...Інший Павлюк (про книжку поезії "Чоловіче ворожіння")
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2014
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149919 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | ...Інший Павлюк (про книжку поезії "Чоловіче ворожіння") / В. Палинський // Слово і час. — 2014. — № 7. — С. 113-115. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-149919 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1499192019-03-16T01:22:58Z ...Інший Павлюк (про книжку поезії "Чоловіче ворожіння") Палинський, В. Літературна критика 2014 Article ...Інший Павлюк (про книжку поезії "Чоловіче ворожіння") / В. Палинський // Слово і час. — 2014. — № 7. — С. 113-115. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149919 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літературна критика Літературна критика |
| spellingShingle |
Літературна критика Літературна критика Палинський, В. ...Інший Павлюк (про книжку поезії "Чоловіче ворожіння") Слово і Час |
| format |
Article |
| author |
Палинський, В. |
| author_facet |
Палинський, В. |
| author_sort |
Палинський, В. |
| title |
...Інший Павлюк (про книжку поезії "Чоловіче ворожіння") |
| title_short |
...Інший Павлюк (про книжку поезії "Чоловіче ворожіння") |
| title_full |
...Інший Павлюк (про книжку поезії "Чоловіче ворожіння") |
| title_fullStr |
...Інший Павлюк (про книжку поезії "Чоловіче ворожіння") |
| title_full_unstemmed |
...Інший Павлюк (про книжку поезії "Чоловіче ворожіння") |
| title_sort |
...інший павлюк (про книжку поезії "чоловіче ворожіння") |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Літературна критика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149919 |
| citation_txt |
...Інший Павлюк (про книжку поезії "Чоловіче ворожіння") / В. Палинський // Слово і час. — 2014. — № 7. — С. 113-115. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT palinsʹkijv ínšijpavlûkproknižkupoezííčolovíčevorožínnâ |
| first_indexed |
2025-07-12T23:15:27Z |
| last_indexed |
2025-07-12T23:15:27Z |
| _version_ |
1837484874350460928 |
| fulltext |
113Слово і Час. 2014 • №7
Віктор Палинський
…ІНШИЙ ПАВЛЮК (ПРО КНИЖКУ ПОЕЗІЇ
“ЧОЛОВІЧЕ ВОРОЖІННЯ”)
1. Прошкуючи до предмета
Творчість – це така робота для себе. Для Бога. І, радше, не піддається
однозначним дефініціям. Нам здається: ідемо кудись, рухаємося, і ось-ось оця
найбільша ілюзія стане реальністю саме в сьогоднішньому дні, саме зараз…
Образ?!. Але іще не час! Можливо, десь там, колись, зненацька?! Але якщо
навіть “ні”, то все ж безупинно прагнемо… І таки якісь дива трапляються на
тому шляху. Хоч і доводиться безперервно наздоганяти. Утім хіба можна
наздогнати вітер? (Вловлюється відгомін алюзії із заповзятої американської
класики). А вітер – він сам наздожене, кого заманеться, він добре знається
на таких перегонах. І воднораз цей вітрисько й сам непевний, як ілюзії. Саме
так. Та вже не зупинимося…
2. Зближення із предметом
Павлюкові поетичні картини часу нерідко є, власне, позачассям: не
уніфікованим, а із прив’язкою до конкретного образу, місцини, ситуації,
а головне – іззачассям нашим, українським. Бачу в цьому оте “чоловіче
ворожіння”, у перекладацькій роботі з яким не завше зарадять майстерність,
досвід, культурницька обізнаність чи навіть медитативна творча адаптація. Тут,
напевне, слід виструнити передусім певні потоки ментальної наповненості,
аби зробити спробу скерувати відповідну енергетику в тексти реципієнта. І
такі спроби перекладача в нашій книжці маємо. Не поодиноко. Суголосно. І
навіть – понад те… Вдало. Подекуди мало не дослівний переклад усе ж має
виразну канву (певен, що це йде від добротного знання мови та поезії Павлюка.
А ще: українсько-польського приятельського поетичного середовища).
3. Продовження зближення
…Хтось, безперечно, може покликатися у своїх аналітичних записках на
засвоєні Павлюком традиції добірної української лірики ХІХ–ХХ століть та
російської, європейської ліричної поезії цього ж періоду, приводячи навіть
конкретні великі імена. Одначе основна “традиція” Павлюка – естетичний
саморозвиток своєї творчої “нути” (Франкове). Не завше бездоганної (по-іншому
не буває), але живої, спроможної відновлюватись і творчо еволюціонувати,
рухаючись не лише по колу чарівливої, заколисувальної досконалості.
4. До основ предмета
…Подеколи уявляю собі художній переклад (можливо, і дещо дивно) як
переведення за руку певної духовної сутності з одного енергетичного стану
в інший. Долаючи часто якісь рівневі незбіги чи будь-які інші перешкоди.
І тут, очевидно, справа не лише в мовностилістичних проблемах, а в
адаптуванні ментальних аспектів або, здавалося б, нездоланної авторської
нетотожності (автор-перекладач). І це – мистецтво. Плід творчості. А отже,
критика
ітературнаЛ
Слово і Час. 2014 • №7114
вдатний перекладач (так і хочеться назвати його провідником) – співтворець,
пошуковець небуквальних структур. Звичайно ж – і сміливець у царині
адекватного текстового поля.
Думаю, що Пастернакове “переклад повинен створювати враження життя,
а не словесності” лише потверджує мої попередні припущення. Тобто власне
авторова природа мала б насамперед переливатися в адаптований в іншу
мовну систему та культуру текст….І все ж таки дар перекладача! І не просто
популяризатора, а відданого, талановитого та постійного робітника в цій
царині. Вдячним є випадок, коли автор таких людей знаходить, переконавшись,
вочевидь, що “не буде поставлено між ним і його новими читальниками мутне
скло”. На цьому шляху – і Павлюк, випробовуючи себе та своїх співтворців-
перекладачів.
5. Посутнісне
Павлюкові поетичні міфологеми – це виписування своєї долі через інше
бачення світу, через власні сумніви і тривоги. Через зненацьке гріхопадіння.
Через незламні часові перешкоди….Подеколи навіть ковтаючи скупу сльозу.
А життя йде швидше, аніж час,
Важко прикладаючись до щастя
В тих світах, де вже немає нас,
І у тих, де всім побути вдасться.
Поет ділиться із читачем. Своєю мовою. Собою! Не думаю, читальнику, що
це все задля того, аби запобігливо потрафити тобі. Радше, аби потрафити в
ритм твого дихання. Зустрітися безпомилково із тобою посеред невгавного
гамору неспокійного натовпу. Така його поезія: версія своєї долі.
6. Про сам предмет як такий
Ігор Павлюк завдяки Тадею Карабовичу, популярному польському поетові
та перекладачеві українського походження, перепровадив свої вірші до
польського пошановувача, утіливши цей проект у книжці “Męskie wróżby” (Lublin:
Wydawnictwo Episteme, 2013. – 64 s.). Тобто Павлюкові суттєво додалося
(бо ж – окрема книжка!) до майже десятка європейських і неєвропейських
мов, якими перекладено його поетичні твори. Т. Карабович розгонисто, на
високій творчій хвилі захоплення і драйву від вдало віднайдених можливостей
перекладацької самореалізації здійснив цей самобутній (зокрема у плані
дизайну, оформлення й формату видання) задум.
Саме науковим аналітикам перекладацької творчості доречно зіставляти
українські та польські тексти, занурюючись у конкретику “механізмів” цього
перекладу. Я ж наведу кілька строф польською з різних перекладених поезій
Павлюка, аби проілюструвати особливу точність не лише на рівні лексики та
синтаксису, а й духу, що його нерідко називаємо “незбагненним началом”.
ASOCJACJE
Anioł, który się śmieje,
To już troch bies.
Maski – malutki las.
Mądrość – to pierwsza starość.
Delikatność – to młodociany nóż.
Kobza – babcia gitary.
“Tak” – to wczorajsze “nie”.
Słońce – pogańska wieca.
Cukier – wesoła sól.
Strzał – to cisza wieczna.
Bóg – to zapomniany ból…
POD NIEBEM UKRAINY)
Cicho. Bardzo cicho na Ukrainie.
Tylko wśród nocy gdzieniegdzie
To piosnki pożegnalno-słowicze,
To zielone jabłko upadnie.
To szablą śmiechu przyleci
Przodek z międzygwiazdowych stepów.
Koń połowiecki jeszcze się wypasa,
115Слово і Час. 2014 • №7
Ruski odszedł czy uleciał.
Z WIECZNEGO
A zorze są złote,
Jak drwa w ognisku.
Człowiek na krzyżu –
Krucyfiks na krucyfiksie.
Zielona krew płynie,
Cieknie z serca wiśni.
I wiek nowy idzie,
Jak młody Najwyższy.
On wszystko zrobił – i usnął
Tak jak człowiek.
Płynie rzeka po dnie,
A dno płynie w wieczność.
7. До предмета (остаточно)
Ігор Павлюк – поет невиспіваної самотності. Серед незворушності людей
та холодного світу….Серед своїх. Серед… Це, вочевидь, міцно пов’язано з
рідним волинським середовищем. Тож його ліричного героя знічев’я в чужу
мовну стихію не запроториш!.. Він сам мав би цього запрагнути. Т. Карабович
добре це усвідомлює і не квапиться хапатися за все одразу, послуговуючись
якимись стереотипами: він дочікується, добирає, вистежує поодинці. Аби
переспівати саме в атмосфері сакральної довіри. Ніби спонукає Павлюкового
ліричного героя. Закликає.
Śnieg – jak gdyby sen.
Ich mechanism “strzałkami” macha.
Cicho.
Aż da się słyszeć –
Jak przodek milczy we mnie.
Chcę jeszcze szaleć,
Żałować i chochać.
Może już niedługo.
To wreszcie obojętne.
Ten sen –
To na śmierć smutne przygotowanie,
Jak białe wino.
Jak kręgi po krwi,
Rozchodzi się sława poety.
Jak głos po krwi…
I zorze jaskrawo pałają.
Do trzewi starła się
Oś złotej planety.
Mnie –
Człowiekowi –
Tłoczno tu,
Nieludzko.
8. Насамкінець
…Не певен, чи Ігореві Павлюкові загрожує всенародна стихійна любов:
за всієї своєї позірно безоглядної демократичності він усе ж більше тяжіє
до незалежної естетської шляхетності та промовисто-доглянутої, виписаної
чуттєво-інтелектуальної метафори. А ось європейськість незнівельованого,
здібно адаптованого тексту з кореневим національним колоритним образом
може надати йому непроминальної популярності окремішнього прохідця, а
творчості назагал – таємничого шарму іншості. Такого собі бувальця серед
літературних парадоксів сьогоднішнього українського дня….І неукраїнського!
Насправді про його вірші можна сказати, що пишуться вони талановито.
Отже, і перспектива нових талановитих перекладів цілком очікувана. Тим паче
що фіксується вже певна Павлюкова впізнаваність європейським читачем і
доскіпливим літератором-профі.
9. P. S.
…Нам нині вкрай не вистачає літературних перекладів мовами народів світу
(хоча б найпоширенішими). А в цьому напрямку існує великий інтерес нашої
великої європейської нації. Але чи є до таких культурницьких промоцій інтерес
владоможців?! Отож бо! А кажете, у нас Нобелівських лауреатів немає!..
Отримано 10 жовтня 2013 р. м. Львів
|