Пошукові стратегії компаративістики
Saved in:
| Date: | 2013 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2013
|
| Series: | Слово і Час |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149491 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Пошукові стратегії компаративістики / Л. Грицик // Слово і час. — 2013. — № 12. — С. 15-17. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-149491 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1494912019-02-26T01:22:56Z Пошукові стратегії компаративістики Грицик, Л. Дати Журналу "Слово і Час" - 75 років 2013 Article Пошукові стратегії компаративістики / Л. Грицик // Слово і час. — 2013. — № 12. — С. 15-17. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149491 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дати Журналу "Слово і Час" - 75 років Дати Журналу "Слово і Час" - 75 років |
| spellingShingle |
Дати Журналу "Слово і Час" - 75 років Дати Журналу "Слово і Час" - 75 років Грицик, Л. Пошукові стратегії компаративістики Слово і Час |
| format |
Article |
| author |
Грицик, Л. |
| author_facet |
Грицик, Л. |
| author_sort |
Грицик, Л. |
| title |
Пошукові стратегії компаративістики |
| title_short |
Пошукові стратегії компаративістики |
| title_full |
Пошукові стратегії компаративістики |
| title_fullStr |
Пошукові стратегії компаративістики |
| title_full_unstemmed |
Пошукові стратегії компаративістики |
| title_sort |
пошукові стратегії компаративістики |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Дати Журналу "Слово і Час" - 75 років |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149491 |
| citation_txt |
Пошукові стратегії компаративістики / Л. Грицик // Слово і час. — 2013. — № 12. — С. 15-17. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT gricikl pošukovístrategííkomparativístiki |
| first_indexed |
2025-07-12T22:15:54Z |
| last_indexed |
2025-07-12T22:15:54Z |
| _version_ |
1837481129597206528 |
| fulltext |
15Слово і Час. 2013 • №12
Людмила Грицик
ПОШУКОВІ СТРАТЕГІЇ КОМПАРАТИВІСТИКИ
Мабуть, не помилюся, коли скажу, що публікації
“СіЧ” і, які порушують проблеми порівняльного
літературознавства, упродовж останніх 10-15 років
відтворюють рух компаративної думки в Україні,
напрями порівняльних досліджень, проблематику.
Довкола “СіЧ” і зосереджені провідні фахівці з
галузі, які достойно репрезентують наукові школи
(відділ компаративістики Інституту літератури
ім. Т.Г. Шевченка НАНУ – Д. Наливайко, Т. Денисова,
Г. Сиваченко; Львівський університет – М. Ільницький,
В. Корнійчук; Тернопільський – Р. Гром’як, М. Ткачук,
Києво-Могилянська академія – В . Моренець ,
В. Панченко та ін.). На наших очах народжується
компаративістика у Дніпропетровську, Одесі, Бердянську, і завдяки публікаціям
“СіЧ”і, як-от окремого “бердянського”, “волинського” номерів, маємо можливість
судити про спільні і відмінні моменти в підходах, виборі матеріалу, завданнях
порівняльних студій.
Уміщенні в “СіЧ”і матеріали дають змогу відстежувати пошукові стратегії
компаративістики: від глибоких розмислів “за” і “проти” до рефлексій над новим
її етапом – компаративістикою і теорією та історією літератури (Д. Наливайко),
до теорій новітнього порівняльного літературознавства, уміщених у подачах
того ж Д. Наливайка та членів його команди – Т. Денисової, Г. Сиваченко,
О. Дубініної, Г. Стембковської, І. Лімборського. Усебічно репрезентовані праці,
в яких порушено проблеми рецепції і порівняльної поетики, антропологічні,
соціокультурні, імагологічні стратегії. Особливо активно висвітлюється
інтердисциплінарна проблематика, мультикультуральна (Н. Висоцька),
постколоніальні студії (О. Юрчук, Т. Гундорова).
Знаковими стали публікації Ю. Барабаша (№ 2, 8 за 2011 р., № 9 за
2013 р.), М. Ільницького (№ 3, 4 за 2012 р.), І. Дзюби. Узагалі “шевченкознавча
компаративістика” в “СіЧ”і (це термін Ю. Барабаша) дає можливість говорити
про “фахову честь” і авторів, і видавців (маю на увазі публікації Ю. Барабаша
про Шевченка, зокрема й у № 9 за 2013 р., його дискусію з Грабовичем;
О. Астаф’єва “Поезія Шевченка в польських перекладах ХХ ст.”, № 2 за 2013 р.,
Д. Наливайка, М. Ільницького, О. Бороня, В. Смілянської).
Якби постало питання про способи структурування “компаративного
матеріалу” в “СіЧі”, я б визначила передовсім ті, що стосуються контактно-
генетичної сфери: їх порівняно з попередніми десятиріччями менше, і це
зрозуміло. Сюди зараховую й розмисли перекладознавчого характеру (рубрика
“Перекладознавство”: М. Стріха; Яр. Кравець – “Білоруський сонет в Україні”,
№ 7, 2011 р.; С. Ткаченко – про переклади Рембо, № 7, 2011 р.; “Стратегії
перекладу живописних ефектів П. Тичини англійською мовою” М. Фоки, № 11,
2012 р.; “Поезії Р. Фроста в українських перекладах” В. Кикотя, № 11, 2012 р.
тощо). Тут знайшли своє місце і праці рецептивного плану: “Австрійська
література: моделі рецепції тексту” (№ 3, 2011 р.), “Рецепція поетичної спадщини
Шевченка в німецькомовному просторі” (№ 7, 2013 р.) І. Зимомрі; “Б. Антонич і
польські поети-модерністи: літературний діалог” (№ 3, 2012 р.) О. Сливинського;
т. зв. бінарні студії на зразок І. Барчишиної (М. Волошин – В. Свідзинський) та ін.
Основне навантаження в т. зв. “компаративному матеріалі” лягає на
типологічні студії, що теж зрозуміло: журнал відтворює теорію й історію
Слово і Час. 2013 • №1216
новітнього порівняльного літературознавства в різних аспектах. У цьому
випадку це проблеми порівняльної поетики на різних рівнях: тематичному,
зокрема наратологічні аспекти тематології (І. Буркут, У. Гнідець, Г. Токмань,
№ 11, 2011 р., С. Романов, № 2, 2011 р.), ТСО; менше на генологічному
(О. Колінько “Компаративний дискурс української і російської новели к. XIX –
поч. XX ст.”, № 11, 2012 р.). Не пройшли повз увагу фахівців типологічні студії,
виконані на рівнях літературних напрямів і стилів (це те, що засвідчило помітні
зміни в українському порівняльному літературознавстві): Н. Мафтин “Поетика
експресіонізму в романах О. Турянського та Л. Андреєва”, № 10, 2011 р.;
Л. Дем’яненко “Імпресіонізм у музиці і літературі (М. Коцюбинський і Клод
Дебюссі)”, О. Бродської “Артур Шніцлер в інтер’єрі українського символізму”,
№ 10, 2011 р.; І. Оржицького “Перуанський поетичний авангард”, № 7, 2011 р.
Ще не так давно Д. Наливайко писав, що проблема “література в системі
мистецтв як галузь компаративістики” в українській науці відносно нова:
активізація її спостерігається в 70–80 роках. Це те, що традиційно було
пріоритетом французької, американської, німецької компаративістики.
Сьогодні на основі публікацій “СіЧ”і можна говорити про “теоретичні парадигми
вирішення цієї проблеми”. Наведу лише назви праць: І. Заярна “Мистецтво кіно
в поетичних експериментах авангарду (М. Семенко – Кручених)”, № 12, 2012 р.;
Д. Дроздовський “Література і кіно (п’єса Т. Вільямса і фільм)”, № 8, 2012 р.;
О. Дубініна “Твори Шекспіра в екранізаціях А. Куросави”, № 10, 2012 р. та ін.
У порівняльних студіях , репрезентованих “СіЧ”чю , поважне місце
посідають інтертекстуальні студії: Е. Циховська “Леопольд Стафф як простір
інтертекстуальності”, № 10, 2011 р.; кілька публікацій О. Гальчук про українську
літературу та античність, № 12, 2012 р. та ін.; статті М. Шаповал. Дуже цікавий
польсько-український матеріал, зокрема кресознавство Р. Радишевського,
О. Астаф ’єва, Є. Нахліка та польських авторів; мультикультуральні ,
постколоніальні студії: Н. Висоцька “Єдність множинного (проблеми культурного
плюралізму)”, № 4, 2012 р.; реакція на студію О. Юрчук про “Історію Русів”,
№ 11 за 2011 р., № 5 за 2013 р.; роботи Т. Денисової.
Нещодавно мені випала можливість брати участь у міжнародному симпозіумі
з компаративістики, який проводив Інститут літератури Грузії (26 країн-
учасників), і там я почула таке: “У вас в Україні найкраще розвивається
імагологія”. Чесно кажучи, після праць Пажо, Дизеринка, Лірсена (Нідерланди)
це було трохи несподівано. Але я згадала, як розвивав цю проблему на
сторінках “СіЧ”і Д. Наливайко (своїми вислідами й думками/журнальними
подачами) і подумала, що справді, рівень опрацювання її – від “Двох руських
народностей” М. Костомарова, В. Антоновича, В. Яніва, В. Липинського і
т. д. – заслуговує на увагу. Вагомі в цьому зв’язку й публікації “СіЧ”і, зокрема
“Літературознавча імагологія (предмет і стратегії)” Д. Наливайка, а також
дослідження Т. Рязанцевої, Т. Свербілової, Г. Сиваченко, В. Орєхової та ін.,
кандидатські й докторські дисертації із цієї проблематики. У такому напрямі
виконана й публікація К. Костянтиненко “Уявлення італійців про Русь” (№ 4,
2012 р.).
Мабуть, міркуючи над т. зв. “компаративним матеріалом” “СіЧ”і, не можна
обійти увагою й інші рубрики, де він знаходить своє відображення. Маю на
увазі інформації про наукові конференції, тематичні виступи, які репрезентують
розмаїтий спектр проблем, що розробляють учені як України, так і зарубіжжя.
Це “Українська література в загальноєвропейському контексті” (№ 10, 2012 р.),
“Шекспірознавчий конгрес у Празі” (№ 10, 2011 р.), “Полілог культур” (№ 12,
2012 р.), “Мови і літератури в глобалізованому світі: взаємодія та самобутність”
(№ 12, 2012 р.), “Інтертекст як літературознавча проблема” (Люблін) (№ 3,
2013 р.), “Волинь філологічна: текст і контекст. Явище синтезу мистецтв у
17Слово і Час. 2013 • №12
літературі” та ін. Те ж стосується і презентацій нових праць, розлогих рецензій,
серед яких особливу увагу викликали ті, які зосереджені довкола випусків
“Літературної компаративістики” та ювілею відділу компаративістики.
Говорити гарні речі про зроблене “СіЧ”чю можна довго – “СіЧ” варта того.
Одна з публікацій журналу, присвячена історії Інституту літератури (№ 1 за
2011 р.) мала таку назву: “Вісімдесят і далі…”. Вірю, що після 75 “СіЧ” буде так
само (далі!) твердо стояти на своєму: правдиво і професійно відтворюватиме
розвиток наукового й літературного процесу в усіх його виявах.
Ну, і як годиться в подібних жанрах: що хотілося б побачити, крім сказаного,
у наступних номерах. По-перше, думки ще інших компаративістів: “східного”
матеріалу майже не чути. Винятків небагато: Ю. Кочубей про Нуайме й
українську літературу, М. Гуменюк про Аблязіза Велієва (№ 9, 2012 р.), отець
Ісіченко “Петро Скарга і християнський Схід: український вимір”, № 9, 2012 р.
– це мало, звичайно. Компаративістика на Сході (Японія, Китай) розвивається
дуже активно, як і на Близькому Сході, у Туреччині. По-друге, спадає кількість
публікацій зарубіжних літературознавців-компаративістів. У 2005–2008 рр.,
коли готувалася антологія “Сучасна літературна компаративістика: стратегії
і методи”, їх було значно більше, і вони, ці публікації, помітно вплинули на
рух наукової думки в Україні. Я маю пропозиції з Інституту літератури Грузії,
Вірменії, Азербайджану й готова передати їх “СіЧ”і.
|