Єпископ львівський, галицький і кам’янецький Єремія (Свистельницький, 1668–1676)

У статті в ширшому контексті культурного й релігійного життя Православної церкви у Галичині постмогилянської доби розглядається генеалогія та пастирсько-адміністративна діяльність львівського владики Єремії-Євстафія (Свистельницького). Євстафій походив з відомого українського шляхетського роду Свист...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Скочиляс, І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2010
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15166
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Єпископ львівський, галицький і кам’янецький Єремія (Свистельницький, 1668–1676) / І. Скочиляс // Генеалогічні записки: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 8. — С. 70-74. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті в ширшому контексті культурного й релігійного життя Православної церкви у Галичині постмогилянської доби розглядається генеалогія та пастирсько-адміністративна діяльність львівського владики Єремії-Євстафія (Свистельницького). Євстафій походив з відомого українського шляхетського роду Свистельницьких гербу Сас. Його хіротонія на Святоюрську катедру в 1668 р. засвідчувала провідну роль православного нобілітету (поряд з владичим двором і церковними братствами) як репрезентанта руського соціуму в тогочасному публічному житті реґіону. Багаторічне протистояння владики Єремії з його опонентом і контркандидатом Йосифом (Шумлянським, 1667-1708) увиразнює, з одного боку, інституційну кризу Київської митрополії в другій половині XVII ст., а з іншого – зловживання королівською владою Речі Посполитої своїм правом патронату над українсько-білоруською Східною церквою.