Державно-правове регулювання сільського господарства України

Мета цієї статті полягає у проведенні науково-теоретичного аналізу правових аспектів державного регулювання сільського господарства України, формулюванні наукових висновків і внесенні пропозицій щодо вдосконалення чинного аграрного законодавства України з питань державного регулювання сільського гос...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Ломакіна, І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2009
Schlagworte:	Аграрне право
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15761
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Державно-правове регулювання сільського господарства України / І. Ломакіна // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 138-140. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-15761
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-157612011-08-18T22:40:57Z Державно-правове регулювання сільського господарства України Ломакіна, І. Аграрне право Мета цієї статті полягає у проведенні науково-теоретичного аналізу правових аспектів державного регулювання сільського господарства України, формулюванні наукових висновків і внесенні пропозицій щодо вдосконалення чинного аграрного законодавства України з питань державного регулювання сільського господарства. 2009 Article Державно-правове регулювання сільського господарства України / І. Ломакіна // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 138-140. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0027 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15761 uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Аграрне право Аграрне право
spellingShingle	Аграрне право Аграрне право Ломакіна, І. Державно-правове регулювання сільського господарства України
description	Мета цієї статті полягає у проведенні науково-теоретичного аналізу правових аспектів державного регулювання сільського господарства України, формулюванні наукових висновків і внесенні пропозицій щодо вдосконалення чинного аграрного законодавства України з питань державного регулювання сільського господарства.
format	Article
author	Ломакіна, І.
author_facet	Ломакіна, І.
author_sort	Ломакіна, І.
title	Державно-правове регулювання сільського господарства України
title_short	Державно-правове регулювання сільського господарства України
title_full	Державно-правове регулювання сільського господарства України
title_fullStr	Державно-правове регулювання сільського господарства України
title_full_unstemmed	Державно-правове регулювання сільського господарства України
title_sort	державно-правове регулювання сільського господарства україни
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Аграрне право
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15761
citation_txt	Державно-правове регулювання сільського господарства України / І. Ломакіна // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 138-140. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT lomakínaí deržavnopravoveregulûvannâsílʹsʹkogogospodarstvaukraíni
first_indexed	2025-07-02T17:10:41Z
last_indexed	2025-07-02T17:10:41Z
_version_	1836555952199827456
fulltext	А Г РА Р Н Е П РА В О 138 жовтень 2009 Забезпечення національних інтересів у процесі інтеграції України до Євро7 пейського Союзу та світового економіч7 ного простору вимагають негайних та ефек7 тивних заходів, спрямованих на формування і реалізацію виваженої державної аграрної політики. Тому дослідження державно7пра7 вового регулювання сільського господарства є необхідним та актуальним. Забезпечення продовольчої безпеки необ7 хідно розглядати як одну з важливих функ7 цій держави, реалізація якої потребує визна7 чення форм, методів, повноважень органів державної влади й органів місцевого само7 врядування. Необхідність у державному регу7 люванні діяльності суб’єктів агробізнесу зу7 мовлюється і тим, що держава несе відпові7 дальність за забезпечення нормальних со7 ціальних умов для своїх громадян, забезпе7 чення громадян продовольством та іншими сільськогосподарськими товарами у достатній кількості, відповідної якості, за захист прав та інтересів виробників і споживачів продо7 вольства. За сучасних умов необхідність ре7 гулювання аграрних відносин зумовлена й гострим дефіцитом матеріальних і фінансо7 вих ресурсів, низьким технічним рівнем, сла7 бою мотивацією до праці, порушенням міжга7 лузевих зв’язків. Державно7правовому регулюванню сіль7 ського господарства приділяли увагу такі вчені, як В. Курило, А. Берлач, В. Семчик, С. Марченко, В. Гуревський, А. Гетьман, Н. Тітова, В. Єрмоленко, В. Янчук, М. Козирь, З. Беляєва, В. Жушман, В. Гайворонський. Мета цієї статті полягає у проведенні на7 уково7теоретичного аналізу правових ас7 пектів державного регулювання сільського господарства України, формулюванні на7 укових висновків і внесенні пропозицій щодо вдосконалення чинного аграрного за7 конодавства України з питань державного регулювання сільського господарства. Об’єктом нашого дослідження є суспіль7 ні відносини, що потребують правового регу7 лювання у сфері державного регулювання сільського господарства за сучасних умов гло7 балізації й інтеграції економічних, соціаль7 них і державно7правових явищ. В теорії аграрного права немає єдиної думки щодо поняття «державне регулюван7 ня сільського господарства». Відносини, що виникають у процесі державно7правового ре7 гулювання сільського господарства, мають комплексний характер. В юридичній літера7 турі існують різні погляди з цього приводу. За своєю юридичною природою зазначені від7 носини є управлінськими. Традиційно в теорії аграрного права пра7 вовідносини поділяють на внутрішні (внут7 рішньогосподарські) та зовнішні (зовнішньо7 господарські)1. Серед зовнішніх відносин окрему групу становлять аграрні управлін7 ські відносини, тобто відносини державного регулювання сільського господарства Укра7 їни2. Такої ж позиції дотримуються і вчені Росії3. В аграрно7правовій літературі для ха7 рактеристики державно7правового впливу на відносини у сфері сільськогосподарського ви7 робництва вживаються терміни «керівництво», «управління» та «регулювання». Державне регулювання сільського госпо7 дарства – це вид державної діяльності, яка здійснюється уповноваженими на це держав7 ними органами4. Державні органи, які здійс7 нюють державне регулювання, визначаються в кожному конкретному випадку особливос7 тями об’єкта державного регулювання. ДЕРЖАВНО$ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Ірина Ломакіна, аспірантка кафедри земельного, аграрного та екологічного права Національного університету біоресурсів і природокористування 1Казанцев Н. Д. Предмет и система колхозного права. – М., 1957. – С. 27; Каландадзе А. М. Внутри7 колхозные правоотношения в СССР. – Л., 1974. – С. 7–16; Янчук В. З. Проблемы теории колхозного права. – М., 1969. – С. 60–64; Уркевич В. Ю. Проб7 леми теорії аграрних правовідносин. – Х., 2007. – С. 81–91. 2Аграрне право України / За ред. В. З. Янчука. – К., 1996. – С. 388–406; Аграрне право України / За ред. О. О. Погрібного. – К., 2004. – С. 92. 3Рыгалова Л. В. Аграрное право. – М., 2002. – С. 6; Козырь М. И. Аграрное право России: пробле7 мы становления и развития. – М., 2003. – С. 90–96. 4Марченко С. І. Поняття державної підтримки суб’єктів аграрного підприємництва // Вісник КНУ. – 2002. – Вип. 46. © І. Ломакіна, 2009 А Г РА Р Н Е П РА В О 139 № 10 Державно7правовому регулюванню сіль7 ського господарства як одному з особливих видів соціального регулювання притаманні певні юридичні ознаки й особливості, аналіз яких має важливе значення для його поглиб7 леного розуміння. Дослідження спеціальної літератури та чинного законодавства дозво7 ляє виокремити такі ознаки й особливості державного регулювання сільського госпо7 дарства: •• закріплення на конституційному рівні основних засад державного регулювання сільського господарства та зобов’язань дер7 жави у цій сфері. Проте внаслідок відсутнос7 ті в чинному законодавстві необхідних пра7 вових механізмів реалізація вимог Конститу7 ції України належним чином не здійснюєть7 ся, що викликає справедливе незадоволення багатьох громадян, їх звернення до органів державної влади та місцевого самоврядуван7 ня, до Уповноваженого з прав людини; •• державне регулювання сільського гос7 подарства здійснюється в умовах аграрної та земельної реформи. Аграрна та земельна ре7 форми розпочалися в Україні понад 18 років тому. Вони започатковані одночасно з еко7 номічною реформою, тобто з часу прийняття Закону УРСР «Про економічну самостій7 ність Української РСР» від 03.08.1990 р. В ці7 лому реформи в Україні зорієнтовані на пе7 рехід від планово7регулюючої до ринкової економіки. Але, як зазначає В. Семчик1, аг7 рарна та земельна реформи не стали підґрун7 тям соціального відродження села і підви7 щення добробуту населення країни. Це пояс7 нюється тим, що в Україні не було розробле7 но належно обґрунтованої концепції аграр7 ної та земельної реформ. За таких умов ре7 алізація аграрного та земельного законодав7 ства виявилися неефективними. Напрями реформування аграрного сектора постійно змінювалися, що не могло не позначитися на ефективності державного регулювання сільсь7 кого господарства та становищі галузі в цілому; •• зміст державного регулювання сільсько7 го господарства визначається аграрною по7 літикою України та конкретизується в Зако7 ні України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року». Виходячи з діалектичного взаємозв’язку та взаємозалежності ряду суспільних, еконо7 мічних виробничо7господарських, ринково7 економічних і соціальних факторів, держав7 но7правове регулювання спрямоване на ви7 значення цілей, завдань і змісту аграрної по7 літики, забезпечення її реалізації. Остання зумовлена суспільною потребою відповідного законотворчого та нормативно7правового за7 кріплення, належного правозастосування в цих ланках державних владних і виконавчих струк7 тур, усій системі колективних, державних і при7 ватних товаровиробників і підприємців2. Слід зазначити, що функції державного регулювання сільського господарства пере7 бувають у взаємозв’язку з його цільовим при7 значенням (змінюються із зміною його цільо7 вого призначення). Будь7яка діяльність – склад7 ноструктуроване поняття. Вона є єдністю та7 ких елементів, як мета (завдання), суб’єкти, об’єкти, засоби, форми, методи діяльності то7 що. На думку В. Мамутова, система стиму7 лювання може розглядатись як комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на розвиток заінтересованості суб’єктів госпо7 дарювання в постійному підвищенні ефек7 тивності виробництва3. Але щоб стимулюва7 ти саме ефективність виробництва, необхід7 но вимірювати рівень цієї ефективності4. Ефективність державно7правового регу7 лювання сільського господарства можна ви7 значити як результативну характеристику його дії, яка свідчить про здатність вирішува7 ти відповідні соціально7правові проблеми. Ефективність державно7правового регулю7 вання сільського господарства забезпечуєть7 ся такими факторами, як: ефективність законодавчого забезпечення; ефективність виконавчо7розпорядчої діяль7 ності, що забезпечує конкретизацію норм за7 кону на підзаконному рівні; ефективність діяльності щодо застосуван7 ня положень закону спеціальними суб’єктами. За функціональним призначенням дер7 жавно7правові органи, державні та недержав7 ні організації, які здійснюють від імені дер7 жави державне регулювання сільського гос7 подарства, можна розділити на групи: •• державні органи, що здійснюють законо7 давче та програмне забезпечення розвитку сільського господарства України – Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим; •• державні органи й органи місцевого само7 врядування, які здійснюють безпосередньо заходи державно7правового регулювання, тобто наділені виконавчо7розпорядчими функ7 ціями – Кабінет Міністрів України, Мініс7 терство аграрної політики України та його 2Янчук В. З. Державно7правове регулювання сільського господарства // Аграрне право України / В. З. Янчук, В. І. Андрейцев, С. Ф. Василюк та ін.; За ред. В. З. Янчука. – 2000. – С. 190–202. 3Мамутов В. К. Системный подход к стимули7 рованию повышения эффективности промышлен7 ного производства // Экономика и право. – К., 2003. – С. 273–274. 4Там само. – С. 279. 1Семчик В. І. Правові аспекти аграрної політи7 ки і аграрної реформи в Україні // Організаційно7 правові питання аграрної реформи в Україні / За ред. В. І. Семчика. – К., 2003. – С. 20. А Г РА Р Н Е П РА В Ожовтень 2009 територіальні органи, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України, Державний комітет України з питань регуля7 торної політики та підприємництва тощо; •• державні органи, які здійснюють контроль і нагляд за дотриманням законодавства у сфе7 рі сільського господарства, тобто наділені конт7 рольно7наглядовими функціями – Верховна Рада України, Міністерство аграрної політики України та його територіальні органи, Держав7 ний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Антимонопольний комітет України, органи прокуратури та ін.; •• державні органи, які здійснюють захист суб’єктів аграрного підприємництва – місцеві су7 ди районів, міст і районів у містах, місцеві гос7 подарські суди, апеляційні суди, адміністративні суди, Вищий господарський суд України, Вер7 ховний Суд України, Державний комітет Укра7 їни з питань регуляторної політики та підприєм7 ництва, Антимонопольний комітет України; •• державні органи, що зобов’язані ство7 рювати відповідні сприятливі умови розвит7 ку сільського господарства України – органи Державної податкової адміністрації, Націо7 нальний банк України тощо; •• державні установи та недержавні органі7 зації, які від імені держави здійснюють функ7 ції щодо стимулювання розвитку сільського господарства – наукові установи, навчальні заклади, інформаційно7консультаційні ор7 ганізації, дорадчі служби тощо. Ефективність державно�правового регулю� вання сільського господарства можна визначити як результативну характеристику його дії, яка свідчить про здатність вирішувати відповідні соціально7правові проблеми. Ефективність дер7 жавно7правового регулювання сільського гос7 подарства залежить від ефективності законо7 давчого забезпечення; ефективності виконавчо7 розпорядчої діяльності, що забезпечує конкре7 тизацію норм закону на підзаконному рівні; ефективності діяльності щодо застосування по7 ложень закону спеціальними суб’єктами. До критеріїв ефективності сільськогоспо7 дарського виробництва вважаємо за необхідне віднести забезпечення екологічної рівноваги (екологічної безпеки), адже за допомогою екс7 тенсивного методу виробництва можна досягти високих економічних результатів, але навряд чи таку діяльність можна оцінити як ефективну1. Державне регулювання сільського госпо7 дарства як вид державної діяльності є над7 звичайно багатогранним явищем, тому склад7 но перелічити всі його конкретні прояви. Ра7 зом із тим сутність державного регулювання сільського господарства виявляється в його функціях. На основі дослідження загальної характеристики державно7правового регу7 лювання сільського господарства України можна сформулювати такі висновки: державне регулювання сільського госпо7 дарства як правова категорія – це врегульо7 вані правовими нормами суспільні відноси7 ни, в яких реалізується діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування й інших уповноважених суб’єктів, які безпе7 рервно, цілеспрямовано, у рамках своїх пов7 новажень і межах, визначених державною аг7 рарною політикою, впливають на виробниц7 тво, переробку, реалізацію сільськогосподар7 ської продукції, інші види аграрних відносин з метою забезпечення продовольчої безпеки, ефективне використання земельних та інших природних ресурсів, дотримання аграрного законодавства, попередження аграрних пра7 вопорушень і захист прав громадян; державне регулювання сільського госпо7 дарства здійснюється на таких принци7 пах: дотримання законності; забезпечення реалізації конституційних прав і свобод се7 лян; вільний вибір організаційно7правової форми господарювання у сільському госпо7 дарстві та інших галузях АПК; системність і комплексність заходів державного регулю7 вання сільського господарства; цілеспрямо7 ваність та адресність державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників; недопущення безпідставного втручання органів державної влади та місцевого само7 врядування у вибір форм господарювання та господарську діяльність сільськогоспо7 дарських товаровиробників, крім випадків, передбачених законами; забезпечення су7 б’єктам господарювання захисту прав влас7 ності на землю, майно та результати своєї праці; державна підтримка наукових до7 сліджень із створення та впроваджен7 ня нових екологічно чистих ресурсозбері7 гаючих технологій вирощування, поглибле7 ної переробки сільськогосподарської си7 ровини та виготовлення з неї конкуренто7 спроможної вітчизняної продукції; про7 текціонізм розвитку сільського господар7 ства; поєднання державного впливу та рин7 кових регуляторів. 1Марченко С. І. Організаційно7правові питан7 ня товарного сільськогосподарського виробництва в Україні: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 2008. – С. 17.

Державно-правове регулювання сільського господарства України

Institution

Ähnliche Einträge