Методологія пізнання літературного твору
Рецензія на книгу: Астрахан Наталія. Буття літературного твору: Аналітичне та інтерпретаційне моделювання. – К.: Академвидав, 2014. – 432 с. – (Серія “Монограф”).
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Слово і Час |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/150006 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Методологія пізнання літературного твору / Л. Оляндер // Слово і час. — 2014. — № 9. — С. 120-122. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-150006 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1500062019-03-19T01:23:07Z Методологія пізнання літературного твору Оляндер, Л. Рецензії Рецензія на книгу: Астрахан Наталія. Буття літературного твору: Аналітичне та інтерпретаційне моделювання. – К.: Академвидав, 2014. – 432 с. – (Серія “Монограф”). 2014 Article Методологія пізнання літературного твору / Л. Оляндер // Слово і час. — 2014. — № 9. — С. 120-122. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/150006 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Оляндер, Л. Методологія пізнання літературного твору Слово і Час |
| description |
Рецензія на книгу: Астрахан Наталія. Буття літературного твору:
Аналітичне та інтерпретаційне моделювання. – К.:
Академвидав, 2014. – 432 с. – (Серія “Монограф”). |
| format |
Article |
| author |
Оляндер, Л. |
| author_facet |
Оляндер, Л. |
| author_sort |
Оляндер, Л. |
| title |
Методологія пізнання літературного твору |
| title_short |
Методологія пізнання літературного твору |
| title_full |
Методологія пізнання літературного твору |
| title_fullStr |
Методологія пізнання літературного твору |
| title_full_unstemmed |
Методологія пізнання літературного твору |
| title_sort |
методологія пізнання літературного твору |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/150006 |
| citation_txt |
Методологія пізнання літературного твору / Л. Оляндер // Слово і час. — 2014. — № 9. — С. 120-122. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT olânderl metodologíâpíznannâlíteraturnogotvoru |
| first_indexed |
2025-07-12T23:28:45Z |
| last_indexed |
2025-07-12T23:28:45Z |
| _version_ |
1837485716707213312 |
| fulltext |
Слово і Час. 2014 • №9120
МЕТОДОЛОГІЯ ПІЗНАННЯ
ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ
Астрахан Наталія. Буття літературного твору:
Аналітичне та інтерпретаційне моделювання. – К.:
Академвидав, 2014. – 432 с. – (Серія “Монограф”)
Монографія Наталії Астрахан “Буття літературного
твору: Аналітичне та інтерпретаційне моделювання”
вирізняється глибиною теоретичної думки й досконалістю
аналізу філософських і теоретично-літературних
концепцій та пошуком подальших шляхів пізнання
буття літературного твору, усвідомленням сутності
складних процесів взаємодій, що відбуваються між
митцем і дійсністю, між співвідношенням зображеного,
пропущеного крізь творче Я фікційного образу світу
в художньому творі з об ’єктивною дійсністю й між
об’єктивною дійсністю, образом світу в художньому творі
та його сприймачем. Про це свідчить уже логіка побудови
монографії, яка передбачає розгортання дослідницької
думки від аналізу передумов становлення концепції
літературознавчого моделювання буття літературного
твору, сформованих у контексті еволюції естетики та
літературознавства, до теоретико-методологічного
обґрунтування ціє ї концепці ї й можливостей ї ї
застосування у процесі літературознавчого пізнання
творів світової літератури – і класичних, і сучасних.
Монографія складається з п’яти розділів,
у яких порушена авторкою проблема
вирішується в історико-теоретичному й
теоретичному вимірах, літературознавче
моделювання зіставляється з художнім,
характеризуються аналітична модель
художнього тексту та інтерпретаційна
модель літературного твору з погляду
їх місця у структурі буття літературного
твору. Висновки монографічного
д о с л і д ж е н н я , що мают ь н а з в у
“Літературознавче моделювання в
контексті його традицій і перспектив”,
водночас набувають ознак уводин
до наступної праці , якій належить
розв ’язати проблему інтенційного
буття твору. У ньому, сподіваємося,
будуть ураховані методологічні засади
С . Бураго , розроблені , зокрема , у
монографіях “Александр Блок. Очерк
жизни и творчества” (2003) та “Світ.
Людина. Мова. Поезія” (2007).
На нашу думку, варто закцентувати
увагу тих, хто візьметься за докладне
розкриття цієї теми в майбутньому – чи
то буде Н. Астрахан, чи хтось інший –
щоб вони не оминули драматичні, а
подекуди і трагічні наслідки так званих
“білих плям”. Заборона творів, вилучення
їх з ужитку в суспільній свідомості – теж
рецепція, але це рецепція злочинних
режимів і заангажованих ними цензорів.
Те, як заборонений твір мав би бути
сприйнятий суспільством – вірогідно й
суперечливо, залишається назавжди
білою плямою і непоправною втратою
ецензіїР
121Слово і Час. 2014 • №9
в “біографії” цілих поколінь і навіть
не одного народу, а й народів. Проте
за окремими пізнішими спогадами, на
основі деяких висловлень або натяків
у листах чи щоденниках можливо
скласти, принаймні частково, картину
буття твору в часи його завершення
так , якби він не був заборонений .
Свої розмисли, теоретичні положення,
к отр і мають яскраво виражений
методологічний характер, і висновки
дослідниця обґрунтовує, спираючись
на найважлив іш і прац і видатних
філософів , теоретиків та істориків
літератури ХІХ – початку ХХІ ст., зокрема
українських – Д. Наливайка, М. Наєнка,
Р. Гром׳яка, С. Андрусів, Н. Зборовської,
М. Зубрицької, І. Козлика, З. Лановик,
М. Лановик та ін. і польських учених, таких
як З. Мітосек, Е. Касперський, Р. Нич.
Актуалізуючи їхні думки, Н. Астрахан
не лише себе, а й реципієнта своєї
праці ставить у діалогічні відносини з
літературознавцями-попередниками та
сучасниками. У результаті монографія
“Буття літературного твору: Аналітичне
та інтерпретаційне моделювання ” ,
збагачуючи сучасну теорію літератури,
стає своєрідним запрошенням до
подальших обговорень проблеми
літературознавчого пізнання буття
літературного твору.
Уже в с т у п н и й р о зд і л у р аж а є
своєрідною сюжетністю, за допомогою
якої стисло і змістовно, з усебічним
охопленням праць усесвітньо відомих
філософів, літературознавців, лінгвістів
( Ґ. -В . -Ф . Ге г ел я , Е . Гу с с е рл я ,
М. Гайдеґґера, Г.-Ґ. Ґадемара, Р. Інгардена,
російських формалістів, К. Леві-Строса,
А.-Ж. Греймаса, М. Бубера, М. Бахтіна,
Ю. Лотмана, Р. Барта, У. Еко та ін.), а
також сучасних дослідників (зокрема й
молодих українських авторів, таких як
С. Луцак) авторка створює уявлення
про історію та динаміку моделювання
в літературознавчому п ізнанн і й ,
характеризуючи рівні функціонування
поняття “модель”, доводить актуальність
своє ї мети : “Співв ідношення цих
рівнів , зокрема аналітичної моделі
художнього тексту та інтерпретаційної
моделі літературного твору, – пише
Н. Астрахан, – і є предметом цього
дослідження, яке може бути сприйняте як
теоретична модель-конфігуратор (термін
Г. Щедровицького)” (С. 12). Безумовна
ц інн ість монографі ї Н . Астрахан
полягає вже у продуктивності багатьох
авторських положень. Найважливіше, на
нашу думку, те, що в ній запропоновано
вар іант синтезу різних тенденцій
розвитку сучасного літературознавства,
літературознавчої методології задля
подолання розриву між анал ізом
художнього тексту та інтерпретацією
літературного твору. Феномен літератури
й літературного твору розглянуто як
вагомий чинник культурогенезу, який
відбиває та водночас витворює цілісність
людини і світу, потребує такого способу
пізнання, який відповідав би необхідності
відтворення цієї цілісності у процесі
власного розгортання.
Анал і з х уд ожн ь о го т е к с т у т а
інтерпретація літературного твору
уз годжуються в монограф ічному
дослідженні з загальнонауковим методом
моделювання, який реалізується як
побудова аналітичної моделі художнього
тексту та інтерпретаційної моделі
літературного твору. Водночас наукове
(л і тературознавче ) моделювання
зіставляється з художнім, літературний
твір характеризується як художня модель
дійсності. У цьому зв’язку великий інтерес
викликає підрозділ 3.4. “Аналітичне
моделювання художнього тексту і
проблема рівневості тексту / твору”,
й особливої ваги набуває один із його
висновків: “…аналітичне моделювання
художнього тексту й інтерпретація
моделювання літературного твору
<…> передбачає розкриття таких
аспектів художньої реальності , як
здатність вибудовувати певну картину
світу та концепцію людини, подієвість,
омовленість, цілісність і значущість,
які розкривають онтологічну сутність
художнього моделювання світу” (С. 192).
Авторка монографії слушно визначає
основні шляхи подолання протиріччя
м іж с тру к т урально - сем і отичною
зацікавленістю структурою художнього
тексту, його функц іонуванням як
семіотичної системи та притаманною
філософській герменевтиці увагою
до онтологічної значущості процесів
розуміння й інтерпретації літературного
твору, що дає можливість урахувати
Слово і Час. 2014 • №9122
різні концепції літературного твору,
різні методи його наукового осягнення.
Монографічне дослідження дає змогу
систематизувати сучасну теор ію
літературного твору та методологію
його пізнання, намітити нові перспективи
їх розвитку.
У роботі репрезетована концепція
літературного твору як моделі семіозису,
як структури , окремі р івн і котрої
співвідносні з типами знакових систем (за
класифікацією А. Соломоніка). Авторка
монографії пропонує новий погляд на
взаємодію структури художнього тексту
та літературного твору, що диктує логіку
взаємопов’язаної побудови статичної
аналітичної моделі художнього тексту
та динамічної інтерпретаційної моделі
літературного твору, обґрунтовує
поняття “авторська інтерпретаційна
модель літературного твору”, що дає
можливість окреслити простір взаємодії
авторського творення й читацького
відтворення, охарактеризувати перетин
аналітичної моделі художнього тексту та
інтерпретаційної моделі літературного
твору.
Розроблені теоретичні поняття й
методологічні підходи мають велику
практичну цінність, бо дають можливість
л ітературознавчого прочитання і
класичних , і сучасних літературних
творів, можуть бути застосовані у процесі
історико-літературного осягнення тих чи
тих літературних феноменів, а також
використані під час викладання історико-
літературних курсів у вищій школі.
Луїза Оляндер
Отримано 7 липня 2014 р. м. Луцьк
|