Вплив блокатора нікотинових ацетилхолінових рецепторів на збуджувальні постсинаптичні струми в гангліозних клітинах сітківки щура
Ми перевіряли залучення нікотинових ацетилхолінових рецепторів (нАХР) до фонової синаптичної активності гангліозних клітин сітківки (ГКС) ока щура. Експерименти проводили in vitro на ГКС ізольованої цілої сітківки щурів віком 21 день з використанням методу петч-клемп у конфігурації «ціла клітина»...
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
2014
|
| Назва видання: | Нейрофизиология |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/148359 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив блокатора нікотинових ацетилхолінових рецепторів на збуджувальні постсинаптичні струми в гангліозних клітинах сітківки щура / Н.Я. Мартинюк, О.Е. Пурнинь, С.А. Федулова // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 6. — С. 582-586. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-148359 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1483592019-02-19T01:30:39Z Вплив блокатора нікотинових ацетилхолінових рецепторів на збуджувальні постсинаптичні струми в гангліозних клітинах сітківки щура Мартинюк, Н.Я. Пурнинь, О.Е. Федулова, С.А. Материалы VI Конгресса Украинского общества нейронаук, посвященного 90-летию со дня рождения академика П. Г. Костюка (Киев, 4 – 8 июня 2014 г.) Ми перевіряли залучення нікотинових ацетилхолінових рецепторів (нАХР) до фонової синаптичної активності гангліозних клітин сітківки (ГКС) ока щура. Експерименти проводили in vitro на ГКС ізольованої цілої сітківки щурів віком 21 день з використанням методу петч-клемп у конфігурації «ціла клітина» в режимі фіксації потенціалу. Вивчали нейрони, не піддані ферментній обробці, що забезпечувало збереження властивостей клітин нативної сітківки. Пасивні електрофізіологічні показники були досліджені у 15 клітин; мембранний потенціал спокою становив у середньому –62 ± 2 мВ, вхідний опір мембрани 573 ± 68 МОм, ємність мембрани 34 ± 5 пФ. Для вивчення ефектів блокування нАХР використовували бензогексоній (БГ) у концентрації 450 мкМ. Реєстрували збуджувальні постсинаптичні струми, які в контрольних умовах наших експериментів виникали із середньою частотою 3.1 ± 0.8 с-1 (n = 10). Аплікація БГ призводила до пригнічення струмів у шести клітинах, причому виявлялася значна селективність дії цього блокатора: він впливав переважно на струми порівняно високої амплітуди (40–100 пА). Дія БГ була значною мірою оборотною. З отриманих даних випливає, що активація нАХР модулює електричну активність ГКС; ці рецептори, ймовірно, опосередковують певні види синаптичної передачі. Загальна популяція ГКС є досить гетерогенною в аспектах наявності/відсутності нАХР та наявності окремих підтипів останніх 2014 Article Вплив блокатора нікотинових ацетилхолінових рецепторів на збуджувальні постсинаптичні струми в гангліозних клітинах сітківки щура / Н.Я. Мартинюк, О.Е. Пурнинь, С.А. Федулова // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 6. — С. 582-586. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0028-2561 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/148359 577.354 uk Нейрофизиология Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Материалы VI Конгресса Украинского общества нейронаук, посвященного 90-летию со дня рождения академика П. Г. Костюка (Киев, 4 – 8 июня 2014 г.) Материалы VI Конгресса Украинского общества нейронаук, посвященного 90-летию со дня рождения академика П. Г. Костюка (Киев, 4 – 8 июня 2014 г.) |
| spellingShingle |
Материалы VI Конгресса Украинского общества нейронаук, посвященного 90-летию со дня рождения академика П. Г. Костюка (Киев, 4 – 8 июня 2014 г.) Материалы VI Конгресса Украинского общества нейронаук, посвященного 90-летию со дня рождения академика П. Г. Костюка (Киев, 4 – 8 июня 2014 г.) Мартинюк, Н.Я. Пурнинь, О.Е. Федулова, С.А. Вплив блокатора нікотинових ацетилхолінових рецепторів на збуджувальні постсинаптичні струми в гангліозних клітинах сітківки щура Нейрофизиология |
| description |
Ми перевіряли залучення нікотинових ацетилхолінових рецепторів (нАХР) до фонової
синаптичної активності гангліозних клітин сітківки (ГКС) ока щура. Експерименти проводили in vitro на ГКС ізольованої цілої сітківки щурів віком 21 день з використанням
методу петч-клемп у конфігурації «ціла клітина» в режимі фіксації потенціалу. Вивчали
нейрони, не піддані ферментній обробці, що забезпечувало збереження властивостей
клітин нативної сітківки. Пасивні електрофізіологічні показники були досліджені у 15
клітин; мембранний потенціал спокою становив у середньому –62 ± 2 мВ, вхідний опір
мембрани 573 ± 68 МОм, ємність мембрани 34 ± 5 пФ. Для вивчення ефектів блокування нАХР використовували бензогексоній (БГ) у концентрації 450 мкМ. Реєстрували
збуджувальні постсинаптичні струми, які в контрольних умовах наших експериментів
виникали із середньою частотою 3.1 ± 0.8 с-1 (n = 10). Аплікація БГ призводила до
пригнічення струмів у шести клітинах, причому виявлялася значна селективність
дії цього блокатора: він впливав переважно на струми порівняно високої амплітуди
(40–100 пА). Дія БГ була значною мірою оборотною. З отриманих даних випливає, що
активація нАХР модулює електричну активність ГКС; ці рецептори, ймовірно, опосередковують певні види синаптичної передачі. Загальна популяція ГКС є досить гетерогенною в аспектах наявності/відсутності нАХР та наявності окремих підтипів останніх |
| format |
Article |
| author |
Мартинюк, Н.Я. Пурнинь, О.Е. Федулова, С.А. |
| author_facet |
Мартинюк, Н.Я. Пурнинь, О.Е. Федулова, С.А. |
| author_sort |
Мартинюк, Н.Я. |
| title |
Вплив блокатора нікотинових ацетилхолінових рецепторів на збуджувальні постсинаптичні струми в гангліозних клітинах сітківки щура |
| title_short |
Вплив блокатора нікотинових ацетилхолінових рецепторів на збуджувальні постсинаптичні струми в гангліозних клітинах сітківки щура |
| title_full |
Вплив блокатора нікотинових ацетилхолінових рецепторів на збуджувальні постсинаптичні струми в гангліозних клітинах сітківки щура |
| title_fullStr |
Вплив блокатора нікотинових ацетилхолінових рецепторів на збуджувальні постсинаптичні струми в гангліозних клітинах сітківки щура |
| title_full_unstemmed |
Вплив блокатора нікотинових ацетилхолінових рецепторів на збуджувальні постсинаптичні струми в гангліозних клітинах сітківки щура |
| title_sort |
вплив блокатора нікотинових ацетилхолінових рецепторів на збуджувальні постсинаптичні струми в гангліозних клітинах сітківки щура |
| publisher |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Материалы VI Конгресса Украинского общества нейронаук, посвященного 90-летию со дня рождения академика П. Г. Костюка (Киев, 4 – 8 июня 2014 г.) |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/148359 |
| citation_txt |
Вплив блокатора нікотинових ацетилхолінових рецепторів на збуджувальні постсинаптичні струми в гангліозних клітинах сітківки щура / Н.Я. Мартинюк, О.Е. Пурнинь, С.А. Федулова // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 6. — С. 582-586. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Нейрофизиология |
| work_keys_str_mv |
AT martinûknâ vplivblokatoraníkotinovihacetilholínovihreceptorívnazbudžuvalʹnípostsinaptičnístrumivganglíoznihklítinahsítkívkiŝura AT purninʹoe vplivblokatoraníkotinovihacetilholínovihreceptorívnazbudžuvalʹnípostsinaptičnístrumivganglíoznihklítinahsítkívkiŝura AT fedulovasa vplivblokatoraníkotinovihacetilholínovihreceptorívnazbudžuvalʹnípostsinaptičnístrumivganglíoznihklítinahsítkívkiŝura |
| first_indexed |
2025-07-12T19:12:41Z |
| last_indexed |
2025-07-12T19:12:41Z |
| _version_ |
1837469605916835840 |
| fulltext |
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 6582
УДК 577.354
Н. Я. МАРТИНЮК1,2, О. Е. ПУРНИНЬ2, С. А. ФЕДУЛОВА1,2
ВПЛИВ БЛОКАТОРА НІКОТИНОВИХ АЦЕТИЛХОЛІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ НА
ЗБУДЖУВАЛЬНІ ПОСТСИНАПТИЧНІ СТРУМИ В ГАНГЛІОЗНИХ КЛІТИНАХ
СІТКІВКИ ЩУРА
Надійшла 25.05.14
Ми перевіряли залучення нікотинових ацетилхолінових рецепторів (нАХР) до фонової
синаптичної активності гангліозних клітин сітківки (ГКС) ока щура. Експерименти про-
водили in vitro на ГКС ізольованої цілої сітківки щурів віком 21 день з використанням
методу петч-клемп у конфігурації «ціла клітина» в режимі фіксації потенціалу. Вивчали
нейрони, не піддані ферментній обробці, що забезпечувало збереження властивостей
клітин нативної сітківки. Пасивні електрофізіологічні показники були досліджені у 15
клітин; мембранний потенціал спокою становив у середньому –62 ± 2 мВ, вхідний опір
мембрани 573 ± 68 МОм, ємність мембрани 34 ± 5 пФ. Для вивчення ефектів блоку-
вання нАХР використовували бензогексоній (БГ) у концентрації 450 мкМ. Реєстрували
збуджувальні постсинаптичні струми, які в контрольних умовах наших експериментів
виникали із середньою частотою 3.1 ± 0.8 с-1 (n = 10). Аплікація БГ призводила до
пригнічення струмів у шести клітинах, причому виявлялася значна селективність
дії цього блокатора: він впливав переважно на струми порівняно високої амплітуди
(40–100 пА). Дія БГ була значною мірою оборотною. З отриманих даних випливає, що
активація нАХР модулює електричну активність ГКС; ці рецептори, ймовірно, опосе-
редковують певні види синаптичної передачі. Загальна популяція ГКС є досить гетеро-
генною в аспектах наявності/відсутності нАХР та наявності окремих підтипів останніх.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: гангліозні клітини сітківки (ГКС), збуджувальні пост-
синаптичні струми (ЗПСС), нікотинові ацетилхолінові рецептори (нАХР).
1 Міжнародний центр молекулярної фізіології НАН України, Київ
(Україна).
2 Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Київ (Україна).
Ел. пошта: nmartyniuk@biph.kiev.ua (Н. Я. Мартинюк).
ВСТУП
У функціонування нейронної мережі сітківки ссав-
ців залучені різні нейротрансмітери, в тому числі
ацетилхолін. Холінергічна сигналізація забезпечу-
ється в даному разі передачею через нейронні ні-
котинові ацетилхолінові рецептори (нАХР). Ці
рецептори опосередковують швидку синаптичну
передачу та деякі модуляційні процеси, що спри-
яють вивільненню таких нейротрансмітерів, як
ГАМК, глутамат та, можливо, дофамін [1]. нАХР
беруть участь у різних фізіологічних процесах,
пов’язаних із розвитком сітківки; їх активність
впливає на вміст кальцію в цитозолі гангліозних
клітин сітківки (ГКС) та амакринових клітин [2].
Іонні струми через канали нАХР істотно залучені у
формування фонової імпульсної активності, гене-
рованої клітинами сітківки, в тому числі ГКС [3, 4].
Серед загальної сукупності нАХР рецептори од-
ного з їх підтипів складаються з альфа2-альфа6- та
бета2-бета4-субодиниць, тоді як рецептори іншого
підтипу включають в себе альфа7-, альфа8- або
альфа9-субодиниці (гомомерні рецептори) або є
гетеромерними пентамерами (поєднанням аль-
фа7-, альфа8-, альфа9- чи альфа10-субодиниць). У
сітківках курчат, мишей, кролів та щурів за допомо-
гою імуногістохімічних досліджень були виявлені
певні субодиниці нАХР, що підтвердило залучення
цих рецепторів у синаптичну передачу [5, 10]. Зада-
чею нашої роботи було з’ясувати, як впливає блока-
тор нАХР бензогексоній (БГ) на фонову синаптич-
ну активність ГКС.
Материалы VI Конгресса Украинского общества нейронаук, посвященного
90-летию со дня рождения академика П. Г. Костюка (Киев, 4 – 8 июня 2014 г.)
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 6 583
ВПЛИВ БЛОКАТОРА НІКОТИНОВИХ АЦЕТИЛХОЛІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ
МЕТОДИКА
Експерименти проводили на білих щурах лінії Ві-
стар віком 21день. Після декапітації у щурів виді-
ляли очні яблука та переносили до камери з фізіо-
логічним розчином. Вздовж межі зубчатого краю
(ora serrata) робили розріз, видаляли кришталик та
скловидне тіло. Після цього зубчатий край відрі-
зали, сітківку відшаровували від судинної оболон-
ки, а зоровий нерв перерізали в ділянці оптичного
диска. Сітківку фіксували гангліозним шаром до-
гори до дна камери, вкритого сілгардом („Silgard”,
США). Камеру встановлювали на предметний сто-
лик прямого мікроскопа з диференційно-інтерфе-
ренційним контрастом („Carl Zeiss-Jena”, ФРН);
використовували об’єктив водної імерсії. Загальне
збільшення становило ×400. Освітленість препара-
ту, заміряна на предметному столику в умовах про-
ведення експерименту, становила 28 лк.
Робочу камеру постійно перфузували зі швидкіс-
тю ~2 мл/хв зовнішньоклітинним розчином, який
вміщував (у мілімолях на 1 л): NaCl – 140, KCl – 3,
CaCl2 – 2, MgCl2 – 2, HEPES – 10, глюкоза – 12; pH
доводили до 7.4 за допомогою NaOH. Склад вну-
трішньоклітинного розчину був наступним (у мі-
лімолях на 1 л): калію глюконат – 100, KCl – 50,
EGTA – 10, MgCl2 – 5, HEPES – 20 (pH 7.4, дове-
дення KOH). БГ у концентрації 450 мкМ додавали
безпосередньо в перфузійний розчин.
Внутрішню обмежувальну мембрану та шар нер-
вових волокон, утворений відростками клітин Мюл-
лера та аксонами ГКС, механічно розривали за до-
помогою кінчика петч-піпетки безпосередньо над
сомою досліджуваного нейрона. Відведення здій-
снювали в умовах петч-клемп у конфігурації «ціла
клітина» в режимі фіксації потенціалу. Підтримува-
ний потенціал складав –70 мВ. Сигнали оцифрову-
вали з частотою 104 с–1 за допомогою АЦП Digidata
1200A («Axon Instruments», США), використову-
ючи програму „pClamp 9.0” («Axon Instruments»,
США). Обробку та представлення даних виконува-
ли із застосуванням програм „Clampfit 9.0” («Axon
Instruments», США) та „Origin 8.5” (“Microcal Soft-
ware Inc.”, США).
Для відведення використовували петч-піпетки
з боросилікатного скла з діаметром кінчика 1.3–
1.8 мкм (електричний опір 5–7 МОм). Досліджува-
ли лише клітини з початковим мембранним потен-
ціалом спокою (МПС), не меншим ніж –55 мВ.
Для визначення дії БГ на ГКС реєстрували
фонові збуджувальні постсинаптичні струми
(ЗПСС) клітин протягом 103 с та аналізували зміни
значень частоти та амплітуд таких струмів при дії
БГ у межах такого самого часового інтервалу.
У роботі використовували реактиви виробництва
фірми “Sigma” (США). Числові результати пред-
ставлені як середні ± похибка середнього.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Пасивні електричні властивості мембрани ГКС.
Вказаному вище критерію (вихідному значен-
ню МПС) серед досліджених ГКС задовольня-
ли 15 одиниць. У цих клітинах МПС дорівнював
у середньому 62 ± 2 мВ. Вхідний опір мембра-
ни складав 573 ± 68 МОм (діапазон 300 МОм –
1.0 ГОм), а ємність мембрани – 34 ± 5 пФ (діапазон
10 – 65 пФ). Подібні результати в цілому узгоджу-
валися з даними інших авторів, які досліджували
ГКС [6].
Вплив БГ на ЗПСС, зареєстровані в ГКС. У
досліджуваних нейронах спостерігалися ЗПСС,
які виникали із середньою частотою 3.1 ± 0.8 с–1
(діапазон 0.3 – 8.9 с-1); при вимірах враховували
ЗПСС, які досить добре диференціювалися на тлі
шуму і мали амплітуду, більшу за 10 пА. Амплітуди
зареєстрованих ЗПСС у контрольних умовах були
дуже різноманітними – від 10 до 180–190 пА.
Дія БГ була докладно вивчена на 10 ГКС. Па-
терн дії цього блокатора на дані клітини виявив-
ся досить гетерогенним. У трьох ГКС пригнічен-
ня ЗПСС було вельми інтенсивним. У всіх цих
клітинах поруч із низькоамплітудними ЗПСС ре-
єструвалися струми порівняно високої амплітуди
(–150...–190 пА) (рисунок, А 1, 3). Розподіл амп-
літуд ЗПСС у таких клітинах у контрольних умо-
вах був різко правоасиметричним. Аплікація БГ
призводила до практичного зникнення високо-
амплітудних холінергічних струмів; асиметрич-
ність розподілів амплітуд значно зменшувалася, і
в умовах таких розподілів залишалися переважно
ЗПСС з амплітудою близько –20 пА. У трьох не-
йронах, у котрих амплітуди ЗПСС у контролі не
перевищували –80...–85 пА, ступінь гальмування
цих струмів був помітно меншим; в умовах впли-
ву БГ струми не перевищували за амплітудою
–50 пА (рисунок, Б). Чотири ж ГКС майже не реа-
гували на аплікацію БГ. У цих клітинах у контро-
лі реєструвалися ЗПСС переважно низької ампліту-
ди, а максимальне зменшення даного показника під
впливом БГ становило порядку 10 %.
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 6584
Н. Я. МАРТИНЮК, О. Е. ПУРНИНЬ, С. А. ФЕДУЛОВА
Вплив БГ був оборотним; після вилучення з роз-
чину БГ і відмивання амплітуда струмів поверта-
лася практично до контрольних значень протягом
приблизно 20 хв (див. рисунок, А, 2, 3).
Кореляція між нормованими значеннями сту-
пеню пригнічення ЗПСС та середньою частотою
слідування цих струмів в окремих клітинах була
від’ємною, тобто чим меншою була середня частота
ЗПСС, тим істотніше знижувалися амплітуди зазна-
чених струмів при дії БГ (дані не ілюструються).
Повідомлялося, що в умовах тестування впли-
вів холінергічних агентів на ГКС кроля ефекти в
окремих нейронах істотно розрізнялись. Апліка-
ція фізостігміну (інгібітора ацетилхолінестерази)
приз водила до збільшення фонової синаптичної ак-
тивності ЗПСС, причому ефекти були значнішими в
клітинах, в яких середня частота цих струмів була
вищою [7].
Показано, що певні процеси в ГКС або безпо-
середньо зумовлені активацією нАХР, або моду-
люються при таких впливах. Наприклад, у сітківці
кроля активація нАХР призводила до модуляції
відповідей ГКС різних типів на світло [8].
Специфічна експресія різних видів нАХР у ней-
ронах сітківки приматів свідчить про те, що вони
реалізують свої впливи на різних етапах обробки
зорової інформації. Припускають, що холінергічна
нікотинова сигналізація в сітківці може вплива-
ти не тільки власне на процес передачі зорової
інформації, а й на розвиток зорового аналізатора;
зміни в такій сигналізації можуть бути задіяні при
деяких зорових патологіях [9].
Відомо, що в клітинах сітківки присутні нАХР
різного субодиничного складу. У багатьох ГКС та
амакринових клітинах деяких типів експресують-
ся бета2-субодиниці нАХР, іноді в комбінації з аль-
фа3-, а може, і з іншими субодиницями [10]. Аль-
фа7- та альфа8-субодиниці нАХР присутні як у
біполярних та амакринових клітинах, так і в ГКС
кроля [11]. Активація альфа7-нАХР може модулю-
вати обробку зорової інформації в будь-якому шарі
сітківки [12] або бути безпосередньо задіяна в си-
наптичну передачу.
A
1
500 мс
10 пА
15
10
5
0
15
10
5
0
1.0 1.2 1.4 1.6 1.8 2.0
lg A(пА)
2 3
Б
1
2
Збуджувальні постсинаптичні струми (ЗПСС) у гангліозних
клітинах сітківки щура при підтримуваному потенціалі –70 мВ.
А – приклад дії бензогексонію (БГ) у концентрації 450 мкМ
на окремий нейрон: 1 – контроль; 2 – при дії БГ; 3 – після
відмивання. Б – розподіли амплітуд ЗПСС у контролі (1) та при
дії БГ (2). Шкала по осі абсцис логарифмічна. Максимальна
амплітуда ЗПСС у даній клітині дорівнювала 82 пА.
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 6 585
ВПЛИВ БЛОКАТОРА НІКОТИНОВИХ АЦЕТИЛХОЛІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ
Аплікація БГ призводить до пригнічення
холінергічних постсинаптичних струмів та блокує
н-холінорецептори в нервово-м’язових синапсах та
синапсах ЦНС [13]. Згідно з окремими даними, БГ
є інгібітором альфа4-бета2-нАХР ооцитів у щура
[14] та альфа7-вмісних нАХР ГКС кроля [15].
Результати наших експериментів показали,
що реакції ГКС на прикладання БГ до препарату
цілої сітківки щура дуже різноманітні – від досить
істотної супресії ЗПСС до практичної відсутності
інгібіторних ефектів. Ми припускаємо, що різний
вплив блокатора нАХР на фонову синаптичну
активність даних нейронів пов’язаний із деякими
особливостями структури сітківки та специфікою
дії цього агента на відповідні субодиниці нАХР
залежно від розташування цих рецепторів. БГ міг
подіяти на окремі субодиниці нАХР, присутні на
біполярних або амакрінових клітинах ГКС, на-
приклад бета2-, альфа3- [10], альфа7- або аль-
фа8- [11]. При наявності зв’язку клітин пер-
ших двох груп із ГКС у досліджуваному нейроні
спостерігатиметься відгук. Крім того, ГКС можуть
реагувати на безпосередній вплив БГ, якщо нАХР
із відповідним субодиничним складом локалізовані
на самій мембрані зазначених клітин. Є можли-
вим варіант, що мембрани ГКС із спостережува-
ним ефектом вміщували високочутливі до блокато-
ра нАХР, у яких були наявні альфа4-бета2- [14] або
альфа7-субодиниці [15]. Існує також імовірність
того, що, наприклад, альфа7- чи альфа8-нАХР
присутні в кожному шарі сітківки (тобто на
біполярних, амакрінових клітинах та ГКС); такі
рецептори беруть участь у синаптичній передачі
[12] та є чутливими до БГ [15]. Отже, антагоніст
нАХР міг подіяти на нАХР лише деяких підтипів,
чутливі до нього, але на кожному етапі передачі
сигналу, оскільки в умовах наших дослідів були
збережені всі наявні зв’язки між клітинами. Оче-
видно, що зміна амплітуд ЗПСС у ГКС у відповідь
на дію БГ може бути різною залежно від субоди-
ничного складу нАХР. Істотне зменшення амплітуд
спостерігається у струмів, котрі опосередковують-
ся, скоріш за все, нАХР певного одного субодинич-
ного складу.
Спостережуваний нами факт інтенсивного се-
лективного пригнічення саме високоамплітудних
ЗПСС, вірогідно, заслуговує на особливу увагу.
Існує, проте, ймовірність того, що деякі ГКС взагалі
позбавлені нАХР або внесок останніх у переда-
чу та обробку інформації не є істотним для даної
клітини та зв’язаних з нею нейронів. Подальші
дослідження причин різної чутливості ГКС щурів
до дії одного з гангліоблокаторів (БГ) із застосу-
ванням інших блокаторів нАХР, специфічних щодо
різних суб одиниць цих рецепторів, може допомог-
ти зрозуміти, нАХР яких саме підтипів залучені
у формування фонової активності ГКС. Засто-
сування блокаторів інших рецепторів допоможе
інтерпретувати природу низькоамплітудних ЗПСС,
що не піддаються дії БГ.
Дана робота є частиною теми „Фармакологічна моду-
ляція електричної активності ГКС у нормі та при моделю-
ванні патологічних станів” (номер державної реєстрації
01140000908).
Дослідження було виконано згідно з положеннями Між-
народної конвенції із захисту тварин, які використовуються
в експериментах, а також у відповідності до правил роботи з
дослідними тваринами Комітетів із біоетики Міжнародного
центру молекулярної фізіології НАН України та Інституту
фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України.
Автори даної роботи – Н. Я. Мартинюк, О. Е. Пурнинь та
С. А. Федулова – підтверджують, що в них немає конфлік-
ту інтересів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. M. J. Neal, J. R. Cunningham, and K. L. Matthews, “Activation
of nicotinic receptors on GABAergic amacrine cells in the
rabbit retina indirectly stimulates dopamine release,” Vis.
Neurosci., 18, No. 1, 55-64 (2001).
2. R. O. Wong, A. Chernjavsky, S. J. Smith, and C. J. Shatz,
“Early functional neural networks in the developing retina,” J.
Nature, 374, 716-718 (1995).
3. G. Y. Wang, G. Ratto, S. Bisti, and L. M. Chalupa, “Functional
development of intrinsic properties in ganglion cells of the
mammalian retina,” J. Neurophysiol., 78, No. 6, 2895-2903
(1997).
4. M. B. Feller, D. P. Wellis, D. Stellwagen, et al., “Requirement
for cholinergic synaptic transmission in the propagation of
spontaneous retinal waves,” J. Sci., 272, No. 5265, 1182-1187
(1996).
5. M. B. Feller, “The role of nAChR-mediated spontaneous
retinal activity in visual system development,” J. Neurosci.,
53, No. 1, 556-567 (2002).
6. E. Guenther, S. Schmid, and D. Reiff, “Maturation of intrinsic
membrane properties in rat retinal ganglion cells,” Vis. Res.,
39, No. 15, 2477-2484 (1999).
7. M. Ariel and N. W. Daw, “Effects of cholinergic drugs on
receptive field properties of rabbit retinal ganglion cells,” J.
Physiol., 324, 135-160 (1982).
8. B. T. Reed, F. R. Amthor, and K. T. Keyser, “Rabbit retinal
ganglioin cell responses mediated by alpha-bungarotoxin-
sensitive nicotinic acetylcholine receptors,” Vis. Neurosci., 19,
No. 4, 427-438 (2002).
9. J. Liu, A. M. McGlinn, A. Fernandes, et al., “Nicotinic
acetylcholine receptor subunits in Rhesus monkey retina,”
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 6586
Н. Я. МАРТИНЮК, О. Е. ПУРНИНЬ, С. А. ФЕДУЛОВА
Invest. Ophthalmol. Vis. Sci., 50, No. 3, 1408-1415 (2009).
10. K. T. Keyser, M. A. MacNeil, N. A. Dmitrieva, et al.,
“Amacrine, ganglion, and displaced amacrine cells in the
rabbit retina express nicotinic acetylcholine receptors,” Vis.
Neurosci., 17, No. 5, 743-752 (2000).
11. K. T. Keyser, L. R. Britto, R. Schoepfer, et al., “Three subtypes
of alpha-bungarotoxin-sensitive nicotinic acetylcholine
receptors are expressed in chick retina,” J. Neurosci., 13,
No. 2, 442-454 (1993).
12. N. A. Dmitrieva, C. E. Strang, and K. T. Keyser, “Expression of
alpha 7 nicotinic acetylcholine receptors by bipolar, amacrine,
and ganglion cells of the rabbit retina,” J. Histochem.
Cytochem., 55, No. 5, 461-476 (2007).
13. P. Ascher, W. A. Large, and H. P. Rang, “Studies on the
mechanism of action of acetylcholine antagonists on rat
parasympathetic ganglion cells,” J. Physiol., 295, 139-170
(1979).
14. P. Charnet, C. Labarca, B. N. Cohen, et al., “Pharmacological
and kinetic properties of alpha4 beta2 neuronal nicotinic
acetylcholine receptors expressed in Xenopus oocytes,” J.
Physiol., 450, 375-394 (1992).
15. C. E. Strang, M. E. Andison, F. R. Amthor, and K. T. Keyser,
“Rabbit retinal ganglion cells express functional {alpha}7
nicotinic acetylcholine receptors,” Am. J. Physiol. Cell
Physiol., 289, No. 3, 644-655 (2005).
|