Конференція в Острозі

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автор: Миненко, Ю.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2014
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149890
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Конференція в Острозі / Ю. Миненко // Слово і час. — 2014. — № 6. — С. 122-123. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-149890
record_format dspace
spelling irk-123456789-1498902019-03-12T01:23:27Z Конференція в Острозі Миненко, Ю. Літопис подій 2014 Article Конференція в Острозі / Ю. Миненко // Слово і час. — 2014. — № 6. — С. 122-123. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149890 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Літопис подій
Літопис подій
spellingShingle Літопис подій
Літопис подій
Миненко, Ю.
Конференція в Острозі
Слово і Час
format Article
author Миненко, Ю.
author_facet Миненко, Ю.
author_sort Миненко, Ю.
title Конференція в Острозі
title_short Конференція в Острозі
title_full Конференція в Острозі
title_fullStr Конференція в Острозі
title_full_unstemmed Конференція в Острозі
title_sort конференція в острозі
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2014
topic_facet Літопис подій
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149890
citation_txt Конференція в Острозі / Ю. Миненко // Слово і час. — 2014. — № 6. — С. 122-123. — укp.
series Слово і Час
work_keys_str_mv AT minenkoû konferencíâvostrozí
first_indexed 2025-07-12T23:11:14Z
last_indexed 2025-07-12T23:11:14Z
_version_ 1837484612011425792
fulltext Слово і Час. 2014 • №6122 КОНФЕРЕНЦІЯ В ОСТРОЗІ Проведення щорічної літературної конференції у стінах Національного університету “Острозька академія” вже стало доброю традицією. Якщо раніше це наукове зібрання було присвячене лише творчості Василя Стуса, то цьогоріч усеукраїнська науково-практична конференція мала назву “Феномен шістдесятництва в контексті літератури ХХ століття” (1-2 квітня 2014 р.). У роботі конференції, яку організувала кафедра української мови і літератури, узяли участь науковці, громадські діячі, дослідники літературної спадщини письменників – представників когорти українського шістдесятництва. Загалом на конференції були представники тридцяти п’яти вищих навчальних закладів, музеїв і установ України. Конференція розпочалася з урочистого молебню в академічному храмі преподобного Федора Острозького. З вітальним словом перед присутніми виступили проректор із навчально- наукової роботи Острозької академії проф. П. Кралюк та декан гуманітарного факультету проф. В. Жуковський, які наголосили на важливості проведення конференції, присвяченої творчості письменників-шістдесятників, і побажали учасникам плідних наукових дискусій. Завідувач кафедри української мови і літератури Острозької академії, академік Академії наук вищої школи України проф. І. Хом’як привернув увагу учасників усеукраїнської науково-практичної конференції до знаменної дати, яку відзначаємо цьогоріч, – 200-літнього ювілею з дня народження Т. Шевченка. Так, кафедра української мови і літератури Національного університету “Острозька академія” організувала конкурс декламування поезії, круглий стіл і літературний вечір, присвячені Т. Шевченку. Нещодавно у стінах університету завершився поетичний марафон безперервного читання віршів Т. Шевченка. “19 діб поспіль! Так довго, до того ж – завважте – цілодобово, вірші Т. Шевченка без перерви не звучали ще ніколи! Рекорд вирішила встановити Острозька академія, на один день перевершивши подібне досягнення мексиканців. Удень і вночі вірші читали студенти, викладачі, а також культурні, громадські, політичні діячі, журналісти”, – зазначив І. Хом’як. Процедуру поетичного марафону погоджено з адміністрацією Книги рекордів Гіннесса. Цю акцію вже номінували на новий світовий рекорд у розділі “Найдовший марафон читання поезії одного автора”. Її фільмували і транслювали в режимі он-лайн на сайті Академії. Запис надіслано до лондонської штаб-квартири Книги рекордів Гіннесса. Виконання необхідних для рекорду вимог фіксував представник “Книги рекордів України” О. Шестерук. Пленарне засідання відкрив проректор університету П. Кралюк, який у доповіді “Творчість Миколи Руденка в контексті української філософської традиції” окреслив загалом специфіку творчого спадку письменника, вказав на зв’язок його поглядів з думками відомого українського соціолога й економіста С. Подолинського. Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка син Василя Стуса Д. Стус виступив з аналітичною доповіддю “Шістдесятники як феномен часу”. Він зосередився на особливостях руху шістдесятників, визначив світоглядні відмінності порівняно з попередньою літературною традицією. Як одну з головних характеристик науковець відзначив національну складову творчості таких письменників, як Ірина Жиленко, Василь Симоненко, Ліна Костенко, Борис Олійник та ін. Звернення до традиційної народної символіки, суспільна позиція, намагання долучитися до європейської традиції вирізняють твори шістдесятників на тлі тогочасного соцреалістичного канону. Відомий український дисидент, координатор програми Харківської правозахисної групи В. Овсієнко, який в ув’язненні близько двох місяців провів в одній камері з В. Стусом, ще до початку конференції, 31 березня, прочитав студентам лекцію “Василь Стус. Поет і Громадянин”, на якій поділився власними спогадами й дослідженнями творчості В. Стуса, вразив молоду аудиторію своїм знанням його поезії напам’ять. На пленарному засіданні В. Овсієнко виступив із доповіддю “Іноземці про Василя Стуса”. Професор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка О. Неживий виголосив доповідь “Григір Тютюнник – шістдесятник: текстологічна проблематика”. На основі текстологічного аналізу науковець доводить, що творчість видатного українського письменника Григора Тютюнника найбільш яскраво виражає ідейно-естетичні принципи шістдесятництва, зокрема такі, як відтворення національного характеру, етнопсихологізм, неприйняття панівної ідеології, що й призводило до цензурного насильницького втручання в тексти творів Тютюнника. У рамках конференції науковець презентував власну монографію, що стосується джерелознавчої і текстологічної проблематики творчості письменника. Після пленарного засідання робота конференції продовжилася в таких секціях: “Філософсько- світоглядні основи творчості шістдесятників” (керівник – М. Нестелєєв); “Шістдесятництво у літературних та ідеологічно-політичних аспектах” (керівник – Л. Фоміна); “Шістдесятництво і сучасна література” (керівник – С. Кіраль); “Актуальні питання літературознавства” (керівник – А. Криловець); “Лінгвостилістичний аналіз тексту” (керівник – І. Хом’як). Загалом доповіді на секційних засіданнях викликали жваве обговорення й дискусії в учасників, оскільки теми багатьох доповідей не передбачали однозначної постановки. Наскільки правомірно, приміром, характеризувати всіх письменників того часу як єдиний рух шістдесятництва, адже кожен з них відрізнявся не лише поетикою творів, а й своєю позицією, характером (“Паноптизм як релігія тоталітарної доби в поезії Івана Світличного”, О. Вешелені). Або як, скажімо, поділити твори сучасної української літератури за рівнем елітарності й інтелектуального насичення? (“Розважальний наратив: 123Слово і Час. 2014 • №6 естетичний аспект і специфіка повістування”, А. Кривопишна). Таке обговорення й запитання, адресовані доповідачеві, допомагають викристалізувати й апробувати власне дослідження, виокремити нові аспекти певної проблеми. Наступного дня відбулося підбиття підсумків конференції. У доповідях голів і секретарів секцій були визначені найцікавіші доповіді, а також висловлені побажання на майбутнє для організаторів. Це стосується, зокрема, теми наукового заходу, яку варто було б розширити й увести в ширший європейський контекст, а також активніше залучати в дослідження міждисциплінарні зв’язки (матеріал філософії, історії, психології та ін.). Учасники конференції також ознайомилися з галереєю і підземеллями Національного університету “Острозька академія”, бібліотекою університету, експозицією Острозького краєзнавчого музею, визначними місцями й архітектурними пам’ятками Острога (Луцька вежа, Замкова гора та ін.). З кожним роком збільшується кількість доповідей і розширюється географія учасників конференції. Це засвідчує зростання організаційного рівня наукового зібрання й актуальність творчого спадку шістдесятників на сучасному етапі, багато в чому його визначальність у розвитку української літератури в подальші десятиліття. Конференції (мовна і літературна) у стінах Національного університету “Острозька академія” стали вже традиційними, тому під час реєстрації учасники отримали інформаційні листи про проведення восени конференції “Актуальні проблеми культури української мови і мовлення”, запланованої на 6-7 листопада 2014 р. Наступна ж літературна конференція відбудеться вже за рік першого тижня квітня. Запрошуємо всіх до співпраці! Юрій Миненко Отримано 7 квітня 2014 р. м. Острог