Палеонтологічна екcпедиція в печерах Одеси
З 3 по 8 лютого 2009 р. УІСК, Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича та Одеський національний університет ім.І.І.Мечнікова проводили палеонтологічну експедицію у карстових печерах Одеси. Метою експедиції було з’ясування стану збереження та перспективи подальшого дослідження відомих сп...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Український інститут спелеології та карстології НАН та МОН України
2009
|
| Назва видання: | Спелеологія і карстологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15636 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Палеонтологічна екcпедиція в печерах Одеси / Б.Т. Рідуш, К.К. Пронін // Спелеологія і карстологія. — 2009. — № 2. — С. 107-108. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-15636 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-156362013-09-26T22:45:53Z Палеонтологічна екcпедиція в печерах Одеси Рідуш, Б.Т. Пронін, К.К. Короткие сообщения, новости З 3 по 8 лютого 2009 р. УІСК, Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича та Одеський національний університет ім.І.І.Мечнікова проводили палеонтологічну експедицію у карстових печерах Одеси. Метою експедиції було з’ясування стану збереження та перспективи подальшого дослідження відомих спелеопалеонтологічних пам’яток Одеси та виявлення нових пам’яток. 2009 Article Палеонтологічна екcпедиція в печерах Одеси / Б.Т. Рідуш, К.К. Пронін // Спелеологія і карстологія. — 2009. — № 2. — С. 107-108. — укр. 1997-7492 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15636 uk Спелеологія і карстологія Український інститут спелеології та карстології НАН та МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Короткие сообщения, новости Короткие сообщения, новости |
| spellingShingle |
Короткие сообщения, новости Короткие сообщения, новости Рідуш, Б.Т. Пронін, К.К. Палеонтологічна екcпедиція в печерах Одеси Спелеологія і карстологія |
| description |
З 3 по 8 лютого 2009 р. УІСК, Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича та Одеський національний університет ім.І.І.Мечнікова проводили палеонтологічну експедицію у карстових печерах Одеси. Метою експедиції було з’ясування стану збереження та перспективи подальшого дослідження відомих спелеопалеонтологічних пам’яток Одеси та виявлення нових пам’яток. |
| format |
Article |
| author |
Рідуш, Б.Т. Пронін, К.К. |
| author_facet |
Рідуш, Б.Т. Пронін, К.К. |
| author_sort |
Рідуш, Б.Т. |
| title |
Палеонтологічна екcпедиція в печерах Одеси |
| title_short |
Палеонтологічна екcпедиція в печерах Одеси |
| title_full |
Палеонтологічна екcпедиція в печерах Одеси |
| title_fullStr |
Палеонтологічна екcпедиція в печерах Одеси |
| title_full_unstemmed |
Палеонтологічна екcпедиція в печерах Одеси |
| title_sort |
палеонтологічна екcпедиція в печерах одеси |
| publisher |
Український інститут спелеології та карстології НАН та МОН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Короткие сообщения, новости |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15636 |
| citation_txt |
Палеонтологічна екcпедиція в печерах Одеси / Б.Т. Рідуш, К.К. Пронін // Спелеологія і карстологія. — 2009. — № 2. — С. 107-108. — укр. |
| series |
Спелеологія і карстологія |
| work_keys_str_mv |
AT rídušbt paleontologíčnaekcpedicíâvpečerahodesi AT pronínkk paleontologíčnaekcpedicíâvpečerahodesi |
| first_indexed |
2025-07-02T17:01:50Z |
| last_indexed |
2025-07-02T17:01:50Z |
| _version_ |
1836555394804088832 |
| fulltext |
107
КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ, НОВИНИ * КОРОТКИЕ СООБЩЕНИЯ, НОВОСТИ * BRIEF COMMUNICATIONS, NEWS
Спелеологія і Карстологія 2 (2009), 100-109
Speleology and Karstology 2 (2009), 100-109
ПАЛЕОНТОЛОГІЧНА ЕКCПЕДИЦІЯ В ПЕЧЕРАХ ОДЕСИ
PALEONTOLOGICAL EXPEDITION TO CAVES OF ODESSA
З 3 по 8 лютого 2009 р. УІСК, Чернівецький
національний університет ім.Ю.Федьковича та Одеський
національний університет ім.І.І.Мечнікова проводили
палеонтологічну експедицію у карстових печерах Одеси.
Метою експедиції було з’ясування стану збереження
та перспективи подальшого дослідження відомих
спелеопалеонтологічних пам’яток Одеси та виявлення
нових пам’яток. В експедиції брали участь: Б. Рідуш
(Чернівці) та К.Пронін (Одеса) (керівники експедиції),
К. Ковбаснюк, О. Левицька, І. Драгомирецький, О.
Звенигородський, А. Руснак (студенти Чернівецького
НУ). У визначенні палеонтологічних решток брав
участь М. Синиця (Палеонтологічний відділ Науково-
природничого музею НАН України).
Польові дослідження передбачали вибіркове
шурфування відкладів заповнювача карстових
порожнин; промивку, по можливості повну, вибраного
ґрунту з метою виявлення дрібних решток (зубів тощо)
великих та решток дрібних хребетних; стратиграфічний
та петрографічний опис відкладів карстових порожнин;
відбір проб на палеопалінологічний аналіз.
Дослідження проводились на двох
місцезнаходженнях: Шевчишина печера (с. Усатово
у передмісті Одеси) та печера Стеля (поблизу
Палеонтологічного заповідника, р-н Молдаванка, м.
Одеса).
Печера Шевчишина1 знайдена К.К. Проніним у
1974 р. Тоді ж у заповненні простежувались включення
кісткових решток неідентифікованих ссавців.
Це карстова порожнина, розкрита підземними
виробками пильного вапняку (катакомбами). Відслонена
у бічній стінці виробки, у профіль виглядає як пісочний
годинник, що вказує на її гіпогенне походження.
Закладена у понтичних детритусових вапняках (пильний
шар), цілковито заповнена плейстоценовими палевими
суглинками і супісками, в яких подекуди простежується
тонка верствуватість. Окремі проверстки, зокрема
заповнення під стелею, мають темніше забарвлення
(гумусованість). У суглинистому заповненні – численні
включення вапняково-детритусової жорстви (до 10%).
Видимий розмір порожнини 2,25 м завширшки
та 2, 2 м заввишки. Ні вгору, ні вниз заповнення не
простежене на повну потужність.
Остеологічні знахідки минулих років на сьогодні
втрачені. У відвалах суглинку, що висипаний на підлогу
виробки, нами знайдені уламки молочних зубів Ursus
spelaeus Ros. та дрібні уламки трубчастих костей
поганої збереженості.
Нами було здійснене шурфування заповнювача
у латеральному напрямку, приблизно на 0,5 м. При
шурфуванні у верхній частині розрізу (верхня «колба
пісочного годинника») виявлені два костеносні шари. У
нижньому виявлені окремі корінні зуби Ursus spelaeus
Ros., а у верхньому – ліва гілка нижньої щелепи Ursus
spelaeus Ros. з молочним іклом, проксимальна частина
стегнової кістки (femur) зі слідами розколювання
(розгризання) та хребець Bison priscus Boj., розрізнені
уламки костей птахів. Усі кості на зламі – білого кольору,
поганої збереженості, легко розвалюються на крупні та
дрібні фрагменти. Після просушування стають значно
міцнішими. Крім того, зустрічаються уламки костей дуже
поганої збереженості, що не піддаються вилученню,
або потребують викопування з монолітом. На хребці
бізона простежуються паралельні подряпини, що схожі
на штучні нарізки кременевим знаряддям.
Печера Стеля відслонюється у стелі вапнякової
виробки, яка переобладнана під бомбосховище. Вхід до
бомбосховища знаходиться по вул. Скісній (Косвенная
– рос.).
Місцезнаходження виявлене у 2006 р. Б. Рідушем
і К. Проніним при рекогносцирувальному обстеженні
цього району катакомб. Тоді в стелі виробки виднілась
невелика пляма (0,5х0,6 м) червоно-бурих глин з
видимими включеннями кісток дрібних хребетних.
Тоді ж була зроблена промивка ґрунту, а виявлені
рештки надіслані в Інститут палеонтології Віденського
університету, проте можливо були втрачені, оскільки
результати досі не отримані.
1Назва печери походить від місцевої назви найближчого входу
до катакомб (Шевчишин вхід), що, своєю чергою, ймовірно
походить від імені власника ділянки кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
Палеомагнітні дослідження і відбір зразків з розрізу
(до глибини –3,0 м) проводилися співробітницею
Київського національного університету ім. Т. Шевченко
К.М. Бондар (канд. геол. наук, м.н.с. НДЛ теоретичної і
прикладної геофізики).
Розкопки проводилися в Музейному залі
(місцезнаходження Ва2) в квадратах С1, С2 B1, B2, у
інтервалі –4,90-5,60 м. Під час експедиції здійснювалася
промивка ґрунту, в т.ч. витягнутого під час попередніх
експедицій.
Під час розкопок виявлені кісткові залишки великого
бізона, кулана/осла, гризунів, птахів. Отриманий
остеологічний матеріал був повністю промаркований,
а також визначений і каталогізований. Каталог знахідок
по даному місцезнаходженню містить 2354 одиниць.
Під час експедиції проводилися обміри і
фотографування остеологічного матеріалу з
місцезнаходження Ba2, одержаного під час розкопок
2005-2008 рр., узяті зразки для радіовуглецевого
датування. Всього було обміряно більше 1000 кісток і
черепів великих плейстоценових тварин.
Забій розкопу законсервований до наступної
експедиції, яку передбачається здійснити в січні 2009
року.
Рідуш Б.Т., керівник експедиції,
кандидат історичних наук, доцент
108
КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ, НОВИНИ * КОРОТКИЕ СООБЩЕНИЯ, НОВОСТИ * BRIEF COMMUNICATIONS, NEWS
Спелеологія і Карстологія 2 (2009), 100-109
Speleology and Karstology 2 (2009), 100-109
На сьогодні місцезнаходження виглядає як купол
розміром 1,0х0,6 м та висотою 0,5 м від рівня стелі.
Карстова порожнина у склепінні катакомби заповнена
вапняковою костеносною брекчією на глинисто-
суглинистому цементі (глина, важкий суглинок
бурувато-червоного кольору, з включенням жорстви
глини зеленкувато-сірої, монтморилонітової (?). У
підошві заповнювача – супісок вохристо-жовтий,
тонковерствуватий, потужністю від 5 до 15 см. Видима
ширина карстової порожнини – 110 см, за азимутом
300°. Нижче порожнини в стінці виробки простежується
закарстована тріщина з кавернами до 10 см, заповнена
бурувато-червоною глиною.
Частина заповнювача з нечисленними уламками
великих кісток випала з купола на підлогу виробки.
Нами здійснена часткова розчистка заповнювача in
situ. У заповненні зустрічаються виключно розколоті
вздовж кістки, а також розрізненні зуби великих ссавців
(травоїдних), щелепи дрібних хижаків. Кістки на
зламі – білого кольору, поганої збереженості, жодної
цілої, у кращому випадку епіфізи, але у більшості
фрагменти діафізів з поздовжніми тріщинами, по яких
вони розколюються при розкопках, що свідчить про
їх тривале відкрите залягання на підлозі печери до
поховання у наносах. Кості часто погризені, ймовірно
гієновими. Проте копроліти що зустрічаються, належать
дрібним хижакам (лисицям?). Іноді трапляються кості
та уламки костей птахів. Детальний опис буде наданий
після обробки, реставрації та консервації отриманого
матеріалу.
Увесь видобутий рихлий ґрунт відібраний на
промивку для виявлення решток дрібних хребетних.
Обидва печерних місцезнаходження є
перспективними щодо продуктивного подальшого
комплексного дослідження печерних відкладів.
Рідуш Б.Т. (Чернівці), Пронін К.К. (Одеса)
Рис. 1. Обработка палеонтологического материала
ОПИСАНИЕ НИЖНЕЙ И МРАМОРНОЙ ПЕЩЕР МАССИВА
ПСЕАШХО (ЗАПАДНЫЙ КАВКАЗ)
DESCRIPTION OF THE NIZHNAYA AND MRAMORNAYA
CAVES OF THE PSEASHKHO MASSIF (WESTERN
CAUCASUS)
Некоторые данные о развитии карста в районе
горного массива Псеашхо (Западный Кавказ)
появились в 1930-х годах у исследователей территории
Кавказского заповедника, а в 1960-х годах спелеологи
Сочи и Краснодара, исследуя пещеры региона,
собрали дополнительные сведения о развитии карста
в этом районе.
Развитие процессов карстообразования
определяется совокупностью природных факторов.
Прежде всего это литологические особенности
территории, связанные с наличием карбонатных
толщ пермского возраста, которые представлены
пластами белого и черного известняка, мрамора и
мраморовидного крупнокристаллического известняка с
редкими прослоями песчаников и глинистых сланцев.
Благоприятны тектоническая обстановка (подъем
осевой зоны Кавказа) и климатические условия:
большое количество атмосферных осадков (2500-
2700 мм в год), мощный снежный покров (4-5 м) и
термический режим.
В результате проведенных нами в 2006-2007 годах
полевых исследований, выявлены 4 карстовые воронки
на левом берегу р. Мраморной, источник воклюзного
типа в долине р. Холодной, карстовые источники в
верховьях р. Чистой. Мы произвели некоторые замеры
и составили краткое описание Нижней и Мраморной
пещер в верховьях р. Мраморная близ одноименного
ледника.
Пещеры расположены на северном склоне
массива Псеашхо в системе Главного хребта.
Абсолютная отметка входов 2350 м. Пещера Нижняя в
морфологическом плане представляет собой пещеру-
коридор со щелевидным входом с одной стороны. Ее
длина 23 м. Состоит из 3-х залов, разделенных очень
узкими ходами (0,4x0,4 м). Данная пещера относится
к коррозионно-эрозионному классу. Преобладает
инфлюационное питанием при таянии снежников и
|