Показники когерентності ЕЕГ-ритмів у перебігу когнітивної активності як маркери креативності мислення: гендерна специфіка
На основі результатів психологічного тестування чоловіків та жінок віком 18–21 рік було поділено на чотири групи осіб із низькою та високою продуктивністю дивергентного (креативного, нерутинного) мислення (n від 18 до 33). Результати реєстрації ЕЕГ (19 відведень) були використані для розрахунку ко...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
2016
|
| Назва видання: | Нейрофизиология |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/148335 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Показники когерентності ЕЕГ-ритмів у перебігу когнітивної активності як маркери креативності мислення: гендерна специфіка / І.Я. Коцан, Н.О. Козачук, І.П. Кузнєцов, А.І. Поручинський // Нейрофизиология. — 2016. — Т. 48, № 4. — С. 305-314. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-148335 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1483352019-02-19T01:29:41Z Показники когерентності ЕЕГ-ритмів у перебігу когнітивної активності як маркери креативності мислення: гендерна специфіка Коцан, І.Я. Козачук, Н.О. Кузнєцов, І.П. Поручинський, А.І. На основі результатів психологічного тестування чоловіків та жінок віком 18–21 рік було поділено на чотири групи осіб із низькою та високою продуктивністю дивергентного (креативного, нерутинного) мислення (n від 18 до 33). Результати реєстрації ЕЕГ (19 відведень) були використані для розрахунку коефіцієнтів когерентності коливань дельта-, тета-, альфа1-, альфа2-, альфа3-, бета- та гамма-частот у парах відведень та інтегральних показників когерентності в межах передніх і задніх ділянок кори та взаємодії цих ділянок (коефіцієнтів взаємодії – КВ1–КВ3 відповідно). ЕЕГ реєстрували в стані спокою та в перебігу вирішення когнітивних тест-завдань конвергентного та дивергентного типів. Виявилося, що у чоловіків з вищою продуктивністю дивергентного мислення значення КВ1 (котрий характеризує когерентність асоціативних зв’язків у межах передніх ділянок кори), розраховані для осциляцій всіх частотних діапазонів ЕЕГ під час реалізації тест-завдань обох типів звичайно перевищують відповідні значення в групі «низькокреативних» чоловіків. У «висококреативних» чоловіків аналогічні перевищення спостерігались і КВ2 для низько- та середньочастотних ЕЕГ-ритмів (дельта-, тета- та альфа-). На відміну від цього значення «міжзональних» КВ3 для тета-, бета- та гамма-активності у «висококреативних» чоловіків були нижчими. У жінок обох груп подібної специфіки КВ1–КВ3 практично не спостерігалося, тобто даний аспект виявив чітку гендерну специфіку. Гендерна приналежність та тип виконуваного тестзавдання не були факторами, що істотно впливають на розраховані абсолютні значення КВ. Знайдені відмінності показників когерентності, вірогідно, пов’язані з різними стратегіями виконання когнітивних завдань у чоловіків та жінок. Отримані факти дозволяють вважати, що вказані співвідношення інтегральних показників когерентності можуть використовуватись як ЕЕГ-маркери підвищеної продуктивності дивергентного мислення у чоловіків. Гнучкіші стратегії мислення у жінок, вірогідно, забезпечуються мінливішими, ніж у чоловіків, нейрофізіологічними кортикальними механізмами, які не знаходять чіткого відображення в характері інтракортикальних взаємодій, оцінюваних за показниками когерентності. Автори статті глибоко вдячні проф. Д. А. Василенку за цінні зауваження, зроблені щодо представлення результатів даної роботи, аналіза цих результатів та в перебігу редагування текста статті. 2016 Article Показники когерентності ЕЕГ-ритмів у перебігу когнітивної активності як маркери креативності мислення: гендерна специфіка / І.Я. Коцан, Н.О. Козачук, І.П. Кузнєцов, А.І. Поручинський // Нейрофизиология. — 2016. — Т. 48, № 4. — С. 305-314. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 0028-2561 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/148335 195.955+616-073.97:612.82 uk Нейрофизиология Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
На основі результатів психологічного тестування чоловіків та жінок віком 18–21 рік
було поділено на чотири групи осіб із низькою та високою продуктивністю дивергентного (креативного, нерутинного) мислення (n від 18 до 33). Результати реєстрації ЕЕГ
(19 відведень) були використані для розрахунку коефіцієнтів когерентності коливань
дельта-, тета-, альфа1-, альфа2-, альфа3-, бета- та гамма-частот у парах відведень та
інтегральних показників когерентності в межах передніх і задніх ділянок кори та взаємодії цих ділянок (коефіцієнтів взаємодії – КВ1–КВ3 відповідно). ЕЕГ реєстрували
в стані спокою та в перебігу вирішення когнітивних тест-завдань конвергентного та
дивергентного типів. Виявилося, що у чоловіків з вищою продуктивністю дивергентного мислення значення КВ1 (котрий характеризує когерентність асоціативних зв’язків
у межах передніх ділянок кори), розраховані для осциляцій всіх частотних діапазонів
ЕЕГ під час реалізації тест-завдань обох типів звичайно перевищують відповідні значення в групі «низькокреативних» чоловіків. У «висококреативних» чоловіків аналогічні перевищення спостерігались і КВ2 для низько- та середньочастотних ЕЕГ-ритмів
(дельта-, тета- та альфа-). На відміну від цього значення «міжзональних» КВ3 для тета-,
бета- та гамма-активності у «висококреативних» чоловіків були нижчими. У жінок обох
груп подібної специфіки КВ1–КВ3 практично не спостерігалося, тобто даний аспект
виявив чітку гендерну специфіку. Гендерна приналежність та тип виконуваного тестзавдання не були факторами, що істотно впливають на розраховані абсолютні значення КВ. Знайдені відмінності показників когерентності, вірогідно, пов’язані з різними
стратегіями виконання когнітивних завдань у чоловіків та жінок. Отримані факти дозволяють вважати, що вказані співвідношення інтегральних показників когерентності
можуть використовуватись як ЕЕГ-маркери підвищеної продуктивності дивергентного
мислення у чоловіків. Гнучкіші стратегії мислення у жінок, вірогідно, забезпечуються
мінливішими, ніж у чоловіків, нейрофізіологічними кортикальними механізмами, які не
знаходять чіткого відображення в характері інтракортикальних взаємодій, оцінюваних
за показниками когерентності. |
| format |
Article |
| author |
Коцан, І.Я. Козачук, Н.О. Кузнєцов, І.П. Поручинський, А.І. |
| spellingShingle |
Коцан, І.Я. Козачук, Н.О. Кузнєцов, І.П. Поручинський, А.І. Показники когерентності ЕЕГ-ритмів у перебігу когнітивної активності як маркери креативності мислення: гендерна специфіка Нейрофизиология |
| author_facet |
Коцан, І.Я. Козачук, Н.О. Кузнєцов, І.П. Поручинський, А.І. |
| author_sort |
Коцан, І.Я. |
| title |
Показники когерентності ЕЕГ-ритмів у перебігу когнітивної активності як маркери креативності мислення: гендерна специфіка |
| title_short |
Показники когерентності ЕЕГ-ритмів у перебігу когнітивної активності як маркери креативності мислення: гендерна специфіка |
| title_full |
Показники когерентності ЕЕГ-ритмів у перебігу когнітивної активності як маркери креативності мислення: гендерна специфіка |
| title_fullStr |
Показники когерентності ЕЕГ-ритмів у перебігу когнітивної активності як маркери креативності мислення: гендерна специфіка |
| title_full_unstemmed |
Показники когерентності ЕЕГ-ритмів у перебігу когнітивної активності як маркери креативності мислення: гендерна специфіка |
| title_sort |
показники когерентності еег-ритмів у перебігу когнітивної активності як маркери креативності мислення: гендерна специфіка |
| publisher |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України |
| publishDate |
2016 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/148335 |
| citation_txt |
Показники когерентності ЕЕГ-ритмів у перебігу когнітивної активності як маркери креативності мислення: гендерна специфіка / І.Я. Коцан, Н.О. Козачук, І.П. Кузнєцов, А.І. Поручинський // Нейрофизиология. — 2016. — Т. 48, № 4. — С. 305-314. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| series |
Нейрофизиология |
| work_keys_str_mv |
AT kocaníâ pokaznikikogerentnostíeegritmívuperebígukognítivnoíaktivnostíâkmarkerikreativnostímislennâgendernaspecifíka AT kozačukno pokaznikikogerentnostíeegritmívuperebígukognítivnoíaktivnostíâkmarkerikreativnostímislennâgendernaspecifíka AT kuznêcovíp pokaznikikogerentnostíeegritmívuperebígukognítivnoíaktivnostíâkmarkerikreativnostímislennâgendernaspecifíka AT poručinsʹkijaí pokaznikikogerentnostíeegritmívuperebígukognítivnoíaktivnostíâkmarkerikreativnostímislennâgendernaspecifíka |
| first_indexed |
2025-07-12T19:10:35Z |
| last_indexed |
2025-07-12T19:10:35Z |
| _version_ |
1837469471943426048 |
| fulltext |
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2016.—T. 48, № 4 305
УДК 195.955+616-073.97:612.82
І. Я. КОЦАН1, Н. О. КОЗАЧУК1, І. П. КУЗНЄЦОВ1, А. І. ПОРУЧИНСЬКИЙ1
ПОКАЗНИКИ КОГЕРЕНТНОСТІ ЕЕГ-РИТМІВ У ПЕРЕБІГУ КОГНІТИВНОЇ
АКТИВНОСТІ ЯК МАРКЕРИ КРЕАТИВНОСТІ МИСЛЕННЯ:
ГЕНДЕРНА СПЕЦИФІКА
Надійшла 22.07.15
На основі результатів психологічного тестування чоловіків та жінок віком 18–21 рік
було поділено на чотири групи осіб із низькою та високою продуктивністю дивергент-
ного (креативного, нерутинного) мислення (n від 18 до 33). Результати реєстрації ЕЕГ
(19 відведень) були використані для розрахунку коефіцієнтів когерентності коливань
дельта-, тета-, альфа1-, альфа2-, альфа3-, бета- та гамма-частот у парах відведень та
інтегральних показників когерентності в межах передніх і задніх ділянок кори та вза-
ємодії цих ділянок (коефіцієнтів взаємодії – КВ1–КВ3 відповідно). ЕЕГ реєстрували
в стані спокою та в перебігу вирішення когнітивних тест-завдань конвергентного та
дивергентного типів. Виявилося, що у чоловіків з вищою продуктивністю дивергент-
ного мислення значення КВ1 (котрий характеризує когерентність асоціативних зв’язків
у межах передніх ділянок кори), розраховані для осциляцій всіх частотних діапазонів
ЕЕГ під час реалізації тест-завдань обох типів звичайно перевищують відповідні зна-
чення в групі «низькокреативних» чоловіків. У «висококреативних» чоловіків анало-
гічні перевищення спостерігались і КВ2 для низько- та середньочастотних ЕЕГ-ритмів
(дельта-, тета- та альфа-). На відміну від цього значення «міжзональних» КВ3 для тета-,
бета- та гамма-активності у «висококреативних» чоловіків були нижчими. У жінок обох
груп подібної специфіки КВ1–КВ3 практично не спостерігалося, тобто даний аспект
виявив чітку гендерну специфіку. Гендерна приналежність та тип виконуваного тест-
завдання не були факторами, що істотно впливають на розраховані абсолютні значен-
ня КВ. Знайдені відмінності показників когерентності, вірогідно, пов’язані з різними
стратегіями виконання когнітивних завдань у чоловіків та жінок. Отримані факти до-
зволяють вважати, що вказані співвідношення інтегральних показників когерентності
можуть використовуватись як ЕЕГ-маркери підвищеної продуктивності дивергентного
мислення у чоловіків. Гнучкіші стратегії мислення у жінок, вірогідно, забезпечуються
мінливішими, ніж у чоловіків, нейрофізіологічними кортикальними механізмами, які не
знаходять чіткого відображення в характері інтракортикальних взаємодій, оцінюваних
за показниками когерентності.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: дивергентне мислення, креативність, електроенцефалогра-
фія, когерентність, стать, стратегії мислення.
1 Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки.
Ел. пошта: rectorat@univer.lutsk.ua (І. Я. Коцан);
natashakozachuk@gmail.com (Н. О. Козачук);
kuznip@gmail.com (І. П. Кузнєцов);
an-poruch@ukr.net (А. І. Поручинський).
ВСТУП
Люди, у котрих інтелектуальні процеси є оригіналь-
ними та можуть істотно відходити від «загаль-
ноприйнятих» шаблонів, характеризуються як
особистості з високою креативністю мислення. Такі
особистості здатні бачити предмети та проблеми з
різних, у тому числі незвичних, точок зору. Коли
креативні особистості зустрічаються з тими або
іншими завданнями, вони найчастіше пропонують
їх множинні та нестандартні вирішення. У стислому
формулюванні «мислити креативно» означає мис-
лити дивергентно, тобто «в ширину» [1]. Пробле-
ма визначення рівня креативності особистості є в
наш час виключно актуальною, оскільки соціальна
та культурна потреби в таких особистостях на су-
часному етапі розвитку людської цивілізації є над-
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2016.—T. 48, № 4306
І. Я. КОЦАН, Н. О. КОЗАЧУК, І. П. КУЗНЄЦОВ, А. І. ПОРУЧИНСЬКИЙ
звичайно високими.
Зараз визначення особистості як високо- або
низькокреативної практично цілком базуєть-
ся на використанні психологічних (тобто суто
суб’єктивних!) методик тестування. Визнано, що
досить часто низькі результати подібних тестувань
не свідчать вірогідно про відсутність або низький
рівень креативності у тестованого, оскільки твор-
чі прояви мають спонтанну природу та в більшос-
ті випадків не можуть ініціюватися та регулюва-
тися довільно. Крім того, психологічні методики
діагностики творчих здібностей допомагають ви-
явити креативні або некреативні особистості в пев-
ній людській вибірці лише безпосередньо під час
тестування, тобто a posteriori [2]. Таке тестування
не вирішує завдання прогнозування наявності або
відсутності креативності в особистості з викорис-
танням тих або інших об’єктивних маркерів даної
властивості.
Не виключено, що для вирішення вказаної про-
блеми продуктивним може виявитись аналіз харак-
теристик масової електричної активності головно-
го мозку (зокрема, ЕЕГ). Одним із перспективних
напрямів у даному аспекті виглядає виділення пев-
них характерних патернів взаємодії різних відді-
лів кори головного мозку. Показники когерентності
коливань окремих ЕЕГ-діапазонів, що вказують на
ступінь синхронності/синфазності в роботі різних
просторово розділених зон кори, розглядаються ба-
гатьма дослідниками як клас досить чутливих та
водночас досить специфічних параметрів для оцін-
ки поточної когнітивної активності. Саме ці показ-
ники, на думку низки авторів, дають можливість
для певних оцінок інтенсивності та напрямку об-
міну інформацією між різними кортикальними
ней ронними структурами. Є підстави вважати,
що деякі оцінки когерентності мають специфічне
відношення до когнітивної активності різних типів
[3–5].
З урахуванням наведених вище відомостей
та міркувань ми провели дослідження патернів
когерентності ЕЕГ-коливань у репрезентатив-
них групах тестованих. У цих осіб попередньо на
основі результатів психологічного тестування була
встановлена різна здатність до вирішення тест-
завдань, котрі потребують переважного задіяння
конвергентного («рутинного») або дивергентного
(«креативного») мислення. Подібному тестуван-
ню були піддані чоловіки та жінки для встанов-
лення можливої гендерної специфіки зазначених
властивостей мислення. Після цього тестовані
були піддані ЕЕГ-дослідженню. Згідно з резуль-
татами останнього щодо когерентних зв’язків
між асоціативними зонами кори, ми намагали-
ся виявити певні об’єктивні маркери низької або
високої креативності тестованих суб’єктів під час
вирішення тест-завдань, що потребують залучення
різних ресурсів креативності.
МЕТОДИКА
Всі суб’єкти загальної групи обстежених (98
чоловіків і 96 жінок віком 18–21 рік, здорові згідно
з даними соматичного та психоневрологічного ме-
дичного обстеження, всі праворукі) були піддані
попередньому психологічному тестуванню. Їм було
запропоновано тести щодо схильності до конвер-
гентного або дивергентного мислення. Як перший
тест був використаний тест Козлової [6], котрий ба-
зувався на необхідності дати однозначні відповіді
на серії простих завдань в умовах їх швидкої зміни.
Тестування схильності до дивергентного мислен-
ня було спрямоване на виявлення в обстежених
багатостороннього погляду на певну проблему
та їх готовність знайти якомога більшу кількість
підходів до її вирішення. Прикладом відповідних
тест-питань може бути наступне: «У такому-то
регіоні є велика кількість (мільйони) дерев, для
збору корисного продукту з яких робітникам тре-
ба підніматися на велику висоту для виконання
певних операцій. Запропонуйте якомога більше
організаційно-технічних варіантів для вирішення
цієї проблеми» [7]. Інструкції до завдань пред-
ставлялися тестованим на моніторі комп’ютера.
Завдання обох типів виконувалися подумки, а ре-
зультати виконання фіксувались експериментато-
ром після закінчення реєстрації ЕЕГ (див. нижче).
Спеціальної установки на створення оригінального
продукту не давалось. У тестуванні другого типу
мірою ефективності була кількість запропонованих
варіантів вирішення дивергентних завдань.
На основі результатів описаного тестування були
виділені чотири групи суб’єктів із найяскравіше
вираженою схильністю до конвергентного або ди-
вергентного мислення – чоловіки з низькою та ви-
сокою продуктивністю дивергентного мислення (18
та 33 особи відповідно) та жінки також із низькою
та високою продуктивністю згаданого типу мислен-
ня (23 та 19 осіб). Відведення ЕЕГ здійснювало-
ся з використанням загальноприйнятих технічних
прийомів монополярно від 19 локусів за міжнарод-
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2016.—T. 48, № 4 307
ПОКАЗНИКИ КОГЕРЕНТНОСТІ ЕЕГ-РИТМІВ У ПЕРЕБІГУ КОГНІТИВНОЇ АКТИВНОСТІ
ною системою 10–20 (Fp1, Fp2, F3, F4, F7, F8, Fz,
C3, C4, Cz, T3, T4, T5, T6, P3, P4, Pz, O1 та O2) за
допомогою апаратно-програмного комплексу «Ней-
роком» (Україна). Для кожної пари відведень із за-
стосуванням швидкого перетворення Фур’є були
отримані значення коефіцієнтів когерентності (КК).
Ці значення розраховувалися для наступних частот-
них діапазонів та субдіапазонів ЕЕГ: дельта (0.5–
4.0 Гц), тета, альфа1, альфа2, альфа3, бета та гамма
(35–40 Гц). Частотні межі тета-ритму, трьох суб-
діапазонів альфа-коливань та бета-ритму встанов-
лювали на основі визначення індивідуальної мо-
дальної частоти альфа-ритму кожного тестованого.
Вказаний параметр визначався як середня величи-
на для «центру тяжіння» коливань даного діапазону
по всіх відведеннях у стані спокою із заплющени-
ми очима. Відповідно до отриманих значень розра-
ховували частотні межі альфа-субдіапазонів, після
чого з урахуванням цих даних визначали частотні
межі тета- та бета-ритмів для представників кож-
ної зі згаданих вище чотирьох груп тестованих [8].
Звичайно при оцінці когерентності ЕЕГ-коливань
різних ритмів вказується кількість пар відведень
із високими КК відповідних осциляцій та значен-
ня відповідних коефіцієнтів. Зрозуміло, що такий
підхід є недостатньо узагальненим. Щоб уникну-
ти вказаного недоліку, ми обчислювали інтегральні
показники когерентності ЕЕГ-коливань різних
діапазонів для зв’язків трьох типів – у межах
передніх ділянок кори, у межах задніх ділянок кори
та для зв’язків між згаданими – та вираховували
коефіцієнти взаємодії (КВ) зазначених зон.
Згадані частини кори розглядалися нами як пе-
редня та задня асоціативні зони (ПАЗ та ЗАЗ
відповідно) в широкому розумінні цих термінів.
Дані кортикальні області включали в себе як влас-
не асоціативні зони (у вузькому розумінні), так і
первинні та вторинні сенсорні (зорові, слухові та
соматосенсорні) зони і моторну зону, в межах яких
також реалізуються деякі асоціативні функції.
Для розрахунку інтегрального КВ у межах ПАЗ
(КВПАЗ) використовували значення КК для всіх мож-
ливих пар відведень Fp1, Fp2, F1–F8 та Fz (21 зна-
чення). Аналогічно, для такого ж самого розрахун-
ку КВЗАЗ брали до уваги 66 величин КК для всіх пар
відведень C1–C4, Cz, T1–T6, P1–P4, Pz, O1 та O2.
Для оцінки КВ ПАЗ та ЗАЗ використовували 85
значень КК для всіх пар відведень, застосованих у
нашій роботі. На основі цих значень розраховували
три величини загальних КВ (КВ1, КВ2, КВ3), вико-
ристовуючи наступні формули:
Такі розрахунки проводили окремо для груп
жінок та чоловіків із низькими та високими
оцінками креативності мислення, встановлени-
ми на попередньому етапі дослідження в перебігу
психологічного тестування.
ЕЕГ реєстрували в стані спокою із заплющени-
ми (60 с) і розплющеними (60 с) очима та під час
виконання тест-завдань конвергентного (150 с) і
дивергентного (120 с) типів. В перебігу виконан-
ня завдань очі тестованих були розплющені. Після
реєстрації ЕЕГ для осіб усіх чотирьох груп про-
водили кореляційний аналіз розрахованих для
кожної експериментальної ситуації значень КВ та
показників продуктивності виконання завдань кон-
вергентного та дивергентного типів. Розраховува-
ли середні значення цих величин та похибки серед-
нього для них, визначали вірогідність міжгрупових
різниць між даними значеннями та вірогідність
кореляційних зв’язків між середніми.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Згідно із сучасними уявленнями, головний мо-
зок є виключно складною системою з численни-
ми динамічними функціональними зв’язками. В
той же час загалом можна виділити певні частини
мозку, котрі спеціалізуються на операціях певного
типу. З урахуванням цього можна вважати, що задні
відділи неокортексу є структурами, здійснюючими
первинний аналіз сенсорної інформації та певні
асоціативні функції. Передня частина кори (в основ-
ному лобові ділянки) забезпечує реалізацію більш
загальних операцій, значною мірою пов’язаних
із виконавчими функціями. Як вже зазначалося
вище, передні та задні відділи неокортексу можна
кваліфікувати як ПАЗ та ЗАЗ відповідно в широко-
му розумінні даного терміну.
З урахуванням цього особливості взаємодії
нейронних мереж у межах ЗАЗ та ПАЗ, а також
специфіка інформаційного обміну між зазначени-
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2016.—T. 48, № 4308
І. Я. КОЦАН, Н. О. КОЗАЧУК, І. П. КУЗНЄЦОВ, А. І. ПОРУЧИНСЬКИЙ
0.0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1.0
0.0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1.0
0.0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1.0
0.0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1.0
Р и с. 1. Середні значення коефіцієнтів інтракортикальної взаємодії (КВ) КВ1–КВ3 для ЕЕГ-коливань дельта-ритму в групах осіб
із низькою та високою креативністю мислення (світлі та темні стовпчики відповідно), визначених під час виконання тест-завдань
конвергентного (А) та дивергентного (Б) типів у жінок (1) та чоловіків (2).
Наведені значення середніх ± похибка середнього. Зірочками позначені випадки вірогідної різниці (P < 0.05) між значеннями КВ
у осіб із низькою та високою креативністю, хрестиками – випадки вірогідної різниці між відповідними значеннями КВ у жінок
і чоловіків, решітками – випадки вірогідної різниці між відповідними значеннями КВ при виконанні завдань конвергентного та
дивергентного типів.
Р и с. 2. Діаграми коефіцієнтів інтракортикальної взаємодії (КВ) КВ1–КВ3 для ЕЕГ-коливань тета-ритму в групах осіб із низькою
та високою креативністю мислення.
Позначення такі самі, як і на рис. 1.
А
А
1
1
2
2
Б
Б
КВ1
*
* * * *
*
+
+
#
#
#
+
++
+
* *
КВ1
КВ1КВ1
КВ2 КВ2
КВ2КВ2
КВ3 КВ3
КВ3КВ3
+ + +
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2016.—T. 48, № 4 309
ПОКАЗНИКИ КОГЕРЕНТНОСТІ ЕЕГ-РИТМІВ У ПЕРЕБІГУ КОГНІТИВНОЇ АКТИВНОСТІ
0.0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1.0
0.0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1.0
0.0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1.0
0.0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1.0
Р и с. 3. Діаграми коефіцієнтів
інтракортикальної взаємодії
(КВ) КВ1–КВ3 для ЕЕГ-коли-
вань альфа1-субритму в гру-
пах осіб із низькою та високою
креативністю мислення.
Позначення такі самі, як і на
рис. 1.
Р и с. 4. Діаграми коефіцієнтів
інтракортикальної взаємодії
(КВ) КВ1–КВ3 для ЕЕГ-коли-
вань альфа2-субритму в гру-
пах осіб із низькою та високою
креативністю мислення.
Позначення такі самі, як і на
рис. 1.
ми частинами кори характеризують як різні ета-
пи, так і різні стратегії в інтегральній обробці
інформації головним мозком. Щільніші зв’язки між
нейронними мережами ЗАЗ вірогідно повинні ха-
рактеризувати складнішу, ретельнішу обробку ха-
рактеристик сенсорної інформації, що надходить
[9, 10]. Посилення зв’язків між нейронними ме-
режами ПАЗ при послабленні взаємозв’язків у ме-
жах ЗАЗ повинно характеризувати інтенсивніше
залучення психічних (когнітивних) функцій у за-
гальну активність мозку; ці функції в першу чер-
гу пов’язані з роботою оперативної пам’яті та пла-
нуванням дій [5, 11] і, відповідно, забезпечують
переорієнтацію церебральної діяльності з оброб-
ки зовнішніх стимулів на внутрішні суб’єктивні
психічні процеси. В свою чергу, посилення зв’язків
між ЗАЗ та ПАЗ повинно характеризувати певний
проміжний етап обробки сенсорної інформації,
в межах якого відбувається детальнішій аналіз
ознак із зовнішньої інформації та виявлення їх
важливих аспектів для подальшого переходу такої
інформації в робочу пам’ять та вбудовування в си-
стему внутрішніх ідеальних уявлень [12, 13].
Результати нашого ЕЕГ-дослідження дозволяють
А
А
1
1
2
2
Б
Б
*
*
*
*
*
*
*
КВ1
КВ1 КВ1
КВ1КВ2
КВ2 КВ2
КВ2КВ3
КВ3 КВ3
КВ3
+
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2016.—T. 48, № 4310
І. Я. КОЦАН, Н. О. КОЗАЧУК, І. П. КУЗНЄЦОВ, А. І. ПОРУЧИНСЬКИЙ
Р и с. 5. Діаграми коефіцієнтів
інтракортикальної взаємодії
(КВ) КВ1–КВ3 для ЕЕГ-коли-
вань альфа3-субритму в гру-
пах осіб із низькою та високою
креативністю мислення.
Позначення такі самі, як і на
рис. 1.
Р и с. 6. Діаграми коефіцієнтів
інтракортикальної взаємодії
(КВ) КВ1–КВ3 для ЕЕГ-ко-
ливань бета-ритму в групах
осіб із низькою та високою
креативністю мислення.
Позначення такі самі, як і на
рис. 1.
0.0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1.0
0.0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1.0
0.0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1.0
0.0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1.0
зробити висновок, що визначені нами КВ1–КВ3,
розраховані для стану спокою з розплющеними
та заплющеними очима, не виявляють вірогідних
кореляцій з показниками продуктивності при
виконанні дивергентного тест-завдання.
У той же час значення певних КВ, розраховані
для періодів когнітивної діяльності різних типів у
тестованих із різним ступенем креативності мис-
лення, продемонстрували певну специфіку. Така
ситуація, проте, виявлялася лише в обстежених
чоловічої статі.
Середньогрупові значення КВ1 у чоловіків із
високою продуктивністю дивергентного мислен-
ня вірогідно перевищували відповідні величи-
ни у чоловіків із низьким рівнем креативності,
розраховані для ЕЕГ-осциляцій дельта-, тета-,
альфа1-, бета- та гамма-діапазонів у перебігу ви-
конання тест-завдання конвергентного типу. Для
осциляцій альфа2- та альфа3-субритмів також
спостерігалась аналогічна тенденція, але різниці
не досягали рівня вірогідності. Під час виконан-
ня «дивергентного» тест-завдання середні значен-
ня КВ1 у чоловіків із високою продуктивністю ди-
вергентного мислення вірогідно перевищували
А
А
1
1
2
2
Б
Б
*
*
*
*
*
*
**
КВ1 КВ1
КВ1КВ1
КВ2 КВ2
КВ2КВ2
КВ3 КВ3
КВ3КВ3
+
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2016.—T. 48, № 4 311
ПОКАЗНИКИ КОГЕРЕНТНОСТІ ЕЕГ-РИТМІВ У ПЕРЕБІГУ КОГНІТИВНОЇ АКТИВНОСТІ
аналогічні значення у чоловіків з переважно кон-
вергентним мисленням у всіх частотних діапазонах
ЕЕГ-активності.
Ситуація з коефіцієнтом КВ2 була значною
мірою подібною. Середні значення КВ2 у чоловіків
із більшою креативністю мислення під час виконан-
ня тест-завдань і конвергентного, і дивергентного
типу були вірогідно вищими для коливань дельта-,
тета- й альфа1-частоти. Аналогічне вірогідне пере-
вищення спостерігалося для альфа3-осциляцій, а
невірогідна тенденція – для бета-коливань.
Для коефіцієнта КВ3 картина була значною
мірою відмінною. Цей коефіцієнт, котрий пев-
ною мірою відображає інтенсивність когерентних
зв’язків активності нейронних систем задньої та
передньої частин кори, був вірогідно меншим у
чоловіків із високою продуктивністю дивергентно-
го мислення, причому це спостерігалося під час ви-
конання тест-завдань і конвергентного, і дивергент-
ного типу. Аналогічна тенденція відмічалась і для
ЕЕГ-коливань тета-діапазону, причому в перебігу
виконання дивергентного завдання різниця була
вірогідною. В інших діапазонах та субдіапазонах
величини показника КВ3 у чоловіків із різною
продуктивністю дивергентного мислення не демон-
стрували відчутних розбіжностей.
Патерн коефіцієнтів КВ1–КВ3 під час ви-
конання тест-завдань обох типів у жінок кар-
динально відрізнявся від того, що виявляв-
ся у чоловіків. За одиничними виключеннями
величини даних коефіцієнтів у перебігу виконан-
ня обох завдань не демонстрували якихось си-
стематичних відмінностей. Майже всі значення
всіх трьох коефіцієнтів у жінок із різним типом
дивергентності мислення були майже рівними;
їх відмінності, що спостерігалися в деяких ви-
падках, далеко не досягали рівня статистичної
вірогідності. Майже єдиним виключенням були
значення КВ3 для дельта-активності, які у жінок із
високим рівнем креативності помітно перевищува-
ли аналогічні показники у жінок з низьким рівнем
(у разі виконання дивергентного завдання різниця
була вірогідною).
Порівняння величин коефіцієнтів КВ1–КВ3 у
чоловіків і жінок, котрі відносилися до однієї гру-
пи за рівнем креативності мислення, не виявляли
істотних систематичних відмінностей щодо всіх
досліджуваних частотних діапазонів ЕЕГ-коливань.
Майже те саме можна констатувати при порівнянні
відповідних значень згаданих коефіцієнтів у одних
і тих самих груп досліджуваних у разі виконан-
ня конвергентного та дивергентного тест-завдань.
Отже, гендерна приналежність та тип виконуваного
тест-завдання не є факторами, котрі істотно впли-
0.0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1.0
0.0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1.0
Р и с. 7. Діаграми коефіцієнтів інтракортикальної взаємодії (КВ) КВ1–КВ3 для ЕЕГ-коливань гамма-ритму в групах осіб із низькою
та високою креативністю мислення.
Позначення такі самі, як і на рис. 1.
А
1
2
Б
*
* *
*
КВ1 КВ1КВ2 КВ2КВ3 КВ3
+
+
#
#
#
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2016.—T. 48, № 4312
І. Я. КОЦАН, Н. О. КОЗАЧУК, І. П. КУЗНЄЦОВ, А. І. ПОРУЧИНСЬКИЙ
вають на розраховані нами коефіцієнти взаємодії
в межах передніх і задніх ділянок кори. Те саме
можна сказати щодо коефіцієнта міжрегіональної
взаємодії (КВ3).
Таким чином, аналіз патернів коефіцієнтів
взаємодії передніх і задніх ділянок кори вели-
ких півкуль, визначених у перебігу реалізації
когнітивних тест-завдань двох типів, засвідчив
наявність у чоловіків із вищою продуктивністю
дивергентного мислення більших КВ1 щодо
осциляцій практично всіх частотних діапазонів
ЕЕГ, більших КВ2 для порівняно низькочастотних
ритмів (дельта, тета, альфа1 та альфа2) та менших
КВ3 для високочастотних діапазонів (бета та гам-
ма). Дані особливості значною мірою інваріантні
щодо когнітивних завдань конвергентного та ди-
вергентного типу, котрі вимагають задіяння різних
ресурсів креативності мислення. При цьому така
закономірність була характерною виключно для те-
стованих осіб чоловічої статі, тобто даний аспект
виявляв дуже чітку гендерну специфіку.
Проблема гендерних відмінностей мозкової
організації когнітивних функцій в останній час
привертає значну увагу. На теперішній час за-
гальновизнаним фактом стало не тільки існування
специфічних форм когнітивних процесів у осіб
різної статі. Виявилося, що в разі однакових (або
дуже близьких) форм поведінки і результатів
когнітивної діяльності мозкова організація їх кон-
тролю і в нейрофізіологічному, і в нейрохімічному,
і навіть у структурному аспектах може демонстру-
вати істотні статеві відмінності [14, 15].
Однакова (або майже однакова) ефективність
розумової діяльності може досягатися з вико-
ристанням різних ментальних стратегій, а різні
стратегії повинні мати різні церебральні механізми
їх забезпечення [16]. На нашу думку, спосте-
режуваний специфічний патерн коефіцієнтів
церебральної взаємодії в умовах когнітивної тест-
активності пов’язаний саме з тим, що чоловіки
і жінки при виконанні завдань дивергентно-
го (а може, і будь-якого) типу використовують
різні ментальні стратегії. Саме тому подібний
патерн може слугувати ЕЕГ-маркером високої
продуктивності дивергентного мислення тільки у
чоловіків. У низці досліджень було встановлено,
що в принципах селекції сенсорної та вербальної
інформації чоловіками та жінками існує помітна
різниця. Чоловіки більшою мірою спирають-
ся на самовизначальні способи з використан-
ням імпульсивно-глобальних стратегій. Жінки
ж базуються на адаптації до наявних понять із
послідовною обробкою інформації та її осмис-
ленням, причому для прийняття рішення жінки
намагаються отримати максимально вичерпну
інформацію [17–19]. Самозвіти наших обстежених
свідчать про те, що жінки детальніше аналізували
зміст завдання, виділяли найбільш важливу, на
їх погляд, інформацію, а потім візуалізували зав-
дання. Що ж до чоловіків, то склалося вражен-
ня, що найчастіше тест-завдання оцінювалися
генералізовано, а іноді й поверхнево. «Чоловіча»
стратегія базувалася на пошуку готових схем у
пам’яті та їх узагальненій оцінці щодо можливості
використання для вирішення даної проблеми. Такі
когнітивні стратегії можна було в певному сенсі на-
звати шаблонними. Та стратегія, яка неодноразово
забезпечувала досягнення позитивного результа-
ту, починає й далі застосовуватися для вирішення
подібних завдань; відповідно закріплюється пев-
ний варіант інтракортикальної взаємодії, котрий
дозволяє реалізувати цю стратегію з оптимальни-
ми (мінімальними) енергетичними витратами. Як
можна вважати, у чоловіків, для яких характерне
високоефективне дивергентне мислення, взаємодія
нейронних мереж у межах передніх асоціативних
(лобних) ділянок є найтіснішою та ефективнішою.
В той же час взаємодія передніх асоціативних і
задніх асоціативних ділянок (і відповідних си-
стем уваги) є дещо обмеженою. В усякому разі
значення КВ3 для відносно низькочастотних
компонентів ЕЕГ (від дельта- до середньочастотної
альфа-активності) у чоловіків із високою та низь-
кою креативністю не демонстрували якихось
відмінностей. Величини КВ3 для високочастотних
ЕЕГ-осциляцій (бета та гамма) у низькокреативних
чоловіків були навіть вищими.
Фронтальна кора та її асоціативні механізми роз-
глядаються як основна структура, котра забезпечує
низхідний (top-down) контроль і переробку
інформації при виробленні поведінкових рішень.
Лобні ділянки кори також забезпечують селекцію
варіантів таких рішень. Інтенсивніша взаємодія
нейронних мереж у межах передніх відділів кори,
вірогідно, і є фактором, котрий визначає більші
значення коефіцієнта КВ1 у чоловіків із вищою
ефективністю дивергентного мислення. Подібна
особливість характерна і для взаємодії в межах
задніх кортикальних відділів, але така подібність є
лише частковою. Жінкам же, вірогідно, притаманні
гнучкіші ментальні стратегії, які, в свою чер-
гу, забезпечуються більш варіативними, ніж у
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2016.—T. 48, № 4 313
ПОКАЗНИКИ КОГЕРЕНТНОСТІ ЕЕГ-РИТМІВ У ПЕРЕБІГУ КОГНІТИВНОЇ АКТИВНОСТІ
чоловіків, нейрофізіологічними механізмами. Мож-
ливо, саме тому подібна варіативність і зумовлює
відсутність чіткого відображення в рівні і характері
інтракортикальної взаємодії, оцінюваної за показ-
никами когерентності.
Думка про те, що у чоловіків і жінок реалізація
когнітивних операцій здійснюється із різним сту-
пенем взаємодії різних ділянок кори головно-
го мозку, висловлювалася неодноразово. Вважа-
лося [22], що відмінності частотно-просторової
функціональної організації кори під час когнітивної
діяльності різних видів у чоловіків і жінок,
реалізованої з використанням різної стратегії об-
робки інформації, пов’язані з тим, що у чоловіків
більше значення має фронтальна система уваги, а у
жінок – парієтальна, при цьому тісно взаємодіюча
з лівопівкулевою частиною системи фронталь-
ного контролю. Інші автори [23] дійшли вис-
новку, що у чоловіків в аналогічних умовах до-
сить чітко проявляється домінування правої
півкулі (посилення взаємодії кортикальних зон у
задній частині кори зі зміщенням фокусів у пра-
ву півкулю). У жінок же домінує ліва півкуля, зо-
крема лівопівкулеві скроневі ділянки. На думку
авторів, такі відмінності пов’язані зі стратегіями
виконання конвергентних когнітивних завдань –
зорово-просторової у чоловіків і переважно
вербальної у жінок. Було висловлено думку, що
в перебігу аналізу ЕЕГ-патернів під час творчо-
го мислення потрібно звертати увагу не тільки
на особливості латералізації ЕЕГ-активності, але
й на взаємодію передніх (фронтальних) та задніх
(парієтальних) відділів кори [24]. Вважається, що
саме ці ділянки відповідають за дві окремі функції
творчого процесу – «критикоініціюючу» і «пошуко-
ву». Парієтальна система відповідає саме за остан-
ню частину творчості та забезпечує генерацію чис-
ленних ідей за рахунок наявності різноманітних
зорових, слухових і символічних асоціацій. Фрон-
тальна ж система реалізує критикоініціюючу
функцію і, відповідно до індивідуальних цілей та
інтересів, здійснює селекцію ідей, які надходять
від парієтальної системи (розвиваючи при цьо-
му перспективні ідеї та пригнічуючи ті, що вва-
жаються неефективними). Близьку до даної точки
зору висловили ряд авторів [25]. Вони вважають,
що фронтальні ділянки кори здатні встановлюва-
ти широкі зв’язки з «полімодальними» і «супер-
модальними» елементами скроневої та тім’яної
ділянок, тобто нейронними системами, в яких
зберігаються спеціальні знання та вміння [26].
Висловлено припущення [25], що саме це може
бути механізмом запуску мислення дивергентного
типу. Таке мислення може вибірково гальмувати-
ся та активуватися, що модулює процес формуван-
ня альтернативних рішень. Результати дослідження
частотно-просторової організації ЕЕГ-активності
у відповідних тестах дали підстави вважати, що
запам’ятовування семантично значущої вербальної
інформації реалізується у жінок із залученням
варіативних полімодальних стратегій, а у чоловіків
– більш «вузьких» і специфічних [22, 27].
Результати нашої роботи дозволяють заклю-
чити, що у чоловіків висока продуктивність ди-
вергентного мислення корелює з підвищеною
щільністю взаємодії нейронних мереж у передніх
та задніх асоціативних ділянках кори і певною
функціональною відособленістю цих ділянок
одна від одної. Отже, у чоловіків інтегральні па-
терни когерентності для «передньоасоціативних»,
«задньоасоціативних» та міжзональних зв’язків
можуть розглядатись як певні кореляти високої
або низької продуктивності дивергентного мис-
лення. У жінок подібних особливостей згада-
них патернів практично не спостерігається. Наші
дані підтверджують наявність істотної гендерної
специфіки внутрішньо- та міжзональних когерент-
них зв’язків ЕЕГ-активності
Автори статті глибоко вдячні проф. Д. А. Василенку за
цінні зауваження, зроблені щодо представлення результатів
даної роботи, аналіза цих результатів та в перебігу редагу-
вання текста статті.
Учасникам дослідження (студентам Східноєвропейсько-
го національного університету ім. Лесі Українки, м. Луцьк)
була надана необхідна докладна інформація стосовно мети
та процедури тестів; всі учасники дослідження дали попе-
редню письмову згоду на участь в останньому. Отже, до-
слідження відповідало етичним принципам, висловленим
у Гельсинкській декларації (1964 р. та наступні редакції) і
було стверджено Етичним комітетом СНУ ім. Лесі Українки.
Автори даної роботи – І. Я. Коцан, Н. О. Козачук,
І. П. Куз нєцов та А. І. Поручинський – підтверджують від-
сутність будь-яких конфліктів щодо комерційних або фінан-
сових відносин, відносин з організаціями або особами, ко-
трі будь-яким чином могли бути пов’язані з дослідженням,
а також взаємовідносин співавторів статті.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. J. P. Guilford, “Is some creative thinking irrational?” J.
Creative Behav., 16, No. 3, 151-154 (1982).
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2016.—T. 48, № 4314
І. Я. КОЦАН, Н. О. КОЗАЧУК, І. П. КУЗНЄЦОВ, А. І. ПОРУЧИНСЬКИЙ
2. Л. Ю. Старченко, Психология массовой коммуникации.
Диагностика и активизация творческих способностей:
Учеб-метод. пособие, http://dvo.sut.ru/libr/soirl/i136star/3.
htm.
3. A. Fingelkurts, A. Fingelkurts, C. Krause, et al., “Structural
(operational) synchrony of EEG alpha activity during an
auditory memory task,” NeuroImage, 20, No. 1, 529-542
(2003).
4. G. G. Supp, A. Schlögl, N. Trujillo-Barreto, et al., “Directed
cortical information flow during human object recognition:
analyzing induced EEG gamma-band responses in brain’s
source space,” PloS One, 2, No. 8, 684 (2007).
5. R. W. Thatcher, D. North, and C. Biver, “EEG and
intelligence: relations between EEG coherence, EEG phase
delay and power,” Clin. Neurophysiol., 116, No. 9, 2129-2141
(2005).
6. В. Т. Козлова, Разработка методик выявления лабильных
нервных процессов в мыслительноречевой деятельности,
Автореф. дис. … канд. психол. наук, Москва (1973).
7. Г. С. Альтшуллер, Найти идею, Наука, Новосибирск
(1986).
8. W. Klimesch, “EEG alpha and theta oscillations reflect
cognitive and memory performance: a review and analysis,”
Brain Res. Rev., 29, Nos. 2/3, 169-195 (1999).
9. C. Carmeli, M. G. Knyazeva, G. M. Innocenti, and O. De Feo,
“Assessment of EEG synchronization based on state-space
analysis,” NeuroImage, 25, No. 2, 339-354 (2005).
10. G. Winterer, M. F. Egan, T. Radler, et al., “An association
between reduced interhemispheric EEG coherence in
the temporal lobe and genetic risk for schizophrenia,”
Schizophrenia Res., 49, No. 1, 129-143 (2001).
11. F. Varela, J.-Ph. Lachaux, E. Rodriguez, and J. Martinerie,
“The brainweb: phase synchronization and large-scale
integration,” Nat. Rev. Neurosci., 2, No. 4, 229-239 (2001).
12. J . Sarnthein, H. Petsche, P. Rappelsberger, et al . ,
“Synchronization between prefrontal and posterior association
cortex during human working memory,” Proc. Natl. Acad. Sci.,
95, No. 12, 7092-7096 (1998).
13. P. Sauseng, W. Klimesch, M. Schabus, and M. Doppelmayr,
“Fronto-parietal EEG coherence in theta and upper alpha
reflect central executive functions of working memory,” Int. J.
Psychophysiol., 57, No. 2, 97-103 (2005).
14. Н. В. Вольф, “Половые различия при запоминании
дихотически предъявляемых списков слов”, Журн. высш.
нерв. деятельности, 44, № 1, 18-24 (1994).
15. Е. А. Панасевич, М. Н. Цицерошин, “Половые особенности
пространственно-временной организации биопотенциалов
мозга у взрослых и у детей 5-6 лет в состоянии спокойного
бодрствования”, Физиология человека, 37, № 4, 13-25
(2011).
16. О. М. Разумникова, Н. В. Вольф, “Селекция зрительных
иерархических стимулов на глобальном и локальном
уровнях у мужчин и женщин”, Физиология человека, 37, №
2, 14-19 (2011).
17. B. A. Klinteberg, S. E. Levander, and D. Schalling, “Cognitive
sex differences: speed and problem-solving strategies on
computerized neuropsychological tasks,” Percept. Mot. Skills,
65, No. 3, 683-697 (1987).
18. R. F. McGivern, J. P. Huston, D. Byrd, et al., “Sex differences
in visual recognition memory: support for sex-related
differences in attention in adults and children,” Brain Cogn.,
34, No. 3, 323-336 (1997).
19. J. Meyer-Levy, “Gender differences in information processing:
a selectivity interpretation,” in: Cognitive and Affective
Responses to Advertising, H. Cafferata, A. M. Tybout (eds.),
Lexington Books, Massachusetts (1998), pp. 128-140.
20. E. K. Miller and J. D. Cohen, “An integrative theory of
prefrontal cortex function,” Annu. Rev. Neurosci, 24, No. 1,
123-167 (2001).
21. Н. П. Бехтерева, М. Г. Старченко, В. А. Ключарев и
др., “Исследование мозговой организации творчества.
Сообщение I I . Данные позитронно-эмиссионной
томографии”, Физиология человека, 26, № 5, 12-15 (2000).
22. О. М. Разумникова, Функциональная организация коры
головного мозга при диверегентном или конвергентном
мышл ении: роль фактора пол а и личностных
характеристик, Автореф. дис. … д-pa биол. наук,
Новосибирск (2003).
23. S. Dehaence, A. Dehaence, N. Tzourio, et al., “Cerebral
activations during number multiplication and comparison: a
PET study,” Neuropsychology, 34, No. 11, 1097-1116 (1996).
24. M. D. Dietrich, “The cognitive neuroscience of creativity,”
Psychonom. Bull. Rev., 11, No. 6, 1011-1026 (2004).
25. Н. Е. Свидерская, А. Г. Антонов, Л. С. Бутнева,
“Сравнительный анализ пространственной организации
ЭЭГ на моделях дивергентного и конвергентного
невербального мышления”, Журн. высш. нерв. деятель
ности, 57, № 2, 144-154 (2007).
26. K. M. Heilman, S. E. Nadeau, and D. O. Beversdorf, “Creative
innovation: possible brain mechanisms,” Neurocase, 9, No. 5,
369-379 (2003).
27. N. V. Volf and O. M. Razumnikova, “Sex differences in EEG
coherence during a verbal memory task in normal adults,” Int.
J. Psychophysiol., 34, No. 2, 113-122 (1999).
|