Килими Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть
Стаття присвячена килимам, які побутували в Чернігові у другій половині ХVІІ – на початку ХVІІІ століть. Розглядаються призначення і функції цих виробів, організація, матеріали і техніки їхнього виготовлення. Аналізуються окремі твори, пропонується реконструкція орнаментики килимів, зображених на...
Збережено в:
Дата: | 2018 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2018
|
Назва видання: | Сiверянський лiтопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/152056 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Килими Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть / А. Адруг // Сіверянський літопис. — 2018. — № 5. — С. 41-47. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-152056 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1520562019-06-06T01:25:10Z Килими Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть Адруг, А. Історія міст і сіл Стаття присвячена килимам, які побутували в Чернігові у другій половині ХVІІ – на початку ХVІІІ століть. Розглядаються призначення і функції цих виробів, організація, матеріали і техніки їхнього виготовлення. Аналізуються окремі твори, пропонується реконструкція орнаментики килимів, зображених на портретах представників козацької еліти. Статья посвящена коврам, которые бытовали в Чернигове во второй половине XVII – начале XVIII веков. Рассматриваются назначения и функции ковров, организация, материалы и техники их изготовления. Анализируются отдельные произведения, предлагается реконструкция орнаментики ковров, изображенных на портретах представителей казацкой элиты. The article is dedicated to carpets that existed in Chernigov in the second half of the XVIIth – early XVIIIth centuries. The purposes and functions of carpets, the organization, materials and techniques of their manufacture are considered. Separate works are analyzed, reconstruction of ornamentation of carpets depicted on portraits of representatives of the Cossack elite. 2018 Article Килими Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть / А. Адруг // Сіверянський літопис. — 2018. — № 5. — С. 41-47. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/152056 94(477) uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл |
spellingShingle |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл Адруг, А. Килими Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть Сiверянський лiтопис |
description |
Стаття присвячена килимам, які побутували в Чернігові у другій половині ХVІІ – на
початку ХVІІІ століть. Розглядаються призначення і функції цих виробів, організація,
матеріали і техніки їхнього виготовлення. Аналізуються окремі твори, пропонується реконструкція орнаментики килимів, зображених на портретах представників
козацької еліти. |
format |
Article |
author |
Адруг, А. |
author_facet |
Адруг, А. |
author_sort |
Адруг, А. |
title |
Килими Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть |
title_short |
Килими Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть |
title_full |
Килими Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть |
title_fullStr |
Килими Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть |
title_full_unstemmed |
Килими Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть |
title_sort |
килими чернігова другої половини хvіі – початку хvііі століть |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
2018 |
topic_facet |
Історія міст і сіл |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/152056 |
citation_txt |
Килими Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть / А. Адруг // Сіверянський літопис. — 2018. — № 5. — С. 41-47. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
series |
Сiверянський лiтопис |
work_keys_str_mv |
AT adruga kilimičernígovadrugoípolovinihvíípočatkuhvííístolítʹ |
first_indexed |
2025-07-13T02:09:36Z |
last_indexed |
2025-07-13T02:09:36Z |
_version_ |
1837495833370558464 |
fulltext |
Сіверянський літопис 41
УДК94(477)
Анатолій Адруг.
КИЛИМИ ЧЕРНІГОВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ
ХVІІ – ПОЧАТКУ ХVІІІ СТОЛІТЬ
Стаття присвячена килимам, які побутували в Чернігові у другій половині ХVІІ – на
початку ХVІІІ століть. Розглядаються призначення і функції цих виробів, організація,
матеріали і техніки їхнього виготовлення. Аналізуються окремі твори, пропонуєть-
ся реконструкція орнаментики килимів, зображених на портретах представників
козацької еліти.
Ключові слова: Чернігів, килими, килимарство, матеріали і техніки виготовлення,
орнаментика.
Одним із поширених видів декоративного мистецтва України зазначеного періоду
було килимарство. Такі вироби з’явилися на теренах України у зв’язку з появою у Пів-
нічному Причорномор’ї грецьких колоній. Килимами платили данину давні слов’яни.
За повідомленнями літописів та спогадами мандрівників померлих людей клали на
килими та везли до місця поховання. Ці вироби згадувались у билинах та історичних
піснях. У часи Київської Русі їх виготовляли місцеві майстри. Побутували також ви-
роби іноземного походження [5, с. 5, 6]. За доби
Гетьманщини так звані «панські» килими, які
використовувались у побуті козацької старши-
ни, виступили як феномен елітарної культури і
мистецтва того часу. Вони помітно відрізнялися
від виробів народних майстрів, які послідовно
дотримувалися традиції.
Інтерес до вивчення українського кили-
марства з’явився у другій половині ХІХ – на
початку ХХ століть. Тут треба назвати імена
таких авторів, як Є. Кузьмін, В. Піщанський,
А. Зарембський, В. Крижанівський, В. Щерба-
ківський. Після Другої світової війни побачили
світ окремі праці про українське килимарство
А. К. Жука [4] та Я. П. Запаска [5]. Окрему стат-
тю українським килимам ХVІІ – ХVІІІ століть
присвятив С. А. Таранушенко. Він звернув увагу
на їх зображення у живописних портретах пред-
ставників козацької старшини, в тому числі і на
ті, що пов’язані з чернігівським краєм. Згадав
автор і про велику кількість килимів у черні-
гівській оселі Павла Полуботка, його власну
килимарську майстерню в селі Михайлівці
поблизу Лебедина та килим з гербом власника
з цієї ж майстерні. На думку С. А. Таранушенка, згаданий виріб був ворсовим (ним
виконали візерунок), а тло було зроблено двобічним [14]. Нову сторінку в дослідженні
© Адруг Анатолій Кіндратович – кандидат мистецтвознавства, доцент Націо-
нального університету «Чернігівський колегіум» імені Т Г. Шевченка, член Національ-
ної спілки художників України та Національної спілки краєзнавців України.
Портрет В. А. Дуніна-
Борковського. Поч. XVIII ст.
42 Сіверянський літопис
українського килимарства
відкрила львівська дослід-
ниця Г. В. Когут. Цьому виду
декоративного мистецтва
присвячена її дисертація на
здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства
«Українські «панські» кили-
ми ХVІІ – ХVІІІ ст. (Історія
та стилістика)» 2003 р. Роз-
глянуті чинники формування
особливостей українських
килимів, а також вплив про-
дукції килимарства інших
країн. На Лівобережній Укра-
їні виробництво цих виробів
зосереджувалося головним
чином на Чернігівщині і Пол-
тавщині, тому увагу дослідни-
ці привернуло і чернігівське
килимарство. Г. В. Когут за-
пропонувала періодизацію
розвитку стилістики україн-
ського килимарства згаданого
періоду. До другого етапу
(1698 – 1760 рр.) відноситься
втрачений килим з гербом
П. Полуботка та вироби, зо-
бражені на портретах черні-
гівського полковника Павла
Полуботка. Автор виявила використання споріднених мотивів у цих творах. Цілком
слушно дослідниця пов’язала килим з гербом П. Полуботка із діяльністю майстерні
в селі Михайлівці. Дослідниця торкнулася питання функціонування і призначення
килимів, організації килимарства та особливостей стилістики творів. «Панські» ки-
лими представляли елітне мистецтво, яке живилось від народної художньої творчості.
З’ясовано асортимент килимової продукції з інших країн на українські ринки та її
побутування в Україні [11]. Для нас являють інтерес статті Г. В. Когут, в яких ідеться
про килим з гербом Павла Полуботка [7; 8]. Варта уваги і її стаття про професійні
килимарські майстерні в Україні ХVІІ – ХVІІІ століть, в якій іде мова і про осередки
килимарства на теренах Чернігівщини [10].
Аналіз історіографії питання засвідчив, що килимарство Чернігова другої поло-
вини ХVІІ – початку ХVІІІ століть спеціально не вивчалось. Дослідники торкались
загальної історії українського килимарства та його особливостей, розглядали окремі
твори, в тому числі і пов’язані з Черніговом. Зважаючи на те, що оригінальні пам’ятки
килимарства Чернігова зазначеного періоду до наших днів не збереглися, то голов-
ними зображальними джерелами є акварельне відтворення килима з гербом Павла
Полуботка В. Г. Кричевського, відоме завдяки публікаціям. Важливим джерелом є
зображення килимів на портретах представників чернігівської козацької старшини.
Велику інформаційну насиченість мають описи майна провідників Чернігівського
полку. Актуалізовані джерела та матеріали останніх праць дослідників дають змогу
розглянути призначення і функції килимів, матеріали і техніки їхнього виконання,
організацію справи виготовлення виробів, а також, наскільки це можливо, проаналі-
зувати конкретні твори. Важливо спробувати реконструювати орнаментацію килимів,
зображених на портретах.
Розвиток килимарства в Україні зазначеного періоду був зумовлений широким
Спроба реконструкції килима з портрета
В. А. Дуніна-Борковського.
Комп’ютерна графіка О. Потапенко.
Спроба реконструкції килима з портрета
В. А. Дуніна-Борковського. Фрагмент.
Сіверянський літопис 43
використанням килимових виробів у побуті людей різних станів. Більше відомо
про побутування їх у житті козацької старшини, вони стали своєрідним феноменом
елітарної культури українського суспільства того часу. Килими активно і широко
використовувались у побуті та різних обрядах. Ними покривали столи, лави, ліжка.
Рідше килими клали на підлогу – під час урочистостей і обрядових дійств. На-
віть на початку ХХ ст. у поліських селах брали
шлюб, стоячи на килимі. Інший килим лежав на
ослоні, на якому сиділи батьки молодих. Під час
поховального обряду тіло покійника вкривали
килимом, який у цьому випадку мав символічне
значення. Він поєднував світ живих і потой-
бічний світ мертвих [9, с.143 – 144]. Килими
висіли на стінах осель, ними покривали засоби
пересування – вози і сани. Саме функціональне
призначення впливало на їхню форму, розміри,
матеріали і техніки виконання, а подекуди і на
елементи декоративного оздоблення. Наприклад,
для ослонів робили вузькі і довгі килими пере-
важно з геометричними візерунками. Для столів
виробляли килими, формат яких наближався до
квадрата і які мали більшу м’якість. На килимах
для поховання зображали надгробки, урни у
лаврових вінках, вміщували тексти із Святого
письма [5, с.17].
В Україні тоді побутували як привізні кили-
ми, так і твори місцевого виробництва. Останні
витвори в документах називали «українські», «литовські», черкаські», «прості»,
«домової роботи». Назви виробів існували такі – килим, ковер, коберець, коц. Нині в
українській мові вживається лише одне слово – килим. Матеріалом для виготовлення
килимів слугувала перш за все вовна. Для фарбування використовували природні
барвники найчастіше рослинного походження. Наприклад, лушпиння цибулі давало
жовтий колір, ягоди крушини – жовтий, зелений, червоний, дубові горішки – чорний
і сірий, дрок, щавель і гвоздика – жовтий різних відтінків, спориш – світло-зелений,
а вільхова молода кора – брунатний. Комахи червець і кошеніль дозволяли отримати
червоний колір різних відтінків, а привізна рослина індиго – синій. Таким чином
фарбовані матеріали для виробництва килимів майже не линяли [5, с. 7, 9, 18].
Виготовляли килими у другій половині ХVІІ – початку ХVІІІ ст. на спеціаль-
них вертикальних верстатах – кроснах. Вони були простими за конструкцією і
дешевими. Являли собою рамку, в якій вгорі і внизу знаходились циліндри з дерева,
довжина яких визначала ширину килима (до 3 м). З обох боків стояли дві дошки,
в які вставлялись осі циліндрів. Висота такого верстата могла бути не більше 1,5 м.
На дерев’яні циліндри (вали) намотувалась основа із вертикальних ниток. На цій
основі килимарниця плела великою дерев’яною голкою (глицею) потрібний узор з
пам’яті, за зразком конкретного твору чи за ескізом. Узор виходив однаковий з обох
боків. У процесі роботи готова частина виробу намотувалась на вільний циліндр,
який міг бути як верхнім, так і нижнім. Це дозволяло виробляти килими будь-якої
довжини [15, с. 121-122].
Як уже згадувалось, виробництво килимів у Лівобережній Україні зазначеного
періоду зосереджувалося головним чином на Чернігівщині і Полтавщині. Серед до-
кументально зафіксованих є килимарська майстерня у маєтностях чернігівського пол-
ковника і наказного гетьмана Павла Полуботка в селі Михайлівка поблизу Лебедина
(нині Лебединський район Сумської області). Про неї йдеться в описі маєтностей
П. Полуботка після його ув’язнення в 1724 р. Майстерня містилася у двох світли-
цях. В одній кімнаті було п’ять вікон з віконницями, стіл і кахляна полив’яна піч.
Через сіни інша кімната мала чотири вікна з віконницями. І піч з кахлями, вкритих
Портрет П. Полуботка.
Копія ХІХ ст.
44 Сіверянський літопис
поливою. Серед дворових людей поряд із
старостою О. В. Дерягою із сім’єю, писарем
Федором Радзивіловським був записаний
і послужник Василь Куницький з дружи-
ною, яка працювала майстринею килимар-
ської справи. Подається ще одна важлива
деталь – там працювало «девок коверних
п’ять». Окремо зберігались матеріали для
виготовлення двох килимів [12, с. 44, 48-
50]. У чернігівських маєтках генерального
підскарбія Якова Марковича (зятя Павла
Полуботка) у першій половині ХVІІІ ст. іс-
нувала також килимарська майстерня. Для
роботи окремих килимарів він доставляв
вовну і розраховувався з ними речами та
грошима [10, с. 139].
Г. В. Когут зауважила, що лише килим
з гербом П. Полуботка можна з певністю
вважати виготовленим у майстерні пол-
ковника в селі Михайлівці поблизу Ле-
бедина [11, с.13]. Аргументом на користь
цього виступає якраз зображення герба
П. Полуботка. Сам килим був втрачений
у 1918 р. Його зображення відоме завдяки
акварелі В. Г. Кричевського, яка неоднора-
зово публікувалась у виданнях. Розміри
оригіналу залишилися невідомими. У
2004 р. художник-килимар П. П. Шевчук у Решетилівці Полтавської області відтво-
рив килим з гербом П. Полуботка в матеріалі розміром 175х120 см (Гобелен, вовна.
Візерункове ткання у дві нитки) [6, с. 464].
У центрі загальної композиції килима представлено герб П. Полуботка. На темно-
синьому полі щита складної форми червоне палаюче серце, пронизане двома стрілами,
що перетинаються. Над серцем на півмісяці кавалерський орденський хрест на тлі
золотого восьмикутника. Обабіч нього дві восьмикутні зірки, над якими дві літери.
На нашу думку, літера ліворуч являє собою поєднання двох букв п – латинської та
кириличної, що мало нагадувати два слова – Павло Полуботок. Така ж сама складна
літера містилася під серцем. Праворуч від першої літери велика буква І чи Ї. Над
щитом червона корона, а над нею рука з шаблею. Смуги обрамлення щита і всього
герба, а також вензелі складної форми на кутах всієї композиції білого кольору, які
контрастно виділяються на більш темному тлі. Об’єднує і підтримує композицію
з гербом знизу гірлянда з рослинних елементів. На думку І. М. Ситого, тут маємо
своєрідне вільне тлумачення герба Павла Полуботка. Взірцеві ж його зображення
знаходяться на дзвоні 1720 р., на посуді, на портретах чернігівського полковника та
печатці 1713 р. [13, с. 127]. У горішній і долішній частинах килима горизонтальні де-
коративні композиції, в центрі яких мотиви дерева життя з темними силуетами птахів.
У чотирьох кутах вензельні композиції, спрямовані по діагоналях до герба в центрі.
У вензелях можна прочитати по дві літери «П» в кожному, як нагадування про Павла
Полуботка. Загальна композиція килима симетрична щодо поздовжньої та попере-
кової осі, а також обох діагоналей. Співвідношення висоти і ширини килима майже
відповідає золотій пропорції (золотому перетину). На акварелі В. Г. Кричевського
килим з гербом П. Полуботка не мав кайми, але можливість її існування не можна
відкидати остаточно. Центричність і симетричність загальної композиції підкреслює
і колористичне вирішення. Золотаве загальне тло вигідно презентує домінанту –
темно-синій щит герба, на якому сяють червоні серце, півмісяць та орденський хрест
та золоті зірки і літери і гірлянда внизу. Їх відтіняють білі лінії композиції навколо
Портрет Лук’яна Журавки
Сіверянський літопис 45
герба та вензелів на кутах. З темним
полем щита перегукуються силуети
птахів та гілок на наріжниках.
Раніше ми уже звертались до
портрета Павла Полуботка із зі-
брання Національного художнього
музею України в Києві (полотно,
олія. Інв. № Ж-796). Тоді ми лише
обмежились фіксацією наявності
килима на столі, хоча деякі авто-
ри вбачали в ньому скатертину [1,
с. 110-111]. Портретований стоїть
біля столу. Його права рука лежить
на столі, вкритому килимом. Поряд
шапка і пірнач. Видно лише незнач-
ну частину килима, на якій можна
чітко бачити лише фрагменти двох
великих розеток і однієї невеликої.
На червоно-жовтому загальному тлі
темно-сині квітки. У центрі розетки
квітка із чотирьох пелюсток, між яки-
ми темно-сині цятки. Маємо лише три
фрагменти узорів центрального поля
килима, і скласти повне уявлення про
твір в цілому не має можливості. Як
правильно зауважила Г. В. Когут, ці
розетки вельми подібні до таких са-
мих елементів обабіч щита на килимі
з гербом П. Полуботка [7]. На інших
портретах П. Полуботка із зібрання
К. М. Скаржинської та копії 1877 р.
П. Т. Окулова килим представлений
майже так само [6, іл. на с. 457].
Розглядаючи свого часу портрет
В. А. Дуніна-Бороковського (1702-
1717 рр.), ми звернули увагу на
зображення килима у цьому творі і
описали його в загальних рисах [1,
с. 97-98]. Нині є можливість запро-
понувати гіпотетичну реконструкцію
орнаментації цього твору. Килими,
призначені для покриття столів, мали
прямокутну форму. На нашу думку,
вони мали подібно до вже згадува-
ного килима з гербом П. Полуботка
співвідношення сторін у золотій про-
порції. Пропонована реконструкція і
має майже таке відношення висоти
до ширини (комп’ютерна графіка
Олени Потапенко). Всі декоративні
елементи килима представлені на
загальному темно-жовтому тлі. На
каймі темно-червоне тло обмежене
темними смугами бордюр. На цьому
тлі ритмічно чергуються стилізовані
Спроба реконструкції килима з портрета
Лук’яна Журавки.
Комп’ютерна графіка О. Потапенко.
Спроба реконструкції килима з портрета
Лук’яна Журавки. Фрагмент.
Комп’ютерна графіка О. Потапенко.
Килим з гербом П. Полуботка.
Акварель В. Г. Кричевського. 1913 р.
46 Сіверянський літопис
рослинні елементи, подібні до тих, що були поширені в українському гаптуванні
того часу. Між ними трипелюсткові частини квіток синього кольору прикріплені до
верхнього і нижнього бордюрів. На основі фрагменту зображення килима на портреті
В. А. Дуніна-Борковського на полі відтворено велику блакитну пляму, яка своїми
обрисами нагадує ще один килим з темною каймою. Із зовнішнього боку цієї кайми
йде по периметру ряд п’ятипелюсткових квіток із сімейства гвоздичних. Г. В. Когут
ідентифікувала цей килим як турецький (анатолійський, «семигородський») [11,
с. 11]. Дослідники засвідчили значний розвиток килимарства Туреччини того часу і
звернули увагу на характерне виділення центрального поля, обрамленого смугами
бордюра [3, с. 65]. Ця особливість відбита і в пропонованому проекті реконструкції
орнаментації килима на портреті В.А. Дуніна-Борковського.
До розгляду зображень килимів у творах живопису варто долучити ктиторський
портрет новгород-сіверського сотника Лук’яна Журавки, відомого за копією ХІХ ст.
На думку П. О. Білецького, оригінал був створений до 1708 р., коли портретований
став полковником. Автором оригіналу міг бути художник Іван Паєвський, ім’я яко-
го стало відоме із підпису на портреті дружини сотника Євдокії Журавки [2, с. 74,
78-81]. Сотник стоїть біля столу, вкритому килимом. На видимій його частині чітко
можна бачити лише фрагмент широкої кайми. Зовнішня її частина складається із
геометризованих рослинних елементів, оточених з обох боків бордюрами. До ширшої
внутрішньої частини входять більші за розмірами декоративні рослинні елементи,
які ритмічно йдуть по периметру навколо вільного поля. Про його ж центральну
частину нині нічого певного сказати не можна.
Отже, джерела та матеріали останніх досліджень дали змогу представити широке
коло функцій килимів у житті і побуті людей того часу. Килим став феноменом елі-
тарної культури тогочасного українського суспільства. Для створення килимів вико-
ристовували перш за все вовну, яку фарбували природними барвниками. Виготовляли
килими на вертикальних верстатах – кроснах у маєтностях Павла Полуботка т а його
зятя Якова Марковича. Під час розгляду килима з гербом П. Полуботка ми подали
своє тлумачення літер на щиті герба та вензелів. Запропоновано реконструкцію орна-
ментики килимів на портретах В. А. Дуніна-Борковського та Л. Журавки. Килими
Чернігова зазначеного періоду засвідчили високі досягнення мистецтва того часу.
1. Адруг А. Живопис Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть
/ Анатолій Адруг – Чернігів: Видавництво Чернігівського ЦНІІ, 2013. – 182 с.: іл.
2. Белецкий П. Украинская портретная живопись ХVІІ – ХVІІІ вв. / Платон
Белецкий. – Ленинград: Искусство, 1981. – 256 с.: ил.
3. Веймарн Б Искусство Турции / Б. Веймарн // Всеобщая история искусств. –
М., 1961. – Т. 2. – Кн. 2. – С. 54 – 65.
4. Жук А. К. Українські народні килими (ХVІІ – початок ХХ ст.) / Адам Жук. – К.:
Наукова думка, 1966. – 151 с.: іл.
5. Запаско Я.П. Українське народне килимарство / Я.П. Запаско. – К.: Мистецтво,
1973. – 111 с.: іл.
6. Коваленко О. Реалії та легенди наказного гетьмана Павла Полуботка / Олек-
сандр Коваленко // Україна – козацька держава. Ілюстрована історія українського
козацтва у 5175 світлинах / Керівник проекту, автор-упорядник, художник, фото-
граф, мистецтвознавець В. Недяк. – 2-е вид, доповнене і доопрацьоване. – К.: Емма,
2007. – С.451–465. :іл..
7. Когут Г. Килим з гербом Павла Полуботка / Галина Когут // Вісник Харківської
державної академії дизайну і мистецтв. – Харків: ХДАДА, 2003. – № 1. – С.56 – 63.
8. Когут Г. Килими на портретах митрополита Дмитрія Туптала (1651 – 1709):
реконструкція та атрибуція орнаментів / Галина Когут // Вісник Львівського на-
ціонального університету імені Івана Франка. Серія мистецтвознавство. – Львів,
2015. – Вип. 16. – Ч.І. – С.227 – 233.
9. Когут Г. Килимарство / Галина Когут // Історія декоративного мистецтва
України. – К., 2007. – Т.2. – С. 141 – 154.
Сіверянський літопис 47
10. Когут Г. Професійні майстерні на «килимовій мапі» України ХVІІ – ХVІІІ
ст.: факти, міфи, гіпотези / Галина Когут // Вісник Львівського національного уні-
верситету імені Івана Франка. Серія мистецтвознавство. – Львів: ЛНУ імені Івана
Франка, 2002. – Вип. 2. – С. 132 – 142. – С. 139.
11. Когут Г.В. Українські «панські» килими ХVІІ – ХVІІІ ст. (Історія та стилісти-
ка): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.06.
«Декоративне і прикладне мистецтво» / Г.В. Когут. – Львів, 2003. – 20 с.
12. [Милорадович Г.] Книга пожиткам бывшаго черниговского полковника
Павла Полуботка, и детей его Андрея и Якова Полуботков составлена по Указу 1724
г. майором Михаилом Раевским и лейб – гвардии сержантом Львовым // Чтения в
императорском обществе истории и древностей российских при Московском уни-
верситете . – М., 1862. – Кн.3. – V’ – cмесь. – С.1-133.
13. Ситий І. Печатка та герб Павла Полуботка / Ігор Ситий // Військово-істо-
ричний альманах. – К., 2011. – Число 1 (22). – С.121- 131.
14. Таранушенко С. Килими / Стефан Таранушенко // Історія українського мис-
тецтва. – В 6 Т. – К., 1968. – Т.3. – С.364 – 372.
15. Щербаківський В. Українське мистецтво / В. Щербаківський // Щербаків-
ський В. Українське мистецтво: Вибрані неопубліковані праці / В. Щербаківський /
Упоряд., вст. ст. В.Ульяновського; додатки П. Герчанівської, В. Ульяновського. – К.:
Либідь, 1995. – С.102 – 148.
Адруг Анатолий
Ковры Чернигова второй половины
XVII – начала XVIII столетий
Статья посвящена коврам, которые бытовали в Чернигове во второй половине XVII
– начале XVIII веков. Рассматриваются назначения и функции ковров, организация,
материалы и техники их изготовления. Анализируются отдельные произведения,
предлагается реконструкция орнаментики ковров, изображенных на портретах
представителей казацкой элиты.
Ключевые слова: Чернигов, ковры, ковроделие, материалы и техники изготовле-
ния, орнаментика.
Adruh Anatohy
Carpets Chernigov second half XVII – the beginning
of XVIII centuries
The article is dedicated to carpets that existed in Chernigov in the second half of the
XVIIth – early XVIIIth centuries. The purposes and functions of carpets, the organization,
materials and techniques of their manufacture are considered.
Separate works are analyzed, reconstruction of ornamentation of carpets depicted on
portraits of representatives of the Cossack elite.
Keywords: Chernigov, carpets, carpet weaving, materials and manufacturing techniques,
ornamentation.
|