Епізод із педагогічної діяльності Івана Крип’якевича в польській XІІ гімназії ім. Щепановського в 1928 році

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2007
1. Verfasser: Клименко, Н.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2007
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15550
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Епізод із педагогічної діяльності Івана Крип’якевича в польській XІІ гімназії ім. Щепановського в 1928 році / Н. Клименко // Український археографічний щорічник. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 835-838. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-15550
record_format dspace
spelling irk-123456789-155502013-02-13T02:03:41Z Епізод із педагогічної діяльності Івана Крип’якевича в польській XІІ гімназії ім. Щепановського в 1928 році Клименко, Н. Miscellanea 2007 Article Епізод із педагогічної діяльності Івана Крип’якевича в польській XІІ гімназії ім. Щепановського в 1928 році / Н. Клименко // Український археографічний щорічник. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 835-838. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0011 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15550 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Miscellanea
Miscellanea
spellingShingle Miscellanea
Miscellanea
Клименко, Н.
Епізод із педагогічної діяльності Івана Крип’якевича в польській XІІ гімназії ім. Щепановського в 1928 році
format Article
author Клименко, Н.
author_facet Клименко, Н.
author_sort Клименко, Н.
title Епізод із педагогічної діяльності Івана Крип’якевича в польській XІІ гімназії ім. Щепановського в 1928 році
title_short Епізод із педагогічної діяльності Івана Крип’якевича в польській XІІ гімназії ім. Щепановського в 1928 році
title_full Епізод із педагогічної діяльності Івана Крип’якевича в польській XІІ гімназії ім. Щепановського в 1928 році
title_fullStr Епізод із педагогічної діяльності Івана Крип’якевича в польській XІІ гімназії ім. Щепановського в 1928 році
title_full_unstemmed Епізод із педагогічної діяльності Івана Крип’якевича в польській XІІ гімназії ім. Щепановського в 1928 році
title_sort епізод із педагогічної діяльності івана крип’якевича в польській xіі гімназії ім. щепановського в 1928 році
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2007
topic_facet Miscellanea
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15550
citation_txt Епізод із педагогічної діяльності Івана Крип’якевича в польській XІІ гімназії ім. Щепановського в 1928 році / Н. Клименко // Український археографічний щорічник. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 835-838. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT klimenkon epízodízpedagogíčnoídíâlʹnostíívanakripâkevičavpolʹsʹkíjxíígímnazííímŝepanovsʹkogov1928rocí
first_indexed 2025-07-02T16:58:45Z
last_indexed 2025-07-02T16:58:45Z
_version_ 1836555201402634240
fulltext 835 зберігся у фондах ДАЧОН, спростовує деякі безпідставні твердження біографів ученого і висвітлює невідомий епізод з життя видатного візантиніста: Многоуважаемый Сергей Михайлович! Обращаюсь к Вам, как ученому секретарю, с просьбой, не может ли канцелярия Института выслать мне Копию аттестата. Все мои документы остались при Петроград- ском Университете, к которому я, как Вы помните, был прикомандирован. К сожалению, я вынужден был бежать из Петрограда еще в декабре прошлого года и теперь уже потерял всякую надежду скоро туда возвратиться. Намереваюсь просить учительского места на Украине, для чего и нужна мне копия аттестата. Если Вы лично не можете выслать мне к[опию] аттестата, то не откажите указать, что я должен сделать для полу- чения оной бумаги, а также – не найдется ли в Нежине для меня какое-нибудь подходящее занятие. Мне совестно беспокоить Вас, Сергей Михайлович, такой просьбой, но я уже 7 месяцев сижу дома и дальнейшее вынужденное безделье становится невыносимым. Пока же, желаю Вам здоровья и сил бодро пережить это кошмарное время. Ваш благо- дарный ученик 25 авг[уста] 1918 М. Левченко Адрес: г. Суджа Курск. губ. священнику Василию Левченко Дмитро Гордієнко (Київ) ДАЧОН. – Ф. 1105. – Оп. 1. – Спр. 1704. – Арк. 24–24зв. ЕПІЗОД ІЗ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІВАНА КРИП’ЯКЕВИЧА В ПОЛЬСЬКІЙ XII ГІМНАЗІЇ ім. ЩЕПАНОВСЬКОГО В 1928 РОЦІ Незважаючи на відвертий опір українського населення окупаційній владі, 14 бе- резня 1923 р. Рада послів великих держав визнала Східну Галичину частиною Польської Республіки. Першим кроком польської влади на території Галичини була ліквідація тих інституцій, котрі забезпечували статус Галичини як окремої адміністративної оди- ниці. Наступ на українство продовжувався і в політиці повної централізації й полонізації шкільництва. Здійснювалося це різними шляхами – централізацією шкільної адміні- страції і усуненням громадських впливів, введенням польської мови як викладової і обмеженням української, заміною українських учителів польськими, нарешті наданням школам польського духу. У червні 1925 р. було видано розпорядження для директорів усіх типів шкіл з непольською мовою навчання про викладання історії, географії і науки про Польщу виключно польською мовою1. Це розпорядження свідчило про подальше обмеження прав і можливостей української школи в Польщі. У контексті цих рішень під пильним спостереженням опинилась Академічна гімназія у Львові та її філія, в якій у 1912–1925 рр. працював учителем історії І. Крип’я- кевич. На перевірки та випускні екзамени стали приїжджати польські інспектори, які почали звинувачувати гімназію в тому, що вона ігнорує польську державу. Особливо критикували викладання історії, тому Львівська Кураторія почала інтенсивно переводити українських істориків-учителів до польських навчальних закладів: О. Терлецького до 1 Dziennik Urzędowy Kuratorіum okręgu szkolnego Lwowskiego r. 1925. – Lwów, 1925. – S. 312. http://www.softwarelabs.com http://www.softwarelabs.com 836 VII польської гімназії, І. Брика до IX гімназії, Д. Коренця до ІІІ гімназії, І. Крип’якевича до І гімназії, О. Панейка до Тернополя, С. Шаха до Сокаля. До 1929 р. в Академічній гімназії працював єдиним українським істориком М. Кордуба, та коли він перейшов на роботу до Варшавського університету, в гімназії не було вже до 1939 р. жодного україн- ського історика. Таким чином, не залишилося ні одного професора історії, хоч то був один із найважливіших предметів у вихованні молоді. В українських школах та гімназіях викладання історії почали віддавати в руки цілковито лояльних до польської держави вчителів2. Із серпня 1925 р. І. Крип’якевич працює в І польській гімназії ім. Коперника3. Дирек- тор І польської гімназії сумлінно виконував усі накази Кураторії, пильнував учителів і учнів. “Мені було дуже важко зжитися з польською школою, особливо з цією гімназією, де був значний процент синів польської інтелігенції. І до того ще – вести історію в польському державницькому дусі!” – згадував І. Крип’якевич4. Він неодноразово звертався з клопотанням до Міністерства віросповідань і освіти про переведення його до “гімназії з руською мовою викладу”, тобто до Академічної гімназії. Однак, незважа- ючи на численні клопотання та подані схвальні характеристики, І. Крип’якевичу було відмовлено в проханні і переведено в 1927 р. до XII гімназії ім. Щепановського5. У ній, за словами Івана Петровича, панував “польський дух”, і не випадково, адже директором там був великий польський патріот. Характеризуючи педагогічний колектив, І. Крип’яке- вич писав у своїх спогадах: “У учительському зборі були шовіністи-вшехполяки, як катехит Лєман, полоніст Косовський, що поза плечі провокували мене”6. Почалася не- легка праця. Єдиною розрадою була наукова робота над популярними підручниками з історії України. Сумлінно виконуючи розпорядження Міністерства віросповідань і осві- ти щодо державно-патріотичного виховання, гімназія ретельно готувалася до роковин польської державності 11 листопада 1928 р. Учні готували концерт, виступи. У своїх спогадах І. Крип’якевич з гіркотою згадував про ці урочистості, на яких звучали неко- ректні виступи педагогів проти українців як ворогів польської держави. У такому ж дусі був і виступ одного з учнів. І. Крип’якевич не витримав і вийшов із залу. Це мало для нього невтішні наслідки. Директор не дозволив йому приходити до школи. Було розпочато слідство, справа пішла до Варшави7. Особова справа І. Крип’якевича з фонду Львівської шкільної Кураторії містить його пояснювальну записку та протокол, складений окружним інспектором польською мовою (вся документація та й, врешті, викладання на той час велися державною мовою, тобто польською). Ось як пояснив І. Крип’якевич свій вчинок: “Під час урочистостей у зв’язку з 10-річчям незалежності учень виголосив, що українці в 1918 р. в братовбивчий спосіб нападали на поляків. Я був настільки вражений, що вийшов і не повернувся до кінця програми. Довгий час не міг опанувати себе. Я старався ввійти в колектив, нама- гався бути лояльним, виконувати всі розпорядження, вказівки. До польської молоді 2 Ювілейна книга Української Академічної гімназії у Львові. – Філадельфія; Мюнхен, 1978. – С. 227. 3 ЦДІА у Львові. – Ф. 179. – Оп. 7. – Спр. 13263. – Арк. 122. 4 Крип’якевич І. Спогади (Автобіографія) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Львів, 2001. – Вип. 8: Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. – С. 121. 5 ЦДІА у Львові. – Ф. 179. – Оп. 7. – Спр. 13263. – Арк. 145. 6 Крип’якевич І. Спогади (Автобіографія)… – С. 121. 7 Там само. http://www.softwarelabs.com http://www.softwarelabs.com 837 ставився із сердечністю, оскільки розумів, що виховує і вчить їх вчитель не польської національності. Здавалося, що я отримував доброзичливість від колективу, любов молоді. З великою радістю розділяв з паном директором те, що незважаючи на те, що в гімназії викладають різні учителі, в ній панує гармонія. Однак виступ учня на урочистостях, знаючи, що я українець, вжив слів надзвичайно болючих. Удар був настільки несподі- ваним і сильним, що я не міг себе опанувати. Прошу прийняти пояснення до відома”8 . Однак цим не закінчилося. І. Крип’якевича викликав окружний інспектор і в при- сутності директора склав протокол, де було зафіксовано такий допит: “Окружний візитатор: З якої причини Ви покинули залу? Відповідь: Я покинув залу, коли учень у своїй промові виголосив, що українці в 1918 р. в братовбивчий спосіб нападали на поляків. Окружний візитатор: Чи пригадуєте Ви докладно слова учня? Відповідь: Детально не пригадую, але “братовбивча” боляче на мене вплинуло… Я написав пояснення з 14 до 16 години. В мене потемніло в очах, і я пішов. Я не знав, що це розтлумачиться як нетактовність, демонстрація незадоволення, неповага. Через 2 дні я написав колективу, що не мав наміру ображати патріотичних почуттів учнів. Відчуваю, що зробив неправильно, що зіпсував урочистість”9. Незважаючи на письмові пояснення директору та педагогічному колективу, заяви до шкільної Кураторії, І. Крип’якевича було переведено “для добра школи” до гімназії у Вонґровці у Познанському воєводстві10. Це було величезним ударом для І. Крип’яке- вича. Він довгий час не міг отямитись, навіть припинив листування з Києвом, пов’язане з його роботою в Комісії для складання біографічного словника діячів України. Пізніше у листі до М. М. Могилянського від 7 січня 1929 р. І. Крип’якевич повідомить: “Не писав я довго, бо мав неприємності у зв’язку з львівськими листопадовими подіями – коштувало мені це доволі часу й втрати енергії. На жаль, мої особисті відносини скла- даються тепер погано: я є державний учитель, і міністерство освіти перенесло мене із- за “листопадових подій” далеко на захід в Познанщину – се для мене матеріальна і моральна руїна… Роблю різні заходи, щоби якось з цієї халепи позбутися”11. І. Крип’якевичу вдалося не поїхати туди. Щоб виконати формальність, він написав лист, в якому погодився на роботу. Однак пізніше вислав лікарняні довідки про нервові захворювання, і на цій підставі Познанська Кураторія надала йому відпустку12. Завдяки різноманітним заходам та допомозі друзів І. Крип’якевичу вдалося зали- шитися в Галичині, а не їхати до Познанщини. Міністерство віросповідань і освіти у вересні 1929 р. перевело його з Вонґровця до Жовкви. Вчителював він тут п’ять років, до 1934 р.13. Подана нижче пояснювальна записка І. Крип’якевича дирекції польської гімназії важлива не тільки як документ, який допомагає реконструювати біографію вченого. Її значення набагато ширше, бо записка відображає не тільки атмосферу, що склалася в освіті під час польської окупації українських земель, а й непросту долю українських учителів. Неля Клименко (Київ) 8 ЦДІА у Львові. – Ф. 179. – Оп. 7. – Спр. 13263. – Арк.156. 9 Таь само. – Ф. 179. – Оп. 7. – Спр. 13263. – Арк. 157–159. 10 Там само. – Арк. 155. 11 Інститут рукопису НБУВ. – Ф. X. – Од. зб. 5338. – Арк. 1. 12 ЦДІА у Львові. – Ф. 179. – Оп. 7. – Спр. 13263. – Арк. 177. 13 Там само. – Арк. 186. http://www.softwarelabs.com http://www.softwarelabs.com 838 ДОДАТОК Do Świetnej Dyrekcji Państw. Gimnazjum XII we Lwowie W odpowiedzi na pismo Dyrekcji z dnia 10 XI 1928 r. l. 2056 proszę przyjąć następujące oświadczenie: W dniu 10 listopada byłem obecnym na uroczystym poranku szkolnym, urządzonym przez młodzież gimnazjum XII dla uczczenia 10-lecia niepodleg łości Państwa Polskigo, – wysłuchałem przemówienia p. Prof. Kossowskiego, deklamacji „Hasło” i muzycznych produkcji uczniów. Następnie zaczął przemawiać jeden ze starszych uczniów i użył w przemówieniu słów, że Ukraińcy w 1918 r. w bratobójczy sposób napadli na Polaków. Byłem tak dotknięty temi słowami, że pod pierwszem wrażeniem wstałem z miejsca, opuściłem salę i wyszedłem z budynku szkolnego. Na dalsze punkty programu nie powróciłem, bo czułem się tak wstrząśnięty nerwowo, że nie mogłem zupełnie się opanować. W gimnazjum XII od chwili objęcia posady przed rokiem starałem się dostroić się do Grona, do którego wszedłem jako człowiek obcy, – starałem się z jak największą lojalnością wypełniać wrzystkie rozporządzenia i wskazówki Władzy przełożonej, – do młodzieży polskiej odnosiłem się z serdecznością ażeby nie dać jej odczuć, że uczy ją i wychowuje nauczyciel nie-polskiej narodowości. Zdawało mi się, że pozyskałem i miłość młodzieży i życzliwość grona, a z wielką radością usłyszałem z ust Pana Dyrektora (przy sposobności obchodu Jego Imienin), że chociaż w gronie są profesorowie różnych narodowości i wyznań, to mimo to w gimnazjum naszem panuje zupe łna harmonia. Taką atmosferę odczuwałem w szkole. Wystąpienie więc ucznia, który prawdopodobnie wiedział o tem, że jestem Ukraińcem, na poranku uroczystym mimo to użył słów tak bardzo bolesnych dla mnie, – wystąpienie to było dla mnie udarem tak niespodziewanym i silnym, że wyszedłem z sali. Proszę o przyjęcie mego oświadczenia do łaskawej wiadomości. Lwów 10 listopada 1928 r. Dr Jan Krypiakiewicz Prof. Gimn. XII ЦДІА у Львові. – Ф. 179. – Оп. 7. – Спр. 13263. – Арк. 156. СИГНАЛЬНИЙ ПРИМІРНИК “ПОВЕСТИ ОБ УКРАИНСКОМ НАРОДЕ” КУЛІША У науковій бібліотеці Інституту російської літератури (Пушкінський дім) Російської академії наук зберігається сигнальний примірник Кулішевої “Повести об украинском народе”, поданий до Петербурзького цензурного комітету для отримання дозволу на випуск книжки у світ (шифр: 1936и/622). Згідно з усталеною процедурою, перед тим, як випустити з друкарні вже готову книжку, слід було подати примірник до цензурного комі- тету, щоб цензор міг зіставити книжку з текстом, який дозволив. Відтак, якщо роз- біжностей не було виявлено, цензор мав видати квиток, на підставі якого весь наклад книжки з друкарні надходив у розпорядження видавця. Квиток також засвідчував, що цензурний комітет отримав “узаконенное число экземпляров” книжки. Власне, примірник “Повести об украинском народе” з бібліотеки ІРЛІ (ПД) і містить саме такий квиток (скріплений печаткою Петербурзького цензурного комітету з титульною сто- рінкою книжки) з дозволом на випуск цього видання у світ. Квиток (за № 1066) із штам- пованим текстом, куди від руки вписано назви книжки й друкарні – Імператорської Академії наук (видання появилося саме у ній), було видано 11 липня 1846 р. http://www.softwarelabs.com http://www.softwarelabs.com