Конференція, присвячена Наталії Кобринській
Продовжуючи традицію організації щорічних всеукраїнських конференцій, Інститут Івана Франка НАН України 5 червня 2015 р. провів наукову конференцію “Йшла не тільки з духом часу, але й перед ним”, приурочену до 160-річчя від дня народження української письменниці, першої засновниці жіночого руху в...
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2015
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/151918 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Конференція, присвячена Наталії Кобринській / Г. Лишак // Слово і час. — 2015. — № 10. — С. 123-124. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-151918 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1519182019-06-01T01:25:11Z Конференція, присвячена Наталії Кобринській Лишак, Г. Літопис подій Продовжуючи традицію організації щорічних всеукраїнських конференцій, Інститут Івана Франка НАН України 5 червня 2015 р. провів наукову конференцію “Йшла не тільки з духом часу, але й перед ним”, приурочену до 160-річчя від дня народження української письменниці, першої засновниці жіночого руху в Галичині Наталії Кобринської. 2015 Article Конференція, присвячена Наталії Кобринській / Г. Лишак // Слово і час. — 2015. — № 10. — С. 123-124. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/151918 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літопис подій Літопис подій |
| spellingShingle |
Літопис подій Літопис подій Лишак, Г. Конференція, присвячена Наталії Кобринській Слово і Час |
| description |
Продовжуючи традицію організації щорічних всеукраїнських конференцій, Інститут Івана Франка
НАН України 5 червня 2015 р. провів наукову конференцію “Йшла не тільки з духом часу, але й
перед ним”, приурочену до 160-річчя від дня народження української письменниці, першої засновниці
жіночого руху в Галичині Наталії Кобринської. |
| format |
Article |
| author |
Лишак, Г. |
| author_facet |
Лишак, Г. |
| author_sort |
Лишак, Г. |
| title |
Конференція, присвячена Наталії Кобринській |
| title_short |
Конференція, присвячена Наталії Кобринській |
| title_full |
Конференція, присвячена Наталії Кобринській |
| title_fullStr |
Конференція, присвячена Наталії Кобринській |
| title_full_unstemmed |
Конференція, присвячена Наталії Кобринській |
| title_sort |
конференція, присвячена наталії кобринській |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Літопис подій |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/151918 |
| citation_txt |
Конференція, присвячена Наталії Кобринській / Г. Лишак // Слово і час. — 2015. — № 10. — С. 123-124. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT lišakg konferencíâprisvâčenanatalííkobrinsʹkíj |
| first_indexed |
2025-07-13T01:51:10Z |
| last_indexed |
2025-07-13T01:51:10Z |
| _version_ |
1837494675116654592 |
| fulltext |
123Слово і Час. 2015 • №10
подій
ітописЛ
КОНФЕРЕНЦІЯ, ПРИСВЯЧЕНА НАТАЛІЇ КОБРИНСЬКІЙ
Продовжуючи традицію організації щорічних всеукраїнських конференцій, Інститут Івана Франка
НАН України 5 червня 2015 р. провів наукову конференцію “Йшла не тільки з духом часу, але й
перед ним”, приурочену до 160-річчя від дня народження української письменниці, першої засновниці
жіночого руху в Галичині Наталії Кобринської. Уже традиційно конференція була виїзною. Зустріч
учасників відбулася у Львові, в Інституті Івана Франка, а урочисте відкриття конференції та секційні
засідання – на малій батьківщині письменниці, у м. Болехові на Івано-Франківщині. Щоб відзначити
ювілей Н. Кобринської, відчути магнетизм цієї непересічної особистості, до гостинного Болехівського
краю з’їхалися учасники з усієї України: Києва, Львова, Івано-Франківська, Кам’янця-Подільського,
Запоріжжя, Чернівців, Рівного, Сєвєродонецька, Сум, Дніпропетровська. Н. Кобринська крізь
час згуртувала навколо себе сучасних літературознавців, як колись збирала у своїй хаті відомих
письменників, громадських діячів, визначну еліту Галичини, Наддніпрянщини, Європи. Із вітальним
словом на урочистому відкритті конференції біля пам’ятника Наталії Кобринській виступили Почесна
голова Болехівської міської організації Союзу Українок Л. Дармохвал, директор Музею історії міста
Болехова імені Романа Скворія О. Півень, голова Всеукраїнської громадської організації Союзу
Українок О. Хомик. Наукову доповідь про Н. Кобринську під промовистою назвою “Найбільша жінка
Галицької землі, яка завжди вміла бути собою” виголосила заступник директора з наукової роботи
Інституту Івана Франка НАН України А. Швець.
Основними напрямками секційної частини конференції було осмислення творчості
письменниці в контексті ідейно-естетичних, стильових пошуків кінця ХІХ – початку ХХ століття,
ейдологічно-інтерпретаційний діапазон художнього тексту, контактно-критична проблематика,
інтердисциплінарний дискурс.
Засідання першої секції під метафоричною назвою “Щоб достроїтися до живчика творчого
Її життя”: Наталія Кобринська та її текст” (голова секції М. Легкий, секретар М. Лапій) відкрила
О. Турган (Запоріжжя) доповіддю “Дух часу як універсалія в творчості Наталії Кобринської”.
Т. Конончук (Київ) виголосила доповідь “Наталія Кобринська, або Життя як Божий дарунок”.
О. Єременко (Суми) зосередила увагу на екзистенційних вимірах “Воєнних новел” Н. Кобринської,
а В. Кравченко (Запоріжжя) розповіла про “Правду і поезію” у казці Н. Кобринської “Рожа”. М. Лапій
(Львів) присвятила свій виступ “мікропоетиці прозових дескрипцій природи Наталії Кобринської”,
а О. Мельник (Львів) розкрила “Імагологію старіння в художньому письмі Наталії Кобринської”.
На гендерному аналізі ґрунтувалися доповіді М. Крупки (Рівне) “Емансипаційна парадигма творчості
Наталії Кобринської” та Р. Жаркової (Львів) “Жіноче письмо Наталії Кобринської в інтертекстуальному
вимірі ХХІ століття: діалог / дискусія модерну і постмодерну”. Про поетику текстів маловідомих творів
Наталії Кобринської розмірковував М. Легкий (Львів). Фольклорознавчий характер мали виступи
Г. Сокіл (Львів) “Наукові здобутки Наталії Кобринської у контексті української фольклористики” та
Г. Коваль (Львів) “Календарно-обрядова поезія в записах Н. Кобринської: теми, мотиви, образи”.
Учасники другої секції “Розбудження духу через літературу”: проблеми поетики та інтерпретації”
(голова Г. Александрова, секретар Г. Лишак) говорили про “Поезію Івана Стешенка в контексті
художніх шукань кінця ХІХ – початку ХХ ст.” (Г. Александрова, Київ), “Марево війни у творчості
львівської письменниці Віри Марської” (О. Бєлявцева, Львів), “Гендерну проблематику в малій
прозі Ірини Вільде” (О. Світлицька, Львів). Окрему тематичну групу секції сформували доповіді, що
стосувалися життєтворчості І. Франка. І. Горошко (Львів) виступила з доповіддю “Любов – се запах
пахощів понад усі аромати”: олфакторний код прози Івана Франка”, М. Барабаш (Львів) заглибилася
в “Підгірський настрій Івана Франка як рецидив “нічних дум”, про кольористику пейзажу у творах
письменника розмірковувала Т. Трачук, Г. Лишак (Львів) розповіла про персонажне маскування у
Франковому оповіданні “Батьківщина” і повісті-новелі “Сойчине крило”, а Б. Тихолоз (Львів) зосередив
увагу на “Філософському осмисленні війни у науково-публіцистичному дискурсі Івана Франка”.
На засіданні третьої секції, що мала назву “Навчитися берегти прикмети нашої питомої вдачі…”:
інтелектуальний діапазон української фольклористики, мовознавства та краєзнавства” (голова
С. Пилипчук, секретар О. Пеньковська), С. Пилипчук (Львів) присвятив свій виступ одному з
найзаслуженіших діячів на полі українознавства – О. Бодянському в оцінці І. Франка. А. Франко
(Львів) проаналізував редакторську роль І. Франка у журналах “Зоря” та “Літературно-науковий
вісник” для утвердження національної ідентичності, О. Пеньковська (Львів) осмислила дослідження
М. Возняка про Франкову причетність до розвитку галицької жіночої періодики, а Н. Сокіл-Клепар
(Львів) описала “Ономастикон малої прози Наталі Кобринської”. На композиційно-мовленнєвих
Слово і Час. 2015 • №10124
особливостях оповідань і повістей Н. Кобринської зосередила увагу Н. Зубець (Запоріжжя), у доповіді
Г. Якимів (Болехів) ішлося про Р. Скворія, краєзнавця, автора праці “В Болехові баталія…”, Ю. Філіп
(Чернівці) звернулася до постаті О. Поповича як редактора “Бібліотеки для молодіжи” – першого
дитячого видання на Буковині, Д. Ільницький (Львів) осмислив “Дискусію про “національне мистецтво”
у міжвоєнному Львові (Богдан-Ігор Антонич і контекст)”, а В. Задорожний (Київ) з’ясовував, про
що ж “мовчать упорядники” творів Б.-І. Антонича, аналізуючи першу строфу Антоничевого вірша
“Apage satanas”.
Теми виголошених доповідей на четвертій секції “Злитися в одно з своєю суспільностею…”:
проблеми контактології та художньої типології” (голова Н. Тихолоз, секретар О. Салій) були
сконцентровані, головно, на творчих контактах і особистих взаєминах Н. Кобринської та І. Франка.
Н. Тихолоз (Львів) у своєму виступі розповіла історію хрещення Франкового первістка Андрія,
якого тримала до хреста Н. Кобринська, М. Зубрицький (Дрогобич) окреслив проблему діалогу
І. Франка та Н. Кобринської як вчителя та учениці, О. Луцишин (Львів) зосередилася навколо теми
участі Франка у розвитку жіночого руху, зокрема, його співпраці з Кобринською у підготовці видання
“Першого вінка”, М. Вуянко (Івано-Франківськ) присвятила свою доповідь “Відновленню діяльності
Союзу Українок Івано-Франківщини як продовження справи Наталії Кобринської”. М. Дерев’яна і
Х. Ворок зі Львова занурилися в художній світ творів Франка і Кобринської, досліджуючи шляхи
виходу їхніх персонажів із життєвої кризи та особливості зображення онейричних візій у малій
прозі письменників. Тема “Першої світової війни як великої драми “маленької” людини” прозвучала
у виступі О. Салій, яка проаналізувала антивоєнні мотиви у прозі Кобринської та її сучасника
М. Черемшини. На “Націєтворчому дискурсі епістолярію Наталії Кобринської” ґрунтувалася доповідь
В. Пустовіт (Сєвєродонецьк).
Творчість Наталії Кобринської, більшість творів якої ще чекають на свого видавця, відкрила
учасникам конференції широкі обрії літературознавчих досліджень, адже тематика й проблематика
багатьох соціально-філософських, морально-етичних, а, разом із тим, глибоко психологічних текстів
письменниці актуальні і сьогодні. Фахові, різнотематичні доповіді розгорнули широке коло проблем,
закроєних на межі філософії, антропології, психології, культурології і літературознавства; загострили
інтерес до тематично-образного, жанрового, стильового, інтертекстуального планів художнього
письма Н. Кобринської – письменниці, яка своєю оригінальною творчістю і багатогранною діяльністю,
справді, “йшла не тільки з духом часу, але й перед ним”, створюючи передумови для формування
й утвердження свідомої нації й духовно зрілого українського жіноцтва. Ця ювілейна конференція
відкрила широкі горизонти для наступних наукових досліджень постаті Н. Кобринської, оприявнила
важливі ідеї щодо її популяризації й повноцінного представлення в історії української літератури,
назрілу потребу комплексного видання її художньої, публіцистичної, епістолярної, фольклористичної
та літературно-критичної спадщини.
За матеріалами конференції організатори готують науковий збірник доповідей.
Галина Лишак
Отримано 22 липня 2015 р. м. Львів
|