"Леся Українка і національна культура"

17 – 18 травня 2013 року на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк) та Літературно меморіального музею-садиби Лесі Українки в с. Колодяжному проходила міжнародна наукова конференція “Леся Українка і національна культура”, об’єднавши вчених із Києва, Луцька,...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
1. Verfasser: Диба, А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2013
Schriftenreihe:Слово і Час
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149398
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:"Леся Українка і національна культура" / А. Диба // Слово і час. — 2013. — № 10. — С. 118-119. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-149398
record_format dspace
spelling irk-123456789-1493982019-02-22T01:23:53Z "Леся Українка і національна культура" Диба, А. Літопис подій 17 – 18 травня 2013 року на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк) та Літературно меморіального музею-садиби Лесі Українки в с. Колодяжному проходила міжнародна наукова конференція “Леся Українка і національна культура”, об’єднавши вчених із Києва, Луцька, Львова, Тернополя, Житомира, Полтави та дослідників творчості письменниці з Польщі. 2013 Article "Леся Українка і національна культура" / А. Диба // Слово і час. — 2013. — № 10. — С. 118-119. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149398 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Літопис подій
Літопис подій
spellingShingle Літопис подій
Літопис подій
Диба, А.
"Леся Українка і національна культура"
Слово і Час
description 17 – 18 травня 2013 року на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк) та Літературно меморіального музею-садиби Лесі Українки в с. Колодяжному проходила міжнародна наукова конференція “Леся Українка і національна культура”, об’єднавши вчених із Києва, Луцька, Львова, Тернополя, Житомира, Полтави та дослідників творчості письменниці з Польщі.
format Article
author Диба, А.
author_facet Диба, А.
author_sort Диба, А.
title "Леся Українка і національна культура"
title_short "Леся Українка і національна культура"
title_full "Леся Українка і національна культура"
title_fullStr "Леся Українка і національна культура"
title_full_unstemmed "Леся Українка і національна культура"
title_sort "леся українка і національна культура"
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2013
topic_facet Літопис подій
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149398
citation_txt "Леся Українка і національна культура" / А. Диба // Слово і час. — 2013. — № 10. — С. 118-119. — укp.
series Слово і Час
work_keys_str_mv AT dibaa lesâukraínkaínacíonalʹnakulʹtura
first_indexed 2025-07-12T22:02:47Z
last_indexed 2025-07-12T22:02:47Z
_version_ 1837480303782789120
fulltext Слово і Час. 2013 • №10118 “ЛЕСЯ УКРАЇНКА І НАЦІОНАЛЬНА КУЛЬТУРА” 17 – 18 травня 2013 року на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк) та Літературно меморіального музею-садиби Лесі Українки в с. Колодяжному проходила міжнародна наукова конференція “Леся Українка і національна культура”, об’єднавши вчених із Києва, Луцька, Львова, Тернополя, Житомира, Полтави та дослідників творчості письменниці з Польщі. Пленарне засідання відкрили проректор з науково-педагогічної роботи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, завідувач кафедри української літератури І. Констанкевич та директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, директор Науково-дослідного інституту Лесі Українки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки акад. НАН України М. Жулинський. У своєму виступі М. Жулинський наголосив на тому, що сторіччя від дня смерті Лесі Українки знову й знову повертає нас до проблематики її творчості, до питання зв’язку мистецтва з політикою, проблем свободи, національної освіти, патріотизму, національної солідарності та ідентичності. На конференції прозвучали доповіді Л. Скупейка (Київ) “Леся Українка і екзистенціалізм: новий погляд чи нова метафора?”, Я. Лавського (Бялосток, Польща) “Ironia Lesi Ukrainki. Rekonesans”, Р. Радишевського (Київ) “Аксіологічні виміри творчості Лесі Українки і польська традиція”, Г. Александрової (Київ) “Іван Стешенко та Леся Українка: поетичні перегуки”, М. Моклиці (Луцьк) “Символічні топоси у драмі Лесі Українки “У пущі”, Р. Тхорук (Рівне) “Герої драм Лесі Українки та читацькі ідентифікації”, Г. Гаджилової (Київ) “Історіософська проблематика п’єс “Руфін і Прісцілла” Лесі Українки та “Кремуцій Корд” М. Костомарова”, А. Диби (Київ) “Брати Френкелі: поруч із Лесею Українкою і без неї”, М. Заборної (Тернопіль) “Інтерпретаційний потенціал драматичної поеми Лесі Українки “Одержима” як активатор системи смислів у сучасному інтелектуальному просторі”, Г. Левченко (Житомир) “Художні прийоми моделювання візіонерського досвіду у ліриці Лесі Українки та Івана Франка”, А. Яніцкої (Бялосток, Польща) “O estetycznych paralelach: Lessia Ukrainka – Gabriela Zapolska” та цілої плеяди молодих науковців, які єднаються навколо Науково-дослідного інституту Лесі Українки й виплекані в його лавах. Гість конференції письменник Іван Драч ознайомив її учасників із спільним з М. Мащенком фільмом про політв’язня М. Шумука, який 42 роки поневірявся по тюрмах і таборах – польських, німецьких, радянських. На конференції відбулися презентації нових наукових видань та цікавих видавничих проектів. М. Жулинський розповів присутнім про “Шевченківську енциклопедію”, Р. Радишевський – про серію видань “Студії з україністики”, “Київські полоністичні студії” та “Друкується вперше. Літературні палімсести”, полтавський історик і краєзнавець Г. Титаренко та київський літературознавець Г. Александрова, книжку “Іван Матвійович Стешенко. Твори. Переклади. Вибране листування”. Участь у конференції взяли також родичі Лесі Українки – внучатий племінник письменниці Роберто Гааб зі своїми дітьми Гуго та Еддою (Швейцарія) і наречена Гуго Гааба панна Марта Гарсіа Каллес з Іспанії. Пан Гааб захоплено розповідав про свої подорожі Україною, про пошуки родинного коріння, 119Слово і Час. 2013 • №10 намагання відкрити в Колодяжному родинний пантеон Косачів, перепоховавши туди розкиданих світами членів славної родини Косачів-Драгоманових. “Я приїхав сюди для того, щоб знайти щось про себе, чого мені бракувало, і для того, щоб принести своє вітання душам моїх предків, які ще, може, блукають цими місцями”, – записав у свій перший приїзд в Україну Р. Гааб до книги вражень Музею Лесі Українки в Колодяжному. Уже не перший рік він розшукує в далеких світах свою рідню, вивчає документи й матеріали про Лесю Українку та її сім’ю, а останній рік присвятив опрацюванню документів про духовного батька Лесі Українки, одного зі своїх прадідів М. Драгоманова: “Я переконався, що це направду велика інтелектуальна особистість, політичний мислитель, який сьогодні може бути моделлю і прикладом не лише для України”. Власне для того, щоб наблизитися до розуміння інтелектуально потужних особистостей, творчими здобутками яких ми можемо скористатися для подальшого розвитку нації і держави, і потрібні такі конференції. Бо ж, на переконання акад. М. Жулинського, ті завдання, які ставила перед собою й українською літературою Леся Українка, на сучасному рівні художньо-естетичного освоєння світу тільки загострилися і драматично актуалізувалися. Алла Диба Отримано 11 червня 2013 р. м. Київ