Специфіка договору страхування у сільському господарстві

Метою цієї статті є визначення та дослідження особливостей договору страхування у сільському господарстві, а також їх правова оцінка і характеристика.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Горіславська, І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2009
Schlagworte:	Аграрне право
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15760
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Специфіка договору страхування у сільському господарстві / І. Горіславська // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 136-137. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-15760
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-157602011-02-02T12:03:11Z Специфіка договору страхування у сільському господарстві Горіславська, І. Аграрне право Метою цієї статті є визначення та дослідження особливостей договору страхування у сільському господарстві, а також їх правова оцінка і характеристика. 2009 Article Специфіка договору страхування у сільському господарстві / І. Горіславська // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 136-137. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0027 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15760 uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Аграрне право Аграрне право
spellingShingle	Аграрне право Аграрне право Горіславська, І. Специфіка договору страхування у сільському господарстві
description	Метою цієї статті є визначення та дослідження особливостей договору страхування у сільському господарстві, а також їх правова оцінка і характеристика.
format	Article
author	Горіславська, І.
author_facet	Горіславська, І.
author_sort	Горіславська, І.
title	Специфіка договору страхування у сільському господарстві
title_short	Специфіка договору страхування у сільському господарстві
title_full	Специфіка договору страхування у сільському господарстві
title_fullStr	Специфіка договору страхування у сільському господарстві
title_full_unstemmed	Специфіка договору страхування у сільському господарстві
title_sort	специфіка договору страхування у сільському господарстві
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Аграрне право
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15760
citation_txt	Специфіка договору страхування у сільському господарстві / І. Горіславська // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 136-137. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT goríslavsʹkaí specifíkadogovorustrahuvannâusílʹsʹkomugospodarství
first_indexed	2025-07-02T17:10:38Z
last_indexed	2025-07-02T17:10:38Z
_version_	1836555948746866688
fulltext	А Г РА Р Н Е П РА В О 136 жовтень 2009 Ринок страхових послуг в українському аг7 рарному секторі мав би зайняти важливе місце, проте ця сфера сьогодні є болючою та багато в чому не визначеною саме в правовому ас7 пекті. Питання страхування як виду цивільно7 правового договору розглядалося такими науков7 цями, як Д. Меєр, М. Александрова, А. Александ7 ров, В. Базилевич, К. Базилевич, Д. Біленчук, П. Біленчук, М. Клименко, Є. Білоусов, Р. Сабо7 даш, П. Захватихата, однак вони не приділяли на7 лежної уваги страхуванню у сільському госпо7 дарстві, яке має багато особливостей, пов’язаних як із процесом виробництва сільськогосподарсь7 кої продукції, так і наявністю та необхідністю дер7 жавного регулювання у цій сфері. Така позиція узгоджується з думкою В. Базилевич та К. Бази7 левич про те, що важливим напрямом діяльності саме державних страхових компаній має стати захист економічних інтересів найуразливіших верств бізнесу до яких і належить сільськогоспо7 дарське виробництво [1, с. 5]. І хоча останнім ча7 сом цьому питанню приділяється увага [2; 3], не розв’язаних задач – достатньо. Правове дослідження положень (ст. 979) Цивільного кодексу (далі – ЦК) України, Зако7 ну України «Про страхування» (п. 16 ст. 6, пункти 11, 30, 35 ст. 7, ч. 2 ст. 7) та відповідних положень Закону України «Про державну підтримку сільського господарства в Україні» (ст. 10.1, 10.4) дає підстави стверджувати, що страхові правовідносини сільськогосподарсь7 ких підприємств мають форму обов’язкового або добровільного та виникають на підставі до7 говору; при цьому обов’язкова форма хоч і ґрунтується на законі, який зобов’язує визначе7 них у ньому осіб у якості страхувальників укла7 дати із страховиками договори у передбачених випадках, теж опосередковується договором страхування. Іншими словами, саме договір є основною правовою формою страхових відно7 син сільськогосподарських підприємств. Метою цієї статті є визначення та досліджен7 ня особливостей договору страхування у сільському господарстві, а також їх правова оцінка і характеристика. Особливість договорів страхування у сіль7 ському господарстві пов’язана із принципами їх укладання полягає у комплексності таких пра7 вовідносин, поєднанні цивільно7правових за7 сад договірних відносин та особливостей їх суб’єктивного складу – сільськогосподарських підприємств. Оскільки предметом аграрного пра7 ва є врегульовані нормами аграрного та тра7 диційних галузей права, засновані на багатоук7 ладності форм власності та форм господарювання реальні суспільні відносини, об’єднані цілями, завданнями суб’єктів аграрного підприємництва (якими є сільськогосподарські підприємства), їх діяльністю з виробництва продуктів харчування та сільськогосподарської сировини [4, с. 11], є підстави стверджувати, що страхові правовідно7 сини сільськогосподарських підприємств – це частина зовнішніх аграрних правовідносин, що входять до відповідного предмета правового регу7 лювання. Таким чином, нарівні з загальноюри7 дичними принципами, принципами, на яких ук7 ладаються відповідні договори страхування, є: •• принцип універсальності страхового забез7 печення, що полягає у змісті ширини самої сфе7 ри страхового обслуговування, що визначається: колом страхувальників; колом об’єктів, які стра7 хуються; колом страхових випадків [5, с. 75–76]; •• принцип повноти страхового забезпечення, який полягає у співвідношенні страхової суми до вартості майна й співвідношенні страхового від7 шкодування до розміру реального збитку [5, с. 254]; •• принцип вільного вибору страхувальником страховика; •• принцип врахування специфіки сільсько7 господарського виробництва; •• принцип створення рівних умов господа7 рювання для всіх суб’єктів аграрних майнових відносин; •• принцип поєднання методів дозволу, при7 мусу та заборони у формуванні майнової осно7 ви господарювання та інші, що виділяються в юридичній літературі [6, с. 68–69]. Наступною особливістю договору страху7 вання у сільському господарстві є його пред� мет. ЦК України (ст. 980), ст. 4 Закону України «Про страхування» визначають предмет дого7 вору страхування, до якого входить майнове страхування та страхування відповідальності. Під категорію «обов’язкове майнове страхуван7 ня» у сільському господарстві підпадає: майбутній урожай, багаторічні насадження, цукрові буряки, тварини, земельні ділянки, що є предметом іпоте7 ки (пункти 11, 30, 35 ст. 7 Закону України «Про страхування», Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку і правил проведення обо7 в’язкового страхування врожаю сільськогоспо7 дарських культур і багаторічних насаджень дер7 СПЕЦИФІКА ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ Інна Горіславська, асистентка кафедри аграрного, земельного та екологічного права ім. В. З. Янчука Національного університету біоресурсів та природокористування, м. Київ © І. Горіславська, 2009 А Г РА Р Н Е П РА В О№ 10 жавними сільськогосподарськими підприємства7 ми, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності» від 11.07.2002 р. № 1000). Слід зазначити, що в даному випадку маємо штучно створену правову колізію між визначеною правовими нормами обов’язковістю страхування без встановлення юридичних санкцій і фактичним законодавчим примусом для здійснення процесу страхування кредитних ризиків на практиці. До не обов’язкового майнового страхування можна віднести страхування продукції тварин7 ництва, лісового господарства та рибальства від ризику загибелі (ст. 10.1.3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства»). Щодо страхування відповідальності у сіль7 ському господарстві, то сюди можна віднести страхування відповідальності сільськогоспо7 дарського підприємства за непогашення креди7 ту й екологічне страхування, об’єктом якого є використання засобів захисту рослин, міне7 ральних добрив тощо, використання та ство7 рення нових біологічно активних речовин і за7 собів біотехнологій тощо. На жаль, ці види страхування не є обов’язковими. Сільськогосподарське підприємство, що ви7 ступає страхувальником у договорі страхуван7 ня, має цілісну, комплексну правосуб’єктність, зу7 мовлену статутною діяльністю, на яку, у свою чергу, впливає сезонність сільськогосподарського виробництва, а також використання ним земель сільськогосподарського призначення. Однією із складових комплексної правосуб’єктності сільсь7 когосподарського підприємства є цивільна право� суб’єктність, що характеризує його як юридичну особу, яка має всі ознаки, характерні для таких осіб (статті 80–93 ЦК України) [7, с. 107–108]. Реалізовуючи таку складову цивільної право7 суб’єктності, як майнова правосуб’єктність (змістом якої є здатність до володіння та реалі7 зації сукупності прав та обов’язків, що має сільсь7 когосподарське підприємство стосовно певного кола майна) та правосуб’єктність господарська, сільськогосподарське підприємство стає суб’єктом договору страхування. Згідно із ст. 3 Закону України «Про страху7 вання» страхувальники мають право при укла7 данні договорів страхування інших, ніж догово7 ри особистого страхування, призначати фізич7 них осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настан7 ня страхового випадку, для отримання страхо7 вого відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не пе7 редбачено договором страхування. Закон не за7 бороняє присутності в одному страховому зо7 бов’язанні декількох вигодонабувачів. У такому випадку частка страхового відшкодування, що припадає на кожного, повинна визначатися страховою угодою її сторін. Пропонуємо своє бачення наведеної право7 вої конструкції: сільськогосподарське підпри7 ємство виступає третьою особою (вигодонабу7 вачем), на користь якої укладається договір страхування між страховиком та органом вико7 навчої влади відповідного регіонального рівня за рахунок коштів відповідного бюджету. Таким чином, сільськогосподарський виробник не несе витрати на здійснення страхування, але може отримати суму страхового відшкодування. Щодо нормативно7правових актів, які перед7 бачають державну підтримку страхування сіль7 ськогосподарських ризиків, то тільки з 1 січ7 ня 2005 р. набрав сили Закон України «Про дер7 жавну підтримку сільського господарства в Ук7 раїні» від 24.06.2004 р., який передбачає ком7 пенсацію страхових платежів у розмірі 2,5 % страхового тарифу та 50 % франшизи від загаль7 них 30 % страхової суми за рахунок Фонду аг7 рарних страхових субсидій. Разом із тим слід зазначити, що з механізмом реалізації цього пи7 тання є багато проблем: неналежне фінансуван7 ня законодавчих програм, несвоєчасне прийнят7 тя підзаконних нормативних актів урядом, поря7 док використання бюджетних коштів на перед7 бачені кошти тощо. Позитивним кроком можна було б вважати прийняття закону про страху7 вання у сільському господарстві, який так і зали7 шається проектом, що визначає поняття «сільсь7 когосподарське страхування», його суб’єктів, предмет, враховує багато специфічних ознак страхування саме у сільському господарстві. Викладене дозволяє зробити висновок, що специфіку договору страхування у сільському господарстві визначають особливості, які стосу7 ються принципів, на яких укладаються такі до7 говори, окремих елементів договору, суб’єктив7 ного складу та наявність нормативно7правових актів, що передбачають державну підтримку страхування сільськогосподарських ризиків. Договір страхування за участю сільськогоспо� дарських підприємств визначити як комплексну угоду, за якою страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку виплатити сільсь7 когосподарському підприємству грошову суму, а сільськогосподарське підприємство (яке має комплексну правосуб’єктність та може бути як страхувальником, так і вигодонабувачем) зо7 бов’язується сплачувати страхові платежі та ви7 конувати інші умови договору. Література 1. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. – К., 1988. – 216 с. 2. Якубович В. Законодавче регулювання в га7 лузі страхування сільськогосподарських ризиків – основні аспекти та потреба у реформуванні. – http:// www.agroinsurance.com/files//acts_ua.pdf. 3. Сосенко О. Досвід страхування сільськогоспо7 дарських ризиків в Україні. – http://www.fas.com.ua. 4. Аграрне право України / За ред. В. З. Янчу7 ка. – К., 1996. – 560 с. 5. Яковлев В. Н. Страховые правоотношения в сельском хозяйстве. – Кишинев, 1973. – 321 с. 6. Єрмоленко В. М. Теоретичні проблеми аграр7 них майнових правовідносин. – К., 2008. – 188 с. 7. Юркевич В. Ю. Проблеми теорії аграрних правовідносин. – Х., 2007. – 496 с.

Специфіка договору страхування у сільському господарстві

Institution

Ähnliche Einträge