Презентація результатів виконання бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» у 2018 р.
12 лютого 2019 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулася презентація результатів виконання бюджетної програми КПКВК 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень», започаткованої в 2018 р....
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2019
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/150738 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Презентація результатів виконання бюджетної програми "Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень" у 2018 р. / С. Мазуренко // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 3. — С. 3-24. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-150738 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1507382019-04-16T01:25:04Z Презентація результатів виконання бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» у 2018 р. Мазуренко, С. Події 12 лютого 2019 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулася презентація результатів виконання бюджетної програми КПКВК 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень», започаткованої в 2018 р. 2019 Article Презентація результатів виконання бюджетної програми "Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень" у 2018 р. / С. Мазуренко // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 3. — С. 3-24. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/150738 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Події Події |
| spellingShingle |
Події Події Мазуренко, С. Презентація результатів виконання бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» у 2018 р. Вісник НАН України |
| description |
12 лютого 2019 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулася презентація результатів виконання бюджетної програми КПКВК 6541230
«Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень», започаткованої в 2018 р. |
| format |
Article |
| author |
Мазуренко, С. |
| author_facet |
Мазуренко, С. |
| author_sort |
Мазуренко, С. |
| title |
Презентація результатів виконання бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» у 2018 р. |
| title_short |
Презентація результатів виконання бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» у 2018 р. |
| title_full |
Презентація результатів виконання бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» у 2018 р. |
| title_fullStr |
Презентація результатів виконання бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» у 2018 р. |
| title_full_unstemmed |
Презентація результатів виконання бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» у 2018 р. |
| title_sort |
презентація результатів виконання бюджетної програми «підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» у 2018 р. |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Події |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/150738 |
| citation_txt |
Презентація результатів виконання бюджетної програми "Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень" у 2018 р. / С. Мазуренко // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 3. — С. 3-24. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT mazurenkos prezentacíârezulʹtatívvikonannâbûdžetnoíprogramipídtrimkarozvitkupríoritetnihnaprâmívnaukovihdoslídženʹu2018r |
| first_indexed |
2025-07-13T00:40:01Z |
| last_indexed |
2025-07-13T00:40:01Z |
| _version_ |
1837490196078133248 |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 3
ПОДІЇПОДІЇ
ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТНОЇ
ПРОГРАМИ «ПІДТРИМКА
РОЗВИТКУ ПРІОРИТЕТНИХ
НАПРЯМІВ НАУКОВИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ» У 2018 р.
12 лютого 2019 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулася пре-
зентація результатів виконання бюджетної програми КПКВК 6541230
«Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень», за-
початкованої в 2018 р.
У 2018 р. було започатковано нову бюджетну програму НАН
України «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів науко-
вих досліджень» (КПКВК 6541230) з обсягом фінансування
500 млн грн. Програма була спрямована на формування та
розвиток ефективного сектору наукових досліджень і науково-
технічних розробок, а саме: на підтримку пріоритетних дослі-
джень за результатами оцінювання ефективності діяльності на-
укових установ Академії за новою методикою, розробленою на
основі міжнародних стандартів. Також вона передбачала забез-
печення виконання найважливіших для держави досліджень і
науково-технічних розробок з високим ступенем готовності, в
тому числі в інтересах національної безпеки та оборони, при-
дбання новітнього та модернізацію наявного унікального на-
укового обладнання, проведення спільних досліджень і розро-
бок з міжнародними науковими організаціями, забезпечення
участі вітчизняних дослідників у міжнародних наукових захо-
дах, підтримку талановитої наукової молоді.
12 лютого 2019 р. у Великому конференц-залі НАН України
відбулася презентація результатів виконання зазначеної бю-
джетної програми. Участь у заході взяли всі віце-президенти
НАН України, члени Наукового комітету Національної ради
України з питань розвитку науки і технологій, представники
Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, Мі-
ністерства фінансів України, Міністерства освіти і науки Укра-
4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3)
ПОДІЇ
їни, Міністерства оборони України, Держав-
ного концерну «Укроборонпром», науково-
виробничих підприємств, а також керівники
наукових установ Академії, залучених до до-
сліджень і розробок за зазначеною програмою,
та виконавці відповідних наукових проектів.
Відкрив засідання перший віце-президент
НАН України, голова Секції фізико-технічних
і математичних наук НАН України академік
НАН України Антон Григорович Наумо-
вець. Привітавши присутніх, він повідомив,
що метою презентації є оцінювання ефектив-
ності використання у 2018 р. бюджетних ко-
штів за програмою КПКВК 6541230. За його
словами, нова бюджетна програма відіграла
важливу роль у забезпеченні адресної під-
тримки пріоритетних наукових досліджень,
що виконуються науковими установами НАН
України. А.Г. Наумовець також наголосив на
найактивнішій участі та підтримці Міністер-
ства фінансів України на всіх етапах форму-
вання цієї бюджетної програми. За перший
рік її виконання було підтримано досліджен-
ня, що виконуються 238 підрозділами науко-
вих установ, які за результатами оцінювання
ефективності діяльності відповідно до затвер-
дженої Методики оцінювання віднесено до
категорії А, тобто вони мають вагомі наукові
і практичні результати національного та між-
народного значення. Фінансова підтримка на-
давалася також виконанню найбільш значу-
щих цільових програм наукових досліджень
НАН України.
Академік А.Г. Наумовець розпочав основну
частину презентації доповіддю про інновацій-
ні розробки Секції фізико-технічних і мате-
матичних наук НАН України. Надзвичайно
важливим для Академії напрямом роботи є до-
слідження та розробки для потреб медицини й
охорони здоров’я. Серед головних досягнень
учених НАН України за цим напрямом він
відзначив, зокрема, електрозварювання м’яких
живих тканин (щороку за цією технологією
виконується до 30 тис. операцій, а спеціальне
обладнання та нові методики постійно вдо-
сконалюються); магнітні системи медичного
призначення для вилучення металевих фраг-
ментів з тіла (від початку бойових дій на сході
України проведено вже понад 3 тис. операцій
із їх застосуванням); прилад «Тренар» для від-
новлення тонкої моторики кисті та мовлення
в постінсультних пацієнтів; технологія 3D-
моделювання і 3D-друку на основі томогра-
фічного обстеження хворих на рак.
Чимало важливих результатів учені Ака-
демії отримали за напрямом створення нових
матеріалів. Ідеться, наприклад, про техноло-
гію 3D-друку великих кристалів тугоплавких
металів (W, Mo); аморфні металічні сплави з
високими магнітними характеристиками; ра-
діаційно стійкі високоентропійні сплави для
захисних бар’єрних покриттів твелів для по-
довження термінів експлуатації АЕС та запо-
бігання ядерним інцидентам на них; проривні
магнітогідродинамічні плазмові технології
одержання литих конструкційних і компо-
зиційних матеріалів (зокрема, алюмінієвих
сплавів); технологію виготовлення спінених
алюмінієвих сплавів із застосуванням дешевих
спінювачів; технологію вирощування великих
монокристалів алмазу для виготовлення висо-
коякісних інструментів; вдосконалену промис-
лову технологію виробництва прозорої броні
для військової техніки.
До вагомих розробок у транспортній галузі
належать вдосконалена конструкція мобіль-
ного комплексу для контактного стикового
Учасники презентації НАН України
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 5
ПОДІЇ
зварювання при спорудженні і ремонті безсти-
кових залізничних колій, так званого «окса-
митового шляху»; програмно-технічний комп-
лекс для діагностики обладнання сигналізації,
централізації та блокування на залізницях для
запобігання аваріям (зараз триває дослідна
експлуатація цієї розробки).
За напрямом створення наукомістких при-
ладів для потреб різних галузей промисловості
розроблено теорію і методи контролю стану
гірських порід для підвищення безпеки праці
шахтарів та інтенсифікації вуглевидобутку;
газосенсорну систему на основі матриці на-
нопорошкових люмінесцентних комірок з ал-
горитмами аналізу спектрів їх свічення для
швидкого одночасного визначення природи
та концентрації компонентів у газових сумі-
шах; мобільний енергоощадний і компактний
озоно-повітряний модуль очищення та знеза-
раження води.
Серед результатів академічних установ гео-
логічного профілю А.Г. Наумовець відзначив
досягнення у вивченні процесів глибинної де-
газації Землі від земного ядра до її поверхні та
атмосфери і їх взаємозв’язку з нафтогазонос-
ністю, а також розроблення критеріїв рідкіс-
ноземельної рудоносності в породах Україн-
ського щита (найвищий вміст РЗМ виявлено
в комплексних рудах нетрадиційного типу
Азовського та Анадольського родовищ).
«Ілюстрацією того, яким авторитетом ко-
ристуються розробки наших фахівців, є під-
готовка на Великому адронному колайдері в
CERN експерименту СМS для пошуку нових
суперсиметричних частинок, передбачених,
зокрема, теорією академіка Д.В. Волкова з
ХФТІ», — підкреслив доповідач.
Академік А.Г. Наумовець також коротко
розповів про використовувану в Академії Ме-
тодику оцінювання ефективності діяльності
наукових установ НАН України, в основі якої
лежать такі критерії, як наявність наукових ре-
зультатів світового рівня; визнання в Україні
та світі; масштаб та ефективність впроваджен-
ня інновацій; робота з науковою молоддю; під-
готовка кадрів; вплив на економіку, соціальні
умови, культуру, якість життя в Україні.
«Український бюджет не дуже багатий, і Мі-
ністерство фінансів має великі труднощі з його
розподіленням, але Академія могла б значно
більше заробляти самостійно, якби в державі
було вдосконалено національне інноваційне
законодавство та створено сприятливий інно-
ваційний клімат. Поки цього немає, ми самі
встановлюємо прямі зв’язки. Серед наших
партнерів — Мінекономрозвитку, Міноборо-
ни, Міністерство культури, Генштаб, КМДА,
Український союз промисловців і підприєм-
ців, Федерація роботодавців України, Рада ди-
ректорів підприємств, установ та організацій
м. Києва, Державний концерн «Укроборон-
пром», Державне космічне агентство України,
НАЕК «Енергоатом»», КБ «Південне», ДП
«Антонов», НВО «Павлоградський хімічний
завод», ДП «Зоря»–«Машпроект», КП СПБ
«Арсенал», ПАТ «Мотор Січ», ПАТ «Турбо-
атом». Усього понад 40 великих підприємств
і організацій», — зазначив академік А.Г. Нау-
мовець.
З доповіддю про нові проекти, започаткова-
ні в 2018 р., зі створення матеріалів для меди-
цини і медичної техніки виступив перший за-
ступник директора Інституту проблем матеріа-
лознавства ім. І.М. Францевича НАН України
академік НАН України Сергій Олексійович
Фірстов. За його словами, зазначену програму
Виступ першого віце-президента НАН України акаде-
міка Антона Григоровича Наумовця
6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3)
ПОДІЇ
було започатковано два роки тому, але в допо-
віді він зосередився лише на тому, що вдалося
зробити впродовж останніх п’яти місяців.
«У рамках цієї програми вирішувалися дуже
важливі питання, зокрема створення вітчизня-
них імплантів, оскільки потреба в них і у вій-
ськових, і у цивільних надзвичайно велика, —
пояснив доповідач. — Ми зробили акцент на
стоматології, адже саме для цієї медичної галу-
зі новітні матеріали, які ми можемо створити
(новітні сплави титану, новітня біоактивна ке-
раміка), підходять якнайкраще».
За новою бюджетною програмою в Академії
виконуються кілька подібних проектів. Зокре-
ма, вже розроблено новітні абсолютно біосуміс-
ні титанові сплави, які можуть бути основою
для виготовлення стоматологічних імплантів.
У цьому ж напрямі проводять дослідження
вчені Інституту металофізики ім. Г.В. Кур-
дюмова НАН України — вони планують від-
працювати сплави з низьким модулем Юнга.
В Інституті механіки ім. С.П. Тимошенка НАН
України розраховують пружні характеристики
для конструювання таких імплантів.
Вдалося досягти й інших вагомих резуль-
татів. Наприклад, було помічено, що при зба-
гачуванні біоактивної кераміки кремнієм спо-
стерігається тенденція до утворення хрящової
тканини. Відомо, що у людей похилого віку
хрящова тканина зношується, що часто потре-
бує оперативного втручання. Якщо ж проміж-
ний результат, зафіксований нашими вченими,
підтвердиться, то ми станемо на шлях створен-
ня умов, за яких хрящова тканина відновлюва-
тиметься сама.
В Інституті електрозварювання ім. Є.О. Па-
тона НАН України працюють над технологі-
ями нанесення біосумісних покриттів на ден-
тальні імпланти. Інша цікава розробка Інсти-
туту експериментальної патології, онкології і
радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН Украї-
ни — технологія 3D-моделювання та 3D-друку
персоніфікованих моделей кісток, уражених
злоякісними новоутвореннями, для плануван-
ня операції та інтраопераційної навігації. «Це
чудова робота в тому сенсі, що ми вже стоїмо
на порозі виготовлення імплантів з урахуван-
ням індивідуальних потреб кожного конкрет-
ного пацієнта», — наголосив доповідач.
На завершення свого виступу С.О. Фірстов
розповів про інноваційний проект з розроб-
лення технологічного процесу виготовлення
ендопротезів кульшового суглоба з викорис-
танням нових біосумісних матеріалів і техно-
логій, який Інститут проблем матеріалознав-
ства ім. І.М. Францевича НАН України планує
реалізувати спільно зі своїм партнером ТОВ
«Тітан-Мед». Сторони мають намір створити
перший в Україні центр з виготовлення ендо-
протезів кульшового суглоба. Тестування до-
вели, що ця розробка має вищі характеристики,
ніж її аналоги. Для налагодження виробництва
партнери планують придбати необхідне облад-
нання, яке згодом може бути пристосовано до
виготовлення й інших імплантів (у тому чис-
лі стоматологічних), розроблених науковця-
ми Академії. «Якщо це вдасться зробити, ми
зможемо випускати продукцію світового кла-
су», — підсумував С.О. Фірстов.
Далі слово було надано директору Науково-
технічного центру ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Ко-
рольова Державного концерну «Укрoборон-
пром» Олегу Арсенійовичу Присяжнюку,
який відзначив плідну співпрацю його підпри-
ємства з установами НАН України. Минулого
року створено перший український безпілот-
Виступ першого заступника директора Інституту про-
блем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН
України академіка Сергія Олексійовича Фірстова
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 7
ПОДІЇ
ний авіаційний комплекс, державні випро-
бування якого вже практично завершилися і
дали позитивні результати. У цьому комплексі
впроваджено програми автоматичного визна-
чення координації, програми конвертації сис-
тем координат, розроблені спільно з ученими
Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН
України і Міжнародного науково-навчального
центру інформаційних технологій та систем
НАН України і МОН України. Спільно з Ін-
ститутом хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН
України було впроваджено технологію захис-
ту від радіолокації на основі карбонових нано-
трубок (зараз тривають перші випробування).
«Наші плани на наступний рік ще грандіозні-
ші. Конструюватимемо апарати, що літають у
цілковитому «радіомовчанні». Певні напрацю-
вання для цього вже є, проведено випробуван-
ня. Дуже бажано ці роботи продовжити. Хотів
би попросити присутніх тут представників Мі-
ністерства фінансів України профінансувати
ці роботи, особливо спільні, оскільки приклад-
на наука може доводити хороші наукові ідеї до
серійного виробництва. А це — створення ро-
бочих місць і збереження науки», — зазначив
Олег Присяжнюк.
Далі з доповіддю виступив перший віце-
президент НАН України академік НАН Укра-
їни Володимир Павлович Горбулін. Він наго-
лосив, що Академія ніколи не стояла осторонь
вирішення науково-технічних питань зміцнен-
ня безпеки і оборони нашої країни. У 2015 р. у
зв’язку з подіями в Криму та на сході України
НАН України започаткувала виконання цільо-
вої науково-технічної програми «Дослідження
і розробки з проблем підвищення обороноздат-
ності і безпеки держави», причому за рахунок
скорочення інших цільових програм.
Згідно з основними принципами, закладени-
ми Академією, щороку оголошується конкурс
проектів Програми за пріоритетними напря-
мами, які на кожен рік визначаються Міністер-
ством оборони України, Генеральним штабом
Збройних Сил України, Державним концер-
ном «Укроборонпром», Державним косміч-
ним агентством України. Вони ж і проводять
експертну оцінку поданих на конкурс проек-
тів, а виконані роботи приймаються за участі
їхніх представників. Обов’язковою вимогою
до проектів, що подаються на конкурс, є також
погодження технічного завдання підприєм-
ством ОПК, на якому впроваджуватимуться
результати цієї роботи. Переважна більшість
проектів Програми спрямовані на вирішення
науково-технічних питань, що постають при
створенні нових і модифікації старих зразків
озброєння.
Доповідач поінформував, що в рамках Про-
грами за напрямом захисту особового складу
та військової техніки розроблено перспектив-
ні бронеструктури для додаткового захисту
легкоброньованої техніки, кабін літаків, по-
ліпшення характеристик бронежилетів; роз-
роблено маскувальні покриття для мінімізації
помітності техніки від ІЧ- до НВЧ-діапазону.
За напрямом відновлення та модернізації вій-
ськової і спеціальної техніки створено нові
технології оброблення каналів нарізних ство-
лів для підвищення їх живучості; розроблено
сучасні технології з подовження ресурсу авіа-
ційної та бронетанкової техніки, лазерного й
дугового зварювання тонкостінних елементів
керма і сопла керованих ракет, а також підвод-
ного зварювання корпусів військових кораблів
в екстремальних умовах. За напрямом військо-
вої медицини створено портативні програмно-
апаратні комплекси для визначення глибини
Виступ директора Науково-технічного центру ВАТ
«Меридіан» ім. С.П. Корольова Олега Арсенійовича
Присяжнюка
8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3)
ПОДІЇ
шокового стану в польових умовах; розробле-
но нові біоматеріали для відновлення кістко-
вої тканини; створено новітні перев’язувальні
матеріали та комбіновані засоби для зупинен-
ня великих кровотеч; запропоновано техноло-
гію низькотемпературного зберігання клітин
донорської крові тощо.
«Мені приємно зазначити, що завдяки новій
бюджетній програмі за нашою оборонною про-
грамою минулого року розпочато виконання
нових проектів», — додав академік В.П. Гор-
булін. І хоча виконання проектів розрахова-
но на 2 роки, вже сьогодні можна говорити
про деякі конкретні результати. Наприклад,
створено нові типи антирадарних та антико-
розійних фарб для виготовлення покриттів
на корпусні конструкції надводних кораблів з
маскувальними й антикорозійними властивос-
тями (Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка
НАН України); розроблено дослідну техноло-
гію виготовлення бронебійних елементів для
підкаліберних засобів ураження з підвище-
ними характеристиками пробиття (Інститут
надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН
України); запропоновано метод пічного паян-
ня алюмінієвих тонкостінних конструкцій у
контрольованому газовому середовищі, який
є екологічно безпечним і менш енергоміст-
ким порівняно з наявними методами паяння
(Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона
НАН України); створено прототип мульти-
сенсорної системи на базі безпілотного літаль-
ного апарата для високоточного визначення
координат наземних об’єктів в автоматичному
режимі (Міжнародний науково-навчальний
центр інформаційних технологій та систем
НАН України і МОН України); розроблено
оптичні мікрорельєфні дифузори з підвище-
ними експлуатаційними характеристиками
для систем наведення, стеження та керування
рухомими об’єктами (Інститут проблем реє-
страції інформації НАН України).
«На сьогодні ці розробки впроваджуються
на підприємствах ОПК або перебувають на ста-
дії випробувань, деякі з них уже впроваджено.
Зокрема, створена Радіоастрономічним інсти-
тутом НАН України радіолокаційна станція
РЛС «ОКО» зараз завершує визначальні відо-
мчі випробування і, сподіваюся, її буде взято
на озброєння», — зазначив В.П. Горбулін.
Він також нагадав, що результати оборон-
них досліджень було представлено на вистав-
ці науково-технічних розробок та технологій
НАН України «Наука — обороні та безпеці
держави», проведеній 6–7 грудня 2018 р. у
рамках заходів з відзначення 100-річчя НАН
України. Її особливістю стало те, що вперше
разом з експозицією НАН України підприєм-
ства ОПК продемонстрували експонати на-
турних зразків, у яких було втілено результати
досліджень академічних установ і які серійно
виготовляються. У рамках цієї виставки від-
бувся також круглий стіл, на якому фахівці
різних відомств обговорили актуальні питан-
ня залучення наукового потенціалу для підви-
щення обороноздатності держави і ухвалили
низку рішень, які дозволять сторонам плідно
співпрацювати й надалі.
«Академія вважає проведення досліджень зі
зміцнення обороноздатності держави одним із
пріоритетних напрямів своєї діяльності, — під-
креслив В.П. Горбулін. — Разом з тим, ство-
рення наукового доробку і набуття Україною
необхідного технологічного рівня є завданням
не тільки НАН України. Це досягається вива-
женими діями з боку відповідних центральних
органів виконавчої влади, на чому неодноразо-
Виступ першого віце-президента НАН України акаде-
міка Володимира Павловича Горбуліна
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 9
ПОДІЇ
во наголошувалося протягом згаданого круг-
лого столу. Академія вже не раз підкреслю-
вала, що, враховуючи важливість для країни,
котра воює, якнайшвидшого втілення заходів з
інтенсифікації інноваційної діяльності у сфері
ОПК, вкрай необхідним є створення в державі
спеціалізованого міжвідомчого координуючо-
го органу, який би забезпечував управління та
контроль за виконанням державних програм
з підвищення обороноздатності країни. Ми
віддаємо належне Міністерству економічного
розвитку і торгівлі України, але, на думку на-
уковців, створення спеціалізованого централь-
ного органу виконавчої влади на кшталт ко-
лишньої Державної комісії з питань оборонно-
промислового комплексу при Кабінеті Міні-
стрів України — це вимога часу. Якщо Уряд
підтримає необхідність його створення, це буде
важливим кроком в організації робіт у сфері
оборони й безпеки нашої держави. Адже в на-
укових дослідженнях, які могли б забезпечити
посилення оборони й безпеки, сьогодні вико-
ристовується лише сота, а можливо, й тисячна
частина потенціалу установ Академії».
Потому слово взяв начальник Центрально-
го науково-дослідного інституту озброєння
та військової техніки Збройних Сил України
генерал-майор Ігор Борисович Чепков, який
від імені Міністерства оборони України та
очолюваного ним інституту подякував науков-
цям Академії за роботу, яку вони виконують.
«Ні для кого не секрет, що 2014 рік ми зустріли
з технікою, яку успадкували від Радянського
Союзу. Зрозуміло, що воювати нею ефективно,
потужно і мобільно, забезпечуючи захист вій-
ськовослужбовців, було неможливо. У 2014 р.
була велика потреба в дослідженнях з поси-
лення захисту військовослужбовців. Завдяки
наполегливій праці академічних інститутів
було впроваджено броньовані композитні ма-
теріали, які тією чи іншою мірою забезпечили
цей захист, — зазначив Ігор Чепков. — Ми дуже
пишаємося, що Академія виступила з ініціати-
вою започаткування програми, спрямованої
на забезпечення обороноздатності держави.
За часів СРСР Міністерство оборони безпо-
середньо фінансувало певні програми фун-
даментальних досліджень, результати яких у
майбутньому могли використовуватися при
створенні зброї. На жаль, ця практика з боку
Міністерства оборони не знайшла належного
продовження. Сьогодні ми змушені ставити
завдання щодо розроблення зразків техніки
переважно перед промисловістю. Однак, якщо
говорити про зразки сучасні або зразки, які
формуватимуть обличчя Збройних Сил у май-
бутньому, без проведення глибоких пошуко-
вих фундаментальних досліджень ми не може-
мо навіть мріяти про них. І саме завдяки акаде-
мічній програмі, започаткованій у 2015 р., було
зроблено певні кроки. Збройні Сили України
не стояли осторонь, а брали активну участь у
формуванні й узгодженні технічних завдань,
оцінюванні результатів цієї роботи. І нині вже
маємо певні досягнення.
За нашими оцінками, на вирішення актуаль-
них проблем обороноздатності спрямована 81
науково-дослідна робота в рамках цієї програ-
ми. Ми дуже вдячні Інституту проблем матері-
алознавства ім. І.М. Францевича НАН Украї-
ни — коли гостро постала проблема створення
зразків звукометричних комплексів розвідки,
цей інститут відгукнувся і провів дослідження
такого сплаву, як пермалой. У результаті було
одержано характеристики, завдяки яким сплав
Виступ начальника Центрального науково-дослід но го
інституту озброєння та військової техніки Збройних
Сил України генерал-майора Ігоря Борисовича Чеп-
кова
10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3)
ПОДІЇ
використовується нині в конструкції нового
звукометричного комплексу. Хочу відзначити
також роботу, виконану в Інституті проблем
реєстрації інформації. Йдеться про оптичні
дифузори, які дозволяють у кілька разів під-
вищити ефективність наведення високоточної
зброї безпосередньо в умовах постановки пе-
решкод або завад».
«Переважна більшість розробників сьогодні
впроваджують у свої комплекси зброї вже го-
тові складові частини або елементи і не форму-
люють проблемних питань перед наукою. Це
комплексна проблема, і нині лише поодинокі
потужні підприємства, такі як КБ «Південне»,
«Зоря»–«Машпроект», «Івченко-Прогрес»,
розуміють, що майбутнє кується лише завдяки
наукомісткості їхньої продукції. Вважаю, що
потрібно продовжити нашу плідну співпрацю.
А запорукою цьому будуть впроваджені ре-
зультати», — підсумував Ігор Чепков.
Про результати досліджень наукових уста-
нов Секції хімічних і біологічних наук НАН
України, проведених у межах бюджетної
програми КПКВК 6541230, доповів віце-
президент НАН України, голова Секції хіміч-
них і біологічних наук НАН України академік
НАН України Вячеслав Григорович Кошеч-
ко. Дослідження за цією програмою спрямову-
валися не лише на отримання нових знань, а й
на розроблення новітніх підходів до створення
тих чи інших процесів, нових речовин та мате-
ріалів для потреб різних галузей економіки та
соціальної сфери України. У результаті було
отримано низку вагомих результатів.
Для промисловості й енергетики хіміки за-
пропонували новий тандемний каталітичний
процес одержання з відновлюваної сирови-
ни — біоетанолу — такого промислово важ-
ливого для України мономеру, як пропілен
для виробництва поліпропілену. Встановлено,
що цеоліти, доповані наночастинками ніке-
лю, здатні в м’яких умовах виступати каталі-
заторами реакції утворення діетоксіетану та
ізогексанів — ефективних добавок для під-
вищення цетанового числа дизельного пали-
ва та октанового числа бензину. Розроблено
нові високопродуктивні механохімічні спо-
соби одержання нанорозмірних двовимірних
структур — перспективних матеріалів для
електроніки, світловипромінювальних діодів,
високоємних хімічних джерел струму, супер-
конденсаторів тощо. Для сонячної енергетики
розроблено композитні електроди на основі
графену та дисульфіду молібдену, які підви-
щують ефективність фотоелектрохімічних
систем отримання та акумулювання водню під
дією сонячного світла; синтезовано нові тонко-
плівкові нанокомпозитні селективні покриття
для сонячних колекторів зі значно більшим
коефіцієнтом поглинання сонячної енергії, ніж
у відомих світових виробників. Розроблено хі-
мічний склад та умови синтезу діелектричних
оксидних композиційних матеріалів і виготов-
лено на ДП «Оризон-Навігація» їх експери-
ментальні партії для виробництва радіофіль-
трів апаратури GPS. Створено технологію та
налагоджено виробництво на КБ «Південне»
нового вітчизняного імпортозаміщувально-
го високочутливого хімічного індикаторного
проявника витоків амоніаку для контролю
герметичності теплових труб і електронагрів-
них амоніакових двигунів космічних апаратів.
Показано можливість органо-сольвентного
одержання целюлози (з виходом 85–90 %) з
рослинних відходів сільського господарства й
технічних культур, що, крім високої продук-
тивності, дасть змогу зберегти чимало лісових
ресурсів України.
У галузі охорони здоров’я спільно з фарма-
цевтами проведено комплекс досліджень з
розроблення нового лікарського засобу «Про-
поксазепам», який за ефективністю та безпеч-
ністю тривалої анальгетичної дії перевершує
відомий «золотий стандарт» — диклофенак.
Триває підготовка до його виробництва в
Україні на підприємстві «Інтерхім», на якому
вже налагоджено випуск таких відомих пре-
паратів, як «Аміксин», «Гідазепам» та ін., роз-
роблених хіміками Академії. Біохіміки завер-
шують роботи з налагодження виробництва
створеного ними комплексного лікарського
препарату «Альфа-Когнітин» для поліпшен-
ня роботи мозку, нормалізації діяльності
серцево-судинної системи. Створено систему
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 11
ПОДІЇ
молекулярно-генетичної діагностики зразків
крові на первинні імунодефіцити, зокрема для
виявлення мутації гена БТК, що дасть змогу
проводити діагностику безпосередньо в Укра-
їні, не надсилаючи тестові зразки пацієнтів за
кордон. Удосконалено цитохімічні та імуноци-
тохімічні методи діагностики різних форм міє-
лодиспластичного синдрому та їх верифікації
згідно з вимогами ухваленої 2017 р. класифі-
кації ВООЗ. Оптимізовано технологію синте-
зу протипухлинного препарату «Фероплат»
і організовано виробничу дільницю для ви-
готовлення його дослідної партії. Розроблено
тимчасовий технологічний регламент на ви-
робництво магнітної рідини, що містить ци-
сплатин, який пройшов державну реєстрацію.
Фізіологи вперше встановили, що стимуляція
ендогенного синтезу сірководню шляхом кур-
сового введення кофактора PLP значно при-
скорює відновлення вихідних показників ро-
боти серця та судин після ішемії-реперфузії.
Це відкриває нові шляхи пошуку лікарських
засобів для зниження захворюваності й смерт-
ності від серцево-судинних захворювань. Для
медицини катастроф і військово-польових
умов створено нові стабільні ранові покриття з
комплексною протеолітичною активністю, які
є зручними в застосуванні, забезпечують ви-
сокий лікувальний ефект і мінімальні терміни
перебування хворих у стаціонарі.
Для агропромислового комплексу вчені НАН
України проводять дослідження зі створення
нового покоління високопродуктивних сортів
озимої пшениці з врожайністю понад 100 ц/га.
У 2018 р. дев’ять з них було рекомендовано до
широкого впровадження. Наразі триває робота
із забезпечення аграрних господарств України
цим високоякісним оригінальним насінням
за ліцензійними угодами. Завдяки фінансовій
підтримці нової бюджетної програми вдалося
істотно прискорити проведення досліджень
і польових випробувань, а також підготувати
до впровадження низку нових гербіцидних
композицій, які за ефективністю перевищу-
ють наявні аналоги. Крім того, на площі понад
150 тис. га впроваджено системи ефективного
використання азоту в технологіях вирощуван-
ня зернових. Налагоджено технологію вироб-
ництва поліфункціонального мікробного пре-
парату «Ризостим М», здатного забезпечувати
значно більшу врожайність агрокультур порів-
няно з іншими препаратами на ринку.
Для біотехнологій отримано нові штами
дріжджів, які порівняно з вихідними штамами
здатні продукувати з глюкози вп’ятеро більше
чистого гліцерину. Інші нові штами дріжджів
здатні продукувати порівняно з традиційним
штамом на 3–3,5 % більше етанолу, що може
забезпечити отримання в промислових масш-
табах щороку додаткових сотень тонн етанолу.
Одержано вихідні дані для технології комп-
лексного перероблення рослинної енергетич-
ної сировини в енергоносії та органічні добри-
ва. Зокрема, на виробництві компанії «Еко-
Енергія» виготовлено експериментальну уста-
новку для біогазової ферментації комплексних
субстратів.
У галузі охорони природи проведено комп-
лекс досліджень для визначення шляхів ути-
лізації відходів таких великих підприємств,
як Миколаївський глиноземний завод та За-
порізький виробничий алюмінієвий комбінат,
показано можливість отримання з цих відходів
ефективних коагулянтів і сорбентів для очи-
щення природних і стічних вод від токсичних
домішок. Відповідно до Директиви ЄС «Про
збереження природного середовища існуван-
Виступ віце-президента НАН України академіка Вя-
чеслава Григоровича Кошечка
12 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3)
ПОДІЇ
ня, дикої флори та фауни» розроблено концеп-
цію та структуру Національного каталогу біо-
топів України.
Академік В.Г. Кошечко особливо підкрес-
лив, що завдяки підтримці за новою бюджет-
ною програмою ботаніки і зоологи Академії
провели роботу з підготовки матеріалів для
4-го видання Червоної книги України. Цей
важливий державний документ не лише регла-
ментує статус охорони рідкісних видів тварин
і рослин, а й визначає майбутнє людини та
середовища, в якому вона живе. Уже складе-
но оновлений номенклатурно-таксономічний
список прийнятих і рекомендованих наукових
назв представників рослинного і тваринного
світу України. Підготовлено список рослин та
грибів для включення до червоних списків Єв-
ропи і Міжнародного союзу охорони природи.
Що стосується подальших перспектив ро-
боти, то це насамперед проведення фундамен-
тальних досліджень за найбільш пріоритетни-
ми напрямами розвитку хімії, біології, біохімії,
фізіології, генетики, що відповідають світовим
тенденціям розвитку сучасної науки для отри-
мання нових знань та створення на їх основі
нових речовин і матеріалів різного функціо-
нального призначення; нових енергоощадних
та екологічно прийнятних процесів і техноло-
гій виробництва різних речовин та матеріалів;
нових лікарських засобів і підходів для ліку-
вання; розроблення нових методів діагностики;
нових високопродуктивних та стресостійких
сортів сільськогосподарських культур; нових
біотехнологій для енергетики і харчової про-
мисловості; доведення розпочатих розробок до
впровадження та практичного використання.
Далі доповідач поінформував учасників за-
сідання про придбання нового та модернізацію
наявного наукового обладнання в Академії,
яке також стало можливим завдяки започатку-
ванню нової бюджетної програми. «Як відомо,
проведення наукових досліджень на світово-
му рівні, одержання вагомих дослідницьких
результатів, публікація цих результатів у пре-
стижних міжнародних фахових виданнях, їх
визнання науковою спільнотою, входження до
різних міжнародних наукових проектів, успіш-
не їх виконання тощо неможливі без наявності
сучасного наукового обладнання. І цьому важ-
ливому питанню Академія завжди приділяла
належну увагу. Так, на початку 1980-х років
Академія спрямовувала понад 10 % своїх над-
ходжень на оновлення бази наукових приладів.
На жаль, через брак коштів у 1990-х роках парк
наукового обладнання практично не оновлю-
вався і на початку 2000-х років вичерпав свій
ресурс. Академія неодноразово зверталася до
Кабінету Міністрів України по допомогу у ви-
рішенні цієї гострої проблеми, і з 2004 р. Уряд
розпочав цілеспрямоване виділення бюджет-
них коштів на придбання високовартісного
обладнання для НАН України. Щороку на це
виділялося 40–50 млн грн ($8–10 млн). Для
держави це були незначні кошти, а для Ака-
демії — відчутна і вкрай необхідна допомога.
З метою найефективнішого використання цих
обмежених бюджетних коштів НАН України
пішла, як показав попередній досвід, правиль-
ним шляхом, створивши колективні центри
користування високовартісним обладнанням,
безперешкодний доступ до яких мають не
лише всі установи Академії, а й наукові співро-
бітники вітчизняних закладів вищої освіти та
промислових підприємств».
За словами В.Г. Кошечка, цільове виділен-
ня бюджетних коштів дало змогу Академії
створити 81 колективний центр у 59 наукових
установах. За роки державної підтримки цієї
бюджетної програми (2004–2008 рр.), а також
за власні кошти Академії (у 2009 і 2010 рр.)
було придбано 135 наукових приладів на суму
понад 300 млн грн (близько $52 млн).
На жаль, прилади у центрах колективного
користування експлуатуються вже понад 10
років. Частина з них уже зношені як фізично,
так і морально та потребують поточного або ка-
пітального ремонту чи модернізації. У 2018 р.
тільки термінового ремонту потребували що-
найменше 40 приладів. На проведення цих ро-
біт необхідно близько 70 млн грн, і це вже не
кажучи про придбання нового обладнання.
Доповідач підкреслив, що НАН України
вдячна Міністерству фінансів України і Комі-
тету Верховної Ради України з питань науки і
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 13
ПОДІЇ
освіти за те, що вони знайшли можливість част-
ково допомогти Академії у вирішенні цієї дуже
важливої проблеми. У 2018 р. за напрямом 5
КПКВК 6541230 на ремонт, модернізацію й
оновлення приладного парку було виділено
85,2194 млн грн, з яких 29,991 млн — з цільовим
призначенням для Інституту молекулярної біо-
логії і генетики НАН України на розроблення
препаратів на основі олігонуклеотидів для но-
вих методів діагностики та лікування раку. Ре-
шту коштів (55,228 млн грн) було спрямовано
іншим 37 науковим установам НАН України.
З них 38,7287 млн грн становили капітальні
видатки на ремонт і модернізацію 37 одиниць
приладів і розвиток 4 обчислювальних клас-
терів Українського національного гріду. Крім
того, 16,4993 млн грн поточних видатків було
спрямовано на модернізацію та ремонт ще 28
одиниць наукових приладів. У результаті за
підтримки нової бюджетної програми було
відремонтовано і модернізовано, зокрема, 10
мас-спектрометрів і хромато-мас-спект ро мет-
рів; 9 сканувальних електронних мікроскопів;
5 рентгенівських дифрактометрів; 3 випробу-
вальні машини; 3 диференційні сканувальні ка-
лориметри; 2 ІЧ-спектрометри; 1 фемтосекунд-
ний лазерний комплекс; 1 ЯМР-спектрометр; 4
кластери УНГ. Крім того, придбано 7 комплек-
тів обладнання для оборонних досліджень.
«Здійснений ремонт, модернізація і онов-
лення обладнання стали вагомою підтрим-
кою забезпечення проведення пріоритетних
наукових досліджень за фундаментальною та
науково-технічною тематикою, що підтриму-
ється новою бюджетною програмою. Саме за-
вдяки наявному обладнанню було отримано
стисло наведені вище важливі наукові резуль-
тати. Оскільки у 2018 р. ця програма лише стар-
тувала, є всі підстави сподіватися, що за умови
її продовження та за допомогою відремонтова-
них і модернізованих у 2018 р. приладів буде
отримано не менш вагомі наукові результа-
ти», — підсумував свій виступ В.Г. Кошечко.
Далі до слова було запрошено директора
Інституту молекулярної біології і генетики
НАН України академіка НАН України Ганну
Валентинівну Єльську, яка розповіла, що у
2018 р. в межах цільової комплексної програ-
ми наукових досліджень НАН України «Ро-
зумні сенсорні прилади нового покоління на
основі сучасних матеріалів та технологій» 17
академічних установ виконували 28 проектів
із загальним фінансуванням близько 5 млн
грн (приблизно $7 тис. на один проект). На-
гадавши присутнім, що сенсорами називають-
ся прилади, здатні розпізнавати майже будь-
який аналіт, якщо правильно обрати для них
«розумну» складову, Г.В. Єльська наголосила,
що сьогодні прогрес як у виробництві, так і в
соціальному житті людини визначають саме
сенсорні системи, «розумні» матеріали, нано-
роботи, молекулярні машини, мікроелектроні-
ка та інформаційні технології. І всі ці напрями
поєднані в зазначеній академічній програмі.
«Планові завдання програми виконано в
повному обсязі, опубліковано понад 60 ста-
тей, представлено більш як 70 доповідей на
конгресах, конференціях і симпозіумах, отри-
мано і подано заявки на 13 патентів. За на-
прямом розроблення «розумних» матеріалів
розроблено, зокрема, специфічні протеїнові
матриці. Хочу звернути вашу увагу на метод
молекулярного імпринтингу, за допомогою
якого з біологічно активних речовин (напри-
клад, ферментів) було створено «розумні»
полімери-біоміметики. Крім того, розроблено
Виступ директора Інституту молекулярної біології і
генетики НАН України академіка Ганни Валентинів-
ни Єльської
14 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3)
ПОДІЇ
оптимальні методи іммобілізації ферментів
на поверхні перетворювачів різного типу. Ін-
ший блок результатів стосується розроблення
електродів і блок-схем. Наприклад, створено
спеціалізовані фотошаблони для літографіч-
ного виготовлення гребінчастих золотих елек-
тродів та виготовлено зразки таких електродів
на оптично прозорій підкладці. Розроблено
кілька лабораторних прототипів сенсорів для
визначення низки важливих амінокислот, ме-
таболітів і токсинів. Створюються основні тех-
нології та протоколи зв’язку мікросенсорів зі
смартфоном, зокрема відпрацьовано підходи
до реалізації мобільного варіанта сигналізато-
ра загальної токсичності. Крім того, розробле-
но електрохімічний біосенсор для визначення
аргініну та деяких інших амінокислот. Нага-
даю, що аргінін — це амінокислота, задіяна в
проявах хвороби Альцгеймера, і її нестача при-
зводить до дуже страшних наслідків. Тому її
виявлення як у крові, так і в харчових продук-
тах має велике значення. Науковці Академії
працюють також над тим, щоб кожен користу-
вач мав у своєму смартфоні перелік речовин,
які можуть становити для нього небезпеку», —
повідомила Г.В. Єльська.
На завершення доповіді Г.В. Єльська порів-
няла обсяги видатків на створення сучасних
сенсорних приладів в Україні та у світі: «Ми
проаналізували світові грошові інвестиції у
розвиток біосенсорів. У 2018 р. вони становили
$16,8 млрд. У розроблення одного сенсорного
приладу вкладається від $500 тис. до $1 млн.
Тому ті 20 приладів, які виготовляються в рам-
ках виконання академічної програми, є свід-
ченням високої ефективності роботи наших
учених. Це демонструє величезний потенціал
Академії, якому нова бюджетна програма дала
можливість бодай частково проявити себе. Цей
потенціал потрібно нарощувати. А бюджетна
програма — перший крок на шляху до належ-
ного фінансування української науки».
Директор Інституту харчової біотехноло-
гії та геноміки НАН України академік НАН
України Ярослав Борисович Блюм зазначив,
що для фінансування за новою бюджетною
програмою було відібрано 15 проектів, участь
у виконанні яких взяли фахівці 14 наукових
установ 4 відділень НАН України. Далі він ко-
ротко зупинився на найцікавіших з отриманих
результатів. «Передусім ідеться про біопаливо.
Ми намагаємося працювати над технологіями
отримання біологічної сировини для створен-
ня біопалив другого покоління. Цей напрям
програми представлено хімічними технологі-
ями отримання таких палив і супутніх компо-
нентів, а також відповідними технологічними
процесами.
Щодо рідких біопалив. Наші науковці за-
ймаються створенням нових сортів цукрового
сорго — сировини для отримання біоетанолу.
Технологічні процеси в цьому напрямі зараз
відпрацьовуються на кількох спиртових за-
водах («Еко-Енергія», Гайсинський спирто-
вий завод та ін.). Вже розраховано економічну
доцільність таких процесів — їхня окупність
становитиме 4 роки. Наші вчені вперше у сві-
ті синтезували нові ефективні лінії місканту-
су, які зараз проходять сортовипробування.
Ця культура дуже важлива для біоенергетики
в усьому світі і є сировиною номер один для
отримання біомаси. До речі, ці нові лінії є полі-
плоїдними, тобто розмножуються насінням, на
відміну від інших ліній цієї рослини-гібриду.
Крім того, було створено нові сорти рижію,
один з яких було передано на сортовипробу-
Виступ директора Інституту харчової біотехнології та
геноміки НАН України академіка Ярослава Борисо-
вича Блюма
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 15
ПОДІЇ
вання цього року. Завдяки особливому складу
жирних кислот рижій є перспективною сиро-
виною для отримання не лише біодизелю, а й
авіаційного палива. На такому біопаливі нині
вже літають літаки компанії «KLM» та інших
всесвітньо відомих авіаперевізників. Важ-
ливою складовою отримання сучасних біо-
палив є мікроводорості. В Інституті ботаніки
ім. М.Г. Холодного НАН України створена та
зберігається колекція мікроводоростей, яку
визнано національним надбанням України.
В рамках одного з проектів за зазначеною про-
грамою її вдалося поповнити 14 видами і шта-
мами мікроводоростей, які є потенційним дже-
релом для отримання біодизелю.
Хіміки розробили сучасні способи конвер-
сії біомаси для одержання рідких біопалив та
мікрокристалічної целюлози, а також техноло-
гії каталітичної конверсії гліцерину в хімічні
продукти широкого застосування (наприклад,
біодеградабельний пластик). Розробляються
технології виробництва енергоносіїв і органіч-
них добрив з рослинної сировини. Відповідний
пілотний проект невдовзі реалізуватиметься на
Гайсинському заводі: там запрацює установка
для отримання біогазу з біомаси цукрового сор-
го й відходів виробництва паливного етанолу».
За словами Я.Б. Блюма, дослідницькі робо-
ти з отримання біопалива, які виконують учені
НАН України, цілком відповідають пріорите-
там Євросоюзу, визначеним на період 2020–
2035 рр.
Заступник директора Інституту молекуляр-
ної біології і генетики НАН України академік
НАН України Михайло Арсентійович Тукало
розповів про результати закупівлі для Інсти-
туту нового наукового обладнання. «У провід-
них країнах світу зараз активно розвиваються
біомедицина та персоніфікована медицина, які
ґрунтуються на генетичному аналізі, адже він
дає змогу вже з дитинства враховувати схиль-
ність до певних патологій, здійснювати ранню
та диференційну діагностику, прогнозувати
виникнення і перебіг захворювання, допома-
гати з вибором схеми лікування. Планується,
що до 2040 р. всі пацієнти в розвинених краї-
нах світу матимуть генетичні паспорти. У нас
це теж потрібно зробити, оскільки Україна по-
сідає перше місце в Європі за рівнем смертнос-
ті від онкопатологій і п’яте місце — за рівнем
зростання кількості стійких форм туберкульо-
зу. Чому генетичний аналіз відіграє надзви-
чайно важливу роль у боротьбі, наприклад, з
онкологічними хворобами? Тому що для під-
вищення ефективності лікування необхідна
передусім рання діагностика. Ми вже маємо
певні досягнення з діагностики пухлин епіте-
ліального походження та розуміння експресії
генів вродженого імунітету при тяжких пато-
логіях, але, отримавши нові прилади, придбані
в рамках нової бюджетної програми, ми може-
мо переходити до розвитку методів не лише
діагностики (в тому числі ранньої), а й терапії.
Для розроблення протипухлинних препаратів
у нас ще недостатньо інформації про те, як роз-
виваються пухлини, але вже зараз зрозуміло,
що одним з найперспективніших підходів до
вирішення цієї проблеми є розроблення пре-
паратів пригнічення інгібіторного ефекту зло-
якісних пухлин на клітини імунної системи,
який виникає при експресії ліганд-рецептора
запрограмованої смерті. До речі, за відкриття
цього рецептора й механізму пухлинно асоці-
йованого пригнічення імунної системи вчені зі
США та Японії отримали Нобелівську премію
в галузі фізіології та медицини 2018 р. Отже,
Виступ заступника директора Інституту молекулярної
біології і генетики НАН України академіка Михайла
Арсентійовича Тукала
16 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3)
ПОДІЇ
ми рухаємося правильним шляхом», — зазна-
чив доповідач.
М.А. Тукало стисло розповів про два уні-
кальні прилади з переліку закуплених. Пер-
ший — система повногеномного секвенуван-
ня, яка дає змогу здійснювати секвенування
геному людини, зокрема для діагностики різ-
них захворювань (не лише онкологічних), та
виявляти мутації. За допомогою цієї системи
можна також генотипувати штами, виявляючи
серйозні мікробіологічні й вірусологічні загро-
зи, що важливо для забезпечення біобезпеки.
Інший прилад — синтезатор ДНК/РНК, який
дає можливість синтезувати нуклеїнові кисло-
ти, олігонуклеотиди, потрібні для діагностики
і терапії. Він також підкреслив, що придбани-
ми для Інституту приладами зможуть корис-
туватися вчені з усієї України. «На жаль, ми
не виконали цю програму повністю, тому що в
ній було закладено ще 600 тис. грн на обслуго-
вування придбаних приладів, яке потребує ви-
сококваліфікованого персоналу, але наразі діє
офіційна заборона на розширення штатів дер-
жавних установ. Дуже сподіваюся, що пред-
ставники Парламенту допоможуть нам подо-
лати цю перешкоду», — додав М.А. Тукало.
Далі віце-президент НАН України, голова
Секції суспільних і гуманітарних наук НАН
України академік НАН України Сергій Іва-
нович Пирожков доповів про результати до-
сліджень наукових установ Секції в межах бю-
джетної програми КПКВК 6541230.
У рамках нової програми установи Секції
зосередили свої зусилля на дослідженні най-
актуальніших проблем сучасних політико-
правових, соціально-економічних та культур-
них трансформацій в Україні за двома осно-
вними тематичними напрямами: 1) макро-
економіка та соціально-економічна політика;
2) соціокультурні чинники гуманітарного роз-
витку України та їх роль у консолідації україн-
ського суспільства.
Так, за першим напрямом в центрі уваги на-
уковців Академії перебували проблеми забез-
печення макроекономічної збалансованості,
стійкості державних фінансів, розвитку циф-
рової економіки, вимірювання рівня життя в
Україні та подолання бідності, загроз людсько-
му потенціалу, державної міграційної політи-
ки, децентралізації. Інститут економіки та про-
гнозування НАН України дослідив тренди ін-
дикаторів ВВП, які свідчать про продовження
в Україні економічної динаміки відновлення
та прискорення темпів зростання. Результати
цих досліджень використано в роботі Мінеко-
номрозвитку при вирішенні завдань щодо про-
ведення обґрунтованої та комплексної оцінки
основних макроекономічних процесів.
Розроблено пропозиції щодо вдосконалення
державної політики розвитку цифрової еконо-
міки на період 2018–2020 рр. Проаналізовано
відмінності методологічних положень вітчиз-
няної статистики від підходів Євростату, під-
готовлено пропозиції щодо відповідних змін в
Україні. Результати досліджень використано в
роботі Комітету Верховної Ради України з пи-
тань економічної політики і Міністерства інф-
раструктури України.
Інститут демографії та соціальних дослі-
джень ім. М.В. Птухи НАН України розробив
та апробував методику оперативної оцінки ди-
наміки рівня життя населення, інструментарій
автоматизації розрахунків. Методика призна-
чаена для оперативного оцінювання основних
показників доходів, витрат, диференціації до-
ходів населення та динаміки їх зміни. Відпо-
відні матеріали надіслано до Міністерства со-
ціальної політики України. Здійснено також
оцінку контингентів отримувачів різних видів
соціальної допомоги та оцінку впливу соці-
альної допомоги на рівень життя отримувачів.
Відповідні аналітичні матеріали Мінсоцполі-
тики використало під час моніторингу програм
соціальної підтримки населення в рамках Пла-
ну заходів з реалізації Стратегії подолання бід-
ності, затвердженого розпорядженням КМУ
від 08.08.2016. Оцінку ефективності системи
надання субсидій використано Комітетом Вер-
ховної Ради України з питань соціальної полі-
тики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Окремо доповідач згадав Національну до-
повідь установ Секції «Українське суспіль-
ство: міграційний вимір», підготовлену у
2018 р. під керівництвом академіка Е.М. Лі-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 17
ПОДІЇ
банової, в якій розкрито вкрай актуальні для
України питання.
Інститут регіональних досліджень ім. М.І. До-
лішнього НАН України на прикладі Карпат-
ського регіону виявив особливості та пробле-
ми функціонування міських, гірських і при-
кордонних громад в умовах сучасних реформ.
Наголошено на питаннях ефективності надан-
ня освітніх послуг у громадах та формування
локальної освітньої політики. Розглянуто ме-
ханізми стимулювання зайнятості населення
й підвищення економічної активності на рівні
адміністративно-територіальних одиниць ба-
зового рівня. Аналітичні матеріали використа-
но в роботі Комітету Верховної Ради України
з питань державного будівництва, регіональ-
ної політики та місцевого самоврядування, а
також Міністерством регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального госпо-
дарства України, Львівським і Рівненським
обласними центрами розвитку місцевого само-
врядування.
Щодо другого тематичного напряму до-
сліджень за новою бюджетною програмою, ці
роботи були пов’язані з протидією зовнішній
інформаційній агресії, утвердженням україн-
ської ідентичності, формуванням державної
мовної політики, етнонаціональної політики,
розвитком громадянського суспільства.
Так, Інститут соціології НАН України довів,
що на сучасному етапі політично-інсти ту ціо-
наль на трансформація в Україні характеризу-
ється як неконсолідована, або «фасадна», де-
мократія. Про це свідчить низка соціологічних
індикаторів, зокрема збереження високого рів-
ня суспільної недовіри до демократичних ін-
ститутів влади, оскільки більшість населення
вважає, що «сильні керівники здатні зробити
для країни більше, ніж закони і дискусії». Сус-
пільним трансформаціям в Україні все ще при-
таманні процеси змін, які переважають у па-
терналістському суспільстві з латентними ав-
торитарними настроями в напрямі громадян-
ської суспільної самоорганізації. Отримані
дані показують, що приблизно лише 13–17 %
дорослого населення України тією чи іншою
мірою залучені до громадянського суспільства.
Отримані результати використано в роботі ко-
мітетів Верховної Ради України з питань куль-
тури і духовності та прав людини, національ-
них меншин і міжнаціональних відносин,
МОН України при реалізації Національної
стратегії сприяння розвитку громадянського
суспільства в Україні на 2016–2020 рр.
Учені з Національної бібліотеки України
ім. В.І. Вернадського довели, що в умовах ін-
формаційної війни зарубіжні інформаційні
технологи продукують дискредитаційні ма-
теріали з викривленим трактуванням фактів
регіональної історії, елементів національної
самобутності, спрямовані на руйнування на-
ціональної єдності, підміну системи цінностей,
які визначають спосіб життя і світогляд лю-
дей в Україні. Негативні економічні процеси
в регіонах, зростання бідності населення та
відсутність оптимістичних перспектив на май-
бутнє зумовлюють недовіру певної частини
населення регіонів до змісту політичної діяль-
ності в загальнонаціональному масштабі, бай-
дужість до неї. І тут на передній план виходить
проблема ефективної державної координації
використання потенціалу інформаційних,
інформаційно-аналітичних центрів, громад-
ських організацій, наукових установ. Відповід-
ні аналітичні матеріли надіслано до Комітету
Верховної Ради України з питань свободи сло-
Виступ віце-президента НАН України академіка Сер-
гія Івановича Пирожкова
18 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3)
ПОДІЇ
ва та інформаційної політики, РНБО України,
місцевих органів влади.
Фахівці Відділення релігієзнавства Інститу-
ту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
дослідили релігійні чинники формування та
збереження української ідентичності в умовах
єдиної православної церкви в Україні. При цьо-
му виокремлено та проаналізовано внутрішні
й зовнішні чинники цілеспрямованої протидії
цьому процесу поширенням ідеології «русско-
го мира» через відповідні конфесійні струк-
тури в Україні. Результати досліджень вико-
ристано Комітетом Верховної Ради України з
питань культури і духовності при підготовці
змін до Закону України «Про свободу совісті
та релігійні організації» щодо назви релігійних
організацій (об’єднань), які входять до струк-
тури релігійної організації, керівний центр
управління якої розташовується за ме жа ми
України — на території держави-агресора.
Інститут української мови НАН України до-
слідив мову сучасних ЗМІ, мову політичного
дискурсу, простежив напрями стилістичного
урізноманітнення мови художньої літерату-
ри, виявив тенденції розвитку літературного
слово- і формовживання у різних стилях мов-
лення, проаналізував зміни норм літературної
мови в нових соціокультурних умовах. Інсти-
тут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН Укра-
їни дослідив низку етнокультурних концептів
української мови, визначив аксіологічні, праг-
матичні і правові аспекти мультилінгвізму,
розглянув питання присутності меншинних
мов у соціокультурному просторі Закарпат-
ської обл. Важливим результатом діяльності
мовознавців Академії став проект нової редак-
ції Українського правопису, який було роз-
глянуто і схвалено на засіданні Національної
комісії з питань правопису, а також на спільно-
му засіданні Президії НАН України і Колегії
МОН України і подано на розгляд Кабінету
Міністрів України.
Інститут держави і права ім. В.М. Корець-
кого НАН України проаналізував потенціал
інституту етнокультурної автономії для про-
тидії дезінтеграційним тенденціям, етнотери-
торіальним вимогам національних меншин,
які спираються на підтримку сусідніх держав.
Розроблено пропозиції щодо законодавчого
забезпечення інституту етнокультурної авто-
номії у вигляді проекту Закону України «Про
внесення змін до Конституції України» (щодо
врегулювання етнонаціональних відносин) і
нової редакції Закону «Про національні мен-
шини в Україні», які надіслано до Комітету
Верховної Ради України з прав людини, націо-
нальних меншин і міжнаціональних відносин.
Академік-секретар Відділення економіки
НАН України, директор Інституту демографії
та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН
України академік НАН України Елла Марле-
нівна Лібанова представила Національну до-
повідь «Українське суспільство: міграційний
вимір», підготовлену Секцією суспільних і гу-
манітарних наук НАН України.
«Ми добре усвідомлюємо, що на сьогодні
масштабна міграція з України, поряд з депопу-
ляцією, є однією з головних причин браку ро-
бочої сили, який роботодавці вже визнають чи
не основною перешкодою для національного
економічного піднесення», — наголосила вона
і зупинилася на ключових постулатах Націо-
нальної доповіді. «По-перше, ми вважаємо, що
міграція — це не проблема, з якою треба боро-
тися. Це реальність, яку ми маємо облаштову-
Виступ директора Інституту демографії та соціальних
досліджень ім. М.В. Птухи НАН України академіка
Елли Марленівни Лібанової
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 19
ПОДІЇ
вати і жити в ній. По-друге, міграція є ключо-
вим проявом процесу глобалізації, а отже, вона
неминуча і, найімовірніше, зростатиме і надалі.
Єдина можливість протистояти цьому — дер-
жавна політика, спрямована на повернення бо-
дай частини наших мігрантів і стимулювання
приїзду до України робітників з інших країн.
По-третє, міграційні настанови є наслідком
невдоволеності населення своїм рівнем жит-
тя, яке спричинене величезним розривом між
реальним і бажаним рівнем життя, зневірою та
невтішними перспективами, які громадяни ба-
чать для себе і своєї родини. Крім того, побутує
стійке переконання у вищій якості життя за
кордоном, хоча це далеко не завжди відповідає
дійсності. По-четверте, чимало українців пере-
конані, що зможуть адаптуватися до життя за
кордоном, інтегруватися у новий соціум тощо.
І нарешті, у нашому суспільстві сформувалася
своєрідна «мода» на еміграцію. Людина, неза-
доволена своїм життя, суспільним статусом,
доходами, сподівається поліпшити своє стано-
вище внаслідок переїзду за кордон, до більш
розвиненого регіону. Тобто міграція розгляда-
ється багатьма як своєрідний соціальний ліфт.
У Радянському Союзі працювала система со-
ціальних ліфтів, погана чи хороша, то інша річ.
Ми її втратили і, як мені здається, з водою ви-
хлюпнули й дитину.
За ставленням до міграції українське сус-
пільство поділене сьогодні практично навпіл:
51 % наших співгромадян нікуди не хочуть ви-
їжджати; 49 % хочуть переїхати, причому 8 % —
у межах України, 19 % — за кордон, а 20 % —
самі не знають куди. Вчені спостерігають за
цими настроями з 1991 р., і відтоді динаміка їх
практично не змінилася.
Ми поставили собі за мету спробувати зро-
бити демографічний прогноз залежно від мі-
граційних настанов українців. Варіація між
цими прогнозами виявилася дуже суттєвою і
пов’язана виключно з міграцією. Найбільшою
вона є для економічно найактивніших вікових
груп. Хочу наголосити, що Україна сьогодні
практично нічого не може вдіяти з рівнем на-
роджуваності. Він є таким самим, як і в євро-
пейських країнах. Без сумніву, варто боротися
з нинішнім рівнем смертності, але при його
зниженні навантаження на економічно активне
населення зросте, оскільки збільшиться частка
людей старшого віку. Єдине, що можна зараз
зробити для забезпечення економічного роз-
витку України необхідною робочою силою, —
це створити умови для зовнішньої міграції.
Головним мотивом міграції є занизька заро-
бітна плата, але дослідження свідчить: навіть
якщо ми підвищимо заробітну плату, скажімо,
до рівня 70–75 % польської, це не зупинить мі-
грацію, тому що міграційні настанови сьогод-
ні формуються під впливом усвідомлення, що
якість життя в Україні значно нижча, ніж в ін-
ших країнах. Хочу звернути увагу також на те,
що у 2018 р. загальний обсяг грошових пере-
казів від мігрантів із-за кордону вчетверо пере-
вищив суму прямих іноземних інвестицій».
Потому виступила директор Департаменту
економічної стратегії та макроекономічного
прогнозування Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України Наталія Іванівна
Горшкова. Вона зазначила, що Міністерство
постійно отримує від установ НАН України
аналітичні матеріали, які використовує у своїй
повсякденній роботі, оскільки зрозуміло, що
прийняття політичних рішень має ґрунтувати-
ся на науково доведених фактах.
Виступ директора Департаменту економічної страте-
гії та макроекономічного прогнозування Міністерства
економічного розвитку і торгівлі України Наталії Іва-
нівни Горшкової
20 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3)
ПОДІЇ
Інститут демографії та соціальних дослі-
джень ім. М.В. Птухи НАН України спільно
з Міністерством виконали велику роботу в
рамках адаптації Цілей сталого розвитку до
українського національного контексту, і плід-
на співпраця в цьому плані триває. Важливо
також, щоб Цілі було не лише адаптовано, а й
імплементовано в повсякденну діяльність міс-
цевих органів виконавчої влади. Результати
досліджень вказують на те, що, можливо, нам
слід переглянути деякі індикатори оцінки про-
гресу досягнення Україною Цілей сталого роз-
витку. Наразі обговорюється можливість ство-
рення широкої національної інформаційної
платформи щодо імплементації Цілей, оскіль-
ки на їх досягнення має працювати все сус-
пільство, і представленість науки у межах цієї
платформи має велике значення для того, щоб
Україна рухалася в правильному напрямі.
Крім того, Мінекономрозвитку розпочинає
роботу, яку не зможе виконати без допомоги
академічних установ. Ідеться про такий до-
кумент, як довгострокове бачення майбут-
нього України, важлива роль у напрацюван-
ні якого, згідно з концепцією стратегічного
планування діяльності центральних органів
виконавчої влади, відводиться НАН Украї-
ни. У рамках цієї роботи визначено пріоритет
діяльності Міністерства на 2019 р. — це фор-
мування можливих сценаріїв розвитку еко-
номіки України з горизонтом 10, 20 і 30 ро-
ків. «Реально Міністерство може стати лише
платформою для цього, але провести потрібні
дослідження та сформувати зазначені сцена-
рії без науковців не вдасться», — зазначила
Наталія Горшкова.
Про результати досліджень і розробок до-
слідницьких лабораторій (груп) молодих вче-
них та проведення спільних міжнародних нау-
кових досліджень у межах бюджетної програ-
ми КПКВК 6541230 доповів віце-президент
НАН України, директор Інституту теоретич-
ної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН Украї-
ни академік НАН України Анатолій Глібович
Загородній. «Проблема відтоку талановитої
молоді з вітчизняних наукових установ є ві-
домою та дошкульною, і про неї говорять уже
не лише в Україні. Спробою вирішити цю
проблему стало започаткування програми зі
створення лабораторій/груп молодих учених
НАН України. Ми вдячні Міністерству фі-
нансів України за підтримку цієї ініціативи. Її
головна ідея полягала в тому, щоб дати мож-
ливість молодим талановитим науковцям, які
мають вагомі здобутки і, що важливо, досвід
міжнародної співпраці, згуртувати навколо
себе невеликі творчі колективи і надати їм
необхідне фінансування, забезпечивши умови
для проведення наукових досліджень міжна-
родного рівня. Причому висувалася вимога,
що керівник молодіжної дослідницької ла-
бораторії повинен мати досвід міжнародного
стажування тривалістю не менше двох років
у провідних зарубіжних наукових центрах, а
керівник групи — досвід участі в міжнародних
проектах», — зазначив доповідач.
В Академії відбувся досить жорсткий кон-
курс, організатори отримали 30 заявок на ство-
рення лабораторій і близько 90 — на створення
груп. За результатами конкурсу було створено
10 лабораторій і 20 груп, у яких задіяно 126
молодих учених з 37 наукових установ НАН
України. Бюджет цих колективів у 2018 р. (а
це, по суті, три останні місяці року) становив
150 тис. грн на одну лабораторію і 100 тис. грн
на одну групу.
Але якщо у 2018 р. на забезпечення роботи
молодіжних дослідницьких колективів було
виділено 3,5 млн грн, то в 2019 р. передбаче-
но вже 22 млн грн, а отже, бюджет лабораторії
становитиме 1 млн грн, а групи — 600 тис. грн.
Однією з головних цілей запровадження
програми була виплата молодим ученим гід-
ної заробітної плати. За результатами 2018 р.
зарплата провідного наукового співробітника
зросла на 12 тис. грн, старшого наукового спів-
робітника — на 10 тис., наукового співробітни-
ка — на 8 тис., молодшого наукового співробіт-
ника — на 6 тис. грн.
За грантові кошти молоді вчені Академії
взяли участь у міжнародних конференціях.
Було опубліковано 21 наукову роботу, ще 17 —
підготовлено до друку, подано також одну за-
явку на патент.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 21
ПОДІЇ
А.Г. Загородній навів також кілька прикла-
дів найцікавіших наукових результатів, яких у
2018 р. досягли молодіжні лабораторії та групи.
Так, молодіжна група з Міжнародного науково-
навчального центру інформаційних технологій
і систем НАН України і МОН України зробила
значний внесок у створення фундаментальної
платформи побудови системи автономної наві-
гації безпілотних літальних апаратів.
В Інституті геохімії навколишнього середо-
вища НАН України запропоновано нову тех-
нологію отримання високодисперсного нано-
сорбенту та мобільної швидкодійної установ-
ки для реалізації цієї технології. Сорбент має
значно вищі сорбційні характеристики, а об-
ладнання за вартістю і продуктивністю суттє-
во перевершує наявні аналоги.
Молоді вчені Інституту загальної та неорга-
нічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
синтезували феромагнітні частинки манганіту
(La,Sr)MnO3, перспективного для застосуван-
ня в медицині, зокрема при лікуванні онколо-
гічних пухлин методом магнітної гіпертермії.
Лікувальний ефект досягається тим, що час-
тинки спрямовуються до осередків ураження і
нагрівають злоякісні новоутворення у змінно-
му магнітному полі.
Науковці Інституту біохімії iм. О.В. Палла-
дiна НАН України у співпраці з колегами з
Медичного університету м. Грац (Австрія) роз-
робили протокол кількісного аналізу експресії
(рівня синтезу) протеїнів у нейронах.
Новий підхід до регуляції патобіології хро-
нічного лімфолейкозу запропонували молоді
дослідники з Інституту експериментальної
патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Ка-
вецького НАН України.
В Інституті харчової біотехнології та гено-
міки НАН України досліджуються клітинні
механізми взаємодії рослин-паразитів (пред-
ставників родів Orobanche та Cuscuta) та їхніх
господарів. Отримані результати дадуть змогу
закласти підґрунтя для поліпшення адаптив-
них властивостей рослин до негативного впли-
ву біотичних стресових чинників в умовах
зниження врожайності, перенесення вірусів
ряду хвороб та отруєння худоби.
Цікавого результату досягли молоді науков-
ці Інституту фізики. Вони отримали стабіль-
ний водний колоїд на основі багатостінних
вуглецевих нанотрубок і дослідили плівки
оксиду графену. Використання таких структур
може бути дуже важливим для побудови ге-
тероструктур з новими електронними, оптич-
ними, магнітними властивостями, елементів
гнучкої електроніки, а також приладів опто-
електроніки.
В Інституті ядерних досліджень НАН Укра-
їни вивчено властивості сцинтиляційних крис-
талів вольфрамату цинку з низькою радіоак-
тивною забрудненістю. Це важливо для ней-
тринних експериментів, які Інститут здійснює
спільно із зарубіжними партнерами.
Далі А.Г. Загородній розповів, що НАН
України здійснює міжнародну співпрацю на
основі 130 угод з науковими інституціями 50
країн світу, а також з низкою провідних міжна-
родних організацій, у тому числі CERN, IIASA,
EUROfusion, УНТЦ, і зазначив, що таке спів-
робітництво потребує паритетного фінансу-
вання спільних проектів. Новою бюджетною
програмою на ці цілі було передбачено 4 млн
120 тис. грн. у 2018 р. Завдяки цим коштам
підтримку одержали 4 спільні проекти НАН
України і УНТЦ, 10 проектів з НАН Білору-
сі та 2 проекти з CNRS. У 2019 р. передбачено
Виступ віце-президента НАН України академіка Ана-
толія Глібовича Загороднього
22 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3)
ПОДІЇ
7 млн 390 тис. грн на продовження цих проек-
тів, до яких додадуться ще 4 спільні проекти з
Німецьким дослідницьким товариством DFG.
Доповідач навів кілька прикладів таких
наукових проектів за участю вчених Ака-
демії. Один із них стосується розроблення
комп’ютерної технології дизайну і оптимізації
нових ефективних противірусних нанопрепа-
ратів. Суть технології полягає в тому, що на
наночастинки «одягається» оболонка з біоак-
тивних препаратів, які можуть знешкоджувати
віруси. Учені також сформували базу даних
щодо сполук — потенційних агентів противі-
русної дії для штамів грипу H1N1 та H1N2. Ви-
конавці проекту — Фізико-хімічний інститут
ім. О.В. Богатського НАН України, Універси-
тет Фрідріха Шиллера (Німеччина) та Універ-
ситет Північної Каліфорнії (США). Другий
приклад — створення тренінгового центру з
біобезпеки для фахівців, залучених до біоло-
гічних досліджень. За грантом НАН України
й УНТЦ цей проект виконують фахівці Інсти-
туту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України,
Технологічного центру NASA (США) та Тех-
нічного університету (Німеччина).
Спільні проекти НАН України та НАН Бі-
лорусі охоплюють широкий спектр наукових
досліджень. Наприклад, створено магнітоплаз-
мовий компресор для отримання високоінтен-
сивного проміння фіолетової частини спектра,
яке використовують, зокрема, в літографії. Або
спільні розробки Фізико-технічного інститу-
ту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН
України та Інституту фізики ім. Б.І. Степанова
НАН Білорусі зі створення таких наногібрид-
них структур, як оксид графену з біомолекула-
ми, що дуже важливо для розроблення біосен-
сорів, перетворювачів світла тощо.
Наслідком співпраці з CNRS також є чима-
ло вагомих наукових здобутків. Зокрема, ство-
рено нанопористі термостійкі полімерні ма-
теріали, придатні до роботи в екстремальних
умовах.
Заступник директора Інституту космічних
досліджень НАН України та ДКА України
доктор технічних наук Наталія Миколаївна
Куссуль розповіла про результати виконан-
ня проекту «Інтелектуальні технології супут-
никового контролю стану довкілля на основі
глибинного навчання та хмарних обчислень»
(InTeLLeCT), який фінансується в рамках
спільної програми НАН України та УНТЦ.
«Це невеликий проект, але для отримання
фінансування ми пройшли серйозне рецензу-
вання та експертизу міжнародних фахівців.
Нас підтримали три колаборатори з провід-
них дослідницьких установ світу в цій галузі:
Університету Меріленду (США), який очолює
Виступ заступника директора Інституту космічних до-
сліджень НАН України та ДКА України доктора тех-
нічних наук Наталії Миколаївни Куссуль
Виступ провідного інженера Інституту теоретичної
фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України Антона
Рудаковського
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 23
ПОДІЇ
глобальну програму агромоніторингу; Joint
Research Center (JRC) — найбільший європей-
ський центр, який відповідає за впровадження
інновацій у Європейському Союзі; Університет
Торонто (Канада). Наше завдання полягало в
розробленні хмарної технології для машинно-
го навчання та класифікації супутникових да-
них, призначеної для оцінювання площ посівів
і стану рослинності на сільськогосподарських
угіддях та інших територіях. Виконання проек-
ту розпочалося лише 4 місяці тому і триватиме
ще рік. Однак уже зараз на хмарній платформі
компанії Google реалізовано технологію кла-
сифікації посівів, що дало змогу на основі від-
критих супутникових даних Євросоюзу класи-
фікувати типи сільгоспземель з точністю, яка
перевищила 90 %. Це — класична задача вели-
ких даних, оскільки часові ряди становлять по-
над 50 днів для кожної точки земної поверхні
протягом року», — пояснила доповідачка.
Зазначена технологія користується попи-
том у різних потенційних замовників. Це на-
самперед Державна служба України з питань
геодезії, картографії та кадастру і Мінагропо-
літики, зацікавлені в її застосуванні для оціню-
вання реального використання земель. Наразі
Україна не має власних державних цифрових
карт реального щорічного землекористування,
і ця технологія дає змогу отримати такі кар-
ти з розрізненням 10 м в 1 пікселі. Крім того,
Мінекології використовує результати такого
картографування в національному звітуванні
за міжнародними програмами, зокрема за про-
грамою ООН з боротьби з опустелюванням
та програмою моніторингу досягнення Цілей
сталого розвитку. КМДА підписала угоду про
використання цієї технології для моніторин-
гу розростання столичної міської агломерації
та планування забудівлі. Крім того, ця техно-
логія протягом 4 років застосовуватиметься в
програмі забезпечення прозорості керування
земельними ресурсами, започаткованій Світо-
вим банком для України минулого року.
Про виконання проекту «Про визначення
властивостей темної матерії за допомогою
астрофізичних та космологічних спостере-
жень» за результатами конкурсу на здобуття
грантів НАН України дослідницьким лабора-
торіям/групам молодих вчених НАН України
розповів провідний інженер відділу астрофі-
зики та елементарних частинок Інституту те-
оретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН
України Антон Рудаковський. У 2018 р. до-
слідники виграли грант на фінансування
лабораторії молодих вчених, яке становило
150 тис. грн. Гроші було витрачено на випла-
ту заробітної плати та відрядження трьох нау-
ковців до Лісабона для участі в міжнародному
семінарі «Темна матерія та зорі». Учасники
проекту підготували 5 наукових робіт, одну з
яких уже опубліковано, а інші подано до дру-
ку. У 2019 р. проект отримає фінансування в
обсязі 1 млн грн.
Позицію Міністерства фінансів України ви-
словив директор Департаменту видатків гума-
нітарної сфери Роман Володимирович Єрмо-
личев. Він нагадав, що мета нової бюджетної
програми для НАН України полягає у запро-
вадженні нових механізмів фінансування нау-
кової сфери. Участь у виконанні програми взя-
ли більш як 100 установ Академії (тобто понад
60 % їх загальної кількості). Проте, за словами
Романа Єрмоличева, механізми фінансування
досліджень потребують подальшого доопра-
цювання, зокрема в частині, що стосується
критеріїв відбору проектів, які отримувати-
Виступ директора Департаменту видатків гуманітар-
ної сфери Міністерства фінансів України Романа Во-
лодимировича Єрмоличева
24 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3)
ПОДІЇ
муть бюджетні кошти. Урядовець запропону-
вав долучити до цієї роботи членів Наукового
комітету Національної ради України з питань
розвитку науки і технологій. Насамкінець Ро-
ман Єрмоличев запевнив, що Міністерство
фінансів України розуміє проблеми Академії,
однак у нинішніх реаліях складно очікувати
суттєвого збільшення державних видатків на
науку. Він також висловив сподівання на про-
довження конструктивного співробітництва
Міністерства й Академії.
Головний учений секретар НАН України
академік НАН України Вячеслав Леонідо-
вич Богданов подякував Міністерству фінан-
сів України за плідну співпрацю щодо узго-
дження напрямів використання коштів нової
бюджетної програми для Академії, а також
методики відбору проектів, що отримали фі-
нансування. «Хотів би дещо уточнити, — за-
уважив В.Л. Богданов. — У рамках програми
підтримку отримали 102 академічні інститути.
Фінансові ресурси концентрувалися на науко-
вих підрозділах, які за результатами оцінюван-
ня ефективності діяльності наукових установ
НАН України було віднесено до категорії А.
За новою бюджетною програмою було підтри-
мано 240 наукових підрозділів, що становить
лише близько 12 % від загальної кількості на-
укових підрозділів, які входять до структури
установ Академії. Отже, адресність і пріори-
тетність підтримки наукових установ, що пра-
цюють найактивніше, є очевидною. Суттєві ко-
шти було спрямовано на наукове обладнання,
яке використовується для здійснення пріори-
тетних досліджень колективами, що отримали
категорію А. Важливою була й адресна під-
тримка молодіжних колективів. Можливо, не
все вдалося, але новий механізм фінансування
наукових досліджень справді було пов’язано з
концентрацією ресурсів на найпріоритетніших
напрямах. Спільно з Науковим комітетом На-
ціональної ради України з питань розвитку
науки і технологій та Міністерством фінансів
України ми будемо вдосконалювати цей меха-
нізм адресного фінансування».
В обговоренні виступили також інші на-
уковці Академії, представники МОН України,
Комітету Верховної Ради України з питань на-
уки і освіти, члени Наукового комітету Націо-
нальної ради України з питань розвитку науки
і технологій.
Сніжана Мазуренко
Виступ головного вченого секретаря НАН України
академіка Вячеслава Леонідовича Богданова
|