Міфопоетична образність Франка

Міфопоетична образність Франка

Рецензія на книгу: К.І. Дронь. Міфологізм у прозі Івана Франка (імагологічний аспект). – К.: Наукова думка, 2013. – 241 с. – [Проект “Наукова книга” (молоді вчені)].

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2014
1. Verfasser: Скупейко, Л.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2014
Schriftenreihe:Слово і Час
Schlagworte:
Рецензії
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149989
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Міфопоетична образність Франка / Л. Скупейко // Слово і час. — 2014. — № 8. — С. 121-123. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-149989
record_format dspace
spelling irk-123456789-1499892019-03-18T01:23:09Z Міфопоетична образність Франка Скупейко, Л. Рецензії Рецензія на книгу: К.І. Дронь. Міфологізм у прозі Івана Франка (імагологічний аспект). – К.: Наукова думка, 2013. – 241 с. – [Проект “Наукова книга” (молоді вчені)]. 2014 Article Міфопоетична образність Франка / Л. Скупейко // Слово і час. — 2014. — № 8. — С. 121-123. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149989 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Скупейко, Л.
Міфопоетична образність Франка
Слово і Час
description Рецензія на книгу: К.І. Дронь. Міфологізм у прозі Івана Франка (імагологічний аспект). – К.: Наукова думка, 2013. – 241 с. – [Проект “Наукова книга” (молоді вчені)].
format Article
author Скупейко, Л.
author_facet Скупейко, Л.
author_sort Скупейко, Л.
title Міфопоетична образність Франка
title_short Міфопоетична образність Франка
title_full Міфопоетична образність Франка
title_fullStr Міфопоетична образність Франка
title_full_unstemmed Міфопоетична образність Франка
title_sort міфопоетична образність франка
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2014
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149989
citation_txt Міфопоетична образність Франка / Л. Скупейко // Слово і час. — 2014. — № 8. — С. 121-123. — укp.
series Слово і Час
work_keys_str_mv AT skupejkol mífopoetičnaobraznístʹfranka
first_indexed 2025-07-12T23:25:20Z
last_indexed 2025-07-12T23:25:20Z
_version_ 1837485503388057600
fulltext 121Слово і Час. 2014 • №8 МІФОПОЕТИЧНА ОБРАЗНІСТЬ ФРАНКА К.І. Дронь. Міфологізм у прозі Івана Франка (імагологічний аспект). – К.: Наукова думка, 2013. – 241 с. – [Проект “Наукова книга” (молоді вчені)] На здобуття цьогорічної Премії Верховної Ради України для молодих учених у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково- технічних розробок Національною академією наук України висунуто наукову монографію “Міфологізм у прозі Івана Франка (імагологічний аспект)” молодшого наукового співробітника відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України, кандидата філологічних наук Катерини Дронь. З а п р о п о н о в а н а р о б о т а б у л а опублікована в результаті перемоги конкурсу рукописів молодих науковців, проведеного 2012 р. видавництвом НАН України “Наукова думка”. Праця виконана в річищі інтенсивних світових досліджень з проблем міфологізму. Окрім того, актуальна вона і в загальноукраїнському контексті, адже в останні десятиліття у вітчизняному літературознавстві суттєво пожвавилися й міфологічно-архетипні дослідження, які охоплюють широке коло письменників різних поколінь. Окрім того, Франків міфологізм – одна з виразно назрілих , важливих і складних тем сучасного академічного франкознавства, яка впродовж тривалого часу з певних причин залишалася поза увагою науковців або ж порушувалася тільки принагідно й частково, комплексно не досліджувалась. І це не випадково: така “обачність” дослідників у ставленні до означеної теми , очевидно , була зумовлена тим, що сам І. Франко нібито й заперечував власний міфологізм. До того ж над рецепцією письменника в Україні тяжіли і , притім , усе ще тяжіють прорадянські заангажовані стереотипи, що репрезентують І. Франка як автора “непрезентабельних” творів, які асоціюються переважно з усталеним рег істром шкільної хрестомат і ї – творами “Гімн”, “Гримить”, “Декадент”, “Борислав сміється”. Саме тому до з ’яви згаданої монографії К. Дронь існувала історіографічна прогалина: міфознавчий аспект Франка-прозаїка, на відміну від фольклористичного, був практично не дослідженим, а тому праця заслужено стала першим в українському літературознавстві комплексним і системним дослідженням наукової та художньої спадщини І. Франка в дискурсі міфологізму. Наукова робота К . Дронь ч і тко структурована. Прозорим викладом (від окремого до цілого, від індивідуального до загального) відзначаються всі розділи, підрозділи, вони гармонійно між собою пов’язані, починаються з проблематично м і с т ких вс т уп і в і завершуються поглибленими підсумками. Водночас авторка монографії застосовує вдалу двобічну методологічну стратег ію : спершу Франко в ній постає як теоретик міфу (розділ “Міф у науковому та художньому дискурсах Івана Франка”), потім – як практик міфологізму (розділи “Художній універсум Івана Франка крізь призму міфопоетики першостихій буття” і “Часо-просторова топіка та її міфопоетичне прочитання”). У п і дсумк у в моно граф і ї ч і т к о вимальовується образ І. Франка як феноменально ерудованого науковця, який крокував у ногу із часом: ретельно обсервував провідні наукові теорії та концепц і ї міфу X IX – початку XX ст.; аналізував у фахових статтях їхні переваги й недоліки ; особисто про води в ет н о г р аф і ч н і пол ьо в і дослідження й відтак упорядковував, публікував та популяризував українські народознавчі матеріали в міжнародному інтелектуально-науковому середовищі. Урешті , з ’являлися і його поважні наукові праці – “ [Народні повір ’я , зв ’язан і з народженням дитини ] ” , “Останки перв існого св ітогляду в руських і польських загадках народних”, “Найновіші напрямки в народознавстві”, “Дві школи в фольклористиці” та ін., в яких мислитель висловлював власне наукове розуміння природи первісних міфологічних вірувань та уявлень. Низка зрезюмованих положень авторки монографії торкаються Франкового погляду на проблеми зв’язку міфології, Слово і Час. 2014 • №8122 фоль к л ору та л і т е рат ури , рол і позасвідомого міфологічного елемента у процесі художньої творчості, тривання міфолог ічного фактора впродовж століть у культурному житті людини. Покликаючись на окремі праці І. Франка- вченого (“Етнологія та історія літератури”, “Як виникають народні пісні”, “Східно- західні непорозуміння” та ін.), К. Дронь окреслює його етнокультурологічну концепцію, “в якій виявилося оригінальне метафоричне осмислення багатовікової історії культури й багатьох народів, витоком якої є міфологія” (57). А це, як і визначення єдиної основи Франкової наукової рецепції міфу, потребувало докладного ознайомлення не лише з художніми, а й з теоретичними працями, яких дуже багато. Саме тому у праці К. Дронь докладно проаналізовано й суто міфознавчі праці І. Франка, і його теоретико-літературні, літературно- критичн і , мово - та рел і г і єзнавч і , психологічні, загальноестетичні студії, і розгорнуті коментарі до етнографічних збірників за його редакцією, і навіть окремі рецензії та бібліографічні огляди, в яких лише супровідно осмислено поняття міфу, міфології, витоки “релігійних міфів” тощо. Визначальні акценти щодо особливос- тей і ндив ідуального міфолог і зму І. Франка-письменника розставлено у висновку першого розділу монографії. Ідеться про те, що у Франка немає спрощеного запозичення міфологічних елементів: “Творчо, креативно, глибоко рефлективно, інтерпретативно, крізь призму суб ’єк тивних авторських переживань і роздумів , конкретно- історичних людських доль, актуального зм і с т у то гочасно го у кра їнсь ко го життя письменник переосмислював міфологічні взірці, використовував їх як тривкі алегорії й символи, вічні образи та неперебутні проблеми й колізі ї , збагачені багатовіковою народною мудрістю параболи, глибокозмістовні ремінісценції та художньогенерувальні алюзії” (75). О з н а ч и в ш и о с о б л и в о с т і і н д и в і д у а л ь н о г о м і ф о л о г і з м у письменника, К. Дронь зосереджує увагу й на вужчих аспектах цього багатогранного явища. Застосовуючи окремі теоретико- понятійні й інтерпретаційні принципи міфокритики, а також герменевтичного потрактування імагології художнього твору та рецептивний метод “уважного читання”, дослідниця аналізує імпліцитні і/або експліцитні міфопоетичні сенси, виявлені в індивідуально-авторській картині світу письменника. Водночас л і т е р а т у р о з н а вч е д о с л і д ж е н н я семантико-функціональних аспектів означених міфоскладників системно проведено на матеріалі художньої прози І. Франка, а текстуально-аналітичне прочитання міфів, міфологем, міфем у структурі творів – на поважному теоретико-методологічному підґрунті, з урахуванням міфознавчого досвіду багатьох світових і вітчизняних фахівців. Безперечний здобуток рецензованої монографії – ґрунтовне дослідження образно-тематичних джерел прозової творчості І . Франка , особливостей відтвореної в ній контекстуальної семантики й прагматики міфопохідних образ ів -концепт ів , міфопоетичне прочитання часо-просторової архетипної топ і ки , л ітературознавчий анал із міфопоетики на стику з проблемами психопатології. Абсолютно новаторське дослідження особливостей творчої експлікації і/або імплікації античних міфів, квазіміфологічних лабіринтних еманацій, вербальних та мнемонічних модусів лабіринту, за яке на матеріалі творчості І. Франка ніхто з дослідників д о с і н е б р а в с я . Д о с я г н е н н я м авторки став також розгляд широко вживаних письменником міфологічно маркованих моделей циклічного часу та міфологізованих метафоричних моделей міста: “заклятого міста”, “проклятого міста”, “міста-безодні”, “міста-машини”, “міста-примари”, “міста-рослини” – у міфологічному вимірі просторової семіотики творів, у яких зображено Борислав. Здобуток рецензованої праці К. Дронь також у тому, що авторка ніколи не виходить за межі наукової об’єктивності, аргументовано й переконливо доводить власну думку. Її науковій монографії властиві ознаки чіткого й прозорого нау к о во го с т илю , дале к о го в і д псевдонауки, термінологічно-понятійної плутанини, абстрактних мудрувань “на найтруднішім і найнебезпечнішім” полі науки – міфології (вислів самого І. Франка). Підбиваючи підсумок зробленому, дослідниця слушно наголошує на 123Слово і Час. 2014 • №8 необхідності продовження в майбутньому уважного відчитування, герменевтичного тлумачення, семіотичного декодування багатогранної міфопоетичної образності І. Франка. Із цим важко не погодитися, тим більше з урахуванням того факту, що своєю монографією К. Дронь уже зробила в цю справу власний вагомий внесок. Лукаш Скупейко Отримано 17 липня 2014 р. м. Київ

Ähnliche Einträge