Фікологічний напрям в Академії наук України: здобутки та персоналії

У статті узагальнено здобутки та внесок найвідоміших учених української Академії наук у розвиток фікологічного (альгологічного) напряму науки за столітній період. Наведено біографічні дані керівників та найяскравіших представників альгологічних шкіл України, перелічено їх найважливіші досягнення у...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автори:	Царенко, П.М., Вассер, С.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2019
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Наукові напрями
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/150744
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Фікологічний напрям в Академії наук України: здобутки та персоналії / П.М. Царенко, С.П. Вассер // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 3. — С. 56-70. — Бібліогр.: 58 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-150744
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1507442019-04-16T01:26:19Z Фікологічний напрям в Академії наук України: здобутки та персоналії Царенко, П.М. Вассер, С.П. Наукові напрями У статті узагальнено здобутки та внесок найвідоміших учених української Академії наук у розвиток фікологічного (альгологічного) напряму науки за столітній період. Наведено біографічні дані керівників та найяскравіших представників альгологічних шкіл України, перелічено їх найважливіші досягнення у вивченні флористики, таксономії, гідробіології, екології та фізіології водоростей, а також відзначено їхню роль в організації окремих наукових фікологічних центрів в Україні, у розвитку наукових ідей та підготовці висококваліфікованих кадрів у галузі фікології. The achievements and contribution of the most famous scientists-phycologists of the Academy of Sciences of Ukraine in the development of the phycological (algological) trend of science over the centuries are generalized. The personal way of professional development, as well as the most important achievements, priority results of the schools of phycology or of their leaders in the study of floristics, taxonomy, hydrobiology, ecology and physiology of algae are shown. Together with chronological and historical information, the field of scientific interests or scientific activity of 12 phycologists of the Academy of Sciences (in particular, one academician and 4 correspondent members (one of “Algology” branch)) is covered. In addition, attention was paid to the founders of certain scientific research centers in Ukraine, creation and further development of schools and scientific ideas of its founders, training of new personnel of phycologists. 2019 Article Фікологічний напрям в Академії наук України: здобутки та персоналії / П.М. Царенко, С.П. Вассер // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 3. — С. 56-70. — Бібліогр.: 58 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2019.03.056 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/150744 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові напрями Наукові напрями
spellingShingle	Наукові напрями Наукові напрями Царенко, П.М. Вассер, С.П. Фікологічний напрям в Академії наук України: здобутки та персоналії Вісник НАН України
description	У статті узагальнено здобутки та внесок найвідоміших учених української Академії наук у розвиток фікологічного (альгологічного) напряму науки за столітній період. Наведено біографічні дані керівників та найяскравіших представників альгологічних шкіл України, перелічено їх найважливіші досягнення у вивченні флористики, таксономії, гідробіології, екології та фізіології водоростей, а також відзначено їхню роль в організації окремих наукових фікологічних центрів в Україні, у розвитку наукових ідей та підготовці висококваліфікованих кадрів у галузі фікології.
format	Article
author	Царенко, П.М. Вассер, С.П.
author_facet	Царенко, П.М. Вассер, С.П.
author_sort	Царенко, П.М.
title	Фікологічний напрям в Академії наук України: здобутки та персоналії
title_short	Фікологічний напрям в Академії наук України: здобутки та персоналії
title_full	Фікологічний напрям в Академії наук України: здобутки та персоналії
title_fullStr	Фікологічний напрям в Академії наук України: здобутки та персоналії
title_full_unstemmed	Фікологічний напрям в Академії наук України: здобутки та персоналії
title_sort	фікологічний напрям в академії наук україни: здобутки та персоналії
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Наукові напрями
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/150744
citation_txt	Фікологічний напрям в Академії наук України: здобутки та персоналії / П.М. Царенко, С.П. Вассер // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 3. — С. 56-70. — Бібліогр.: 58 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT carenkopm fíkologíčnijnaprâmvakademíínaukukraínizdobutkitapersonalíí AT vassersp fíkologíčnijnaprâmvakademíínaukukraínizdobutkitapersonalíí
first_indexed	2025-07-13T00:40:53Z
last_indexed	2025-07-13T00:40:53Z
_version_	1837490426948354048
fulltext	56 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3) НАУКОВІНАУКОВІ НАПРЯМИНАПРЯМИ ФІКОЛОГІЧНИЙ НАПРЯМ В АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ: ЗДОБУТКИ ТА ПЕРСОНАЛІЇ У статті узагальнено здобутки та внесок найвідоміших учених української Академії наук у розвиток фікологічного (альгологічного) напряму науки за столітній період. Наведено біографічні дані керівників та найяскравіших представників альгологічних шкіл України, перелічено їх найважливіші до- сягнення у вивченні флористики, таксономії, гідробіології, екології та фі- зіології водоростей, а також відзначено їхню роль в організації окремих наукових фікологічних центрів в Україні, у розвитку наукових ідей та під- готовці висококваліфікованих кадрів у галузі фікології. Фікологічні (від грец. phycos — водорість), або альгологічні (від лат. alga — морська трава, водорість), дослідження, пов’язані з різнобічним вивченням водоростей, розпочалися на території України близько двох століть тому. Спочатку це було фактично збирання відомостей про наявність водоростей на кримському та одеському узбережжі Чорного моря, а також у прісновод- них водоймах Волині і Поділля. Дослідження другої половини ХІХ ст. мали спорадичний, часто вузькорегіональний характер та розрізнену спрямованість — флористичну, морфологічну, цитологічну, фізіологічну тощо. Більш цілеспрямоване вивчення видового складу водо- ростей України почалося в період становлення природничо- наукових підрозділів університетів та наукових центрів при цих установах як товариств, які об’єднували вчених, натураліс- тів і дослідників-любителів. Дослідження водоростей у нашій країні наприкінці ХIX — на початку XX ст. були зосереджені у Київському, Харківському, Новоросійському та Львівському університетах за підтримки однойменних товариств дослідни- ків природи і сприяння біологічних та гідробіологічних стан- цій: Севастопольської — започаткована в 1871 р., з 1961 р. уві- йшла до системи АН УРСР; Новоросійської (згодом перейме- нованої в Одеську) — започаткована в 1902 р., з 1954 р. увійшла до системи АН УРСР; Карадазької — започаткована в 1901 р., з 1963 р. увійшла до системи АН УРСР; Дніпровської — запо- чаткована в 1909 р., з 1921 р. увійшла до системи ВУАН; До- ЦАРЕНКО Петро Михайлович — член-кореспондент НАН України, завідувач відділу фікології, ліхенології та бріології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України https://orcid.org/0000-0003-0711-8573 ВАССЕР Соломон Павлович — член-кореспондент НАН України, науковий консультант відділу фікології, ліхенології та бріології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2019.03.056 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 57 НАУКОВІ НАПРЯМИ нецької — започаткована в 1914 р.; Дніпропе- тровської — започаткована в 1927 р. у системі ВУАН. До 1918 р., поки не було створено Українську академію наук (УАН), провідним альгологіч- ним центром був Імператорський Харківський університет, у якому сформувався потужний професійний колектив однодумців — Леонід Андрійович Шкорбатов, Яків Володимирович Ролл, Дмитро Онисифорович Свіренко, Олек- сандр Аркадійович Коршиков, Ніна Василівна Морозова-Водяницька та ін. Згодом вони ста- ли відомими ботаніками, альгологами, гідробі- ологами, засновниками альгологічних шкіл та активними організаторами наукових центрів в Україні та за її межами — у Києві (Я.В. Ролл), Дніпрі та Одесі (Д.О. Свіренко), Севасто- полі (Н.В. Морозова-Водяницька), Ростові (Л.І. Волков) тощо. Нинішня українська альгологічна школа добре відома у світі (переважно за альгофло- ристичним і монографо-таксономічним на- прямами, за окремими аспектами фізіолого- біохімічних та прикладних досліджень водо- ростей) передусім завдяки діяльності провід- них учених-альгологів системи Академії наук. Широке визнання фахової наукової спільноти здобули такі видання, як 12-томна серія «Ви- значник прісноводних водоростей Української РСР» (1938–1993), п’ять випусків «Флора водорослей континентальных водоемов Укра- инской ССР» [1–7], 5-томна серія «Флора во- доростей України» [8–12], сучасне видання «Разнообразие водорослей Украины» [13, 14], узагальнювальне 4-томне зведення наявних груп водоростей цієї флори «Algae of Ukraine: nomenclature, taxonomy, ecology and geography» [15–18], а також низка несерійних видань про водорості [19–28], підготовлених за участю або під керівництвом представників Академії. За результатами робіт українських фіколо- гів розроблено принципи класифікації і запро- поновано оригінальні системи синьозелених гормогонієвих, евгленофітових, діатомових та деяких груп зелених водоростей, розвинуто теорію і збагачено базу фактичних даних щодо специфіки виду та внутрішньовидового різно- маніття цих об’єктів, узагальнено результати досліджень водоростей на ультраструктурно- му і молекулярному рівнях, сформульовано гіпотезу паралельного виникнення багатоклі- тинності у водоростей та визначено місце во- доростей у сучасній системі живих організмів; запропоновано основи альгосозології; прове- дено критико-систематичне та хорологічне ви- вчення окремих груп водоростей флори Укра- їни, а також ревізію видового складу альгоф- лори країни і встановлено його високе різно- маніття — понад 5,5 тис. видів, представлених близько 6,6 тис. видових і внутрішньовидових таксонів [13–15, 18, 29–32]. За результатами досліджень виявлено не- однорідність зонального розподілу видового складу окремих груп водоростей та специфіку поширення на території країни [13, 15]. Під- тверджено своєрідність розвитку та форму- вання альгофлори України і деяких груп водо- ростей, зокрема близько 200 таксонів описано як нові для науки. Вивчено різноманіття аль- гофлори чи видовий склад окремих таксоно- мічних груп водоростей Великої Британії, Із- раїлю, Німеччини, Монголії, Росії, Грузії тощо [33–36 та ін.]. Крім того, вчені НАН України розробили оригінальну схему альгофлористичного райо- нування України за принципами та критері- ями зонально-басейнового підходу i еколого- гідрологічної діагностики території країни [37], підтвердили гіпотезу про важливість екстремальних місцезростань у пізнанні різ- номаніття Cyanoprokaryota та їх значення для розв’язання питань систематики, екології та еволюції фотосинтезуючих прокаріотів [28]. В Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України сформована і понад 50 років підтримується колекція живих культур водо- ростей IBASU-A, яка належить до наукових об’єктів, що становлять національне надбання України, і налічує на сьогодні понад 500 штамів (1250 одиниць зберігання) близько 100 видів прісноводних та галофільних водоростей Укра- їни і сучасну колекцію штамів потенційних об’єктів біотехнологічних досліджень — видів- продуцентів біомаси та олієвмісних сполук 58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3) НАУКОВІ НАПРЯМИ серед кокоїдних зелених водоростей [38, 39]. Організовано та осучаснено гербаризоване зі- брання окремих видів та альгологічних проб — альготеку, або фікотеку (KWA), у складі якої представлено понад 27 тис. фіксованих аль- гологічних проб з території України та інших країн світу за період починаючи з 1934 р. Нині фікологи Академії розробляють пи- тання альгосозології, екології та географії во- доростей, сучасні підходи щодо збереження та охорони видового різноманіття водоростей, формують зведення «Продромус альгофло- ри України», а також вивчають тaкcoномію та систематику ціанопрокаріотів, зелених i харофітних водоростей, їхні енергобіоконвер- сійні особливості за умов закритих екосистем (отримано 2 патенти України) та деякі аспек- ти практичного використання в біоенергетиці [12, 17, 40–45]. З 1991 р. за участю співробітників відділу фікології, ліхенології та бріології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України ви- дається міжнародний науково-технічний жур- нал «Альгология», статті з якого (починаючи з 1999 р.) вибірково передруковуються англій- ською мовою в спеціально створеному з цією метою журналі «International Journal on Algae» (Begell House, USA). Розглянемо детальніше основні віхи діяль- ності та загальний внесок у розвиток фіколо- гії, як одного з важливих сучасних наукових напрямів, деяких відомих учених-альгологів України, які працювали в системі ВУАН (1921–1936 рр.), АН Української РСР (1936– 1991 рр.), АН України (1991–1993 рр.) та НАН України (з 1994 р.). Ролл Яків Володимирович (1887–1961) — ботанік, альголог, гідробіолог; вихованець кафедри морфології та систематики рослин Харківського університету, учень професора В.М. Арнольді; доктор біологічних наук, про- фесор (1936), член-кореспондент АН УРСР за спеціальністю «гідробіологія» (1939); профе- сор та завідувач кафедри ботаніки Харківсько- го сільськогосподарського інституту (1920– 1930), завідувач кафедри морфології та сис- тематики рослин Білоруського університету (1928–1930), завідувач кафедри ботаніки Ки- ївського лісогосподарського інституту, співро- бітник НДІ водного господарства та Інституту рибного господарства Аграрної академії наук України (1930–1959), фундатор і керівник від- ділу альгології Інституту ботаніки АН УРСР (1934–1939), співробітник Дніпровської гідро- біологічної станції (1934–1940) та її директор (1937–1940), директор Інституту гідробіології АН УРСР (1940–1959), завідувач кафедри гід- робіології Київського державного університе- ту (1948–1952), організатор Одеської гідробі- ологічної станції АН УРСР (1953), завідувач відділу гідробіології Інституту гідробіології АН УРСР (1959–1961), заслужений діяч на- уки Української РСР (1948). Наукову діяльність з вивчення флори водо- ростей Яків Володимирович Ролл розпочав ще у Харківському університеті та працюючи на Донецькій гідробіологічній станції. Він до- сліджував, зокрема, окремі роди десмідієвих водоростей та родину Oedogoniaceae. Активно цікавився і був учасником робіт з гідробіоло- гічного (в тому числі альгологічного) вивчення річок України — Сіверського Дінця та водойм його заплави, Дніпра, Прип’яті, Десни, прово- див районування Дніпра за фітопланктоном, а Яків Володимирович Ролл (1887–1961) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 59 НАУКОВІ НАПРЯМИ також роботи з виявлення видів-індикаторів при санітарно-біологічному вивченні осно- вних водотоків країни. Яків Володимирович Ролл — один із ви- значних організаторів гідробіологічної науки в Україні. Він доклав чимало зусиль для під- готовки багатотомної серії «Визначник пріс- новодних водоростей Української РСР» як керівник комісії з формування цієї серії (1932) та редактор трьох її випусків (I, II, V). Під його керівництвом Інститут гідробіології сконцен- трував зусилля на гідробіологічному вивченні нижньої течії р. Дунай та придунайських во- дойм, а також на виконанні аналогічних робіт у Дніпровському басейні. Я.В. Ролл є автором 80 наукових праць, під- готував 3 кандидатів і одного доктора біологіч- них наук. Свіренко Дмитро Онисифорович (1888– 1944) — ботанік, альголог, гідробіолог; ви- хованець кафедри морфології та системати- ки рослин Харківського університету, учень професора В.М. Арнольді, його дипломну роботу було відзначено золотою медаллю (1912); доктор біологічних наук, професор (1923), член-кореспондент АН УРСР за спе- ціальністю «гідробіологія» (1934); учитель середньої школи (1912–1920), викладач, про- фесор Катеринославського інституту народ- ної освіти (Дніпропетровського університе- ту) (1920–1923), завідувач кафедри ботаніки цього вишу (1921–1923), завідувач кафедри ботаніки Одеського інституту народної осві- ти і директор Одеського ботанічного саду (1923–1927), доктор ботаніки (1924), засно- вник і директор Дніпропетровської гідро- біологічної станції (1928–1941), завідувач кафедри Дніпропетровського університету, а потім проректор з наукових питань Харків- ського університету (1933–1941), фундатор наукового напряму гідробіології водосховищ, техногенно трансформованих екосистем, про- фесор Оренбурзького сільськогосподарсько- го і педагогічного інститутів (1941–1944); за- сновник дніпропетровської гідробіологічної школи. Сфера наукових інтересів Дмитра Онисифо- ровича Свіренка сформувалася ще в студент- ські роки — він вивчав «флору забарвлених Flagellata» околиць Харкова, а згодом — гідро- біологічні питання водойм і водотоків України різного типу, «альгофлори» ставків у період їх заселення, розвитку та старіння [46], а також проводив альголого-гідробіологічні дослі- дження фітопланктону степових річок півдня України та Дніпра, зробив комплексну оцінку впливу на довкілля будівництва Дніпрогесу [47]. Дмитро Онисифорович узагальнив ти- пологічний характер і встановив (одночасно з А.І. Прошкіною-Лавренко) тип степових осо- лонених річок зі своєрідним складом водорос- тей і наявністю індикаторних видів діатомових, а також здійснив флористико-таксономічне опрацювання групи евгленових для видання серії «Визначник прісноводних водоростей Української РСР» (вип. 2, 1938). Крім того, він організував журнал «Вісник Дніпропетров- ської гідробіологічної станції» (1929–1938). Д.О. Свіренко — автор 60 наукових праць, під- готував 20 кандидатів і 3 докторів біологічних наук. Топачевський Олександр Вікторович (1897–1975) — альголог, гідробіолог; вихо- ванець кафедри морфології та систематики рослин Київського інституту народної освіти (нині — Київський національний університет Дмитро Онисифорович Свіренко (1888–1944) 60 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3) НАУКОВІ НАПРЯМИ імені Тараса Шевченка) (1930). Спочатку пра- цював шкільним учителем, потім був співро- бітником Інституту ботаніки ВУАН (згодом АН УРСР) (1932–1952). Аспірант Київського інституту водного господарства (1934), потім кафедри морфології та систематики спорових рослин Київського університету (1935–1937); під керівництвом професора Д.К. Зерова за- хистив кандидатську дисертацію (1940), док- тор біологічних наук (1958), професор (1959), член-кореспондент АН УРСР за спеціальніс- тю «гідробіологія» (1961), академік АН УРСР (1972), учений секретар Відділення загальної біології АН УРСР (1962–1966); завідувач ла- бораторії альгології Інституту ботаніки АН УРСР (1945–1951), завідувач кафедри ниж- чих рослин (1957–1959) та декан біологічного факультету Київського університету (1945– 1947, 1956–1959), директор Інституту гідро- біології АН УРСР (1959–1973), організатор та завідувач відділу санітарної гідробіології цьо- го Інституту (1961–1975) і фундатор колекції фіксованих альгологічних проб (альготеки) в Інституті ботаніки (1934), а також редактор ви- дання «Гидробиологический журнал» (1965), засновник київської альгологічної школи; віце-президент Всесоюзного гідробіологічно- го товариства і голова його Українського від- ділення (1965–1975); заслужений діяч науки Української РСР (1966); нагороджений орде- ном Жовтневої революції. Основні наукові праці Олександра Вікто- ровича Топачевського присвячені морфології, систематиці та філогенії водоростей, а також санітарній і технічній гідробіології. Він вивчав видовий склад діатомових водоростей Дніпра (1934–1940) і альгофлору водойм західних ре- гіонів Українського Полісся (залучаючи до цієї роботи молодих учених, майбутніх монографів окремих таксономічних груп водоростей, які згодом становили основний кадровий склад київської альгологічної школи — Н.В. Кондра- тьєва, О.П. Оксіюк, Г.М. Паламар, Н.О. Мош- кова, Л.Я. Сіренко, Н.П. Масюк, З.І. Асаул). Олександр Вікторович курував також гідро- біологічні дослідження українського секто- ру Дніпровського і Дунайського басейну. Він критикував джгутикову теорію походження водоростей і сформулював ідею первинності амебоїдних форм, а також розробляв питан- ня цитології, морфології, біології та філогенії водоростей [48]. О.В. Топачевський досліджу- вав гідробіологічний режим штучних водойм, їх санітарний стан, якість води, особливо під час її «цвітіння», був опонентом ідеї створення каскаду водосховищ на Дніпрі, виступав проти їх будівництва на Десні, спорудження Очаків- ської та Керченської дамби, каналу Дунай– Дніпро. Олександр Вікторович — співавтор (разом з М.Ф. Макаревич) першого видання «Ко- роткого визначника прісноводних водоростей УРСР» (1955), а також (спільно з О.П. Оксі- юк) 10-го випуску серії «Визначник прісновод- них водоростей Української РСР», присвяче- ного діатомовим водоростям України (1960). О.В. Топачевський є автором 194 наукових праць, підготував 16 кандидатів і 5 докторів біологічних наук. Сіренко Лідія Якимівна (1930–2011) — гід- робіолог, альгофізіолог; вихованець кафедри фізіології та біохімії рослин Київського дер- жавного університету ім. Т.Г. Шевченка (на- уковий керівник — професор Д.П. Проценко); кандидат біологічних наук (1956); поєднувала роботу в університеті з науковою діяльністю в Інституті гідробіології, керівник групи, по- Олександр Вікторович Топачевський (1897–1975) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 61 НАУКОВІ НАПРЯМИ тім — лабораторії альгофізіології відділу са- нітарної гідробіології, згодом — завідувач від- ділу фізіології водоростей (пізніше — еколо- гічної фізіології водних рослин) (1969–1996), директор Інституту гідробіології АН УРСР (1973–1975); доктор біологічних наук (1971), професор (1975), фундатор колекції живих культур водоростей (HPDP) Інституту гідро- біології; заслужений діяч науки Української РСР (1991), лауреат премії ім. М.Г. Холодно- го НАН України (1995), кращий винахідник НАН України (1998); нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (1998). Науковий інтерес щодо вивчення фізіоло- гічних особливостей водоростей сформувався у Лідії Якимівни Сіренко в період підготовки її докторської дисертації. Вона займалася ви- рішенням актуальних питань, пов’язаних з ма- совим розвитком синьо-зелених водоростей у водосховищах Дніпра, розробленням методів їх регулювання, пошуком причин виникнен- ня «цвітіння» і вивченням факторів впливу на нього [49, 50], а також розробленням заходів, спрямованих на зменшення негативних на- слідків цього явища, дослідженням ролі біоло- гічно активних сполук мікроводоростей у фор- муванні гідробіоценозів та їх впливу на якість води [51]. Л.Я. Сіренко є автором 584 наукових праць, у тому числі 25 монографій і 13 навчальних по- сібників, підготувала 10 кандидатів і 4 докто- рів біологічних наук. Кондратьєва Надія Василівна (1925– 2012) — ботанік-альголог; вищу освіту здо- була на кафедрі нижчих рослин Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (1944–1949), професійну підготовку — в лабо- раторії альгології та в аспірантурі при Інститу- ті ботаніки АН УРСР (1946–1949 і 1949–1952 відповідно) (науковий керівник — О.В. Топа- чевський); асистент Київського сільськогос- подарського інституту (1952–1956), кандидат біологічних наук (1952), доктор біологічних наук (1972), професор (1995); ціанолог, ке- рівник неструктурної лабораторії з вивчення синьо-зелених водоростей Інституту ботаніки АН УРСР (1975–1985); один із засновників альго-ґрунтового та морфолого-популяційного напряму в Україні, керівник секції альгології Українського ботанічного товариства (1976– 1988), лауреат премії ім. М.Г. Холодного НАН України (1985), заступник головного редакто- ра журналу «Альгология» (1991–2008). Наукова діяльність Надії Василівни Кон- дратьєвої була присвячена морфолого-фло- рис тичному напряму, зокрема еколого-, онто-, популяційно-морфологічним, систематичним, еволюційно-філогенетичним дослідженням Лідія Якимівна Сіренко (1930–2011) Надія Василівна Кондратьєва (1925–2012) 62 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3) НАУКОВІ НАПРЯМИ синьозелених водоростей та розробленню низ- ки теоретичних і методологічних питань (рів- невий та популяційний підхід, проблеми інди- відуальності, мінливості, принципи класифі- кування окремих явищ біорізноманіття, деякі аспекти альгосозології) [19, 20]. Н.В. Кондратьєва — автор та співавтор (ра- зом з Л.П. Приходьковою і О.В. Коваленко) двох випусків серії «Визначник прісноводних водоростей Української РСР» (1968, 1984), присвячених синьозеленим водоростям Укра- їни, автор двох випусків серії «Флора водо- рослей континентальных водоемов Украины. Прокариотические водоросли» [4, 5]. Вона також є автором понад 200 наукових праць, у тому числі 9 монографій, підготувала 6 канди- датів біологічних наук. Паламар-Мордвинцева Галина Михайлів- на (1924–2017) — ботанік-альголог; вищу осві- ту здобула на кафедрі нижчих рослин Київ- ського державного університету ім. Т.Г. Шев- ченка (1944–1949), професійну підготовку — у лабораторії альгології Інституту ботаніки АН УРСР (1946–1949) та в аспірантурі при КДУ (1949–1952) (науковий керівник — академік АН УРСР Д.К. Зеров); працювала старшим викладачем, доцентом Кременецького (1952– 1953) і Херсонського (1953–1959) педагогіч- них інститутів, була співробітником Інституту ботаніки НАН України (1960–2014); кандидат біологічних наук (1953), доктор біологічних наук (1980), професор (2005); десмідіолог, ке- рівник групи практичного використання водо- ростей (1960–1970). Наукова діяльність Галини Михайлівни Паламар-Мордвинцевої була присвячена еко- ло го-флористичному, морфолого-таксоно міч- ному, еволюційно-філогенетичному вивченню десмідіальних та харальних водоростей, розро- бленню методичних і теоретичних питань фі- кології (індивідуальна і групова мінливість, по- няття виду у водоростей, онтогенез, філогенез, флорогенез, географія та екологія водоростей, теоретичні основи і принципи написання флор водоростей України, принципи альгорайону- вання), вивченню прикладних та альгосозоло- гічних аспектів фікології. Галина Михайлівна була одним із фундаторів альгофлористичного районування України. Г.М. Паламар-Мордвинцева — автор трьох книг (двох випусків) серії «Визначник прісно- водних водоростей Української РСР» (1984, 1986, 1991), присвячених десмідіальним і ха- ральним (у співавторстві з М.М. Голлербахом) водоростям України, а також автор випуску «Определитель пресноводных водорослей СССР» (1982) (десмідіальні водорості) та двох випусків серії «Флора водорослей континен- тальных водоемов Украины. Десмидиевые во- доросли» [6, 7], співавтор двох випусків нової серії «Флора водоростей України» [11, 12]. Вона також є автором понад 180 наукових праць, у тому числі 17 монографій, підготувала 5 кандидатів та 2 докторів біологічних наук. Масюк Надія Прохорівна (1930–2009) — ботанік-альголог; вищу освіту здобула на ка- федрі нижчих рослин Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (1949–1954), професійну підготовку — у лабораторії аль- гології (1951–1954) та в аспірантурі при Ін- ституті ботаніки АН УРСР (1954–1957) (на- уковий керівник — професор А.М. Окснер), співробітник Інституту ботаніки (1957–1972, 1986–2009), Київського університету (1972– 1986), кандидат біологічних наук (1959), док- Галина Михайлівна Паламар- Мордвинцева (1924–2017) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 63 НАУКОВІ НАПРЯМИ тор біологічних наук (1974), професор (1978), завідувач відділу альгології Інституту бота- ніки (1966–1972), завідувач кафедри ниж- чих рослин Київського університету (1972– 1985); фундатор колекції культур водоростей роду Dunaliella Teodor. — основи нинішньої колекції IBASU-A Інституту ботаніки НАН України; лауреат премії ім. М.Г. Холодного НАН України (1995). Основні наукові праці Надії Прохорівни Масюк були присвячені питанням морфоло- гії, систематики і філогенії евкаріотичних во- доростей, флористиці, фізіолого-біохіміч ним особливостям зелених джгутикових водорос- тей, теоретичним і практичним напрямам фі- кології, методичним аспектам ботанічної тер- мінології, а також історії науки. Н.П. Масюк — автор опрацювання роду Dunaliella [22], випуску «Флора водоростей України. Фітомонади» [10], а також співав- тор (разом з О.В. Топачевським) визначника прісноводних водоростей України [52]. Вона також є автором понад 270 наукових праць, у тому числі 12 монографій і 16 навчальних по- сібників, підготувала 6 кандидатів та одного доктора біологічних наук. Оксіюк Ольга Петрівна (1930 р.н.) — біо- лог-ботанік, гідробіолог, альголог; вищу освіту здобула на кафедрі нижчих рослин Київсько- го державного університету ім. Т.Г. Шевчен- ка (1948–1953), професійну підготовку — в аспірантурі на тій самій кафедрі (1953–1956) (науковий керівник — професор Д.К. Зеров); асистент, викладач Київського університету (1953–1961), співробітник Інституту гідро- біології НАН України (1961–2013), завідувач відділу санітарної гідробіології (1976–1990), заступник директора з наукових питань цього Інституту (1981–1984); кандидат біологічних наук (1957), доктор біологічних наук (1974), професор (1981), фундатор наукового напря- му з гідробіології каналів; заслужений діяч науки Української РСР (1991), лауреат премії ім. М.Г. Холодного НАН України (1975). Наукова діяльність Ольги Петрівни Оксіюк зосереджена на вивченні та вирішенні проблем санітарної гідробіології, пізнанні внутрішньо- водоймних процесів формування якості води і середовища зростання гідробіонтів з метою розроблення екологічних основ та принципів керування ними, а також актуальним питанням гідроекологічної оцінки стану водних об’єктів. Ольга Петрівна вивчає закономірності форму- вання, розвитку та розподілу фітопланктону і фітобентосу, їх ролі у формуванні якості води та способів подолання проблем, які вони ство- рюють для експлуатації каналів [53–56]. О.П. Оксіюк — автор (співавтор) понад 200 наукових праць, у тому числі 8 монографій, Надія Прохорівна Масюк (1930–2009) Ольга Петрівна Оксіюк (1930 р.н.) 64 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3) НАУКОВІ НАПРЯМИ підготувала 11 кандидатів та 3 докторів біоло- гічних наук. Вєтрова (Асаул) Зінаїда Іванівна (1930 р.н.) — ботанік-альголог; вищу освіту здобула на ка- федрі нижчих рослин Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (1951–1956), професійну підготовку — в аспірантурі при Інституті ботаніки АН УРСР (1958–1961, ке- рівник — професор А.М. Окснер); у подальшо- му — співробітник Інституту ботаніки (1961– 1992); кандидат біологічних наук (1961), док- тор біологічних наук (1986), евгленолог. Наукова діяльність Зінаїди Іванівни Вєтро- вої (Асаул) присвячена еколого-фло рис тич- ному, морфолого-таксономіч ному та ево лю- цій но-філогенетичному вивченню евгленофі- тових (забарвлених та безбарвних) водоростей України, теоретичним основам та принципам написання флор водоростей континентальних водойм України, розробленню окремих при- кладних аспектів масового культивування во- доростей, питанням отримання біомаси хлоре- ли при вирощуванні дріжджів тощо. З.І. Вєтрова (Асаул) — автор ідентифіка- ційного зведення «Визначник евгленових во- доростей Української РСР» [23] та зведення «Бесцветные эвгленовые водоросли Украины» [24], а також 3 випусків серії «Флора водо- рослей континентальных водоемов Украины. Эвгленофитовые водоросли» [1–3]. Вона є ав- тором (співавтором) понад 120 наукових праць, у тому числі 5 монографій, кількох довідників- посібників та авторського свідоцтва. Калугіна Олександра Архипівна (1929– 1994) — ботанік-альголог; вищу освіту здобула на біологічному факультеті Карело-Фінського університету (1949–1954), професійну підго- товку — в аспірантурі при Ботанічному інсти- туті ім. В.Л. Комарова АН СРСР (1954–1957) (науковий керівник — А.Д. Зінова); канди- дат біологічних наук (1958), доктор біологіч- них наук (1975); директор Новоросійської науково-дослідної біостанції Ростовського державного університету (1958–1963), спів- робітник НДІ біології Ростовського універси- тету (1963–1965), з 1965 р. працює в системі АН УРСР: завідувач лабораторії фітобентосу у відділі бентосу Інституту біології південних морів ім. О.О. Ковалевського (1965–1983), організатор та завідувач відділу фітобентосу і культивування водоростей (1983–1992); коор- динатор альгологічних досліджень на Чорно- му морі, фундатор вітчизняної школи морської фітоценології, організатор і керівник Севасто- польського відділення Українського ботаніч- ного товариства (1977–1994); нагороджена Зо- лотою і Срібною медалями ВДНГ СРСР (1966 і 1990). Зінаїда Іванівна Вєтрова (Асаул) (1930 р.н.) Олександра Архипівна Калугіна (1929–1994) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 65 НАУКОВІ НАПРЯМИ Наукова діяльність Олександри Архипівни Калугіної була присвячена питанням еколого- ценотичного вивчення водоростей-макрофітів бентосу Азово-Чорноморського басейну, бо- нітуванню донної рослинності Чорного моря, раціональному використанню морських фіто- ресурсів, біології та екології масових чорно- морських видів, созології рідкісних форм; вона здійснила флористичне та фітогеографічне ра- йонування Чорного моря за фітобентосом [57], а також проводила флористико-ценотичне ви- вчення водоростей макрофітів окремих морів помірної та тропічної зони Тихого, Атлантич- ного і Індійського океанів (учасник 27 мор- ських і берегових експедицій). О.А. Калугіна — автор (співавтор) понад 150 наукових праць, у тому числі 4 монографій і 5 авторських свідоцтв, підготувала 5 кандидатів біологічних наук. Вассер Соломон Павлович (1946 р.н.) — ботанік-міколог, альголог; вищу освіту здобув на кафедрі систематики і морфології рослин Ужгородського державного (нині — націо- нального) університету (1964–1969), профе- сійну підготовку — в аспірантурі при Інституті ботаніки АН УРСР (1969–1973) (науковий керівник — професор М.Я. Зерова); співробіт- ник відділу мікології та ліхенології Інституту ботаніки (з 1973 р.); кандидат біологічних наук (1973), доктор біологічних наук (1983), про- фесор (1991), член-кореспондент АН УРСР за спеціальністю «ботаніка» (1988); завідувач відділу альгології (згодом — спорових рослин) (1985–2002), заступник директора з міжнарод- них зв’язків Інституту ботаніки (1993–2002), науковий консультант відділу фікології (2002– 2016). Організатор та головний редактор жур- налів «Альгология» (з 1991 р.), International Journal on Algae (з 1999 р.) та International Journal of Medicinal Mushrooms. Організатор сучасної альготеки Інституту ботаніки (1986), видання «Справочник. Водоросли» [58]. Фун- датор вивчення сучасного стану криптогамної флори/мікобіоти Ізраїлю (з 1995 р.), керівник Міжнародного центру з вивчення криптогам- них рослин і біотехнології при Хайфському університеті (1995–2016), професор цього уні- верситету (1995–2017), ініціатор завершення видання та головний редактор останнього ви- пуску серії «Визначник прісноводних водо- ростей Української РСР» (1993), координатор і співредактор узагальнювального 4-томного зведення «Algae of Ukraine» [15–18]. Лауре- ат премії ім. М.Г. Холодного НАН України (1981). Наукова діяльність Соломона Павловича Вассера присвячена різноплановим питанням Соломон Павлович Вассер (1946 р.н.) Петро Михайлович Царенко (1956 р.н.) 66 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3) НАУКОВІ НАПРЯМИ мікології, зокрема практичним аспектам ви- користання мікооб’єктів у господарській ді- яльності та медицині, а також флористиці, гео- графії, екології, созології водоростей, складу і ролі біообростань за умов вологих тропіків (1988, 1989), радіаційній стійкості цих організ- мів (1993). С.П. Вассер — автор (співавтор) понад 600 наукових праць, у тому числі 50 монографій і 12 міжнародних патентів, підготував 32 канди- датів біологічних наук. Царенко Петро Михайлович (1956 р.н.) — біолог-ботанік, альголог; вищу освіту здобув на кафедрі нижчих рослин Київського державно- го університету ім. Т.Г. Шевченка (1973–1978), професійну підготовку — у відділі альгології і ліхенології Інституту ботаніки АН УРСР, ла- бораторії альгології Ботанічного інституту ім. В.Л. Комарова АН СРСР (1979–1980), в аспірантурі при Інституті ботаніки АН УРСР (1980–1983) (науковий керівник — професор Г.М. Паламар-Мордвинцева), а також у Юліх- ському науковому центрі (ФРН) (1991, 1993) та Інституті рибництва і водної екології (ФРН) (1995); кандидат біологічних наук (1984), док- тор біологічних наук (1996), професор (2006), член-кореспондент НАН України за спеці- альністю «альгологія» (2018); співробітник Інституту ботаніки (з 1975 р.), завідувач від- ділу фікології (2002–2016), з 2016 р. — відді- лу фікології, ліхенології та бріології, професор кафедри ботаніки Національного аграрного університету (2000–2007), завідувач кафедри фізіології, екології рослин і біомоніторингу зазначеного університету (2006–2007), профе- сор кафедри ботаніки Київського національно- го університету імені Тараса Шевченка (2010); голова секції «Альгологія» Українського бота- нічного товариства (з 1998 р.), координатор і співредактор видання «Разнообразие водорос- лей Украины» [13, 14] та узагальнювального 4-томного зведення «Algae of Ukraine» [15–18], редактор робіт серії «Флора водоростей Украї- ни» [8, 9, 11, 12] та низки визначників; сформу- вав колекцію кокоїдних зелених водоростей і перспективних видів — продуцентів біомаси та ліпідів (складова колекції IBASU-A Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України) [42–44]. Наукова діяльність Петра Михайловича Царенка пов’язана з питаннями флористики, морфології, екології, географії, номенклатури, таксономії, еволюції і філогенії водоростей (пе- реважно кокоїдних зелених, харофітових, діа- томових), історії науки, теоретичними і прак- тичними аспектами фікології, біоіндикації, біоенергоконверсії і альгосозології. Він один із фундаторів альгофлористичного районування України. Співавтор випуску нової серії «Флора водоростей України» [12], «Cyanoprocaryotes and algae of continental Israel» [33], «Freshwater algal flora of the British Isles» [34, 35] та ін. П.М. Царенко — автор (співавтор) понад 380 наукових праць, у тому числі 33 моногра- фій, 25 навчальних та навчально-методичних посібників, 3 патентів, підготував 5 кандидатів біологічних наук. REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Vetrova Z.I. Flora of algae of continental water bodies of Ukrainian SSR, Euglenophytical algae. Issue 1, part 1. Order 1. Euglenales, family 1. Eutrepsiaceae, family 2. Euglenaceae. Genus Trachelomonas. Group I. (Ed. N.V. Kondratyeva). (Kiev: Naukova Dumka, 1986). [Ветрова З.И. Флора водорослей континентальных водоемов Украинской ССР. Эвгленофитовые водоросли. Вып. 1. Ч. 1. Порядок 1. Эвгленальные, семейство 1. Эвтрепциевые, семейство 2. Эвгленовые. Род 1. Трахеломонас. Группа І. (Отв. ред. Н.В. Кондратьева). К.: Наук. думка, 1986.] 2. Vetrova Z.I. Flora of algae of continental water bodies of Ukraine. Euglenophytical algae. Issue 1, part 2. Order 1. Eugle- nales, family 2. Euglenaceae. Genus Trachelomonas. Group II. Genus 2. Strombomonas. Genus 3. Euglena (Ed. N.V. Kon- dratyeva). (Kiev: Naukova Dumka, 1993). ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 67 НАУКОВІ НАПРЯМИ [Ветрова З.И. Флора водорослей континентальных водоемов Украины. Эвгленофитовые водоросли. Вып. 1. Ч. 2. Порядок 1. Эвгленальные, семейство 2. Эвгленовые. Род 1. Трахеломонас. Группа ІІ. Род 2. Стромбомонас. Род 3. Эвглена. (Отв. ред. Н.В. Кондратьева). К.: Наук. думка, 1993.] 3. Vetrova Z.I. Flora of algae of continental water bodies of Ukraine. Euglenophytical algae. Issue 2. (Ed. S.Y. Kon- dratyuk). (Kiev, Ternopil: Lileia, 1993). [Ветрова З.И. Флора водорослей континентальных водоемов Украины. Эвгленофитовые водоросли. Вып. 2. (Отв. ред. С.Я. Кондратюк). Киев, Тернополь: Лилея, 2004.] 4. Kondratyeva N.V. Flora of algae of continental water bodies of Ukraine. Procaryophycobionta. Fas. 1. Descriptio gen- eralis. Part 1. Structura, reproductio et cycli evolutionis. (Kiev: Naukova Dumka, 1995). [Кондратьева Н.В. Флора водорослей континентальных водоемов Украины. Прокариотические водоросли (Procaryophycobionta). Вып. 1. Общая характеристика. Ч. 1. Строение, размножение и циклы развития. К.: Ин-т ботаники НАНУ, 1995.] 5. Kondratyeva N.V. Flora of algae of continental water bodies of Ukraine. Procaryophycobionta. Fas. 1. Descriptio gen- eralis. Part 2. Oecologia, dignitas, questiones systematicae. (Kiev: Akademperiodyka, 2001). [Кондратьева Н.В. Флора водорослей континентальных водоемов Украины. Прокариотические водоросли (Procaryophycobionta). Вып. 1. Общая характеристика. Ч. 2. Экология, значение, вопросы систематики. К.: Ака- демпериодика, 2001.] 6. Palamar-Mordvintseva G.M. Flora of algae of continental water bodies of Ukraine. Desmidiales. Fasc. 1. Pars 1: Gona- tozygaceae, Peniaceae, Closteriaceae, Desmidiaceae. (Ed. P.M. Tsarenko). (Kiev: Akademperiodyka, 2003). [Паламарь-Мордвинцева Г.М. Флора водорослей континентальных водоемов Украины. Десмидиевые водоросли. Вып. 1. Ч. 1. Гонатозиговые – Gonatozygaceae. Пениевые – Peniaceae. Клостериевые – Closteriaceae. Десмидие- вые – Desmidiaceae. (Отв. ред. П.М. Царенко). К.: Академпериодика, 2003.] 7. Palamar-Mordvintseva G.M. Flora of algae of continental water bodies of Ukraine. Desmidiales. Fasc. 1. Pars 2: Desmi- diaceae. (Ed. P.M. Tsarenko). (Kyiv: Akademperiodyka, 2005). [Паламар-Мордвинцева Г.М. Флора водоростей континентальних водойм України. Десмiдієві водорості. Вип. 1. Ч. 2. Десмідієві. (Відп. ред. П.М. Царенко). К.: Академперіодика, 2005.] 8. Kovalenko O.V. Flora of algae of Ukraine. Cyanoprokaryota. Special part. Issue 1. Chroococcales. (Ed. P.M. Tsar- enko). (Kyiv: Aristey, 2009). [Коваленко О.В. Флора водоростей України. Синьозелені водорості. Спеціальна частина. Вип. 1. Порядок Chroo- coccales. (Відп. ред. П.М. Царенко). К.: Арістей, 2009.] 9. Kovalenko O.V. Flora of algae of Ukraine. Cyanoprokaryota. Special part. Issue 1. Chroococcales. Edit. 2. (Ed. P.M. Tsarenko). (Kyiv: Institute of Botany, 2009). [Коваленко О.В. Флора водоростей України. Синьозелені водорості. Вип. 1. Порядок Хроококальні. 2-е вид. (Відп. ред. П.М. Царенко). К.: Ін-т ботаніки, 2009.] 10. Massjuk N.P. Flora of algae of Ukraine. Chlorophyta. Issue 1. Phytomonadina. (Ed. S.Y. Kondratyuk). (Kyiv, 2010). [Масюк Н.П. Флора водоростей України. Зелені водорості. Вип. 1. Фітомонади (Phytomonadina). Загальна ха- рактеристика. Ч. 1. Будова, розмноження, онтогенез і цикли розвитку. (Відп. ред. C.Я. Кондратюк). К., 2010.] 11. Palamar-Mordvintseva G.M., Petlovany O.A. Flora of algae of Ukraine. Streptophyta. Issue 1. Mesotaeniaceae. (Ed. P.M. Tsarenko). (Kyiv: Veles, 2009). [Паламар-Мордвинцева Г.М., Петльований О.А. Флора водоростей України. Стрептофітові водорості. Вип. 1. Родина мезотенієві. (Відп. ред. П.М. Царенко). К.: Велес, 2009.] 12. Borisova O.V., Palamar-Mordvintseva G.M., Tsarenko P.M. Flora of algae of Ukraine. Charophyta. Issue 2. Mesostig- matophyceae, Klebormidiophyceae, Coleochaetophyceae, Charophyceae. (Ed. P.M. Tsarenko). (Kyiv, 2016). [Борисова О.В., Паламар-Мордвинцева Г.М., Царенко П.М. Флора водоростей України. Харофітові водорості. Вип. 2. Класи мезостигматофіцієві, клебсормідієфіцієві, колеохетофіцієві, харофіцієві. (Відп. ред. П.М. Царен- ко). К., 2016.] 13. Wasser S.P., Tsarenko P.M. (Eds.). Diversity of algae of Ukraine. Algologia. 2000. 10(4): 1. [Разнообразие водорослей Украины. (Ред. С.П. Вассер, П.М. Царенко). Альгология. 2000. Т. 10, №. 4. С. 1–309.] 14. Tsarenko P.M., Petlovany O.A. Addition to the “Diversity of algae of Ukraine”. Algologia. Suppl. 2001: 1. [Царенко П.М., Петлеванный О.А. Дополнение к «Разнообразию водоростей Украины». Альгология. Suppl. 2001. C. 1–139.] 15. Algae of Ukraine: diversity, nomenclature, taxonomy, ecology and geography. Vol. 1. Cyanoprocaryota, Euglenophyta, Chrysophyta, Xanthophyta, Raphydophyta, Phaeophyta, Dinophyta, Cryptophyta, Glaucocystophyta and Rhodophyta. (Eds. P.M. Tsarenko, S.P. Wasser, E. Nevo). (Ruggell: Gantner Verlag, 2006). 68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3) НАУКОВІ НАПРЯМИ 16. Algae of Ukraine: diversity, nomenclature, taxonomy, ecology and geography. Vol. 2. Bacillariophyta. (Ruggell: Gant- ner Verlag, 2009). 17. Algae of Ukraine: diversity, nomenclature, taxonomy, ecology and geography. Vol. 3. Chlorophyta. (Ruggell: Gantner Verlag, 2011). 18. Algae of Ukraine: diversity, nomenclature, taxonomy, ecology and geography. Vol. 4. Charophyta. (Ruggell: Gantner Verlag, 2014). 19. Kondratyeva N.V. Morphogenesis and main ways evolution of the hormogonial algae (Cyanophyta, Hormogoniophy- ceae). (Kiev: Naukova Dumka, 1975). [Кондратьева Н.В. Морфогенез и основные пути эволюции гормогониевых водорослей (отдел Cyanophyta, класс Hormogoniophyceae). К.: Наук. думка, 1975.] 20. Kondratyeva N.V. Morphology of prokaryotic algae populations. (Kiev: Naukova Dumka, 1989). [Кондратьева Н.В. Морфология популяций прокариотических водорослей. К.: Наук. думка, 1989.] 21. Massjuk N.P. Protococcal algae of lakes of the Western Ukrainian Polissia. (Kyiv: AN URSR Press, 1958). [Масюк Н.П. Протококові водорості озер Західноукраїнського Полісся. К.: Вид-во АН УРСР, 1958.] 22. Massjuk N.P. Morphology, systematics, ecology, geographic distribution of genus Dunaliella Teod. and perspectives of its practical use. (Kiev: Naukova Dumka, 1973). [Масюк Н.П. Морфология, систематика, экология, географическое распространение рода Dunaliella Teod. и перспективы его практического использования. К.: Наук. думка, 1973.] 23. Asaul Z.I. Identification manual of Euglenophyta of the Ukrainian SSR. (Kyiv: Naukova Dumka, 1975). [Асаул З.І. Визначник евгленових водоростей Української РСР. К.: Наук. думка, 1975.] 24. Vetrova Z.I. Colourless evglenophytes of Ukraine. (Kiev: Naukova Dumka, 1980). [Ветрова З.И. Бесцветные эвгленовые водоросли Украины. К.: Наук. думка, 1980.] 25. Palamar-Mordvintseva G.M. Desmidialean algae of Ukrainian SSR. (Kiev: Naukova Dumka, 1982). [Паламарь-Мордвинцева Г.М. Десмидиевые водоросли Украинской ССР (морфология, систематика, филогения, пути эволюции, флора и географическое распространение). К.: Наук. думка, 1982.] 26. Tsarenko P.M. Brief manual of chlorococcal algae of Ukrainian SSR. (Kiev: Naukova Dumka, 1990). [Царенко П.М. Краткий определитель хлорококковых водорослей Украинской ССР. К.: Наук. думка, 1990.] 27. Prikhodkova L.P. Blue-green algae of the Steppe Zone of Ukraine. (Kiev: Nauk. Dumka, 1992). [Приходькова Л.П. Синезеленые водоросли почв степной зоны Украины. К.: Наук. думка, 1992.] 28. Vinogradova O.M. Cyanoprokaryota in hyperhaline environments of Ukraine. (Kyiv: Alterpres, 2012). [Виноградова О.М. Cyanoprokaryota гіпергалінних екосистем України. К.: Альтерпрес, 2012.] 29. Massjuk N.P. Evolutionary aspects of the morphology of eukaryotic algae. (Kiev: Naukova Dumka, 1993). [Масюк Н.П. Эволюционные аспекты морфологии эукариотических водорослей. К.: Наук. думка, 1993.] 30. Massjuk N.P., Kostikov I.Yu. Algae in the system of organic world. (Kyiv: Akademperiodyka, 2002). [Масюк Н.П., Костіков І.Ю. Водорості в системі органічного світу. К.: Академперіодика, 2002.] 31. Basics of algosozology. (Eds. N.V. Kondratyeva, P.M. Tsarenko). (Kyiv: Akademperiodyka, 2002). [Основы альгосозологии. (Отв. ред. Н.В. Кондратьева, П.М. Царенко). К.: Академпериодика, 2008.] 32. Tsarenko P.M. The flora of algae of Ukraine – results and prospects of the study. Algologia. Suppl. 2012: 321. [Царенко П.М. Флора водорослей Украины – итоги и перспективы изучения. Альгология. Suppl. 2012. С. 319– 321.] 33. Cyanoprocaryotes and algae of continental Israel. (Eds. E. Nevo, S.P. Wasser). (Ruggell: Gantner Verlag, 2000). 34. John D.M., Tsarenko P.M. Order Chlorococcales. In: The Freshwater Algal Flora of the British Isles. (Eds. D.M. John, B.A. Whitton, A.J. Brook). (Cambridge: Univ. Press, 2002). P. 327-408. 35. Tsarenko P.M., John D.M. Order Chlorellales, Sphaeropleales, Trebouxiales. In: The Freshwater Algal Flora of the British Isles. 2 ed. (Eds. D.M. John, B.A. Whitton). (Cambridge: Univ. Press, 2011). P. 419-499. 36. Dorofenyuk N.I., Tsarenko P.M., Kulikovskyi M.S. Diversity of algae of lakes of Mongolia. In: Limnology and Palae- olimnology of Mongolia. (Ed. Yu.Yu. Dhebuadze). (Moscow, 2014). P. 117-124. [Дорофенюк Н.И., Царенко П.М., Куликовский М.С. Разнообразие водорослей озер Монголии. В кн.: Лимно- логия и палеолимнология Монголии. (Отв. ред. Ю.Ю. Дгебуадзе). М., 2014. С. 117–124.] 37. Palamar-Mordvintseva G.M., Tsarenko P.M. Algofloristic zoning of Ukraine. International Journal on Algae. 2015. 17(4): 303. https://doi.org/10.1615/InterJAlgae.v17.i4.10 38. Borisova E.V., Tsarenko P.M. Microalgae Culture Collection of Ukraine (IBASU-A). Nova Hedwigia. 2004. 79(1): 127. https://doi.org/10.1127/0029-5035/2004/0079-0127 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 69 НАУКОВІ НАПРЯМИ 39. Borisova O.V., Tsarenko P.M., Konishchuk M.O. Microalgae Culture Collection (IBASU-A) as an object of national heritage of Ukraine. Ukrainian Botanical Journal. 2016. 73(5): 453. https://doi.org/10.15407/ukrbotj73.05.453 [Борисова О.В., Царенко П.М., Коніщук М.О. Колекція культур мікроводоростей (IBASU-A) як об’єкт націо- нального надбання України. Український ботанічний журнал. 2016. Т. 73, № 5. С. 453–460.] 40. Palamar-Mordvintseva G.M., Tsarenko P.M. Biogeography of algae of Ukraine. International Journal on Algae. 2011. 13(4): 305. https://doi.org/10.1615/InterJAlgae.v13.i4.10 41. Palamar-Mordvintseva G.M., Tsarenko P.M. Charophytic algae: issues of evolution and phylogeny. Ukrainian Bo- tanical Journal. 2016. 73(2): 163. https://doi.org/10.15407/ukrbotj73.02.163 [Паламар-Мордвинцева Г.М., Царенко П.М. Харофітні водорості: питання еволюції та філогенії. Український ботанічний журнал. 2016. Т. 73, № 2. С. 163–177.] 42. Korkhovoy V., Tsarenko P., Blume Ya. Genetically engineered microalgae for enhanced biofuel production. Current Biotechnology. 2016. 5(4): 256. https://doi.org/10.2174/2211550105666161010105635 43. Tsarenko P., Borisova O., Blume Ya. High biomass producers and promising candidates for biodiesel production from microalgae collection IBASU-A (Ukraine). Oceanological and Hydrobiological Studies. 2016. 73 (1): 79. https://doi. org/10.1515/ohs-2016-0008 44. Tsarenko P.M., Konischuk M.A., Korkhovoy V.I., Kostikov I.Yu., Blume Ya.B. Fatty acid composition of coccoid green algae as a basis of their energy and primary products potential. 1. Chlorella and Acutodesmus-like microalgae (Chlorophyta). International Journal on Algae. 2017. 19(4): 365. https://doi.org/10.1615/InterJAlgae.v19.i4.70 45. Vinogradova O.N., Mikhailyuk T.I. On the Taxonomy and Nomenclature of Some Terrestrial Taxa of Plectonema s.I. (Cyanophyceae). 1. The Case of Plectonema edaphicum. International Journal on Algae. 2018. 20(3): 211. https://doi. org/10.1615/InterJAlgae.v20.i3.10 46. Swirenko D.O. Microflora of standing water bodies. Part 1-3. (Kharkiv, Ekaterinoslav, 1922). [Cвиренко Д.О. Микрофлора стоячих водоемов. Ч. 1–3. Харьков, Екатеринослав: Всеукр. гос. изд-во, 1922.] 47. Swirenko D.O. Dniprovsky Reservoir. 5. Phytoplankton of reservoir and its bays. Visnyk Dnipropetrovsky Hydrobio- logical Station. 1938. 4(1): 5. [Cвиренко Д.О. Дніпровське водосховище. 5. Фітопланктон водосховища та його заток. Вісник Дніпропетров- ської гідробіологічної станції. 1938. Т. 4, вип. 1. C. 5–477.] 48. Topachevskyi A.V. Questions of cytology, morphology, biology and phylogeny of algae. (Kiev: AN URSR Press, 1962). [Топачевский А.В. Вопросы цитологии, морфологии, биологии и филогении водорослей. К.: Изд-во АН УССР, 1962.] 49. Sirenko L.A. Physiological basis of reproduction of blue-green algae in reservoirs. (Kiev: Naukova Dumka, 1972). [Cиренко Л.А. Физиологические основы размножения синезеленых водорослей в водохранилищах. К.: Наук. дум- ка, 1972.] 50. Sirenko L.A., Gavrilenko M.Ya. “Blooming” of water and eutrophication: Methods for its determination and use of seston. (Kiev: Naukova Dumka, 1978). [Сиренко Л.А., Гавриленко М.Я. «Цветение» воды и евтрофирование: Методы его определения и использования сестона. К.: Наук. думка, 1978.] 51. Sirenko L.A., Kozitskaya V.N. Biologically active substances of algae and water quality. (Kiev: Naukova Dumka, 1988). [Сиренко Л.A., Козицкая В.Н. Биологически активные вещества водорослей и качество воды. К.: Наук. думка, 1988.] 52. Topachevskyi A.V., Massjuk N.P. Freshwater algae of Ukrainian SSR. (Kiev: Vyscha shkola, 1984). [Топачевский А.В., Масюк Н.П. Пресноводные водоросли Украинской ССР. К.: Вища школа, 1984.] 53. Channels of the USSR. Hydrochemistry and hydrobiology. (Kiev: Naukova Dumka, 1968). [Каналы СССР. Гидрохимия и гидробиология. К.: Наук. думка, 1968.] 54. Oksiyuk O.P. Algae of channels of the world. (Kiev: Naukova Dumka, 1988). [Оксиюк О.П. Водоросли каналов мира. К.: Наук. думка, 1973.] 55. Oksiyuk O.P., Stolberg F.V. The Management of Canal Water Quality. (Kiev: Naukova Dumka, 1986). [Оксиюк О.П., Стольберг Ф.В. Управление качеством воды в каналах. К.: Наук. думка, 1986.] 56. Oksiyuk O.P., Oleinik G.N., Shevtsova L.V. et al. The hydrobiology of the canals in the Ukrainian SSR. (Kiev: Naukova Dumka, 1990). [Оксиюк О.П., Олейник Г.Н., Шевцова Л.В. и др. Гидробиология каналов Украинской ССР. К.: Наук. думка, 1990.] 70 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3) НАУКОВІ НАПРЯМИ 57. Kalugina-Gutnik A.A. Phytobenthos of Black Sea. (Kiev: Naukova Dumka, 1975). [Калугина-Гутник А.А. Фитобентос Черного моря. К.: Наук. думка, 1975.] 58. Algae. Directory. (Ed. S.P. Wasser). (Kiev: Naukova Dumka, 1989). [Водоросли. Справочник. (ред. С.П. Вассер). К.: Наук. думка, 1989.] P.M. Tsarenko, S.P. Wasser Kholodny Institute of Botany of the National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv) PHYCOLOGICAL TREND IN THE ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE: ACHIEVEMENTS AND PERSONALITIES The achievements and contribution of the most famous scientists-phycologists of the Academy of Sciences of Ukraine in the development of the phycological (algological) trend of science over the centuries are generalized. The personal way of professional development, as well as the most important achievements, priority results of the schools of phycology or of their leaders in the study of floristics, taxonomy, hydrobiology, ecology and physiology of algae are shown. Together with chronological and historical information, the field of scientific interests or scientific activity of 12 phycologists of the Academy of Sciences (in particular, one academician and 4 correspondent members (one of “Algology” branch)) is covered. In addition, attention was paid to the founders of certain scientific research centers in Ukraine, creation and further development of schools and scientific ideas of its founders, training of new personnel of phycologists.

Фікологічний напрям в Академії наук України: здобутки та персоналії

Репозитарії

Схожі ресурси