Конструювання і дослідження модельної ДНК-вакцини

Розробка ДНК-вакцин є одним з найперспективніишх напрямків у сучасній вакцинології. Проте, незважаючи на швидкі темпи розвитку цього напрямку в прикладному аспекті, недостатньо вивченим залишається широке коло питань щодо базових механізмів індукції імунної відповіді при застосуванні зазначеного мет...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2005
Автори:	Похоленко, Я.О., Титок, Т.Г., Сухорада, О.М., Рубан, Т.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2005
Назва видання:	Біополімери і клітина
Теми:	Молекулярна та клітинна біотехнології
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/155604
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Конструювання і дослідження модельної ДНК-вакцини / Я.О. Похоленко, Т.Г. Титок, О.М. Сухорада, Т.А. Рубан // Біополімери і клітина. — 2005. — Т. 21, № 3. — С. 270-274. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-155604
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1556042019-06-18T01:27:05Z Конструювання і дослідження модельної ДНК-вакцини Похоленко, Я.О. Титок, Т.Г. Сухорада, О.М. Рубан, Т.А. Молекулярна та клітинна біотехнології Розробка ДНК-вакцин є одним з найперспективніишх напрямків у сучасній вакцинології. Проте, незважаючи на швидкі темпи розвитку цього напрямку в прикладному аспекті, недостатньо вивченим залишається широке коло питань щодо базових механізмів індукції імунної відповіді при застосуванні зазначеного методу імунізації. З огляду на це створено модельну ДНК-вакцину, де як ген модельного антигену використано ген β-галактозидази Е. coli. У результаті експериментів показано, що створена модельна рекомбінантна плазміда pBG-TR/02 здатна індукувати про дукцію специфічних до β-галактозидази Е. coli антитіл у мишей залежно від місця її введення, тобто може бути використана як модельна ДНК-вакцина у подальших дослідженнях. Разработка ДНК-вакцин представляет собой одно из наиболее перспективных направлений в современной вакцинологии. Однако, несмотря на быстрые темпы развития этого направления в прикладном аспекте, остается недостаточно изученным широкий круг вопросов, касающихся базовых механизмов индукции иммунного ответа при использовании упомянутого метода иммунизации. В представленной работе создана модельная ДНК-вакцина, где в качестве гена модельного антигена использован ген β-галактозидазы Escherichia coli. В результате экспериментов показано, что сконструированная модельная рекомбинантная плазмида pBG-TR/02 способна индуцировать продукцию специфичных к β-галактозидазе Е. coli антител у мышей в зависимости от места ее введения и может быть использована как модельная ДНК-вакцина в дальнейших исследованиях. The development of DNA-vaccines is one of the most perspective directions in modern vaccionology. However, despite rapid progress in their application, a broad range of questions concerning the basic mechanisms of induction of immune response to DNA-vaccination remains unanswered. A model DNA-vaccine, containing the gene of Escherichia coli β-galactosidase as the gene of model antigen, has been developed. The data obtained suggest that the created recombinant plasmid pBG-TR/02 is able to induce the humoral immune response to E. coli β-galactosidase in mice depending on the place of administration and, therefore, it can be used as the model DNA-vaccine for future research. 2005 Article Конструювання і дослідження модельної ДНК-вакцини / Я.О. Похоленко, Т.Г. Титок, О.М. Сухорада, Т.А. Рубан // Біополімери і клітина. — 2005. — Т. 21, № 3. — С. 270-274. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0233-7657 DOI: http://dx.doi.org/10.7124/bc.0006F1 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/155604 577.21 uk Біополімери і клітина Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Молекулярна та клітинна біотехнології Молекулярна та клітинна біотехнології
spellingShingle	Молекулярна та клітинна біотехнології Молекулярна та клітинна біотехнології Похоленко, Я.О. Титок, Т.Г. Сухорада, О.М. Рубан, Т.А. Конструювання і дослідження модельної ДНК-вакцини Біополімери і клітина
description	Розробка ДНК-вакцин є одним з найперспективніишх напрямків у сучасній вакцинології. Проте, незважаючи на швидкі темпи розвитку цього напрямку в прикладному аспекті, недостатньо вивченим залишається широке коло питань щодо базових механізмів індукції імунної відповіді при застосуванні зазначеного методу імунізації. З огляду на це створено модельну ДНК-вакцину, де як ген модельного антигену використано ген β-галактозидази Е. coli. У результаті експериментів показано, що створена модельна рекомбінантна плазміда pBG-TR/02 здатна індукувати про дукцію специфічних до β-галактозидази Е. coli антитіл у мишей залежно від місця її введення, тобто може бути використана як модельна ДНК-вакцина у подальших дослідженнях.
format	Article
author	Похоленко, Я.О. Титок, Т.Г. Сухорада, О.М. Рубан, Т.А.
author_facet	Похоленко, Я.О. Титок, Т.Г. Сухорада, О.М. Рубан, Т.А.
author_sort	Похоленко, Я.О.
title	Конструювання і дослідження модельної ДНК-вакцини
title_short	Конструювання і дослідження модельної ДНК-вакцини
title_full	Конструювання і дослідження модельної ДНК-вакцини
title_fullStr	Конструювання і дослідження модельної ДНК-вакцини
title_full_unstemmed	Конструювання і дослідження модельної ДНК-вакцини
title_sort	конструювання і дослідження модельної днк-вакцини
publisher	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
publishDate	2005
topic_facet	Молекулярна та клітинна біотехнології
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/155604
citation_txt	Конструювання і дослідження модельної ДНК-вакцини / Я.О. Похоленко, Т.Г. Титок, О.М. Сухорада, Т.А. Рубан // Біополімери і клітина. — 2005. — Т. 21, № 3. — С. 270-274. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Біополімери і клітина
work_keys_str_mv	AT poholenkoâo konstruûvannâídoslídžennâmodelʹnoídnkvakcini AT titoktg konstruûvannâídoslídžennâmodelʹnoídnkvakcini AT suhoradaom konstruûvannâídoslídžennâmodelʹnoídnkvakcini AT rubanta konstruûvannâídoslídžennâmodelʹnoídnkvakcini
first_indexed	2025-07-14T07:48:35Z
last_indexed	2025-07-14T07:48:35Z
_version_	1837607751194247168
fulltext	ISSN 0233-7657. Біополімери і клітина. 2005. Т. 21. № 1 Конструювання і дослідження модельної ДНК-вакцини Я. О. Похоленко, Т. Г. Титок, О. М. Сухорада, Т. А. Рубан Інститут молекулярної біології і генетики HAH України Вул. Академіка Заболотного, 150, Київ, 03143, Україна Розробка ДНК-вакцин є одним з найперспективніишх напрямків у сучасній вакцинології. Проте, незважаючи на швидкі темпи розвитку цього напрямку в прикладному аспекті, недостатньо вивченим залишається широке коло питань щодо базових механізмів індукції імунної відповіді при застосуванні зазначеного методу імунізації. З огляду на це створено модельну ДНК-вакцину, де як ген модельного антигену використано ген ß-галактозидази Е. coli. У результаті експериментів показано, що створена модельна рекомбінантна плазміда pBG-TR/02 здатна індукувати про дукцію специфічних до ß-галактозидази Е. coli антитіл у мишей залежно від місця її введення, тобто може бути використана як модельна ДИК-вакцина у подальших дослідженнях. Ключові слова- ДНК-вакцина, модельний антиген, імунізація, гуморальна імунна відповідь. Вступ. Вакцинація є одним з найдієвіших засобів профілактики інфекційних захворювань. її ефек тивність підтверджено багаторічним світовим до свідом. Безперечним успіхом цього напряму про філактичної медицини є викорінення віспи до 1980 року шляхом проведення масових імунізацій. Про те загрозливе поширення таких небезпечних ін фекцій, як сухоти, дифтерія та ін., а також вияв лення упродовж останніх десятиріч СНІДу та дея ких нових інфекційних захворювань поставили пе ред сучасною медициною нагальну проблему ство рення нових безпечних та ефективних вакцинних препаратів. На сьогодні у вакцинології розробляється пер спективний напрямок — створення ДНК-вакцин, що базується на принципово новому підході — в організм безпосередньо вводиться не антиген, а плазмідна ДНК, яка його кодує. ДНК-вакцини можуть стати ефективною, безпечною та відносно дешевою альтернативою традиційним вакцинам. З моменту опублікування роботи [1], у якій було продемонстровано, що ін'єкція плазмідної © Я. О. ПОХОЛЕНКО, т. г. т и т о к , о . М. СУХОРАДА. Т. А. РУБАН, 2005 ДНК у фізіологічному розчині в квадрицепс миші призводить до поглинання її клітинами та експресії в них репортерного гена, кодованого плазмідою, а також роботи [2], де показано, що ДНК-вакци- нація спричиняє генерацію повноцінної імунної відповіді та зумовлює високий рівень захисту ми шей від прямого зараження грипом, кількість до сліджень у цій галузі лавиноподібно зростає. Су часна тематична література містить доволі робіт, які підтверджують можливість ефективного засто сування ДНК-вакцин для профілактики різнома нітних інфекційних захворювань людини і тварин [З, 4 ]. Проте найціннішою перевагою ДНК-вакцин перед традиційними є можливість їхнього застосо вування не лише для профілактики, а й для ліку вання таких захворювань, як хронічний гепатит В [5], СНІД [6], сухоти [7], ревматоїдний артрит [8] і навіть онкологічні захворювання [9, 10]. У вищезазначених дослідженнях в умовах експери менту показано високу протективну або лікувальну ефективність та відсутність побічних ефектів при застосуванні ДНК-вакцин. Однак, незважаючи на швидкі темпи розвитку даного напрямку в прикладному аспекті, недостат ньо вивченим залишається широке коло питань 270 КОНСТРУЮВАННЯ І ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛЬНОЇ ДНК-ВАКЦИНИ щодо базових механізмів індукції імунної відповіді при застосуванні згаданого методу імунізації. Саме для їхнього вирішення необхідно створити модель, у якій функції антигену буде виконувати білок з добре вивченими імуногенними властивостями. Цим вимогам цілковито відповідає /3-галактозидаза Е. coli, ген якої і використано в даній роботі. Отже, метою цієї роботи було створення мо дельної ДНК-вакцини з геном, що кодує модель ний антиген — /3-галактозидазу Е. coli, та прове дення дослідження можливості індукції гумораль ної імунної відповіді у мишей при імунізації створеною рекомбінантною конструкцією. Матеріали і методи. У дослідах використано: штам Е. coli DH10B (F'mcrA A(mrr-hsdRMS- шсгВС) p80dlacZAM15 Д1асХ74 deoR recAl endAl araD139 A(ara, leu)7697 galK y' rpsL nupG) («Life Technologies», США), плазміди pTR-UF (С. Золо- тухін, U. F. Gene Therapy Center Vector Core Lab., США), pMA766, pPolylynk-Kozak, ендонуклеази ре стрикції, Т4-ДНК-лігаза фірми «MBI Fermentas» (Литва). ДНК гідролізували згідно з рекоменда ціями фірми-виробника. Переклонування фрагмен ти! ДНК здійснювали відповідно до методик, опи саних в [11]. Клітини Е. coli трансформували плазмідною ДНК з використанням СаС12 [11]. У процесі роботи плазмідну ДНК та її рестрикти розділяли гель-електрофорезом в 0,8—1 %-му ага- розному гелі. З агарозного гелю ДНК виділяли за стандартною методикою [11 ]. Плазмідну ДНК для імунізацій отримували з клітин Е. coli (штам DH10B) методом лужного лізису з подальшою де- протеїнізацією фенолом і хлороформом, як в опи сано [11 ]. Трансфекція клітин лінії НЕр-2 (епідермоїдна карцинома гортані людини). Культуру НЕр-2 от римано з Російської колекції клітинних культур (Санкт-Петербург). Клітини цієї лінії є епітеліо- подібними за морфологією. Каріотип її — 2п = 46 з можливими варіаціями в межах 68—77 хромосом [12]. Клітини лінії НЕр-2 вирощували на поживно му середовищі такого складу: 90 % середовища DMEM («Sigma», США), 10 % ембріональної теля чої сироватки («Геном», Україна), 100 од/мл пені циліну та 100 мг/мл стрептоміцину («Київмед- препарат», Україна). Для пересіву клітини знімали з поверхні скла чи пластику 0,25 %-м розчином трипсину і 0,02 %-м розчином версену (Інститут поліомієліту і вірусних енцефалітів РАН) у спів відношенні 1:1 та розсівали у співвідношенні 1:3— 1:10. Клітини культивували при температурі 37 °С в атмосфері, яка містила 5 % С 0 2 . Трансфекцію здійснювали кальцій-фосфатним методом за [11]. Концентрація трансформуючої ДНК становила 10 мкг/мл на 106 клітин. Клітини фіксували 30 %-м розчином ацетону на третю добу після трансфекції. Наявність рекомбінантної ß-ra- лактозидази Е. coli в клітинах визначали за допо могою імунопероксидазного тесту в культурі клітин. Імуноцитохімічне визначення ß-галактозида- зи Е. coli. Експрессію рекомбіїіантної /8-галактози- дази Е. coli в культурі клітин, трансфікованих плазмідними конструкціями, визначали на третю добу після трансфекції за методикою, описаною в [13], з використанням поліклональної антисиро- ватки, одержаної гіперімунізацією мишей лінії BALB/c ß-галактозидазою Е. coli. Імунізація. Для імунізації використовували са миць мишей лінії BALB/c (розведення ІМБіГ HAH України) у віці 2—2,5 місяця. Тварин утримували на стандартному раціоні. Різним групам тварин тричі вводили внут- рішньом'язово в квадрицепс чи біцепс з інтервалом у два тижні різні дози плазмідної ДНК, розчиненої в 150 мкл фізіологічного розчину. Через 10 діб після останньої імунізації у тварин брали кров для одержання сироватки ретроорбітальною пункцією. До кожної групи входило по сім тварин, дослід повторювали двічі. ELISA. Титр IgG у досліджуваних сироватках оцінювали за допомогою методу ELISA. Антиген у кінцевій концентрації 6 мкг/мл в об'ємі 100 мкл сорбували на полістиролових планшетах («Titer- tek», Велика Британія) протягом 18 год. Після цього надлишок антигену відмивали буфером PBS, pH 7,4, що містить 0,05 % твін-20. Сироватки та антимишачий кон'югат з пероксидазою хрону («Si- gma») додавали у PBS, pH 7,4, який містив 0,05 % твіну-20 та 0,5 % желатини. Інкубували сироватки з антигеном протягом 60 хв при температурі 37 °С. Тричі відмивали та вносили антимишачий кон'ю гат з пероксидазою хрону («Sigma») у розведенні 1:4000. Інкубацію здійснювали протягом 90 хв при 37 °С, після чого відмивали ще п'ять разів і додавали розчин ТМВ («Sigma») з перекисом водню та інкубували упродовж 20 хв при 37 °С. Реакцію зупиняли додаванням 1N розчину сірчаної кислоти та вимірювали OD 4 9 2 . Результати оцінювали з ви користанням критерію Ст'юдента [14]. 271 ПОХОЛЕНКО Я. О. ТА IH. Результати і обговорення. Плазм іду pBG- TR/02 конструювали за наступною схемою. Спо чатку одержували проміжну конструкцію pBG + Kozak (рис. 1) за рахунок переклонування Nhel- Xhol фрагмента рМА766, який містить повнороз- мірний ген /?-галактозидази Е. coli, у вектор рРо- lyLynk-Kozak за його унікальним сайтом EcoRV. Таким чином створено проміжну конструкцію pBG- Kozak. Для отримання pBG-TR/02 вектор pTR-UF гідролізували рестриктазами ХЬаІ та Sali. Пара лельно проміжну конструкцію pBG + Kozak гід ролізували рестриктазами Nhel і ХпоІ та фрагмент, що містить ген /3-галактозидази Е. coli з послі довністю Kozak, використовували для лігування з і ре - pBG- отриманим фрагментом вектора pTR-UF. Таким способом створено конструкцію pBG-TR/02 (рис. 1). Вона містить ген /ї-галактозидази Е. coli, що регулюється сильним тканинонеспецифічним про- мотором/ехансером цитомегаловірусу людини [15, 16], і розташований між інвертованими термі нальними повторами аденоасоційованого вірусу людини, за наявності яких у ДНК-вакцині , згідно з літературними даними [17, 18] , спостерігається значне посилення гуморальної і клітинної імунної відповіді на ДНК-вакцинацію. pBG-TR/02 буде використано як модельну ДНК-вакцину у подаль шій роботі. Проте перед імунізацією тварин нам здалося доцільним перевірити наявність експресії 272 К О Н С Т Р У Ю В А Н Н Я І Д О С Л І Д Ж Е Н Н Я М О Д Е Л Ь Н О Ї Д Н К - В А К Ц И Н И Рис. 2 Транзиторна експресія плазміди pBG-TR/02 у клітинах лінії НЕр-2 (імуноцитохімічне визначення /?-галактозидази Е. coli в культурі клітин епідермоїдної карциноми гортані людини) (х 280) 1 2 З Рис. 3. Результати імуноферментного аналізу сироваток крові мишей після третьої імунізації: / — контрольні тварини, яким вводили рТЯ-ІІЕпео'; 2, 3 — тварини, імунізовані плазмідою рВС-ТЯ/02, яку вводили в біцепс і квадрицепс відповідно. Дані наведені при робочому розведенні сироваток 1:800 цільового антигену в культурі еукаріотних клітин, щоб оцінити функціональність створеної конст рукції. Для цього ми використали імуноцитохіміч- ний аналіз як один з найточніших і найчутливіших методів. Щоб запобігти отриманню псевдопозитив- ного результату внаслідок неспецифічного зв'язу вання імуноглобулінів нормальної мишачої сиро ватки, спочатку виконали окремий дослід, у якому на клітинах лінії НЕр-2, трансфікованих плаз- мідною конструкцією р5С-ГЛ/02 і рТЯ-І/Р, а та кож на інтактних клітинах цієї ж лінії застосовано дану методику з використанням нормальної миша чої сироватки, отриманої від неімунізованих мишей лінії ВАЬВ/с у робочому розведенні 1:100, як перших антитіл. У жодному з варіантів не помічено специфічного забарвлення. На базі цих спостере жень зроблено висновок про те, що нормальна сироватка мишей даного стоку не дає псевдопози- тивних результатів через неспецифічне зв'язуван ня. Після одержання цих результатів виконали ще один дослід. Отримані дані (рис. 2) свідчать про те, що з введеної у клітини плазмідної конструкції рВС-ТЯ/02 експресується /з-галактозидаза Е. соїі. Для перевірки можливості індукції гуморальної імунної відповіді при вакцинації створеною модель ною ДНК-вакциною тварин імунізували за схемою, описаною в розділі «Матеріали і методи». Мишам контрольної групи вводили вихідний вектор рТЯ- ІІРпео, а дослідним тваринам — створену реком- бінантну конструкцію рВС-ТЯ/02. Оскільки в літе ратурі існують повідомлення стосовно того, що ступінь індукції імунної відповіді при імунізації ДНК-вакцинами залежить не лише від способу, а й від місця введення [19], ми обрали для ін'єкцій квадрицепс і біцепс. Наявність антитіл, специ фічних до /?-галактозидази Е. соїі, визначали за допомогою твердофазного імуноферментного ана лізу через 10 діб після останньої імунізації. Резуль тати проведеного аналізу наведено на рис. 3. Як наглядно продемонстровано на цьому ри сунку, антитіла, специфічні до /3-галактозидази Е. соїі, присутні лише у варіанті з введенням модель ної ДНК-вакцини в біцепс. В усіх інших випадках індукції гуморальної імунної відповіді не відбу валося. На сьогоднішній день ми не маємо досить даних, щоб пояснити механізм цього феномену. Проте в такому разі правомірно зробити деякі припущення. По-перше, це можна пояснити як низьким відсотком трансфікованих клітин, так і наявністю меншої кількості дренувальних лімфо вузлів у зоні квадрицепса. По-друге, необхідно взяти до уваги різницю у розмірах м'язів, у які вводили плазмідну ДНК. Можливо, що підвищення гідростатичного тиску, яке спричиняється введен ням вищезгаданого об'єму, також відіграє певну роль в ефективнішій трансфекції міоцитів. Таким чином, проведені нами дослідження по- 273 ПОХОЛЕНКО Я. О. ТА ш. казали, що створена модельна рекомбінантна плаз- міда pBG-TR/02 здатна індукувати продукцію спе цифічних до /3-галактозидази Е. coli антитіл у мишей залежно від місця введення і, отже, може бути використана як модельна ДНК-вакцина у подальших дослідженнях. /. О. Pokholenko, Т. G. Titok, О. M. Sukhorada, Т. A. Ruban Development of model DNA-vaccine Summary The development of DNA-vacctnes is one of the most perspective directions in modern vaccionology. However, despite rapid progress in their application, a broad range of questions concerning the basic mechanisms of induction of immune response to DNA-vaccination remains unanswered. A model DNA-vaccine, containing the gene of Eschericha coli fl-galactosidase as the gene of model antigen, has been developed. The data obtained suggest that the created recom binant plasmid pBG-TR/02 is able to induce the humoral immune response to E. coli fi-galactosidase in mice depending on the place of administration and, therefore, it can be used as the model DNA-vaccine for future research. Key words: DNA-vaccine, model antigen, immunization, humoral immune response. Я. А. Похоленко, Т. Г. Титок, Е. М. Сухорада, Т. А. Рубан Конструирование и исследование модельной ДНК-вакцины Резюме Разработка ДНК-вакцин представляет собой одно из наиболее перспективных направлений в современной вакцинологии. Од нако, несмотря на быстрые темпы развития этого направле ния в прикладном аспекте, остается недостаточно изучен ным широкий круг вопросов, касающихся базовых механизмов индукции иммунного ответа при использовании упомянутого метода иммунизации. В представленной работе создана мо дельная ДНК-вакцина, где в качестве гена модельного антиге на использован ген fl-галактозидазы Escherichia coli. В резуль тате экспериментов показано, что сконструированная мо дельная рекомбинантная плазмида pBG-TR/02 способна инду цировать продукцию специфичных к ft-галактозидазе Е. coli антител у мышей в зависимости от места ее введения и может быть использована как модельная ДНК-вакцина в дальнейших исследованиях. Ключевые слова: ДНК-вакцина, модельный антиген, имму низация, гуморальный иммунный ответ ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ 1. Wolff J. A., Malone R. W., Williams P., С hong W., Acsadi G., Jani A., Feigner P. L Direct gene transfer into mouse muscle in vivo II Science.—1990.—274, N 4949.—P. 1465— 1468. 2. Vlmer J. В., Donnelly J. J., Parker S. E., Rhodes G. H., Feigner P. L, Dwarki V. J., Gromkowski S. H., Deck R. R., DeWitt С. M., Friedman A. Heterologous protection against influenza by injection of DNA encoding a viral protein / / Science.—1993.—259, N 5102.—P. 1745—1749. 3. Huygen К Minireview: On the use of DNA vaccines for the prophylaxis of mycobacterial diseases / / Infection and Im munity.— 2003.—71, N 4.—P. 1613—1621. 4. Кордюм В. А., Похоленко Я. О. ДНК-вакцины — расши рение возможностей / / Вісн. фармакології та фармації.— 2004.—№ 10.—С. 2—9. 5. Mancini М., Hadchouel М., Davis Н. L., Whalen R. G., Tiollais P., Michel M. L. DNA-mediated immunization in a transgenic mouse model of the hepatitis В surface antigen chronic carrier state / / Proc. Nat. Acad. Sci. USA.—1996.— 93, N 22.—P. 12496—12501. 6. Calarota S. A., Leandersson A. C., Bratt G., Hinkula J., Klinman D. M., Weinhold К J., Sandstrom E., Wahren B. Immune responses in asymptomatic HIV-1-infected patients after HIV-DNA immunization followed by highly active an- tiretroviral treatment / / J. Immunol.—1999.—163, N 4.— P. 2330—2338. 7. Lowrie D. В., Tascon R. E., Bonato V. L, Lima V. M., Faccioli L H., Stavropoulos E., Colston M. J., Hewinson R. G, Moelling К Therapy of tuberculosis in mice by DNA vaccination / / Nature.—1999.—400, N 6741.—P. 269—271. 8. Wildbaum G., Youssef S., Karin N. A targeted DNA vaccine augments the natural immune response to self TNF-a and suppresses ongoing adjuvant arthritis / / J. Immunol.—2000.— 165, N 10.—P. 5860—5866. 9. Quaglino E., Rolla S., Iezzi M., Spadaro M., Musiani P., De Giovanni C, Lotlini P. L, Lanzardo S., Forni G, Sanges R., Crispi S., De Luca P., Calogero R., Cavallo F. Concordant morphologic and gene expression data show that a vaccine halts HER-2/neu preneopastic lesions / / J. Clin. Invest.— 2004.—113, N 5.—P. 709—717. 10. Weber L W., Bowne W. В., Wolchok J. D., Srinivasan R., Qin J., Moroi Y., Clynes R., Song P., Lewis J. J., Houghton A. N. Tumor immunity and autoimmunity induced by immunization with homologous DNA / / J. Clin. Invest.—1998.—102, N 6.— P. 1258—1264. 11. Sambrook J., Fritsch E. E., Maniatis T. Molecular cloning.— New York: Cold Spring Harbor Lab. press, 1989.—625 p. 12. Catalogue Russian cell culture collection (RCCC).—St. Peters burg; Omsk, 1999.—204 p. 13. Молекулярная клиническая диагностика. Методы / Под ред. С. Херринггона, Дж. МакГи.—М.: Мир, 1999.—558 с. 14. Фишер Р. А. Статистические методы для исследовате лей.—М.: Госстатиздат, 1958.—268 с. 15. Boshart М., Weber F., John G., Dorsch-Hasler К, Flecken- stein В., Schaffner W. A very strong enhancer is located upstream of an immediate early gene of human cytomegalovirus / / C e l l . - 1 9 8 5 . - 41 , N 2.—P. 521—530. 16. Foecking M. K, Hofstetter H. Powerful and versatile enhan cer-promoter unit for mammalian expression vectors / / Ge ne.—1986.—45, N 1.—P. 101—105. 17. Xin K. Q., Ooki Т., Jounai N.. Mizukami H, Hamajima K, Kojitna Y., Ohba K, Toda Y., Hirai S., Klinman D.M., Ozawa K, Okuda К A DNA vaccine containing inverted terminal repeats from adeno-associated virus increases immunity to HIV / / J. Genet. Med.—2003.—5, N 5.—P. 438—445. 18. Chikhlikar P., Barros de Arruda L, Agrawal S., Byrne В., Guggino W., August J. Т., Marques E. T. Inverted terminal repeat sequences af adeno-assosiated virus enhance the an tibody and CD8+ responses to a HIV-1 p55Gag/LAMP DNA vaccine chimera / / Virology.—2004.—323, N 2.—P. 220— 232. 19. Yokoyama M., Hassett D. E., Zhang J., Whitton J. L DNA immunization can stimulate florid local inflammation, and the antiviral immunity induced varies depending on injection site / / Vaccine.—1997.—15, N 5.—P. 553—560. УДК 577.21 Надійшла до редакції 27.05.04 274

Конструювання і дослідження модельної ДНК-вакцини

Репозитарії

Схожі ресурси