Опис Любеча 1606 р.

Стаття присвячена замку в Любечі – важливому оборонному пункту на Дніпрі, що дозволяв контролювати підступ до Києва та Чернігова. Його опис здійснено на підставі ревізії польського дворянина Станіслава Мишка. Він склав інвентар замку та міста Любеча 1606 року. Поєднання археологічних та писемних...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автори:	Пилипенко, В., Бондар, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2018
Назва видання:	Сiверянський лiтопис
Теми:	Історія міст і сіл
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/152055
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Опис Любеча 1606 р. / В. Пилипенко, О. Бондар // Сіверянський літопис. — 2018. — № 5. — С. 34-40. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-152055
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1520552019-06-06T01:25:11Z Опис Любеча 1606 р. Пилипенко, В. Бондар, О. Історія міст і сіл Стаття присвячена замку в Любечі – важливому оборонному пункту на Дніпрі, що дозволяв контролювати підступ до Києва та Чернігова. Його опис здійснено на підставі ревізії польського дворянина Станіслава Мишка. Він склав інвентар замку та міста Любеча 1606 року. Поєднання археологічних та писемних джерел дозволяє досить точно описати фортефікації оборонного пункту. У статті вперше друкується повний опис замку Любеча. Статья посвящена замку у Любече – важному оборонному пункту на Днепре, ко- торый позволял контролировать подступы к Киеву и Чернигову. Его описание сделано на основании ревизии замка польским дворянином Станиславом Мишком, сделанном в 1606 году. Соединение археологических и письменных источников позволяет доста- точно описать замок. В статье впервые публикуется полное описание замка в Любече. The article is devoted to the castle in Liubech, an important defensive point on the Dnieper, which allowed to control the roads to Kiev and Chernihiv. The description of the castle was made according to the inspection notes by the Polish nobleman Stanislav Myshko in 1606. The combination of archaeological and written sources allows to make an exact description of the castle of Liubech. 2018 Article Опис Любеча 1606 р. / В. Пилипенко, О. Бондар // Сіверянський літопис. — 2018. — № 5. — С. 34-40. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/152055 94(477) uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія міст і сіл Історія міст і сіл
spellingShingle	Історія міст і сіл Історія міст і сіл Пилипенко, В. Бондар, О. Опис Любеча 1606 р. Сiверянський лiтопис
description	Стаття присвячена замку в Любечі – важливому оборонному пункту на Дніпрі, що дозволяв контролювати підступ до Києва та Чернігова. Його опис здійснено на підставі ревізії польського дворянина Станіслава Мишка. Він склав інвентар замку та міста Любеча 1606 року. Поєднання археологічних та писемних джерел дозволяє досить точно описати фортефікації оборонного пункту. У статті вперше друкується повний опис замку Любеча.
format	Article
author	Пилипенко, В. Бондар, О.
author_facet	Пилипенко, В. Бондар, О.
author_sort	Пилипенко, В.
title	Опис Любеча 1606 р.
title_short	Опис Любеча 1606 р.
title_full	Опис Любеча 1606 р.
title_fullStr	Опис Любеча 1606 р.
title_full_unstemmed	Опис Любеча 1606 р.
title_sort	опис любеча 1606 р.
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Історія міст і сіл
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/152055
citation_txt	Опис Любеча 1606 р. / В. Пилипенко, О. Бондар // Сіверянський літопис. — 2018. — № 5. — С. 34-40. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Сiверянський лiтопис
work_keys_str_mv	AT pilipenkov opislûbeča1606r AT bondaro opislûbeča1606r
first_indexed	2025-07-13T02:09:28Z
last_indexed	2025-07-13T02:09:28Z
_version_	1837495823830614016
fulltext	34 Сіверянський літопис © Бондар Олександр Миколайович – кандидат історичних наук, старший на- уковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського. © Пилипенко Володимир Миколайович – кандидат історичних наук, доцент Національного університету «Чернігівський Колегіум» імені Т.Г. Шевченка. ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УДК 94(477) Володимир Пилипенко, Олександр Бондар. ОПИС ЛЮБЕЧА 1606 р. Стаття присвячена замку в Любечі – важливому оборонному пункту на Дніпрі, що дозволяв контролювати підступ до Києва та Чернігова. Його опис здійснено на підставі ревізії польського дворянина Станіслава Мишка. Він склав інвентар замку та міста Любеча 1606 року. Поєднання археологічних та писемних джерел дозволяє досить точно описати фортефікації оборонного пункту. У статті вперше друкується повний опис замку Любеча. Ключові слова: Любеч, замок, інвентар, фортифікація. На сьогодні не викликає сумнівів, що містечко Любеч є одним з найдавніших в Україні. Перша згадка про нього відноситься до 882 р. У давньоруський час тут було значне за розмірами місто, що мало свою досить складну фортифікаційно- планувальну структуру. Давньоруські укріплення Любеча, ймовірно, загинули або сильно постраждали в результаті подій середини ХІІІ ст., пов’язаних з монгольським вторгненням на землі Південної Русі та подальшими міжусобними війнами. Уже в другій половині XIV ст. Любеч і його округа увійшли до складу Великого князівства Литовського. З цього часу ядром його укріплень стає Замок, котрий розташовувався на сучасному городищі Замкова або Мазепина Гора. Безпосередньо він неодноразово згадується в документах XV–XVІІ ст. [8] Плато лівобережної тераси р. Дніпро, на якому розташовується Любеч, міститься на висоті 35–45 м над рівнем заплави. Саме на ньому і виникають усі укріплення пізньосередньовічного Любеча, оскільки це місце порізане значною кількістю ярів, що сприяло зведенню тут фортифікаційних споруд [2, с. 86-91]. Домінантною частиною всіх пізньосередньовічних укріплень Любеча, як вже згадувалося, був Замок, який міститься в центральній частині сучасного містечка, на останці лівого високого берега Дніпра. Розміри його городища на сьогодні станов- лять 110х42–30 м. Замкова гора орієнтована довгою віссю за напрямком північний схід – південний захід. В’їзд на городище, шириною близько 20 м і довжиною 40 м, розташований на південно-західному, пологому схилі останця [4, с. 60]. Археологічні дослідження 1950-х і початку 2000-х рр. виявили щонайменше три періоди перебудови фортифікаційних споруд на Замковій Горі – XV, XVІ і XVІІ ст. Два перших періоди були представлені укріпленнями «в забор» або ж стовпово-пе- рекладними конструкціями, третій період – рубленими конструкціями [4, с. 60-61; 5, с. 485]. У XV–XVIІ ст., окрім класичних дерево-земляних укріплень, на Замковій Горі Сіверянський літопис 35 виникають і фортифікації у вигляді ронделей на північному схилі, спорудження яких вже відповідало веденню бою з використанням вогнепальної зброї. Перепис-інвентар, датований 1606 р., описує укріплення Замку. За цими відомостями, він був невеликий, «на постріл з лука». Замкову гору з містом розділяв рів із воротами на двох ланцюгах. При вході в Замок знаходилася двоповерхова вежа, а замкові укріплення були пред- ставлені двома городнями з бланкуванням [12, с. 18-19]. Тут також згадується ще одна двоповерхова вежа, поряд з якою знаходилися комори, кухня, пекарня і пивниці. За- галом укріплення та набір споруд на території Любецького замку був класичним для замків Великого князівства Литовського періоду XVI – початку XVII ст. [7, с. 47-52]. Оскільки пізньосередньовічний Любеч був містом, хоч і приватновласницьким, тому, окрім замкових, мав також потужні міські укріплення, котрі утворювали його фортецю. Вони розташовані на північний захід і південь від Замку та були розділені яром, що тягнеться на північ в напрямку р. Гончарівки. Цей яр огинає зі сходу оста- нець, на якому знаходиться Замок. По його дну здавна проходила дорога, що вела на Подільницю та Оболоння. Ці укріплення відображені на плані фортифікацій Любеча 1651 р. та малюнку цього ж року [3]. Південні укріплення розташовані на південний схід від центральної дороги і представляли собою фортецю неправильної форми, площею близько 4,2 га (350х200 м), відрізану від плато з південного боку ровом (ширина 18–20 м, глибина до 1,5 м) і валом (ширина 16–20 м, висота до 2 м). При спорудженні фортеці були вдало ви- користані особливості рельєфу місцевості, а найбільш вразливі місця посилено обо- ронно-інженерними спорудами. Схили з північного та східного боків ескарпувалися на вистоту більше ніж 2 м. По валу укріплень, як засвідчує той же опис і план 1651 р., проходив гострокіл. Особливістю Любецьких укріплень є те, що бастіони, ронделі та редани вирізалися в схилі тераси в два яруси один над одним. Східна сторона фортеці проходила вздовж лівого берега р. Гончарівки та була додатково укріплена терасою з чотирма ронделями. Вони розташовані на ділянці більш пологого схилу берега річки. Тераса міститься на 5 м нижче рівня майданчика фортеці. Завдяки опису 1606 р. та малюнків 1651 р. можна говорити про те, що частина цих укріплень споруджена вже після відновлення Любеча після 1666 р., тобто в ті часи, коли містечко стало сотенним центром Любецької сотні Чернігівського полку [8, с. 41-42]. У північній частині фортеці містився вузол оборони, що складався з валу (ширина 6 м, висота 1,5 м), ескарпу (висота 3 м) і трьох ронделей. Два ронделі розташовува- лися за валом на рівні майданчика городища, третій – нижче цього рівня. Над ним по краю фортеці був насипаний невисокий (до 1 м) земляний бруствер. Також поряд були земляні фортифікації, які прикривали в’їзд з боку р. Гончарівки. Ще одним вузлом оборони пізньосередньовічного Любеча були укріплення на горі Лисиці. Вона розташована на північ від Замку, через русло р. Гончарівки. Лиса Гора (або ж Лисиця) являє собою трикутний останець, гострим кутом спрямований у південний бік (убік Замкової гори), має круті схили. З напільного боку городище (площа 0,15 га) відрізано від плато ровом, за яким міститься вал. Рів Лисиці (ши- рина 12 м і до 4 м глибини) має трикутний профіль і з півночі переростає в яр. Рови з подібним профілем були зафіксовані в укріпленнях Батурина XVІІ ст. та інших фортифікаціях козацької доби. Ймовірно, тут містилася артилерійська батарея, що прикривала Замок, Поділ і Оболонь. Близько середини XVII ст. на Лисиці було спо- руджено невеликий бастіонний ретраншемент, це добре видно на малюнку 1651 р. В описі 1606 р. про ці укріплення не згадано, тож також можна допустити, що вони виникли між 1606 та 1651 рр. Утім, перевірити це припущення можна буде лише майбутніми археологічними дослідженнями. На початку XVІІІ ст. Любецька фортеця втратила свої оборонні функції та більше не відновлювалася. У першій половині XVІІІ ст. існували проекти побудови нової полігональної фортеці на північ від сучасного Любеча. Проте вони так і не були реалізовані [13, с. 569]. У епоху пізнього середньовіччя Любеч мав, так би мовити, класичну міську схему, характерну для більшості міст того часу. Основними його складовими були замок, 36 Сіверянський літопис фортеця, неукріплені посади-слободи та поділ. Кожен з цих районів відображав певну соціальну структуру та соціальну стратифікацію населення [11, 28-29]. На жаль, до нашого часу не збереглося детальних описів міста Любеча XV–XVІ ст., як загалом і картографічних матеріалів. Масштабних археологічних досліджень на території Любеча також ніколи не проводилося, за винятком розкопок на Замковій Горі 1957 – 1960-х рр., 2010-2012 рр. та невеликих за об’ємом розкопок на території самого міста протягом 1989-1990 та 2009, 2012 – 2017 рр. Проте окремі фрагменти записів тогочасних документів, літописів та використання джерел більш пізнього по- ходження дозволяють у загальних рисах відтворити основі містобудівничі напрямки, за якими розвився Любеч. У нашому розпорядженні є дані про те, що Любеч нео- дноразово знищувався. Так, лише за XVІ ст. місто було частково або повністю взяте московськими військами щонайменше 2 рази. У 1536 р. московські війська «острог взяли и посады пожгли». 1551–1552 рр. місто знову було захоплено московитами. Вірогідно, що в Любечі у XV–XVІ ст. було заселено на горі ту частину, котра була укріплена. Так, за даними початку XVІІ ст. в межах укріплень містилося близько 90 дворів з близько трьохсот. Інші 202 міщанських та 8 боярських дворів стояли за межами укріплень та внизу. Судячи з плану середини XVІІІ ст. більшість з цих дво- рів містилась якраз на подолі. Так, торгова зона, імовірніше за все, розташовувалася біля підніжжя тераси дещо південніше Замкової Гори. На це вказує відразу кілька факторів: знахідки на цій території місцевим населенням значної кількості різночасового нумізматичного матеріалу; над цим місцем височіла з XVІ ст. церква Св. Параскеви П’ятниці, яка вважалася заступницею торговців та покровителькою взагалі торгівлі [1; 9]. Цікаво, що завдяки опису 1606 р. можна прослідкувати шлях по Любечу С. Мишка, коли він описував місто. Описувач розпочав свій шлях від Київських воріт і йшов по головній вулиці фортеці, спускаючись до Брагинської брами. Через 30 м після Ки- ївських воріт він потрапив на місцевий ринок, над яким, ще щонайменше з початку XVІ ст., стояла дерев’яна П’ятницька церква. Далі перед поворотом на Замкову Гору він бачив три вулиці, що розділяли міську фортецю на три значні квартали. По першій вулиці С. Мишко потрапляв до Замку, по двох інших на територію безпосередньо фортеці. На сьогодні всі вказані в описі 1606 р. вулиці також збереглися. Перебува- ючи на Замковій Горі, він обійшов її проти часової стрілки, також описуючи все на своєму шляху. Після чого із Замку повернувся на територію міста й пішов по двох раніше згаданих вулицях, нарахувавши 28 будинків міщан і 60 будинків шляхти, бояр, замкових слуг та священослужителів. Обійшовши всі укріплення міста, С. Мишко зазначив, що від брами до брами проходить вал, поверх якого стоїть гострокіл. Цікаво, що в описі міста, на відміну від Замку, він не згадав жодної башти. Вірогідно, що їх, окрім надбрамних, просто не було у 1606 р., а збудовані вони були вже пізніше. На- вряд чи такий важливий момент, як оборонні вежі, не взяли б до уваги. Вийшовши на передмістя, С. Мишко зазначив, що там міщанських будинків 202, а боярських 8. Для цього він, вірогідно, зробив півколо, вийшовши з Брагінської брами, пройшовшись по Подолу та знову піднявшись на передмістя до Київської брами. Таким чином, опис 1606 р. цікавий не лише з точки зору соціальних, оборонних чи економічних аспектів, а також і з точки зору мікротопографії Любеча того часу, що дає змогу порівняти із сучасним станом топографічної структури містечка. Загалом наведений нижче опис Любеча 1606 р. вже давно відомий дослідникам. Уперше фрагменти з нього були опубліковані в «Киевской старине» за 1896 р, на- ступного року оприлюднив – А. Яблоновський, у 1912 р. –П. Клепатський., на по- чатку 2000-х рр. – І. Кондратьєв та О. Мальченко [11, с. 29-30; 8, с. 40; 10. 193-194]. Утім, цей опис жодного разу не публікувався повністю, а тим паче в перекладі на сучасну мову. На жаль, не всі слова рукописного тексту можна сьогодні розібрати в силу різних причин, збереженості документа, почерку та ін. Тому, в тому випадку, де виникали подібні ситуації, ми залишали оригінальне слово в дужкаж у тому варіанті, який вдалося розібрати, іноді висуваючи свою версію його трактування, позначену знаком питання. Сіверянський літопис 37 1. Бондар О. Дерев’яні церкви Любеча (до питання про локалізацію) // Черні- гівські старожитності. Науковий збірник за матеріалами VІІІ наукової конференції «Старожитності Чернігово-Сіверської землі в загальноєвропейській культурній спадщині». Випуск ІІ. Чернігів, 2009. С.26-32. 2. Бондар О. Замки та фортеці Чернігово-Сіверщини у XV – XVIII cт.: ілюстро- ваний довідник. К. 2015. 178 с. 3. Бондар О., Кондратьєв І., Волков М. Невідомий малюнок Любеча 1651 р. // Сіверянський літопис. 2015. № 4. С. 44-45. 4. Веремейчик О. Бондар, О. Дослідження Замкової Гори біля с-ща Любеч Ріп- кинського р-ну Чернігівської обл.// Археологічні дослідження в Україні 2010 р. К., 2011. С. 60-61. 5. Веремейчик О., Бондар О., Терещенко О. Дослідження Замкової Гори у смт Любеч Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. // Археологічні дослідження в Україні 2011 р. К, 2012. С. 485-486. 6. Вечерський В.В. Фортеці й замки України. К., 2011. 664 с. 7. Города, местечки и замки Великого княжества Литовского: энциклопедия. М., 2009. 312 с. 8. Кондратьєв І. Любеч (матеріали до довідково-енциклопедичних видань) // Сіверянський літопис. 2008. № 2. С. 35-45. 9. Кондратьєв І. З історії П’ятницької церкви Любеча у XVI–XVIII ст. // Хре- щення Київської Русі: визначна подія в історії українського народу (матеріали на- уково-практичної конференції) / Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, Український інститут національної пам’яті. – Чернігів: Сіверський центр післядипломної освіти, 2013. – 122 с. – С.30-33 10. Мальченко О. Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (XV-XVII ст.). К., 2001. 380 с. 11. Пляшко Л. Подорож до міста XVIII століття. К., 1980. 152 с. 12. Ситий Ю., Кондратьєв І. Етапи існування Любецького замку в XІV – XVII cт. (за матеріалами археологічних досліджень Б.О. Рибакова) // Сіверянський літопис. 2012. №5-6. С. 12-21. 13. Чернігівщина: енциклопедичний довідник. К., 1990. «INUENTARIUM CAPTIIS LUBECEN ET LOYOWAGORA ANNI 1606» 32 Інвентар мною, Станіславом Мишком, дворянином Його Королівської Милості на Варковичах, висланим до [od…ranie] Любецького і Лоєвського староства із замками і стрільбою, з містами, з корчмами, і з боярами, з волостями, з їхніми пожитками, з полями, з озерами, з млинами, з повинностями: подане ЙМсці Пану Миколайові Струсові з Коморова старості Хмельніцькому, зроблений і відданий в року шістсот шостому дня п’ятнадцятого грудня. ПЕРШ ЗА ВСЕ Замок і містечко Любеч від Дніпра на чотири чи п’ять стаян (стадій?) на горі сидить. Озеро заходить від Дніпра. Передмістя, котре осаджене під самою Замковою горою від Брагіна йдучи. Через браму до міста в’їжджати вулицею, яка йде до Ринку і до гори повз [w …nek Ринок?], котрий є дуже малий, просто вулиця до другої брами. Виїзд, що до Києва їде дорогою вздовж мало чого на стріляння з лука [вулиця дов- жиною менш ніж постріл з лука], інша вулиця поперечна. А [ul…cok вуличок?] три, у ринку комор крамничих по дві сторони п’ятнадцять, від котрих йти до Замку на міст, на котрому взвод на двох ланцюгах. Входячи до замку, 38 Сіверянський літопис 32v брама і вежа немала з двома поверхами у дві стіни будована. Йдучи від тієї вежі по правій стороні, городні дві: одна нижча, а друга вища. На них бланковання у дві стіни будоване, котре йде до другої вздовж башти. Біля тих городень на тій же стороні від тієї ж брами по землі йде будова – комора пана Steczkiego [Стецького?], замкова пекарня, сіни, у котрих кухня, в землі комора, а за нею пивниця. А комір замкових три, на котрих ізбочка з піччю, сіни на початку, навпроти друга іздебка з піччю, комора з нею і коморка. При вході є ганочок. На долі (знизу далі?) відразу за тим блокхауз і друга вежа w kączie (наприкінці?). По лівій стороні відразу ж від тієї брами по землі комора пана Юринова. Також дві городні і бланкування у дві стіни будоване. Від ріки та озера, при котрих будови для мешкання. То є іздебка, сіни в початку, навпроти друга ізебка з коморою. Потім ізба із сіньми і за тією ізбою немалі сіни в порядку, друга навпроти велика ізба усе з печами, ганок іде вздовж. 33 усієї тієї будови і підйом сходинок (wschodki?) три при них, за тими будовами йдуть дві городні з бланкуваннями. Аж до другої башти, котра теж має два поверхи і також у дві стіни збудована, біля котрих городень є знизу п’ять міських комор. ЗАМКОВА АРТИЛЕРІЯ Дві відлитих гарматки описаних Дві залізних осадних гарматки з ложами І дві не осадних без лож Гаківниць великих і малих вісімдесят Рушниць двадцять Рогатина одна Порохівниць сім Шкіряних мішків два Мідних бубнів два Сто олов’яних куль до гармат 33v Залізних куль до гармат п’ятсот і одна Куль залізних і олов’яних до гаківниць шістсот тридцять і п’ять Залізних форм для гармат чотири А дерев’яна одна Форм для гаківниць сім І восьма для рушниць Пороху для гармат і гаківниць п’ять бочок, дві неповних, бо забрано з них по кілька фунтів Три ж бочки на два пальці не повні і одне повне барило Пороху для рушниць дві бочки, одна повна, інша на два пальці не повна. Олова [Olowu] три штуки Четверта наполовину не повна Гора відділяє місто від замку, добре підкопана, бо округла з усіх сторін. 34 МІСЬКА ЛЮБЕЦЬКА ОРЕНДА Корчма медова, пивна і горілчана із місцем за то все віддавна по шістсот польських злотих дає на кожен рік. Перевіз на Дніпрі дає по сорок злотих польських на рік. МЛИНИ НА БОЛОТАХ Млин на Болгачу дає на рік польських злотих піввісімнадцяти Млин на Моравлі дає на рік польських злотих півтринадцяти Млин на Лебедивці дає на рік польських злотих півтринадцяти Млин на Войні дає на рік польських злотих півтринадцять Сіверянський літопис 39 34v Млин на […inidczeу] Грушні [nivskie] куніче, поємне куніче, грош ловчий, грош поводний, помірне за то польських злотих дає вісімдесят на рік. Млин на Калинівці, до якого виходить слобода за рік [….] за рік має платити по п’ятнадцять польських злотих. Озера три замкові, з котрих лише іноді рибу, бо стоять на потребі замковій. МІСТО ЛЮБЕЧ При замку на тій же горі будинків у ньому усіх міських у кількості двадцять вісім і дві церкви. Будинків шляхетських, боярських і попівських і тих, що замкові послугують – шістдесят. Від тієї Київської брами вал іде і острог на ньому. Аж до тієї другої брами Бра- гінської, котра на низу 35 знаходиться – кінець Замкової гори, від котрої острог йде догори до Замку, а з другої сторони Замку з гори […] острог йде додолу і низом йде так [dołem poszedł iako miasto stoię], як місто стоїть. А з-за гори, де місто стоїть, звідти вал йде до тієї ж Київської брами і острог на ньому. Рис. 1. План-схема Любеча зі шляхом Станіслава Мишка: 1. Замок. 2. Місто. 3. Київська брама. 4. Брагінська брама. 5. П’ятницька церква. 6. Реконструкція шляху, пройденого Станіславом Мишком під час складання опису. 40 Сіверянський літопис ПЕРЕДМІСТЯ Так за Київською брамою, як і за Брагинською, котрі за [???] замок від озера, у котрих міських будинків двісті і два доми. А боярських домів вісім з тих домів, що у місті самому, як і на передмістях, платять по три польські гроші від кожних воріт на рік. А шляхетські, боярські чи попівські, які замку служать, від того звільнені. Що дає двадцять злотих і вісімнадцять грошей. 35v МІЩАНИ Од пашні і од збіжжя, і від сіна платять на рік з того усього на нараховану суму сто тридцять три польських злотих. Боярів [???] служб тридцять п’ять. З кожної служби повинні ставити по коню. Тих же повинностей на полі, щоб Короля Його Милості повинні ЙМ Паном Старостою (A w …nie…dosczi?) з паном Підстаростою вийти всюди і йти на стражу до Чернігова і де би того потреба була і для доставання язика. (Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszwie. – Archiwum Skarbu Koronnego z lat 1388-1826. – Diał LIV – Zbiór pism rozmaitych tyczących się dóbr króliewskich. – S. 31V-35V) Статья посвящена замку у Любече – важному оборонному пункту на Днепре, ко- торый позволял контролировать подступы к Киеву и Чернигову. Его описание сделано на основании ревизии замка польским дворянином Станиславом Мишком, сделанном в 1606 году. Соединение археологических и письменных источников позволяет доста- точно описать замок. В статье впервые публикуется полное описание замка в Любече. Ключевые слова: Любеч, замок, инвентарь, фортификация. The article is devoted to the castle in Liubech, an important defensive point on the Dnieper, which allowed to control the roads to Kiev and Chernihiv. The description of the castle was made according to the inspection notes by the Polish nobleman Stanislav Myshko in 1606. The combination of archaeological and written sources allows to make an exact description of the castle of Liubech. Key words: Liubech, the castle, the inspection, the fortification.

Опис Любеча 1606 р.

Репозитарії

Схожі ресурси