Матеріальна культура гуцулів у польських етно графічних дослідженнях другої половини XIX – першої половини XX ст.

Матеріальна культура гуцулів у польських етно графічних дослідженнях другої половини XIX – першої половини XX ст.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Дмитрук, І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут українознавств ім. І. Крип’якевича НАН України 2008
Schlagworte:
Історіографія, джерелознавство
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15417
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Матеріальна культура гуцулів у польських етно графічних дослідженнях другої половини XIX – першої половини XX ст. / І. Дмитрук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства НАН України ім. І. Крип’якевича, 2008. — Вип. 17. — С. 525-531. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-15417
record_format dspace
spelling irk-123456789-154172011-01-25T12:02:49Z Матеріальна культура гуцулів у польських етно графічних дослідженнях другої половини XIX – першої половини XX ст. Дмитрук, І. Історіографія, джерелознавство 2008 Article Матеріальна культура гуцулів у польських етно графічних дослідженнях другої половини XIX – першої половини XX ст. / І. Дмитрук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства НАН України ім. І. Крип’якевича, 2008. — Вип. 17. — С. 525-531. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. XXXX-0034 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15417 uk Інститут українознавств ім. І. Крип’якевича НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історіографія, джерелознавство
Історіографія, джерелознавство
spellingShingle Історіографія, джерелознавство
Історіографія, джерелознавство
Дмитрук, І.
Матеріальна культура гуцулів у польських етно графічних дослідженнях другої половини XIX – першої половини XX ст.
format Article
author Дмитрук, І.
author_facet Дмитрук, І.
author_sort Дмитрук, І.
title Матеріальна культура гуцулів у польських етно графічних дослідженнях другої половини XIX – першої половини XX ст.
title_short Матеріальна культура гуцулів у польських етно графічних дослідженнях другої половини XIX – першої половини XX ст.
title_full Матеріальна культура гуцулів у польських етно графічних дослідженнях другої половини XIX – першої половини XX ст.
title_fullStr Матеріальна культура гуцулів у польських етно графічних дослідженнях другої половини XIX – першої половини XX ст.
title_full_unstemmed Матеріальна культура гуцулів у польських етно графічних дослідженнях другої половини XIX – першої половини XX ст.
title_sort матеріальна культура гуцулів у польських етно графічних дослідженнях другої половини xix – першої половини xx ст.
publisher Інститут українознавств ім. І. Крип’якевича НАН України
publishDate 2008
topic_facet Історіографія, джерелознавство
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15417
citation_txt Матеріальна культура гуцулів у польських етно графічних дослідженнях другої половини XIX – першої половини XX ст. / І. Дмитрук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства НАН України ім. І. Крип’якевича, 2008. — Вип. 17. — С. 525-531. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT dmitrukí materíalʹnakulʹturaguculívupolʹsʹkihetnografíčnihdoslídžennâhdrugoípolovinixixperšoípolovinixxst
first_indexed 2025-07-02T16:54:36Z
last_indexed 2025-07-02T16:54:36Z
_version_ 1836554939738882048
fulltext 525Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 17/2008 Ірина ДМИТРУК МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА ГУЦУЛІВ У ПОЛЬСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст. Україна – це держава, яку населяють різні етнографічні групи, що відрізняються між собою способом життя, особливостями духовної і матеріальної культури. До такої унікальної етнографічної групи належать гуцули. Їм притаманна надзвичайно своєрідна матеріальна культура, що робить їх особливо цікавими для вивчення. Етнографічне вивчення гуцульського краю розпочалося ще з початку ХІХ ст. Окрім українських науковців, велику роль у цьому процесі відіграли поляки. Гуцульщина здавна цікавила польських етнографів, антропологів, мовознавців та літераторів своєю унікальністю. Багато поляків приїжджали сюди відпочивати, вони подорожували по горах і були щиро вражені красою місцевої природи, чарівністю та таємничістю духовної культури гуцулів, їх особливим характером. Тому й не дивно, що саме польські етнографи одними з перших розпочали вивчати різні сторони повсякденного життя гуцулів та особливості їх матеріальної культури. Метою даної наукової розвідки є вивчення рівня дослідженості польськими етнографами матеріальної культури гуцулів протягом другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст. Дана проблема ще не отримала належного висвітлення в українській науковій літературі. Окремі аспекти спробував окреслити З.Болтарович1 у монографії про польських науковців, які займались вивченням етнографії України у ХІХ ст. Також цієї проблеми торкались І.Сеньків2, П.Арсенич та І.Пелипейко3, які зібрали біографічні дані про польських вчених, проаналізували їх науковий доробок з даної теми. Проте незважаючи на це, дана проблема ще потребує подальшого наукового вивчення. Перша спроба народознавчого обстеження Гуцульщини належить польсько- му вченому Анджею Кухарському (1795–1862). Він подорожував по українських Карпатах у другій половині 20-х років ХІХ ст. і цікавився пам’ятками письменства, мовою, етнографією та фольклором. У результаті своїх подорожей дав стислу етнографічну характеристику бойків і гуцулів, вказав на основні види їх господарсь- ких занять, особливості одягу, фізичного типу. Проте Яків Головацький зауважив, що вчений недостатньо висвітлив життя та побут населення Гуцульщини і лише “сказав світові те, що його відкрив”. Зрештою, висловлене в цій замітці незадоволення, співзвучне з розчару- ванням у наукових слов’янознавчих колах тим, що А. Кухарський не зміг на- лежним чином розпорядитися великим і багатим матеріалом, зібраним під час 526 Ірина Дмитрук чотирилітньої подорожі, не дав якогось науково значимого підсумку її результатів. Згодом, В.Францев зробить небезпідставний висновок, що А.Кухарський не ви- правдав покладених на нього у слов’янознавстві надій4. 1825 р. у польському журналі “Бібліотека польська” у Варшаві з’явилася стаття “O Hucułach” і була підписана лише ініціалами К.М. Пізніше встановлено, що автором був Кароль Мілевський, який подав стислі та загальні відомості про основне заняття гуцулів – вівчарство, про житло, одяг та деякі звичаї5. Загалом, його праці вважають певною мірою тенденційними, але на це впливала тодішня політична обстановка у краї6. Відомим літератором та науковцем був Вінценти Поль (1807–1872). У 1857– 1859 рр. він об’їздив буковинську Гуцульщину і залишив її описи, які вилилися у працю під назвою “Kilka rysów do opisania Hucułów na Bukowinie”. У ній він описує природу, господарство та побут гуцулів. Проводить аналогію між ними і козаками7. Проте дослідник ставився до місцевого населення досить негативно. Так, у розділі про характер та моральність гуцулів він згадує лише їхні найгірші риси, які відписав з книги Б.Гакета і додав від себе. Стояв на позиціях того, що вони походять від розбійників8. Багато долучився до етнографічного дослідження Гуцульщини і відомий польський науковець Оскар Кольберг (1814–1890). Він є автором чотиритомної праці про Покуття, яка містила й багато матеріалів про Гуцульщину9. По смерті дослідника була опублікована його ґрунтовна монографія, присвячена гуцульському населенню Карпат. Вона називалася “Ruś Karpacka”. Ще починаючи з 1861 р., О.Кольберг зацікавився Гуцульщиною, коли подорожував Галичиною, Покуттям та Закарпаттям. Дослідник мав намір надрукувати монографію “Гуцули”, яка була б продовженням “Pokucia”, однак через брак коштів не зміг її видати. Матеріали, зібрані вченим до планової монографії “Гуцули”, увійшли до тому “Ruś Karpacka”. Її упорядники не відступили від схеми, прийнятої О.Кольбергом. Спочатку йде загальна характеристика краю і населення, потім описи матеріальної та духовної культури. З питань матеріальної культури найбільшу увагу приділено характеристиці одягу, подаються варіанти традиційного костюма з с. Жаб’є (Верховина), Березів, Надвірна, Гринява. Менше говориться про будівництво, їжу та заняття населен- ня. Крім оригінальних досліджень О.Кольберга, до даної праці ввійшли матеріали різних авторів, що тією чи іншою мірою висвітлювали питання матеріальної культури гуцулів. Це робота В.Завадського, стаття І.Вагилевича та інші. Загалом, О.Кольберг зайняв чільне місце в розвитку етнографічної науки. Його праці цінні достовірністю фактажу з різних питань матеріальної культури, багатством їх локальних варіантів, величезним порівняльним матеріалом10. Звертав свою увагу на етнографію Гуцульщини й Владислав Завадський (1824–1891)11. У статті “Huculy” автор об’єктивно підходить до змалювання по- буту гуцулів, дає їм позитивну характеристику, відзначає їх сміливу і поетичну вдачу, любов до природи, захоплюється відвертістю й щирістю, гостинністю та сердечністю населення. Детально описує заняття гуцулів, підкреслюючи як основ- не, пастушество. В.Завадський змальовує побут пастухів на полонині, подає опис полонинського ходу, зазначаючи, що це – свято цілого села. 527Матеріальна культура гуцулів у польських етнографічних дослідженнях Торкається В.Завадський і такої важливої проблеми, як походження гуцулів. У цьому питанні автор повністю солідаризується з іншим польським дослідником – В.Полем. Він дотримується думки, що гуцули – вихідці з Середньої Азії, все говорить про їхнє “східне” походження – і міцна, але струнка будова тіла, і те, що гуцули живляться не як всі інші жителі гір вівсяним хлібом, а кукурудзою і бо- рошном, купленим у долині. І хоч багатьох явищ суспільного життя В.Завадський не розумів, деяким суспільно-історичним подіям не міг дати правильної оцінки, все ж його праці зайняли помітне місце в історії української етнографії завдяки зібраному фактичному матеріалу12. Дальший розвиток етнографічного вивчення українського народу польськими дослідниками пов’язаний з діяльністю Товариства народознавчого та його друкова- ного органу “Lud”. Необхідність створення даного товариства для організації систе- матичного етнографічного вивчення народу розуміли польські та українські вчені. У 1894 р. питання утворення товариства обговорювалося на з’їзді літераторів у Львові, були вироблені програма і статут. Діяльну участь у роботі товариства по- ряд з польськими дослідниками А.Каліною, Я.Карловичем брали українські вчені І.Франко, В.Гнатюк та інші. Його завданням було дослідження побуту польського і сусідніх йому народів, причому першочергово передбачалося вивчення території малодосліджених або зовсім недосліджених. З метою популяризації зібраного матеріалу і залучення широких кіл громадськості до збирацької діяльності виникла думка видавати етнографічний журнал “Lud”, що за змістом нагадував варшавську “Wisłu”. Його сторінки заповнюють етнографічні описи, рецензії на етнографічні та фольклорні збірники, огляди періодичних і бібліографічних видань та хроніка питань народознавства. Перший номер журналу відкривався статтею І.Франка “Najnowsze prądy w ludoznawstwie”13. Відомим польським етнографом 80–90-х рр. був Ізидор Коперніцький (1825– 1891)14. Окрім ґрунтовного зацікавлення етнографією, дослідник був професійним антро пологом. Його наукова спадщина нараховує понад 90 робіт. Вчений вважав основ- ним завданням етнографії ґрунтовний систематичний опис невеликих територій. Його найбільше приваблюють Карпати. Починаючи з 1871 р., він щорічно проводить тут літні місяці, збираючи етнографічні матеріали. Наприкінці 80-х років у нього визріває думка всебічно вивчити українське населення даного регіону. Про свій намір повідомляє І.Франка листом від 7 вересня 1888 р., з яким товаришував протягом усього свого життя. У листі говориться: “Десь за тиждень пускаюся в довшу подорож на 4 – 6 тижнів для вимріяних віддавна антропологічних та етнографічних дослідів. Хочу ґрунтовно пізнати український народ в Карпатах від Попрада до Черемоша вздовж усієї галицької течії та від верхів’я Тиси до Попрада по угорській стороні... Маю на меті зібрати в кожному пункті якнайчисленніші антропометричні спо- стереження для фізичної характеристики, як і головніші етнографічні (поселення, будівлі, побут, одяг, мова) для практичного доведення: чи і чим саме відрізняються наші русини від угорських і їх окремі роди (лемки, бойки, гуцули) між собою, а також від долинян. Нарешті, прагнув би, наскільки вдасться, окреслити кордони руського населення з поляками, румунами, мадярами і словаками”15. 528 Ірина Дмитрук Експедиція відбулася в цьому ж таки році і її результатом стала ґрунтовна етнографічна праця під назвою “O góralach ruskich w Galicji”. У ній дослідник описав кожну з етнографічних груп Карпат, яких виділив аж 5 (лемки, полонинці, бойки, тухольці і гуцули). У праці описується їх географічне розташування, поселення, житло, одяг, антропологічні риси, їжа та говір16. Дослідник подає всі відомості про ці групи у порівняльному плані. Так, він підкреслює подібність у способі будівництва та розміщенні лемківських і бойківських садиб, а також відзначає відмінність їх від дворів тухольців і гуцулів. У гуцулів до хати добудовують дещо нижчу одну або дві комори, стаєнки та хлівець. Такі прибудови на Гуцульщині дуже влучно називають “притулками”. І.Коперніцький вказує і на різницю в одязі всіх вищеназваних груп насе- лення. Так, гуцульське вбрання відзначається багатством прикрас та яскравістю кольорів. Дослідник уважає, що з усіх ділянок матеріальної культури спільні риси найяскравіше виявляються у хатньому інтер’єрі, однотипному для всіх виділених ним груп українського населення17. Позитивно оцінюючи роботу І.Коперніцького, І.Франко цілком слушно вважав недоцільним виділяти п’ять етнографічних груп населення. На його думку, розме- жування полонинців і лемків, як і тухольців та бойків недостатньо вмотивоване матеріалами, які зібрав польський дослідник. “Подібних локальних відтінків можна знайти більше в межах кожної етнографічної групи, але такі незначні особливості, як чорна чуганя замість білої, чи дещо інший метод будівництва домів не дають підстав до виділення даного на- селення в окрему етнографічну групу”, – писав І.Франко у своїй рецензії на роботу І.Коперніцького. Сам дослідник розцінював працю як тимчасовий звіт про наукову експедицію, як початок досліджень. Учений мав намір, доповнивши зібрані ним етнографічні матеріали новими, написати працю, яка давала б ґрунтовну, всебічну характеристику українського населення даної території. Він звертається до місцевої інтелігенції з проханням надсилати описи звичаїв, обрядів, народні вірування, пісні, перекази та легенди. Відомо, що в 1889 р. дослідник знову відвідав українські Карпати з метою подальших наукових досліджень. Проте важка хвороба перекреслила подальші плани науковця18. Промисли гуцулів досліджував Л.Вєжбицький. Так, у 1882 р. він опублікував наукову розвідку про металообробний промисел гуцулів19. Цікаві відомості про побут і звичаї гуцулів подав відомий польський пись- менник та науковець Ю.Коженьовський. Зокрема, він опублікував наукову статтю “Про гуцулів”, яка була написана як передмова до російського перекладу його п’єси “Карпатські верховинці” (1843 р.)20. Українським населенням Карпат цікавився і сучасник І.Коперніцького Леопольд Вайгель. У 1887 р. в Кракові вийшла його монографія “O Hucułach”, написана на матеріалах кількарічних мандрівок по Гуцульщині. Дане дослідження охоплює широке коло питань з матеріальної та духовної культури. Найдетальніше характеризується одяг, подаються і розшифровуються місцеві назви окремих його компонентів, таких, як “гугля” (біла сукняна накидка), “кептар” (короткий кожу- шок без рукавів), “сердак” (сукняний каптан), “букурий” (вузький шкіряний пояс), 529Матеріальна культура гуцулів у польських етнографічних дослідженнях “через” (широкий шкіряний пояс) та інші. Відомості про їжу вичерпуються пере- рахуванням найуживаніших страв (“кулеша”, “малай”) та авторською думкою, що взагалі гуцули їдять добре, мають у достатку молоко, м’ясо та бринзу. Такі ж неповні у нього відомості і про житло. Дослідник обмежується згадками про будівельний матеріал, камерність житла, відзначаючи при цьому різницю у плануванні хати убогого і заможного населення (в бідних – житло однокамерне, так зване “бухня”, в багатих – трикамерне). Хибно розв’язував дослідник і проблему походження гуцулів. Знижувала цінність дослідження нечітка будова розділів, безсистемне розміщення відомостей з матеріальної та духовної культури21. Чимало нового у вивчення Гуцульщини наприкінці ХІХ ст. вніс польський вчений В.Дзєдушицький, організувавши збирання матеріалів для створеного ним у Львові музею. Він діяв як меценат гуцульського народного мистецтва, вивів його, через участь у міжнародних виставках, на широкі європейські обрії22. Також багато долучився до створення музею в с. Жаб’є і Норберт Околовіч. Доволі частим явищем у тогочасній науці було написання праць на замовлен- ня уряду. Так, у 1936 р. світ побачила праця Антоні Фердинанда Оссендовського під назвою “Huculszczyzna, Gorgany i Czarnohora”. Її автор відверто заперечує українську етнічну належність горян. Проте велика його заслуга полягає в тому, що він досить детально описав побут і традиції гуцулів23. Відомим дослідником етнографії Гуцульщини початку ХХ ст. був Роман Володимир Гарасимчук (1900–1976). Він займався вивченням гуцульських танців і полонинського господарства. Так, спільно з Вільгельмом Табором, учителем з Косова, дослідив полонинське життя гуцулів. Результатом цієї роботи стала стаття “Etnografi a polonin huculskich”, опублікована у 1937 р. Окрім опису господарства на полонині, вона містить ще й відомості про суспільно-економічні стосунки, духовне життя гуцулів, їх звичаї, вірування, обряди, народну медицину та фольклор полонинників24. Чимало етнографічних матеріалів містили на своїх сторінках такі періодичні видання як “Zbior wiadomości do antropologii krajowej”, “Wisła”, “Lud”. Крім етнографів- професіоналів, у них співпрацювали багато аматорів. Статті, подані ними, торкалися переважно питань духовної культури, матеріальна – досліджувалась менше25. Населенням Карпат цікавився польський дослідник Ю.Шнайдер. Його невели- ка, але цікава стаття “Z kraju Hucułow” висвітлює різні питання побуту, звичаєвості та обрядовості гуцулів. Автор наводить легенди про заселення краю. Говорить про основне заняття населення – вівчарство, подає дуже цікаві відомості про облік за допомогою “равашів”. З інших занять називає обробку дерева, вирубку і сплав лісу, у жінок – прядіння, вишивання. Детально змальовує одяг, підкреслює, що дітей одягають так само, як дорослих. Говорячи про хатнє будівництво, зазначає, що хати ніколи не відокремлюють від господарських будівель. Подає відомості про їжу, вона переважно молочно-рослинна. Є у праці і цікаві відомості з народної медицини, зокрема відзначається, що ця ділянка – одна з найбільших таємниць населення, і зібрати відомості з народного лікування дуже важко. 530 Ірина Дмитрук Гуцульське населення постійно привертало увагу Ю.Шнайдера. В 1900-х роках з-під його пера виходять статті “Lud peczeniżynski” та “Z życia górali nadlom- nickich”, присвячені висвітленню культури та побуту гуцулів і бойків26. Багато етнографічного матеріалу зібрали й непрофесійні дослідники- аматори. Також записували відомості про гуцулів і поляки, які були вчителями та чиновниками по селах та містечках Гуцульщини. Так, В.Гнатюк записав свідчення надвірнянського мандатора Мяновського про гуцулів у своїй праці “Причинки до пізнання Гуцульщини”. Мяновський подав дані про межі гуцульської території, статистичні матеріали; висловлював цікаву точку зору на походження, правильно описав одяг, їжу, зовнішній вигляд та господарство27. Цікавився традиціями будівництва на Гуцульщині й відомий польський архітектор Тадеуш Обмінський (1874–1932). Він залишив після себе багато альбомів з малюнками давніх архітектурних споруд. Гуцульщина представлена рисунками хати з притулами в Земірі біля Ясеня, хати І.Мочарнюка у Ворохті, гражди в Устеріках, церкви і каплички у Ворохті та інших. Також в альбомах є ескізи зарисовки гуцульської кладки через потічок, воріт, полонинського стійбища, колиб тощо. Все це значно збагачує етнографічні дослідження Гуцульщини28. Багато долучився до дослідження етнографії Гуцульщини і відомий польський письменник Станіслав Вінценз. На формування його світогляду великий вплив мала няня-гуцулка Палагна Сліпенчук-Рибенчук. Він є автором книги “На високій полонині (правда старовіку)”. У цьому творі ґрунтовно описано життя та звичаї гуцулів. Праця написана на основі вивчення гуцульського фольклору, своїх власних спостережень та літературних творів про Гуцульщину. Важливо, що С.Вінценз розглядає гуцулів як частину українського народу29. Отже, бачимо, що в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. зріс інтерес польських етнографів до вивчення Карпатського регіону загалом, і Гуцульщини зокрема. Багато польських вчених почали записувати етнографічні дані про гуцулів під час своїх подорожей по їхніх селах. Вони цікавилися їх матеріальною культурою, побутом; висували різні гіпотези про їх походження. У польських етнографічних працях найкраще описано поселення і житло гуцулів, полонинське господарство, їжу, одяг. Доволі часто у цих працях були висловлені хибні точки зору на окремі питання з повсякденного життя, історії та культури гуцулів. Проте це не применшує їх ролі, оскільки польські дослідники не лише зібрали фактичний матеріал, а й підняли ряд важливих питань з етнографії Гуцульщини, які отримали подальшу розробку в працях українських етнографів. 1 Болтарович З. Україна в дослідженнях польських етнографів ХІХ ст. – Київ, 1976. 2 Сеньків І. Гуцули очима чужинців // Гуцулія. – 1985. – Ч. 1. – С. 12–22. 3 Арсенич П., Пелипейко І. Дослідники та краєзнавці Гуцульщини. Довідник. – Косів, 2002. 4 Кирчів Р. Етнографічно-фольклористична діяльність “Руської трійці”. – Київ, 1990. – С. 117–118. 5 Там само. – С. 125. 6 Костючок П. Гуцульщина в етнографічних дослідженнях кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – Івано-Франківськ, 2004. – Випуск VІІІ. – С. 137–145. 7 Арсенич П., Пелипейко І. Вказ. праця. – С. 187. 8 Сеньків І. Вказ. праця. – С. 18. 531Матеріальна культура гуцулів у польських етнографічних дослідженнях 9 Юзвенко В. 66 томів фольклорного зібрання Оскара Кольберга // Народна творчість і етнографія. – 1969. – № 6. – С. 25–29. 10 Болтарович З. Україна в дослідженнях... – С. 96–97. 11 Ломацький М. У горах Карпатах (видання для молоді). – Мюнхен, 1962. – С. 8. 12 Болтарович З. Україна в дослідженнях…. – С. 100–101. 13 Там само. – С. 108–109. 14 Ломацький М. Вказ. праця. – С. 8. 15 Болтарович З. Україна в дослідженнях… – С. 110–111. 16 Арсенич П., Пелипейко І. Вказ. праця. – С. 129. 17 Болтарович З. Україна в дослідженнях… – С. 112–114. 18 Там само. – С. 114. 19 Арсенич П., Пелипейко І. Вказ. праця. – С. 86. 20 Болтарович З. Українці Карпат в польських етнографічних дослідженнях першої половини ХІХ ст. // Культура та побут населення українських Карпат. – С. 212. 21 Болтарович З. Україна в дослідженнях… – С. 116–117. 22 Арсенич П., Пелипейко І. Вказ. праця. – С. 7. 23 Там само. – С. 171–173. 24 Арсенич П., Пелипейко І. Дослідники та краєзнавці Гуцульщини. Довідник. – С. 55. 25 Болтарович З. Україна в дослідженнях… – С. 127. 26 Там само. – С. 130–131. 27 Гнатюк В. Причини до пізнання Гуцульщини // Записки НТШ. – Львів, 1917. – Т. СХХІІІ– СХХІV. – С. 1–58. 28 Данилюк А. Т. Обмінський – дослідник народної архітектури українських Карпат // Гуцульщина: перспективи її соціально-економічного і духовного розвитку в незалежній Україні. Матеріали наукової конференції Першого світового конгресу гуцулів в Івано-Франківську 17–18 серпня 1993 р. – Івано-Франківськ, 1994. – С. 37–38. 29 Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження. – Київ, 1987. – С. 19. << /ASCII85EncodePages false /AllowTransparency false /AutoPositionEPSFiles true /AutoRotatePages /None /Binding /Left /CalGrayProfile (Dot Gain 20%) /CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2) /sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CannotEmbedFontPolicy /Error /CompatibilityLevel 1.4 /CompressObjects /Tags /CompressPages true /ConvertImagesToIndexed true /PassThroughJPEGImages true /CreateJDFFile false /CreateJobTicket false /DefaultRenderingIntent /Default /DetectBlends true /DetectCurves 0.0000 /ColorConversionStrategy /CMYK /DoThumbnails false /EmbedAllFonts true /EmbedOpenType false /ParseICCProfilesInComments true /EmbedJobOptions true /DSCReportingLevel 0 /EmitDSCWarnings false /EndPage -1 /ImageMemory 1048576 /LockDistillerParams false /MaxSubsetPct 100 /Optimize true /OPM 1 /ParseDSCComments true /ParseDSCCommentsForDocInfo true /PreserveCopyPage true /PreserveDICMYKValues true /PreserveEPSInfo true /PreserveFlatness true /PreserveHalftoneInfo false /PreserveOPIComments true /PreserveOverprintSettings true /StartPage 1 /SubsetFonts true /TransferFunctionInfo /Apply /UCRandBGInfo /Preserve /UsePrologue false /ColorSettingsFile () /AlwaysEmbed [ true /LitopysNewRomanPSMT ] /NeverEmbed [ true ] /AntiAliasColorImages false /CropColorImages true /ColorImageMinResolution 300 /ColorImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleColorImages true /ColorImageDownsampleType /Bicubic /ColorImageResolution 300 /ColorImageDepth -1 /ColorImageMinDownsampleDepth 1 /ColorImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeColorImages true /ColorImageFilter /DCTEncode /AutoFilterColorImages true /ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG /ColorACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /ColorImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000ColorACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000ColorImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasGrayImages false /CropGrayImages true /GrayImageMinResolution 300 /GrayImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleGrayImages true /GrayImageDownsampleType /Bicubic /GrayImageResolution 300 /GrayImageDepth -1 /GrayImageMinDownsampleDepth 2 /GrayImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeGrayImages true /GrayImageFilter /DCTEncode /AutoFilterGrayImages true /GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG /GrayACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /GrayImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000GrayACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000GrayImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasMonoImages false /CropMonoImages true /MonoImageMinResolution 1200 /MonoImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleMonoImages true /MonoImageDownsampleType /Bicubic /MonoImageResolution 1200 /MonoImageDepth -1 /MonoImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeMonoImages true /MonoImageFilter /CCITTFaxEncode /MonoImageDict << /K -1 >> /AllowPSXObjects false /CheckCompliance [ /None ] /PDFX1aCheck false /PDFX3Check false /PDFXCompliantPDFOnly false /PDFXNoTrimBoxError true /PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXSetBleedBoxToMediaBox true /PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXOutputIntentProfile () /PDFXOutputConditionIdentifier () /PDFXOutputCondition () /PDFXRegistryName () /PDFXTrapped /False /SyntheticBoldness 1.000000 /Description << /CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002000d> /CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002000d> /CZE <FEFF005400610074006f0020006e006100730074006100760065006e00ed00200070006f0075017e0069006a007400650020006b0020007600790074007600e101590065006e00ed00200064006f006b0075006d0065006e0074016f002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b00740065007200e90020007300650020006e0065006a006c00e90070006500200068006f006400ed002000700072006f0020006b00760061006c00690074006e00ed0020007400690073006b00200061002000700072006500700072006500730073002e002000200056007900740076006f01590065006e00e900200064006f006b0075006d0065006e007400790020005000440046002000620075006400650020006d006f017e006e00e90020006f007400650076015900ed007400200076002000700072006f006700720061006d0065006300680020004100630072006f00620061007400200061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610020006e006f0076011b006a016100ed00630068002e> /DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e> /DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e0020005000440046002f0058002d0033003a0032003000300033002d006b006f006d00700061007400690062006c0065006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002e0020005000440046002f0058002d00330020006900730074002000650069006e0065002000490053004f002d004e006f0072006d0020006600fc0072002000640065006e002000410075007300740061007500730063006800200076006f006e0020006700720061006600690073006300680065006e00200049006e00680061006c00740065006e002e0020005700650069007400650072006500200049006e0066006f0072006d006100740069006f006e0065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e0020005000440046002f0058002d0033002d006b006f006d00700061007400690062006c0065006e0020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002000660069006e00640065006e002000530069006500200069006d0020004100630072006f006200610074002d00480061006e00640062007500630068002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002c00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e> /ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e> /GRE <FEFF03a703c103b703c303b903bc03bf03c003bf03b903ae03c303c403b5002003b103c503c403ad03c2002003c403b903c2002003c103c503b803bc03af03c303b503b903c2002003b303b903b1002003bd03b1002003b403b703bc03b903bf03c503c103b303ae03c303b503c403b5002003ad03b303b303c103b103c603b1002000410064006f006200650020005000440046002003c003bf03c5002003b503af03bd03b103b9002003ba03b103c42019002003b503be03bf03c703ae03bd002003ba03b103c403ac03bb03bb03b703bb03b1002003b303b903b1002003c003c103bf002d03b503ba03c403c503c003c903c403b903ba03ad03c2002003b503c103b303b103c303af03b503c2002003c503c803b703bb03ae03c2002003c003bf03b903cc03c403b703c403b103c2002e0020002003a403b10020005000440046002003ad03b303b303c103b103c603b1002003c003bf03c5002003ad03c703b503c403b5002003b403b703bc03b903bf03c503c103b303ae03c303b503b9002003bc03c003bf03c103bf03cd03bd002003bd03b1002003b103bd03bf03b903c703c403bf03cd03bd002003bc03b5002003c403bf0020004100630072006f006200610074002c002003c403bf002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002003ba03b103b9002003bc03b503c403b103b303b503bd03ad03c303c403b503c103b503c2002003b503ba03b403cc03c303b503b903c2002e> /HRV (Za stvaranje Adobe PDF dokumenata najpogodnijih za visokokvalitetni ispis prije tiskanja koristite ove postavke. Stvoreni PDF dokumenti mogu se otvoriti Acrobat i Adobe Reader 5.0 i kasnijim verzijama.) /HUN <FEFF004b0069007600e1006c00f30020006d0069006e0151007300e9006701710020006e0079006f006d00640061006900200065006c0151006b00e90073007a00ed007401510020006e0079006f006d00740061007400e100730068006f007a0020006c006500670069006e006b00e1006200620020006d0065006700660065006c0065006c0151002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e00740075006d006f006b0061007400200065007a0065006b006b0065006c0020006100200062006500e1006c006c00ed007400e10073006f006b006b0061006c0020006b00e90073007a00ed0074006800650074002e0020002000410020006c00e90074007200650068006f007a006f00740074002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e00740075006d006f006b00200061007a0020004100630072006f006200610074002000e9007300200061007a002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002c0020007600610067007900200061007a002000610074007400f3006c0020006b00e9007301510062006200690020007600650072007a006900f3006b006b0061006c0020006e00790069007400680061007400f3006b0020006d00650067002e> /ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e> /JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002000d> /KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e000d> /NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.) /NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e> /POL <FEFF0055007300740061007700690065006e0069006100200064006f002000740077006f0072007a0065006e0069006100200064006f006b0075006d0065006e007400f300770020005000440046002000700072007a0065007a006e00610063007a006f006e00790063006800200064006f002000770079006400720075006b00f30077002000770020007700790073006f006b00690065006a0020006a0061006b006f015b00630069002e002000200044006f006b0075006d0065006e0074007900200050004400460020006d006f017c006e00610020006f007400770069006500720061010700200077002000700072006f006700720061006d006900650020004100630072006f00620061007400200069002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000690020006e006f00770073007a0079006d002e> /PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /RUM <FEFF005500740069006c0069007a00610163006900200061006300650073007400650020007300650074010300720069002000700065006e007400720075002000610020006300720065006100200064006f00630075006d0065006e00740065002000410064006f006200650020005000440046002000610064006500630076006100740065002000700065006e0074007200750020007400690070010300720069007200650061002000700072006500700072006500730073002000640065002000630061006c006900740061007400650020007300750070006500720069006f006100720103002e002000200044006f00630075006d0065006e00740065006c00650020005000440046002000630072006500610074006500200070006f00740020006600690020006400650073006300680069007300650020006300750020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020015f00690020007600650072007300690075006e0069006c006500200075006c0074006500720069006f006100720065002e> /SLV <FEFF005400650020006e006100730074006100760069007400760065002000750070006f0072006100620069007400650020007a00610020007500730074007600610072006a0061006e006a006500200064006f006b0075006d0065006e0074006f0076002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b006900200073006f0020006e0061006a007000720069006d00650072006e0065006a016100690020007a00610020006b0061006b006f0076006f00730074006e006f0020007400690073006b0061006e006a00650020007300200070007200690070007200610076006f0020006e00610020007400690073006b002e00200020005500730074007600610072006a0065006e006500200064006f006b0075006d0065006e0074006500200050004400460020006a00650020006d006f0067006f010d00650020006f0064007000720065007400690020007a0020004100630072006f00620061007400200069006e002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200069006e0020006e006f00760065006a01610069006d002e> /SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e> /SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e> /TUR <FEFF005900fc006b00730065006b0020006b0061006c006900740065006c0069002000f6006e002000790061007a006401310072006d00610020006200610073006b013100730131006e006100200065006e0020006900790069002000750079006100620069006c006500630065006b002000410064006f006200650020005000440046002000620065006c00670065006c0065007200690020006f006c0075015f007400750072006d0061006b0020006900e70069006e00200062007500200061007900610072006c0061007201310020006b0075006c006c0061006e0131006e002e00200020004f006c0075015f0074007500720075006c0061006e0020005000440046002000620065006c00670065006c0065007200690020004100630072006f006200610074002000760065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200076006500200073006f006e0072006100730131006e00640061006b00690020007300fc007200fc006d006c00650072006c00650020006100e70131006c006100620069006c00690072002e> /ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.) /RUS <FEFF04180441043f043e043b044c04370443043904420435002004340430043d043d044b04350020043d0430044104420440043e0439043a043800200434043b044f00200441043e043704340430043d0438044f00200434043e043a0443043c0435043d0442043e0432002000410064006f006200650020005000440046002c0020043c0430043a04410438043c0430043b044c043d043e0020043f043e04340445043e0434044f04490438044500200434043b044f00200432044b0441043e043a043e043a0430044704350441044204320435043d043d043e0433043e00200434043e043f0435044704300442043d043e0433043e00200432044b0432043e04340430002e002000200421043e043704340430043d043d044b04350020005000440046002d0434043e043a0443043c0435043d0442044b0020043c043e0436043d043e0020043e0442043a0440044b043204300442044c002004410020043f043e043c043e0449044c044e0020004100630072006f00620061007400200438002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020043800200431043e043b043504350020043f043e04370434043d043804450020043204350440044104380439002e> >> /Namespace [ (Adobe) (Common) (1.0) ] /OtherNamespaces [ << /AsReaderSpreads false /CropImagesToFrames true /ErrorControl /WarnAndContinue /FlattenerIgnoreSpreadOverrides false /IncludeGuidesGrids false /IncludeNonPrinting false /IncludeSlug false /Namespace [ (Adobe) (InDesign) (4.0) ] /OmitPlacedBitmaps false /OmitPlacedEPS false /OmitPlacedPDF false /SimulateOverprint /Legacy >> << /AddBleedMarks false /AddColorBars false /AddCropMarks false /AddPageInfo false /AddRegMarks false /ConvertColors /ConvertToCMYK /DestinationProfileName () /DestinationProfileSelector /DocumentCMYK /Downsample16BitImages true /FlattenerPreset << /PresetSelector /MediumResolution >> /FormElements false /GenerateStructure false /IncludeBookmarks false /IncludeHyperlinks false /IncludeInteractive false /IncludeLayers false /IncludeProfiles false /MultimediaHandling /UseObjectSettings /Namespace [ (Adobe) (CreativeSuite) (2.0) ] /PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK /PreserveEditing true /UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged /UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile /UseDocumentBleed false >> ] >> setdistillerparams << /HWResolution [2400 2400] /PageSize [612.000 792.000] >> setpagedevice

Ähnliche Einträge