Видання, присвячені українському перекладознавству
Рецензія на книгу: Українське перекладознавство ХХ сторіччя: бібліографія / ЛНУ імені Івана Франка, НТШ; уклав Тарас Шмігер. – Львів, 2013. – 626 с. Тарас Шмігер. Історія українського перекладознавства ХХ сторіччя. – К.: Смолоскип, 2009. – 342 с....
Збережено в:
Дата: | 2014 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2014
|
Назва видання: | Слово і Час |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149886 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Видання, присвячені українському перекладознавству / В. Кикоть // Слово і час. — 2014. — № 6. — С. 112-113. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-149886 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1498862019-03-12T01:23:15Z Видання, присвячені українському перекладознавству Кикоть, В. Рецензії Рецензія на книгу: Українське перекладознавство ХХ сторіччя: бібліографія / ЛНУ імені Івана Франка, НТШ; уклав Тарас Шмігер. – Львів, 2013. – 626 с. Тарас Шмігер. Історія українського перекладознавства ХХ сторіччя. – К.: Смолоскип, 2009. – 342 с. 2014 Article Видання, присвячені українському перекладознавству / В. Кикоть // Слово і час. — 2014. — № 6. — С. 112-113. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149886 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Рецензії Рецензії |
spellingShingle |
Рецензії Рецензії Кикоть, В. Видання, присвячені українському перекладознавству Слово і Час |
description |
Рецензія на книгу: Українське перекладознавство ХХ сторіччя: бібліографія / ЛНУ
імені Івана Франка, НТШ; уклав Тарас Шмігер. – Львів, 2013. – 626 с.
Тарас Шмігер. Історія українського перекладознавства ХХ
сторіччя. – К.: Смолоскип, 2009. – 342 с. |
format |
Article |
author |
Кикоть, В. |
author_facet |
Кикоть, В. |
author_sort |
Кикоть, В. |
title |
Видання, присвячені українському перекладознавству |
title_short |
Видання, присвячені українському перекладознавству |
title_full |
Видання, присвячені українському перекладознавству |
title_fullStr |
Видання, присвячені українському перекладознавству |
title_full_unstemmed |
Видання, присвячені українському перекладознавству |
title_sort |
видання, присвячені українському перекладознавству |
publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
publishDate |
2014 |
topic_facet |
Рецензії |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149886 |
citation_txt |
Видання, присвячені українському перекладознавству / В. Кикоть // Слово і час. — 2014. — № 6. — С. 112-113. — укp. |
series |
Слово і Час |
work_keys_str_mv |
AT kikotʹv vidannâprisvâčeníukraínsʹkomuperekladoznavstvu |
first_indexed |
2025-07-12T23:10:37Z |
last_indexed |
2025-07-12T23:10:37Z |
_version_ |
1837484575460163584 |
fulltext |
Слово і Час. 2014 • №6112
ВИДАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ УКРАЇНСЬКОМУ
ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВУ
Українське перекладознавство ХХ сторіччя: бібліографія / ЛНУ
імені Івана Франка, НТШ; уклав Тарас Шмігер. – Львів, 2013. – 626 с.
Тарас Шмігер. Історія українського перекладознавства ХХ
сторіччя. – К.: Смолоскип, 2009. – 342 с.
Найпомітнішою подією ХХІ ст. в розвитку
української науки про переклад став,
безперечно, вихід у світ наприкінці 2013
року книжки, а радше бібліографічного
фоліанта “Українське перекладознавство
ХХ сторіччя”, укладеного хоча ще й
молодим за віком, проте вже достатньо
відомим у перекладознавчих колах
науковцем-дослідником, кандидатом
філологічних наук, доцентом кафедри
перекладознавства і контрактивної
лінгв істики імен і Григор ія Кочура
Львівського національного університету
імені Івана Франка Тарасом Шмігером.
Навряд чи є у світі ще хоча б одна країна,
яка могла би похвалитися подібним
виданням, що, зокрема, відображає
відомості про перекладознавчі публікації
в Україні за 1900–2000 рр., тобто за ціле
століття. Лишається тільки дивуватися,
яку величезну працю проробив автор
цієї солідної за обсягом і чудової у
своєму полі графічному виконанні
книжки . Адже це лише в наші часи
поява нової монографії , посібника ,
підручника, наукової праці чи методичних
рекомендацій фіксується електронними
каталогами , більшість же позицій
бібліографічного корпусу розглядуваного
довідника, які хронологізовано по роках і
кількість яких 4710, можна було віднайти
хіба що в карткових каталогах певно
що не однієї бібліотеки. То скільки ж
це потрібно часу та яких неймовірних
зусиль, аби скласти такий довідник,
робота над яким надзвичайно ускладнена
ще й наявністю в ньому таких змістовних
і вичерпних допоміжних покажчиків,
як іменний , тематичний та мовний
покажчик, у якому систематизовано
перекладознавчі праці стосовно 89
мов. Тематичний покажчик, зокрема,
містить такі розділи та підрозділи :
І. Теорія перекладу: 1. Поняття і принципи;
2. Історія перекладознавства: 3. Мовні
питання перекладу ; 4. Літературні
питання перекладу; 5. Переклад поезії;
6. Соціологічні питання перекладу ;
7 . Юридичн і аспек ти перекладу.
Авторське право; 8. Довідкові видання
і бібліографія. ІІ. Історія перекладу:
1. Стан художнього перекладу в Україні.
Поточн і питання перекладацтва ;
2. Світова література в українських
перекладах; 3. Українська література
в перекладах ; 4. Перекладні серії ,
антологі ї часописи ; 5. Статистичні
відомості . І І І . Критика перекладу :
1. Загальні питання; Перекладознавчий
аналіз; 3. Перекладознавча рецензія;
4. Мова перекладів; 5. Редагування.
IV. Дидактика перекладу: 1. Загальні
питання; 2. Переклад як засіб навчання
мови; 3. Навчальні програми. Методичні
рекомендації; 4. Посібники. Підручники.
Конспекти лекц ій ; 5 . Викладання
перекладної літератури. Чи потрібні тут
додаткові тлумачення, коли й так видно,
яка це потрібна й воістину титанічна
робота!
Крім того, видання має цікаву змістовну
передмову професора ЛНУ, дійсного
члена НТШ Роксолани Зорівчак “Вагомий
здобуток на шляху до енциклопедії
українського перекладознавства”, велику
вступну статтю укладача “Українська
п е р е к л ад о з н а вч а б і бл і о г р аф і я :
поняття, історія, принципи”, назви яких
промовисто говорять самі за себе, а
ще – присвяту автора, у непересічній
любові якого до перекладознавчої науки
автор цих рядків пересвідчився ще
2009 року, під час виступу Т. Шмігера в
Києві, у приміщенні Національної спілки
письменників України, на презентації
його книжки “ Історія українського
перекладознавства ХХ стор іччя ” ,
випущеною видавництвом “Смолоскип”,
яка, безумовно, варта не меншої уваги
з боку всіх зацікавлених, адже в цій
113Слово і Час. 2014 • №6
монографії вперше систематизовано
історію українського перекладознавства
ХХ ст., обґрунтовано його періодизацію
та визначено засадничі проблеми
наукового пошуку в широкому історико-
філологічному контексті. Це також перша
спроба охарактеризувати особливості
української перекладознавчої школи,
дослідити не лише найвищі осяги
перекладознавчої думки, а й скромніші,
пересічні праці, водночас до наукового
вжитку впроваджено низку невідомих та
несправедливо забутих імен.
М о н о г р а ф і я р о з п о ч и н а є т ь с я
ознайомлювальною статтею Р. Зорівчак
і складається зі вступу, в якому викладені
методологічні основи вивчення історії
українського перекладознавства, та з
чотирьох частин. Частина І. Українське
перекладознавство на початку ХХ
сторіччя: 1. Іван Франко – основоположник
укра їнського перекладознавства ;
2. Критика перекладу – основа для
розвитку теорії перекладу. Частина ІІ.
Становлення перекладознавства як
науки в Україні: 1. Перекладознавчі
дослідження між двома світовими війнами;
2. Перекладознавчі погляди Миколи
Зерова; 3. Олександр Фінкель – теоретик
перекладу ; 4 . Перекладознавство
на західноукраїнських землях 1920–
1930-х рр. Частина ІІІ. Перекладознавство
середини ХХ с тор і ч чя : 1 . Роль
Максима Рильсько го в розвитк у
п е р е к л а д о з н а в с т в а ; 2 . Вн е с о к
українських дослідників у розвиток
теорії та історії перекладу. Частина IV.
Українська школа перекладознавства
о с т а н н ь о ї ч в е р т і ХХ с т о р і ч ч я :
1. На шляху до міждисциплінарності;
2. 1990-ті рр.: нові горизонти українського
перекладознавства . У висновках
монографії підведені підсумки розвитку
укра їнсько го перекладознавства
минулого стор іччя з тематичним
переліком імен науковців, що розробляли
відповідну перекладознавчу ділянку.
Список використаної літератури налічує
629 вітчизняних та зарубіжних науково-
критичних праць і довідкових джерел.
Видання ілюстроване портретами
провідних українських перекладознавців
та світлинами їхніх окремих праць,
має іменний покажчик та розлогу
анотацію англійською мовою . Воно
орієнтоване на перекладознавців ,
перекладачів, філологів, культурологів,
загалом ус іх , хто носить у серц і
найбільший скарб Нації – Рідне Слово.
Серед схвальних виступів і відгуків
провідних учених-перекладознавців,
відомих письменників-перекладачів та
викладачів університетів, присутніх на
презентації, пролунала, правда, і одна
репліка, що намагалася поставити під
сумнів доречність створення “науки
про науку”. Та минув зовсім невеликий
проміжок часу, який розставив усе на
свої місця, адже монографія Т. Шмігера
запитана філологами, а надто вона
слугує основним незамінним навчальним
посібником для тих, хто читає та вивчає
запроваджений університетський курс
“Перекладознавство в Україні: напрями,
школи, концепції”.
Несправедливо було б не додати,
що в обох випадках відчувається
широкомасштабна та водночас вельми
ґрунтовна перекладознавча школа
видатного вченого-перекладознавця,
академіка АВШ України , доктора
філології, професора, автора найбільшої
в Україні кількості праць із теорії та
пра к т и к и пере к лад у Ро к с олани
Петрівни Зорівчак, котра, власне, є
науковим керівником, автором ідей та
натхненником обох розглянутих видань.
Валерій Кикоть
Отримано 17 лютого 2014 р. м. Черкаси
|