Праведник народів світу
Gespeichert in:
Datum: | 1996 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут математики НАН України
1996
|
Schriftenreihe: | Український математичний журнал |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/155511 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Праведник народів світу / С.І. Зуховицький // Український математичний журнал. — 1996. — Т. 48, № 11. — С. 1446–1447. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-155511 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1555112019-06-17T01:29:33Z Праведник народів світу Зуховицький, С.І. Хроніка 1996 Article Праведник народів світу / С.І. Зуховицький // Український математичний журнал. — 1996. — Т. 48, № 11. — С. 1446–1447. — укр. 1027-3190 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/155511 uk Український математичний журнал Інститут математики НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Хроніка Хроніка |
spellingShingle |
Хроніка Хроніка Зуховицький, С.І. Праведник народів світу Український математичний журнал |
format |
Article |
author |
Зуховицький, С.І. |
author_facet |
Зуховицький, С.І. |
author_sort |
Зуховицький, С.І. |
title |
Праведник народів світу |
title_short |
Праведник народів світу |
title_full |
Праведник народів світу |
title_fullStr |
Праведник народів світу |
title_full_unstemmed |
Праведник народів світу |
title_sort |
праведник народів світу |
publisher |
Інститут математики НАН України |
publishDate |
1996 |
topic_facet |
Хроніка |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/155511 |
citation_txt |
Праведник народів світу / С.І. Зуховицький // Український математичний журнал. — 1996. — Т. 48, № 11. — С. 1446–1447. — укр. |
series |
Український математичний журнал |
work_keys_str_mv |
AT zuhovicʹkijsí pravedniknarodívsvítu |
first_indexed |
2025-07-14T07:44:08Z |
last_indexed |
2025-07-14T07:44:08Z |
_version_ |
1837607471532736512 |
fulltext |
ПРАВЕДНИК НАРОДІВ СВІТУ
Для кожного, хто попросить,
ми підтверджуємо, що професор Юрій Соколов та його дружина Марія з Києва
: (Україна) визнані у 1984 р. праведниками народів світу за їхню допомогу панові
Семену Зуховицькому. За свідченнями, що знаходяться у нас, подружжя Соко-
лових надало притулок у своєму домі в Києві С. Зуховицькому, котрий періо-
дично рятувався різними способами, а з жовтня 1941 р. до листопада 1943 р. пе-
ребував під їхнім захистом у м. Києві.
Відділ пам'яті загиблих мучеників і героїв,
Єрусалим, 07.02.93
От як згадує про де професор С L Зуховицький у своєму листі до подружжя
Горбачуків:
„Дорогі друзі! На Ваше прохання поділитися своїми спогадами про Юрія
Дмитровича Соколова я роблю де з великим хвилюванням.
Хоча й минуло вже півстоліття його благородному й надзвичайно небезпеч-
ному подвигові мого порятунку від неминучої загибелі, ще й досі лишається за-
гадкою, звідки ця Людина і його тендітна супутниця життя черпали таку силу
духу, сміливість, що межувала з відчаєм приречених, щоб поставити на карту
свої життя, причому не на одну єдину мить, а впродовж двох дуже довгих років,
коли кожного дня чекаєш настання ночі, а кожної ночі — початку дня.
Війна застала мене в Києві, де я працював на трьох роботах: завідувачем ка-
федри математики Технологічного інституту легкої промисловості, старшим
науковим співробітником Інституту математики АН УРСР та доцентом Київсь-
кого університету. Ці посади давали право на звільнення від військової служби.
Але я добровільно пішов на фронт від Інституту математики разом з Й. Б, По-
гребиським та Б. І. Коренблюмом. Нас взяли, бо ми добре володіли німецькою
мовою, і відпровадили на Південно-західиий фронт. Неподалік від Тернополя
ми опинились у ворожому оточенні, з якого я не міг вибратись, попав у полон і
був заточений в Дарницький табір для військовополонених. Після подій в Баби-
ному яру цей табір було переведено до Києва. Мені пощастило втекти звідти.
Переодягнений в селянина, я пішов спочатку на Куренівку до свого старого
друга. Той дозволив мені переночувати, але на світанку дав трохи сухарів і пля-
шечку морфію, навчивши, як користуватися ним у випадку, якщо я вирішу за-
подіяти собі смерть. І я пішов. Пішов на вулицю Рейтерську, де у спільній ква-
ртирі з дочкою академіка Д. О. Граве Оленою Дмитрівною Калустян мешкали
Соколови. Я прийшов на смерканні. Мене впустили, дали помитись, нагодува-
ли і залишили у себе. Юрій Дмитрович погодився на запрошення Міської упра-
ви очолити те, що лишилось від Астрономічної обсерваторії, і влаштував мене
туди спочатку двірником, а потім сторожем. Після війни він часто зображав в
гумористичній формі, як „Семен Іванович" (тобто я) наймався на службу двір-
ником, говорив українською, удаючи з себе напівграмотного робітника.
З перших днів війни Ю. Д. був переконаний в поразці нацистів. А після Ста-
лінграда він навіть за брехливою німецькою інформацією майже точно вима-
льовував лінію фронту. По звільненні Києва мої друзі відрекомендували мене
деяким генералам хімічної служби 5-ої Армії. їм я повідав свою історію, і вони
дозволили мені продовжити військову службу. Але вже повернулись Універси-
тет і Академія. І оскільки не було кому викладати, я вирішив більше не
гратись з долею.
Слід назвати ще декількох осіб, котрі взяли участь в цій жахливій сутичці з
гестапо. Це перш за все мого друга і колегу по роботі Михайла Тарасовича
Глушка (викладача фізики), зав. лабораторією фізики Володимира Нікандрови-
© С.І . ЗУХОВИЦЬКИЙ л 996
1446 ISSN 0041-6053. Укр. мат. жури., 1996, т. 48, № И
ПРАВЕДНИК НАРОДІВ СВІТУ 1447
ча Добровольського, не кажучи вже про сім'ю Калустянів (сусідів Ю. Д. Соко-
лова). Всі ці благородні люди не могли миритися з жорстоким вироком долі
щодо мене й пішли на страшенний ризик, який був не тільки небезпечним, але й.
здавався безнадійним. Ось деякі подробиці тодішнього нашого життя.
Епізод перший. Бувший сторож обсерваторії настрочив Юрієві Дмитровичу
донос, в якому вважав мене прихованим євреєм. Довідавшись, що син цього сто-
рожа перебуває в лавах Червоної Армії, Ю. Д. Соколов .зібрав всіх співробіт-
ників і зачитав їм цей донос. Присоромленому сторожеві та й іншим вже
ніколи на спадало на думку чіпати „типового слов'янина Семена Івановича". -
Епізод другий. І я, і Ю. Д. хвилювались за Марію Олександрівну. Що буде,
якщо раптом нагряне гестапо, чи витримають її нерви? І ось цей момент настав.
Гестапо з'явилось за доносом, що Соколови переховують євреїв. А в мене було
цуценя, таке ж бездомне, як і я. Воно дуже прив'язалось до мене. Ненавидячи
людей в німецькій формі, воно з диким гавканням кинулося на німців. Марія
Олександрівна без істерії й переляку підбігла до собаки й відкинула його но-
гою, кричачи „Заберіть його!". Це був сигнал для мене, щоб я моментально за-
брався в одне Із своїх сховищ, що й було зроблено. На моє щастя в цей час з
полону повернувся двірник обсерваторії Гнат Самійлович Полончук, страшенно
схожий на єврея. Він був схоплений, але оскільки документи Г. С. були в пов-
ному порядку, німці відпустили його, залишившись при думці, що саме цей сто-
рож є причиною доносу. Після цього Ю. Д. підніс мене до рангу „нічного сто-
рожа", щоб я якнайменше попадався на очі серед білого дня.
Я думаю, що про Ю. Д. Соколова як про видатного вченого і блискучого
педагога напишуть інші. Моя ж задача — розповісти про героїчний подвиг
Соколових. Нехай священною буде пам'ять про них!
С. І. Зуховицький, -
Єрусалим, 3 січня 1994 р"
ISSN 0041-6053. Укр. мат. жури., 1996, т. 48, № И
|