Радіогенні зміни вмісту РНК та ДНК у селезінці за різних режимів опромінення тварин
Досліджено вміст нуклеїнових кислот у селезінці щурів Вістар після одноразового опромінення їх γ-квантами в дозах 1,0; 5,0 та 9,0 Гр за потужності доз 0,001; 0,01; 0,1 та 1,0 Гр/хв. З'ясовано, що під впливом γ-випромінювання вміст РНК та ДНК змінюється. Величина цих змін, їхній напрямок і трива...
Збережено в:
Дата: | 2002 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2002
|
Назва видання: | Біополімери і клітина |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/156293 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Радіогенні зміни вмісту РНК та ДНК у селезінці за різних режимів опромінення тварин / Л.Г. Петрина // Вiopolymers and Cell. — 2002. — Т. 18, № 5. — С. 411-416. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-156293 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1562932019-06-19T01:30:33Z Радіогенні зміни вмісту РНК та ДНК у селезінці за різних режимів опромінення тварин Петрина, Л.Г. Структура та функції біополімерів Досліджено вміст нуклеїнових кислот у селезінці щурів Вістар після одноразового опромінення їх γ-квантами в дозах 1,0; 5,0 та 9,0 Гр за потужності доз 0,001; 0,01; 0,1 та 1,0 Гр/хв. З'ясовано, що під впливом γ-випромінювання вміст РНК та ДНК змінюється. Величина цих змін, їхній напрямок і тривалість прояву залежать від дози опромінення. Отримані результати свідчать про те, що зменшення інтенсивності випромінювання призводить до зростання часу досягнення екстремуму і до зниження величини ефекту в точці екстремуму. Обговорюється питання про взаємозалежність між змінами вмісту РНК і ДНК при опроміненні тварин у широкому діапазоні доз за різних інтенсивностей іонізуючої радіації. Исследовано содержание нуклеиновых кислот в селезенке крыс Вистар после однократного тотального облучения их γ-квантами в дозах 1,0; 5,0 и 9,0 Гр при мощности доз 0,001; 0,01; 0,1 и 1,0 Гр/мин. Установлено, что под влиянием у-излучения содержание РНК и ДНК изменяется. Величина этих изменений, направление и протяженность их проявления зависят от дозы облучения. Полученные результаты свидетельствуют о том, что уменьшение интенсивности излучения приводит к увеличению времени достижения точки экстремума и снижению величины эффекта в этой точке. Обсуждается вопрос о взаимозависимости между изменением содержания РНК и ДНК после облучения животных в широком диапазоне доз при различных мощностях ионизирующей радиации The content of nucleic acids in the Vistar line rat spleen has been found to change after a total single γ-irradiation at 1.0, 5.0 and 9.0 Gy doses of 0.001, 0.01, 0.1 and 1.0 Gy/min dose power. The degree of these alterations, their direction and extent of manifestation depend on the dose of irradiation. The experimental data show that the decrease in irradiation intensity prolongs the time of reaching an extreme point and decreases the effect level in this point. The correlation between the RNA and DNA content changes in animals caused by their irradiation has been discussed. 2002 Article Радіогенні зміни вмісту РНК та ДНК у селезінці за різних режимів опромінення тварин / Л.Г. Петрина // Вiopolymers and Cell. — 2002. — Т. 18, № 5. — С. 411-416. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0233-7657 DOI:http://dx.doi.org/10.7124/bc.00061F http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/156293 577.391 + 547.963.3 + 591.441 uk Біополімери і клітина Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Структура та функції біополімерів Структура та функції біополімерів |
spellingShingle |
Структура та функції біополімерів Структура та функції біополімерів Петрина, Л.Г. Радіогенні зміни вмісту РНК та ДНК у селезінці за різних режимів опромінення тварин Біополімери і клітина |
description |
Досліджено вміст нуклеїнових кислот у селезінці щурів Вістар після одноразового опромінення їх γ-квантами в дозах 1,0; 5,0 та 9,0 Гр за потужності доз 0,001; 0,01; 0,1 та 1,0 Гр/хв. З'ясовано, що під впливом γ-випромінювання вміст РНК та ДНК змінюється. Величина цих змін, їхній напрямок і тривалість прояву залежать від дози опромінення. Отримані результати свідчать про те, що зменшення інтенсивності випромінювання призводить до зростання часу досягнення екстремуму і до зниження величини ефекту в точці екстремуму. Обговорюється питання про взаємозалежність між змінами вмісту РНК і ДНК при опроміненні тварин у широкому діапазоні доз за різних інтенсивностей іонізуючої радіації. |
format |
Article |
author |
Петрина, Л.Г. |
author_facet |
Петрина, Л.Г. |
author_sort |
Петрина, Л.Г. |
title |
Радіогенні зміни вмісту РНК та ДНК у селезінці за різних режимів опромінення тварин |
title_short |
Радіогенні зміни вмісту РНК та ДНК у селезінці за різних режимів опромінення тварин |
title_full |
Радіогенні зміни вмісту РНК та ДНК у селезінці за різних режимів опромінення тварин |
title_fullStr |
Радіогенні зміни вмісту РНК та ДНК у селезінці за різних режимів опромінення тварин |
title_full_unstemmed |
Радіогенні зміни вмісту РНК та ДНК у селезінці за різних режимів опромінення тварин |
title_sort |
радіогенні зміни вмісту рнк та днк у селезінці за різних режимів опромінення тварин |
publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
publishDate |
2002 |
topic_facet |
Структура та функції біополімерів |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/156293 |
citation_txt |
Радіогенні зміни вмісту РНК та ДНК у селезінці
за різних режимів опромінення тварин / Л.Г. Петрина // Вiopolymers and Cell. — 2002. — Т. 18, № 5. — С.
411-416. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
series |
Біополімери і клітина |
work_keys_str_mv |
AT petrinalg radíogennízmínivmísturnktadnkuselezíncízaríznihrežimívopromínennâtvarin |
first_indexed |
2025-07-14T08:23:39Z |
last_indexed |
2025-07-14T08:23:39Z |
_version_ |
1837611258498514944 |
fulltext |
ISSN 0233-7657. Біополімери і клітина. 2002. Т. 18. № 5
Радіогенні зміни вмісту РНК та ДНК у селезінці
за різних режимів опромінення тварин
Л. Г. Петрина
Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України
Вул. Галицька, 2, Івано-Франківськ, 76000, Україна
Досліджено вміст нуклеїнових кислот у селезінці щурів Вістар після одноразового опромінення їх
у-квантами в дозах 1,0; 5,0 та 9,0 Гр за потужності доз 0,001; 0,01; 0,1 та 1,0 Гр/хв. З'ясовано,
що під впливом у-випромінювання вміст РНК та ДНК змінюється. Величина цих змін, їхній
напрямок і тривалість прояву залежать від дози опромінення. Отримані результати свідчать про
те, що зменшення інтенсивності випромінювання призводить до зростання часу досягнення
екстремуму і до зниження величини ефекту в точці екстремуму. Обговорюється питання про
взаємозалежність між змінами вмісту РНК і ДНК при опроміненні тварин у широкому діапазоні
доз за різних інтенсивностей іонізуючої радіації.
Вступ. Невизначеність характеру дозової залеж
ності біологічних ефектів слабоіонізуючої радіації
різних видів та інтенсивності ускладнює вирішення
цілої низки проблем фундаментального (радіацій
ний мутагенез і канцерогенез) і прикладного зна
чення (оцінка і прогноз генетичного та канцероген
ного ризику, санітарно-гігієнічне нормування, біо
логічна дозиметрія та ін.) [1—3].
Аналіз залежності ефекту доз у-випромінювань
від їхньої потужності здійснено в роботах [4, 5 ] , де
показано, що при опроміненні в малих дозах у
вузькому діапазоні потужностей доз (від 0,1 до
35 сГр/хв) виникають так звані ефекти малих доз.
Результати дослідження впливу у-радіації в напів
легальних та летальних дозах за названого діапа
зону потужностей мають суперечливий характер
через неоднорідність біооб'єктів, час обстеження (з
урахуванням сезонної та добової радіочутливості),
гетерогенність клітин та їхніх включень [1, 2] .
Іонізуюча радіація дозозалежно впливає на функ
ціональні підсистеми організму, активує захисні
системи, які зводять до мінімуму пряму дію оп
ромінення, відновлюють функції і репарують по
шкодження. Ефект впливу радіації після реалізації
відновлюючих процесів залежить від їхнього спів
відношення з процесами прямої дії. Особливу роль
© Л. Г. ПЕТРИНА, 2002
у процесах відновлення відіграють макромолекули
РНК і ДНК. Співвідношення деструктивно-некро
тичних і відновних процесів у селезінці певною
мірою відображає коефіцієнт РНК/ДНК. Літера
турні дані свідчать про те, що вміст нуклеїнових
кислот у селезінці змінюється залежно від функ
ціонального стану організму і розвитку патологіч
ного процесу. Розбіжність літературних даних сто
совно змін вмісту нуклеїнових кислот у селезінці
опромінених щурів [6—8 ] спонукала нас до експе
риментальних досліджень для оцінювання показ
ників нуклеїнового гомеостазу в лабораторних тва
рин після їхнього у-опромінення в широкому діапа
зоні доз за різних режимів опромінення, а також
для з'ясування, чи існує взаємозалежність між
змінами вмісту ДНК і РНК при цих умовах. Мета
нашої роботи полягала в дослідженні впливу вип
ромінювання різної потужності (0,001; 0,01; 0,1 та
1,0 Гр/хв), що охоплює вищезгаданий діапазон, за
різної дози радіації на метаболізм РНК, ДНК
селезінки щурів.
Матеріали і методи. Експериментальні дослід
ження проводили на щурах-самцях лінії Вістар
масою 150—180 г. Тварин утримували на лабора
торному кормі при вільному доступі до води. Одно
разове опромінення тварин в дозах 1,0; 5,0 та
9,0 Гр здійснювали від джерела ^Со при потужно
стях доз 0,001; 0,01; 0,1 та 1,0 Гр/хв. Адекватним
контролем служили удавано опромінені тварини
411
ПЕТРИНА Л. Г.
Таблиця 1
Вміст РНК та ДНК у пишу сі щурів після одноразового тотального опромінення їх у-квантами 6 0 Со в дозі 1,0 Гр при різних
потужностях дози (мг)
П р и м і т к а . Тут і в табл. 2, 3 *різниця з контролем достовірна (р < 0,05); **різниця з відповідними даними для найменшої
потужності дози достовірна (р < 0,05); ***різниця з контролем і відповідними даними для найменшої потужності дози достовірна
(р < 0,05). Контроль: РНК - 3,8 ± 0,4 мг; ДНК - 5,9 ± 0,5 мг.
відповідної вікової групи, яких утримували в ана
логічних умовах. Експеримент проводили в квіт
ні—травні (враховуючи вплив пори року на радіо
чутливість). Щурів досліджуваних та контрольних
груп декапітували через 0,5; 1; 2; 4; 6; 8; 10; 15;
20; ЗО діб. Отримані дані обробляли статистично.
Вивчали вміст нуклеїнових кислот за методикою
[9]. На основі отриманих даних розраховували
відношення РНК/ДНК.
Результати і обговорення. Згідно з наведеними
в табл. 1 результатами встановлено, що у-оп-
ромінення в дозі 1,0 Гр при всіх потужностях дози
викликає фазові зміни вмісту РНК та ДНК у
селезінці тварин. Найнижчий вміст нуклеїнових
кислот спостерігали у щурів, опромінених за по
тужності дози 0,001 Гр/хв через 15 діб; за потуж
ностей доз 0,01 та 0,1 Гр/хв — через 6—10 діб; за
потужності дози 1,0 Гр/хв — через 6 діб. У на
ступні дні вміст РНК та ДНК зростав і через ЗО діб
мало відрізнявся від контролю. Вміст РНК та ДНК
у селезінці через 1; 2; 4 та 8 діб зменшувався при
зростанні дози. Винятки становили: 1-ша доба за
потужностей доз 0,1 та 1,0 Гр/хв для РНК та 0,01
і 0,1 Гр/хв для ДНК (ці показники не відрізняли
ся); 4-та та 8-ма доба для РНК за потужностей доз
0,01 та 0,1 Гр/хв. Починаючи з 15-ї доби, вміст
РНК та ДНК у селезінці був вищий в тих тварин,
яких опромінювали за вищих потужностей дози.
Не відрізнялися показники вмісту РНК у тварин,
опромінених за потужностей доз 0,01 та 0,1 Гр/хв
через 15 і 20 діб та за потужностей 0,001 і
0,01 Гр/хв через 30 діб. Найшвидше відновлювався
вміст нуклеїнових кислот у тварин, опромінених за
потужності дози 1,0 Гр/хв, найповільніше — за
потужності дози 0,001 Гр/хв.
При опроміненні тварин у-квантами в дозі
5,0 Гр характер динаміки вмісту нуклеїнових кис
лот в селезінці нагадував попередній (табл. 2).
Найнижчий вміст РНК спостерігали у тварин, оп
ромінених за потужності дози 0,001 Гр/хв через
6 діб, а в інших групах тварин — через 3 доби.
Найнижчий вміст ДНК у селезінці щурів спо
стерігали через 8 діб після опромінення за потуж
ності дози 0,001 Гр/хв, через 4 доби — за потуж
ності дози 0,01 Гр/хв, через 3 доби — за потужно
стей доз 0,1 та 1,0 Гр/хв. Достовірно відрізнявся
вміст нуклеїнових кислот в селезінці тварин, оп
ромінених у-квантами за потужності 1,0 Гр/хв,
через 2—4 доби (РНК) і в перші 15 діб (ДНК) та
в опромінених тварин за потужності дози 0,1 Гр/хв
412
РАДІОГЕННІ ЗМІНИ ВМІСТУ РНК ТА ДНК У СЕЛЕЗІНЦІ
Таблиця 2
Вміст РИК і ДНК у пишу сі щурів після одноразового тотального опромінення їх у-квантами 6 0 Со в дозі 5,0 Гр при різних
потужностях дози (мг)
через 3 доби (РНК) і в перші 4 доби та через 15 діб
(ДНК) від цих же показників у тварин, опро
мінених за найнижчої потужності дози. В наступні
дні вміст РНК збільшувався, але через 30 діб був
нижчий за контрольні величини. Відновлення вмі
сту нуклеїнових кислот найшвидше проходить у
тварин, опромінених за потужності дози 1,0 Гр/хв,
найповільніше — за потужності дози 0,001 Гр/хв.
Через 2, 3, 4 доби вміст нуклеїнових кислот у
селезінці опромінених щурів був тим нижчий, чим
вищою була потужність дози. Починаючи з 10-ї і
до 20-ї доби вміст РНК був вищим у тих щурів,
яких опромінювали за більших потужностей. Для
ДНК така залежність є характерною через 10 діб
після опромінення, а через 15 та 20 діб — тільки
для тварин, опромінених за потужностей доз 0,001
та 0,01 Гр/хв. Відновлювався вміст ДНК набагато
швидше, ніж РНК: через 20 діб зміни відносно
контролю не були достовірними.
Як випливає з даних табл. З, вміст нук
леїнових кислот у селезінці тварин, опромінених в
дозі 9,0 Гр, дуже різко спадав і досягав мінімаль
них величин значно раніше, ніж у попередніх
групах: у тварин, опромінених за потужності дози
0,001 Гр/хв — через 4 доби (втративши 80 %
вмісту РНК та 76 % вмісту ДНК), за потужності
дози 0,01 та 0,1 Гр/хв — через 2 доби (втративши
відповідно 83 та 92 % вмісту РНК та ДНК), за
потужності дози 1,0 Гр/хв — через добу (втратив
ши 98 % вмісту РНК та 96 % ДНК). Достовірно
відрізнявся вміст нуклеїнових кислот у селезінці
тварин, опромінених у-квантами за потужності 1,0
та 0,1 Гр/хв, у перші 6—8 діб та в опромінених
тварин за потужності 0,01 Гр/хв через 1; 4 і 6 діб
від цих же показників у тварин, опромінених за
найнижчої потужності дози. В наступні дні вміст
нуклеїнових кислот збільшувався дуже швидко,
досягаючи максимуму через 8 діб. В усіх групах
тварин на цей термін вміст РНК та ДНК був у
межах норми. Проте через 15 діб вміст РНК в
селезінці тварин знову був достовірно нижчим за
контроль (на 20—38 % ) , вміст ДНК мав лише
тенденцію до зниження, відносно контролю зміни
були недостовірними. Як і в попередніх групах
тварин, найшвидше відновлювався вміст РНК та
ДНК у щурів, опромінених за найвищої потужності
дози, і найповільніше — за найнижчої потужності
дози.
За морфологічним складом селезінка є гетеро
генним органом імунної системи. Вона містить,
окрім лімфоїдних, еритроцити, нейтрофіли, стовбу
рові, ретикулярні та інші клітини. Лімфоїдні клі-
413
ПЕТРИ НА Л. Г.
Таблиця 3
Вміст РНК та ДНК у тимусі щурів після одноразового тотального опромінення їх у-квантами 6 0 С о в дозі 9,0 Гр при різних
потужностях дози (мг)
тини селезінки відрізняються чутливістю до дії
радіації за ступенем диференціації, належністю до
різних субпопуляцій [10, 11 ]. З урахуванням цього
оцінювали ступінь активності системи реалізації
генетичної інформації в клітинах, визначаючи від
ношення РНК до ДНК. Ця величина змінювалася
хвилеподібно в усіх групах тварин (рисунок). Най
менше виражені ці зміни у тварин, опромінених в
дозі 1,0 Гр; в основному, цей показник мав тен
денцію до зниження, особливо в групі тварин,
опромінених за потужності дози 0,1 Гр/хв (рису
нок, а ) . Про зниження співвідношення РНК/ДНК
при опроміненні щурів у дозі 1 Гр за потужностей
доз 5,76 сГр/добу та 5,4 сГр/хв повідомляють
автори [12]. Опромінення тварин у дозі 5,0 Гр
спричинювало складні залежності співвідношення
РНК/ДНК за різних потужностей доз (рисунок, б).
Максимально цей показник зростав у першу добу
після опромінення тварин за потужності 1,0 Гр/хв
(на 40 % ) , через 5 діб — у тварин, опромінених за
потужності доз 0,1 та 0,01 Гр/хв (на 25 та 15 %
відповідно) та через 8 діб — у тварин, опромінених
за потужності дози 0,001 Гр/хв (на 25 % ) . До
15—20-ї доби тривав спад цих показників на 15—
20 % нижче контролю. Потім спостерігалася тен
денція до нормалізації.
Зовсім іншою була динаміка співвідношення
РНК/ДНК у тварин, опромінених в дозі 9,0 Гр за
потужності дози 1,0 Гр/хв (рисунок, в): незначне
(на 20 %) підвищення в перші години; різке
зниження (на 60 %) через добу і знову швидке
зростання до третьої доби (на 57 %) та зниження
до норми через 8 діб. У тварин, опромінених за
потужності дози 0,1 Гр/хв, амплітуда коливань
показника була набагато більшою: в перші години
зростала на 50 % вище контролю, за 2 доби
спадала на 25 % нижче показника інтактних тва
рин, через 3 доби зростала на 90 %, а через 8 діб
наближалася до контрольних величин. У тварин,
опромінених за потужностей 0,01 та 0,001 Гр/хв,
згаданий показник у перші години спадав на 15—
20 % нижче контрольних величин. Максимального
зростання (на 60 %) він досягав через 6 діб, через
8 діб — не відрізнявся від контрольних величин. У
наступні дні цей показник мав тенденцію до зни
ження в усіх групах тварин.
Співвідношення РНК/ДНК побічно характери
зує транскрипційну активність хроматину і стан
системи, яка відповідає за синтез білка. Зниження
співвідношення свідчить про менш виражену білок-
синтезуючу систему, а зростання відношення РНК
до ДНК може вказувати на збільшення кількості
молодих клітинних елементів у селезінці [13, 14].
У тварин, які вижили після опромінення, спів
відношення РНК/ДНК набувало нижчих значень,
а у тварин, які загинули за короткі терміни після
впливу іонізуючої радіації в дозах 5,0 та 9,0 Гр, ці
показники перевищували відношення РНК/ДНК у
414
РАДІОГЕННІ ЗМІНИ ВМІСТУ РНК ТА ДНК У СЕЛЕЗІНЦІ
Термін після опромінення, доба
Динаміка співвідношення РНК/ДНК порівняно з нормою в
селезінці щурів після одноразового тотального опромінення їх
у-квантами Со в дозах (Гр) 1,0 (а); 5,0 (б); 9,0 (в) при різних
потужностях дози: У — 0,001; 2 — 0,01; З — 0,1; 4 — 1,0 Гр/хв.
Співвідношення РНК/ДНК в селезінці контрольних тварин 0,75
контрольній групі на 40 і 90 % відповідно. В окремі
періоди спостерігали короткочасне відновлення
співвідношення. Одночасне і приблизно однакове
прискорення синтезу РНК і ДНК забезпечує при-
швидчення як проліферації клітинних елементів,
так і їхнє диференціювання до зрілих клітинних
форм.
Висновки. Аналіз отриманих даних показав,
що під впливом у-випромінювання змінювався ме
таболізм РНК і ДНК у селезінці щурів лінії Вістар.
Величина цих змін, їхній напрямок і три
валість прояву залежали від дози у-опромінення.
Зменшення інтенсивності випромінювання
призводило до зростання часу досягнення екстре
муму і до зменшення величини ефекту в точці
екстремуму.
Виявлені закономірності свідчать про те, що
чим нижча інтенсивність випромінювання, тим пі
зніше починають працювати системи відновлення.
L. G. Petryna
Radiogenic alterations of RNA and DNA in rat spleen under various
conditions of irradiation
Summary
The content of nucleic acids in the Vistar line rat spleen has been
found to change after a total single y-irradiation at 1.0, 5.0 and 9.0
Gy doses of 0.001, 0.01, 0.1 and 1.0 Gy/min dose power. The
degree of these alterations, their direction and extent of mani
festation depend on the dose of irradiation. The experimental data
show that the decrease in irradiation intensity prolongs the time of
reaching an extreme point and decreases the effect level in this
point. The correlation between the RNA and DNA content changes
in animals caused by their irradiation has been discussed.
Л. Г. Петрина
Радиогенные изменения содержания РНК и ДНК в селезенке
при разных режимах облучения животных
Резюме
Исследовано содержание нуклеиновых кислот в селезенке крыс
Вистар после однократного тотального облучения их у-кван-
тами в дозах 1,0; 5,0 и 9,0 Гр при мощности доз 0,001; 0,01;
0,1 и 1,0 Грі мин. Установлено, что под влиянием у-излучения
содержание РНК и ДНК изменяется. Величина этих измене
ний, направление и протяженность их проявления зависят от
дозы облучения. Полученные результаты свидетельствуют о
том, что уменьшение интенсивности излучения приводит к
увеличению времени достижения точки экстремума и сниже
нию величины эффекта в этой точке. Обсуждается вопрос о
взаимозависимости между изменением содержания РНК и
ДНК после облучения животных в широком диапазоне доз при
различных мощностях ионизирующей радиации.
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
1. Шевченко В. А., Померанцева М. Д. Генетические послед
ствия действия ионизирующих излучений.—M.: Наука,
1985.—279 с.
2. Кузин А. М., Юров С. С, Щелкаева Н. В., Дедкова Е. Н.
Мутабильность в популяции дрожжей Sporobolomyces al-
borubescens Derx. при длительном хроническом /-облу
чении с малыми мощностями доз / / Радиобиология.—
1993.—33, т 3.—С. 419—423.
3. Бурлакова Е. Б., Голощапов А. Н, Жижина Г. П., Кон
радов А. А. Новые аспекты закономерностей действия
низкоинтенсивного облучения в малых дозах / / Радиац.
биология. Радиоэкология.—1999.—39, № 1.—С. 26—34.
4. Эйдус Л. X. О механизме инициации эффектов малых доз
/ / Радиац. биология. Радиоэкология.—1994.—34, № 6.—
С. 748—758.
5. Эйдус Л. X. О проблеме экстраполяции дозовой зави
симости, цитогенетических повреждений от больших доз к
малым / / Радиац. биология. Радиоэкология.—1999.—39,
№ 1 . - С . 177—180.
415
ПЕТРИНА Л. Г.
6. Жижина Г. Я., Скалацкая С. Бурлакова Е. Б. Влияние
малых доз ионизирующей радиации на ДНК селезенки
при облучении мышей // Радиац. биология. Радиоэко
логия.— 1994.—34, № 6.—С. 759—768.
7. Кисельгоф Е. И., Мушкачева Г. С. Обмен нуклеиновых
кислот в селезенке и печени крыс при длительном по
вторном у-облучении / / Радиобиология.—1977.—17,
№ 5.—С. 722—727.
8. Lloid D. 5., Edwards A. A., Leonard A. Frequensies of
chromosomal aberrations in human blood lymphocytes by low
doses of X-rays / / Int. J. Radiat. Biol.—1988.—53, N 1,—
P. 49—55.
9. Трудолюбова M. Г. Количественное определение РНК и
ДНК в субклеточных фракциях клеток животных. Совре
менные методы в биохимии / Под ред. В. И. Ореховича.—
М.: Медицина, 1977.—С. 313—316.
10. Bruserud Q., Моеп Т. Production of lymphokines in irradiated
lymphoid cell population III. Immunol. Meth.—1984.—71.—
P. 175—184.
11. Owen J. J. B-cell development / / Progr. Immunol.—New York;
London: Acad, press, 1980.—P. 303—314.
12. Верещако Г. Г., Ходосовская A. M.t Буловацкая И. В.,
Конопля Е. Ф. Влияние внешнего облучения различной
интенсивности в дозе 1 Гр на содержание ДНК, РНК и
общего белка в семенниках и печени крыс / / Радиац.
биология. Радиоэкология.—1999.—39, N 5.—С. 557—562.
13. Мушкачева Г. С , Кисельгоф Е. И. Особенности биосинтеза
нуклеиновых кислот при активации пролиферации эри-
троидных клеток, вызванной длительным у-облучением / /
Радиобиология.—1983.—23, № 3.—С. 363—366.
14. Мушкачева Г. С , Шорохова В. Б. Влияние окиси трития
в широком диапазоне доз на метаболизм нуклеиновых
кислот селезенки крыс / / Радиобиология.—1989.—29,
№ 4.—С. 554—557.
УДК 577.391 + 547.963.3 + 591.441
Надійшла до редакції 01.08.01
416
|