Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, заснованого на знаннях

Дослідження та моделювання суспільства, заснованого на знаннях, є важливими напрямами політики переходу країн на новий, поліпшений рівень існування та тісної економічної, соціальної і технологічної співпраці. Розглянуто основні принципи побудови моделі К-суспільства, проблему неповноти статистичних...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
Hauptverfasser:	Лазаренко, І.С., Пишнограєв, І.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Russian
Veröffentlicht:	Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України 2017
Schriftenreihe:	Системні дослідження та інформаційні технології
Schlagworte:	Теоретичні та прикладні проблеми і методи системного аналізу
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/151061
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, заснованого на знаннях / І.С. Лазаренко, І.О. Пишнограєв // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2017. — № 1. — С. 20-32. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-151061
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1510612019-04-24T01:25:40Z Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, заснованого на знаннях Лазаренко, І.С. Пишнограєв, І.О. Теоретичні та прикладні проблеми і методи системного аналізу Дослідження та моделювання суспільства, заснованого на знаннях, є важливими напрямами політики переходу країн на новий, поліпшений рівень існування та тісної економічної, соціальної і технологічної співпраці. Розглянуто основні принципи побудови моделі К-суспільства, проблему неповноти статистичних даних та методи їх відновлення, зокрема детально проаналізовано та побудовано компоненту моделі — індекс соціальної динаміки та перспектив розвитку для 126 країн світу. Аналіз результатів подано як у поточній рейтинговій системі для 10 країн-лідерів, 10 країн-аутсайдерів та України, так і в динаміці за останні 10 років. Цей індекс достатньо добре корелює з індексом економічного виміру, що дає змогу стверджувати про доцільність та важливість досліджень у цьому напрямі, які дозволять будувати стратегії розвитку країн, використовуючи модель К-суспільства. Исследование и моделирование общества, основанного на знаниях, являются важными направлениями политики перехода стран на новый улучшенный уровень существования и тесного экономического, социального и технологического сотрудничества. Рассмотрены основные принципы построения модели k-общества, проблема неполноты статистических данных и методы их восстановления, в частности детально проанализирована и построена компонента модели — индекс социальной динамики и перспектив развития для 126 стран мира. Анализ результатов представлен как в текущей рейтинговой системе для 10 стран-лидеров, 10 стран-аутсайдеров и Украины, так и в динамике за последние 10 лет. Данный индекс достаточно хорошо коррелирует с индексом экономического измерения, что позволяет утверждать о целесообразности и важности исследований в этом направлении, которые позволят строить стратегии развития стран, используя модель k-общества. Research and modeling of the knowledge society is very important from the point of view of the country's transition to a new improved standard of living and economic, social and technological cooperation. In this article, the basic principles of the k-society modeling, problem of missing statistical data and methods to recover these data were considered. In addition, the model's component, the index of social dynamics and prospects of development, was analyzed in detail and constructed for 126 countries. Analysis of the results was presented for the current rating system and the dynamics for the past 10 years for 10 leading countries, 10 outsider countries, and Ukraine. This index correlates reasonably well with the index of economic measurement of sustainable development that demonstrates the feasibility and importance of research in this area which helps to create the development strategy by using k-society models. 2017 Article Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, заснованого на знаннях / І.С. Лазаренко, І.О. Пишнограєв // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2017. — № 1. — С. 20-32. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 1681–6048 DOI: https://doi.org/10.20535/SRIT.2308-8893.2017.1.02 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/151061 51-77 ru Системні дослідження та інформаційні технології Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Russian
topic	Теоретичні та прикладні проблеми і методи системного аналізу Теоретичні та прикладні проблеми і методи системного аналізу
spellingShingle	Теоретичні та прикладні проблеми і методи системного аналізу Теоретичні та прикладні проблеми і методи системного аналізу Лазаренко, І.С. Пишнограєв, І.О. Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, заснованого на знаннях Системні дослідження та інформаційні технології
description	Дослідження та моделювання суспільства, заснованого на знаннях, є важливими напрямами політики переходу країн на новий, поліпшений рівень існування та тісної економічної, соціальної і технологічної співпраці. Розглянуто основні принципи побудови моделі К-суспільства, проблему неповноти статистичних даних та методи їх відновлення, зокрема детально проаналізовано та побудовано компоненту моделі — індекс соціальної динаміки та перспектив розвитку для 126 країн світу. Аналіз результатів подано як у поточній рейтинговій системі для 10 країн-лідерів, 10 країн-аутсайдерів та України, так і в динаміці за останні 10 років. Цей індекс достатньо добре корелює з індексом економічного виміру, що дає змогу стверджувати про доцільність та важливість досліджень у цьому напрямі, які дозволять будувати стратегії розвитку країн, використовуючи модель К-суспільства.
format	Article
author	Лазаренко, І.С. Пишнограєв, І.О.
author_facet	Лазаренко, І.С. Пишнограєв, І.О.
author_sort	Лазаренко, І.С.
title	Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, заснованого на знаннях
title_short	Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, заснованого на знаннях
title_full	Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, заснованого на знаннях
title_fullStr	Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, заснованого на знаннях
title_full_unstemmed	Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, заснованого на знаннях
title_sort	оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, заснованого на знаннях
publisher	Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Теоретичні та прикладні проблеми і методи системного аналізу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/151061
citation_txt	Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, заснованого на знаннях / І.С. Лазаренко, І.О. Пишнограєв // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2017. — № 1. — С. 20-32. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
series	Системні дослідження та інформаційні технології
work_keys_str_mv	AT lazarenkoís ocínûvannârívnâsocíalʹnoídinamíkitaperspektivrozvitkususpílʹstvazasnovanogonaznannâh AT pišnograêvío ocínûvannârívnâsocíalʹnoídinamíkitaperspektivrozvitkususpílʹstvazasnovanogonaznannâh
first_indexed	2025-07-13T00:58:15Z
last_indexed	2025-07-13T00:58:15Z
_version_	1837491346180407296
fulltext	© І.С. Лазаренко, І.О. Пишнограєв, 2017 20 ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 1 УДК 51-77 DOI: 10.20535/SRIT.2308-8893.2017.1.02 ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА, ЗАСНОВАНОГО НА ЗНАННЯХ І.С. ЛАЗАРЕНКО, І.О. ПИШНОГРАЄВ Анотація. Дослідження та моделювання суспільства, заснованого на знаннях, є важливими напрямами політики переходу країн на новий, поліпшений рівень існування та тісної економічної, соціальної і технологічної співпраці. Розгля- нуто основні принципи побудови моделі К-суспільства, проблему неповноти статистичних даних та методи їх відновлення, зокрема детально проаналізова- но та побудовано компоненту моделі — індекс соціальної динаміки та перспе- ктив розвитку для 126 країн світу. Аналіз результатів подано як у поточній рейтинговій системі для 10 країн-лідерів, 10 країн-аутсайдерів та України, так і в динаміці за останні 10 років. Цей індекс достатньо добре корелює з індек- сом економічного виміру, що дає змогу стверджувати про доцільність та важ- ливість досліджень у цьому напрямі, які дозволять будувати стратегії розвитку країн, використовуючи модель К-суспільства. Ключові слова: знання, суспільство, засноване на знаннях, математичне мо- делювання, неповнота даних, ієрархічні моделі. ВСТУП В умовах складної економічної, політичної та соціальної кризи, коли країна та суспільство потребують кардинальних змін, необхідно використовувати нові підходи до розвитку різних напрямів, які забезпечать найкращі та ком- фортні умови життя. Серед нових ідей спостерігається тенденція переходу до удосконаленої форми розвитку та існування суспільства — суспільства, заснованого на знаннях (k-суспільства) [1]. Така форма трансформації потребує чіткого розуміння необхідних умов, структури, плану переходу та корисності майбутніх змін, що може забезпечити деякий процес моделювання. Вибираючи підходи моделювання і безпосередньо моделі, потрібно керуватися передусім тим, що суспільні явища та процеси досить складно формалізувати, тому запропонований у роботі комплексний підхід до використання ієрархічних моделей для оціню- вання рівня розвитку k-суспільства є оправданим і актуальним. Ієрархічні моделі досить рідко застосовують вітчизняні дослідники че- рез їх складність, оскільки вони потребують ґрунтовного дослідження та широкого спектра даних. Особливістю дослідження соціально-економічного стану є потреба в повноті та досить великій кількості об’єктивної і однорід- ної статистичної інформації, збирати яку досить проблематично. Використання ієрархічної моделі в цьому контексті є обґрунтованим з огляду на існування різних підпорядкованих рівнів розвитку та складних зв’язків між ними. У світовій практиці ієрархічні моделі застосовують, на- приклад, для визначення індексів конкурентоспроможності. Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, … Системні дослідження та інформаційні технології, 2017, № 1 21 ІЄРАРХІЧНІ МОДЕЛІ Складні індикаторні структури набули популярності у дослідників багатьох країн завдяки комплексності, можливості узагальнення та кількісного оці- нювання людського розвитку, суспільних, соціальних явищ та інших, досить складних для аналізу об’єктів дослідження. Міжнародні організації, аналі- тичні центри, наприклад, Організація Об’єднаних Націй та Світовий банк, розробили такі агреговані показники розвитку, як індекс людського розвит- ку, індикатор реалізації гендерних прав, показники світового управління тощо [2]. Відбір підходу в аналізі ґрунтується на можливості структурувати бага- товимірні задачі і зводити їх до спрощеної аналітичної та порівняльної фор- ми, зрозумілої для особи, що приймає рішення. Така структура дає змогу оцінювати динамічні зміни, виявляти слабкі місця і в разі потреби оновлю- вати окремий рівень дослідження, підвищувати рівень управління та демон- струвати результати кількісним оцінним показником, який доступний розу- мінню пересічного громадянина. Організація економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development — ОЕСР) розробила методологію побудови ієрархічної індикаторної моделі [3], за якою виокремлюються ета- пи, кожен з яких має узгоджуватись з іншими: 1. Формування концептуальної моделі. Цей етап передбачає чітке уявлення та повноту дослідження. Теоретичний підхід зумовлюється вибо- ром критеріїв, множини показників та зв’язків між ними, які утворюють ці- лісність досліджуваного об’єкта. 2. Вибір даних. Це досить складний і відповідальний етап, оскільки ре- зультати дослідження будуть залежати від якості, кількості, повноти, актуа- льності зібраної інформації. Дані потрібно брати лише з достовірних дже- рел, які ретельно перевіряються, тому доцільно обирати організації зі збирання та оброблення даних, які мають загальнодержавний або світовий рівень. 3. Відновлення відсутніх даних. Досить актуальний та проблематич- ний етап, оскільки важко знайти джерела інформації, які надають дані в по- вному обсязі. Часто виникають деякі прогалини в середині досліджуваного періоду, особливо, якщо це узагальнені агреговані індексовані показники, визначення яких потребує додаткових досліджень, інформації та розрахун- ків. Тому постає гостра потреба у швидкому та якісному механізмі їх відно- влення. Вибір такого механізму неоднозначний, оскільки потребує комплек- сного підходу, виявлення зв’язків та функціональних залежностей, а отже, і фундаментальних математичних досліджень. 4. Нормалізація даних. Часто зібрана інформація має різну природу, тому для застосовування даних у процесі моделювання необхідно звести їх до однорідного вигляду, який має спільну розмірність або шкалу оцінювання. 5. Агрегація та визначення вагових коефіцієнтів. Під час дослі- дження ієрархічної структури часто виникає потреба у визначенні ступеня впливу окремого рівня ієрархії або навіть показника рівня на загальну мо- дель, тобто його значущість у цілісному об’єкті, а також узагальнення та знаходження комплексних кількісних показників за кожним з рівнів. Мето- І.С. Лазаренко, І.О. Пишнограєв ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 1 22 ди, які використовуються на цьому етапі мають різну природу, зокрема ста- тистичний та експертний аналіз. Кожен з методів має як переваги, так і не- доліки, тому вибір підходу потребує чіткого розуміння впливу на результат. 6. Повторний аналіз даних. Цей етап обов’язковий, оскільки ієрархіч- на модель потребує інформації з різних галузей знань і часто її реалізація поділяється між кваліфікованими дослідниками відповідної сфери. Узго- дженість процесів дослідження, виявлення нестикувань, потреба в додатко- вій інформації, зміна частини моделі та інше є складовими цього етапу. 7. Оцінювання зв’язку з зовнішніми факторами. Оскільки під час побудови моделі відбувається формалізація, яка потребує спрощення залеж- ностей, відкидання деяких впливових факторів, переорієнтації в середині дослідження, то остаточний варіант моделі нерідко зазнає змін порівняно з початковим. Тому необхідна деяка апробація моделі в реальних умовах для визначення її стійкості до навколишніх впливів та результатів, отриманих за реальними контрольними даними. 8. Візуалізація результатів. Для остаточного подання результатів мо- делювання необхідно обрати такий варіант, який є наочним, зрозумілим, легким для аналізу та висновків. Візуалізація результатів може бути подана в табличному та графічному варіантах, перший з яких є більш простим, але може демонструвати результат нецілісно, наприклад, рейтингове ранжуван- ня, є зручним для демонстрації результатів певного рівня, а не моделі в ці- лому. Другий підхід візуалізації — графічний, він більш складний через ба- гатовимірність моделі, утім більш наочно і комплексно може демонструвати результати дослідження. Приклад реалізації такого підходу для дослідження оцінювання рівня k-суспільства подано у праці [4]. K-СУСПІЛЬСТВО Якщо дослідити історію виникнення різних типів суспільства, можна від- значити одну спільну ознаку, притаманну будь-якому розвитку — це нові знання. Поява виробів, технологій, методів повинна була поліпшити стан суспільства, надати нових можливостей, підвищити ефективність, поліпши- ти загальний добробут. Тисячоліттями люди прагнуть розвитку у всіх життєвих аспектах, але відкриття потребують відповідних ресурсів: матеріальних, фінансових та інтелектуальних, тому не дивно, що знання перейшли в категорію одного з найцінніших товарів, який має величезний попит на сучасному світовому ринку. У період, коли інформаційні технології зайняли стійке положення в житті кожної людини, формується суспільство, яке отримало назву «інфор- маційне суспільство». Життя перейшло на новий рівень, який вже важко уявити без використання інтернет-мережі та швидкого доступу до інформа- ції, що зумовлює виникнення технологій її збирання, оброблення, зберігання та використання, тобто інформація сама стає товаром і ресурсом для ство- рення товарів для її обслуговування. Це стало важелем для переходу країн, які вчасно зуміли відслідкувати цю тенденцію, на новий високий економіч- ний рівень, і як наслідок, відбувся поділ країн на розвинені та нерозвинені. Таке розмежування призвело до світових негараздів, криз, політичних воєн, Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, … Системні дослідження та інформаційні технології, 2017, № 1 23 воєнних конфліктів за територіальну та фінансову владу. Новітні технології використовуються не тільки для переведення життя на більш якісний рівень, а й для виготовлення зброї, яка є гарантом панування та впливовості країн. Виникає гостра потреба у формуванні суспільства, де б знання стало гарантом розвитку, безпеки, добробуту людини, а не продукувало поділ на різні прошарки населення. Необхідно створювати такі умови життя та роз- витку, за яких людина могла б бути в гармонії з навколишнім світом; саме такі засади і зумовили появу суспільства, заснованого на знаннях. K-суспільство є інститутом, який переходить на нові виміри: соціаль- ний, етнічний і політичний; сприяє виникненню міждисциплінарних знань; надає перевагу освіті, яка готує високоякісний людський капітал. Підви- щення якості та безпеки життя кожного члена суспільства за допомогою ба- зи знань, яка стимулює розвиток економічного та соціального характеру, стає першочерговим завданням k-суспільства. Інтелектуальний розвиток, наукові досягнення, технологічний прогрес є важливими продуктивними факторами на рівні з матеріальними благами, джерелами енергії та ресурсів. K-суспільство повинно формувати у свідомості її членів такі політичні погляди, які спрямовані на досягнення високого рівня якості та безпеки життя людей як у національному, так і в глобальному масштабі, щоб цін- ність та добробут людського життя стали першопричиною будь-яких змін [5, 6]. ІНДЕКС СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ЯК СКЛАДОВА ІНДЕКСУ K-СУСПІЛЬСТВА Для оцінювання стану k-суспільсва та фундаментальних умов його розвитку користуються індексом k-суспільства (Іks), який був розроблений та засто- совний до своїх членів ООН [5]. Цей індекс має три складові: • індекс знань, за яким оцінюється дві важливі категорії: якість знань і доступ до знань; • індекс соціальної динаміки та перспектив розвитку; • індекс інформаційного суспільства, який враховує швидкість поши- рення інформації та інфраструктури її забезпечення. Складову, яка містить перспективу розвитку, взято для подальшого до- слідження, тому розглянемо її більш детально. Для цього виділено три гру- пи показників, які, на наш погляд, описують цей індекс досить комплексно і ґрунтовно. Перша група — стосується інноваційного блока і містить такі компо- ненти: 1. Прямі іноземні інвестиції (Foreign Direct Investment, net (BoP, current US$)) — це чистий потік інвестицій, який дає право участі в управлінні об’єктом інвестування (10 або більше відсотків від статутного капіталу) і діє за межами економіки інвестора. Це сума власного капіталу, реінвестування прибутку, довгострокового капіталу і короткострокового капіталу, як це по- казано в платіжному балансі [7]. 2. Патенти (Patent Applications, residents), видані процедурою Догово- ру про патентну кооперацію або національним патентним відомством, — це І.С. Лазаренко, І.О. Пишнограєв ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 1 24 виняткові права на винахід — продукт чи процес, який включає новий спо- сіб, а також пропонує нове технічне вирішення проблеми. Патент забезпечує захист винаходу для власника патенту на обмежений термін, як правило на 20 років [8]. 3. Витрати на дослідження і розробки (Research and Development Expenditure (% of GDP) — поточні та капітальні вкладення (як державні, так і приватні) у новаторську роботу, що проводиться систематично для підви- щення рівня знань, включаючи знання людства, культури і суспільства, а також використання знань для нових розробок та їх застосувань. R&D охоп- лює фундаментальні дослідження, прикладні дослідження та експеримента- льні розробки [9]. 4. Індекс легкості ведення бізнесу (Ease of Doing Business Index) — ін- декс для порівняння простоти підприємницької діяльності між країнами сві- ту, що укладається Світовим банком на основі річних даних від 1 до 189. Розраховується як середнє арифметичне від 9–10 внутрішніх індикаторів. Вищі оцінки в індексі свідчать про покращення та зазвичай простіше регу- лювання бізнесу, а також надійніший захист прав власності [10]. 5. Індекс глобальної конкурентоспроможності (The Global Competi- tiveness Index) — це рейтинг країн за показником економічної конкуренто- спроможності. Індекс розраховується за методикою Всесвітнього економіч- ного форуму, комбінує в собі комплекс статистичних показників конкурен- тоспроможності із 113 змінних, дві третіх яких – це опитування керівників компаній, а одна третя — це статистичні дані і результати досліджень, що проводяться на регулярній основі міжнародними організаціями [11]. 6. Державні витрати на освіту (Government Expenditure on Education as % of GDP (%)). Показник включає загальну суму витрат (місцевих, регіо- нальних та центральних), виділену урядом для освіти; виражається у відсот- ках від ВВП; містить витрати , що фінансуються за рахунок трансфертів з міжнародних джерел в уряді. Розраховують як відношення загальних витрат уряду на поточному рівні освіти до ВВП, помножене на 100. Якщо більший відсоток ВВП витрачається на освіту, це вказує на більш високий пріоритет уряду щодо галузі освіти і вищий потенціал уряду для підвищення доходів державних витрат відносно розміру економічного стану країни. Інтерпрету- ючи цей індикатора, варто зважати на те, що в деяких країнах приватний сектор і (або) домогосподарства можуть фінансувати значну частку від загального обсягу фінансування освіти, у результаті чого державні витрати будуть нижчими, ніж в інших країнах [12]. Друга група — стосується освіти і охоплює такі складові: 1. Співвідношення вчителів і учнів у системі початкової освіти (Pupil- teacher Ratio in Primary Education (headcount basis)) — середня кількість уч- нів на одного вчителя у початковій школі. Показник складається на основі щорічних даних інституту статистики UNESCO. Усі дані відображаються в Міжнародній стандартній класифікації освіти з метою порівняння освітніх програм на міжнародному рівні. Співвідношення вчителів і учнів часто ви- користовують для порівняння якості шкільного навчання в різних країнах. Проте зв’язок навчання і якості освіти дуже слабкий, оскільки співвідно- шення вчителів і учнів в різних країнах залежить від кваліфікації вчителів, Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, … Системні дослідження та інформаційні технології, 2017, № 1 25 відмінностей в наповненості класів, різної кількості годин викладання, практики неповного робочого дня, шкільних змін та інших факторів [13]. 2. Діти, які не відвідують школу (Children out of School (% of primary school age)) — це частка дітей молодшого шкільного віку, які не відвідують початкову або середню школу. Дітей, які перебувають у початковій віковій групі і отримають дошкільну освіту, слід розглядати як таких, що не відві- дують школу. Цей показник вираховується щорічно інститутом статистики ЮНЕСКО. При цьому можливі похибки, оскільки дані збираються станом на певну звітню дату і не враховуються діти, які будуть зареєстровані в шкі- льній базі або покинуть школу після цієї дати. Міжнародна система порів- няння цього показника може залежати від використання різних концепцій зарахування та відрахування дітей в різних країнах [14]. 3. Індекс рівня освіти у світових країнах (Education Index) — це комбі- нований показник Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй, що розраховується як індекс грамотності дорослого населення та індекс сукуп- ної частки учнів, які здобувають освіту; використовується для розрахунку індексу людського розвитку (Human Development Index). Індекс вимірює досягнення країни відносно досягнутого рівня освіти її населення за двома основними показниками: • індексом грамотності дорослого населення (2/3 ваги); • індексом сукупної частки учнів, які отримують початкову, середню і вищу освіту (1/3 ваги). Ці дві складові зводяться в підсумковий індекс, який стандартизується від 0 (мінімальний) до 1 (максимальний). Вважається, що розвинені країни повинні мати мінімальний індекс — 0,8. Визначаючи місце у світовому рей- тингу, всі країни ранжуються на підставі індексу рівня освіти: перше місце в рейтингу відповідає найвищому значенню цього показника, а останнє — найнижчому. Показник має низку обмежень, зокрема він не відображає яко- сті самої освіти, не показує повною мірою доступність освіти через відмін- ності у вікових вимогах і тривалість навчання. Крім того, підсумковий ін- декс не враховує студентів, які навчаються за кордоном, що може спотворювати дані деяких малих країн [15]. Третя група — стосується політичної стабільності і містить такі фак- тори впливу: 1. Світовий показник спокою (Global Peace Index (GPI)) — це індекс, який демонструє стан спокою в країнах і регіонах. Дослідження проводится за проектом Інституту економіки і миру разом з міжнародною групою екс- пертів з питань миру на підставі даних, зібраних відділом досліджень Economist Intelligence Unit. Початок дослідження припадає на 2007 р. і включає від 121 до 149 країн світу. Ініціатором дослідження є австралійсь- кий підприємець Стів Кіллелеа, який отримав схвалення багатьох впливових людей світу, включаючи відомих борців за мир та права людини. Фактора- ми, які впливають на показник, є рівень насильства і злочинності в країні та військові витрати і війни [16]. 2. Свобода преси у світі (Freedom of the Press) — це щорічне дослі- дження і рейтинг про стан свободи засобів масової інформації (ЗМІ) у краї- нах світу, який випускається міжнародною неурядовою організацією І.С. Лазаренко, І.О. Пишнограєв ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 1 26 Freedom House, яка оцінює ступінь свободи друкованих, радіомовних і он- лайнових ЗМІ, починаючи з 1980 р. Для визначення цього показника визнаються існуючі культурні відмін- ності, національні інтереси та рівні економічного розвитку держав і дотри- муються універсальних критеріїв свободи інформації, відправною точкою для яких є стаття 19 Загальної Декларації прав людини. Головною перешко- дою на шляху свободи преси організація називає урядовий контроль над ЗМІ. Дослідження ґрунтується на методології експертних оцінок. Висновки про стан свободи ЗМІ роблять на основі 109 показників, включаючи оцінку таких критеріїв, як свобода слова, ступінь урядового контролю над ЗМІ, умови роботи журналістів у країні, випадки застосування насильства стосо- вно журналістів, економічна і політична ситуація у країн тощо. У дослі- дженні використовується система оцінювання держав у трьох категоріях — правовій, політичній та економічній. Сумарно вони показують положення країни в загальному рейтингу, де показник свободи ЗМІ оцінюється за 100- бальною шкалою. Чим вищий загальний бал, тим гірше становище країни [17]. Усі держави позділені на три умовні групи: 1) країни з вільними ЗМІ (від 0 до 30 балів); 2) країни з частково вільними ЗМІ (від 31 до 60 балів); 3) країни з невільними ЗМІ (від 61 до 100 балів); 3. Рейтинг крихких держав (Fragile States Index) до 2014 року та Рей- тинг недієздатних держав (Failed States Index) — це рейтинг, розробляється Фондом миру, починаючи з 2005 р. для всіх країн світу. Рейтинг розробля- ється з метою аналізу здатності держав контролювати цілісність своєї тери- торії, політичну, демографічну, економічну та соціальну ситуацію у країні. Чим вищий рейтинг країни, тим гірший її стан 18]. Складові, за якими проводиться оцінювання: • демографічний тиск (визначається густотою населення та наявністю проти- борчих етнічних груп); • рівень еміграції; • рівень економічної нерівності; • економічний стан; • криміналізація держави; • роздрібненість у силових структурах та еліті; • переміщення біженців у середині країни; • зростання реваншистських настроїв; • кількість послуг держави; • дотримання законів і прав людини; • зовнішнє втручання (ризики іноземного втручання в політичні та військові спори, а також залежність від зовнішнього фінансування). 4. Частка місць, які займають жінки в національних парламентах (Proportion of Seats Held by Women in National Parliaments (%)) — це показ- ник, який демонструє частку парламентських місць, які займають жінки. Складається щорічно Міжпарламентським союзом на основі інформації, по- даної національними парламентами для демонстрації гендерної нерівності в уряді та впливу жінок на політику в державі. Цей показник свідчить не Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, … Системні дослідження та інформаційні технології, 2017, № 1 27 тільки про право жінок на рівність і їх внесок у ведення державних справ, а і про використання жіночих ресурсів та потенціалу для визначення політич- них пріоритетів і розвитку держави, що дає користь суспільству і світовій спільноті [19]. 5. Індекс глобального гендерного розриву (GlobalGenderGapIndex) — це індекс, який ранжує країни на підставі розрахунків для вимірювання генде- рної рівності з метою виявлення та наслідування країн з рівноправною ген- дерною плітикою. Уперше дослідження опубліковані в 2006 р. і представле- ні на Всесвітньому економічному форумі (з 2014 р. — 144 країни) [20]. Показник містить чотири складові: 1) участь в економічній діяльності та можливості — як результат опла- ти праці, рівня участі та доступу до висококваліфікованої зайнятості; 2) рівень освіти — як результат доступу до базового і вищого рівнів освіти; 3) політичні права та можливостей — як результат участі в структурах прийняття рішень; 4) здоров'я і виживання — результат тривалості життя і співвідношення між чоловіками та жінками. МЕТОДИ ВІДНОВЛЕННЯ ВІДСУТНІХ ДАНИХ Для моделювання k-суспільства основним джерелом інформації є статисти- чні дані, у яких часто бракує інформації за деякі періоди. Нерідко в таких випадках пропуски даних просто ігноруються, або заповнюються середнім значенням за вибіркою. Для більш точного моделювання потрібно якимось чином відновити дані так, щоб отримана інформація якомога точніше опи- сувала досліджуваний процес. Існує низка методів та алгоритмів з відновлення даних, що ґрунтуються на теорії ймовірностей, статистичному аналізі, методах Data Mining, проте складність їх реалізації призводить до того, що такими дослідженнями нех- тують, обираючи більш простішу але грубішу оцінку. Складність вибору підходу для відновлення даних полягає в тому, що інформація різної приро- ди потребує використання різних методів, тому для якісного аналізу дово- диться використовувати декілька підходів. Групування методів та підходів залежить від типу пропуску і поділя- ються на повністю випадкові (Missing Completely at Random — MCAR), ви- падкові (Missing at Random — MAR) та невипадкові (Not Missing at Random — NMAR) Дані, обрані для дослідження, мають економічну та соціальну природу, тому, проаналізувавши різні методи та виконавши ряд розрахунків з наяв- ними даними, було виявлено декілька алгоритмів, які показали найменшу похибку обчислень у різних типах пропусків [21]. Якщо дані отримано шляхом анкетного опитування, ранжування або з бальною системою і прогнозування відбувається для великої кількості од- нотипних показників з великою кількістю пропусків, то оптимальним буде використання алгоритму ZET з побудовою «компетентної» матриці, який І.С. Лазаренко, І.О. Пишнограєв ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 1 28 належить до локального типу. Цей метод може працювати як з одновимір- ним рядом, так і з таблицями даних. Метод множинної імпутації (MI — Multiple Imputation) дозволяє одно- часно генерувати декілька значень шуканої величини, що ускладнює процес пошуку даних, проте значно покращує його. У результаті утворюється декі- лька баз даних з різними варіантами підстановок, до аналізу отриманих ре- зультатів долучаються експерти. В основу методу покладено байєсівський підхід та алгоритм Монте-Карло [22]. Для застосування всієї генеральної сукупності для відновлення даних обрано двокроковий метод глобального типу максимізації очікувань (Expectation Maximization — EM), який дозволяє не тільки відновлювати пропуски, але й оцінювати математичне сподівання, коваріаційні та кореля- ційні матриці для кількісних змінних. Комплексний підхід для відновлення даних дає змогу більш істотно вплинути на якість побудови моделі k-суспільства, оскільки використову- ється інформація з різних сфер, зокрема соціологічних та економічних, що мають різну природу внутрішніх зв’язків. ПОБУДОВА ІНДЕКСУ ІKS Для побудови індексу Іks усі дані мають бути однієї розмірності, для цього їх нормують. Існує декілька методів нормування даних залежно від того, у яких межах необхідно отримати результати та як надалі оброблятиметься інформація. У межах дослідження зручно, щоб усі дані мали діапазон від 0 до 1, то- му нормалізацію проведено за методом MiniMax: )(min)(max )(min XX Xxx − − =′ де x — поточне значення елемента вибірки; X — уся сукупність елементів. Використовуючи цей метод, можна виявити провали або піки рівня до- сліджуваних об’єктів, тому зручно в межах моделювання k-суспільства від- стежувати ті країни, які є взірцевими, і ті, у яких необхідно поліпшувати ту чи іншу складову для подальшого успішного розвитку. Після нормування даних обчислено індекс окремої складової моделі для кожної країни, тобто індекс соціальної динаміки або перспектив розвит- ку. Для дослідження обрано 126 країн світу та діапазон динаміки 2005–2014 рр., з яких ТОП-10 країн з найвищим та найнижчим показниками індексу соціальної динаміки та перспектив розвитку наведено в табл. 1. Україна має середні показники відносно розвинених країн світу і займає 76-у рейтингову позицію серед 126 країн з індексом соціальної динаміки 0,51867 (група 1= 0,308173, група 2= 0,892764, група 3= 0,355074); випере- джає її (74-е місце) Бутан з індексом 0,524733; 75-е місце займає Еквадор з індексом 0,521781. Україна, у свою чергу, випереджає В’єтнам (77-е місце) з індексом 0,518597 та Ель Сальвадор (78-е місце) з індексом 0,516137. Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, … Системні дослідження та інформаційні технології, 2017, № 1 29 Т а б л и ц я 1 . Країни-лідери та аутсайдери за показником індексу соціальної ди- наміки і перспектив розвитку та його складових, станом на 2014 р. Рейтингова позиція за 2014 р. Група 1 Група 2 Група 3 Індекс перспектив розвитку Країна 1 0,572202 0,951792 0,874445 0,79948 Sweden 2 0,560797 0,932141 0,885821 0,79292 Finland 3 0,509311 0,987611 0,864638 0,787187 Norway 4 0,558406 0,95432 0,838945 0,78389 Denmark 5 0,595227 0,940319 0,811551 0,782366 Switzerland 6 0,574156 0,969478 0,790017 0,777884 Germany 7 0,502623 0,937636 0,89125 0,77717 Iceland 8 0,526903 0,963526 0,796535 0,762321 New Zealand 9 0,478427 0,97072 0,812407 0,753851 Netherlands 10 0,680167 0,920529 0,648447 0,749714 United States 117 0,210518 0,398381 0,461163 0,356687 Malawi 118 0,305499 0,64434 0,119983 0,356607 Syria 119 0,241944 0,470315 0,341911 0,35139 Gambia 120 0,230277 0,461842 0,34792 0,34668 Guinea 121 0,193434 0,395364 0,443487 0,344095 Burkina faso 122 0,24955 0,401206 0,373088 0,341281 Mali 123 0,288619 0,369277 0,3522 0,336699 Niger 124 0,288863 0,38119 0,299215 0,323089 Nigeria 125 0,199879 0,468923 0,248718 0,30584 Pakistan 126 0,263714 0,496266 0,097072 0,285684 Yemen У динаміці за весь період досліджень можна прослідкувати, як зміню- вався індекс соціальної динаміки та перспектив розвитку у десяти країн- лідерів (рис. 1) та країн-аутсайдерів (рис. 2). На графіках показано поступо- вий ріст Німеччини протягом досліджуваних років, а також значне змен- шення значення індексу в Сирії за рахунок показників третьої групи. Рис. 1. Зміна індексу соціальної динаміки та перспектив розвитку 10 країн-лідерів за 2005–2014 рр. Зн ач ен ня ін де кс у Роки І.С. Лазаренко, І.О. Пишнограєв ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 1 30 Можна розглядати кожну складову індексу як окремий фактор, пода- льший вплив на який зумовлює покращення стану країни та її загальну рей- тингову позицію. Тоді доцільно зобразити в одній площині всі країни та їх розташування відносно кожної групи індексів (рис.3). Вісь абсцис зображує агрегований індекс першої групи, вісь ординат — агрегований індекс другої групи, а діаметр кола — агрегований індекс тре- тьої групи. На рис. 3 виокремлено розташування п’яти країн-лідерів, країн- аутсайдерів та України. Індекс Іks та його складові — це показники, які відображають стан кра- їни з різних аспектів її розвитку, а отже, їх можна порівнювати з індексом економічного виміру сталого розвитку (Index of Economic Dimension, Iec), який, у свою чергу, містить узагальнену інформацію про стан сільського Рис. 2. Зміна індексу соціальної динаміки та перспектив розвитку у 10 країн- аутсайдерів за 2005–2014 рр. Зн ач ен ня ін де кс у Роки Рис. 3. Три складові групи індексу соціальної динаміки та перспектив розвитку станом на 2014 р. Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, … Системні дослідження та інформаційні технології, 2017, № 1 31 господарства, промисловості, ВВП на душу населення, прямі іноземні інвес- тиції, експорт-імпорт товарів та послуг, працююче населення, зовнішню за- боргованість, гранти та патенти, науково-технічні досягнення та їх впрова- дження, економічну свободу тощо [23]. Зв'язок індексу соціальної динаміки та перспектив розвитку зі станом розвитку економіки різних країн зображе- но на рис. 4. Можна помітити, що Україна хоча і має низький рівень еконо- мічного розвитку навіть порівняно з п’ятіркою аутсайдерів, але її індекс со- ціальної динаміки та перспектив розвитку значно їх випереджає. ВИСНОВКИ Побудова індексу перспектив дає змогу оцінити, які країни за останні 10 років істотно змінюють політику стосовно освіти, соціального розвитку, де- мографії та визначити, у які роки проводилися реформи цього напряму та збільшувалося його фінансування. У подальших дослідженнях стане зрозумілим, який вагомий внесок цей індекс становить для повної моделі k-суспільства та яким чином через його поліпшення можна підвищити загальний рівень розвитку країни. Зміна по- гляду на модель побудови k-суспільства через призму нових складових при- вносить нові об’єкти для планування та розвитку, що в цілому дасть позити- вний ефект. ЛІТЕРАТУРА 1. Згуровський М.З. Шлях до суспільства, заснованого на знаннях / М.З. Згуровсь- кий // ZN.UA. — Режим доступу: http://gazeta. dt.ua/EDUCATION/shlyah_do_ suspilstva,_zasnovanogo_na_znannyah.html 2. Human Development Index (HDI). — Avaliable at: http://hdr.undp.org/en/content/ human-development-index-hdi 3. Handbook on Constructing Composite Indicators. Methology and user guide // Or- ganization for Economic Co-operation and Development. — Avaliable at: http://www.oecd.org/std/42495745.pdf Рис. 4. Залежність індексу економічного виміру сталого розвитку від індексу соціальної динаміки та перспектив розвитку станом на 2014 р. Ie e ki-індекс І.С. Лазаренко, І.О. Пишнограєв ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 1 32 4. Ilchenko K. A Composite Indicator of K-society Measurement / K. Ilchenko, I. Pyshnograev // Proceedings of the 11th International Conference on ICT in Education, Research and Industrial Applications: Integration, Harmonization and Knowledge Transfer (ICTERI), May 14–16, 2015. 5. Understanding Knowledge Societies. In twenty questions and answers with the In- dex of Knowledge Societies. — New York: United Nations, 2005. 6. Мониторинг информационного общества и общества знаний // Издание ЮНЕСКО для всемирного саммита по информационнному обществу. — СПб., 2004. — 126 с. 7. The world bank. Indicator: Foreign direct investment. — Avaliable at: http://data. worldbank.org/indicator/BN.KLT.DINV.CD/countries? display=map 8. The world bank. Indicator: Patent applications, residents. — Avaliable at: http://data.worldbank.org/indicator/IP.PAT.RESD 9. The world bank. Indicator: Research and development expenditure. — Avaliable at: http://data.worldbank.org/indicator/GB.XPD.RSDV. GD.ZS 10. The world bank. Doingbusiness. — Avaliable at: http://www.doingbusiness. org/reports/global-reports/ 11. The Global Competitiveness Report 2015–2016. — Avaliable at: http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2015-2016/ 12. The world bank. Indicator: Government expenditure on education. — Avaliable at: http://data.worldbank.org/indicator/SE.XPD. TOTL.GD.ZS 13. The world bank. Indicator: Pupil-teacher ratio in primary education. — Avaliable at:http://data.worldbank.org/indicator/SE.PRM. ENRL.TC.ZS 14. The world bank. Indicator: Children out of school. — Avaliable at: http://data. worldbank.org/indicator/SE.PRM.UNER.ZS 15. Human Development Report. Education index. — Avaliable at: http://hdr.undp.org/ en/content/education-index 16. Vision of humanity. Global Peace Index. — Avaliable at: http://www. visionofhu- manity.org/#page/indexes/global-peace-index/2016 17. Freedom house. About Freedom of the Press. — Avaliable at: https:// freedom- house.org/report-types/freedom-press 18. The Failed States Index 2005. — Avaliable at: http://fsi.fundforpeace.org/rankings- 2005-sortable 19. The world bank. Indicator: Proportion of seats held by women in national parlia- ments. — Avaliable at: http://data.worldbank.org/indicator/SG.GEN.PARL.ZS 20. World Economic Forum. Global Gender Gap Report. — Avaliable at: https://www. weforum.org/reports/global-gender-gap-report-2015/ 21. Снытюк В.Е. Прогнозирование. Модели, Методы, Алгоритмы: учеб. пособие / В.Е. Снытюк. — К. 2008. — 367 с. 22. Horton N.J. Multiple Imputation in Practice: Comparison of Software Packages for Regression Models with Missing Variables / N.J. Horton, S.R. Lipsitz // The American Statistician. — 2001. — Vol. 55. — P. 244–254. 23. World Data Center for Geoinformatics and Sustainable Development. — Avaliable at: http://wdc.org.ua/en/data Надійшла 19.10.2016

Оцінювання рівня соціальної динаміки та перспектив розвитку суспільства, заснованого на знаннях

Institution

Ähnliche Einträge