Інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних природно-техногенних об’єктів

Визначено основні шляхи удосконалення комплексної системи оцінювання безпечності стану складних природно-техногенних об’єктів з виявленням факторів їх дестабілізації з метою регулювання сталого розвитку і прийняття керувальних заходів. Проаналізовано перспективи впровадження когнітивного моделювання...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автори:	Козуля, Т.В., Білова, М.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Russian
Опубліковано:	Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України 2017
Назва видання:	Системні дослідження та інформаційні технології
Теми:	Проблеми прийняття рішень і управління в економічних, технічних, екологічних і соціальних системах
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/151064
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних природно-техногенних об’єктів / Т.В. Козуля, М.О. Білова // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2017. — № 1. — С. 65-74. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-151064
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1510642019-04-24T01:25:36Z Інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних природно-техногенних об’єктів Козуля, Т.В. Білова, М.О. Проблеми прийняття рішень і управління в економічних, технічних, екологічних і соціальних системах Визначено основні шляхи удосконалення комплексної системи оцінювання безпечності стану складних природно-техногенних об’єктів з виявленням факторів їх дестабілізації з метою регулювання сталого розвитку і прийняття керувальних заходів. Проаналізовано перспективи впровадження когнітивного моделювання в систему інформаційно-методичного забезпечення оцінки екологічності складних об’єктів. Надано практичну реалізацію запропонованої методики на прикладі прогнозування стану Харківського регіону. Определены основные пути усовершенствования комплексной системы оценки безопасности состояния сложных природно-техногенных объектов с выявлением факторов их дестабилизации в целях регулирования устойчивого развития и принятия управляющих мероприятий. Проанализированы перспективы внедрения когнитивного моделирования в систему информационно-методического обеспечения оценки экологичности сложных объектов. Дана практическая реализация предложенной методики на примере прогнозирования состояния Харьковского региона. The basic ways are identified to improve the integrated system of safety evaluation of the state of the complex natural and man-made objects according to the identification of destabilizing factors for the purpose of controlling the sustainable development and employing the control measures. The prospects of introducing the cognitive modeling into the information and methodological support of the environmental assessment of complex objects are analyzed. The practical implementation of the proposed method is given using the forecasting of the state of Kharkov region as an example. 2017 Article Інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних природно-техногенних об’єктів / Т.В. Козуля, М.О. Білова // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2017. — № 1. — С. 65-74. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1681–6048 DOI: https://doi.org/10.20535/SRIT.2308-8893.2017.1.05 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/151064 519.713: 504.064 ru Системні дослідження та інформаційні технології Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Russian
topic	Проблеми прийняття рішень і управління в економічних, технічних, екологічних і соціальних системах Проблеми прийняття рішень і управління в економічних, технічних, екологічних і соціальних системах
spellingShingle	Проблеми прийняття рішень і управління в економічних, технічних, екологічних і соціальних системах Проблеми прийняття рішень і управління в економічних, технічних, екологічних і соціальних системах Козуля, Т.В. Білова, М.О. Інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних природно-техногенних об’єктів Системні дослідження та інформаційні технології
description	Визначено основні шляхи удосконалення комплексної системи оцінювання безпечності стану складних природно-техногенних об’єктів з виявленням факторів їх дестабілізації з метою регулювання сталого розвитку і прийняття керувальних заходів. Проаналізовано перспективи впровадження когнітивного моделювання в систему інформаційно-методичного забезпечення оцінки екологічності складних об’єктів. Надано практичну реалізацію запропонованої методики на прикладі прогнозування стану Харківського регіону.
format	Article
author	Козуля, Т.В. Білова, М.О.
author_facet	Козуля, Т.В. Білова, М.О.
author_sort	Козуля, Т.В.
title	Інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних природно-техногенних об’єктів
title_short	Інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних природно-техногенних об’єктів
title_full	Інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних природно-техногенних об’єктів
title_fullStr	Інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних природно-техногенних об’єктів
title_full_unstemmed	Інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних природно-техногенних об’єктів
title_sort	інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних природно-техногенних об’єктів
publisher	Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Проблеми прийняття рішень і управління в економічних, технічних, екологічних і соціальних системах
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/151064
citation_txt	Інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних природно-техногенних об’єктів / Т.В. Козуля, М.О. Білова // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2017. — № 1. — С. 65-74. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
series	Системні дослідження та інформаційні технології
work_keys_str_mv	AT kozulâtv ínformacíjnometodičnaosnovaviznačennâocínkiekologíčnostískladnihprirodnotehnogennihobêktív AT bílovamo ínformacíjnometodičnaosnovaviznačennâocínkiekologíčnostískladnihprirodnotehnogennihobêktív
first_indexed	2025-07-13T00:58:45Z
last_indexed	2025-07-13T00:58:45Z
_version_	1837491376209526784
fulltext	© Т.В. Козуля, М.О. Білова, 2017 Системні дослідження та інформаційні технології, 2017, № 1 65 УДК 519.713: 504.064 DOI: 10.20535/SRIT.2308-8893.2017.1.05 ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНА ОСНОВА ВИЗНАЧЕННЯ ОЦІНКИ ЕКОЛОГІЧНОСТІ СКЛАДНИХ ПРИРОДНО- ТЕХНОГЕННИХ ОБ’ЄКТІВ Т.В. КОЗУЛЯ, М.О. БІЛОВА Анотація. Визначено основні шляхи удосконалення комплексної системи оці- нювання безпечності стану складних природно-техногенних об’єктів з вияв- ленням факторів їх дестабілізації з метою регулювання сталого розвитку і прийняття керувальних заходів. Проаналізовано перспективи впровадження когнітивного моделювання в систему інформаційно-методичного забезпечення оцінки екологічності складних об’єктів. Надано практичну реалізацію запро- понованої методики на прикладі прогнозування стану Харківського регіону. Ключові слова: складні об’єкти, комплексна оцінка, безпечність стану, інфо- рмаційно-методичне забезпечення, графоаналітичне моделювання, когнітивна карта, компараторна ідентифікація, прогнозні розрахунки. ВСТУП Актуальність роботи визначається розв’язанням завдань сталого соціально- еколого-економічного розвитку в межах прийняття рішення щодо управлін- ня якістю системних об’єктів високого рівня складності. Комплексний характер таких завдань визначається вивченням числен- них взаємодійних факторів під час дослідження стану і функціональних мо- жливостей динамічного слабоструктурованого утворення природно- техногенної природи. Прийняття рішень за цих умов неможливе лише з ви- користанням підходів, орієнтованих на аналіз кількісних даних, і методів теорії прийняття рішень щодо вибору найкращого варіанта із множини чітко сформованих альтернатив. За умови стохастичної поведінки «об’єкт – на- вколишнє середовище», невизначеності даних для певної ситуації та інфор- мовативності щодо стану систем дослідження доцільним є звернення до об’єктивних засобів отримання інформації з урахуванням самоорганізацій- них можливостей забезпечення рівноважного стану відповідно до змін в об’єкті на рівні «стан системи – процес – зміни в системі». Вирішенню проблем, пов’язаних із дослідженням слабоструктурованих проблемних областей присвячено праці І.В. Прангішвилі [1], О.П. Кузнєцова [2, 3], В.І. Максимова [2], Є.К. Корноушенка [4], Г.В. Горелової [5] та ін. Проблемні питання оцінювання екологічності з позицій стратегії сталого розвитку проаналізовано у науково-методичних працях М.З. Згуровського [6, 7], А.Б. Качинського [8], Б.М. Данилішина [9], А.Г. Шапара [10] та ін. Питання соціально-екологічного змісту відповідно до концепції сталого розвитку розглянуто в методичному сенсі у працях закордонних науковців B. Ness [11], A. Gasparatos [12], L. Xu [13], A.M. Omer [14], D. Dzemydiene [15] та ін. Т.В. Козуля, М.О. Білова ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 1 66 Мета роботи — формування інформаційно-методичного забезпечення комплексної оцінки відповідності стану природно-техногенних об’єктів ви- могам екологічної якості з установленням дестабілізувальних факторів і ви- значенням механізмів регулювання напряму змін з отриманням безпечності стану систем і їх утворень. У цій роботі розглянуто і вирішено такі питання: 1) системнологічний аналіз забезпечення дослідження стану і функціо- нальності складних слабоструктурованих систем у межах вимог екологічно- сті та безпечності, визначення необхідної інформаційно-методичної підтри- мки щодо встановлення дестабілізувальних факторів гомеостатичного розвитку систем і їх оцінювання; 2) упровадження когнітивного моделювання в комплекс методичного забезпечення оцінювання стану системних об’єктів різного рівня складності з метою отримання цілісної інформації на рівні «стан системи – процеси змін – рівноважний стан системи (початковий або новий)» для прийняття рішення; 3) практична реалізація запропонованої інформаційно-методичної бази комплексного аналізу та оцінювання якості складних природно-техногенних утворень на прикладі прогнозування розвитку Харківського регіону. ОСНОВНІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ПРАКТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ Базовим поняттям комплексного дослідження є поняття системи, під яким розуміється сукупність взаємопов’язаних елементів, об’єднаних виконанням загальної мети і наявністю функціональної цілісності, згідно з якою власти- вості системи не зводяться до суми властивостей її елементів, а зміна одного з таких елементів призводить до зміни системи в цілому [2]. Складна ієрар- хічна система визначається як цілісний об’єкт, утворений із функціонально різнотипних систем, структурно взаємопов’язаних ієрархічною підпорядко- ваністю, і функціонально об’єднаних для досягнення заданих цілей за пев- них умов [16]. Природно-техногенні об’єкти локального, регіонального і глобального рівнів дослідження визначаються як «системні об’єкти», що характеризуються багатоаспектністю змісту, а звідси і високим рівнем склад- ності відповідно до ієрархічності їх структури, яка містить екологічні, еко- номічні та соціальні системи з різнорідними зв’язками між ними. Управління системним об’єктом визначається проблемними завдання- ми регулювання стану і функціональності слабоструктурованих і складних організаційних ієрархічних систем. Завдання полягає у формуванні цілісної системи узгоджених методичних основ роботи одночасно з кількісними і якісними даними, які використовуються для встановлення залежностей у межах досліджуваної проблемної області. Слабка структурованість зумов- люється такими аспектами: – система понять (факторів) і зв’язків між ними не визначена з достат- ньою повнотою, велика кількість факторів, зв’язків і параметрів визначаєть- ся у процесі постановки завдання; – основні параметри ситуації (значення факторів, ступінь впливу одних факторів на інші) мають якісний характер, тобто задані не числами, а верба- льними, нечіткими або інтервальними оцінками; інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних … Системні дослідження та інформаційні технології, 2017, № 1 67 – значення параметрів в основному отримані не на основі об’єктивних вимірювань, а шляхом експертних оцінок, що збільшує вміст суб’єктивних визначень у кінцевому результаті; – немає попередньо сформованих альтернатив, їх надають у процесі аналізу відповідно до отриманих проміжних оцінок [3]. Використання формальних методів і відповідних інформаційних техно- логій для розв’язання наданих вище завдань у межах системи управління потребує підготовки, а саме: – формування системи факторів і зв’язків між ними — методи структу- ризації в системному аналізі; – параметризації отриманої системи факторів і дослідження ймовірнос- тей реалізації зв’язків у межах допустимих областей — метод ланцюгів Ма- ркова; – формалізації предметної області за рахунок виду функцій, що визна- чають вплив зв’язків на фактори і методи їх обчислення — когнітивне моде- лювання [17]. Рішення щодо управління якістю об’єкта мають прийматися відповідно до його структури, характеристик взаємодії його складових частин та їх вза- ємодії із зовнішнім середовищем [3, 18]. Якість є комплексним показником стану еколого-соціально-економічних систем, властивістю, яка відображає відтворення життя і сталий розвиток суспільства. Показник якості включає в себе два основні елементи: екологічність — відповідність стану та функціо- нальності об’єкта природним вимогам безпеки, і безпечність — характерис- тика техногенного впливу (дії негативних факторів) та відповідних умов навколишнього середовища з підтримання рівня безпеки для екосистем і людини. У слабоструктурованих об’єктах велика кількість елементів і зв’язків формують складні причинно-наслідкові послідовності станів, які можуть змінюватися у часі залежно від структури системи і дії факторів зовнішньо- го середовища [19]. Побудова детермінованих моделей для таких систем неможлива через стохастичний характер процесів. Для проведення цільово- го об’єктно-орієнтованого аналізу слабоструктурованих систем використо- вуються основні положення теорії систем і системного аналізу, системного технологічного підходу, правила структуризації різного рівня складності [20, 21]. Для переходу від якісних до кількісних оцінок у практиці наукових досліджень застосовують ланцюги Маркова з визначенням імовірностей станів систем на основі структурної і параметричної подібності їх оригіналів з відповідним відображенням у марківських моделях [22]. У роботі для аналізу слабоструктурованих проблемних областей відпо- відно до завдань управління екологічною безпекою системних об’єктів про- понується в надану систему методичного забезпечення комплексного оці- нювання екологічності природно-техногенних утворень [23–25] упровадити додатково метод когнітивного аналізу (КА). Це дозволяє отримувати обґрун- товану інформацію про поведінку і наслідки дії на системні об’єкти. Когні- тивна оцінка базується на результатах розв’язання численних завдань у ме- жах КА: відповідно до визначеної когнітивної карти (КК) — орієнтованого знакового графу, що дозволяє відобразити ситуаційні фактори і причинно- наслідкові зв’язки між ними; дослідження динаміки змін на основі дослі- Т.В. Козуля, М.О. Білова ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 1 68 дження реакції об’єкта на імпульсні зовнішні дії, що дозволяє визначити тактику і стратегію подальшого управління. Когнітивне моделювання визначається етапністю дослідження. На першому кроці розробляється когнітивна модель у вигляді КК вигляду EUG ,= , де G — знаковий орграф (КК); kiuU i ...2,1},{ == — множина концептів КК; }{ , jieE = — множина дуг причинно-наслідкового змісту для iu і ju . Етапи КА у дослідженні об’єкта відображають: − причинно-наслідкові зв’язки (кроки і цикли когнітивної моделі); − структури моделей з визначенням механізмів функціонування сис- тем; − стійкість системи до збуджень і структурних змін; − можливий розвиток процесів у системі шляхом імпульсного моде- лювання, тобто встановлення динаміки змін у системах [5]. За імпульсного режиму стан системи в момент часу 1+t визначається як )()()()1( 1 tpuuwtvtv jj n j iii ∑ = +=+ , (1) де )1( +tvi — значення фактора iu в момент 1+t ; )(tvi — значення концеп- ту iu в момент t ; )(tp j — імпульсний сигнал у момент часу t ; )( ijew — ваговий коефіцієнт дуги з iu в ju , що встановлюється таким чином [26]: ⎪ ⎪ ⎩ ⎪⎪ ⎨ ⎧ −= = .немає,0 ;зменшеннязумовлюєзбільшенняякщо,1)( ;збільшеннязумовлюєзбільшенняякщо,1)( ij jiij jiij e vvew vvew Методичне забезпечення з розв’язання завдань сталого розвитку соціа- льно-еколого-екомічних об’єктів будь-якого рівня складності має незавер- шеність з позиції недоінформованості стосовно поведінки факторів дестабі- лізації, що впливає на обґрунтованість прийняття рішення [23–25]. В інформаційно-методичному забезпеченні оцінки рівня якості систем- них об’єктів різного рівня складності у попередніх працях запропоновано проводити послідовно класифікаційний аналіз, метод головних компонент і метод компараторної ідентифікації [23–25], що дозволить загалом визначати фактори дестабілізації стану об’єкта дослідження. Аналітичні дії у методиці спрямовано на визначення управлінської стратегії на макрорівні з позицій розвитку системи і прийняття рішення щодо підвищення її якості. У цій ро- боті пропонується впроваджувати КА для доповнення інформації з метою обґрунтованості регулювальних дій з усунення перешкод для рівноважного розвитку об’єкта з урахуванням саморегуляції, самоорганізації і стабілізації за дією внутрішніх механізмів і процесів (рис. 1). інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних … Системні дослідження та інформаційні технології, 2017, № 1 69 Розроблена КК враховує екологічний, економічний і соціальний аспек- ти функціонування об’єкта, відображає поведінку системного об’єкта у ре- жимі дослідження «стан системи – процес змін – стан досягнення цільової системи»; використовується для аналізу країни в цілому, визначення перс- пектив розвитку регіону чи окремого підприємства (рис. 2). У цій роботі як управлінські рішення пропонуються дві альтернативи урегулювання ситуації на фоні процесів довільного подолання негативних дій і наслідків прояву дестабілізувальних факторів зовнішнього і внутріш- нього походження [27]: 1) збільшення частки екологічно чистих підприємств; 2) збільшення частки екологічно чистого транспорту; Дослідження ефективності запропонованих управлінських рішень здій- снено на основі імпульсних процесів: за першим рішенням установлюються наслідки зростання на 10% фактора «частка екологічно чистих підпри- ємств»; відповідно до другого рішення визначаються наслідки збільшення фактора «частка екологічно чистого транспорту». Значення всіх вершин iv на початку дослідження приймаються рівними 0: )0,0,0,0,0,0,0,0,0,0,0,0,0,0,0,0,0,0,0,0()0( =iv ; перший імпульс набуває вигляду )0,0,0,0,0,0,0,0,0,0,0,1.0,0,0,0,0,0,0,0,0()0(1 =p ; другий імпульс: )0,0,0,0,0,0,0,0,0,1.0,0,0,0,0,0,0,0,0,0,0()0(2 =p . Наявний стан об’єкта Відповідність об’єкта вимогам якості Покращення стану об’єкта Виділення факторів дестабілізації стану об’єкта Інформаційний потік Вхідна інформація про об’єкт дослідження Компонентний аналіз вхідної інформації Класифікація інформації за розрізами дослідження (екологічний, економічний, соціальний аспекти) Інформація, придатна до аналізу Інформація, що збільшує невизначеність Метод головних компонент Виділення найбільш вагомих параметрів дослідження Компараторна ідентифікація Формування множини управлінських рішень Когнітивне моделювання зміни стану об’єкта для реалізації різних варіантів управління Вибір прийнятного управлінського рішення Самопідтвердження результатів етапного аналізу Рис. 1. Інформаційно-методичне підтримання з оцінювання стану системних об’єктів Т.В. Козуля, М.О. Білова ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 1 70 Ри с. 2 .. К ог ні ти вн а мо де ль с кл ад но го о б’ єк та з ви ді ле нн ям е ко но мі чн их , е ко ло гі чн их і со ці ал ьн их а сп ек ті в П ри йн ят ни й ст ан а тм ос ф ер и П ри йн ят ни й ст ан в од ни х ре су рс ів П ри йн ят ни й ст ан ґр ун ті в Н ая вн іс ть т ве рд их в ід хо ді в В ик ид и в ат м ос ф ер у за в ид ам и за бр уд ню ю чи х ре чо ви н С ки ди у в од у за в ид ам и за бр уд ню ю чи х ре чо ви н В пл ив н а ґр ун ти з а ви да м и за бр уд ню ю чи х ре чо ви н Н ас ел ен ня , з ад ов ол ен е ум ов ам и пр ож ив ан ня Ч ас тк а ек ол ог іч но чи ст ог о тр ан сп ор ту Ри с. 4 . Ре зу ль - та ти і мп ул ьс но - Ч ас тк а ек ол ог іч но чи ст их п ід пр иє м ст в М об іл ьн і з аб ру дн ик и (т ра нс по рт ) К іл ьк іс ть д іа гн ос то ва ни х хв ор об С та ці он ар ні з аб ру дн ик и (п ід пр иє м ст ва ) О бс яг и пе ре ве зе нь О бс яг е кс по рт у К ін це ве с по ж ив ан ня За йн ят іс ть н ас ел ен ня К іл ьк іс ть н ас ел ен ня К іл ьк іс ть п ом ер ли х інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних … Системні дослідження та інформаційні технології, 2017, № 1 71 Дослідження проведено у середовищі MsathCad 14 за відповідними формулами (рис. 3 і 4). За отриманими результатами встановлено, що збільшення екологіч- но чистих підприємств дозволяє підвищити якість атмосферного сере- довища і водних ресурсів на 50% зі зменшенням викидів у них на 20% (рис. 5). Таким чином, включення механізмів регулювання з урахуванням механізмів стабілізації в одній із систем шляхом правильного управлін- ського рішення дозволяє стабілізувати розвиток системного об’єкта за- галом. Рис. 3. Результати імпульсного аналізу для першої альтернативи управління для чотирьох часових відрізків На першому кроці дослідження 1=t На другому кроці дослідження 2=t На третьому кроці дослідження 3=t На четвертому кроці дослідження 4=t =T 1v =T 2v =T 3v =T 4v На першому кроці дослідження 1=t На другому кроці дослідження 2=t На третьому кроці дослідження 3=t На четвертому кроці дослідження 4=t =T 1v =T 2v =T 3v =T 4v Рис. 4. Результати імпульсного аналізу для другої альтернативи управління для чотирьох часових відрізків Т.В. Козуля, М.О. Білова ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 1 72 ВИСНОВКИ Уперше сформовано методичне забезпечення комплексного дослідження в системі екологічної безпеки у контексті концепції сталого розвитку з ураху- ванням складної ієрархічної структури об’єкта дослідження та виявлення факторів дестабілізації на основі узгодженого застосування положень теорії інформації, синергетики, компараторної ідентифікації, когнітивного аналізу. Уперше запропоновано системність підходу до аналізу складних об’єктів на рівні досліджень «стан системи – процес – стан змін у системі» і їх невідпо- відностей вимогам безпеки з метою надання комплексної узагальненої оцін- ки порушень рівноваги «система – навколишнє природне середовище». Завдяки сформованому інформаційно-методичному забезпеченню ком- плексної оцінки якості та безпечності природно-техногенних об’єктів на ос- нові запровадження системи послідовних методів аналізу складних систем: класифікації, факторного аналізу — методу головних компонент, компара- торної ідентифікації, когнітивного аналізу отримано обґрунтовані об’єктивні управлінські рішення з регулювання сталого розвитку системно- го об’єкта. Основні результати роботи: 1) визначено можливості сучасних розробок з методичного забезпечен- ня комплексного аналізу складних об’єктів і доцільності системного форму- вання методичних підходів до вирішення завдань прийняття рішень з регу- Рис. 5. Залежність стану навколишнього середовища від упровадження екологічно чистих підприємств: ряд 1 — «прийнятний стан атмосфери»; ряд 2 — «прийнят- ний стан водних ресурсів»; ряд 3 — «прийнятний стан ґрунтів» а б інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних … Системні дослідження та інформаційні технології, 2017, № 1 73 лювання стану і розвитку соціально-еколого-економічних утворень на осно- ві вивчення внутрішніх можливостей систем до саморегулювання і стабілі- зації, посилення цих механізмів; 2) упроваджено когнітивний аналіз у комплекс методичного забезпе- чення оцінки стану системних об’єктів різного рівня складності, посилення обґрунтованості отриманих результатів за рахунок можливостей самопідт- вердження даних на різних етапах аналізу (рис. 1); 3) розроблено когнітивну модель соціально-еколого-економічного об’єкта дослідження (див. рис. 2) і виконано її практичну апробацію на при- кладі комплексного оцінювання стану екологічності та безпечного розвитку Харківського регіону (див. рис. 3–5). ЛІТЕРАТУРА 1. Прангишвили И.В. Системные закономерности и системная оптимизация / И.В. Прангишвили. — М. : СИНТЕГ, 2004. — 204 с. 2. Кузнецов О.П. Анализ влияний при управлении слабоструктурированными си- туациями на основе когнитивных карт II Человеческий фактор в управлении / О.П. Кузнецов, A.A. Кулинич, A.B. Марковский; под ред. H.A. Абрамовой, К.С. Гинсберга, Д.А. Новикова. — М.: КомКнига, 2006. — С. 313–344. 3. Кузнецов О.П. Интеллектуализация поддержки управляющих решений и соз- дание интеллектуальных систем / О.П. Кузнецов // Проблемы управления. — № 3.1. — 2009. — С. 64–72. 4. Корноушенко Е.К. Целенаправленное управление состоянием когнитивной ли- нейной модели с ограниченным множеством состояний / Е.К. Корноушенко // Управление большими системами. — 2014. — Вып. 51. — С. 6–25. 5. Горелова Г.В. Когнитивный подход к имитационному моделированию слож- ных систем / Г.В. Горелова // Известия Юж. федер. ун-та. Технические науки. — 2013. — №3(140). — С. 239–250. 6. Згуровський М.З. Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості та безпеки життя людей / М.З. Згуровський, Т.А. Маторина, Д.О. Прилуцький, Д.А. Аброськін // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2008. — № 1. — C. 7–32. 7. Згуровський М.З. Сталий розвиток регіонів України / М. З. Згуровський. — К.: НТУУ «КПІ», 2009. — 197 с. 8. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив по- кращення: моногр. / А.Б. Качинський. — К. : НІСД, 2001. — 312 с. 9. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, В.С. Міщенко [та ін.]. — К.: РВПС України, 1999. — 716 с. 10. Шапар А.Г. Сучасні масштабні екологічні проблеми в контексті сталого роз- витку / А.Г. Шапар // Екологія і природокористування: зб. наук. праць Ін-ту проблем природокористування і екології НАН України. — К., 2009. — Вип. 12. — С. 6–9. 11. Ness B. Categorising tools for sustainability assessment / B. Ness, E. Urbel–Piirsalu, S. Anderberg, L. Olsson // Ecological economics. — 2007. — Vol. 60. — Iss. 3. — P. 498–508. 12. Gasparatos A. A critical review of reductionist approaches for assessing the progress towards sustainability / A. Gasparatos, M. El–Haram, M. Horner // Environ- mental Impact Assessment Review. — 2008. — Vol. 28. — P. 286–311. Т.В. Козуля, М.О. Білова ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 1 74 13. Xu L. Resilience of Social-ecological Systems to Human Perturbation: Assessing Dongting Lake in China / L. Xu, D. Marinova, X. Gu // Journal of Sustainable Development. — 2015. — Vol. 8. — №8. — P. 182–200. 14. Omer A. M. Energy, environment and sustainable development / A. M. Omer // Re- newable and Sustainable Energy Reviews. — 2008. — Vol. 12. — Iss. 9. — P. 2265–2300. 15. Dzemydiene D. Preface to sustainable development problems in the issue / D. Dzemydiene // Technological and Economic Development of Economy. — 2008. — Vol. 14(1). — P. 8–10. 16. Холина В.Н. Основы экономики природопользования: учеб. для вузов / В.Н. Холина — СПб.: Питер, 2005. — 672 с. 17. Згуровський М.З. Основи системного аналізу / М.З. Згуровський, Н.Д. Панкратова. — К.: Вид. группа ВНV, 2007. — 546 с. 18. Levich A.P. Category-functor modelling of natural systems / A.P. Levich, A.V. So- lov'yov // Cybernatics and Systems. — 1999. — № 30 (6). — P. 571–585. 19. Бушуев С.Д. Напрями дисертаційних наукових досліджень зі спеціальності «Управління проектами та програмами» / С.Д. Бушуев, В.Д. Гогунський, К.В. Кошкін // Управління розвитком складних систем. — 2012. — № 12. — С. 5–7. 20. Гогунский В.Д. Основные законы проектного менеджмента / В.Д. Гогунский, С.В. Руденко // IV міжнар. конф.: «Управління проектами: стан та перспек- тиви». — Миколаїв: НУК, 2008. — С. 37–40. 21. Тюрин О.Г. Управление потенциально опасными технологиями // О.Г. Тюрин, В.С. Кальницкий, Е.Ф. Жегров. — Вологда: Инфра-Инженерия, 2011. — 288 с. 22. Колеснікова К.В. Розробка марківської моделі станів проектно керованої організації / К.В. Колеснікова, В.О. Вайсман, С.О. Величко // Сучасні технології в машинобудуванні: зб. наук. праць. — Вип. 7. — Х.: НТУ «ХПІ», 2012. — С. 217–222. 23. Козуля Т.В. Методичне забезпечення комплексної оцінки екологічності сис- темних об’єктів методом компараторної ідентифікації / Т.В. Козуля, М.О. Білова // Системный анализ и информационные технологии: материа- лы 16-й Междунар. научно-техн. конф. SAIT 2014, Киев, 2014 / УНК «ИПСА» НТУУ «КПИ». — К.: УНК «ИПСА» НТУУ «КПИ», 2014. — С. 107–108. 24. Козуля Т.В. Обоснование методики компараторной идентификации для систе- мы экологического мониторинга на региональном уровне исследования / Т.В. Козуля, М.О. Білова // Проблеми інформаційних технологій. — № 02(014). — 2013. — С. 45–49. 25. Козуля Т.В. Удосконалення комплексної методики оцінки екологічності склад- них систем методом компараторної ідентифікації / Т.В. Козуля, М.О. Білова // Системный анализ и информационные технологии: материалы 17-й Меж- дунар. научно-техн. конф. SAIT 2015, Киев, 2015 / УНК «ИПСА» НТУУ «КПИ». — К.: УНК «ИПСА» НТУУ «КПИ», 2015. — С. 74–76. 26. Робертс Ф.С. Дискретные математические модели с приложениями к социаль- ным, биологическим и экологическим задачам / Ф.С. Робертс: пер. с англ. — М. : Наука, 1986. — 496 с. 27. Николис Г. Самоорганизация в неравновесных системах: От диссипативных структур к упорядоченности через флуктуации / Г. Николис, И. Пригожин. — М.: Мир, 1979. — 512 с. Надійшла до редакції 09.11.2016

Інформаційно-методична основа визначення оцінки екологічності складних природно-техногенних об’єктів

Репозитарії

Схожі ресурси