У художньому світі Івана Котляревського
Рецензія на книгу: Нахлік Є. К. Перелицьований світ Івана Котляревського: текст – інтертекст – контекст. – Л.: Інститут Івана Франка НАН України, 2015. – 543 с. – (Серія “Літературознавчі студії”. – Вип. 21)....
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2015
|
| Schriftenreihe: | Слово і Час |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/151916 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | У художньому світі Івана Котляревського / О. Боронь // Слово і час. — 2015. — № 10. — С. 117-118. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-151916 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1519162019-06-02T01:25:13Z У художньому світі Івана Котляревського Боронь, О. Рецензії Рецензія на книгу: Нахлік Є. К. Перелицьований світ Івана Котляревського: текст – інтертекст – контекст. – Л.: Інститут Івана Франка НАН України, 2015. – 543 с. – (Серія “Літературознавчі студії”. – Вип. 21). 2015 Article У художньому світі Івана Котляревського / О. Боронь // Слово і час. — 2015. — № 10. — С. 117-118. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/151916 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Боронь, О. У художньому світі Івана Котляревського Слово і Час |
| description |
Рецензія на книгу: Нахлік Є. К. Перелицьований світ Івана Котляревського: текст –
інтертекст – контекст. – Л.: Інститут Івана Франка НАН України,
2015. – 543 с. – (Серія “Літературознавчі студії”. – Вип. 21). |
| format |
Article |
| author |
Боронь, О. |
| author_facet |
Боронь, О. |
| author_sort |
Боронь, О. |
| title |
У художньому світі Івана Котляревського |
| title_short |
У художньому світі Івана Котляревського |
| title_full |
У художньому світі Івана Котляревського |
| title_fullStr |
У художньому світі Івана Котляревського |
| title_full_unstemmed |
У художньому світі Івана Котляревського |
| title_sort |
у художньому світі івана котляревського |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/151916 |
| citation_txt |
У художньому світі Івана Котляревського / О. Боронь // Слово і час. — 2015. — № 10. — С. 117-118. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT boronʹo uhudožnʹomusvítíívanakotlârevsʹkogo |
| first_indexed |
2025-07-13T01:50:51Z |
| last_indexed |
2025-07-13T01:50:51Z |
| _version_ |
1837494654879137792 |
| fulltext |
117Слово і Час. 2015 • №10
У ХУДОЖНЬОМУ СВІТІ ІВАНА КОТЛЯРЕВСЬКОГО
Нахлік Є. К. Перелицьований світ Івана Котляревського: текст –
інтертекст – контекст. – Л.: Інститут Івана Франка НАН України,
2015. – 543 с. – (Серія “Літературознавчі студії”. – Вип. 21).
Нова монографія Євгена Нахліка – це комплексне синтетичне дослідження
творчої спадщини І . Котляревського , в якому враховано найкращі
напрацювання літературознавців. Тут узагальнено і систематизовано
найголовніші спостереження науковців над вузловими проблемами генези і
поетики творів письменника. Залучено як малознані та призабуті публікації
ХІХ – початку ХХ століття, так і порівняно недавні розвідки, тобто проведено
свого роду всеохопну ревізію всіх дотеперішніх студій, яка давно була на
часі. Каталізатором появи книжки Є. Нахліка стала підготовка академічної
Історії української літератури у 12 томах, три томи якої (1-2-й і 4-й) вже
вийшли друком.
Дослідник чи не вперше з такою
повнотою і всебічністю розглядає
і с торико -л і тературн і передумови
появи “Енеїди”, зокрема всі твори ,
писані народною мовою, адже поема
Котляревського “була закономірним
продовженням процесу періодичного
звернення віршарів до народної мови”
(53). Крім того, “Енеїда” засвідчила
неперервність літературного процесу
та спадкоємність традицій в умовах
занепаду в підросійській Україні книжної
української та слов ’яноруської мов
під тиском русифікаторської політики
царизму.
Є. Нахлік зважено й аргументовано
говорить про наслідування в поемі
Котляревського аналогічних травестій
М . Осипова та О . Котельницького .
У тому чи тому контексті науковець
ретельно порівнює український твір із
російським передтекстом, виявляючи
численні прямі запозичення, впливи,
аналогії тощо. Водночас на основі праць
попередників і власних спостережень
дослідник наголошує на індивідуально-
творчій і національній самобутності
української “Енеїди”. Необізнаність із
творами Осипова – Котельницького
мала насл і д к ом подек уди хибн і
висновки л і терат урознавц і в про
цілковиту оригінальність тих чи тих
художніх знахідок Котляревського .
Бездумне захвалювання лише принижує
письменника, тоді як неупереджений
аналіз дає змогу окреслити специфіку
таланту українського митця , його
новаторство. Формулюється й актуальне
завдання суц ільного з іставлення
текстів Котляревського й Осипова –
Котельницького, чого досі ще не зроблено.
Так само, підкреслює Є. Нахлік, глибшого
вивчення потребує проблема звернення
українського письменника до твору
Вергілія (в оригіналі чи російському
перекладі – остаточно не з’ясовано).
У монографії “Енеїду” проаналізовано
також із погляду літературних напрямів
і течій . Автор обґрунтовує тяжіння
поеми до просвітницького реалізму,
наявність у ній ознак сентименталізму
та преромантизму, рясно ілюструючи
міркування прикладами із твору. Крім
того, “Енеїда”, як доводить науковець,
сприйнята свого часу в руслі поетизації
козаччини, справила помітний вплив на
зародження українського романтизму
(175).
Одне з давніх дискусійних питань –
припущення про наявність підтексту в
поемі. Дослідник наводить усі відомі
спроби його розшифрування, зважено
розглядаючи аргументи на користь того
чи того прочитання, і доходить висновку,
що наскрізної аналогії козаків до троянців
чи латинян та рутульців у поемі немає, –
і тих, і тих автор із козаками зіставляє
епізодично. На думку Є. Нахліка, поет не
мав наміру послідовно перетворити свою
травестію на алегорію, витриману від
початку до кінця в єдиному ключі (216).
Науковець докладно аналізує й інші
складні моменти у розумінні тексту поеми.
Наприклад, він розвиває спостереження
К. Студинського про неоднозначність
з о б р а ж е н н я Ни з а т а Е в р і а л а ,
Слово і Час. 2015 • №10118
прямолінійно героїзованих у багатьох
публікаціях педагогічного спрямування,
але визнає, що Котляревський все-таки
схиляється до їхнього уславлення. Утім,
навряд чи може викликати схвалення
різанина, яку вчинили Низ та Евріал у
ворожому таборі.
Спростовано й інші поширені неточні
або і взагалі хибні інтерпретації на зразок
того, що рядки “Я музу кличу не такую: /
Веселу, гарну, молодую” нібито вказують
на свідомий розрив письменника з
попередньою літературною традицією.
Є. Нахлік резонно зауважує: “Те, що
молода муза, яку він кличе, – естетично
нова, поет не говорить, це вигадка,
домисел інтерпретаторів , які таким
трактуванням не відтворювали хід
авторських думок, а, розглядаючи поему
в історико-літературному контексті
того часу, самі вказували на нові
художні якості в ній” (269). У цьому та
багатьох інших випадках дослідник
наполягає на необхідності суто наукового
підходу до розгляду складних проблем.
Йому вдається уникати традиційної
тенденційності , покликаної штучно
піднести художній рівень української
“Енеїди”, яка цього не потребує.
Аналізуючи мовне багатство поеми,
автор серед іншого шукає і відповідь на
питання про велику кількість русизмів
у творі: вони були наслідком, з одного
боку, засмічення у той час української
розмовної мови загалом, а з другого –
негативного у цьому разі впливу російської
травестії Осипова – Котельницького,
яку перелицьовував Котляревський.
Переконливо класифіковано мовні
засоби, застосовані у поемі, зокрема
фразеологізми, які “найбільше надають
мові “Енеїди” специфічного народного
характеру” (299).
Застереження викликає використання
зужитого терміна “котляревщина ” ,
яким сукупно зневажливо означують
явища наслідування творчої манери
і стилістики Котляревського , надто
різнорідні для того, щоб кожного разу
вдаватися до одного поняття. Попри те,
що слово досі використовують у багатьох
сучасних працях, варто було б від нього
відмовитися бодай тому, що воно має
в собі негативні конотації, невластиві
термінові.
Певною м і рою з апозичивши в
“Наталці Полтавці” фабульну схему
“Козака-стихотворца” О. Шаховського,
Котляревський запропонував п ’єсу
з народного життя, у якій майстерно
втілено національні характери . Це
підтверджує думку про секундарну,
за визначенням М. Зерова, природу
таланту Котляревського. Як слушно
вказує Є. Нахлік, “Наталка Полтавка” –
приклад літературного наслідування-
відштовхування (381), адже специфіка
обдарування українського класика
полягала в тому, що він потребував для
самостійної творчості певного орієнтиру.
“Козак-стихотворец” став для нього
тим текстом, який вимагав художньої
полемічної відповіді.
Найімовірнішими, на переконання
дослідника, літературними джерелами
мандрівного сюжету “Москаля-чарівника”
є підстави вважати французьку комічну
оперу “Солдат-чарівник”, російську
перекладну “Повесть о удалом молодом
солдате” та російську комедію “Солдат
на ночлеге” (430). Присвячений водевілю
“Москаль -чарівник ” розділ містить
багато нових спостережень, які стали
результатом умілого використання
можливостей сучасних повнотекстових
електронних ресурсів, каталогів світових
бібліотек тощо.
Фу н д ам е н т а л ь н у мо н о г р аф і ю
Є. Нахліка вирізняють скрупульозне
опрацювання всіх деталей, які стосуються
аналізованого питання, максимально
повне використання досвіду інших
дослідників, оригінальне бачення низки
проблем творчості І. Котляревського.
Ясна річ, подальші студії над спадщиною
к ла си к а у к ра ї н с ь к о ї л і терат ури
неможливо уявити без цієї монографії.
Олександр Боронь
Отримано 18 липня 2015 р. м. Київ
|