нейрохірург. журн., № 4, 97-99 (2002). 7. В. В. Могила, Г. Н. Фомин, “Особенности компрессионных невропатий периферических нервов”, Укр. нейрохірург. журн., № 3, 11-12 (2002). 8. К. Я. Оглезнев, Ю. А. Григорян, С. А. Шестериков, Патофизиологические механизмы возникновения и методы лечения лицевых болей, Наука, Новосибирск (1990). 9. М . С . Матро с -Таранец , Эл е кт р ом и о г р а ф и я в стоматологии, ДонГМУ, Донецк (1997). 10. Р. Д. Синельников, Я. Р. Синельников, Атлас анатомии человека, Медицина, Москва (1996). 11. D. M. Ma and J. A. Livenson, Nerve Conduction Handbook, F. A. Davis, Philadelphia (1983). 12. M. D. Dumitru, and J. Zwarts, “Special nerve conduction techniques,” in: Electrodiagnostic Medicine, Hanley & Belfus (2001), рр. 225-256. 13. K. M. Rösler, S. W. Hess, and U. D. Schmidt, “Investigation of facial motor pathways by electrical and magnetic stimulation: Sites and mechanisms of excitation,” J. Neurol., Neurosurg., Psychiat., 52, 1149-1156 (1989). 14. J. Kimura, Electrodiagnosis in Diseases of Nerve and Muscle: Principles and Practice, F. A. Davis, Philadelphia (1989). 15. В. С. Астахова, Л. М. Панченко, А. Д. Головчанская, “Применение методики клонирования клеток стромы костного мозга человека для изучения (in vitro) прямого действия эндогерметиков”, Ann. Mechnikov Inst . , № 4, 38-44 (2006). 16. Е. В. Боровский, Л. Ю. Мылзенова, “Отказ от пломбирования корневого канала одной пастой – неотложная задача эндодонтии”, Клин. стоматология, 16, № 4, 18-20 (2000). 17. М. П. Пузин, Нейростоматологические заболевания , Медицина, Москва (1997). 18. О. Gavilon, C. Gavilon, and M. S. Sarria, “Facial e lec t roneurography: Resu l t s on normal humans ,” J. Laringol. Otol., 99, 1085-1088 (1985).

Компресійно-токсична нейропатія периферичної гілки трійчастого нерва у людини

Institution

Ähnliche Einträge