Протипухлинна активність 6-заміщених похідних 4-алкіламінохіназоліну
Синтезовано та протестовано на протипухлинну активність in vitro 13 похідних 6-R-4-алкіламінохіназолінів. За результатами тестування на 56 лініях ракових клітин людини знайдено, що чотири сполуки: 4.1, 4.9–4.11 пригнічують ріст ракових клітин у мікромолярних концентраціях. Для 1-фенілетил(4-хіназол...
Збережено в:
| Дата: | 2003 |
|---|---|
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2003
|
| Назва видання: | Біополімери і клітина |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/156631 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Протипухлинна активність 6-заміщених похідних 4-алкіламінохіназоліну / В.М. Сапелкін, І.Є. Маковенко, С.С. Лукашов, Г.Г. Дубініна, С.М. Ярмолюк // Вiopolymers and Cell. — 2003. — Т. 19, № 5. — С. 467-471. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-156631 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1566312019-06-19T01:29:13Z Протипухлинна активність 6-заміщених похідних 4-алкіламінохіназоліну Сапелкін, В.М. Маковенко, І.Є. Лукашов, С.С. Дубініна, Г.Г. Ярмолюк, С.М. Біоорганічна хімія Синтезовано та протестовано на протипухлинну активність in vitro 13 похідних 6-R-4-алкіламінохіназолінів. За результатами тестування на 56 лініях ракових клітин людини знайдено, що чотири сполуки: 4.1, 4.9–4.11 пригнічують ріст ракових клітин у мікромолярних концентраціях. Для 1-фенілетил(4-хіназоліл)аміну (4.1) знайдено: GI50 = 2,29 мкМ; LC50 = 46,7 мкМ (клітинна лінія SK-MEL-5 (меланома)); для 6-бромо-4-хіназоліл(трет-6утил)аміну (4.10): GI50 = 3,82 мкМ; LC50 – 43,7 мкМ (іслітинна лінія SK-MEL-5 (меланома)) та GI50 - 2,64 мкМ; LC50 = 44,2 мкМ (клітинна лінія САК1-1 (рак нирок)) Синтезированы и тестированы на противоопухолевую активность (in vitro) 13 производных 6-R-4-алкиламинохиназолинов. По результатам тестирования, на 56 линиях раковых клеток человека найдено, что четыре соединения 4.1, 4.9–4.11 способны угнетать рост раковых клеток в микромолярных концентрациях. ДЛЯ 1-фениллтил(4-хиназалил)амини (4.1) найдено: Gl50– 2,29 мкМ; LC50 – 46,7 мкМ (клеточная линия SK-MEL-5 (меланома)); для 6-бромо-4-хиназоліин(трет-бутил)амина (4.10): GI50 – 3,82 мкМ; LC50–43,7 мкМ (клеточная линия SK-MEE-5 (меланома) ) и Gl50–2,64 МКМ; LC50 – 44,2 мкМ (клеточная линия CAKI-1 (рак почек)). 13 derivatives of 6-R-4-alkylaminoauinazoline were synthesized and tested for antitumor activity (in vitro). According to the resultes of testing with 56 human tumor cell lines four compounds 4.1, 4.9–4.11 were shown to inhibit the proliferation of cancer cells at low micromotor concentrations, 1-phenylethylf 4 quinuzolinylfamine (4.1) exhibits antitumor activity: GI50– 2.29 μ; LC50 –46.7mkM (cell line SK-MFL-5 (Melanoma)); the 6-bromo4 auinazolinyKtert-butyDamine (4. to): GI50 3 82 μM; LC50 –43.7 μM (cell line SK-MEl.-S (Melanoma)) and GI50 –2.64 μM, LC50– 44.2 μM (cell line CAKI-l (Renal Cancer)). 2003 Article Протипухлинна активність 6-заміщених похідних 4-алкіламінохіназоліну / В.М. Сапелкін, І.Є. Маковенко, С.С. Лукашов, Г.Г. Дубініна, С.М. Ярмолюк // Вiopolymers and Cell. — 2003. — Т. 19, № 5. — С. 467-471. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0233-7657 DOI:http://dx.doi.org/10.7124/bc.000677 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/156631 576.385. 5 uk Біополімери і клітина Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Біоорганічна хімія Біоорганічна хімія |
| spellingShingle |
Біоорганічна хімія Біоорганічна хімія Сапелкін, В.М. Маковенко, І.Є. Лукашов, С.С. Дубініна, Г.Г. Ярмолюк, С.М. Протипухлинна активність 6-заміщених похідних 4-алкіламінохіназоліну Біополімери і клітина |
| description |
Синтезовано та протестовано на протипухлинну активність in vitro 13 похідних 6-R-4-алкіламінохіназолінів. За результатами тестування на 56 лініях ракових клітин людини знайдено, що чотири сполуки: 4.1, 4.9–4.11 пригнічують ріст ракових клітин у мікромолярних концентраціях. Для 1-фенілетил(4-хіназоліл)аміну (4.1) знайдено: GI50 = 2,29 мкМ; LC50 = 46,7 мкМ (клітинна лінія SK-MEL-5 (меланома)); для 6-бромо-4-хіназоліл(трет-6утил)аміну (4.10): GI50 = 3,82 мкМ; LC50 – 43,7 мкМ (іслітинна лінія SK-MEL-5 (меланома)) та GI50 - 2,64 мкМ; LC50 = 44,2 мкМ (клітинна лінія САК1-1 (рак нирок)) |
| format |
Article |
| author |
Сапелкін, В.М. Маковенко, І.Є. Лукашов, С.С. Дубініна, Г.Г. Ярмолюк, С.М. |
| author_facet |
Сапелкін, В.М. Маковенко, І.Є. Лукашов, С.С. Дубініна, Г.Г. Ярмолюк, С.М. |
| author_sort |
Сапелкін, В.М. |
| title |
Протипухлинна активність 6-заміщених похідних 4-алкіламінохіназоліну |
| title_short |
Протипухлинна активність 6-заміщених похідних 4-алкіламінохіназоліну |
| title_full |
Протипухлинна активність 6-заміщених похідних 4-алкіламінохіназоліну |
| title_fullStr |
Протипухлинна активність 6-заміщених похідних 4-алкіламінохіназоліну |
| title_full_unstemmed |
Протипухлинна активність 6-заміщених похідних 4-алкіламінохіназоліну |
| title_sort |
протипухлинна активність 6-заміщених похідних 4-алкіламінохіназоліну |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| publishDate |
2003 |
| topic_facet |
Біоорганічна хімія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/156631 |
| citation_txt |
Протипухлинна активність 6-заміщених похідних
4-алкіламінохіназоліну / В.М. Сапелкін, І.Є. Маковенко, С.С. Лукашов, Г.Г. Дубініна, С.М. Ярмолюк // Вiopolymers and Cell. — 2003. — Т. 19, № 5. — С.
467-471. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Біополімери і клітина |
| work_keys_str_mv |
AT sapelkínvm protipuhlinnaaktivnístʹ6zamíŝenihpohídnih4alkílamínohínazolínu AT makovenkoíê protipuhlinnaaktivnístʹ6zamíŝenihpohídnih4alkílamínohínazolínu AT lukašovss protipuhlinnaaktivnístʹ6zamíŝenihpohídnih4alkílamínohínazolínu AT dubínínagg protipuhlinnaaktivnístʹ6zamíŝenihpohídnih4alkílamínohínazolínu AT ârmolûksm protipuhlinnaaktivnístʹ6zamíŝenihpohídnih4alkílamínohínazolínu |
| first_indexed |
2025-07-14T09:01:10Z |
| last_indexed |
2025-07-14T09:01:10Z |
| _version_ |
1837612317587537920 |
| fulltext |
ISSN 0233-7657. Біополімери і клітина. 2003. Т. 19. № 5
БІООРГАНІЧНА ХІМІЯ
Протипухлинна активність 6-заміщених похідних
4-алкіламінохіназоліну
В. М. Сапелкін, І . Є. Маковенко, С. С. Лукашов, Г. Г. Дубініна, С. М. Ярмолюк
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
Вул. Академіка Заболотного, 150, Київ, 03143, Україна
Е. mail: sergiy@yarmoluk.org.ua
Синтезовано та протестовано на протипухлинну активність in vitro 13 похідних 6-R-4-
алкіламінохіназолінів. За результатами тестування на 56 лініях ракових клітин людини знайдено,
що чотири сполуки: 4.1, 4.9—4.11 пригнічують ріст ракових клітин у мікромолярних концент
раціях. Для 1-фенілетил(4-хіназоліл)аміну (4.1) знайдено: GI50 = 2,29 мкМ; LCso = 46,7 мкМ
(клітинна лінія SK-MEL-5 (меланома)); для 6-бромо-4-хіназоліл(трет-6утил)аміну (4.10): Gho =
= 3,82 мкМ; LCso ~ 43,7 мкМ (іслітинна лінія SK-MEL-5 (меланома)) та GIso - 2,64 мкМ; LCso =
= 44,2 мкМ (клітинна лінія САК1-1 (рак нирок)).
Вступ. Відомо, що похідні хіназоліну є інгібіторами
як серин-треонінових, так і тирозинових протеїн-
кіназ та виявляють протипухлинний ефект in vivo
[1—4]. Декілька похідних 4-анілінохіназоліну про
ходять III фазу клінічного випробування як проти
ракові препарати (рис. 1) [5—8] .
Проте протипухлинну активність 4-алкіламіно-
хіназолінів досліджено недостатньо. Метою цієї ро
боти є пошук сполук з протираковою активністю
серед 6-заміщених похідних 4-алкіламінохіназолі
ну, схему синтезу яких наведено нижче.
Матеріали і методи. Синтез 6-]1-4-алкіламіно-
хіназолінів 4А—4.13. М е т о д А. 10 ммоль
відповідного 4-хлорохіназоліну ЗЛ—3.3 розчиняли
у 50 мл хлороформу, додавали 10,5 ммоль аміну та
10,5 ммоль триетиламіну і кип'ятили протягом
24 год. Реакційну суміш охолоджували та обробля
ли 2 н розчином NaOH до рН 8—9, далі відділяли
органічну фазу. Хлороформ випаровували у ваку
умі, залишок перекристалізовували із спирту або
бензолу. Вихід сполук 4.1, 4.7—4.13 56—95 %.
М е т о д Б (одержання гідрохлоридів 4-
алкіламінохіназолінів). До розчину 10 ммоль 4-
хлорохіназоліну 3.1 у 3 мл диметилформаміду до
давали 10,5 ммоль відповідного аміну і кип'ятили
упродовж 5—10 хв, охолоджували, відфільтрову
вали осад, промивали невеликою кількістю ацето-
© В. М. САПЕЛКІН, І. Є. МАКОВЕНКО, С. С. Л У К А Ш О В ,
Г. Г. ДУБІНІНА, С М. Я Р М О Л Ю К , 2 0 0 3
ну. Перекристалізовані із спирту сполуки 4.2—4.6
одержували у вигляді гідрохлоридів з виходом 62—
84 %. Замісники R і R1 сполук 4.1—4.13 наведено
у табл. 1.
Біологічне тестування виконували у співро
бітництві з Американським Національним Інститу
том раку (http://dtp.nci.nih.gov/index.html).
Синтезовані речовини тестували на 56 лініях
ракових клітин людини при п'яти різних концент
раціях речовини (10~ 8—10~ 4 М) для з'ясування
найефективнішої з них.
На першому етапі здійснено прескринінг спо
лук на трьох лініях ракових клітин (рак молочної
залози, рак легенів, рак центральної нервової сис
теми) при одній стандартній концентрації речовини
100 мкМ (табл. 1).
Антипроліферативну дію речовини на клітинну
лінію розраховували відповідно до одного з наведе
них виразів:
1) коли ({OD t e s t } - {OD 0}) > 0, то
PG = 100- ({OD t e s t } - {OD 0 } ) / ( {OD c t r I } - {OD 0 });
2) коли ({OD t e s t } - {OD 0}) < 0, то
P G = 1 0 0 ( { O D t e s t } - { O D 0 } ) / { O D J ,
де: {ODJ — середнє значення вимірів оптичної гу
стини (OD) одразу після додавання речовини;
{OD l e s (} — середнє значення вимірів OD після 48-
год інкубації клітин, оброблених речовиною, що
467
mailto:sergiy@yarmoluk.org.ua
http://dtp.nci.nih.gov/index.html
САПЕЛКІН В М ТА ІН
Схема синтезу 6-Я-4-алкіламінохіназолінів
R = Н; СН 3 ; Вг. Умови реакцій: а — H C O N H 2 , 150 °С; Ь — Р 0 С 1 3 , РС1 5 , кип'ятіння; с — R j N H 2 , СНС1 3 (Et 3 N), кип'ятіння (метод
A); R i N H 2 , ДМФА, кип'ятіння (метод Б).
Таблиця 1
Результати прескринінгу b-R-4-алкіламінохіназолінів 4.1—4.13 на наявність протипухлинної активності
тестується; {OD c t r I} — середнє значення вимірів OD
після 48-год інкубації клітин без додавання речови
ни (контроль); PG — Percentage Growth — рівень
мітотичної активності клітинної лінії після обробки
речовиною порівняно з контролем.
Результати і обговорення. Синтезовано та те
стовано на протипухлинну активність in vitro 13
похідних 6-К-4-алкіламінохіназолінів 4.1—-4.13. За
результатами прескринінгу із 13 тестованих сполук
відібрано чотири: 4.1, 4.9—4.11. Під дією цих
468
П Р О Т И П У Х Л И Н Н А ЛК і и н п и . . ! л
Таблиця 2
Перелік ліній пухлинних клітин, використаних для біологічного тестування сполук 4.1, 4.9—4.11*
*Сполуку 4.11 не було тестовано на пухлинних клітинах лейкемії та НОР-92 (рак легенів).
Таблии,я З
Результати тестування сполук 4.1, 4.9—4.11 на 56 лініях пухлинних клітин людини (наведено результати досліджень з LCso <
< 83 мкМ)*
Ракова клітинна лінія GI50 , мкМ TGI, мкМ LC50, мкМ
4.1 SK-MEL-5 (меланома)
4.9 SK-MEL-5 (меланома)
4.10 DU-145 (рак передміхурової залози)
4.10 MDA-MB-435 (рак молочної залози)
4.10 SF-539 (рак центральної нервової сис
теми)
4.10 MALME-3M (меланома)
4.10 UACC-62 (меланома)
4.10 М-14 (меланома)
4.10 786-0 (рак нирок)
4.10 ACHN (рак нирок)
4.10 NCI/ADR-RES (рак молочної залози)
4.10 NCI-H522 (рак легенів)
4.10 OVCAR-3 (рак яєчників)
4.10 НСТ-116 (рак товстої кишки)
4.10 САКІ-1 (рак нирок)
4.10 SK-MEL-5 (меланома)
4.11 COLO 205 (рак товстої кишки)
4.11 SK-MEL-5 (меланома)
2,29
8,28
16,1
4,60
17,0
20,0
13,2
15,4
18,8
11,4
13,3
3,02
10,7
10,3
2,64
3,82
17,1
7,85
16
27,2
36,6
19,7
35,7
38,6
30 ,2
32,7
35,1
27,3
28,5
17,3
24,4
22,5
18,1
16,7
37,1
24,0
46,7
75,8
83,0
74,7
75,1
74,5
69,0
69,4
65,5
65,5
61,0
56 ,9
55,8
49,1
44,2
43,7
80,4
63,2
* G I 5 0 — концентрація досліджуваної речовини (мкМ), за якої ріст ракових клітин зменшується вдвічі порівняно з контролем; TGI —
концентрація, за якої ріст ракових клітин не спостерігається (стадія ремісії); LC50 — концентрація, за якої половина ракових клітин
гине.
469
САПЕЛКІН В. М. ТА ІН-
\ Г — . , • г - • 1 • 1 ' .SO J 1 1 ' г < . 1 '
-* "7 -6 - 5 ~4 LSC -8 - 7 -6 - 5 -4 LzC
Рис. 2. Графіки залежності мітотичної активності від логарифма концентрації сполук 4.1 {a) ( L C 5 0 = 46,7 мкМ) та 4.9 (б) ( L C 5 0 =
= 75,8 мкМ) для клітинної лінії SK-MEL-5 (меланома)
Рис. 3. Графіки залежності мітотичної активності від логарифма концентрації: а — сполуки 4.10 та б — сполуки 4.11 для різних
клітинних ліній пухлин (а: 1 — NCI-H23, рак легенів, LC50 - 46,8 мкМ; 2 — НСТ-116, рак товстої кишки, LC50 = 49,1 мкМ; З —
SK-MEL-5, меланома, L C 5 0 - 43,7 мкМ; 4 — САКІ-1, рак нирок, L C 5 0 - 44,2 мкМ; б: 1 — COLO205, рак товстої кишки, LC50 =
= 80,4 мкМ; 2 — SK-MEL-5, меланома, L C 5 0 - 63,2 мкМ
сполук у концентрації 100 мкМ мітотична ак
тивність ракових клітин пригнічувалася і ставала
менше за 32 % порівняно з контрольним дослідом
хоча б для однієї з трьох ліній пухлинних клітин.
Для них проведено тестування на 56 лініях пух
линних клітин людини, перелік яких наведено у
табл. 2, а найвагоміші результати дослідження —
представлені у табл. З та на рис. 2, 3. Сполуки 4.4,
4.8, 4.12 мали близький до активних сполук рівень
пригнічення мітотичної активності.
Графіки залежності мітотичної активності від
логарифма концентрації активних сполук 4.1, 4.9—
4.11 для різних клітинних ліній наведено на рис. 2,
3.
Серед тестованих сполук 4.1—4.13 активними
виявилися ті, в яких атом азоту замісника у
положенні 4 хіназоліну зв'язаний з розгалуженим
гідрофобним вуглецевим ланцюгом R,, Зазначений
атом азоту зв'язаний із вторинним (активні сполу
ки 4.1, 4.9, 4.11) та з третинним вуглецем (активна
сполука 4.10). Наявність у заміснику R, електроне
гативних атомів кисню та азоту, які підвищують
гідрофільність (сполуки 4.2, 4.3, 4.5, 4.6), призво
дить до втрати активності. Значне зростання актив
ності спостерігається при заміні атома брому в
положенні 6 хіназолінового ядра сполуки 4.7 (R =
= Br; R1 = циклогексил) на метальну групу (сполу
ка 4.11) .
Найкращі результати, тобто найменше значен
ня LC 5 0 , для всіх активних сполук 4.1, 4.9—4.11
спостерігалися для однієї клітинної лінії — SK-
MEL-5 (меланома) (табл. 3). Самою активною
виявилася сполука 4.10, яка пригнічує ріст багать
ох клітинних ліній пухлин у нижчих порівняно з
іншими активними сполуками концентраціях
(табл. З, рис 3).
Для 1-фенілетил(4-хіназоліл) аміну (4.1) знай
дено: GI 5 0 = 2,29 мкМ; LC 5 0 = 46,7 мкМ (клітинна
лінія SK-MEL-5 (меланома)); для 6-бромо-4-хіна-
золіл(трет-бутил)аміну (4.10): GI 5 0 = 3,82 мкМ;
470
l . C 5 L ) = 43,7 мкМ (клітинна лінія S K - M E L - 5 (мела
нома)) та G I 5 U = 2,64 мкМ; L C s „ = 44 ,2 мкМ (клі
тинна лінія С А К І -1) .
Висновки. Таким чином, серед 13 синтезова
них та тестованих на протипухлинну активність in
vitro похідних 6~R-4-a лкіламінохіназолінів чотири
сполуки (4.1 і 4 .9—4.11) виявилися здатними при
низьких мікромолярних концентраціях пригнічу
вати ріст ракових клітин, а в середніх мікромоляр
них концентраціях діяти на них токсично, що
робить перспективним подальший пошук активних
протипухлинних речовин серед даного класу спо
лук.
Г Д/ . Sajxikin, J. Е. Mukovcnko, S. S. l.ukashov, G. G. Dubinina,
S. M. Yurmoluk
А її ti In ни» с a c t i v i t y of 6 - s u b s t i Ці t ed d e r i v a t i v e s of 4 -
alk\ laminoquinazol incs
Summa ry
1 3 derivatives of 6-R-4-alkylamim>ipunazoline were synthesized and
les!ed for antitumor activity (in vitro). According to the resultes of
testing with 56 human tumor cell lines four compounds 4.1, 4.9-4.] J
were shown to inhibit the proliferation of cancer cells at low
microniolar concentrations. 1 phenylcthyl(4 quinazolinyl)aminc
(4.1) exhibits antitumor activity: Gl50 2.29 /uM; LC5fJ 46.7 цМ (cell
line SK-MEL-5 (Melanoma)); the 6-bromo 4 quinazolinyKtert-
hutyDamine (4.10): 0 7 W J 3 82 uM; LC50 43.7 fiM (cell line
SK-MEI.-5 (Melanoma)) and CIsa 2.64 цМ; LCS{) 44.2 цМ (cell
line CAKE I (Renal Cancer)).
В. 11 Сапелкин, И. E. Маковенко, С. С. Лукашов,
Г. Г. Дубинина, С. И. Ярмолюк
Противоопухолевая активность 6 - з а м е щ е н н ы х производных
4-алк и л а м и н о х и н а з о л и н а
Р е з ю м е
Синтезированы и тестированы на противоопухолевую актив
ность (in vitro) ІЗ прои:ів<н)ні,іх 6-В-4-алкиламинохина:юлинов.
По реіульпшпшм тестирования, ни 56 линиях раковых клеток
человека найдено, что четыре соединения 4.1, 4.9—4.11 способ
ны \<-нетать рост раковых клеток в микромолярных концен
трациях. ДЛЯ I-фениллтил(4-хини:юлил)амини (4.1) найдено:
С1^п- 2,29 мкМ; LCsy - 46,7 мкМ (клеточная линия SK-MEL-
5 (меланома)); для 6-6ромо-4-хиназоліич(трет-Оутил)амича
(4.10): G1S() - 3,82 мкМ; ЕСЬІ)~43,7 мкМ (клеточная линия
SK-MEE-5 (меланома) ) и Gl}0~2,64 МКМ; LC50 ~ 44,2 мкМ
(клеточная линия CAKJ-1 (рак почек)).
П Р О Т И П У Х Л И Н Н А А Ы И К Н М П> М М М А л л к і . ' і л м і н т і н л ч и І!Н>
ги Т І - л і к Л І Т Р Р А Ї у v\-\
1. Sielecki Т. М., Boylan J F., Benfield P. A.. Trainor G. L.
C y c l i n e - d e p e n d e n t kinase inhibitors' useful targets in cell cycle
regulation / / J. Mod. Chem. 2 0 0 0 . — 4 3 , N 1 . - P . 1 — l b .
2. Smaill J. В., Palmer B. f)., Rewcastle G. II'.. Denny W. A.,
McNamara U J., Pobrusin E. M , Bridges A J., Zhou It.,
Showalter H. D., Winters R. Т.. Leopold W. R., Fry I). W.,
Nelson J. Л/., Slintuk V., Elliot W. I.., Roberts B. J., Vincent
F. W.. Fat more S J ' tyrosine kinase inhibitors 15 4
(Phenylamino)quina / ,o l ine and 4 - ( p h e n v l a m i n o ) - p v i u i o | d | p y -
rimidine. acry lamides as irreversible inhibitors of the А Ї Р
binding site of the epidermal growth factor receptor /7 J. Med.
C h e m . 1 9 9 9 . 4 2 , N 1. P. 1803 1815 .
3 . Wukding A. E., Barker A. G., Davies D. H., Brown I). S.,
Green E. R., Cartlidxe S. A., H'oodburn J N. Specific
inhibition of epidermal growth factor receptor tyrosine kinase
by 4-ani]inoquina/.oliMCS / / Breast cancer R e s . Treat .—
I 9 9 6 . — 3 8 . — P. 6 7 — 7 3 .
4. Liu Xin-Guany, Liang Mian-Сі. Inhibitory effect and kinetic
analys is of tyrphostin AG 1478 on recombinant human protein
kinase C K 2 ho loenzyme / / Acta Pharmacol. Sin. 2 0 0 2 . 2 3 .
\ 6. — P. 5 5 6 — 5 6 1 .
5. Tamura T. Molecular target-based cancer therapy: epidermal
growth factor receptor inhibitors / / Nippon Gckn Gakkni
Zasshi . — 2 0 0 2 . — 1 0 3 , N 2 — P . 2 3 3 — 236 .
6 Ciardiello F., Caputo R , Bianko R., Damiano V., Pomutico
G., IJe Flacido S., Tortora G. Antitumor effect and potentiation
of cytotoxic drugs activity in human cancer cells by ZD 1839
( Iressa) , an epidermal growth factor receptor-select ive tyrosine
kinase inhibitor / / Clin. Cancer . - 2 0 0 0 . — 6 , N 5. — P . 2 0 5 3 —
2 0 6 3 .
7. Wissner А., В raw tier F. M., Rabindran S., Niiakantan R.,
Greenbcrger L., Shen R.. Wang Y., Tsou H. Syntheses and
E G F R and HER 2 kinase inhibitory activities of 4 anilino
quinol ine-3-carboi i i tr i les: ana logues of three important 4-ani l i -
noquinazol ines currently undergoing clinical evaluation as the
rapeutic antitumor agents / / l l ioorg. Med Chem їли.
2 0 0 2 . 12 , N 20 . P. 2 8 9 3 2 8 9 8 .
8. Slichenmycr W. J., Fry D. W. Anticancer therapy targeting tin;
erbB family of receptor tyrosine kinase / / Semite Onco l .—
2 0 0 1 . — 2 8 . — P. 6 7 — 7 9 .
9. 1'ипще Л., Айхер Т. П репаративная органическая х и м и я . —
M : Мир, 1 9 9 9 . - 7 0 4 с
10 Жунгиету Е. И , Fexmcp М. А. Изатин и его произ
й о д н ы е . — К и ш и н с и : Ш і и и н ц а , 1 9 7 7 . — 2 2 9 с.
11. Amarego W. L. F. Preparation of phthalazine and quinazoline
/ / J. Appl. C h e m . — I 9 6 1 . — N I I . — P. 7 0 — 7 2 .
У Д К 5 7 6 . 3 8 5 . 5
Н а д і й ш л а до редакції 2 9 . 0 7 . 0 2
|